Психологиня Юлия Антоновна Трясун Черкаси

Ви маєте право на свої почуття, які забороняєте собі відчувати. Тут навіть не про те, чи погані батьки чи хороші, ви треба їх виправдовувати.
Можливо не думати про в правдання батьків, а дати співчуття тій маленькій дівчинці, яка цього хоче і дати їй любов. Це можете зробити ви самі, а не партнер. Вам буде корисно звернутися до психолога і попрацювати з цим .

Скільки разів в нашому житті була така ситуація з хлопцями, що повторюється?
Яких хлопців ви обираєте і де знайомитесь з ними?
Чи є між ними спільні риси?

Якщо плачиться, то можливо є ще потреба оплакати щось. Але варто було б зрозуміти для себе про що ці сльози. Навряд чи вони просто так ллються. Варто постаратися усвідомити про що вони і прожити почуття, втрати. Це модна зробити в роботі з психологом.

Є якась внутрішня причина. Можливо вона в тому, що він вас як би силує, можливо в чомусь іншому.
Але насправді важливіше те, що ви маєте прислухатися до себе і не цілуватися з тим, з ким не хочеться.

Доброго дня. Потрібна індивідуальна робота з психологом, щоб пропрацювати це відчуття провини.
Але одне можна сказати напевне, що ви, як дитина, точно не є винною в розлученні батьків. Це збіг обставин і дорослі приймають свої рішення керуючись своїми почуттями і думками. Скоріше за все між вашими батьками вже були складні стосунки.
Сподіваюся у вас знайдеться можливість звернутися до психолога.

Ви велика молодець, що спершу хочете розібратися з цими відносинами до того, як починати нові. Це чудово, що ваш чоловік є хорошою людиною і батьком, але це не є причиною залишатися в шлюбі, якщо немає стосунків як між жінкою і чоловіком. Так буває, що партнери починають хотіти і потребувати різного і це нормально змінювати партнера, якщо люди нещасливі разом. Також є можливість піти в парну терапію і розібратися разом. Зауважу, що ваша потреба в близкості і увазі є природною і " нормальною". Якщо ви " мучаєтеся " в стосунках- то не варт о в них залишатися.

Розібратися краще допоможе психотерапія. Рекомендую вам почитати про типи прив'язаності, а саме уникаючу прив'язаність і подумати чи це про вас. Часто таке ставлення родом з дитинства.
На разі можна прийняти той факт, що подружнє життя не є чорнобілим, в ньому можуть бути різні періоди, можна віжчувати різні емоції і дозволити партнеру відчувати різні емоції також.

Психолог може допомогти сформолювати запит." Не захотіти "працювати з запитом психолог можливо може якщо це запит на зміни іншої людини, або не реальний запит. Наприклад, "хочу вийти заміж наступного року", " хочу, щлю партнер не зраджував". Але спеціаліст має пояснити причини і допомогти сформолювати більш коректний запит, або якщо спеціаліст не працює з певною категорією запитів має це озвучити.

Доброго дня. Догляд за людиною " яка не в порядку" важкий. Як спеціаліст, яка проходила пропидевтику в психіатричній лікарні і бачила таких хворих, можу сказати, що не всім можна допомогти. Ви можете радити, якщо вас просять звернутися до лікаря, але насправді варто прийняти той факт, що багато що залежить не від вас і ви мало що можете зробити. Не забувайте турбуватися про себе і свій емоційний стан, здоров'я. Знайте, якщо мама прийме колись нездорове рішення і кроки- це не ваша вина.

Вітати з Днем народження варто якщо щиро хочете його привітати, а не тому, що хочете повернути.

Співчуваю вашій втраті. Варто звернутися до психіарта + за потреби психотерапія.

Які дії і кроки робите, щоб не бути самотнім і мати соціальні контакти?

Раджу Вам дивитися лише на факти, мислити раціонально. Чи є у вас факти зрази і обману, чи лише відчуття?

В сім'ях, де є залежність, часто є і співзалежність, Це певний клубок де є і контроль, і незрілість і тривожність. Зараз пройшло мало часу вашої ремісії, але можна поступово рухатися до самостійності і сепарації. Це може бути поступовим процесом. Що зараз дають особисто вам спілкування з мамою кожного дня?

Підтримую те, що психологи мають бути різними.