Психологиня Інна Олегівна Горошко Київ лише онлайн

Анна, вітаю!
Ваша мама аб'юзер і це факт. Вона незріла особистість, яка не розуміє саму себе і весь свій негатив направляє на Вас.
Те що вона вам погрожує - це маніпуляція. Можу припустити, що вона боїться залишитися сама.
Вам потрібно звернутися до психолога не за вправами, а піти в довготривалу, індивідуальну терапію (без хлопця). Ви не один рік живете в такому стані, тому вправи тут недоречні.
При першій же можливості, переїдьте. Вам буде емоційно легше.
Ви впораєтесь, Ви молодець, що шукаєте можливість це пережити.
Те, що ви маєте зараз підтримку, це дуже добре. Сьогодні це ваша опора і Вам вона потрібна.

Маша, вітаю!
Я погоджуюся з колегою, але хочу акцентувати увагу на те, що самостійно Вам це буде важко зробити. При можливості, зверніться за допомогою до психотерапевта.

Доброго дня!
По-перше, Ви починаєте писати зі слів : «Ми почали ходити звикати до садка...»;
МИ ... У Вас не має розмежування з дитиною. Наші діти це окрема особистість, в них є свої емоції, почуття, бажання і т. д. і це потрібно розуміти, приймати та відмежовувати від себе.
По-друге, Ви стільки разів написали слово "боюсь", що мені самій стало страшно тільки за Вас.
У Вас дуже багато страхів, які не дають Вам можливість рухатися вперед, які сковують Вас. Читаючи Ваше звернення я навіть на хвилинку відчула вашу скутість Вашим страхом.
Я б радила Вам звернутися за допомогою до психотерапевта.
P.S. «в мене саме така дитина, ще не дотримується всіх правил»;
Це добре, що Ваша дитина така. Вона ще вільна від страхів бути не зручною. Будь ласка, не змушуйте її "дотримується всіх правил", це зруйнує її індивідуальність та особливість. Коли вона буде готова взаємодіяти з оточенням вона сама, не травмуючи, прийми правила соціуму.

Доброго дня!
«Чувствую то, что мне интересно работать только на себя с сфере медиа.»;
Що заважає Вам працювати на себе?
«Как принять в себе то что я не могу работать на кого то?»;
Почати працювати на себе.
Коли Ви зможете заробляти, забезпечувати як мінімум себе працюючи на себе родичі припинять Вас звинувачувати.

Доброго дня!
«він мене морально добивається»; не зрозуміло, що Ви маєте на увазі.
А Ви впевненні що проблема у Вас? Ви говорили про це з чоловіком?
«Дуже близько все сприймаю до душі незнаю як впоратися»;
Що саме? Ви хочете придавити свої емоції?

Доброго дня!
Мені хочеться Вас обняти. Ви великий молодець, що намагаєтесь знайти рішення Вашої проблеми.
Мені дуже шкода, що Ви у свої 15 років маєте бути «моральною підтримкою мами під час скрутних обставин»; це вона має бути Вашою опорою та підтримкою, а не Ви їй.
У Вашому середовищі є хтось, хто може стати вам емоційною опорою (якщо мама не може Вам цього дати)? Чи є у Вашому оточені зріла особистість якій Ви довіряєте?
Якщо так, то більше спілкуйтеся з такою людиною, якщо ні, то спробуйте знайти (вчитель, шкільний психолог, сусідка, тренер і т. д.).
Якщо є можливість, зверніться до психотерапевта.
Ви обов'язково впораєтесь!

«Йому потрібна така віддача , завдяки цьому у нас є стабільність емоційна і фінансова що для нього дуже важливо , йому потрібна підтримка у відносинах для розвитку »;
Це він Вам про це сказав?
Людина яка отримує все, що їй потрібно на емоційному рівні не шукатеме спілкування та емоційний зв'язок з іншою.
Якщо Ви такі впевненні, що він має все чого хоче та що йому потрібно, то Вам немає чого хвилюватися.
Якщо ні, то можливо варто поспілкуватися, та взнати чого йому не вистачає, чому він шукає щось на стороні.

Доброго дня!
На мою думку, Ваша проблема ховається у Вашому дитинстві, де порушували Ваші особисті границі та спроби пізнати себе.
Однозначно, потрібно йти в психотерапію і працювати з цим.
Самостійно буде важко знайти корінь проблеми.
P.S. На мою думку, з сексуальним потягом у Вас все нормально, бо якби його не було б, то і фантазій про це не було б. Ви його блокуєте, через якусь травму. Знайдете причину, пропрацюєте і все у Вас буде добре.

