Question

15-06-2022

Наразі ребром стало питання про переїзд до іншої країни зі статусом біженки. За зрозумілих причин, мій тато та брат не зможуть поїхати закордон, а через це і мама не хоче покидати тата. Але мене хочуть відправити подалі від війни, одну. Для мене це дуже страшно - їхати у невідомість самій, покидати усю сім'ю, не знаючи, яка доля тут чекає на них. Усе життя живу з батьками, навіть під час занять в універі жила вдома, а не в гуртожитку. Коли їду кудись з кимось (тими ж друзями), мені морально легше, знаючи, що при виникнувших неприємностях я не буду одна, зі мною буде що хтось, з ким можна буде порадитись, прийняти рішення спільно. Але мене до нервових зривів лякає приймати рішення одній, діяти одній, їхати одній за край очі в пошуках невідомо чого. Є тримісячний досвід як внутрішньо переміщеної особи до Заходу України, живучи у чужій сім'ї одної знайомої, відчувається певна самостійність, але її все одно недостатньо для того, щоб покинути сім'ю тут повністю. З друзів ніхто не їде, а знайомих у тій же Європі в мене нема. Батьки не розуміють мого страху, відчуваю емоційний пресинг від того, що, не виїхала нікуди. Є відчуття, що я розчарувала їх та не виправдала сподівань.
Як мені вийти із зони комфорту та стати ініціативною людиною? Як розпочати керувати власним життям, а не відчувати себе спокійно, коли за мене їм керують інші, інші вирішують складні завдання за мене? Адже мене реально влаштовує, коли хтось бере ініціативу, хоча я і розумію, що так бути не повинно, і зі мною щось не так. Я з тих людей, що завжди орієнтується на досвід, на демонстрацію, на те, чому мене вчать, а тому, якщо говорити метафорично, я краще піду відомим шляхом, яким ходжу щодня, ніж невідомою стежкою, незнаючи, що мене там чекає.

Вопрос от: Ромашка; Возраст: 24

понравился вопрос?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу тривожності, панічних атак, ірраціональних страхів

15-06-2022 16:37:26Дополнение от автора

Дуже дякую усім Вам за відгуки на описану мною проблему і за те, що не оминули її!

Пані Оксана задала декілька питань, і мені хотілося б на них відповісти, трохи доповнити і пояснити все.

1) Мене не лякає самостійність в плані вирішення дрібних щоденних питань, допоки я точно знаю, що і як це робиться, коли маю перед очима приклад і можу діяти згідно "шаблону". Досвід самотньої самостійності є, але і він з'явився через тяжкий переїзд до знайомої, де мені довелося покинути сім'ю, не знаючи, чи ми зустрінемось ще. Я розуміла, що, якщо про себе не подбаю я, не подбає ніхто, і у баготьох питаннях я стала більш відповідальною, чим була до того. Змінилося ставлення до себе і всього, що я маю.

2) Певно, більш за все я налякана історіями люлей, які отак тікали від війни, а потім зникали десь і не виходили на зв'язок. Люди там бувають різні, і просто не знаєш, кому можна довіритись, а кому ‐ ні. Невідомим людям я не довіряю, а для виникнення довіри мені потрібен час на спілкування, на пізнання людини, її намірів. У мене нема знайомих там, до кого можна було б звернутись за допомогою. Ніхто не рекомендує робити щось поодинці, краще групками, але, як я зазначила, ніхто з тих, кого я знаю особисто, теж не виїзджає з країни.

