Психологиня Наталия Горская Київ Русанівка

Вы не можете влиять на поведение других людей.
Можно попробовать прояснить, что за этим его поведением стоит.
Парень не может не понимать, что Вам это неприятно, раз Вы уже не один раз про это говорили.
Но продолжает поступать так же, как раньше.
Можно предположить, что его не очень волнует то, что Вы чувствуете, и он выбирает идти за своими желаниями.
И Вы подтверждаете это, говоря, что он Вас "не слышит и не понимает ваши чувства ".
В вашей "картине мира" отношения - это про то, как сейчас есть у Вас?
Важно ли Вам больше наличие отношений или их качество?
Что парень отвечает на то, что Вы говорите, что Вам неприятно такое его поведение?
Как Вы сами думаете, почему он так поступает?

Кроме вашей потребности разобраться в своей ориентации тут могут срабатывать одновременно и другие "действующие силы "- например, сопротивление.
Сопротивление гомофобии, как явлению в целом, которое ущемляет права определённой части людей .
Или сопротивление "обществу", которое навязывает "правильность" настолько уверенно, как будто кто-то кроме Вас может знать, что Вам будет лучше.
Возможно сопротивление самому сближению с другим человеком из-за страхов (что не понравится, что не получится и т.п.).

Очень важно отделять свою тягу к кому-то от других чувств- страхов, сопротивления, нежелания.
Вас может просто не интересовать человек- это нормально. И не нужно заставлять себя "анализировать", что Вы к нему чувствуете. Да ничего.
А принуждение себя "надо прислушаться к себе, тянет меня или нет к нему/к ней" может вызвать только злость.

Злость - это чаще всего про то, что ваши границы хотят нарушить.
Важно разобраться кто это пытается сделать- тот, кто хочет Вам навязать свою точку зрения, или Вы, пытаясь заставить себя "определиться".

Погоджуюсь з колегами щодо консультації фахівців.
При цьому з дитиною важливо налагодити спілкування, яке б допомогло їй виговоритися.
Для цього важливо НЕ питати, а просто спілкуватись, щось своє розповідати, чимось іншим, не порізами, цікавитись у дитини.
Є такий спосіб спілкування- "активне слухання"- можете знайти в інтернеті.
Дуже допомагає встановити зв'язок з дитиною.
Це ваша дитина, чи Ви просто її знаєте?

Що відбувається?- ваша потреба бути закоханою вийшла "на свободу ", бо вона не була задоволена, мало того- можливо була пригнічена.
Те, що відбувається з Вами - нормально.
Закоханість відбувається до того, як раціональна частина "доведе, що це не має сенсу ".
Вам приємно спостерігати за колегою, зустрічатись з ним поглядами, очікувати зустрічі з ним.
Але з припущень, "що могло б бути далі" Ви "дозволили" собі тільки "критичну " версію.
Але хотілося б Вам, щоб цей колега також зацікавився Вами, помічав Вас, ваші зустрічі по роботі?
Це ж було б приємно?
Часто фантазії на тему "продовження " накручують набагато сильніше, ніж ті невеликі знаки уваги, що є в реальності.
Напевно більшість еротичних фільмів побудовані на темі цікавості до "забороненого плоду ".
Бо це збуджує людину, не тільки емоційно, а й фізично.
І це нормально, бо відповідає фізіології.

Що з цим робити? - залежить від того, що б хотілося отримати в результаті.
Можна "підживлювати" свою фантазію різними припущеннями та очікуванням , щоб на роботу ходити було цікавіше. При цьому чітко розуміти ту межу, якої Ви хочете дотриматись.

Можна спробувати "розвіяти ілюзію", щоб ці фантазії не займали "вільне місце" , призначене для справжніх реальних стосунків.
При цьому добре було б розібратися з собою, що таке всередині Вас заважає таки повірити, що така цікава захопленість людиною може стосуватись не тільки "недоступної" людини.
Ви вже отримали власний досвід "як це - відчувати закоханість", це точно в плюс, адже розширює межі вашого досвіду. До того ж, це дає багато приємних відчуттів , що саме по собі не погано.

Тайна ваша заканчивается НЕ там, где кто-то её рассказывает другому, а там, где Вы её открываете кому-то.
Вы поделились своей тайной.
Всегда важно помнить, что как только Вы не удержали свою тайну внутри- она уже перестала быть тайной и может уйти в чужие руки.
Люди любят поговорить о чужих тайнах.
Делиться лучше тем, о чем не будет страшно, что узнают другие.
"Стражником своих тайн" быть -ваша ответственность.

Что касается того, что эта пара думает и делает- важно отделить их жизнь от своей.
Они могут говорить и делать то, что им придёт в голову.
Это не ваша ответственность.
Если в их жизни настолько нет ничего интересного, что они выбирают говорить о Вас- им можно только посочувствовать.

