Психологиня Людмила Олександрівна Павлова Київ лише онлайн

Щиро вам співчуваю. Але гарна новина в тому, що ви більш-менш розумієте, що з вами відбувається, помічаєте і не ігноруєте власні почуття. Не всі на це здатні. Погоджусь з колегою, що це запит на індивідуальну терепію. Можна буде відгорювати те, чого не сталося, і лишити його в минулому, і отримати більш цілісне сприйняття батька, і знайти нову модель побудови майбутніх стосунків. Впевнена, у вас все вийде.

«почему судьба бог вселенная так распорядились что именно моя жизнь стала такой Почему из миллиона людей именно нам моему мужу вышла такая работа»;
Распорядилась не судьба и не Вселенная. Ваш муж выбрал работу.«И он счастлив на ней ему там нравится Уезжать от дома на неделю за 1000 км »;
« Утро работа садик ужин вместе кушать общаться быть рядом обнять поцеловать Ходить в кино ресторан гулять кататься на велике »; Как думаете, насколько такая жизнь привлекает вашего мужа. Похоже, у него другое представление о счастье, и его потребности тоже нужно учитывать.
Из чего состоит ваша жизнь кроме дома и работы? Есть ли хобби, друзья, родственники, домашние любимцы?

Доброго дня, Юлія!
Співчуваю вам. Не впевнена, що вам було цілком байдуже. Так могло просто здаватися, бо стосунки й спогади викликають біль.
Чи пам'ятате, що саме викликало у вас згадку про батька?
І як би могло звучати ваше питання психологам?

Що було у вашому житті півроку назад? Можливо, якась ситуація, зміна стосунків з чоловіком, втрата друга?
Чи важко ви переживаєте відмову? Чи легко вам самій сказати "ні'?

Доброго дня, Марино!
«мне некомфортно в своем теле»;
Скажіть, будь ласка, чи є для цього об'єктивні причини (наприклад, важко ходити і т.п.), чи це більше про ваше сприйняття себе?

Здравствуйте!
Что именно вас беспокоит в отсутствии мужа? О чем горюете?

Доброго дня!
А який досвід ви винесли після цих звільнень? Чи вдалося помітити якісь особливості власної поведінки, що заважаюсь утримуватись на роботі довше?

Доброго дня!
«Я відчуваю себе одинокою і нікому не потрібною»;
Як давно у вас це відчуття?

«не можу зрозуміти чому так часто відмовляють. »;
В чому саме вам відмовляють?

Доброго дня, Вікторія!
Питання грошей як правило більш складне і об'ємне, ніж просто про фінанси, а часто зовсім не про них. Це як лакмусовий папірець, який відображає особливості і труднощі того, як ви будуєте стосунки з іншими людьми і як відноситесь до себе.
Щодо вашої ситуації з ціною за послугу, то варіантів може бути багато. Наприклад:

- справді може бути проблема з самооцінкою. Причому не обов'язково заниженою, буває просто скадно зрозуміти, чого я варта. Причому у різних сенсах.

- може бути несвідомий страх або сором стати багатою людиною, якщо, наприклад, в батьківській сім'ї казали, що працювати треба тяжко і багато, або, що всі багаті люди злі чи нечесні. Чи взагалі, що гроші псують людину і т.д.

- Може бути, як не парадоксально підсвідомий страх досягти успіху, бо тоді можна зустрітись з чиєюсь заздрістю, або втратою когось з друзів. Якщо покопатись, то у багатьох є якісь страхи і фантазії на цей рахунок.

- Може бути почуття сорому або провини, яке людна часто переживає, і не тільки в темі грошей.

І може бути ще ряд причин, які не помістяться в коротку відповідь. Найкраще буде звернутись по психотерапивта особисто, щоб знайти саме свої причини і особливості. Повірте, робота з гарним фахівцем багато змінить. І не тільки в темі грошей)

Доброго дня, Аріно! Дуже співчуваю вашій самотності. Проте немв короткої поради чи рецепту, щоб її позбутись. Вам було б добре звернутись до психотерапевта.
Для того, щоб вам допомогти, важливо вас реально чути і бачити.
Крім того, потрібно провести не одну годину разом, щоб зрозуміти, як виходить, що не вдається побудувати стосунки, які б вам підійшли, які відголоски минулого вам заважають, як скалалися підсвідомі механізми, які ви можете не помічати, але страждати від них.
А ще побудова контакту з психотерапевтом дасть можливість побачити, як ще можна діяти, стане ніби лабораторною спробою для майбутніх стосунків з іншими людьми. І надасть підтримку, в якій у вас зараз є потреба.
Ну це до того ж цікаво, серйозно і глибоко. Вам має сподобатись.
Щиро бажаю вам успіху.

"Как правильно его поддерживать, в то время когда он находиться там? Для того что бы ещё больше не накалять ситуацию.."
Самым лучшим сейчас будет общаться на совсем простые темы и простым языком - какая погода, что ел и т.д. с минимальным упоминанием чувств. Просто говорить, что вы в него верите и помните. Учитывать ту обстановку. в которой он находится и постараться не обижаться. даже если он вспылил. Война закончится, через какое-то время можно будет поговорить .

Здравствуйте!
«он в украинской армии, сразу же пошел добровольцем»;
Когда человек находится в реальных условиях войны, он неизбежно будет меняться. Для него в данный момент может быть недоступным и невозможным ряд чувств и переживаний, какие-то могут быть притуплены. Иначе сложно выжить и сохранить здоровую психику. Если вы любите своего молодого человека, не надо ему ничего доказывать. Все это лучше рассказать психотерапевту. Вы будете гораздо устойчивее и с большими шансами сможете сохранить отношения.

Из вашего ответа пока непонятно, вспыльчивость - это в целом качество вашего мужа или то, что проявляется по отношению именно к вам.
Но в любом случае, есть вопрос к вашей терпимости к насилию, в данном случае - эмоциональному. Насколько для вас привычно находится в ситуации, когда к вам проявляют агрессию? как с вами обращались в детстве?

Здравствуйте! Ваш муж всегда был вспыльчивым или что-то изменилось? Он ведет себя так со всеми или только с вами?

Здравствуйте!
В связи с вашей историей возникает несколько вопросов:
- сколько лет вашему ребенку?
- Вы постоянно жили вместе с мамой или это случилось недавно?
- действительно ли у вас последнее время часто бывает плохое настроение и раздражительность?
- и главное, как мог бы звучать ваш вопрос психологам?