Психологиня Марина Дудник м Ізмаїл

«Часто думаю, розумію, що потрібно діяти. Але не розумію що саме робити.»;
Якщо самостійно діяти, то спочатку спробуйте знайти відповіді на деякі запитання про себе, наприклад:
1.Хто Я?
2.Що робить мене собою?
3. Що я люблю по-справжньому?
4. Як я живу зараз?
5.Про що я хочу жити?
6.Що для мене дуже цінне зараз?
7. Чим я зараз можу ділитися з іншими?
Для самодопомоги і саморозвитку є багато літератури з психології, яка також може стати вашим помічником на цьому шляху. Можете почати, наприклад, з книги Джеймса Холіса "Душевні вири". І обов'язково має бути близька людина, яка буде вашою підтримкою, з ким ви зможете ділитися своїми думками (різними), емоціями (різними), інсайтами. Це - не зовсім проста роль. Людина має бути дорослою, як особистість.
Але є інший варіант: це проходити свій шлях індивідуації, особистісного зростання в тандемі з психологом, де він буде вашим провідником, де спочатку ви зможете розказати про всі свої скарги, потім ви разом визначите коло проблем, сформуєте психологічні цілі і спеціаліст запропонує вам вашу унікальну "дорожню карту", по якої ви будете рухатись, поступово, крок за кроком в своєму темпі, в безпечній підтримуючій атмосфері, внапрямку своїх цілей і бажань.

Добрий день, Іро!
«Не такі стосунки, не така зайнятість, не такий дохід, не таке місто, не така квартира, не таке оточення, не такий відпочинок, не таке здоров'я, самопочуття, душевний стан, зовнішність, стиль»;
Ви чітко пишете про ваші незадоволення. Якщо є "не так, не таке...", то ймовірно є бачення "як я хочу, якщо не так?" Знаходили ви відповіді для себе - а як я хочу: які стосунки, чим займатися, який дохід, де жити тощо?
«Та розумію що ніякі випадкові події чи везіння або навпаки кризи не витягнуть мене з цього.»;
Так, ви праві. Ми завжди маємо вибір: чекати, що щось або хтось буде вирішувати наші проблеми, незадоволення ( це як в дитинстві дитина чекає, що всемогутні батьки, або оточуючі дорослі обов'язково прийдуть на допомогу і вирішать усі проблеми, захистять і заспокоять), або приймати рішення становитися справжнім Автором свого життя.
«Ніхто крім мене самої не допоможе.»;
Здається, що ви вже прийняли рішення, хто все ж таки справжній Автор вашого життя.
«Як самій змінитися, а не скиглити?»;
Починати діяти. Згодна з колегою Володимиром Тарасенко, що на шляху життєвих і особистісних змін самотужки дуже складно поратися зі своїми думками, почуттями, сумнівами, страхами тощо. Необхідна підтримка близької людини, яка, і це дуже важливо, зможе бути рядом з вами, коли вам це буде необхідно, яка зможе підтримати і витримати ваші почуття, не знецінюючи те що відбувається з вами, а буде ставитися до цього з розумінням і повагою. Оптимально, як мені здається це робити з психологом: в безпечній атмосфері він буде поруч з вами, виконуючи роль вашого підтримуючого провідника на цьому непростому, але дуже необхідному і цікавому вашому особистісному шляху - шляху до себе справжньої, до себе дорослої🙂

