Віталія Юріївна 3 години тому: 
Позбутися почуття провини
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Позбутися почуття провини
| 03-07-2023 19:58:11Доповнення від автора |
|
Хочу дещо додати. Написавши це запитання, я спробувала сама собі подумки відповісти, а чому так відбувається. І з'єднавши відчуття і розум, на рівні інтуїції я дійшла до такого висновку – ситуація з його настроєм і те що він не ділиться одразу зі мною щиро, не звертається по допомогу як до партнера, це, як я відчуваю на інтуїтивному рівні – ніби він хоче мені сказати щось таке "відчепись від мене, ти мене дратуєш". Але він це не скаже, навіть якщо так думає, бо це б мене образило. І в цій ситуації, бути в точці контакту як доросла людина з дорослою людиною в такий момент (коли я його дратую і йому хочеться щоб я відчепилась) – мені нестерпно, тому що я не знаю як себе безпечно поводити в такій ситуації. І тому я втікаю із зони контакту, і переміщаючись в його мушлю ніби проживаю з ним його емоції і так переживаю за нього. Бо в такому становищі коли я з ним, з його почуттями як одне ціле, то я в такому випадку не почуваюсь відкинутою, непотрібною. Звичайно це мої фантазії і здогадки на тему, насправді не знаю. Вирішила написати для повнішого розуміння ситуації. Можливо підкажете, що я можу з цим зробити? Я б хотіла зрозуміти і прийняти як правильно і здорово реагувати на ситуацію, коли в мого чоловіка поганий настрій? |
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог Дніпро 03-07-2023 20:51:37 |
1
Доброго дня, Cake. "Як донести собі на емоційний рівень, що це не я винна в його настрої і не переживати так?" Можливо, подумати про те, що ваш чоловік- Окрема людина, та має окремі від Вас думки та почуття, якими він може з Вами й не ділитися. І що в його житті від Вас не все залежить. Спробуйте дозволити чоловіку сумувати, тревожитись, гніватися. Він має на це повне право. Запитайте себе: " Чому я повинна відповідати за настрій свого чоловіка? Хто так вирішив? Що з ним станеться, якщо він деякий час побуде у поганому настрої? " Тут же бажання з'ясувати чи таки винна чи ні" Не витримуєте напруги,тому що не можете чекати, як дитина. Дитина не може чекати: їй потрібно все й зараз. Ще й дуже знайома ситуація : якщо винна, то точно знаю що робити ( можу розслабитися); якщо ні- теж можу розслабитися. "...ситуація з його настроєм і те що він не ділиться одразу зі мною щиро, не звертається по допомогу як до партнера, це, як я відчуваю на інтуїтивному рівні – ніби він хоче мені сказати щось таке "відчепись від мене, ти мене дратуєш". Тобто, Ви вважаєте, що доросла людина ( чоловік) коли в нього поганий настрій, повинен прийти до Вас та почати "вивалювати" Вам свої проблеми, "ділитись"? Може, як варіант, дати йому можливість самому вирішити питання? "...коли я його дратую і йому хочеться щоб я відчепилась) – мені нестерпно, тому що я не знаю як себе безпечно поводити в такій ситуації. " Вам не здається , що коли Ви так себе поводите, Ви порушуєте кордони чоловіка? Щоб їх зберігти, він відстороняється від Вас. А Вам потрібно знаходитись з ним у "злитті"- тільки так Ви почуваєте себе у безпеці. Це питання з Вашого дитинства, питання Ваших відносин з батьками . Самостійно вирішити це можливо, але довго та не факт,що вийде, бо психологічний захист ніхто не відміняв . З фахівцем Ваше питання вирішується набагато швидше. 