3) Могло здатися, що мене лякає переїзд за кордон як такий, але це не так. Я маю досвід подорожі, як закордон, так і по містам України. Мене лякає переїзд саме у невідомість, без певного поняття, куди я їду, де зупинюся, чим буду там займатися. Уже деякий час я підшукую роботу по фаху в Південній Кореї, знайомлюсь з культурою, вивчаю мову, спілкуюсь з людьми, що живуть там - готую себе до того, щоб зменшити культурний шок, як приїду. Мої батьки запитали мене, як же я зможу самостійно поїхати в Корею, якщо я не можу поїхати навіть в ту ж Європу біженкою. На що я відповіла, що тут моїх стверджень декілька: до війни, коли я шукала роботу, мене не лякало полишити тут батьків, я планувала працювати і відсилати якісь кошти їм, тут було б тихо та спокійно, без остраху, що ось-ось влучить в дім ракетою; я поїхала б в Корею, маючи там житло на період контракту та сам контракт на працю, а це вже забезпечення себе. Мене хоча б зустрів там представник компанії, на якій би я працювала, або люди, з якими я встигла за деякий час спілкування стати друзями. Тобто, вже була б приймаюча сторона, яка знає свою країну, своє місто краще за мене, і зможе мені усе показати. Я не буду там одна, у мене там будуть знайомі.

З цього випливає, що я не хочу полишати батьків підчас війни, боюсь, що ми можемо потім не побачитись, якщо я поїду. І я боюсь їхати в невідомому напрямку, для мене важливо завжди знати місце прибуття, маршрут, мати план. Мені складно адаптуватися під зміни ситуації одразу ж, це збиває мене з пантелику, дискоординує. І тут виступає моя нерішучість. І я просто йду за тим, хто знайде вихід першим.

4) Їхати на Захід було і страшно, і не страшно водночас: я знала точне місцеперебування, знала тожно, куди я їду, до кого, і це заспокоювало. Знала, що мене зустрінуть, покажуть, навчать орієнтуватися на місцевості, в якій я була вперше. Знала, що в мене буде, де жити. Але страх покинути сім'ю у місці, де були бойові дії, полишався.

5) Про невиправданні сподівання батьків... Це оговорюється іншими словами, але основний їх сенс - саме такий. Вони багато говорять про те, що я втрачаю шанс, що це можливість. Еле це можливість, яка подобається їм, а не мені. Та, яку вони б хотіли здійснити, а не хочу я. І я відчуваю тягар того, що можу розчаровувати їх тим, що не роблю те, що їм би хотілось зробити самим.

6) Я хочу і прагну якихось речей, коли я про них знаю, про них щось вивчила, прочитала, почула. Як тільки я набираюся інформації, моє бажання до того збільшується. Я декілька років вивчаю Корею і навіть інколи візуалізую себе вже там, візуалізую свою роботу. Перспектива поїхати туди, про що я знаю, мене куди більше захоплює, чим лякає.

7) Думаю, моє життя за набуття ініціативності зміниться в кращій бік. Я зможу відважитися робити те, що не можу зараз через бар'єри в моїй голові. Мені бракує сміливості в прийнятті важливих життєвих рішень, що стосуються невідомості. І цей страх прямо впливає на моє майбутнє, відмітаючи усі варіанти, окрім тих самих планів, які я сама собі створила.

Я залежна від наявності когось стороннього, хто покаже, зустріне, навчить, вирішить проблему за мене. В цьому моя невпевненність. За ініціативності я не буду чекати на людину, яка вирішить щось за мене, а буду діяти сама, сама приймати рішення.

І навіть розумію, що мої проблеми родом з дитинства, де за прояв ініціативи могли нагримати, або оберігали від труднощів, не навчив їх долати самотужки.

Ще раз щиро дякую за відгуки!

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Похожие онлайн консультации

14-06-2022 Як побороти панічні атаки при арахнофобії

08-06-2022 Страх общения

08-06-2022 Как побороть тревоги и страх?

07-06-2022 Потерять себя.

04-06-2022 страх

03-06-2022 не положительно отношусь к друзьям парня

02-06-2022 Страх что меня заменят

30-05-2022 Как будто подстраююсь под людей

29-05-2022 Умирают ли от панических атак?

26-05-2022 Я страдаю от страха общения с общения с людьми

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2022-06-15 13:20:55

Добрый день!
Вы задали несколько вопросов касательно Вашей сепарации от родителей и умения принимать на себя ответственность. Этилен решается в процессе одной консультации на сайте, а требует индивидуальной работы с терапевтом. Вы можете не ехать, а быть дома в зависимости от того, на сколько сейчас велик риск находится дома. Возможно, что дома Вам будет спокойнее пока, чем где-то в другом месте. Вам не нужно сейчас оправдывать ожидания родителей, а прислушаться к тому, что Вы хотите и чувствуете

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2022-06-15 13:32:41

Добрий день, Ромашка.

