Психологиня Олена Анатоліївна Грибкова Одеса лише онлайн

Мне очень жаль, что вы находитесь в таком сложном состоянии. Это может быть действительно тяжёлое время, и испытывать чувства разбитости и подавленности — нормально. Чтобы справиться с этим состоянием, вам, возможно, потребуется консультация психиатра, но сначала можете обратиться к психологу за предварительной диагностикой, потому что по вашему короткому сообщению сложно понять всю картину. Из инструментов психологической самопомощи вам могут пригодиться:
1. Ведение дневника ежедневно, с описанием ваших эмоций
2. Обсудите свое состояние с кем-то из близких, кому вы доверяете, попросите о помощи.
3. Ежедневные прогулки на свежем воздухе, рассматривание природы позитивно влияют на настроение и снижают уровень стресса. Даже 10 мин будут полезны.
4. Задайте себе вопрос, что именно вам сейчас нужно. Может быть, это время наедине с собой, возможность обсудить свои проблемы или даже перерыв от сложных ситуаций.
Желаю вам сил и поддержки в этот непростой период.

Ваші почуття та переживання абсолютно зрозумілі та нормальні у вашій ситуації. Попередній досвід, такий як аборт, може залишити сильний емоційний слід, і це цілком природно, що він може впливати на ваше сприйняття дітей та ваші страхи як майбутньої матері. Можу порекомендувати подивитися на кілька аспектів, які можуть допомогти вам впоратися з цими почуттями:

* Назвіть і прийміть свої емоції - і страх, і провину, і бажання мати дітей. Всі ці почуття мають право на існування, і важливо не засуджувати себе за них.
* Читання книг про виховання дітей або участь у курсах з батьківства можуть допомогти вам відчути себе більш підготовленою та впевненою у своїх здібностях як батьків.
* Якщо ви хочете почуватися більш комфортно поряд з дітьми, спробуйте проводити більше часу з ними. Це може бути спілкування з дітьми друзів або участь у волонтерських програмах. Поступово ви зможете звикнути до цього досвіду та навчитеся знаходити підхід.
* Можливо, варто дослідити ваші страхи та сумніви, пов'язані із взаємодією з дітьми, разом із психологом. Чим більше ви будете їх і себе розуміти, тим легше буде впоратися з ними.
Ви маєте право на своє щастя та на страхи — поступово ви зможете відчути довіру як до себе, так і до інших.

Я сожалею, что вам пришлось пережить такой травмирующий опыт. Реакция на аварию и последующие страхи вполне нормальны. Для того чтобы справиться с этими чувствами и восстановить комфорт при поездках на машине, можно попробовать несколько подходов:

1. Принятие чувств: Позвольте себе чувствовать то, что вы чувствуете. Эмоции, которые вы испытываете, абсолютно нормальны. Принятие своих страхов – один из первых шагов к их преодолению. Поговорите с вашим молодым человеком о своих чувствах.

2. Постепенное погружение: Попробуйте снова сесть в машину, но в безопасной обстановке, например, когда водитель, которому вы доверяете, возит вас по знакомым местам. Постепенное увеличение времени и частоты поездок может помочь вам адаптироваться.

3. Техники релаксации: Используйте навыки релаксации, такие как глубокое дыхание или медитация, чтобы справляться с тревогой перед поездкой.

Преодоление страха или фобии может занять время, и важно быть терпеливыми к себе в этом процессе. Если страхи сохраняются или становятся слишком навязчивыми, подумайте о профессиональной поддержке в этом вопросе. Психотерапевт может помочь вам понять и переработать ваши эмоции.

Ви самі відповіли на своє запитання: просто ви хочете жити окремо. Ось такий конфлікт бажань виходить. Доведеться обирати: або відокремлюватися, або дити разом, але відчувати це роздратування. Просто вимкнути негативні почуття не вийде.

