Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

"Почему я не не хочу детей?"
У Вас есть ответ на этот вопрос.
Попробуйте ответить на вопрос:
" Почему я хочу детей ?"
" Почему я хочу быть матерью"

Для того, чтобы разобраться есть у Вас " внутренние страхи" или нет надо идти в терапию. Но,... тогда эти " страхи" появились не просто так, это защитный механизм психики и не всегда ок его трогать. Если у Вас непростая история детства и / или подросткового возраста ( прям трэш), хорошо подумайте,надо ли Вам ворошить прошлое. Если же все было +/- нормально, терапия поможет ответить на Ваши вопросы.
Время от времени полезно делать ревизию своей жизни: возможно, что-то уже устарело, что-то сломалось и пора выбросить, а что-то надо добавить. А может, всё отлично работает и не надо ничего трогать.

"ДОПОМОЖІТЬ РОЗІБРАТИСЯ З ПОЧУТТЯМИ І РОЗУМІННЯМ СИТУАЦІЇ"

На мою думку, Ви чудово самі все розумієте, за винятком питання про чоловіка. Але ж, не про нього мова.
Ви так багато написали, все розклали по- поличках. Відчувається, що Ви шукаєте вихід, але... так втомлюєтеся в цих пошуках, що для дій вже не вистачає ни сил, ни бажання. Забагато енергії у роздумах як покращити своє життя, а на втілення чогось, що дійсно може допомогти, її не залишається.
Й ще надії й сподівання...на чоловіка( який щось зрозуміє) , на свекруху ( шо вона зміниться)...на чарівника в блакитному гвинтокрилі..бо " мені страшно "( я ж така маленька).
Ну, й самозвинувачення, куди ж без цього ( зі мною щось дуже не так, тому я й робити нічого не буду, бо зроблю все теж не так).

Оце все й дає отой результат: я страждаю, але нічого не роблю.
Спробуйте змінити послідовність- спочатку робити хоть щось для себе, а потім страждати, якщо сили залишаться. А для цього потрібно психологічно дорослішати, знімати рожеві окуляри та будувати таке життя, яке буде Вас задовольняти.

Вітаю.
Те,що Ви намагаєтесь знайти допомогу, дуже добре. Вона Вам дійсно потрібна.
Ваші батьки знають про Ваші переживання? Ви зверталися до фахівця?
Допомогти Вам по переписці наврядчи в когось вийде. Вам потрібна консультація дитячого психіатра . Й, скоріше за все, лікар назначить медикаментозну підтримку, яка допоможе Вам почувати себе краще. До лікаря Ви можете звернутися самостійно ( з 14 років ). Після стабілізації стану, треба звернутися до психотерапевта.

Сепарация- это не только отделение ребёнка от родителей ( физическое и психологическое), но и становление его как самостоятельного и независимого человека.
Вы не готовы становиться самостоятельной и независимой. Вам постоянно нужен " взрослый" рядом, который будет Вам рассказывать, что хорошо, а что плохо. И здесь на форуме, Вы ищите " мамочку" в лице коллектива психологов, которые должны Вам сказать как поступить.
Не обманывайте себя. Ничего по переписке не изменится. Читая Ваши комментарии, складывается впечатление, что Ваш психологический возраст лет 6-8. Интересно, как Вы справляетесь с ролью жены и матери. Вы же еще и работаете? Плюс, полная емоциональная зависимость от матери.
Поэтому, букет ещё тот даже для индивидуальной терапии.
Первый шаг на пути исцеления- признать, что я - зависима, я сама не справляюсь и мне нужна помощь и искать возможность эту помощь получить, а не играть в игру " сам себе психолог".

Вітаю.
"Як відновити або краще сказати налагодити хороші стосунки з сином?"

