Ніжинський державний педагогічний університет, практична психологія, спеціаліст 2004 г.
Ніжинський державний університет, практична психологія, магістр 2007 г.
Міжрегіональна академія управління персоналом, курс "Інтегративна дитяча і сімейна психологія", сертифікат, 2019 г.
Всеукраинская тренинговая компания "Основа", курс "Детское воспитание", сертификат, 2020 г.
Международная тренинговая компания "Основа", курс "Теория и практика арт-терапии в работе с разными категориями населения", 2020 г.
Институт аналитических исследований и современного образования, курс повышения квалификации "Основы когнитивно-поведенческой психотерапии", 2021 г., "Когнитивно-поведенческая терапия тревоги", 2022 г.
Інститут психології здоров'я та EFT Institut Berlin курс "Проста та ефективна стабілізація травми. Рівень 1 - ТТТ", 2023 р.; курс "Проста і ефективна стабілізація травми. Рівень 2 - EFT", 2024 р.; курс "Проста та ефективна стабілізація травми. Рівень 3 - EFT", 2024.
Досвід психологічної практики
2004-2006 р. - практичний психолог у школі
з 2007 р. - консультативна практика
з 2019 р. - приватна консультативна практика
з 2023 р. - співпраця з НПО та ГО у проведенні тренінгів
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
✔️ проведення тренінгівдитячо-батьківські відносини (відновлення зв'язків позитивної прив'язаності, формування адекватного сприйняття батьків);
експертна оцінка умов виховання дитини, взаємин з батьками;
взаємини у подружжі (рольові очікування, взаємодія);
сімейні конфликти (розвиток адекватних ситуаціям стратегій поведінки у конфлікті);
допомога в адаптації (проживання кризових ситуацій та періодів життя, поява новых членів сім'ї, втрата близької людини чи розрив відносин з близькими людьми);
робота з тривожними думками та станами;
підвищення самооцінки, формування позитивного образу "Я" (в т.ч. у підлітків);
формування/підвищення навичок керування фінансами;
групова робота з особами з числа вимушених переселенців, підлітками, психоедукаційні заходи з розвитку навичок підтримки та збереження ментального здоров'я, стабілізація травми.
Влада, ваші останні 6 повідомлень повідомляють про поведінку іншої людини і ваш стан у зв'язку з цим. А що б ви хотіли дізнатися від психологів? На що чекаєте, написавши усе це?
«Хотя если бы меня спросили, хочешь ли ты это рассказывать или делать, я бы сказала нет»;
Все же вы отвечаете на подобные вопросы и это ваш собственный выбор. А что случится если не ответите? Вот тут-то и проявляется граница, которую вы сами ставите между личным и публичным, то есть таким, которым вы можете поделиться со всеми. «Модна ли приобрести навык выдержать границу?»;
Да, можно. Желательно предварительно разобравшись, как это сделать, чтобы не разрушать отношения с окружающими и не разрушать свой внутренний мир. Как ответить, чтобы не обижать другого и не раздражаться либо винить себя после каждого взаимодействия, которое обнаруживает ваши личные границы. Здесь может понадобиться (скорее всего так и будет) индивидуальная работа с психологом и собственное желание что-то менять в существующем порядке вещей.
Здравствуйте.
«Здравствуйте, я мама в декрете, с появлением ребенка не могу контролировать приступы гнева, срываюсь на ребёнке, помогите пожалуйста»;
Здравствуйте, гнев сигнализирует вам, что вы сейчас находитесь в состоянии стресса, небезопасности для своих личных границ. Скорее всего, это происходит от перенапряжения, вызванного необходимостью быть постоянно рядом с ребёнком. Как вы сейчас отдыхаете от всего этого? Можете ли себе позволить сон, когда ребёнок спит? Бывает ли ваш ребёнок с кем-то кроме вас? Хватает ли вам сейчас времени на удовлетворение физиологических потребностей? Если на эти вопросы ответы отрицательные, то гнев - закономерная реакция. К кому сейчас можете обратиться за помощью (муж, родственники, соседи, подруги), чтобы наладить жизненно необходимый сейчас вам отдых и восстановление сил?
Также гнев может быть связан с тем, что к ребенку существуют нереалистичные ожидания. Например, что он не будет никуда лезть, сидеть тихо и спокойно, спать долго, есть хорошо и т.п. Снижение уровня ожиданий также может привести к снижению уровня вашего гнева. Берегите себя и позаботьтесь о себе. Проконсультироваться со специалистом, как рекомендовала коллега, тоже важно.
