Психологиня Ірина Василівна Гуральчук Чернівці лише онлайн

Я ціную Вашу довіру і прихильність.

Те, що Вас зачепили слова Володимира Анатолійовича — це також важливий момент, який може бути корисно подосліджувати.

Я поділюся кількома припущеннями, які можуть бути корисними для аналізу ситуації.

Можливо, ці запитання похитнули Вашу рівновагу, це викликало емоційний сплеск і Ви відреагували знеціненням, на противагу певній ідеалізації мене. Так може бути, коли торкатися тіньових аспектів особистості.

Немає нічого поганого ні в захисних механізмах (в даному випадку знецінення), ні в тіньових аспектах (щось, через що у відповідь на ці запитання у Вас виникло відчуття що Вам докоряють і Ви відреагували оборонно, знецінюючи відповідь Володимира Анатолійовича) — і захисні механізми, і витіснення певного матеріалу в тінь (в несвідоме) є необхідними для збереження цілісності нашої психіки і забезпечення нашого виживання.

Коли виникають бурхливі реакції на щось, наприклад на чиїсь слова, це можна використовувати як можливість усвідомити свої захисні механізми і тіньові сторони, що в свою чергу зміцнює особистість і дає можливість більш свідомо вибудовувати стосунки з іншими.

Тут може бути важливим обережно повернути фокус уваги до Вашого запиту — наскільки я зрозуміла, для Вас важливо вирішити питання з неприйнятною поведінкою дітей.

У Вас були причини діяти певним чином (контролювати інтимну гігієну сина у зв'язку з тривогою за його здоров'я), і через вікові зміни (підліткові гормональні, фізіологічні зміни) та можливі труднощі в комунікації (йому могло бути складно донести Вам інформацію про те, що він може почуватися ніяково і дискомфортно через Вашу присутність і надмірну увагу в процесі інтимної гігієни та нестачу особистого простору) Ваш син, можливо взагалі не усвідомлюючи всіх деталей, почав виражати свій дискомфорт через демонстративну мастурбацію.

Ви звернулися за допомогою, проаналізували отриману інформацію та ухвалили рішення поступово зменшувати свою участь в процесі гігієни сина та подбати про створення особистого простору для дітей. І це рішення, цілком імовірно, допоможе вирішити проблему, оскільки воно направлене на усунення можливих причин такої поведінки.

Ті запитання могли для Вас звучати як докори на фоні того, що у Вас може бути закладена програма почуватися винною, коли з дітьми щось не так — і коли це почуття провини надмірне, воно не сприяє аналізу ситуації, а затоплює, ранить і навпаки — блокує розуміння. Тому будь-які слова, що будуть сприйняті як недостатньо делікатні, можуть ранити.

Ви могли діяти в інтересах сина через тривогу за його здоров'я, при цьому могли не знати або не могти спрогнозувати, що така поведінка може порушувати його інтимні межі і мати такі наслідки. Ніхто не можете знати всього і все прогнозувати, але тепер Ви маєте змогу враховувати цю інформацію та застосувати це у подальшому.

Такі питання є дуже важливими в контексті розвитку дітей, разом з тим можливо все ще не достатньо освітлюються в інформаційному просторі. Тому батькам в складних ситуаціях може бути незрозуміло як діяти. До прикладу, покоління наших батьків могло бути не надто уважним до особистих меж дітей, і разом з тим більш суворим у вихованні — ця суворість блокувала небажані прояви поведінки, але як результат розмиті межі могли засвоюватися як своєрідна норма, без розуміння наслідків. Тепер ці питання доводиться вирішувати з врахуванням нинішніх умов і норм.

Будь ласка. Рада допомогти.

Ваше рішення вносити зміни поступово, а не раптово, щоб це було максимально делікатним до дітей, виглядає досить мудрим і дбайливим.

Виховання дітей це інколи дуже непростий процес, і Вам доводиться вирішувати питання, до яких, можливо, ніхто не готував, і доводиться шукати рішення і балансувати між різними потребами дітей. В таких випадках буває що не зрозуміло, як діяти. Ви справляєтесь як можете.

За протестною поведінкою дітей і підлітків часто можуть ховатися проблеми, потреби чи переживання, про які дітям складно сказати дорослим, а іноді вони можуть відчувати дискомфорт але при цьому не розпізнавати свої конкретні емоції і потреби щоб могти знайти конструктивне рішення чи проговорити це. І тут дуже важливе уважне, делікатне, розуміюче ставлення дорослих, бо діти не роблять це цілком свідомо щоб комусь зашкодити, а виражають те що хвилює так, як можуть і вміють. І саме від реакції дорослих значною мірою залежить те, як дитина пройде це етап.