Что касается "грязи"- Вы НЕ становитесь хуже от того, что о Вас кто-то говорит плохо.
Вы остаётесь Собой.
К Вам эта грязь "не прилипает".
Она остаётся с теми, кто её льёт.

З вашої історії можна припустити, що існують певні внутрішні травми, які не були опрацьовані, тому емоційний слід від них заважає жити зараз.
Плюс певні внутрішні установки, які дають дещо викривлену картину "як воно в житті є".
Якщо дивитись на світ крізь фільтри травм та викривлених переконань , то , напевно, бути самою є найнадійнішим висновком.
Але.
Існує шанс відчути радість в стосунках, якщо змінити ті фільтри , через які йде сприйняття реальності.

Для створення стосунків дуже важливо свідомо дивитись на партнера та на себе, усвідомлювати для чого взагалі Вам потрібні стосунки, людину з якими якостями хотілося б бачити поруч, якою бути в цих стосунках.
І ще важливо розібратися, чи вірите Ви в те, що варті опинитись в дійсно гарних стосунках, де зможете відчувати себе щасливою?

Ваше предположение "стыдится меня"- это тема вашей самооценки и убеждений о себе. Ведь мы не знаем, почему муж захотел пойти один , в Вы предполагаете именно эту причину.
Муж говорил Вам когда-то какие-то свои ощущения на эту тему ?
Возможно, критиковал за внешность или какие-то другие ваши особенности?

"меня никто так и не спросил "- а Вы сами озвучили свое желание пойти?

"Нет,к сожалению поддержки ,помощи,заботы я не чувствую …"- ваши слова , похоже, о том, что Вам не очень хорошо в этом браке.
Осознаете ли Вы для чего Вам нужен рядом этот мужчина?
Какое будущее Вы хотели бы построить в своей семье?

Яна, Вы хотели пойти с мужем, и Вам неприятно, что этого не произошло.
Обсудили ли Вы с мужем ваше желание пойти?
Как он объяснил свое решение идти одному?
Могу предположить, что ваша коммуникация с мужем может иметь некоторые "слепые пятна "- что-то, что "нужно угадать " .
И эту сторону важно проанализировать.

Что касается самого празднования- обычно именинник решает кого приглашать, а кого нет. В данном случае, как я поняла, именинник пригласил вашего мужа без Вас.
И тут выбор невелик- либо идти одному, либо отказаться от приглашения.

Вы хотели, чтобы муж отказался идти без Вас.
Судя по вашим словам, его поступок мог либо подтвердить вашу важность для него, либо опровергнуть .

Вы не чувствуете, что важны и ценны для мужа?
Какие слова или действия мужа в остальных ситуациях сообщают Вам о том, что Вы для него важны?

Вы чего-то опасаетесь, зная, что муж окажется в клубе без Вас?

Что касается болезни- возможно у мужа есть некая внутренняя установка о том, как женщины манипулируют, когда чего-то хотят добиться .
Возможно, он не верит Вам.
А возможно он Вас пока что так и не узнал.
Как обычно действует муж, если Вы болеете?

Что касается развода- могу предположить, что эта фраза была сказана от отчаяния, что остальное муж не слышит.
Ваши чувства важны.
Вы имеете право говорить о них открыто.
Вам не нужно " усиливать накал" с помощью фраз о разводе.
Ведь адекватной реакцией на предложение развестись является именно решение в этой плоскости.
А когда человек понимает, что его "пугают разводом", это может вызвать просто раздражение.

Как Вы в целом ощущаете ваши отношения с мужем- Вам хорошо в этой семье?
Чувствуете ли Вы тепло, любовь, заботу, поддержку от мужа?

Погоджуюсь з Валентиною Василівною, важливо поговорити і з колишнім чоловіком, і, потім, з дитиною.
Ви зможете хоч приблизно відчути, з чим пов'язане бажання батька бачити дитину- чи він дійсно зрозумів важливість батьківства, чи розуміє , як важливо не налякати дитину, яка не здатна ще в силу віку "переварити" певні моменти.

Для дитини стосунки з батьком важливі, навіть якщо в неї з,явився вітчим - це різні історії. Але важливо розмовляти з дитиною, питати в неї , як вона б хотіла зробити, готувати до того, з чим вона ще не стикалася.

Робити важливі вибори в житті часто буває не просто .
При прийнятті рішення важливо розуміти, на що спиратися.

Опорою має бути ТІЛЬКИ власне бажання/не бажання, а не бажання іншої людини (в вашій історії- того, кого Ви називаєте "чоловіком").
Ви НЕ зробите "чоловіка" щасливим, якщо будете з ним через жалість.
Звісно, і Вам це не принесе щастя.