Здравствуйте, Влада
«Сотрудница, старше меня на 27 лет, постоянно дёргает меня, когда я пишу статью, пустыми разговарами и распросами.»;
«Является ли это нарушением моих границ? И как на это реагировать?»;
Как вам кажется самой, Влада? Считаете ли вы поведение сотрудницы приемлемым в общении с собой? Комфортно ли вам, когда она так делает? «Если обрываю разговор, либо объясняю, что занята, она аме равно лезит либо делает из себя обиженную»;
То есть, ваш привычный способ реакции на вашу сотрудницу, не помогает прекратить то, что вам не нравится жа ещё вдобавок вызывает чувство вины, за то, что обидели своими словами кого-то. На какие мысли наводят такие результаты? Что бы хотелось в связи с выше описанным?
Здравствуйте.
«Я понимаю что отношения себя исчерпали ...Но сил расстаться нету. »;
Значит стоит поработать над тем, чтобы силы появились. Здесь в помощь индивидуальная работа с психологом.
«Не могу представить как он смотрит на меня в момент когда я говорю ему эту фразу, как он меня ненавидит после этого... »;
Это ваш вариант развития событий, не обязательно реалистичный. Но возникает вопрос: вам хочется быть "хорошей" для других или все же для себя, если у вас уже так: «он лежит рядом, а мне выть охота...»;?«боюсь что человек пропадет без меня, у него есть энные проблемы с лёгкими наркотиками с которыми я мирилась очень долго (за это я чувствую огромную вину) »; - А вот тут ооочень похоже на созависимые отношения. Видимо вы тоже за счёт этого мч решаете какие-то свои внутренние проблемы и конфликты. Хотите поменять это - идите в работу с психологом, чтобы избавиться от созависимого поведения, жизни в треугольнике "агрессор-жертва-спасатель". Чем дольше вы миритесь с наркотической зависимостью другого человека, тем больше вы ему помогаете в ней оставаться и не видеть в этом проблемы.
Мудрости вам!
Доброго дня.
Те, що більшість людей би вважало зрадою, так і не сталося. І це вже добре. «як я міг це допустити....
»;
А оце цікаве питання до себе після ситуації що сталося? Ви для себе чітко вирішили, що так не має бути. Слушні висновки. І що має надалі стати тим червоним сигналом, поява якого допоможе казати собі стоп, щоб не втрапити знову у щось подібне?
Будь-яка ситуація, що трапляється з нами може допомогти будувати майбутнє. На цьому і сконцентруйтеся, бо з минулим ви вже зробити точно нічого не можете. А картання себе за помилки - не кращий спосіб взаємодії з собою. Тим більше, що помилки не сталося. Ви змогли зупинитися навіть під дією алкоголю і спокусливих пропозицій.
«Я пока что не смогу материально потянуть работу с психотерапевтом»;
В Украине для профилактики суицидального поведения есть горячая линия 7333. Так было в довоенное время, но можно узнать, работает ли она сейчас. Есть социальные службы, в которых можно получить психологическую поддержку первое время бесплатно. Выход можно найти, если есть желание сберечь свою жизнь. Поскольку вы сюда обращаетесь за помощью, видимо оно есть. Берегите себя!
«И в таком треугольнике я уже в 5-й раз.»;
Вот поэтому стоит обратиться к психологу. Видимо самостоятельно, когда вы внутри отношений, не всегда удаётся распознать вовремя, где идёт отработка старого сценария. «Значит, мне нужно попробовать отношения с любящим меня мужчиной, не боясь, что вдруг я его не полюблю и оставлю или он меня.»;
А если не удастся? Что будете делать дальше? А мужчине собираетесь сообщить, что он участник эксперимента?
«Стыдно при родственниках все делать. Не знаю почему, чувствую себя неловко. В то время, как с другими нет.»;
А хотите узнать "почему"? Или хотите при родственниках что-то делать? Что именно? Делать все - очень общенно. Что именно вы при них сейчас делаете и это вызывает у вас чувство стыда? Приведите примеры своих действий. «Чем больше проводу с ними время, тем больше замыкаюсь, и начинаю стесняться саму себя. Когда провожу время с людьми, которые меня воспринимают по другому, чувствую себя более уверенной....»;
Что вам мешает проводить больше времени с другими людьми, которые на вас таким образом не действуют?
Что мешает вам проводить меньше времени с родственниками, о которых пишете, или не делать при них тех действий, которые вызывают у вас чувство стыда?
О чем, в связи с вашим сообщением, хотели спросить психологов? Какой помощи от них ждёте?
Здравствуйте. Идентификация себя с фамилией - это про идентификацию себя с родом, чью фамилию вы носите. Как у вас сейчас складываются отношения с родственниками нынешнего мужа? Поскольку прямого вопроса к психологам не задали, может в теме этих отношений сейчас есть некоторые неприятные моменты?
