Психологиня Юлия Антоновна Трясун Черкаси

Ці питання і проблеми можна опрацювати з психологом. Довіра до психолога може будуватися поступово. Раджу вам обрати для себе спеціаліста.

Можливо, поки бажання не можуть цілком реалізуватися через кошти, реалізовувати їх якоюсь мірою? Поїхати не так далеко, але вже ж набратися вражень. Не обновити гардероб, але купити щось?

Зараз дійсно важко прийняти рішення і ви, як ви пишете, скоріше за все будете жалкувати в обох рішеннях.
Варто прийняти той факт, що в цих умовах "хороше" рішення неможливе. Тому важливо прийняти просто одне рішення, далі слідувати йому і говорити собі, що рішення прийняте і я не буду вже піддавати його сумніву. У прийнятті рішення керуватися тим, де ви будете почувати себе краще. Хтось краще почуває себе за кордоном і відносно нормально переносить розлуку з чоловіком. Хтось навпаки відносно спокійно себе почуває вдома , а погано себе почуває в розлуці.
Можливо з огляду на тривогу варто спробувати подорож до Канади? Вирішувати тільки вам.

Массаж, йога і танці, можна парні, ванна, кутання в плед, догляд за тілом, домашня тваринка.

Так, варто звернутися до психотерапевта, щоб подосліджувати і зрозуміти природу цих почуттів і емоцій. зі спеціалістом це часто легше зробити. В основі цього стану є тривожність.

Варто поговорити з мамою, татом або іншими дорослими, які зможуть вплинути на ситуацію.

Причина може бути в типу прив'язаності. Можливо варто подосліджувати це питання в особистій терапії.

Підтримую те, що якщо є кохання, можна працювати в парній терапії, можна також в особистій паралельно. Працювати потрібно скоріше за все довготривало. Адже можна і розійтися, але особисті проблеми залишуться.

Доброго дня, співчуваю. Варто пошукати можливість допомогти собі. Можна звернутися до психіатра, щоб знизити тривожність. Також варто почати роботу з психотерапевтом. Особливої уваги вимагає робота з панічними атаками.

Вы достаточно много пишете о начальнице, это наталкивает на мысль, что было бы полезно проработать отношения с мамой. Бывает, что взрослые люди, так хотят снова " присоединиться " к родителям, что ищут похожее во взрослой жизни.

Це абсолютно нормально. Щоб любити Україну не обов'язково знати багато про подробиці війни. Тим більше ви праві в тому, що ви мало можете цим допомоги.
Довіряйте собі, можливо так ви прагнете себе захистити від негативних переживань.

Якщо ви хотіли "звірити реальність" чи таке ставлення чоловіка до вас є нормою, то ні. Такого виду контроль з боку одного з партнерів не є нормальним.
Це може свідчити і про аб'юз

Думаю найкращим рішенням для вас буде почати парну терапію з дружиною, або хоча б індивідуальну.
Але справді шлюб без кохання не є нормою.

Розумію,як Вам важко. Ви правильно робите, що даєте час хлопцеві подумати. Ми не можемо приймати рішення за іншу людину. Не раджу вам говорити з родичами, бо цим ви підтримаєте їх важливість в прийнятті рішень. Але ви вже дорослі і маєте приймати рішення самостійно.

Якщо у вас є сумніви стосовно стану здоров'я, можна звернутися до лікаря - психіатра. Тільки лікар може діагностувати розлади.
Психотерапію варто продовжувати чи з вашим спеціалістом, чи з іншим. Якщо у вас є хороший терапевтичний контакт з психологом, можна продовжувати роботу.