Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

"Меня смущает тот факт, что даже когда достаточно было времени, чтобы узнать человека, он мне нравился как друг, близости я не хотела."
У Вас было "достаточно " времени для того, чтобы понять, что МЧ для Вас как сексуальный партнёр не интересен. Вы расстались. В чем проблема?
"Думала что со мной что то не так"
Вы считаете, что все девушка вашего возраста должны хотеть секса с любым мужчиной?
"после того как переспим, возникнет некая связь и появится физическое влечение" . Вам не кажется,
что это насилие над собой: спать с тем, кого не хочешь? Физиологично ( т.е. нормально) как раз наоборот- сначала влечение , потом секс.
По- моему, Вам лучше разобраться с этим вопросом на индивидуальной консультации до того, как Вы решите " расслабиться". Потому что, хорошо, если будет все хорошо, а если все-таки " используют"?

Здравствуйте.
"КАК ПОНЯТЬ ЧТО ТОБОЙ МАНИПУЛИРУЮТ ЧТОБЫ ЗАТАЩИТЬ В ПОСТЕЛЬ?"
Вы и так всё поняли. Но, почему-то не верите тому, что чувствуете.
" ещё не достаточно узнала его и не поняла, вижу ли его в перспективе в роли своего партнёра." Вам нужно ещё время для того, чтобы узнать МЧ лучше. И это- нормально .
Что заставляет Вас сомневаться в правильности Ваших действий? Давление партнёра? Страх, что он Вас бросит , если Вы откажите?

"сильно переживаю, что снова встречу человека, с которым у меня мало общего, как было с бывшим. "
У вас был уже был в жизни урок . Вы его точно усвоили?
"не пытайся предугадать, каким он будет партнёром, а просто сблизься с ним если хочешь"
Может, вместо того, чтобы "предугадывать", интересоваться человеком, наблюдать за ним ( его поведением , поступками) и сверять со своми внутренними ощущениями, задавать себе вопрос:" А мне так подходит? Я согласна с тем, что он сейчас говорит, делает?"
Прекрасный конец фразы" если хочешь ". А Вы хотите?

Вітаю.
Зрада-це дуже важке випробування для сім'ї. Зберігти сім'ю або ж розійтися, вирішувати Вам. Але в любому випадку, краще не приймати рішення на "емоціях", почекати, поки стане не так боляче.
В цей час, на мою думку , Вам було б корисно звернутися до психолога , який допоміг би Вам пережити цю біль. А вже потім, проаналізувати ситуацію та знайти те рішення, яке задовольнить Вас та буде приємним для всіх членів родини.

Вітаю.
"Какая то тупиковкя ситуация"
Здається, що вона тупикова тільки для Вас, а для Вашого хлопця- це його нормальна,звичайна ситуація, в якій він не бачить нічого страшного.

"він каже, що собаку ніколи не покине,і каже,шо бившу не любить ,і хоче бути зі мною" Можливо компромісом було б, щоб він відвідував собаку не кожен день, а наприклад, 3 рази на тиждень? Або перевезти її в інше місце? Тоді Вам було б спокійніше?
Ви не вірите словам хлопця? А в інших ситуаціях Ви йому довіряєте?

"Я хочу знайти вихід ,бо я так не можу"
Який " вихід " Вас би задовольнив?
Що, на вашу думку, повинен зробити хлопець? Як він буде при цьому себе почувати? Як Ви?
Гадаю, що ця ситуація дає Вам змогу подивитись на відносини з цим чоловіком більш широко та задати собі запитання: " Я туди йду? Це взагалі, моя людина? Що мене так приваблює в цьому хлопці, що я готова страждати вже на початку стосунків? та ін."

Доброго дня, Аліна.
"Мені від цієї ситуації дуже дуже некомфортно"
Я думаю, що це головний орієнтир для кожної людини. Якщо Вам "дуже некомфортно ", Ви боїтесь "
як би він не пустився у всі тяжкі ", то чому б Вам не прислухатись до себе? Навіщо Вам думка інших? Інші не мають Ваших відчуттів та переживань, вони не розуміють, як Ви насправді почуваєте себе в цій ситуації.
"Ми маємо початок відносин, але я дуже до нього прив'язалась"
Закоханість на початку стосунків' -це абсолютно нормально. Але, судячи з поведінки вашого хлопця, має місце тільки з Вашої сторони. Нажаль. Мені здається, що він не готовий до стосунків, в яких треба відмовляти собі в " хотєлках" та враховувати інтереси іншої людини.
"Що я можу зробити, щоб покращити ситуацію?"
Як би Ви хотіли щоб вона покращилась?
На які компроміси Ви погодились би? Чому? Як би Ви при цьому себе почували?

Якщо вам роблять боляче, то нормальною реакцією є позбавлення болю. Іноді, треба зробити вибір : Я, мій спокій та комфорт або мої фантазії та страждання.