Я б запропонувала спочатку визначитися, що для вас ( батьків ) та для сина є " хороші стосунки ".
Для Вас це:
"хотілось щоб ми були, в першу чергу друзями, щоб ділився своїми планами та радився як краще поступати в різних ситуаціях - але цього немає."
Але, ви - не друзі. Він- син, ви з чоловіком- батьки. Й так буде завжди.
Друзі рівні. Ви також готові ділитися з сином планами, радитися, як краще поступати? Не впевнена. Тоді про яку " дружбу " Ви говорите? Він все такий же хлопчик, який " потребує " Вашої уваги. Ось коли він " доросте" в ваших очах до " чоловіка", з яким дійсно ви зможете радитися, тоді це можливо буде назвати дружніми стосунками.
А зараз ваш хлопчик сепарується. Це повинно було статися в підлітковому віці, але сталося, як сталося. Щоб стати Чоловіком, йому потрібно відчипитися від маминої спідниці. Тому, він так себе поводить. Й, це - нормально.
Розумію, що Вам неприємно та боляче. Але, це необхідний етап дорослішання Вашого сина. Краще, зараз йому не заважати, та залишити хлопця в спокої.
Й не зайвим буде запитати в нього, як він бачить ваше подальше спілкування , що для нього " хороші стосунки " , почути його думку ( бо, Ви наче чуєте,але не розумієте).
Шукати компроміс, бо ви ВСІ дорослі люди й можете домовитися.

Вам було б корисно звернутися до психолога, щоб легше пройти етап сепарації ( він працює в обидві сторони) та впоратися з синдромом " спорожнілого гнізда".

Відредаговано автором 28-01-2025 19:23:48

"ЯК ПОВЕРНУТИ ДІВЧИНУ ЩО СКАЗАТИ ЩОБ ВОНА ПРОБАЧИЛА І ПОВЕРНУЛАСЯ"
Сказати, що дуже шкодуєте, просите вибачення та головне- працююєте над проблемою ревнощів з психологом. Тому, сподіваєтесь, що дівчина дасть Вам другий шанс.
Важливо,щоб це були не пусті слова. Бо, " жити без неї не можу" через 2 місяці після знайомства та занадто великі ревнощі- це 100 відсотковий привід звернутися до фахівця.

Вітаю.

"Якщо йому норм, і немає дискомфорту...:
Бо ці ситуації- про його кордони зі своєю матір'ю, а, скоріше, їх відсутність. Якщо 39 років чоловік з цим живе, вважаю, Ви самі розумієте, що однією розмовою тут не обійтися. Але, ... натякнути, що то є для Вас не OK, не зайве. Й, максимально обережно, бо для багатьох чоловіків, то є дуже непросто- їхні відносини з мамою.

"я б мабуть не змогла так лежати у 35 років, щоб мій тато мені робив масаж."
А якби робила мама,змогли?
Як на Вашу думку, якби батько запропонував чоловіку масаж, він би погодився?

".. то чому це мене хвилює"
Якщо це хвилює Вас, то Вам й розбиратися чому. Й ті причини( а) в Вас, тільки Ви знаєте відповідь.
Наприклад, Ви дуже близькі з чоловіком й вважаєте вас одним цілим. Й тут, чужа для Вас жінка фактично торкається Вас, порушуючи Ваші кордони.( "злиття "з чоловіком ?)
Або, конкуруєте зі свекрухою.Й, тут можуть бути варіанти: або вона хоче на Ваше місце ( й тоді Ваша реакція цілком нормальна) або Ви- на її.
Можливо, це " привіт " з дитинства.

Тобто, варіантів багато. І,якщо це питання впливає на ваші стосунки з чоловіком не і кращу сторону, я б радила взяти декілька індивідуальних консультацій.

Имеется ввиду, что:
1. Страх не устроиться на работу есть причина, а проблема с правописанием- симптом,т.е способ реализации вашего страха. ( это только фрагмент вашего вопроса) НЕ НАОБОРОТ
2. ВАМ ПОКАЗАНА ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ

"Да, я понял..."- это,да. Но, там есть ещё про айсберг

Мы будем ходить по кругу?
Прочитайте пожалуйста внимательно переписку- там есть ответ.

