Психологиня Олена Миколаївна Рижа Запоріжжя

Те, що ви описуєте, може бути ознаками емоційної нестабільності внаслідок конфлікту між поточними емоційними прив'язаностями. У психології такі ситуації часто характеризуються як когнітивний дисонанс, коли одночасно існують два суперечливих бажання чи почуття.

Ваші відносини з обома хлопцями мають свої емоційні контексти та значення для вас. Відчуття прив'язаності до колишнього партнера і одночасна симпатія до нового можуть викликати внутрішній конфлікт, що призводить до тривоги та сумнівів.

Для отримання додаткової інформації ви можете звернутися до спеціаліста-психолога для глибшого аналізу та розуміння вашого стану.

Гарного вечора🤗

Мені дуже шкода чути про вашу ситуацію. Вона дійсно важка і потребує серйозної уваги.

Спробуйте ще раз спокійно поговорити з чоловіком. Поясніть йому свої почуття і труднощі, наголосіть на важливості розподілу обов'язків у родині. Використовуйте «я»-висловлювання, наприклад: «Я почуваюся виснаженою і мені потрібна твоя допомога». Це притупить агресію чоловіка.

Можливо, варто розглянути варіанти, як найняти допомогу по дому, якщо фінанси дозволяють, або переглянути розподіл обов'язків. Якщо ви живете з матір'ю та вітчимом, можливо, вони зможуть допомогти вам з дитиною чи домашніми справами, навіть якщо це буде тимчасово.

Підтримка психолога: Розмова з психологом може допомогти вам зрозуміти ваші почуття та знайти способи вирішення конфліктів. Психолог також може допомогти щодо комунікації з чоловіком.
Важливо пам'ятати, що ваші почуття та права мають значення. Постійні приниження неприпустимі, і ніхто не має права так ставитися до вас.

Якщо ситуація стане нестерпною, і ви відчуєте загрозу своєму здоров'ю чи безпеці, негайно зверніться по допомогу до місцевих служб підтримки або організацій, що допомагають жінкам у складних ситуаціях.
А також,можливо, варто розглянути можливості дистанційної роботи чи підробітку, які не потребують виходу з дому. Існують різні онлайн-ресурси, де можна знайти відповідні вакансії.

Сподіваюся, що у вас все вийде ❤️

Відредаговано автором 13-07-2024 23:49:29

Вітання ❤️
Те, що ви описуєте, може бути ознаками депресії або іншого психологічного розладу. Постійна втома, смуток, плакливість, втрачений інтерес до хобі, зниження апетиту, почуття провини та думки про самоушкодження - все це серйозні симптоми, які не варто ігнорувати.

Ось кілька порад, які можуть допомогти вам у цій ситуації:

Поговоріть з близькою людиною: Якщо вам важко звернутися до батьків, спробуйте поговорити з кимось іншим, кому ви довіряєте – другом, родичем, вчителем. Важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями.

Записуйте свої почуття: Ведення щоденника може допомогти структурувати думки та емоції, а також стати першим кроком до розуміння себе.

Пошукайте професійну допомогу: Навіть якщо ви боїтеся звернутися до батьків, спробуйте пояснити їм свої почуття. Можливо, варто почати з менш серйозних симптомів, щоб вони краще зрозуміли вашу ситуацію.

Вивчайте інформацію про психологічне здоров'я: Багато ресурсів можуть допомогти вам зрозуміти, що відбувається, і знайти способи полегшення. Але пам'ятайте, що самодіагностика не замінює професійного діагнозу.

Знайдіть підтримку онлайн: Є багато онлайн-спільнот та форумів, де люди діляться своїм досвідом і підтримують один одного. Однак будьте обережні з порадами, оскільки не всі вони можуть бути професійними або підходити саме вам.

Дотримуйтесь здорового способу життя: Правильне харчування, регулярні фізичні вправи та достатній сон можуть позитивно впливати на ваше психічне здоров'я. Спробуйте знайти час для занять, які приносять вам задоволення, навіть якщо зараз це здається важким.

Пам'ятайте, що ваші почуття і досвід важливі, і є люди, які готові вам допомогти.

Якщо ви відчуваєте, що потребуєте негайної допомоги або маєте думки про самоушкодження, негайно зверніться до фахівця або гарячої лінії підтримки.

Буду рада допомогти 🤗

Добрый вечер.
Много интереса и вопросов к Вашему случаю.

Готовы ли Вы к сепарации?Так как пока вижу только рассуждения о том, как надо.

Продолжаете ли наблюдение у психиатра?

Добрий вечір.

Ситуація складна. Бо, з прочитаного складається враження, що ви кайфуєте від таких відносин...при тому обидва. Роль жертви та рятівника. Дивно, якщо вас нічого не влаштовує, то чому не розірвати відносини, взявши на себе відповідальність. Бо, з вашої розповіді, ви вже не один рік намагаєтеся їх покращити.