Здравствуйте.
Соглашусь с коллегами, что Ваш вопрос в переписке не решить, т.к. один раз- это случайность, а два- уже закономерность. Если не разобраться, то и третий ,скорее все будет иметь такой же финал.
Я обратила внимание, что не Вы выбирали этих мужчин, а они. Они первые проявляла инициативу, были очень "заинтересованы" в этих отношениях. Они же их и заканчивали. Как Вы себя чувствовали рядом с ними? Это были отношения на равных? Или Вам приходилось подстраиваться под их график?

"Отношения были сложные, челевек будто сам не знал что хотел, постоянно «важна не важна» и т.д.";
"начались качели «важна-не важна»"; "С отцом были отношения не очень-он особо никогда не интересовался нами. Сыты ли мы, обуты и одеты ли."

Здесь можно проследить Вашу главную потребность-быть Важной для кого-то. Что это для Вас значит? Как должен вести себя мужчина, чтобы Вы это чувствовали? Сколько места Вы должны занимать в его жизни, чтобы Вы были счастливы, довольны, не тревожились?
Научившись быть важной для себя, потребность искать это в других отпадёт. И отношения будут строиться по -другому.
Дальше, почему Вы соглашаетесь на отношения с такими " исчезающими" мужчинами ( выбираете их). Это про Ваше детство, про тип привязанности, про самооценку и самоценность.
Я думаю, что консультация психолога сильно бы помогла Вам " не ходить по граблям".

Вітаю.
"ЯК ВИБРАТИСЯ З ІЛЮЗІЙ?"
Навіщо Вам ця боротьба з собою? Якщо стане дійсно гаряче всі ілюзії самі " повідвалюються". На мою думку, коли на вагах стїть питання змін- з однієї сторони, та необхідність напружуватися- з іншої , Ви, як і більшість людей на планеті, обираєте гомеостаз.
Але, якщо є бажання змін, я вважаю, треба починати з психолога. Бо з його допомогою , існує велика вірогідність того, що Ви заробите гроші на все інше.

Здравствуйте.
"Пару месяцев назад заметила что на меня обращает внимание мужчина, причём никаких действий, только внимание, и меня как током прошибло"
Вы- молодая женщина, и это нормально, что на Вас обращают внимание. Удивительно, что один мужчина. А если и другие мужчины обращают внимание, тогда чем этот так " по особенному" обратил. Что в нем такого необычного?
Почему Вы решили " втянуться" в эту " игру"? Что происходит в ваших отношениях с мужем?
Читая Ваше письмо, у меня возникло ощущение, что Вам скучно в семейной жизни, не хватает эмоций, " страстей". И тут вдруг ,появляется человек, который может добавить красок в Ваши серые будни. И Вас " втянуло".
По- моему, если это и влюблённость, то только в свои фантазии.
"Хочу выйти из этого состояния, прояснить ситуацию, но первых шагов делать не хочу и возможно боюсь. "А какую , собственно, ситуацию Вы хотите прояснить? Мужчина на Вас смотрит- и это всё. Мало ли по какой причине он это делает?

Вітаю.
"Чому я не можу просто не думати про стосунки з чоловіком, а зосередитися суто на дітях, роботі, хоббі, своїх справах?"
Тому що Ви знаходитесь у залежних стосунках. Ну, як алкоголіки. Вони весь час думають про спиртне, а Ви - про стосунки. Ваші відносини з чоловіком ( в такому вигляді як вони є) закривають якусь Вашу психологічну потребу. Якщо розібратися що це за потреба, можливо й вдасться " перестати залежати від його думки".

Здравствуйте.
За три года у вас, как у пары, сложились определённые взаимоотношения, определённый порядок. В том числе, сколько времени вы проводите вместе. Сейчас, Вы увлечены новой работой, проводите много времени за ноутбуком, и я думаю, что Ваш парень чувствует себя брошенным, ненужным, ему банально не хватает вашего внимания ( ну, и обида, что Вы выбираете не его, а свои интересы). И чтобы хоть как-то привлечь Ваше внимание, он Вас старается " задеть", сделать Вам больно.
Как это исправить , я думаю, Вы догадываетесь.
Если это единственный вопрос, который портит ваши отношения, то все вполне поправимо. Если же есть ещё моменты, в которых бы Вы хотели разобраться, тогда лучше обратиться на индивидуальную консультацию.

Вітаю.
Що для Вас означає "прийняти своє тіло"? Якого результату Ви б хотіли?

