У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Донька не любить батька

Вітаю!
Маю чоловіка і доньку (4 роки).
Проблема в тому, що донька взагалі не признає батька, не любить його, погано до нього відноситься.
Ми нормальна сім'я, з чоловіком гарні стосунки.
Але донька дуже погано відноситься до свого батька.
Коли він приходить з роботи може просто проігнорувати його, або навіть сказати, щоб він пішов (коли ж я повертаюся з роботи, то вона завжди біжить, зустрічає і обіймає і цілує). Якщо він робить їй зауваження, то вона починає на нього злитися, огризається, може навіть вдарити (зі мною ніколи так не вчиняє, тим паче, щоб вдарити). Коли він хоче її поцілувати чи обійняти, то вона не хоче, сама рідко коли обніме (хоча за мною ладна обійматися і цілуватися весь день). Сьогодні взагалі: ввечері, як вклали її спати, я поїхала по справам, а чоловік був в туалеті. Вона пішла в туалет, а там батько. Вона ж ломиться, а він каже зачекай. Так вона таку істерику закатала, що це жах. Довелося мені повернутися, щоб її заспокоїти. Питаю в неї, що ти хотіла чого розплакалася. А вона каже, що не хотіла чекати (в туалет вона так і не пішла, бо вона була в туалеті до того, то просто в неї привід не спати). Коли ж я в туалеті, то вона чекає без проблем і ніколи такого не влаштовує.
Буває й нормально до нього, але рідше. Мене вона значно більше любить, і поважає. Хоча я значно суворіша. Я часто її ругаю, кричу, можу навіть дати по дупі. А чоловік ніколи її не бив, не кричить, дуже м'який. Він більше їй дозволяє. Так, я проводжу з нею значно більше часу, так як чоловік багато працює. Але щовечора він вдома і раз на тиждень вони тільки вдвох, бо працюю я. Він дуже до неї ласкавий, дуже її любить, я бачу як він засмучується через таке її відношення.
Я гадки не маю чого так і що з цим робити.
Питання від: ; Вік: 30

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.


психолог онлайн
Доброго ранку Анастасіє!
Насправді, Ви сама вже пояснили, чому донька так ставиться до чоловіка. Ви пишете "Мене вона значно більше любить, і поважає. Хоча я значно суворіша. Я часто її ругаю, кричу, можу навіть дати по дупі. А чоловік ніколи її не бив, не кричить, дуже м'який. Він більше їй дозволяє".
Насправді, судячи з того, що Ви написали, відбувся обмін ролями. А діти миттєво реагують на найменший перекос у вихованні. Ви себе поводите не як мама, а як тато, а Ваш чоловік так, як повинна до дитини ставитися Ви. І те, що донечка слухається зараз Вас, зовсім не означає, що трохи з часом, у дитини 'і в стосунках з Вами можуть виникнути питання, а в дорослому її житті може не все бути гладенько...
Це чоловік має бути тим, чиє слово останнє в сім'ї і жодним чином, не перебивається маминим. Хто в сім'ї, загалом, приймає остаточні рішення і відповідає за складні ситуації?
Окрім того, дівчинку не те, що батьку, а навіть мамі не можна бити ні в якому разі ні по бурі, ні загалом...
Бо вона станн впертою, жорсткою та непримиримою, або...перетворюється на ту, якою дуже легко керувати всім, отже, залежною від стосунків... і в принципі, по проявам у поведінці, вже можна сказати, який характер формується у дочки.
Насправді, дитина не росте сама по собі, вона копіює характер дорослих і їх тип ставлення одне до одного. Певне, щоб дівчинка поважала батька, він повинен бути для неї авторитетом. Але чи, насправді, Ви поважаєте свого чоловіка і дослухаєтеся до його думки? Чи є він саме для Вас авторитетом?
Адже, дівчатка, реагують навіть не стільки на зовнішні прояви мами, скільки на те, яка вона внутрішньо. А судячи з того, що відбувається, Ви достатньо внутрішньо жорстка.
На мою думку, це чудово, що Ви вже побачили, що щось не так з вихованням донечкр. Бо далі може бути набагато все серйозніше і складніше.
Якою була Ваша мама в дитинстві? Які у неї стосунки з Вашим батьком? І чиє слово було головним?

Відредаговано автором 18-12-2023 05:04:31


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго ранку, Анастасіє!
цитата:

Я гадки не маю чого так і що з цим робити.

Виправляти викривлену модель стосунків в сім'Ї(!)
А спершу усвідомити, що саме викривлено і не відповідає гармонійним стосункам та здоровому балансу у відносинах. На щастя, Ви цей шлях почали долати з визнання проблеми. І це вельми добре.

