Психологиня Олена Миколаївна Рижа Запоріжжя

Добрий вечір. Насправді, цікаве питання, але маса літератури яку ви можете знайти у вільному доступі у гуглі.

Симптоми, які ви описуєте, дійсно, схожі на синдром відміни антидепресантів. Навіть після короткого прийому Лафаксину (він же Венлафаксин) організм міг почати адаптуватися до препарату, і різке припинення могло викликати ці неприємні відчуття. Тому, краще не займайтесь самолікуванням, адже різке припинення прийому антидепресантів може викликати сильні побічні ефекти також. Дуже важливо проконсультуватися з лікарем, який призначив препарат. Він може порадити повернутися до прийому Лафаксину в мінімальній дозі та поступово зменшувати її або ж підібрати альтернативний спосіб зняття симптомів. Зверніться до лікаря та бережіть себе.

Ваши чувства и комфорт важны, и отказываться от встречи — нормально, если вы передумали. Главное — делать это с уважением. Можно честно сказать: "Прости, я передумала, сейчас мне это не подходит". Это лучше, чем придумывать отговорки. Помните, что отказ — это не проявление эгоизма, а забота о себе. Люди, которые ценят вас, поймут.

Ваш друг Дима находится в тяжёлом состоянии, и ему нужна помощь психиатра. Постарайтесь быть рядом с ним, выслушивать без осуждения и показывать, что он не один. Попробуйте убедить родителей, что помощь психолога не стыд, а необходимость. Если они против, поддерживайте его сами: разговаривайте, отвлекайте, предлагайте совместные занятия. Ваше внимание уже может помочь ему почувствовать себя менее одиноким. Так же есть очень много бесплатних линий психологической поддержки. Берегите себя

Цілком зрозуміло, що ситуація, яку ви описуєте, викликає у вас сильні емоції. Це питання стосується ваших особистих меж і уявлень про інтимність, які можуть відрізнятися від тих, що є в сім'ї вашого чоловіка. Варто спочатку зрозуміти свої почуття: чому саме ці моменти вас так хвилюють? Чи це пов’язано зі страхом втратити близькість із чоловіком, чи із загальним відчуттям дискомфорту через дії свекрухи?

Якщо це вас дійсно тривожить, важливо обговорити це з чоловіком. Робіть це спокійно і з повагою, без звинувачень. Наприклад, скажіть: "Я розумію, що в кожній сім’ї свої традиції, але для мене фізичний контакт із мамою у такому форматі здається дуже особистим. Це викликає у мене дискомфорт. Як ти це бачиш?"

Так ви зможете краще зрозуміти його позицію і поділитися своїми почуттями. Можливо, він навіть не помічає, що це для вас проблема, адже для нього це може бути звично.

Якщо для нього це нормально, а для вас неприйнятно, спробуйте знайти компроміс. Наприклад, попросіть його уникати таких ситуацій у вашій присутності. Якщо ж ви відчуваєте, що ці дії свекрухи втручаються у ваші стосунки, важливо обговорити це з чоловіком і окреслити межі, які для вас важливі.

Пам’ятайте, що ваші почуття мають значення, і їх не варто ігнорувати. Але також важливо враховувати, що люди по-різному сприймають фізичну близькість у сім’ї. Головне — знайти баланс, який буде комфортним для вас і не створюватиме напруги у ваших стосунках із чоловіком.

Те, що ви описуєте, може бути ознаками емоційної нестабільності внаслідок конфлікту між поточними емоційними прив'язаностями. У психології такі ситуації часто характеризуються як когнітивний дисонанс, коли одночасно існують два суперечливих бажання чи почуття.

Ваші відносини з обома хлопцями мають свої емоційні контексти та значення для вас. Відчуття прив'язаності до колишнього партнера і одночасна симпатія до нового можуть викликати внутрішній конфлікт, що призводить до тривоги та сумнівів.

Для отримання додаткової інформації ви можете звернутися до спеціаліста-психолога для глибшого аналізу та розуміння вашого стану.

Гарного вечора🤗

Мені дуже шкода чути про вашу ситуацію. Вона дійсно важка і потребує серйозної уваги.

Спробуйте ще раз спокійно поговорити з чоловіком. Поясніть йому свої почуття і труднощі, наголосіть на важливості розподілу обов'язків у родині. Використовуйте «я»-висловлювання, наприклад: «Я почуваюся виснаженою і мені потрібна твоя допомога». Це притупить агресію чоловіка.

Можливо, варто розглянути варіанти, як найняти допомогу по дому, якщо фінанси дозволяють, або переглянути розподіл обов'язків. Якщо ви живете з матір'ю та вітчимом, можливо, вони зможуть допомогти вам з дитиною чи домашніми справами, навіть якщо це буде тимчасово.

Підтримка психолога: Розмова з психологом може допомогти вам зрозуміти ваші почуття та знайти способи вирішення конфліктів. Психолог також може допомогти щодо комунікації з чоловіком.
Важливо пам'ятати, що ваші почуття та права мають значення. Постійні приниження неприпустимі, і ніхто не має права так ставитися до вас.

Якщо ситуація стане нестерпною, і ви відчуєте загрозу своєму здоров'ю чи безпеці, негайно зверніться по допомогу до місцевих служб підтримки або організацій, що допомагають жінкам у складних ситуаціях.
А також,можливо, варто розглянути можливості дистанційної роботи чи підробітку, які не потребують виходу з дому. Існують різні онлайн-ресурси, де можна знайти відповідні вакансії.