Ви провели разом 4 роки, в яких, напевно, було багато гарного.
Це була ваша спільна історія, яку кожен із вас буде згадувати з теплом.
Але деякі історії закінчуються.
Так буває, це життя.
Неможливо чіплятися за ілюзії, які вже не мають ґрунту під собою.

Якщо Ви вже не хочете бути з "чоловіком"- варто дати йому шанс на побудову нових стосунків, а не бути з ним через те, що Вам його шкода.
Так, йому може бути боляче, але рано чи пізно цей біль вщухне. Ви можете зменшити цей біль, якщо зможете зробити розставання якомога "людянішим ".

Щодо того, до кого тягне- важливо дати собі час пізнати людину краще. Адже поки між вами відбувається певна гра, флірт, і це дуже приваблює , але це не свідчить про те, що як людина він Вам підійде для стосунків.

Юліє, справа в тому, що як би щиро і з підтримкою Ви не ставились до хлопця , він може просто НЕ хотіти мати з Вами стосунки.

І він не має пояснювати чи виправдовувати своє бажання якимись обставинами.

Він може просто сказати -я готовий запропонувати тільки дружбу.
І все.
Це його право.
Ваша турбота про нього ніяк не зобовязує його погоджуватись на стосунки, яких він не хоче.
Звісно, він може використовувати м'які способи відмови: "не хочу тебе втрачати/маю певні проблеми", але він достатньо чітко доносить своє ставлення- готовий тільки на дружбу.
Ту немає "зради", яка "шокує", бо вся поведінка хлопця (не спілкувався, віддалявся) була саме про те, що він не хоче стосунків.

Шок міг виникнути через неспівпадіння ваших ілюзій ("я готова на все, підтримувати, допомагати, отже він не може відмовитись від мене") та реальності.

Є сенс проаналізувати процес формування всередині Вас певних очікувань, та ваші способи взаємодії в стосунках, адже може так статися що це певний сценарій "допомагати всіма силами " в надії, що це стане потрібним.

Ваши защиты , безусловно, помогли Вам, и соглашусь, стали частью Вас.
Вы вижили благодаря им , в определённом смысле.

Но сейчас ваши защиты подталкивают Вас к борьбе с "ветряными мельницами ".
Вы умеете то и так, как научились.
Но разве будет хуже, если Вы расширите зону компетенций , сделаете её больше, чем только лишь рациональная часть?
Если бы ваша жизнь Вас устраивала, Вы бы не задавались вопросами которые тут описали.
А чтобы получить в жизни что-то НЕ такое, как имеете, нужно делать то, чего НЕ делали .
Самому сложно вырваться вовне, чтобы увидеть ситуацию "издалека", именно для этого важен рядом Другой.

Ami, кожна людина має право на свій власний вибір в житті.
Але і відповідальність за цей вибір також належить людині.

Звісно, буває так, що батьки "бачать " інший шлях для своїх дорослих дітей і втручаються в їхнє життя.

Але зазвичай, ситуація спрощується, якщо доросла дитина сама несе відповідальність за свої вибори.
Наприклад, коли батьки хочуть вищої освіти, а дитина обирає її не мати- тут якщо дитина матеріально себе забезпечує, то питань виникає менше.
Адже батьки не повинні нести відповідальність за вибір сина/доньки не йти в університет, а заробляти "руками", а не "головою".
Хто обрав- той і має свої наслідки.

Ви обрали народити дитину- отже саме ваша відповідальність її виховати і забезпечити нормальними умовами життя. НЕ ваших бітьків, а саме ваша.

Отже, якщо Ви самостійно справляетесь з наслідками свого вибору- то ніхто не має права Вам вказувати що робити в житті.

Нажаль, часто трапляється так, що батьки починають нести НЕ свою відповідальність і виховувати онуків, або матеріально утримувати дорослих дітей.

Тоді вони мають право відмовитись від такого сценарію і перейти на сценарій допомоги, яка спирається на їх бажання- допомагаю, коли маю можливість і бажання.

Якщо Ви самостійно справляєтесь, не перекладаєте відповідальність на батьків, то маєте повне право робити власні вибори.
При цьому важливо розуміти, що наслідки таких виборів крім Вас також ніхто не буде розгрібати.

Рационализация- очень мощная защита. И достаточно опасная в смысле самообмана.
Себе "объяснить" можно что угодно.
Рациональный уровень личности безусловно является необходимой ее частью .
Но не единственной.
Если в колесе одна спица намного длиннее остальных- невозможно ехать.
Но можно продолжать "совершенствовать" именно эту спицу.
Обвиняя дорогу, которая никак не подходит для езды на "таком уникальном" колесе.

Но меры то действуют до сих пор.
Ситуация изменилась, а меры нет.