Доброго дня!
«я не могу подойти к родителям и сказать что мне нужен психолог и что по факту 80 процентов проблемы из за них»;
Ви можете сказати своє бажання батькам, але не озвучувати, що вони є основною причиною звернення?
Скажіть про свої переживання та бажання без згадування їхньої участі в цьому.
Якщо все ж таки не вийде потрапити до психотерапевта, то знайдіть людину, якій Ви зможете довіритись та поспілкуватися, яка буде для Вас опорою (в емоційному плані) коли ваші рідні та близькі будуть розбалансовувати Вас емоційно.
Підіть в гурток який Вас цікавить, де Ви зможете познайомитися з тими, з ким збігаються інтереси.
Займайтесь своїм внутрішнім розвитком (голодання, то не вихід), шукайте мотивацію, в тому, що подобається (книги, фільми, музика, танці і т. д.) При можливості, обмежуючи спілкування з токсичними людьми та спілкуючись з тими, хто надихає та мотивує.

Доброго дня!
У Вас явно аб'юзивні стосунки де Ви жертва.
Ваш хлопець маніпулює Вами:
«во время каждой попытки расстаться идет моральное давление ( угрозы что он сделает с собой что то ,) ему становится сразу плохо , идут оскорбления .»;
і Ви на це реагуєте, так як він хоче:
«После чего я не в силах продолжать решительные шаги к расставанию и начинаю стараться облегчить его состояние , чувствую Винну за то что он испытывает это из за меня . »;
Хто для Вас на першому місці Ви чи він?
Чії емоційний стан важливіший Ваш чи його?
Чого хочете Ви?
Що для Вас в пріоритеті?
«Как правильно завершить отношения?»;
Немає "правильно" чи "неправильно" є Ваше рішення.
Вам потрібно прийняти його і за будь-яких обставин дотримуватися своєї позиції.
Доти, доки Ви будете не впевненні в собі та у своїх рішеннях, до того часу ваш хлопець буде Вами маніпулювати.

Доброго дня!
Ви самі знаєте відповідь на ваше запитання: "«ПОЧЕМУ У МЕНЯ ПРОПАЛО ЖЕЛАНИЕ ОБЩАТЬСЯ И РАССКАЗЫВАТЬ ВСЁ СВОЕМУ ПАРНЮ?»;
Спроби маніпуляції: «он просто использует те же фразы что и я ему говорю»;,
«он тоже ко мне не может приехать потому что за меня переживает мама.»;
та знецінення Вас та ваших переживань:
«Постоянно мне говорит что он устал и ничего не хочет, и со мной разговаривать тоже, потому что я рассказываю чушь для него, и вообще эму не интересно.»;,
«Бывает доводит меня до нервного срыва или истерик»;.
«как быть?»;
А чого хочете Ви?
Як Ви хочете?
Вас влаштовують такі стосунки?

Доброго дня!
На мою думку, Ви не про те думаєте. Вам не потрібно "загладжувати провину", а зрозуміти чому Ви так зробили та озвучити це партнеру. Потрібно щиро, відверто поговорити спочатку зі собою, а потім з ним.
«Я ему не говорила про это, ибо он бы очень сильно обиделся, и поэтому предпочла скрыть.»;
Чому Ви так вирішили? Це він Вам сказав?
Ми часто робимо якісь припущення по відношеню до інших, але, зазвичай, вони не відповідають дійсності.
«А также между нами договор никогда не врать даже в мелочах, и тут я это нарушила. »;
Чому Ви нарушили домовленість? Ви злякалися?
«но и сказать об этом побоялась»;
Чого Ви злякалися?
«Хотя я намекала на это, но прямо никогда не говорила,»;
Потрібно озвучувати про свої емоції та бажання прямо, а не намікати. Інколи ми самі собі не зізнаємося, то як іншим знати?
Можу припустити, що Ви боялися його образити, але ж своїм обманом Ви образили його.
Тоді для чого було це?

Доброго дня!
На мою думку, це може бути залежність, емоційна прив'язаність.
Якісь Ваші травми не дозволяють розірвати цей зв'язок.
Якщо Ви хочете його розірвати, зверніться до спеціаліста.
Тільки пропрацювавши травми Ви зможете змінити відносини з партнером, бо від залежності не так просто позбутися. Ви можете змінити хлопця, але не залежність (травму).

Доброго дня!
На мою думку, це можуть бути залежні стосунки. Ви емоційно тримаєте один одного.
Якісь Ваші та його травми не дозволяють розірвати цей зв'язок.
Якщо Ви хочете його розірвати, зверніться до спеціаліста.
Тільки пропрацювавши травми Ви зможете змінити відносини з цим чи з іншим партнером, бо від залежності не так просто позбутися. Ви можете змінити хлопця, але не залежність (травму).
І це стосується не тільки Вас, а й хлопця.

«Я не могу пойти к психотерапевту лично, потому как я стесняюсь и сразу буду плакать мне это тяжело ((»;
психотерапевт не буде Вас змушувати щось робити чи розповідати. Ви можете прийти і просто помовчати в атмосфері прийняття. Звісно, якщо Ви це дозволите, в першу чергу, собі та терапевту.
Це буде Ваш час, Ваше місце та Ваше рішення, що з цим робити.
Спробуйте, якщо не за ради себе, то за ради доньки.