цитата:

живучи у чужій сім'ї одної знайомої, відчувається певна самостійність

Супер, перш за все, у Ваш вже є досвід окремого проживання від батьків, хоча Ви його одразу обезцінюєте. Як Вам з цим відчуттям самостійності?

цитата:

Коли їду кудись з кимось (тими ж друзями), мені морально легше, знаючи, що при виникнувших неприємностях я не буду одна, зі мною буде що хтось, з ким можна буде порадитись, прийняти рішення спільно.

А які у Вас виникають фантазії, що може найгірше трапитися закордоном? Якщо говорити про іншу країну, то звісно Ви переживатимете період адаптації і Вам буде необхідна підтримка - це нормально. Ваше хвилювання також є нормальним. Я б Вам запропонувала розглянути вріант, як Ви можете отримувати підтримку навіть перебуваючи закордоном (Ви ж її якось шукали, отримували, коли були внутрішньопереміщенною особою на Зах. Україні).

цитата:

Є відчуття, що я розчарувала їх та не виправдала сподівань.

Вони Вам про це говорили прямо, або ж якась їхня поведінка свідчить про це, чи це Ваше відчуття, яке Ви проектуєте на них?

Я чую багато про Ваших батьків, але мало про Вас. Чого хочете Ви? Якби Ви були більш впевненою, що впораєтеся закордоном, якби цей страх був не таким інтенсивним, Ви хотіли б поїхати?

цитата:

Як мені вийти із зони комфорту та стати ініціативною людиною?

А куди саме Ви хочете "вийти"? Як зміниться Ваше життя, коли Ви будете ініціативнішою?

цитата:

Адже мене реально влаштовує, коли хтось бере ініціативу, хоча я і розумію, що так бути не повинно, і зі мною щось не так.

Зараз я бачу, що Ви йдете в цей процес з позиції "треба", а не "хочу" і це начебто "ламання себе". Важливо змінити фокус і запитати себе, чому б Ви хотіли цього шляху і якщо Ви взагалі його не хочете, тоді питання - "навіщо"?

Ответ отредактирован автором 15-06-2022 13:34:22

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 3 · 2022-06-15 13:38:19

цитата:

Як мені вийти із зони комфорту та стати ініціативною людиною?

Это можно сделать только в результате индивидуальной работы с психологом, которая займет несколько месяцев.

цитата:

Адже мене реально влаштовує, коли хтось бере ініціативу

Однако, если Вас все устраивает, то Вам это не нужно.
Поэтому будет легче договориться с родителями, чтобы было так, как Вы хотите.
Психолог может помочь в этом и/или выступить посредником в переговорах с ними.

Юлия Антоновна Трясун (Черкассы) · Answer 4 · 2022-06-15 15:30:57

Добре, що ви самі окреслили причини ваших страхів. Ви не сепарувалися від батьків. На жаль ці запити не можна реалізувати давши просто пораду. Адже якщо до сьогодні Ви не брали відповідальність за своє життя, це робота не одного дня. Проте це можна виправити в роботі з прихотерапевтом.
Вас лякає переізд ще і через невідомість. Моя порада почати роботу зі спеціалістом онлайн. Це дасть вам підтримку і силу в вашого ДОРОСЛСУ частину, яку вам слід трішки підростити. А з рідними можна бути на зв'язку. Технології дозволяють. Щоб бути близькими не обов'язково бути поруч територіально. Починайте роботу, бо при переїзді стрес додасть страху.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2022-06-15 21:11:25

цитата:

коли маю перед очима приклад і можу діяти згідно "шаблону".

Цікаве уточнення. Помітно, що наявність "шаблону" надає Вам впевненості, однак парадокс у тому, що не існує ідентичних ситуацій під яким можна класти один і той самий стандартний набір ходів. Скоріше це вміння розвивати гнучкість і дозвіл самій собі робити помилки.