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 03-07-2023 21:45:55Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346213 для Оксана Юрьевна Дякую за консультацію, Ви висловили багато слушних думок і порад, з чим я здебільшого згідна і візьму до уваги щоб краще справлятися.Хочу уточнити один момент щодо цього: "Ви вважаєте, що доросла людина ( чоловік) коли в нього поганий настрій, повинен прийти до Вас та почати "вивалювати" Вам свої проблеми, "ділитись"? Може, як варіант, дати йому можливість самому вирішити питання?" Я вважаю що коли в чоловіка поганий настрій, він приходить додому, я питаю "як справи", він відповідає "нормально" – то це як на мене не цілком добре для таких близьких відносин як чоловік і дружина. Це формальна комунікація яка норм для чужих людей або для просто знайомих. В таких випадках я б хотіла почути відповідь з більшою повагою до моїх почуттів, наприклад "в мене труднощі на роботі, але зараз я не хочу про це спілкуватися", чи "я погано почуваюсь", "чи я засмучений через ту чи іншу твою поведінку", або ж більш детальну відповідь. Тобто не обов'язково завжди вивалювати, залежно від ситуації, просто щоб це була щира і чесна відповідь, а не формальна. На справі якусь конкретну відповідь крім "все нормально" я отримую здебільшого лише коли розпитую і пояснюю що я бачу що він засмучений і мені не байдуже... Чи є така моя потреба нездоровою з точки зору психології? |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 03-07-2023 21:57:02 |
Доброго вечера!
Вы эмпат. Эмпатически чувственный человек. Чувствуете эмоции других людей. Нужно учиться вам понимать, что не всегда причина эмоций другого человека именно вы. Что не все эмоции людей, надо впитывать в себя и ходить потом с ними круглосуточно... накручивая себя и придумывая себе, того что может даже и не было в реальности. Попробуйте себе уяснить, запомнить и может даже прописать - что отдельный человек имеет право на свои эмоции как позитивные так и негативные. Он не обязан реагировать всегда позитивно. И имеет право побыть сам в своих мыслях и эмоциях. Ему нужно время успокоится прийти в себя... помолчать. И это нормально, чтоб к нему в этот момент никто не лез с расспросами. Это нормально! Это уважение к чужим границам. А вы как будто хотите стереть эти границы... чтоб их вообще не было... между вами и мужем. Полностью всецело хотите быть с ним. Возможно так хотите его любовь получить, чтоб как раз не чувствовать себя одной и ненужной. Нужна вам проработка любви к самой себе. Уважения к себе. Чтоб вы научились фокус внимания на себя направлять и давать самой себе любовь и внимание. Начните с принятия себя, начните изучать себя какая вы настоящая? Тогда снизиться потребность круглосуточно всех чувствовать и всем бесконечно переживать. Поизучайте себя. У вас хорошая интуиция. Позаписывайте свои эмоции в течении дня в блокнот. Какие эмоции идут и почему. Я думаю такой анализ вам поможет лучше понять себя. А еще как совет - вам нужно творчески себя проявлять. Через творчество показывать избыток своих эмоций. У вас слишком много эмоций, нужно расходовать в творчество - рисовать картины, рукоделие, кулинария, танцы, пение. Любое творчество которое нравится. Туда будут идти эмоции, и это будет конструктивно на вас влиять. Удачи!)
