Нервова система вже на грані через війну!
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Євгеній Мишенко 14-06-2023 23:53:06 |
|
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 15-06-2023 00:49:50 |
1
Доброго, Катерина! Якщо Ви живете в досить небезпечному місці, в такому, де постійні прильоти та обстріли, то Ваш стан є природнім та цілком зрозумілим. І в такому випадку є сенс переїхати в більш безпечне місце. Де Ваш чоловік? Чи знає він про Ваш стан? Що робить, щоб його покращити? Де інші родичі (мати, батько і т.д.)? Якщо ж це трапляється інколи, час від часу, і місце є відносно безпечним, то має місце Ваша особиста чутливість та тривожність. І в цьому випадку потрібна вже психотерапія. Відредаговано автором 15-06-2023 00:53:12 |
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 15-06-2023 01:19:21 |
Добрий вечір,Катерина. Чи приймаєте/приймали ви заспокійливі/медикаменти, щоб підтримати нервову систему?
Хто з вами, крім дитини? Чи є з ким розділити ваші переживання? Обійнятися? Ви живете в місті, яке весь час під обстрілом? Чи є можливість у вас виїхати в більш безпечне місце? |
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
15-06-2023 10:31:17Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 345042 для Євгеній Мишенко Обстріли Києва. Та і всієї країни загалом. |
15-06-2023 10:34:08Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 345043 для Павел Леонидович Я живу в Києві. Тут обстріли по ночам вже майже 2 місяця. Та і загалом всієї країни. Тут може і не так небезпечно як в прифронтових містах але психіка вже не витримує. Живу з мамою дочкою і чоловіком. Але чоловік військовий часто на роботі сутками. Коли він дома намагається мене заспокоїти словами. Але мені то вже не допомагає. Виїхати не можу зараз. |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 15-06-2023 10:35:49 |
1
Доброго ранку, Катерино! цитата:
Порадьте будь ласка що робити? Шукайте групу психологічної підтримки або психолога, щоби звернутись індивідуально. Ну, і звісно, попри всі труднощі спиратись на власні внутрішні опори - бажання гідно пройти цей складний шлях, дбати про дитину, турбуватись про себе саму, робити звичні справи, знаходити собі розраду, бодай якісь дрібнички. Усе це вкупі має дати бажаний ефект. |
15-06-2023 10:35:55Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 345044 для Віталія Юріївна Виїхати нн можу зараз. Живу з чоловіком дочкою і мамою. Наче є з кім розділити переживання але мені від того не легше |
15-06-2023 10:36:46Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 345060 для Владимир Анатольевич Я вас зрозуміла. Дякую |
Оксана Василівна Фортунатова психолог Київ 15-06-2023 15:51:03 |
Доброго дня. Дуже співчуваю та дуже розумію. Зараз на наших очах нас намагаються зруйнувати. Але ми не не здамося!
1. Вам важливо зрозуміти, що все, що відбувається - відбувається не тільки з вами, що це стандартна реакція. 2. Важливо зрозуміти, чи немає у вас ПТСР - для цього зверніться і поспілкуйтеся з психотерапевтом. 3. За сильного стресу та психотравми наш найкращий помічник - наше тіло. Максимально налагодьте харчування, сон. Дуже важливо - фізичні сильніші але короткі навантаження. Ідеально - робота в саду, спортзал з обтяженнями, або банальні віджимання, присідання. Але до болю мішц і кожен день. Гормон стресу чудово відпрацьовується м'язовим навантаженням. Важливо знайти способи розслаблення - це спеціальні вправи на фітболі (тряска. До речі, для діток дуже добре. можна прямо з дитиною на руках сідати на м'яч і потрушуватися). Ну і важливо привести в норму роботу блукаючого нерва - саме його збій і дає всі описані вами симптоми. На сьогодні є два протоколи роботи з ним, і один - є в Україні. Це ВВМ інститут і фахівці, яких вони готують. На цьому сайті є група ВВМ практик. Дуже дієвий і перевірений метод. Використовуйте будь яку можливість поспати. Ну і головне - знайдить план, мрію на майбкутне, та зосередтеся на ній. Сил Вам! |
Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 15-06-2023 16:54:49 |
Причина, по якій ви не можете виїхати, напевне, суттєвіша за ваше психічне здоров'я, я так розумію.
цитата:
Порадьте будь ласка що робити? Незрозуміло, чи ви виїжджали із Києва, чому і як повернулися (якщо так). Це може бути досліджено в індивідуальній роботі з психотерапевтом. Збережіть себе. |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 18-06-2023 11:21:36 |
цитата:
Я живу в Києві. Тут обстріли по ночам вже майже 2 місяця. Та і загалом всієї країни. Тут може і не так небезпечно як в прифронтових містах але психіка вже не витримує. Живу з мамою дочкою і чоловіком. Але чоловік військовий часто на роботі сутками. Коли він дома намагається мене заспокоїти словами. Але мені то вже не допомагає. Виїхати не можу зараз. Це якраз той випадок, про який я й казав: цитата:
Якщо ж це трапляється інколи, час від часу, і місце є відносно безпечним, то має місце Ваша особиста чутливість та тривожність. І в цьому випадку потрібна вже психотерапія. |
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...