Вітання Вам
Впершу чергу хочу підтримати Вас, бо подібна ситуація була і в мене. Багато часу витратила на те, щоб " не паритись" чужим відношенням до мене.
Спробуйте знайти свої опори, сильні сторони, які стануть для Вас підтримкою. Якщо не розглядаєте варіанту звільнення, то варто звернути увагу на самооцінку. Дуже багато різної літератури й лекцій на цю тематику. Дивись й підберете ключик. І самі не зрозумієте як зникне негативна обстановка навколо. Успіхів Вам🤗

Добрий день. Захотілося поділитися власним досвідом.
Моя донька так само ходила уві сні.
Зараз ця проблема зникла. Бо тут дійсно треба не до психолога, а до невролога. Причин може бути маса.

«Совершенно не понимаю, чем мне заниматься в жизни.»;

Понять, что конкретно вам нравится и на что вы готовы потратить большую часть своей жизни, иногда может потребовать времени и самопоиска. Попробуйте обратить внимание на моменты, когда вы чувствуете удовлетворение или вдохновение. Задайте себе вопросы о своих увлечениях, том, что вызывает в вас интерес, и какие навыки вам приносят радость.
«Как люди понимают, что то или иное дело им нравится и они хотят им заниматься?»;

Экспериментируйте с различными видами деятельности и областями, даже если они кажутся малозаметными. Общение с людьми, которые уже нашли свое призвание, может также быть вдохновляющим и помочь вам понять, что важно именно для вас.

Так же поддерживаю коллегу на тему сепарации. Вам бы пошла на помощь работа с психологом

Понимаю, что для вас важно уважать мнение родных. Возможно, стоит сначала поговорить с матерью и поделиться своими мыслями, мотивацией и планами. Объясните, почему для вас важно сменить работу, и как это может положительно сказаться на вашей жизни. Возможно, открытый разговор поможет ей лучше понять вашу точку зрения.

«Страх возникает, что не знаю кем работать, по душе нечего нету.»;
Возможно, проведение тестов по профориентации или консультация с карьерным консультантом может помочь вам лучше определить, в какой сфере вы могли бы найти свое призвание. Не спешите, процесс самопоиска может занять время, но это важно для того, чтобы найти работу, которая вам подходит.
Удачи вам

Добрий день, Галина. Відгукується ваша історія.
Але, важливо пам'ятати, що вік — це лише число, і не повинен бути перешкодою для щасливого життя. Зосереджуйтеся на тому, що робить вас щасливою і задоволеною. Якщо хтось "травить" вас за вік, це може вказувати на їхню неприязнь або непогані власні комплекси. Розмовляйте про свої інтереси та цінності...
Ще бачу в вас як ідею "фікс" знайти хлопця. Можливо варто фокус змістити...

Здравствуйте Виктория.
Лучше всего быть открытой и честной, в первую очередь перед собой.
Тем более, если вас гложет тот факт, что вы проверяли парня. Лучше тогда действительно признаться.

Скажите ему, что у вас возникли некоторые сомнения, и вы решили проверить его на момент общения. Обсудите свои чувства и попытайтесь понять друг друга. Откровенный разговор может помочь налаживанию ситуации.

Скільки ви ще буде горювати - тут немає однозначної відповіді. Адже багато залежить від того, у яких стосунках ви були з людиною, якої не стало. Проте класичне горювання триває рік. Людині потрібно прожити одну осінь, зиму, весну, літо без людини, яку вона втратила. І, відповідно, прожити всі свята без неї, дні народження. Це метафоричне завершення горювання та прийняття факту, що вже сталося й неминуче.

Те, як довго людина буде проживати втрату, залежить від так званого «застрягання» на тому чи тому етапі. Наприклад, людина може застигнути на стадії шоку, бути емоційно неживою, начебто замороженою. І це може впливати на тривалість процесу горювання. Тому, було б добре пройти це з психологом

Добрый день. Понимаю Вас, как женщину .
Но, здесь, к сожалению, нужно или смириться или уйти

Здравствуйте, если очень тревожит состояние мамы, то лучше обратиться к врачу- психиатр, невролог.
Но здесь, соглашусь с коллегами, история про Вас.
Возможно выгорание.

Добрий день 🕊️
Розумію Вашу тривожність.
«Я не знаю чим мені в майбутньому займатися, я взагалі не бачу себе в майбутньому»;
Можливо, спробувати профорієнтаційні тести. Дуже гарний є на Дія.Освіта. Можливо, це трішки допоможе підсвітити сильні сторони.«Батьки. Коли я получила табель за цей семестр мої батьки навіть не пораділи за мене, що я відмінниця. В них були претензії чому так багато 10»;
Бачу, що Ваші батьки поклали на вас високі очікування, можливо й сприймають 10, як "так і треба".
«Однокласники. Вони зі мною крім на теми навчання не говорять. Вони вже мені надоїли зі своїми питаннями типу і т.д. Тільки за домашніми завданням то зразу до мене. Ні до своїх друзів ні до інших а до мене. Мені не хочеться туди йти»;
Проблема криється в низькій самооцінці та невпевненості, адже сприймаєте спілкування й пов'язуєте щ користю. «Комплекси. Я кожного дня до себе ставлю претензії щодо зовнішності. Мене раніше були в класі за це. Але зараз стихло. Але в мене є догадки бо я почала давати їм списувати і т.д.»;
Дуже боляче в цьому моменті...Булінг...бачу, що цю травму Ви не пережили.

Як самодопомога, рекомендую літературу по самооцінці та є багато безкоштовних психологічних груп підтримки.