Важливо, що в цій ситуації Ви не залишаєте проблему без уваги, а звертаєтесь за допомогою і шукаєте рішення.

Звертайтесь, якщо потрібно буде ще щось обговорити чи якщо знадобиться підтримка.

Дякую за уточнення.

З Вашої відповіді розумію, що Ваше хвилювання щодо інтимної гігієни може бути пов'язано саме з тим досвідом, який Ви описуєте — коли у Вашого сина були прояви фімозу і довелося ретельно стежити за гігієною та проводити спеціальні процедури. Ця ситуація могла бути для Вас стресовою.

Зрозуміло, що тепер через це Ви можете дуже хвилюватися про те, що такі проблеми зі здоров'ям можуть повторитися і тому вважаєте правильну гігієну надзвичайно важливою.

Ви зазначаєте, що в сина немає фізіологічних чи ментальних порушень, які могли б заважати йому самостійно здійснювати гігієнічні процедури.

В такому віці підліток може самостійно здійснювати гігієнічні, і в тому числі профілактичні процедури згідно з інструкцією щодо загальних рекомендацій по догляду чи при потребі за інструкцією лікаря. Достатньо надати йому інструкції та повідомити про можливі наслідки недотримання правил гігієни (що це може призвести до порушень здоров'я, тощо).

Важливе уточнення щодо вікових особливостей Вашої дитини — в даному випадку саме Ваша присутність у ванній кімнаті та безпосередня участь в гігієні хлопчика може викликати в нього почуття ніяковості і дискомфорту. Розумію наскільки для Вас важливо подбати про здоров'я Вашої дитини, але ситуація, що склалася, сигналізує про те, що в даному випадку може бути дуже важливим делегувати дитині самостійне здійснення гігієнічних процедур без Вашої участі, і дитина не має бути при Вас роздягнутою. Це важливо для проходження нормального процесу розвитку дитини та засвоєння ним здорових меж.

Власне, демонстративна мастурбація Вашого сина в цій ситуації може бути проявом протесту через ненавмисне порушення Вами його інтимних меж в цілях гігієни. Тому тут Ваше рішення мінімізувати Вашу присутність у ванній кімнаті дуже доречне.

Вам може бути непросто в цій ситуації не тривожитись про здоров'я дитини, коли Ви перестанете безпосередньо контролювати його гігієну. Тому якщо буде потрібна підтримка щоб справитися з цими переживаннями — звертайтесь.

Ваша ситуація непроста, але кожен Ваш, навіть найменший, крок до вирішення проблеми, буде важливим вкладом в благополуччя Ваших дітей.

Доброго дня.
Розумію Ваші хвилювання в цій ситуації.
Звертаючись за допомогою, Ви зараз робите дуже важливий крок для піклування про себе і дітей.

Ситуація, яку Ви описуєте, може бути психотравмуючою для Вас і для Вашого сина, і для Вашої доньки.
Дуже цінно, що Ви не залишаєтеся з цим наодинці і звертаєтеся за допомогою до психологів.

Пропоную Вам розглянути кілька роз'яснень і рекомендацій, які можуть бути для Вас корисними, щоб впоратися з труднощами, що можуть виникати в цій ситуації у Вас і у Ваших дітей:

1. В підлітковому віці є природніми сплески статевих гормонів. Мастурбація для підлітка є чи не єдиним способом безпечно впоратися з сексуальним напруженням, яке виникає зокрема через фізіологічні зміни зростаючого організму.

Також надмірне сексуальне збудження може виникати на фоні загального перезбудження нервової системи, підвищеної тривожності, що також часто буває в підлітків.

2. Ви доречно зазначаєте, що мастурбація не повинна відбуватися в присутності членів родини і сторонніх людей.
І важливо, що Ви це пояснюєте дитині.

3. Інколи пояснень недостатньо і важливо знайти способи, як Ви можете встановити межі допустимого для Вашої дитини. Ви можете ще раз пояснити дитині це і проінформувати, що в разі, якщо така поведінка буде повторюватися, Ви застосуєте певні обмеження (обмеження користування гаджетами, кишенькових коштів чи інших привілеїв — підберіть, що буде працювати для Вашої дитини). Необхідно діяти послідовно і справді застосувати обмеження, про які Ви попередили, якщо ситуація повториться.