Здравствуйте, Mary
«мы с мужем переехали в другую страну»;
Как давно вы переехали в другую страну?
Смена работы, переезд в другую страну - это всё-таки кризисные моменты в нашей жизни, которые переносятся каждым человеком по-разному, в любом случае это стрессовая ситуация. И если адаптация на новом месте проходит по каким-либо причинам тяжело или затянулась во времени, то как вариант мы можем говорить, что человек продолжает испытывать стресс и, соответственно, тогда его реакции и поведение могут быть следствием этого стресса, который он испытывает, если до этого ничего подобного у вас не было в отношениях.
«поэтому было договорно, что работать я не буду в другой стране ..»;
Этот договор имел временные рамки или при договоренности вы не обсуждали этот момент: на протяжении какого времени вы не будете работать? Важно прояснить для каждого из вас, как вы видите эту договоренность во временных границах, совпадают ли ваши взгляды в этом вопросе.
«а он вечно ноет и вечно недоволен жизнью. Я конечно его поддерживаю , понимаю что на нем много ответственности .. но это уже переходит все грани , муж ведет себя так ,словно поддержка нужна только ему , а мне не нужна ,»;
Знаете ли вы, какая форма поддержки для вашего мужа является оптимальной, ценной от вас? А какую поддержку вы хотели бы иметь от мужа? Знаете ли вы с мужем про ваши обоюдные желания и ожидания друг от друга в этом вопросе? Тут важно не то, как я вижу свою поддержку мужа, как я хочу и проявляю ее, а как он хотел бы, чтобы я проявляла ее. И здесь человечество ничего лучшего не придумало🙂, как поговорить, обсудить это друг с другом и выяснить о предпочтениях, желаниях, ожиданиях друг от друга в такие моменты.
«Не понимаю в чем моя вина ,»;
Молчание, игнор, подколы в вашу сторону - это не про вашу виновность в чем-либо. Так обычно ведут себя дети, которым плохо, или страшно или обидно, которые испытывают какие-то негативные эмоции или чувства, но которые ещё не умеют в силу своего возраста анализировать, что с ними происходит. И взрослые зачастую в каких-то сложных или конфликтных ситуациях пользуются этой понятной для них"детской" стратегией поведения, которая когда-то им помогала добиваться своего. Во взрослых отношениях - это не конструктивно и не продуктивно. Здесь важно учиться выносить проблемы или трудности, которые испытывает кто-либо из партнёров в отношениях на вербальный уровень, то есть честный, искренний разговор друг с другом и поиск возможных вариантов решения проблемы.

«нахожусь немного в зависимом положении ,»;
Хотели бы вы поменять для себя эту ситуацию? Как думаете, если бы вы сказали, что пойдете работать, как к этому отнёсся бы ваш муж, как бы отреагировал?

«Я никогда не была равнодушной к остальным, всегда переживала за всех и была ко всех добра.»;
и
«Я всегда пыталась всем помочь,»;
в итоге
«Вообщем меня все использовали»;
Люди, которые окружали вас брали то, что вы им сами предлагали: ваше внимание к ним, переживания за них, вашу помощь. Наверное, это очень удобно, когда рядом есть такой человек: всегда внимательный, всегда чуткий к твоим проблемам, всегда поддерживающий. Такой, можно сказать, безгранично добрый, весёлый, внимательный, помогающий... Возможно, в этом и кроется определенная проблема и может стоит разобраться и понять для начала про себя : а Я сама... Какая Я настоящая? В чем моя сила и какие у меня слабости (так, этого добра есть у всех нас🙂), где Я, а где уже не Я и там уже зона ответственности других людей, как со мной можно, а как нет, понять и принять свою ограниченность (как физическое тело имеет свои границы, так и в личностном, психологическом плане мы тоже имеем очертания своих границ). Понимание себя в этих моментах приведет к пониманию и других людей, их реакций, их поведения, их мотивов, к пониманию того, насколько все люди (и мы с вами в том числе🙂) разнообразны, в чем-то уникальны, в чем-то неидеальны, все мы - разные.
«Я хочу снова стать тем коммуникабельным человеком, ведь для меня всю жизнь приносило кайф общение с людьми.»;
Возможно сейчас настало время разговора с собой, после которого, общение с другими людьми сможет заиграть новыми для вас, тёплыми эмоциональными красками. Провести такой разговор с собой может помочь психолог, который будет поддерживающим проводником для вас в вашей истории познания себя.