"у меня есть сильные стороны.."
Cool, помните об этом, пользуйтесь этим и развивайтесь в этих направлениях.

Здравствуйте, Наталья.
Обратившись на форум, Вы сделали первый шаг, чтобы помочь себе. Сделайте второй- выберите психолога и идите в терапию. Потому что, Вы оцениваете проишедшее с Вами субъектовно, на основании своего опыта, представлений и жизненных установок. А как показывает практика- Все люди ошибаются. Психолог поддержит, поможет Вам увидеть эту ситуацию с разных сторон и избавиться от идея решать проблемы с помощью суи..да.
После проишедшего, Вы многое узнали про себя, изменились , изменились ваши с парнем отношения. Возможно, эта ситуация была Вам дана именно для этого? А не для того,чтобы " сжирать" себя чувством вины и тем более, убивать себя.

"разве имею я право говорить что люблю его если так поступила"
Возможно, если бы Вы так не поступили, то и не поняли, насколько сильно Вы его любите.

К психологу. И чем быстрее, тем лучше

Даже если у вас с " этим " проблемы ( как и у большинства людей ), есть варианты:
- зацикливаться на этом( то,что Вы и выбрали ;
- можно не обращать на это внимание ( в наше время, когда практически все набирается и проверяется гаджетом и знаки препинания уже не используют как и заглавные буквы- это не сложно);
- сместить фокус с того,что не получается на то ,что получается- может, Вы хороший рассказчик или у Вас хорошая память).

Но, ещё раз повторюсь, самостоятельно сделать это у Вас не получится, потому что фокусировка на правописании не суть Вашей проблемы.
Вам необходимо индивидуальная работа с психотерапевтом.

P.s. От Вашей " проблемы " "пахнет " нафталином- мама? бабушка? первая учительница?

"Дайте, пожалуйста, рекомендации ,как научиться грамотно писать?"

Вы думаете, что правильно обращаться к психологам с таким запросом? Вы уверены, что это по адресу?

Вопрос не в том умеете или не умеете Вы правильно писать, а в том, что у вас произошла фиксация на этой идее. Она * идея) стала ценной и вся Ваша жизнь крутиться вокруг неё. И без помощи психотерапевта здесь уже не обойтись, потому что как бы " правильно" Вы не писали, Вы никогда не будете удовлетворены. То, что Вы зациклились на этой идее- есть верхушка айсберга, в сам конфликт глубоко внутри.
Поэтому, ищите хорошего психотерапевта, а не учителя правописания.

Здравствуйте

"Есть какие-то тренинги коррекции поведения при странноватости?"
Думаю, вряд-ли существуют такие тренинги, т к. " странноватости" у всех разные и это запрос на индивидуальную работу. Психолог вполне может справиться с этой работой, но только в том случае, если знает с чем имеет дело, т е. , умеет провести соответствующую диагностику.
Как проходила беременность вашей мамы? Роды? Возможно , была родовая травма?
Детство: травмы, болезни, стресс
Наследственность, условия жизни и т.д.
Это необходимо знать, чтобы видеть картину полностью. Не всегда странности поведения имеют только психологическую причину, зачастую это системокомплекс. Тем более, что это имело место с детского возраста.
После предварительной диагностики решать, возможно необходимо обращаться к неврологу и/ или психиатру.
К врачам стоит идти не за таблетками ( может, и за ними тоже), а за диагнозом либо его отсутствием. Тогда будет легче и Вам и психологу. Можно сколько угодно пытаться корректировать поведение,но если оно является следствием ,напр. ЧМТ, аутизма ( у него очень широкий спектр) СДВГ или какого-то растройства личности, то необходимо понимать возможности этой коррекции.
В любом случае, работа с психологом будет Вам полезна.