4. Крім пояснень і обмежень недопустимої поведінки, дуже важливо подбати про потреби Вашого підлітка, а саме — обов'язково створити для нього особистий простір, де він може перебувати наодинці і ніхто не буде вторгатися на його територію.
Якщо немає матеріальних можливостей для проживання дітей в різних кімнатах, можна розділити простір однієї кімнати таким чином, щоб кожна дитина мала свою територію. Для цього можна використовувати інтер'єрні перегородки для зонування, штори, тощо.
Також можна домовлятися про певний прогнозований час, в який він може самостійно перебувати вдома без присутності інших.
Знайдіть рішення, яке підійде для вашої сім'ї.

5. Підліток може мати певні проблеми, які викликають тривожність, і така поведінка може бути способом скинути напругу. Тому важливо створити безпечний простір для діалогу, де дитина буде почута і до її хвилювань віднесуться з повагою.

6. Важливо поважати інтимний простір підлітка і під час купання, гігієнічних процедур він має залишатися наодинці, немає необхідності в присутності дорослих, (якщо дитина має фізіологічні можливості та навички для догляду за собою, і немає фізичних чи психічних порушень, при яких самостійна гігієна неможлива). Якщо є труднощі з гігієною, наприклад з миттям голови, то Ви можете ще кілька разів надати інструкції, як дитина може якісно помити голову, домовитися щоб поступово він почав робити це сам. Але у Вашій присутності, якщо є необхідність в допомозі під час гігієнічних процедур, дитина такого віку обов'язково має перебувати в білизні. При цьому важливо звести Вашу допомогу до мінімуму, якщо потрібна допомога в догляді, і надалі подбати щоб з усіма гігієнічними процедурами дитина справлялась самостійно.

Що стосується інтимної гігієни дитини, Ваша присутність в цьому процесі в такому віці є непотрібною і навіть шкідливою. Підліток не має перебувати оголеним при батьках, оскільки це є порушенням інтимного простору і може шкодити психосексуальному розвитку. Якщо Ви хвилюєтесь про інтимну гігієну Вашого підлітка, Ви можете придбати для нього відповідні просвітницькі матеріали, наприклад, енциклопедію для підлітків, в якій надана інформація про те, як правильно здійснювати догляд і чому це важливо.

-----

В нашому суспільстві є певні рамки прийнятного, що стосується сексуальної сфери. Завдання батьків — створити умови і подбати про те, щоб діти адаптувалися саме до здорових прийнятних рамок.
Якщо цього не зробити, це може призводити до психологічних травм, неприйнятних або шкідливих моделей поведінки, у зв'язку з якими дитина в майбутньому буде зазнавати суспільного осуду, і навіть може стати жертвою чи автором сексуального насильства. Тому це питання потребує уваги і обережного вирішення. Саме зараз важливе розуміння, повага до інтимного простору дітей, створення умов і безпечних здорових меж.

----
Підсумую, що у Вашій ситуації, щоб вирішити проблему, потрібно враховувати вікові особливості дитини, створити умови де в дитини буде особистий простір і поважати цей простір, створювати і дотримуватися меж допустимої поведінки.

----
Окремо хочу звернути увагу, що в цій непростій ситуації Вам може бути непросто, оскільки ця ситуація склалася не за один день, і в якісь моменти Вам могло бути складно встановлювати межі з дітьми і їх дотримуватися. Тому саме Вам в першу чергу потрібна підтримка і допомога, психологічна чи інформаційна.

Якщо виникнуть додаткові питання — звертайтесь.

Ваша ситуація непроста, але кожен В

Напружений фокус на пошуку гарантій благополуччя в майбутньому виникає не просто так — а, здебільшого, на фоні того, що тут і зараз не задовольняються якісь базові потреби. Можливо не вистачає безпеки чи довіри зараз?
Ви пишете, що це питання було ще в дитинстві, як тоді було з безпекою і довірою?
Можливо, хтось вселив переконання, що все буде ок якщо Ви знайдете неабиякі інтереси і в них досягнете успіхів?

Ви відчуваєте сором перед іншими через те, що у Вас немає певних інтересів, як у інших? Чим ще Ви на Вашу думку суттєво відрізняєтесь від інших, що викликає дискомфорт? Чи нічого такого крім питання певних інтересів немає?

Успіхів.

Пишіть ще, якщо буде потрібно.

Те, що Ви намагаєтесь собі допомогти самостійно, і те що Ви звертаєтеся по допомогу, навіть в форматі переписки на сайті — це вже крок.

Це також важливо, Ви вже не залишаєтеся з проблемою, а все ж стараєтесь вирішувати як можете вже зараз.

Наскільки я зрозуміла, Ви не маєте зараз можливості звернутися до психолога для проходження психотерапії, але готові працювати над своїм станом самостійно. Для цього можна використовувати різні інструменти і це також може поступово вести до позитивних змін, а можливо з'явиться змога звернутися до спеціалістів пізніше.