Добрий день, Соломія. Якщо не вдається самостійно відпустити ситуації, людей з минулого, якщо є нав'язливі думки які заважають вам сьогодні, є бажання розібратися у своїх почуттях і куди вас по справжньому тягне, краще це зробити в роботі з психологом. В режимі питання -відповідь, нажаль, не завжди можна вирішити психологічні проблеми, особливо які є достатньо довгий період.

«чому мені важко говорити про свої бажання?»;
Це почалось зараз? А як було у вашому дитинстві: вам було легко говорити з батьками про ваши бажання?
«Я відчуваю, провину якусь, що на мене витрачають, може останні свої кошти»;
На чому грунтується ваше припущення, що у людини можливо це останні гроші? У вас вже був такий досвід, ви вже були в подібній ситуації раніше, хтось казав вам раніше, що "я витратив (ла) на тебе останні гроші"?
«я відчуваю жахливу провину перед людиною.»;
Якщо ви не робите (не робили) людині нічого поганого: ні словесно, ні фізично, і навіть намірів таких у вас немає, то ваше відчуття провини - скоріш за все має іраціональне підгрунтя. Підкріплюють таке відчуття провини - думки, якими ви оцінюєте себе або ситуацію, в якої ви опиняєтесь. А навчились ви так думати під час свого дорослішання в своєму колі рідних, друзів, школи, вчителів тощо. Тому, щоб більше зрозуміти свої почуття, які вам заважають відчувати себе комфортно, зрозуміти звідки вони з'явилися, а також дослідити ваші оціночні судження про себе, про свої бажання тощо, і щоб мати стійкий позитивний результат для себе, краще це зробити при підтримці психолога на індивідуальних зустрічах.

Добрий день, Vika. Щоб дійсно зрозуміти, що з вами коїться і що є причиною вашого стану, спочатку бажано провести медичний огляд вашого організму, перевірити роботу щитоподібної залози, рівень гормонів тощо. Іноді психологічні проблеми - є наслідками фізіологічних збоїв організму. І щоб виключити, або підтвердити цю гіпотезу (і тоді в першу чергу необхідно буде налагодити роботу вашого організму, а потім підключати психологічну допомогу), бажано спочатку провести медичне обстеження.

Добрий день. Щоб отримати якісну фахову допомогу у вашій ситуації, дійсно потрібно звернутися перш за все до лікаря (психіатра). Нажаль, не завжди і далеко не всі проблеми можна рішити у форматі питання - відповідь. З ким із дорослих, хто рядом з вами (батьки, опікуни), ви можете поділитися своєю проблемою и попросити про допомогу обрати лікаря?

Здравствуйте, Саша. Да, вы совершенно правы в том, что лучшее, что может быть в моменты неопределенности - это прояснение ситуации через общение, через проговаривание того, что волнует или что остаётся непонятным. Причем, совсем необязательно удалять предварительно переписку, девушка, конечно, может отреагировать, как вы ожидаете, а может и нет, тут уже как реагировать - это ее выбор. Сфокусируйтесь на том, что вам хочется, что вы хотите прояснить, изменить и т.д?
После этого, подумайте, что вы можете для этого сделать (тут вы уже в принципе, нашли ответ, что необходим разговор и прояснение неопределенности в ваших отношениях).
Подумайте также о том, что, если этот разговор состоится, то что вы получите в итоге, какие плюсы для себя? А какие минусы могут быть?
Второй вариант, если всё-таки вы оставите все как есть и разговор не состоится между вами, то какие тогда есть плюсы для вас в этой ситуации и какие минусы?
Вы назвали себя стеснительным человеком, как вы расшифровываете для себя это понятие, какой это человек? Это качество (стеснительность), по- вашему, со знаком +(положительное) или со знаком -(отрицательное)? Как вам с ним, комфортно, оно вам помогает или, наоборот, мешает качеству вашей жизни? Хотелось бы что-то изменить? Если да, то что вы можете сделать для лучшего понимания себя (например, самостоятельно разбираться в своих ограничивающих установках или обратиться за помощью психолога).

