Психологиня Анна Олександрівна Петрушевська Одеса лише онлайн

Доброго дня
Перед тим, як приймати важке рішення про розставання, варто почати розмову про стосунки, поділитись своїми відчуття і почуттями, подивитись на його реакцію. І якщо ця реакція буде відстороненою або він відмахнеться від вас, то подумайте над такими питаннями:
- чи потрібен мені такий партнер?
- чи буду я з ним, якщо він ніколи не зміниться?
- що тримає мене в цих стосунках?
Завершення стосунки - це втрата, яку ви будете переживати, проте вона може привести вас до нових, більш вартісних стосунків.

Доброго дня
Ваші думки про те, що 24 - це багато і що за цим нічого вже не буде - це частина вікової кризи і це нормально.
Щодо того, чому не складаються відносини - знайти свою людину важко, тому звісно, можуть бути невдачі. Це неприємно, проте не означає, що з вами щось не так. Скоріш за все, ви ще не зустріли людину, яка підійде вам, а ви їй. Це процес, і краще продовжувати шукати, ніж погодитись на стосунки, які того не варті.
Судячи з написаного вами, то варто розібратись у терапії з тим, як ви будуєте спілкування, відносини, відслідкувати свої патерни поведінки. "Про що я пишу?", "Про що я скаржусь?", "Які емоції частіше за все транслюю?", "Які у мене є невирішені питання, які я перекладаю на людей, з якими спілкуюсь?" - усі ці питання важливі для рефлексії і допоможуть вам у майбутньому в побудові нового спілкування.
Проходити через кризу важко, проте варто орієнтуватись на те, що криза або навчить жити по-новому з новими ресурсами та навичками, або відкине вас назад. І тільки ви можете обрати перший варіант і почати переосмислювати своє життя, поведінку і думки.

Доброго дня
Перш за все важливо, аби саме чоловік проставляв межі, так як це його батьки. Судячи з того, що ви описали, батьки ще не змогли повністю сепаруватись від сина і їм буде важко це робити, якщо він не буде проставляти ці межі: "це моя дружина, а ви мої батьки, ми різні сім'ї", "з нами так говорити не можна", "ця тема неприємна, тож не говорімо про неї" тощо.
Якщо говорити про вас і ваші стосунки з батьками чоловіка, то варто побудувати стратегію разом з чоловіком, проговорити ваші дії, відносини, як вам обом було б комфортно в цих ситуаціях себе вести.
Звісно, покращення стосунків можливе, але ви самотужки навряд зможете це змінити, та і перш за все проговорювати межі між вами та свекрами має ваш чоловік.

Доброго дня, з огляду на вказаний вами вік постає питання - чи звертались ви з вашою проблему до близьких дорослих?

Доброго дня
Деякі симптоми, які ви описали, притаманні депресивному стану, тож перше і найголовніше, що варто зробити - звернутись на консультацію до спеціаліста. Тут, в форматі простих і швидких реакцій, ми не зможемо знайти відповідь, звідки це взялось.
Можливо варто звернутись до психіатра, він зможе поставити діагнох і виписати медикаментозне лікування.
Вам точно можна допомогти, але для цього потрібно звернутись безпосередньо до конкретного спеціаліста, який допоможе розібратись з вашим випадком і підтримати в тому, щоб вийти з нього.

Доброго дня
Звільнення - не завжди єдиний вихід з подібної ситуації. Це скоріше останній крок, коли компанія не йде на зустріч, коли ви говорити про свої потреби.
Спробуйте розпочату діалог про переведення, поговорити про проблеми, які вас турбують на цій посаді. Діалог може бути ефективним інструментом для вирішення вашої ситуації.

Доброго дня
Відчуваю ваш глибокий смуток і співчуваю, що вам доводиться з цим жити.
Пропоную задуматись і проаналізувати своє дитинство. Про відношення навколишніх людей до вас, що вам говорили? Що з цього ви проговорюєте тепер сама до себе?
Варто пам'ятати, що ваше життя у ваших руках і ви можете все виправити. Це може бути важко, але можливо.
Пропоную почати з особистої терапії - з проговорення свого дитинства, стосунків з іншими людьми, для побудови внутрішнього доброго ставлення до себе, завдяки якому ви побудуєте опору в собі і зможете знаходити опори в інших.
Почуття провини - важке і деструктивне почуття, проте з ним можна і треба працювати.