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог Дніпро 03-07-2023 22:15:04 |
1
" Банан-це іноді просто банан" "нормально"- це те, що чоловік дійсно відчуває в цей момент. Він щиро та чесно Вам відповів ( або ні. Має на це повне право). Далі-Ваші фантазії. "В таких випадках я б хотіла почути відповідь з більшою повагою до моїх почуттів" Коли Ви наполягаэте на поясненнях, в той час, коли Ваш чоловік не в настрої, Ви поважаєте його почуття? Його бажання побути наодинці? Те, що Вам не байдуже, що Ви дійсно хвилюєтесь за свого чоловіка, це дуже хорошо. Але, може відповісти на його "нормально": "Я бачу, що ти засмучений. Коли схочеш поговорити, я поруч ", та залишити його в спокої? Ще хочу звернути увагу на Ваше бажання контролювати ситуацію. Вам не здається, що його забагато? Відредаговано автором 03-07-2023 22:19:51
|
| 03-07-2023 22:49:42Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346221 для Ірина Миколенко Дякую за поради і побажання, я зрозуміла і спробую це застосувати❤️ |
| 03-07-2023 23:09:39Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346223 для Оксана Юрьевна Дякую за роз'яснення. По сабжу на мою думку Ви все дуже вірно говорите і добре роз'яснюєте, проте цікаво чому така інтонація? Дозволю собі дати трішки суб'єктивний зворотній зв'язок на Ваші коментарі. Трішки моїх фантазій)) В мене склалося таке враження, що Ви взялися пояснювати, ніби мій чоловік то правий і нормальний, інша справа я – я якраз таки все не правильно роблю і не нормальна. Хоча власне це я звернулася із запитанням і з прагненням змінити те що в моїх силах, і чи такий тон у відповідь на мою тему допоможе в справі? А цікаве в цьому те, що от в моєму питанні я зазначила, що я, образно кажучи, ніби людина без оболонки... Проте зараз в діалозі з Вами я досить чітко відчуваю свою оболонку, чи навіть панцир. І у відповідь на такий тон я чітко відчуваю себе окремою людиною, здатною відділити те що мені нормально і що не нормально. Хм. Думаю це продуктивний діалог, хоч і для мене не цілком приємний. |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 03-07-2023 23:28:01 |
Доброго вечора, Cake!
З цього: цитата:
Коли мій чоловік в поганому настрої, я почуваюсь винною, ніби це я зробила щось дуже погане. цитата:
як я відчуваю на інтуїтивному рівні – ніби він хоче мені сказати щось таке "відчепись від мене, ти мене дратуєш" Але ж на чому вони базуються, ці інтуітивні фантазії? На минулому досвіді спілкування з чоловіком? Або на чомусь ще глибшому? Думаю, що на чомусь глибшому. Бо фраза "відчепись від мене, ти мене дратуєш" звучить більше як фраза батька до своєї дитини. І почуття провини родом теж з дитинства, тому якщо змінити в Вашій фразі лише одне слово: цитата:
Коли мій БАТЬКО в поганому настрої, я почуваюсь винною, ніби це я зробила щось дуже погане. Щось треба робити саме з цим - з власним травматичним досвідом.
|
| Ирина Николаевна Островерх психолог Харків 04-07-2023 08:15:45 |
Доброго дня!
На справі якусь конкретну відповідь крім "все нормально" я отримую здебільшого лише коли розпитую і пояснюю що я бачу що він засмучений і мені не байдуже... Що може статися з вами, якщо чоловік не буде починати діалог? Яка ви тоді будете? З яким своїм болісним станом ви б не хотіли залишатися? "Чи є така моя потреба нездоровою з точки зору психології?" Яку саме вашу потребу не задовольняє чоловік ?