В якій реальній ситуації зараз ви відчуваєете образу та розчарування? Ось цю ситуацію і треба опрацювати, бо ваша психіка саме це намагається зробити уві сні, а сюжет сну має дуже віддалене значення. Запрошую на сеанс.

Підберіть момент для душевної розмови, і в спокійній обстановці поділіться з батьками або кимось одним із них своїми почуттями, просто виговоріться, використовуючи "я-вислови". Наприклад, "Коли мені сказали, що я незапланована дитина, я відчула страх, що ви мене не любите...". І потім вислухайте їх відповідь. Але не ставте собі великих очікувань, наприклад, що вони кинуться вам в ноги, розплачуться, будуть просити пробачення до ранку чи пообіцяють купити машину, щоб компенсувати свою "вину". Не перекручуйте і не домислюйте те, що вони скажуть, щоб не катастрофізувати цей факт. Адже насправді 1) "незапланованих" дітей значно більше, ніж про це говорять і 2) це дуже рідко впливає на те, наскільки після народження дитину люблять, поважають і турбуються про неї)))

У вас насправді була ілюзія, що у вас все надійно і на все життя. Ні в кому і ні в чому не можна бути впевненими на 100%. Це одночасно і трагічно, і прекрасно, бо якби люди вели себе в стосунках так, ніби можуть розійтися в будь-яке "завтра", тобто приділяли достатньо уваги один одному, шлюби були б набагато міцнішими.

Ви - це далеко не тільки ваші думки, не надавайте поганим думкам більшого значення, ніж вашим хорошим вчинкам чи думкам. Думати про щось і втілювати ці думки в життя - не одне й те саме. Ви знаходитесь в дуже вразливому віці, коли гормони неймовірно сильно впливають на життя. Дайте собі час і будьте добрішими до себе.

Співчуваю вашому болю, Анно, і щиро бажаю вам розібратися в собі і в цій ситуації. Парою порад тут не зарадиш, треба все це виговорити, виплакати і розкласти по поличках. Відчуваю готовність розділити з вами ваші почуття і поділитися своїми знаннями і досвідом. Якщо вам відгукується, звертайтеся до мене.

Ідеї флірту або сексу на стороні виконують якусь важливу роль для вас, спробуйте розбіратися, яку саме: вам не вистачає близькості зі своїм чоловіком / хочеться визнання своєї жіночності, привабливості (що навіть заміжня ви дуже цікавите чоловіків), компліментів / гострих відчуттів і пригод, як в фільмах... Який ваш варіант?

Знайшовши реальну непокриту потебу, можна буде рухатися далі і шукати оптимальні шляхи її вдоволення, і зрада здасться не самою підходящою для вас же самої.

Якщо все ж ідея романів на стороні вас не перестане хвилювати, буде доцільно обговорити ваші почуття з чоловіком, так, щоб не ранити його, зайти трохи здалеку, разом подивитися і обговорити фільм на тему відкритих стосунків. Можливо, ваш чоловік вас здивує своїми поглядами. А можливо, ви зрозумієте, що для нього зрада є настільки страшною, що ви відмовитесь платити таку високу ціну за вдоволення своїх потреб таким шляхом і самі прийдете до ідеї сексуальних іграшок, фільмів, ігр і т.п

Відредаговано автором 02-07-2024 07:09:29

«мені подобаються старші тому що в мене не було секса»;
Ці 2 факти можуть бути як повязані, так і не повязані між собою.
«Я читав що може зі мною бути не так»;
Нема нічого поганого/протизаконного/аморального/неадекватного в тому, що вас приваблюються старші жінки. Ви ж не одружитися і жити з ними до кінця життя збираєтесь вже зараз. Вам просто хочеться такого досвіду, яка різниця, чому? Беріть від житя те, що можете і хочете.
«Мені здається це не правильно.»;
Неправильно зустрічатися з людиною, яка вам не подобається, в угоду стереотипам, батькам, вчителям і якимось експертам в інтернеті. Тільки ви вирішуєте, хто вам подобається, збуджує.

