не проходить почуття провини
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Ирина Терещенко (Київ) 01-09-2022 00:27:43 |
4
Ірина Абрамчук Наталия Горская Віталій Вікторович Бондарчук Доброго дня, в прошу чергу хочеться вас підтримати, і трохи знизити градус внутрішньої напруги по можливості. З вашого повідомлення в мене є відчуття, що ви дуже відповідальна, соціально орієнтована людина, турбується про почуття інших і навіть місцями трохи тревожна) Давайте спробуємо розібратися- що ж таке зрада? Що для вас зрадити подругу? Що таке зрадити себе? Як відрізнити справжню дружбу від маніпулятивної? Наступне на що хочу звернути увагу: "я виявилася злом, а не вона"- Складається враження що ви все розглядає полярно: добро чи зло, красуня або чудовисько, правда чи неправда.. Але ж в житті є багато полутонів. Правдою може називатися - особиста думка Добро і зло завжди субєктивне, адже у кожного з нас різні потреби і внутрішні цінності (якщо ми говоримо про міжособистісні відносини) Красуня або чудовисько визначається не шаблоном, а особистим смаком .. Тому тут варто глибше дивитися чому ви все радикалізуєте. Окреме питання щодо інших озвучених думок: "Але все одно - відчуваю себе зрадницею, поганим спеціалістом лузером, жебраком, невдахою" Ну тут взагалі пішло повне знецінення себе. І з цим варто щось робити. Я раджу обрати собі психолога і якийсь час попрацювати індивідуально. Розібратися з самоціністю і самооцінкою, зрозуміти чому ви заходите у стан жертви, чому ви не вірите собі і в себе.. Варто шукати внутрішній ресурс і змінювати відношення до себе. Ответ отредактирован автором 01-09-2022 00:28:55 |
Виталия Юрьевна Мельник (Харків) 01-09-2022 01:33:39 |
Добрий вечір. Після того, як подруга звільнилася, які ваші були стосунки півроку?
цитата:
Решта колег, яких я так захищала перед нею, продовжили працювати. Вона продовжила успішно працювати. Але і пробачити собі не можу, що тоді через емоції пішла з цим не до неї, а до керівництва. |
Ирина Николаевна Островерх (Харків) 01-09-2022 08:27:29 |
2
Павел Леонидович Басанский Здравствуйте! "Далі - більше, вона почала втиратися в довіру до керівництва, і тим ще більше тероризувати колектив" "... повідомити, що колектив не радий її поверненню. Вона - почала поливати брудом всіх." Вы описываете поведение токсичного человека, по сути агрессора. "Думаю, що це карма мене накриває, і що то я виявилася злом, а не вона" Агрессор - это человек, который причиняет зло и насилие окружающим.Тот, кто насильственным образом будет добиваться того, что ему нужно. Агрессор считает, что всегда прав, требует к себе повышенного внимания, постоянно готов к нападению и осуждению других людей. Его слова часто расходятся с поступками, он не готов быть искренним и открытым и будет всегда прятаться за ложью. Агрессор манипулирует на чувстве страха и вины. Похоже вы попали под манипулятивное поведение этой женщины, поэтому вы точно не зло, здесь это не ваша роль. "Відчуваю, що зрадила подругу." Почему вам важно несмотря на все выше описанные вами события, считать эту женщину подругой? "Як мені відпустити це почуття провини?" Рекомендую вам взять несколько консультаций психолога, чтобы помочь себе. |
Виберіть психолога для консультування з приводу дружніх стосунків, невміння заводити друзів, конфліктів між друзями
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 01-09-2022 10:09:19 |
1
цитата:
Як мені відпустити це почуття провини? Поэтому Вы не можете быть единолично виноватой. И чтобы можно было немного уменьшить чувство вины, возьмите лист бумаги и напишите, в чем виноваты Вы, а в чем Ваша подруга - поровну и в равном количестве. Если эта техника не поможет, тогда Вам надо будет прорабатывать чувство вины с психологом в индивидуальном порядке. |
01-09-2022 11:41:50Доповнення від автора |
Щиро дякую спеціалістам, які відгукнулися! Окреме питання щодо інших озвучених думок: "Але все одно - відчуваю себе зрадницею, поганим спеціалістом лузером, жебраком, невдахою" У неї все чудово склалося після цього - вона лишилася працювати у нашій компанії на тій самій керівній посаді, ще й при скороченні отримала дуже велику суму. У мене ж все пішло шкереберть - на новій роботі я встигла лише 3 дні попрацювати і почалася війна, мені просто сказали - гудбай, не заплативши ані копійки. Іншу я знайти не можу, хіба вже зовсім за копійки, бо наша сфера дуже сильно потерпіла від війни. А робота і кар"єрний ріст для мене - це було все. Тож зараз , виходить. немає нічого. А я ще з дитинства вірю в те, що кожен отримає по заслугах. Ось мене і мучають думки, що раз так життя тепер мене шманає, то це я зробила погано, не пішла до неї як до друга говорити спершу, незважаючи на те, що наша розмова у будь-якому випадку закінчилася би сваркою на все життя, а розповіла про свої переживання щодо неї керівництву. Добрий вечір. Після того, як подруга звільнилася, які ваші були стосунки півроку? --- Стосунки у нас в цей час були чудові. ми знову почали дружити близько , як раніше, зустрічалися родинами у компаніях спільних друзів, веселилися і були щасливі, як мені здавалося. Хоча ближче до свого поверннення вона почала писати мені дивні повідомлення, де постійно згадувала