Сподіваюся, що у вас все вийде ❤️

Відредаговано автором 13-07-2024 23:49:29

Вітання ❤️
Те, що ви описуєте, може бути ознаками депресії або іншого психологічного розладу. Постійна втома, смуток, плакливість, втрачений інтерес до хобі, зниження апетиту, почуття провини та думки про самоушкодження - все це серйозні симптоми, які не варто ігнорувати.

Ось кілька порад, які можуть допомогти вам у цій ситуації:

Поговоріть з близькою людиною: Якщо вам важко звернутися до батьків, спробуйте поговорити з кимось іншим, кому ви довіряєте – другом, родичем, вчителем. Важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями.

Записуйте свої почуття: Ведення щоденника може допомогти структурувати думки та емоції, а також стати першим кроком до розуміння себе.

Пошукайте професійну допомогу: Навіть якщо ви боїтеся звернутися до батьків, спробуйте пояснити їм свої почуття. Можливо, варто почати з менш серйозних симптомів, щоб вони краще зрозуміли вашу ситуацію.

Вивчайте інформацію про психологічне здоров'я: Багато ресурсів можуть допомогти вам зрозуміти, що відбувається, і знайти способи полегшення. Але пам'ятайте, що самодіагностика не замінює професійного діагнозу.

Знайдіть підтримку онлайн: Є багато онлайн-спільнот та форумів, де люди діляться своїм досвідом і підтримують один одного. Однак будьте обережні з порадами, оскільки не всі вони можуть бути професійними або підходити саме вам.

Дотримуйтесь здорового способу життя: Правильне харчування, регулярні фізичні вправи та достатній сон можуть позитивно впливати на ваше психічне здоров'я. Спробуйте знайти час для занять, які приносять вам задоволення, навіть якщо зараз це здається важким.

Пам'ятайте, що ваші почуття і досвід важливі, і є люди, які готові вам допомогти.

Якщо ви відчуваєте, що потребуєте негайної допомоги або маєте думки про самоушкодження, негайно зверніться до фахівця або гарячої лінії підтримки.

Буду рада допомогти 🤗

Добрый вечер.
Много интереса и вопросов к Вашему случаю.

Готовы ли Вы к сепарации?Так как пока вижу только рассуждения о том, как надо.

Продолжаете ли наблюдение у психиатра?

Добрий вечір.

Ситуація складна. Бо, з прочитаного складається враження, що ви кайфуєте від таких відносин...при тому обидва. Роль жертви та рятівника. Дивно, якщо вас нічого не влаштовує, то чому не розірвати відносини, взявши на себе відповідальність. Бо, з вашої розповіді, ви вже не один рік намагаєтеся їх покращити.

Вітання Вам
Впершу чергу хочу підтримати Вас, бо подібна ситуація була і в мене. Багато часу витратила на те, щоб " не паритись" чужим відношенням до мене.
Спробуйте знайти свої опори, сильні сторони, які стануть для Вас підтримкою. Якщо не розглядаєте варіанту звільнення, то варто звернути увагу на самооцінку. Дуже багато різної літератури й лекцій на цю тематику. Дивись й підберете ключик. І самі не зрозумієте як зникне негативна обстановка навколо. Успіхів Вам🤗

Добрий день. Захотілося поділитися власним досвідом.
Моя донька так само ходила уві сні.
Зараз ця проблема зникла. Бо тут дійсно треба не до психолога, а до невролога. Причин може бути маса.

«Совершенно не понимаю, чем мне заниматься в жизни.»;

Понять, что конкретно вам нравится и на что вы готовы потратить большую часть своей жизни, иногда может потребовать времени и самопоиска. Попробуйте обратить внимание на моменты, когда вы чувствуете удовлетворение или вдохновение. Задайте себе вопросы о своих увлечениях, том, что вызывает в вас интерес, и какие навыки вам приносят радость.
«Как люди понимают, что то или иное дело им нравится и они хотят им заниматься?»;

Экспериментируйте с различными видами деятельности и областями, даже если они кажутся малозаметными. Общение с людьми, которые уже нашли свое призвание, может также быть вдохновляющим и помочь вам понять, что важно именно для вас.

Так же поддерживаю коллегу на тему сепарации. Вам бы пошла на помощь работа с психологом

Понимаю, что для вас важно уважать мнение родных. Возможно, стоит сначала поговорить с матерью и поделиться своими мыслями, мотивацией и планами. Объясните, почему для вас важно сменить работу, и как это может положительно сказаться на вашей жизни. Возможно, открытый разговор поможет ей лучше понять вашу точку зрения.

«Страх возникает, что не знаю кем работать, по душе нечего нету.»;
Возможно, проведение тестов по профориентации или консультация с карьерным консультантом может помочь вам лучше определить, в какой сфере вы могли бы найти свое призвание. Не спешите, процесс самопоиска может занять время, но это важно для того, чтобы найти работу, которая вам подходит.
Удачи вам

Добрий день, Галина. Відгукується ваша історія.
Але, важливо пам'ятати, що вік — це лише число, і не повинен бути перешкодою для щасливого життя. Зосереджуйтеся на тому, що робить вас щасливою і задоволеною. Якщо хтось "травить" вас за вік, це може вказувати на їхню неприязнь або непогані власні комплекси. Розмовляйте про свої інтереси та цінності...
Ще бачу в вас як ідею "фікс" знайти хлопця. Можливо варто фокус змістити...