Щодо медитацій є різні погляди. З мого досвіду — медитації корисні для покращення емоційного стану і підвищення усвідомленості. Якщо є бажання, Ви можете вивчати це питання і практикувати.

Також можна вести щоденник, і це теж може змінити сприйняття себе та ситуації. Нижче додам інструкцію:

Як вести КПТ-щоденник (модель АБЦ)

Цей щоденник допоможе Вам краще зрозуміти свої емоційні реакції, думки та поведінку. Він стане інструментом самопізнання та внутрішніх змін.

1. А — Подія:
Опишіть, що саме сталося. Де Ви були? Що відбулося? Запишіть факти, без оцінок і висновків.

2. Б — Думки:
Які думки виникли у Вас у цей момент? Що Ви сказали собі про цю ситуацію?

3. В — Наслідки:
Що Ви відчули (емоції, фізичні реакції)? Як Ви поводилися у відповідь?

(За бажанням) Альтернативний погляд:
Спробуйте розглянути ситуацію з іншого боку. Чи є інше, менш тривожне пояснення? Що б Ви сказали близькій людині, якби вона переживала таку ж ситуацію?

Не бійтеся писати щиро — цей щоденник лише для Вас. Регулярні записи можуть допомогти краще розуміти себе й керувати станами.

В сім'ї, в якій Ви роки, Вас сприймають і поважають так, як Ви допускаєте. Можливо Ви це не усвідомлюєте, але це взаємодія, яка на 50% залежить від Вас.
З того що Ви написали, зрозуміло що для Вас важливий комфорт (залишатися проживати в квартирі жінки), за який Ви розплачуєтеся своєю гідністю. Коли Вас це влаштовує і це ок також для жінки, то так буде і далі. Чи може поруч з цим бути повага?

Розумію, коли це складалося роками, це змінити раптово і вмить не можливо. Питання в тому, як Ви хочете продовжувати далі? І чи хочете робити кроки, які від вас залежать, щоб щось змінювати?

Піднімати тему можна — але ніхто Вас слухати не буде, поки Ви не вийдете з пасивної позиції жертви і не візьмете відповідальність.

Як вчиняти і вести себе для чого?

Насправді Ваша адаптація до ситуації, в якій Ви залишаєтеся в пасивній позиції, вже відбувається —
це можна побачити на прикладі самодеструктивної поведінки (запої),
також на прикладі заперечення факту того, що Ваш син в цій ситуації є насправді постраждалою стороною (внаслідок розбещення з активною участю одного з батьків і пасивною співучастю іншого) і може потребувати допомоги.

Вище Ви писали про те, що син може не захотіти з'їхати від вас, тому що він зараз вчиться.
Крім того людям, що стали жертвами розбещення в сім'ї, може бути складно сепаруватися від батьків в повнолітньому віці, у зв'язку з тим, що в процесі виховання в них не сформувалися здорові рамки і опори.
Відповідно, без належної допомоги, ваш син може продовжувати жити з вами ще тривалий час.
Щодо себе, Ви написали, що не бачите можливості щось змінити щоб переїхати самому.

Враховуючи ці обставини, що Ви плануєте робити надалі? Чи потрібна зараз ще з чимось допомога чи підтримка?

Якщо Ви плануєте залишатися в цій ситуації і нічого не змінювати, а лише шукати способи як не відчувати тривогу, блокуючи контакт з реальністю — Вам для цього спеціально нічого не потрібно робити. Швидше за все, якщо залишити все як є, Ваша психіка автоматично підлаштується, наприклад, за допомогою психічних чи фізичних захворювань, у зв'язку з якими Ви не будете зосереджуватися на неприємних емоціях пов'язаних з цією ситуацією або не будете розуміти і усвідомлювати що відбувається.

Тепер Ваша жінка може постійно зраджувати з вашим сином, і у зв'язку з цим так як раніше, коли це була стороння людина, яку Ви не бачили постійно, Ви пробачити не зможете — і саме це Вас турбує? Чи є ще щось, що викликає переживання?

Що для Вас означає, що Вам тепер доведеться жити з ним після цього? Що це змінює для Вас по суті?

По великому рахунку, Ви в цій ситуації надалі в тій самій ролі жертви — Ви страждаєте, ні за що не відповідаєте і ні на що не впливаєте, а винні і відповідальні всі інші?

Чи щось крім цього турбує?

Коли це випадок з сином, що це для Вас означає?
Про що це для Вас зараз?
Що в цій ситуації такого, що Ви не можете далі витримувати в зручній і звичній для себе ролі жертви?