|
| 04-07-2023 09:30:04Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346230 для Павел Леонидович Добрий день. Дякую за відповідь. На 25% на досвіді попереднього спілкування з чоловіком, на 75% на досвіді з батьками приблизно. |
| 04-07-2023 09:35:50Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346237 для Ирина Николаевна Дякую за відповідь.Що може статися з вами, якщо чоловік не буде починати діалог? Буду хвилюватися і зосереджуватись на його негативному настрої, перебирати варіанти чому, "грузитись". Яка ви тоді будете? Покинута наодинці з тим, про що хвилююсь в невідомості. Відкинута як непотрібна, несуттєва, не варта уваги, недостойна того щоб зі мною поділитися інформацією. З яким своїм болісним станом ви б не хотіли залишатися? Невідомості, сумнівів, самотності. Яку саме вашу потребу не задовольняє чоловік ? Потребу у відкритому діалозі. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 04-07-2023 09:43:14 |
1
Доброго ранку! цитата:
Взагалі коли хтось біля мене переживає сильні емоції будь-якої окраски, то я у це дуже залучаюсь сама емоційно, дуже переживаю за людей навколо. Хоча кому це потрібно насправді? Отже описана вище ваша особливість свідчить про включення тривоги у вас в той момент, коли хтось поруч переживає сильні емоції. Внаслідок чого активуються певні потреби і процеси. Що це за потреби? Є думки з цього приовду? Можливо, включається внутрішній Рятівник, місія якого своїм співпереживанням допомогти заспокоїтись людині? Водночас варто проаналізувати, чим завершуються подібні епізоди? До чого вони призводять? Зрештою, що відчуваєте ви - до себе? до тих людей? цитата:
Я ніби людина без шкіри, без оболонки. цитата:
Як мені стати окремою людиною, з чого можна почати?
|
| 04-07-2023 09:44:55Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346237 для Ирина Николаевна Додам ще що чесний відвертий діалог між близькими людьми – для мене це про повагу. І коли моя дорога людина не вважає за потрібне бути зі мною відвертою (говорить "нормально" чи "все добре", на справі відчувається зовсім інший настрій), то я відчуваю себе зневаженою. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 04-07-2023 09:57:59 |
цитата:
ПОЗБУТИСЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ Зазвичай можна вести мову про почуття провини, спричинене завданням реальної шкоди іншій людині. Не менш часті випадки, коли провина має вигаданий характер. Тобто вона є місцем, де людина розміщує свою тривогу. Такий собі зручний за формою засіб переживати звичні почуття з дитинтсва, в якому дорослі звинувачували, аби управляти.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 04-07-2023 10:14:20 |
2
Павел Леонидович Басанский Вас видимо расстраивает... что ответ от мужа слишком короткий, формальный, сухой. А вам бы хотелось от него чувственного ответа или более откровенного. Но вам надо понять, что не всегда другой человек готов прям сразу с ходу раскрыться и все сказать как есть... иногда ему просто нужно время. все обдумать переварить внутри себя... банально успокоится. Попробуйте поставить себя на место мужа. Пройти его шагами, его словами. Возможно так, вам будет легче, его понять и его реакции. Наверняка и у вас были ситуации, когда вам не хотелось сразу людям раскрываться, даже если они вам близкие и родные. У вас сильная тревожность... вы ее пытаетесь компенсировать... вниманием к другому человеку - "Смотри я здесь я с тобой" - вы ему кричите! Но он может иногда хочет побыть в тишине... это не значит что он вас, автоматически перестает любить или уважать. Просто иногда нужна тишина. Другой вопрос - насколько вообще ваш муж умеет откровенно общаться с людьми и быть чувственным, эмпатичным, внимательным к другому человеку. Видь вам именно такой реакции от него хочется. И вы расстраиваетесь- если такой реакции от него не получаете... Возможно, вы его учите раскрываться эмоционально миру. Главное не давите на него. Все должно быть естественно. Типа - " А нука давай, мне все расскажи быстренько, про что ты там молчишь а?" я утрирую )) Вам уже советовала, психолог Оксана