Здравствуйте. По-поводу чувства вины за свои ошибки в прошлом: когда вы свои действия в прошлом стали считать ошибочными? Сразу, или спустя какое-то время, уже оглядываясь назад вы решили, что поступали неправильно? А если спросить вас ту, которая "делала глупости", спросить именно тогда, в тот момент жизни, в той именно ситуации, с тем своим мышлением и восприятием, согласно своего возрастного развития: видела ли ты тогда более лучший вариант, как поступать, как себя вести, как проявлять симпатию и т.д.?
Как правило, из всех выборов, которые могут быть у человека, он выбирает самый лучший для себя. Так он считает именно в момент принятия решения. Потом, спустя время, став взрослее, умнее, мудрее может произойти переоценка событий прошлого. Но это и понятно: жизненного опыта стало больше, результат событий - уже известен, поэтому критиковать в таких условиях - легко. Но не конструктивно. Попробуйте посмотреть на ваши ошибки прошлого - как на ваш опыт, который точно что-то вам дал для вас сегодняшней, какие-то новые знания, новые понимания себя, других и т.д.

Добрий день.
«Останнім часом охоплюють відчай і тривога»;
Для того, щоб розуміти, що з вами коїться, знайти причини вашого відчаю і тривоги, потрібна детальна інформація і психодіагностика. Це можна зробити на індивідуальній зустрічі з психологом. Нажаль, не всі питання можна рішити в форматі питання - відповідь.

Здравствуйте.
«Последнее время я не интересуюсь ничем кроме своего парня»;
Из 3-ех месяцев, что вы встречаетесь, сколько времени вы в таком состоянии?
Были ли раньше у вас в жизни схожие состояния?
Были ли раньше у вас отношения и как было там?
Как вы видите себя в этих отношения через месяц, через два?
Любые отношения в динамике имеют свое развитие. Возможен такой период, особенно в начале отношений, когда происходит некоторое слияние с партнёром, когда хочется 24/7 проводить только с ним. Но, с развитием отношением, этот период имеет окончание (если это не эмоциональная зависимость). Поэтому, чтобы наверняка сказать, насколько это нормально или нет в вашем случае, необходимо более глубокое ознакомление с историей ваших отношений.

Здравствуйте. Кто есть на данный момент с вами рядом из близких людей? Кому вы могли бы сказать, что с вами происходит и что вам нужна помощь? Чтобы быстрее определить, что с вами происходит и оказать эффективную, действенную помощь, в первую очередь необходимо получить консультацию у врача - психиатра (детского).

Добрий день, Еллі
Ваші страхи вірогідно грунтуються на вашому дитячому досвіді спілкування з рідними дорослими. Нам всім, особливо в дитячому віці, необхідна підтримка і розуміння близьких нам людей. Але іноді буває так, що близькі люди можуть поверхнево віднестися до проблеми, або теми, яка турбує людину (дитину). Ще гірше, коли намагаються знецінити те, що для дитини є дуже важливим на той момент. Тому, коли замість уважного слухання і підтримки від своїх батьків, дитина отримає реакцію, яка її ранить - це може стати той основою, з якої будуть проростати в подальшому тривоги і страхи соціального характеру.
Відслідковувати взаємозв'язок між вашими емоціями, тривожними думками, автоматичними негативними установками і вашими реакціями, поведінкою, зрозуміти причини, навчитися опановувати свої емоційні реакції, а також навчитися новим моделям поведінки - все це можливо зробити, якщо ви звернетеся за допомогою до психолога. Зі спеціалістом цей шлях ви пройдете в підтримуючій, екологічній атмосфері. Тому підтримаю думку колег, що оптимальним варіантом для рішення вашої проблеми буде розглянути варіант роботи з психологом. В форматі питання -відповідь, нажаль далеко не всі проблеми можна вирішати.

Добрий день. Діагноз "депресія" рік тому був встановлений лікарем?
Так, повернення депресивного стану можливе. Але, щоб точно зрозуміти, що відбувається з вами, краще звернутися до лікаря психіатра - психотерапевта.