щось погане з нашої роботи ще 8 років тому, особливо колег, яких ненавиділа (а ці колег вже 8 років, як з нами не працювали) В кінці вона резюмувала, що згадує це все тому, що дуже рада своєму звільненню і більше ніколи б не хотіла працювати у нашій компанії. За тиждень вона в цю нашу компанію повернулася, ну а далі сталося вищеописане. "Відчуваю, що зрадила подругу." Почему вам важно несмотря на все выше описанные вами события, считать эту женщину подругой? --- Ми дуже багато разом пережили. Вона мене підтримала під час розлучення з чоловіком, я жила в неї якийсь час, а вона потім у мене. Я прала її білизну, коли у неї ламалася пралка, готувала їй їжу, бо вона лише вміла варити яйця, вона відстоювала мої ідеї у керівництва, підтримала під час тяжкої хвороби мого нареченого (на щастя, все добре наразі), в принципі завжди все відстоювала у керівництва, навіть могла сваритися з ними, я ніколи б не подумала, що колись вона старне сраколизом, вибачте і тираном....... Це сталося, коли вона отримала підвищення від цього самого керівництва. |
Ирина Терещенко (Київ) 01-09-2022 12:00:10 |
Є відчуття що ви себе порівнюєте- "у неї....,а у мене...".
Ця думка несе в собі тільки руйнуючу енергію. Порівнюєте себе тільки з собою. "Так,у мене зараз непростий період, все пішло не по плану.."- це фактична оцінка. Друге- рефлексія. Чому так сталось, які на те реальні причини, чи залежало це від мене?Які непереборні обставини, зовнішні чинники, Які мої рішення принесли не той результат що я хотіла, чому тоді я так вирішила, як би я вирішила зараз? Третє- розуміння бажань потреб і ресурсів. Що я хочу, що я можу, які мої можливості, де тут може бути користь на проспективу.Що треба робити прямо зараз, якій мій план. Приберіть емоції, диструктивні почуття провини. Вони не дають користі а тільки шкодять вам. |
Наталия Горская (Київ) 01-09-2022 17:38:19 |
2
Павел Леонидович Басанский Щоб відпустити відчуття провини, важливо розібратися в деталях. Їх досить багато, і на сайті неможливо зробити глибоку роботу. Ви можете опрацювати цю ситуацію індивідуально з психологом, це буде ефективніше. Але можна спробувати розкласти цю ситуацію на окремі складові. 1. Ваша думка. Вам не подобалась поведінка подруги. Ви неодноразово озвучували це подрузі, захищали колег, сварилися з подругою. Вона знала, як Ви ставитеся до її вчинків. Того разу вона б навряд чи дізналася щось нове про себе від Вас. 2. Поведінка подруги. Ця поведінка не змінювалась ні після ваших з нею сварок, ні після того, як їй колеги озвучили свої претензії. Ваша з нею розмова знов не змінила б нічого . 3. Ваша розмова з керівництвом. Ви озвучили те, що вже казали подрузі, і це те, що Ви вважали правдою. Суто інформативно тут немає "нічого такого ", що викликає почуття провини. Розумію, що ваше відчуття провини існує незалежно від доводів логіки. Але можливо це не провина, а відчуття гідності. Можна припустити, що ваше внутрішнє відчуття гідності каже, що так не треба було. Варто завжди прислухатися до Себе, адже це є Ваша "норма", яку хочеться виконувати, бо тоді поважаєш Себе. І ця "норма" існує незалежно від людей і обставин, бо вона стосується тільки Вас. Якщо Ви вважаєте, що мали спочатку сказати подрузі, а потім вже керівництву, то чому б не поговорити з подругою і не сказати їй про це? Що не шкодуєте, що сказали керівництву, але шкодуєте, що не зорієнтувалися в обставинах і на сказали спочатку їй. Це , можливо, дасть Вам свободу, адже Ви звільнитись від нав'язливих думок, озвучивши їх. Ваше прагнення втілювати власні закони гідності не стосується нікого, тільки Вас. Тому не має ніякого значення, як подруга відреагує на таке ваше звернення. Всі люди помиляються, і Ви не виключення. Можна це визнати і озвучити це подрузі не з метою примирення, а з метою налагодити Мир всередині Себе. |
Павел Леонидович Басанский (Київ) 02-09-2022 03:09:27 |
Якщо є таке відчуття, то треба подзвонити їй та попросити вибачення.
І послухати її відповідь на це. Впевнений, вона не буде такою гідною, як Ваші слова. Але це і буде тим, що Вас звільнить від цих складних переживань. А з причинами почуттів працюють на сеансі зі спеціалістом - існують для цього спеціальні техніки. |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Іноді достатньо знати, що ви є один в одного. Колись я досліджувала тему жіночої дружби, оскільки мене мучили багато питань. Брала участь у тренінгу і, виявивши в яких своїх ролях у дружбі я часто знаходжусь, тобто як ми один одного використовуємо.

Якщо ви відчуваєте потребу у дружніх відносинах, рано чи пізно вам доведеться шукати друзів. Друзі десь загубилися, а знайти нових наче не так просто як раніше. Ви хотіли би зустрічатися щотижня, чи вам вистачило б разу на місяць, а може щодня?

Иногда мы ждем, что человек, к которому мы обращаемся, сразу все бросит и займется нами. Бывает, вас не просят, а вы уже советуйте, рекомендуете. + Как отличить придуманного друга от настоящего?

Когда мы сталкиваемся с какими-то непереносимыми эмоциями или переживаниями, с которыми самостоятельно справиться не в состоянии, то важно, чтобы кто-то нас «контейнировал», т.е. предоставил нам себя в качестве вместилища для наших переживаний.