Question

17-02-2023

Доброго дня.Мені 32. Є дитина 7 років. Було багато проблем із жіночим здоров’ям, казали, що взагалі дітей не буде. Що перша дитина то чудо. Але через 8 років тест знову показала 2 смужки. Ми не планували вагітність. Можливо після війни б хотіли ще дитини. Як трапилось ніхто не знає, лікарі в шоці і відмовляли від аборту. Але я зробила медикаментозний аборт. В країні війна, поїхати я морально не можу, вже пробувала. А страх що на більшому терміні може статися викидень або завмерти вагітність дуже лякали мене. Бо живемо за 30 км від лінії фронту і ракети майже кожного дня. Весь час пью заспокійливі та знаходжу відраду в дитині та на роботі. Ще і перша важка вагітність
досі не забулась. Але зробивши аборт, тепер сильні докори сумління чи правильно я зробила, ніяк не можу прияйняти ситуацію. Весь час плачу, а раптом я зробила неправильний вибір. Говорили з чоловіком, що якщо трапиться так, що в подальшому я на зможу мати дітей, то візьмемо дитину з дитячого будинку. Ще дуже гніте те, що перша дитина дуже хотіла братика або сестричку. А я самостійно все загубила. Хоча розумію, що це дитина, вона не розуміє до кінця що таке Малі діти. Але від цього зовсім на легше.

Питання від: nik3a4; Вік: 32

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів материнства, перинатального супроводу, підготовці до родів

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

14-02-2023 Все дратує, після пологова депресія, проблеми з чоловіком.

12-02-2023 Відчуття болю від чужих трагедій

10-02-2023 Захотелось бросить семью

07-02-2023 Не понимаю хочу ли заводить ребёнка

01-02-2023 Не могу отпустить от себя дочь

20-01-2023 Хочу вдарити свою дитину

12-01-2023 Невроз и переживание за ребенка

22-12-2022 Навязчивая свекровь

22-12-2022 Никогда не смогу забеременеть (по здоровью), хотя очень мечтала.

03-12-2022 Существует ли травма чайлдфри?

Анастасия Владимировна Тарадай (Дніпро) · Answer 1 · 2023-02-17 13:59:22

Доброго дня.
Ви у важкій життєвій ситуації зараз. Хочеться вас підтримати. У вас були суттєві аргументи щоб прийняти рішення про аборт. Але ви зараз начебто забуваєте про це і фокусуєтесь на тому, що можливо (!) прийняли не правильне рішення. Думаю страх та почуття провини втягують вас у цей цикл думок про помилковість аборту. Ви ніколи не дізнаєтесь про правильність чи хибність цього рішення, бо немає альтернативної реальності в якій ви не зробили аборт і можливості заглянути в те до чого це призвело. Тому правильно ви зробили чи ні залежить від того яким ви вирішете сприймати це рішення - правильним чи ні.

Вікторія Миколаївна Цуркан (Київ) · Answer 2 · 2023-02-17 23:04:50

Вітаю. Зробивши аборт, ви обрали себе. Ви не усвідомлюєте, але все ж таки знаєте, які насправді зараз у вас можливості, скільки у вас сил на те, щоб вижити самій і допомогти вижити своїм близьким у тих нестерпних умовах, в яких ви знаходитесь. Вам зараз не під силу дбати про новонародженого, тому ви зробили такий вибір. Це нормально, що після аборту з’явилося почуття провини. Було б дивно, якби ви його не відчували. Воно говорить про вашу людяність. Але з іншого боку, провина говорить про те, що для вас звично ставити іншу людину на перше місце, спочатку дбати про когось, а потім про себе. Можливо, так вас виховували батьки, вчителі: думати про себе – це погано, егоїзм, насамперед потрібно думати про інших. Ця ідея хороша, але вона не працює, коли справа стосується життя та смерті. Інстинкт самозбереження змушує забути про інших та рятувати своє життя. Це природно. Якщо з матір'ю щось станеться, плід не виживе, у новонародженого дуже мало шансів вижити під обстрілами та ракетами.

Ви не настільки сильна, як вимагаєте від себе. Ви нападаєте на себе, наче ви повинні справлятися завжди і за будь-яких обставин. Але ви - звичайна людина, ви не можете впоратися з усім. І ваше рішення відповідає тим можливостям, які ви зараз маєте.

Аборт впливає на гормональне стан в організмі, це теж може впливати на знижений настрій та агресію проти себе. Війна – це хронічний стрес, зниження рівня енергії та можливості витримувати навантаження. Побачте в собі звичайну слабку людину в нелюдських умовах, поспівчуйте собі.

Є хороша книга Терези Берк «Заборонені сльози. Про що не розповідають жінки після аборту». Вона є у відкритому доступі в електронному варіанті. Почитайте, можливо, історії інших жінок підтримають вас зараз.

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 3 · 2023-02-19 08:22:15

цитата:

докори сумління... ніяк не можу прияйняти ситуацію. Весь час плачу, а раптом я зробила неправильний вибір... Ще дуже гніте те, що перша дитина дуже хотіла братика або сестричку. А я самостійно все загубила.

Вы описываете симптомы острого горя.
Поэтому сейчас Вам необходима психологическая поддержка.
Принятие утраты проходит по определенным этапам. И главная задача для Вас - не застрять на какой-то из стадий проживания потери.
Вы рассматриваете вариант индивидуального обращения к психологу?

Як жити після аборту?