Юрьевна - " Если захочешь об этом рассказать, то я рядом" или можно еще сказать " я знаю, что тебе тяжело, я это чувствую... не хочешь говорить... ну ладно... но знай я переживаю... и мне важно знать как ты?" Больше давайте человеку свободы - самому выбирать как ему реагировать эмоционально, и что и кому рассказывать. И вам станет легче, и собеседнику тоже свободнее будет. А с другой стороны, чаще просто объясняйте мужу, что и почему вы чувствуете. Мотивы объясняйте, так ему будет легче понять ваши реакции и слова. Если конечно ему это важно и интересно. Ощущение, что вы с мужем не умеете с друг другом объяснятся, именно по чувствам и мотивам. Недосказанность между вами постоянная и рушит все... вы обиделись он молчит... и он обиделся вы молчите и т д. Вовремя объяснится это очень важно. И вам психолог Владимир Анатольевич указал, про роль Спасателя - именно ее вы и отыгрываете с мужем. Это не плохо. Спасатели тоже нужны. Но главное не перебарщивать. А то, от помощи спасателя можно и устать))
|
| 04-07-2023 13:45:37Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346248 для Ірина Миколенко Дякую, Ви добре мене розумієте і дуже делікатно пояснюєте. ❤️ Я зрозуміла і спробую віднестися до ситуації інакше, дати йому простір і час і зосередитися більше на собі. |
| 04-07-2023 13:47:55Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346244 для Владимир Анатольевич Дякую Вам дуже, відчуваю що Ви добре зрозуміли мене щодо моїх кордонів. І тут в мене з'явився деякий інсайт про мої кордони і тривогу. |
| 04-07-2023 14:08:20Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346244 для Владимир Анатольевич Не впевнена, чи зможу нормально чітко описати. Я зрозуміла про свої границі і тривогу в цій ситуації таке:Мені важливо залишатися відкритою в контакті з чоловіком (скажімо бути з проникливими границями), бути досить близькими, тому що коли він демонструє відчуженість, відкидає, це зумовлює необхідність і мені віддалитися, а отже і "повернутися спиною", зробити свої границі щільними. І від цього я боюся що якщо так часто робити, віддалятись, закриватись, відчужуватися, то зрештою в контакті з ним мої границі стануть занадто щільними, стануть якимось кам'яним панциром, і ми будемо як чужі люди. І відповідно я вже не зможу спокійно зближуватися з ним коли він передумає і захоче знову бути близьким. Якщо я буду в панцирі, то будь-який контакт сприйматиму як загрозу. Я боюся упустити цей момент близькості і відкритості одне до одного, я боюся сама закритись, віддалитися, відчужитися, тому що тоді я не прийматиму його як близьку людину. Я боюся своєї злості, боюся що в такому разі можу проявити свою темну сторону і все остаточно зіпсувати. Може це і є та тривога. Також я розумію що ось така напружена ситуація яка виходить у зв'язку з цим всім це напевно не здорово і якраз таки шкідливо, і це може унеможливлювати нормальні спокійні легкі стосунки. |
| 04-07-2023 14:22:11Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346244 для Владимир Анатольевич "Отже описана вище ваша особливість свідчить про включення тривоги у вас в той момент, коли хтось поруч переживає сильні емоції. Внаслідок чого активуються певні потреби і процеси. Що це за потреби? Є думки з цього приводу?"– Потреба дізнатися що сталося, розібратися в причинах чому так сталося і що можна зробити. Потреба врівноважити ці емоції, вирівняти. "Можливо, включається внутрішній Рятівник, місія якого своїм співпереживанням допомогти заспокоїтись людині?" – Можливо і так. Думки з цього приводу – сильна буря, ураган може зруйнувати все навколо, і моє завдання вберегти систему від руйнування. "Підключаючись" до людини-урагана я ніби беру на себе половину цього шторму, тобто таким чином піки розділяються надвоє, і з цим вже можна щось зробити, тоді це вже не буде така сильна буря, яка може зірвати дах (мої фантазії на тему). "Водночас варто проаналізувати, чим завершуються подібні епізоди? До чого вони призводять?" – Чомусь важко сказати. Спробую висловити що спадає на думку. Наприклад може виникнути через надмірне напруження