Доброго дня. Дякую за зворотній зв'язок.
«Всі наполягають, щоб я довчилась ще рік, щоб була хоч якась спеціальність. З одного боку я прекрасно розумію, що залишився ще рік, що у житті не завжди буває, що все подобається. Але з іншого боку, чому не можна жити так, як подобається, займатись тою справою, яка приносить задоволення? Або ж це мої дитячі наївні думки.»;
Ваші бажання важливі. І ще важливо бачити можливості у тій ситуації, в якій ви зараз. Що з навчання тій спеціальності, по якій ви поки що навчаєтесь можна взяти корисного? Щоб той час, який вже ви провели і проводите, навчаючись в коледжі не минав марно. «Це все особливо важко через війну, адже не зрозуміло, що буде завтра і чи варто щось планувати.»;
Наявність планів на майбутнє у цей нелегкий час навпаки допомагає долати труднощі сьогодення, пов'язувати себе з мирним життям і тим самим наближатися його настання. «я ще більше загоряюсь бажанням виконати задумане і зайнятись справою, яка подобається. Ви надихаєте)»;
Успіхів вам у досягненні своїх цілей!
Доброго дня. У вас зараз змішані питання про теперішнє і подальше майбутнє. У теперішньому є відраза до тієї спеціальності, на якій навчаєтесь. Але, вона може бути викликана й тим, що цей вибір вам нав'язали. З досвіду скажу, що те місце, в якому ми є саме зараз - це найправильніше місце для нас. Мабуть саме перебування в коледжі допомогло вам зрозуміти, чого саме ви хочете. В той же час- навчання будь-де, це не тільки освоєння професії, а й вміння будувати вертикальні (з викладачами) і горизонтальні (з однокурсниками) стосунки, відповідати за свої дії і вчинки, організовувати самостійно свою життєдіяльність. Як у вас зараз з цими компетенціями? Щодо самого процесу навчання. Окрім спецпредметів є ще предмети загальної підготовки, які будуть повторюватись і в ЗВО. Ви не вчите зараз все, чи тільки спецпредмети? Якщо все, то можливо справа не в неправильно обраній спеціальності, а взагалі відразі до навчання. Тоді місце навчання нічого не змінить. Щодо майбутнього: Хто буде сплачувати за навчання і забезпечувати вас на ньому і хто робить це зараз: проживання, харчування, проїзд...? Мабуть не тільки ви самостійно, або й цілком не ви. Звісно, думку цих "фінансистів" також доведеться-таки врахувати, адже проблема ж не тільки у вступі, а й можливості підтримувати власне існування під час навчання.
Здравствуйте. Коллеги уже много сделали акцентов на тех особенностях ваших отношений с близкими, которые были причиной ваших особенностей взаимодействия с мужчинами, поэтому замечу лишь некоторые детали. Обратите внимание, насколько много подряд идёт ваших сообщений. Получилось, что даже в отношениях с психологами сайта вы берете на себя активную роль. "Ведете" в этом контакте, хотя не так часто прислушиваетесь к содержанию того, что вам пишут, как бы не вступая в диалог, а оставаясь в своём монологе. Безусловно, чтобы научиться строить здоровые отношения, стоит разобраться с отношениями с самым близким для себя человеком - собой, и начать с восполнения безусловной любви к себе, недоданной родителями и другими значимыми взрослыми в вашей жизни. Выход из образа "снежной королевы" повлечёт знакомство со своей ранимостью, болью, которая была все эти годы заморожена, но это будет необходимо сделать, чтобы иметь возможность почувствовать что такое близость.
Доброго дня, Яна.
«Вчора, вперше за довгий період, чоловік зателефонував мені по відеозв'язку і ми спробували поговорити про все, що сталось... Точніше не поговорити, а поплакати, причому плакала не тільки я, а й він. Його сльози я бачила вдруге за більше ніж 14 років з моменту нашого знайомства. Розмова була не довгою, всього 10 хвилин, мені стало легше від прояву емоцій.»;
Ви - молодчина. Переживати біль утрати важко. Те, що ви наважилися на це - дуже добре і дасть вам змогу йти далі. Добре, що вам вдалося розділити цей біль зі своїм чоловіком. Саме така позиція налаштовує на оптимістичний прогноз щодо того, що вам вдасться все це витримати. Ви не одна, і це зараз головне. Щодо родичів - мабуть ви відчуваєте зараз, що ще не час для їхньої підтримки вам. Хай все йде так, як вам комфортно. Ви дійсно маєте право обирати чию підтримку і коли приймати, а чию ні. Бережіть себе. Піклуйтеся про себе. Зараз це надзвичайно важливо.