Доброго дня! Сумно читати ваше звернення, стільки незрозумілого в житті у вас, не виясненого, важко з таким тягарем, думаю, кожен день.
«Я не знаю как на это все реагировать»;
Є закон, є усні домовленості між батьками, є ваші обовязки перед дитиною, і вашого чоловіка. Розберіться зі своїм колишнім в цьому, хто за що платить, хто що робить, і закрийте це питання, щоб не було маніпуляцій, очікувань і розчарувань.
«как реагировать если тебе постоянно кто то говорит со стороны»;
Відповідати спокійно і без емоцій щось типу "дякую, що турбуєтесь, але це моє (і мого чоловіка) особисте діло, якщо буде треба, я спитаю вашої поради".
«Я говорю что я не мамка»;
Так само, як з колишнім: сядьте і домовтеся, хто що робить по дому, хто за що відповідає, хто кому чим і як часто допомагає, не соромтеся просити про допомогу на регулярній основі (наприклад, 1раз домовтеся, що чоловік миє посуд по вечорам, або через день, або в якісь чіткі дні тижня, сидить з дитиною 1-2 години, щоб ви могли побути з собою... те, що вам хочеться).

Мені дуже шкода, що ви себе так почуваєте, але хочу вас заспокоїти, що вашіпочуття нормальні для вашого віку, без досвіду не може бути впевнененості, дайте собі час.
«безсумнівно виберуть її, а на мене навіть не глянуть»;
Зверніть увагу на людей 30+, які в довготривалих стосунках і добре живуть. Серед них лише худі і красиві? За моїми спостереженнями - 50/50.
«Весь час від чоловіків ніби підсвідомо очікую критики.»;
У такої реакції мають бути причини, можливо, повязані з вашим батьком чи дідусем... Простою порадою тут не зарадиш, потрібно розбиратися, звідки "ростуть ноги", легше буде це зробити з психологом.
Тут ви пишете, що навіть натяку нема
«Заспокоюю себе, що час ще не настав, але чому навіть немає натяку на знайомство зі мною?»;
А тут що вони є
«Якщо помічаю, що я хлопцеві подобаюся, стаю дуже сором'язливою, через це дуже нервую»;
Не обезцінюйте ті знаки симпатії, які ви помічаєте, ви можете на них опиратися, щоб відчувати себе трохи впевненіше, але все ж краще працювати над власною самооцінкою, розумінням, що ви унікальна і прекрасна така, як є, щоб не впадати в негатив, якщо хтось колись вас буде критикувати.
Не всім потрібні худі і впевнені, будьте собою, щоб з самого початку нових стосунків не грати роль, не вдавати з себе когось іншого, бо так радості від стосунків не буде.

Відредаговано автором 29-06-2024 09:02:41

Ви насправді погано знаєте свою подругу, якщо навіть не знали її ставлення до мови. Тобто, ви намагаєтесь побудувати стосунки не з реальною людиною, а своїми фантазіями про неї. І ваші очікування, що вона буде турбуватися, щоб ви легко влилися в новий колектив - звідки у вас ці очікування? Ви говорили з подругою про це? Бувають ситуації, з яких треба винести свій урок і жити далі, а не намагатися все виправити, бо так, як було, вже ніколи не буде.

Якщо вас злить, що вона вважає себе розумнішою за вас, хоча у вас 10 років різниці, то питання більше до вас, ви самі теж так думаєте? Для порівняння, якщо вона скаже вам про вас цілковиту і очевидну неправду, вас це образить? Тож, на мою думку, для налагодження стосунків з сестрою вам допоможе робота над розумінням власної самоцінності, прийняття своїх достоїнств і обмежень, щоб ви могли опиратися на них і не вибухати кожен раз, коли хтось висловить про вас свою субєктивну думку. Я - середня сестра із трьох, знаю і як це бути молодшою, і як бути старшою. Запрошую в терапію.