Доброї ночі.
Я пишу тому,що негоден більше терпіти ці душевні болі.Я пишу і у мене зараз сльози капають.Мені дуже важко.Я почуваю себе покинутим.Мені дуже,дуже,дуже боляче зараз.Я неможу писати навіть цих строків,але мені так важко,що у мене немає більше варіантів.
З сьогоднішнього дня я думав почати нове життя і забути про минуле,про я добре згаю,що це не можливо.Її обличчя,запах,подарунки,речі,фото наші,а що саме головне це спогади мої не дають забути її.Я її дуже кохаю,мабуть більше ща своє життя,за свою маму,за все на світі.
А вона мене так підло кинула,я неможу писати,мені дуже важко зараз.
Не минає і ночі,щоб я не згадував про неї,щоб в мене не текли сьози,щоб у мене не було депресії.
Багато хто скаже,що я слабак,але я просто мію любити,але мене ніхто не любить.
Ми були разом півтора року.Їй 15 мені трохи більше.
Я завжди не розумів її характеру,але все терпів,бо людина,яка по справжньому любить буде терпіти.Проте вона мене не хотіла видно терпіти.
Ми часто сварилися і вона при сварках,всю злість на мене виливала.
Говорила,що я дебіл,слабак,говорила,що шкодує,зустріла мене.А при нашій останій переписці,я відмовився вийти на вулицю,бо у нас карантин і поліція була,тому я не ризикував лишній раз,тим паче я немаю прав на свій мопед.На що вона образилася,бо я не приїхав,якби по справжньому я дорожив нею,то би приїхав сказала вона мені.
Потім розізлилася,писала що ненавидить мене,а саме боляче я сприймаю ці погані вислови,вона мене назвала «сік@ю останьою» і сказала,щоб я відвалив,не писав до неї і забув її.Невже за такі мелоч,вона так образилася?
А те що я їй писав вірші,дарував подароки,гуляв ночами з нею,піклувався про нею,говорив теплі слова,чому вона це не цінить?А лиш погане замічає?
Де та любов?Ще недавно вона мене так любила,а тепер що?Судячи по її сторіс в інстаграм,вона все присвячує мені,якась зрада з мого боку пише,пише як любить мене попри те що ненавидить,називає мене «солодкий гріх». Для чого це?
Я не спілкуюся з нею вже 2 дні,я ділився із соц мереж і пішов у тінь.Як мені бути?
Я неможу жити так.Мені важко,Я її так кохаю,а вона так погано до мене ставиться.
Хоча мамі моїй откритки на фейстбук шле.
Я почуваюся,подавлений,зрадженим,кинутим і нікому не потрібним.Людина про яку я вже півтора роки думаю 24/24 тепер просто кидає мене.Це переломний помент і він все-таки зламав мене.Хочеться зараз розбитися у аварії,або просто стояти на грані життя і смерті,щоб вона хоч трохи почала цінити мене.
|