Що далі, спитаєте Ви? Співпрацювати з сімейним психологом. Відкривати для себе все те, що відбувається у повсякденному житті, але йому Ви разом з чоловіком не надаєте належного значення і проходите повз. Там буде йти мова і про вже усталені моделі поведінки і, головно, про емоції та ставлення одне до одного, що транслюється в контактах між вами.

Ось ця атмосфера і несвідомі послання всмоктуються донькою і закладаються цеглинами в її характер.

Варто зрозуміти, що діти люблять і поважають тих. хото любить їх. А не сліпою безпорадною любовью. А тією, де є увага і повага, де є підтримка і розуміння, де є СПРАВЕДЛИВІСТЬ і ДОПОМОГА ДИТИНІ ВПОРАТИСЬ зі складними почуттями(!)

Відредаговано автором 18-12-2023 09:53:30


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Мені здається, що так у вашої дочки проявляється комплекс Електри (є такий у віковій психології). Насправді це норма, і я би не била вже таку тривогу. Для дівчаток це властиво - своєрідне ставлення до тата, яке може впадати в очі. Це ставлення може виражатись в найрізноманітніших формах. В мене є прогноз, що до 6-ти років це мине

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей

18-12-2023 15:42:28Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 356798 для Алла Григорівна

Доброго дня!
Дякую за відповідь)
Насправді в вирішенні глобальних питань головний чоловік. Можливо буде дещо жорстко звучати, але я як мале собача - багато і голосно гавкаю, а чоловік як великий стриманий пес, без діла не навчить, але сім'ю захищає.
І я багато читала й чула, що батькові навпаки ні в якому разі не можна кричати й бути жорстким з донькою, бо батько формує її самооцінку. Він не якийсь там байдужий батько вихідного дня, від дуже чуйний до неї, часто говорить їй як любить її і яка вона чудова. Він опора сім'ї, відповідає за безпеку і комфорт сім'ї глобально. Я ж майже не працюю (зовсім трошки і то на свої потреби якісь дівчачі), тому на мені побут і дитина. Тому я частіше буваю задовбана побутом і часто їх обох лаю за всяке (розкидані речі, насмічено, не перевдягалися після садочку).
Я чесно їй заздрю і через це злюся ще більше, бо в мене батько був в сто разів гірший. Ніколи ласкавого слова не сказав, за 30 років не чула від нього, що він мене любить, гроші додому майже не приносив (все мама по заробітках їздила), по дому нічого не робив (бо то не чоловіча справа), а все робила або мама, або ми з сестрою, коли мами не було, зато вважав себе царем, всіх строїв, все як він скаже. І я його років до 15 любила все рівно, до поки не подорослішала і не зрозуміла, що то за людина. Якби мені такого батька як в моєї доньки, то я б його залюбила, а вона ось так з ним(((

18-12-2023 15:45:30Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 356807 для Владимир Анатольевич

Доброго дня!
Дякую за відповідь)
В тому то й справа, що чоловік більше заслуговує її любові ніж я , бо він завжди підтримує, жаліє, не рушає, а я часто кричу , буваю нетерпляча. Але вона справляє дуже ласкава і ніжна зі мною, але холодна й жорстка по відношенню до татка(

18-12-2023 15:46:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 356830 для Тетяна Артеменко

Доброго дня!
Дякую за відповідь)
Ніколи за таке не чула.
Але вона завжди до нього така холодна була, боюсь що вже й не переросте(


психолог онлайн
Дякую за відверте доповнення. З нього я ще більше впевнилася, що причина такого ставлення до батька не тільки в ньому самому, а навіть більше, в Вас особисто.
Я правильно Вас зрозуміла, Ви при дитині дозволяєте собі лаяти свого чоловіка, тобто, знецінювати його?
Діти завжди наслідують поведінку своїх батьків, дівчинка мамину, а сини - татову. Якщо мама дозволяє собі лаяти та кричати на чоловіка, тоді не має нічого дивного, що дочка так само поводить себе з батьком.
Окрім того, Ви пишете про заздрість до донечки. Діти дуже все відчувають... Нам здається, що немає ніякого зв'язку між нашим ставленням до власного батька і стосунками дитини до нашого чоловіка тоді, як, насправді, все дитиною автоматично зчитується на рівні підсвідомості у вигляді певних поведінкових програм та установок ..
Я б Вам дуже радила пропрацювати з психологом своє відношення саме до свого батька і дуже уважно розібрати із спеціалістом, як саме Ви спілкуєтеся з чоловіком, щоб кардинально поміняти поведінкові моделі на ті, що стануть викликати у донечки повагу вже до її батька.

Відредаговано автором 18-12-2023 21:27:45


👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.



Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів

Рекомендуємо

Как воспитать счастливого ребенка? Как воспитать счастливого ребенка?

Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...

Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда! Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!

Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?

Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки. Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.

В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...

Защититься от ребенка? Как? Защититься от ребенка? Как?

Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.

Обида на родителей Обида на родителей

За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...

Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга? Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?

Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...

qr