страх, тривога

Чому так?

Ваши страхи снижают Вашу уверенность в себе.
Когда Вы проработаете страхи, проблема будет решена - появится уверенность и вера в свои силы.
Самостоятельно справиться с этим у Вас не получится.
Вы рассматриваете вариант индивидуальной работы с психологом?

Доброго ранку, Еллі!

Коли розмовляю з незнайомими все добре, але якщо це публіка типу група в класі або навіть пари в зумі - мене трясе.

Мені здається, Ви правильно визначили чинники Вашого стану - страх і тривога. І навіть здогадуєтесь, звідки походять корені цієї проблеми - з дитинтсва, з того байдужого ставлення з боку сім'ї.

Разом з тим, припускаю, що описані Вами феномени грунтуються на відсутності достатньої впененості в собі(!)
От де головна перешкода. Саме від почуття самоцінності людина поводить себе впевнено у будь-яких ситуаціях. Вона просто робить свою справу, те, що задумала і при цьому вільна від страху, бо знає, якою б не була реакція оточуючих, це кардинальним чином не вплине на її ставлення до себе(!)
Це буде відповідь на Ваше питання

Чому так?

А чи цікавить Вас шлях подолання вказаної проблеми?

Поки Ви розмірковуєте, хочу порадити Вам переглягнути відео на тему тривоги і страху, а потоім можемо поспілкуватись щодо Ваших вражень. Згодні?

"СТРАХИ. КАК ПРЕОДОЛЕТЬ..."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466
и
"ТРЕВОГА КАК ПРЕРВАННОЕ ВОЗБУЖДЕНИЕ."
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653

Добрий день, Еллі
Ваші страхи вірогідно грунтуються на вашому дитячому досвіді спілкування з рідними дорослими. Нам всім, особливо в дитячому віці, необхідна підтримка і розуміння близьких нам людей. Але іноді буває так, що близькі люди можуть поверхнево віднестися до проблеми, або теми, яка турбує людину (дитину). Ще гірше, коли намагаються знецінити те, що для дитини є дуже важливим на той момент. Тому, коли замість уважного слухання і підтримки від своїх батьків, дитина отримає реакцію, яка її ранить - це може стати той основою, з якої будуть проростати в подальшому тривоги і страхи соціального характеру.
Відслідковувати взаємозв'язок між вашими емоціями, тривожними думками, автоматичними негативними установками і вашими реакціями, поведінкою, зрозуміти причини, навчитися опановувати свої емоційні реакції, а також навчитися новим моделям поведінки - все це можливо зробити, якщо ви звернетеся за допомогою до психолога. Зі спеціалістом цей шлях ви пройдете в підтримуючій, екологічній атмосфері. Тому підтримаю думку колег, що оптимальним варіантом для рішення вашої проблеми буде розглянути варіант роботи з психологом. В форматі питання -відповідь, нажаль далеко не всі проблеми можна вирішати.

Еллі, доброго часу доби!
Ви молодець, що наважилися звернутися по допомогу! Це цінно!!!
Я б радила попрацювати з психологом індивідуально. Підозрюю, що ось це:

В мене був(а можливо ще й є досі)страх бути не почутим, в сім'ї часто забивали болт на мої розповіді

- могло сформувати у Вас установку: "я не маю право говорити" або "я говорю дурниці" або ще щось подібне. Коли Ваш співбесідник викликаж у Вас достатньо довіри - Ви вільно розмовляєжте. А от коли велика кількість людей, серед яких може бути багато таких як Ваші рідні - підсвідомо спрацьовуєж саме ця установка і йде ланцюжкова реакція.
Може має сенс попрацювати з психологом?

Ввечері Вас інколи трясе, ймовірно, через нервове перенапруження протягом дня.
А щодо блокування та вимушеного мовчання, то це результат не тільки байдужого ставлення до Вас, але й гострої критики та висміювання (можливо й криків, які Вас могли налякати) близькими в моменти, коли Ви щось розповідали (про що Ви не пишете, але впевнений мало місце в Вашому дитинстві), що й призвело до самозахистної поведінки у вигляді мовчання.

Без психотерапії з психологом навряд чи вийде з цим впоратись самотужки. Скільки б книг або статей не перечитали, та скільки психологічних вправ не переробили б. Потрібна очна робота.

До психолога зверталась, порекомендували тільки дихальні вправи

Можливо Ви не були налаштовані на тривалу працю, тоді - так, єдине, що можна порадити - дихальні та тілесні врпави, щоб знизити рівень хвилювання.
А можливо той спеціаліст не знав, як працювати з Вашим запросом. Тоді має сенс звернутися до іншого спеціаліста.
Дихальні вправи мають лише заспокіливий ефект. Вони не розбираються з причиною того, що з Вами відбувається. З цим треа розбиратися та працювати і це довгострокова терапія.

До психолога зверталась, порекомендували тільки дихальні вправи.

Это не работа со страхами.
Про такую рекомендацию можно было прочитать в интернете.
Дыхательные упражнения не решат Вашу проблему.

Ищите другого специалиста.
Вы можете писать психологам личные сообщения с описанием проблемы и вопросом, каким образом Вам будут помогать.
Там где конкретно расскажут, как будет происходить работа, к такому специалисту и обратитесь.

До психолога зверталась, порекомендували тільки дихальні вправи.

Психологи бувають різного рівня компетентності. Шукайте того, хто зможе ефективно допомогти.
Існує багато технік роботи зі страхами та тривогою.