конфлікт, далі все йде процес обміну думками і переживаннями, тобто все ж відбувається розрядка, ситуація врівноважується. "Зрештою, що відчуваєте ви - до себе?" – Зрештою я відчуваю себе нікчемною і непотрібною, ніби краще мене б не було в цій ситуації взагалі. Відчуваю себе зайвою, нецінною. Краще промовчала б і нічого не робила. Ніби я погана і що все тільки мені було потрібно, а інше людина не є вдячною за мій вклад, хоча я справді емоційно вкладаюсь. Я почуваюсь спустошеною і витраченою даремно. (Це про найбільш яскраві конфлікти в таких ситуаціях... Отже по суті я виводжу на конфлікт через те що не можу дати людині спокій??) "до тих людей?" – Образу. |
| 04-07-2023 14:28:50Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346244 для Владимир Анатольевич "Вельми корисним інструментом, що стає в нагоді, є щоденник емоцій (чотри колонки в ньому: подія, емоції, думки, дії). В Мережі знайдете, як ним користуватись."Дякую за пораду. Пошукаю. До речі, раніше я не знала, що такий інструмент існує, а сама придумала і навіть розкреслила для себе подібний щоденник (факти/думки/емоції), тому що часто чоловік говорив мені що я себе накручую, і мені хотілося проаналізувати ситуації, "звірити годинники", з'ясувати чи дійсно я неадекватна і накручую себе, чи це такі ситуації, які не можуть не хвилювати. Проте так і не почала вести щоденник через побоювання що хтось може його колись прочитати і мені буде соромно за те що я така як є. |
| 04-07-2023 14:35:25Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 346247 для Владимир Анатольевич "Звідки воно приходить те почуття провини?"– Важко чітко пригадати, але точно були такі випадки раніше, коли чоловік в чомусь звинувачував. "Зазвичай можна вести мову про почуття провини, спричинене завданням реальної шкоди іншій людині." – Знову ж таки тут в мене немає чіткої об'єктивної відповіді, але є суб'єктивне уявлення чим я погана, шкідлива і винна. "Не менш часті випадки, коли провина має вигаданий характер. Тобто вона є місцем, де людина розміщує свою тривогу. Такий собі зручний за формою засіб переживати звичні почуття з дитинтсва, в якому дорослі звинувачували, аби управляти." – Теж було таке. |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 04-07-2023 23:10:29 |
цитата:
Дякую за відповідь. На 25% на досвіді попереднього спілкування з чоловіком, на 75% на досвіді з батьками приблизно. Але для цього потрібна особиста психотерапія - очна або онлайн. Ніякі самостійні техніки, а тим більше переписка на сайті проблему токсичної провини не вирішать.
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 05-07-2023 09:23:32 |
Доброго ранку!
цитата:
Мені важливо залишатися відкритою в контакті з чоловіком (скажімо бути з проникливими границями), бути досить близькими цитата:
тому що коли він демонструє відчуженість, відкидає, це зумовлює необхідність і мені віддалитися, а отже і "повернутися спиною", зробити свої границі щільними Ви його поведінку трактуєте, як прояв відчуженості. А між тим в ній можна угледіти неготовність або невміння вести відкритий діалог, ділитись переживаннями. Таке ж може бути? цитата:
І від цього я боюся що якщо так часто робити, віддалятись, закриватись, відчужуватися, то зрештою в контакті з ним мої границі стануть занадто щільними, стануть якимось кам'яним панциром, і ми будемо як чужі люди. цитата:
Я боюся упустити цей момент близькості і відкритості одне до одного, я боюся сама закритись, віддалитися, відчужитися, тому що тоді я не прийматиму його як близьку людину. Я боюся своєї злості, боюся що в такому разі можу проявити свою темну сторону і все остаточно зіпсувати. цитата:
Може це і є та тривога.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 05-07-2023 09:39:18 |
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
30-06-2023
Постійне почуття провини
06-06-2023
Почуття провини під час війни
04-06-2023
Як позбутися почуття провини?
28-05-2023
Як позбутися постійного почуття провини?
14-01-2023
Почуття провини перед чоловіком
31-08-2022
не проходить почуття провини
24-10-2017
Почуття провини та жалю