Якщо Ви не маєте фізіологічних причин (порушень ендокринної системи, прийом АД та ін.), то тіло є показником Вашого невміння витримувати психічні навантаження. В любій, більш- меньше, складній( некомфортній ситуації) Ви починаєте їсти. В цьому випадку, ніякий " боді позитив" не допоможе вирішити питання. Ви будете продовжувати вирішувати питання через їжу.
Можливо скільки завгодно говорити про :
" в дитинстві мої однолітки обзивали «жирною» «коровою»,я вважала себе непривабливою,постійно порівнювала себе протягом життя із подругами,які від природи худі,було боляче чути компліменти в їхню сторону,а про себе не пам’ятаю щоб хтось хвалив мою фігуру"
або :
"Батько теж з дитинства підкреслював на тому,що я товста,верещав,що я їм багато солодкого,коли я при ньому багато їла він показував мені на дуже товстих людей,що я буду скоро такою як вони"
Ображатися на весь світ( ще й тренери туди ж) за те, що не дозволяє Вам бути товстою.
Може, краще спробувати усвідомити, що таким чином весь цей світ( подруги, батько, тренери ) рятують Вас ( в прямому ценсі ), не даючи Вам отримати якийсь складний діагноз.
Визнати ( як алкоголіки), що Ви "обжора" та через їжу ( тіло) вирішуєте ( або не вирішуєте) більшість життєвих ситуацій, тому , Вам потрібна допомога.
Далі, взяти відповідальність за своє життя в свої руки та звернутись до фахівців.

Вітаю.
" Навіщо не пробачаю себе?"

Може, для того щоб
"не можу спокійно жити, розвиватися, працювати, залишилася домогосподаркою і тримаю все в собі"
Припускаю, шо Ви не звикли спокійно жити, бо
"виросла в середовищі де було багато насильства і зрад.." , тому обираєте неспокій у житті, а зрада-це привід турбуватись(також тривога що все може розкритися рано чи пізно про мою помилку).
Думками про провину Ви "прикриваєтете " своє небажання ( або страх) працювати, тому залишаєтесь домогосподаркою.
До того ж :
" Але мені болить минуле – мої вчинки і його вчинки" . Багато образ на чоловіка (я вже не говорю про свекруху) та Ваша звичка до страждання ( таке собі " садо-мазо")
А може, Ви не пробачаєте себе, бо хтось з ваших батьків зраджував, а Ви бачили, як страждав інший. Тому Вам здається, що зраду пробачити не можна.
Кожна людина-це свій всесвіт, тому причини не пробачити, у кожного будуть свої. Тому, відповідь на Ваше запитання знаєте тільки Ви, а допомогти її знайти, може фахівець.

Здравствуйте.
Ваш сын вошёл в пубертат, у него начались возрастные изменения, свойственные этому периоду. И то, что ему "Всё не нравится, всё раздражает. Делать по дому ничего не хочет, приходится со скандалом заставлять", очень типично , даже " нормально" для подростка. Сейчас у Вашего сына сложный период- он из мальчика "превращается " в мужчину и хорошо бы ему в этом не мешать, оставить его в покое. Главное сейчас-наблюдать, быть рядом, чтобы он чувствовал вашу любовь. Не "давить" и самому постепенно привыкать к тому, что сын становиться взрослым.

Доброго дня, Агата.
Судячи з Вашого письма , Ви почали зустрічатися з МЧ , коли були зовсім юні, це були,мабуть, Ваші перші стосунки, перше кохання. Тому зрозуміло, що Вам дуже важко виходити з цих відносин.
Неприбрана квартира та неприготовлена їжа- не є приводом для створення анкети на сайті знайомств. А ось "У мене на нього багато образ і немає мотивації лишній раз радувати його"-може, бо МЧ відчуває це.
За ці 5 років Ви обидва назбирали багато "претензій" один до одного і вже не чуєте один одного по цій причині, вам дуже заважають образи. Тому питання не вирішуються .
На мою думку, варто попрацювати в індивідуальній терапії, тоді в стосунках, вірогідно, будуть змінити.

" В голове постоянно вопросы: для чего мне работать, если я всё равно умру? Зачем париться из-за чего-то, если я всё равно умру? Для чего я вообще живу?"

Да, Вы правы-Вы умрёте и я умру, каждый когда-то умрёт. Но,.. вопрос когда? Вам 19 и это может случиться очень не скоро. А если Вам отмерено прожить лет 90 или больше? Тогда, по моему, это собственными руками( мыслями) устроить себе "ад" на земле. Что ( какие события) привело Вас к таким мыслям?
У меня есть одно предположение ( сложно что-то комментировать, основываясь на небольшой текст): если Вы не пережили какую-то травму (болезнь или смерть близкого человека, несчастный случай и т.п.), то возможно, эти мысли помогают Вам ничего не делать, не принимать важные решения. Вам сложно справиться с какой-то ситуацией, Вы на распутье и мозг предлагает Вам такой" выход".
Это мои фантазии. Как там на самом деле, возможно узнать только на индивидуальной консультации ( и найти решения этих вопросов).