цитата:

Я розуміла, що, якщо про себе не подбаю я, не подбає ніхто, і у баготьох питаннях я стала більш відповідальною

Бо взяли відповідальність за своє життя на себе).

цитата:

Змінилося ставлення до себе і всього, що я маю.

Як саме?

цитата:

Певно, більш за все я налякана історіями люлей, які отак тікали від війни, а потім зникали десь і не виходили на зв'язок. Люди там бувають різні, і просто не знаєш, кому можна довіритись, а кому ‐ ні.

Погоджуюся, саме тому необхідно наперед продумати куди Ви поїдете, пошукати осередок діаспори, волонтерські групи, які там функціонують. Також, з об'єктивного, Ви можете зникнути і в Україні, адже і тут є різні люди.

цитата:

Мене лякає переїзд саме у невідомість, без певного поняття, куди я їду, де зупинюся, чим буду там займатися.

Тому необхідно наперед цей момент продумати, у Вас, на скільки я зрозуміла, є для цього час. Наприклад, зараз існують офіційні державні сайти в деяких країнах, де Ви реєструєтеся і люди приймають Вас як біженця і це відстежується. Помітно, що Вам не вистачає саме інформаційної підтримки.

цитата:

Я не буду там одна, у мене там будуть знайомі.

Насправді, Ви спочатку будете одна, адже Ви пишете що "потрібно ближче познайомитися з людьми для того, щоб їм довіряти", а що Ви знатимете про представника компанії, якого вперше побачите, або з яким спілкувалися лише по телефону декілька разів? Відчувається суперечність. З таким самим підходом Ви можете, як я описала вище, знайти волонтерські програми, діаспори, і наперед познайомитися з людьми. Я бачу скоріше проблему в іншому.

цитата:

Уже деякий час я підшукую роботу по фаху в Південній Кореї

ОК, а в Корею б зараз поїхали? Зараз навіть існує багато програм для безоплатного навчання на рік саме для українських біженців, де Вас забезпечують житлом + дають роботу, щоб Ви могли оплачувати харчування і комунальні послуги (я бачила у Японію).

цитата:

З цього випливає, що я не хочу полишати батьків підчас війни, боюсь, що ми можемо потім не побачитись, якщо я поїду.

цитата:

Але страх покинути сім'ю у місці, де були бойові дії, полишався.

Як Ваше перебування у небезпеці допоможе небезпеці Ваших батьків? Відповідь - ніяк і навіть скажу більше, якщо дивитися з цієї перспективи, то Ви зможете допомогти набагато більше, якщо будете закордоном, адже у Вас буде ресурс на підтримку, бо Вам не доведеться рятувати себе.

цитата:

для мене важливо завжди знати місце прибуття, маршрут, мати план.

І Ви можете це зробити, якщо захочете).

цитата:

І я просто йду за тим, хто знайде вихід першим.

Ну ОК, або Ви вибираєте цей шлях і берете за нього відповідальність, або йдете іншим і також берете за нього відповідальність - вибір за Вами.

цитата:

І я відчуваю тягар того, що можу розчаровувати їх тим, що не роблю те, що їм би хотілось зробити самим.

Ви прийшли у цей світ не для того, щоб радувати своїх батьків чи виправдовувати їхні очікування. Ви маєте право на свій шлях і свої помилки. Ви залишаєте ОК навіть тоді, коли не виправдовуєте очікувань інших.

цитата:

За ініціативності я не буду чекати на людину, яка вирішить щось за мене, а буду діяти сама, сама приймати рішення.

цитата:

Я декілька років вивчаю Корею і навіть інколи візуалізую себе вже там, візуалізую свою роботу. Перспектива поїхати туди, про що я знаю, мене куди більше захоплює, чим лякає.

На скільки я зрозуміла - за Вас вирішують зараз щодо Європи, водночас Ви хочете в Корею (і тут відчуваєте, що Вам не вистачає ініціативи)? Насправді, я бачу що ці два бажання можна дуже добре поєднати, адже батьки оперують безпекою, а Ви хочете в Корею).

Невпевненість, страх невідомості