Доброго дня
Чи були зради у вашому житті? У вас чи у близьких вам людей?
Яка у вас самооцінка?
Скоріш за все, така поведінка характерна вам через глибші особистісні переживання, які варто усвідомити і проговорити.
Можу запропонувати вам свою допомогу на індивідуальній консультації.

Вітаю
Спробуйте виписувати те, за що себе звинувачуєте, на папір та дописувати "я пробачаю себе за це"
Проте звісно, проблема глибока і потребує опрацювання зі спеціалістом, тому найголовніше, що ви можете зробити - звернутись до спеціаліста для опрацювання вашого випадку індивідуально.
Проте те, що я написала вище, може бути вашим "костилем", який може допомогти відчути полегшення.

Вітаю.
Є враження, наче ви не вийшли з дитячого віку і не навчились реагувати на відмови та проблеми по-дорослому - без істерик та образ, а спокійно приймаючи відмову або проблему. Щоб подолати це варто, для початку, почати це в собі помічати. Розділити свою поведінку на 3 ролі: дитяча, доросла, бактьківська. Можливо в цьому допоможе ведення щоденника поведінки.
Як тільки ви знайдете і усвідомете власну роль у стосунках, то у ваших силах буде почати обирати іншу роль: зупинятись і казати собі "зараз я веду себе як дитина, а я цього не хочу. Як би в цьому випадку повела себе доросла людина?".

Добрий день
Перше, що варто зробити - чітко окреслити для себе, що означає "кохати".
По-друге, зробити те саме з чоловіком. Що в загальному для нього це означає, а не особисто до вас.
Чому це важливо? У кожної людини своє поняття кохання, своє бачення цього, так само як і з поняттям ревнощів або стосунків. Тому це варто обговорювати разом, разом розуміти, чи однаково ви дивитесь на це. І чи прийнятна для вас думка партнера про це. Без такої бази просто неможливо побудувати здорові стосунки.
Щодо накручування себе - чи немає тут якоїсь тривожності? Чи не хочете ви обговрити тему власних думок та накрутів на консультації? Можливо і в цьому є певні питання, а не у відповіді чоловіка.

Добрий день
Ситуація не проста. Скоріш за все ви стали частиною аб'юзивних відносин. І єдине питання, яке в мене виникає, це - а для чого вам такі відносини? Невже з вами так можна? Чи хочете ви, щоб з вами так було можна?
Люди не змінюються, на самому початку ваших відносин все пішло трохи не ок, і закінчується так само. Чи правда увесь час було так добре, що вам хочеться повернутись до такої людини?
Запрошую до себе на консультація для того, щоб проговорити те, як з вами можна, визначити свої особисті кордони і вийти з аб'юзивних стосунків з кращим розумінням себе.
І у вашому запитанні була фраза про те "чи варто давати людині 25 шанс". Так от - а чи варте воно того? Що ви хочете отримати? Подивіться на себе трохи з боку, що б ви порадили своїй подрузі в такій ситуації? Чи сказали б їй - так, давай, він же не змінювався усі 24 рази, на 25 точно все стане по-іншому?

Відредаговано автором 27-03-2024 13:51:24

Варто проговорювати свої страхи в безпечному колі, тому запрошую на консультацію зі мною. Розберемось, від чого іде цей страх і як повернути довіру до хлопця.

Добрий день
Вас турбує те, що він планує 1 добу побути з побратимами під час своєї відпустки? Чи він загалом приїзджає лише на добу?
Чи проговорювали ви зі своїм партнером ваші побоювання щодо цього? Яка між вами комунікація? Чи говорили ви йому про свої почуття та емоції?

Добрий вечір
З вашого повідомлення видно, що ви так заспокоюєтесь. А як так сталось, що саме такий виж самозаспокоєння ви обрали? Які ще пробували? Які ще можна додати? Якщо така поведінка з дитинства - то що довело дитину до такого самопошкодження?
Усі ці питання варто дослідити на консультації, тому запрошую на зустрі до себе.
Точно важливо подумати над тим, які можуть бути ще способи зайняти руки так, щоб не шкодити собі. Можливо, антистреси, якісь гаджети, тканини, іграшки тощо.