Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

«я когда дома нахожусь превращаюсь в «больного» человека,будто я ни на что не способна»;
А що саме вдома змушує Вас так себе почувати і думати? Які у Вас стосунки з батьками?

«а у меня будто выбора и нет... »;
Вибір є завжди, головне - шукати варіанти. Скоро Вам буде 18 років і батьки не можуть Вас змусити "не жити з хлопцем", а до цього часу можна розглянути інші варіанти.

« Просто при обобщении с парнем ,моя речь путается ,а ещё я меняю голос ,на более низкий 😅 »;
Знаєте, було б добре, якби Ви розповіли про свій страх затнутися, що Ваш голос звучить негарно хлопцю і перепровірили свою гіпотезу. По перше, це сприятиме психологічній близькості і Ваше спілкування вийде на новий рівень. По друге, Ви отримаєте досвід прийняття від чоловічої фігури. По третє, скоріше дивно виглядає той факт, що Ви змінюєте свій голос, адже він чув Ваш голос вживу. Телефон не викривлює звук. Якби він йому не сподобався, або йому було щось не ОК, він би не продовжив з Вами ініціювати спілкування. По четверте, коли Ви говорите про своє хвилювання - воно зменшується. Також Ви можете почати з-під кроку - записати голосе повідомлення.

« При чем мы с ним один раз виделись в живую ,по работе ,так и познакомились ) »;
Я правильно Вас зрозуміла, в основному Ваше спілкування обмежується перепискою? Тоді, по суті, у Вас і стосунків як таких не було, Ви ще недостатньо добре знаєте один одного. У Ваших стосунках поки що немає близькості - відкритого обговореня почуттів і бажань, що є запорукою їхнього розвитку. Якщо Ви не розповісте про свій страх, а будете уникати телефонного спілкуання, то хлопець, скоріш за все, почне розбудовувати якісь свої гіпотези, що він Вам не цікавий і припинить спілкування. Замість того, щоб кожен із Вас йшов в контакт один з одним, Ви будуєте стосунки у себе в голові. Так, Вам доводилося так вибудовувати свою комунікацію з батьком, бо, скоріш за все, він Вас не чув і не йшов в реальний контакт, але тут людина, яка хоче його з Вами.

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 16:31:35

« Обычно я ничего не отвечаю 😅,можно сказать пропускаю мимо ушей ) »;
Помітно, що Ваш батько порушує Ваші межі, а Ви їх не відстоюєте і це проблема психологічної сепарації. Він продовжує Вам робити боляче, а Ви це продовжуєте терпіти. Для психоедукації можете почитати книгу В. Ламберт "Личные границы. Как их устанавливать и отстаивать", С. Форвард "Токсичные родители". Якщо батько не буде чути Ваши бажань і не враховуватиме Ваших почуттів, коли Ви про них заявлятимете, Ви можете обмежити з ним спілкування - це доросла і зріла позиція.

Зі свого боку, що можу сказати я. Коли Ваш батько критикує Вас, він, насправді, робить це з позиції своїх внутрішньоособистісних конфліктів, а не з об'єктивних причин. Скоріш за все, саме він відчуває себе не ОК і тому нав'язує цю "не-ОКейність" Вам, щоб зменшити свого внутрішнього критика. Важливо, щоб в такі моменти Ви пам'ятали, якою Ви себе вважаєте, а не якою Вам диктують себе вважати. Ви можете гнівтися на батька, адже він Вас обезцінює і перенаправляти цей гнів у сепарацію.

« Когда общаюсь с парнем не при отце ,страха нет,(я о личной встрече ) »;
Уточніть, будь ласка, коли Ви спілкуєтеся по телефону з хлопцем, а батька поруч немає, у Вас немає цього страху?

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 16:08:44

« да,отец частенько критикует мою речь по телефону,по типу : «Громче», «че ты мямлишь»,стесняюсь разговорить с кем-либо по телефону при нем 😅 »;
А ось і причина Вашого страху). Що Ви йому відповідаєте в цей момент, коли він Вас безпідставно критикує? Припускаю, що його критика у Вашу сторону не обмежується лише телефоном, це стиль його взаємодії з Вами. А якщо Ви спілкуєтеся з хлопцем не при батькові, цього страху немає?

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 15:54:54

«Ведь в переписке я очень грамотно и четко формулирую мысли ,а в разговоре по телефону нет(»;
Але Ви також пишите, що в очному форматі Вам ОК спілкуватися, а там Ви ж також формулюєте думки в процесі і висловлюєте їх. Тоді в чому різниця? Хтось колись ставив під сумнів Ваші когнітивні здібності (можливо батьки, інші важливі для Вас фігури)? Комусь колись не подобалася Ваша манера розмови?

«Видеозвонок с парнем Никогда не пробовала»;
Спробуйте, важливо поглянути чи буде різниця.

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 15:54:26

Добрий день, Софія.
«но с родителями поговорить невозможно»;
Чому?

«а друзья считают меня как той, которая всех успокаивает»;
Вони тобі прямо про це казали, чи це твої гіпотези? Можливо ти сама "взяла" на себе цю роль, а тепер сама від неї ж страждаєш.

«А если пишу, они не отвечают. »;
Якби у тебе була можливість поговорити, що б ти сказала?

«Скажем что после порно себя чувствую неуверенно и слабым .»;
Як Ви для себе когнітивно пояснюєте цю "слабкість" і "невпевненість"?

«Постоянно переношу важные дела и боюсь произвести какие-то важные изменения .»;
«Но когда воздерживаюсь то жизнь становится на своё место .»;
А ось тут цікавий момент. По суті, коли Ви не вносите важливі зміни у Ваше життя, Ви також "стримуєтеся", але в інакшому аспекті. Насправді, Вашу ситуацію необхідно аналізувати детальніше і, на жаль, в форматі переписки, це зробити неможливо. Та і проблема, скоріш за все, в контакті з собою та в контакті з іншими, тому це можливо пропрацювати лише через терапевтичні стосунки.

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 15:13:17

Добрий день, Olga.
А що саме Вас лякає в телефонному спілкуванні? Яка найгірша картинка виникає, що може трапитися? Вас лякає прийняти виклик, а потім страх спадає, чи він залишається таким же інтенсивним і під час розмови? А коли телефонуєте Ви, а не Вам? Чим відрізняється телефонне спілкування від очного? Те саме відбувається і під час відеодзвінка? Я правильно зрозуміла, у спілкуванні з жінками цього немає? У Вас був негативний досвід телефонного спілкування?

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 15:01:44

Добрий день, лера.
«Чому пишуть колишні хлопці?»;
Відповідь на це питання знають лише вони). І що Вам дасть відповідь? Єдине на що Ви можете відповісти у цьому випадку, це на власне питання - чи я хочу, щоб мені писав колишній, чи я хочу спілкування з ним, чи я хочу стосунків із теперішнім хлопцем, чи буде приємно моєму теперішньому хлопцю, якщо я спілкуватимуся з колишнім (чи було б мені приємно, якби так робили зі мною)?

Добрий день, Ігорь.
«Избавится от комплексов и фобий .»;
Що саме це за комплекси і фобії?

«Как мне избавится от этого ?»;
Потрібно зрозуміти, що Вам дає порно. Якщо Ви пишите про комплекси і фобії, то припускаю, що у Вас підвищений рівень тривоги і маструбація може бути одним зі способів її зняття.

«Пытался бросить много раз но это очень трудно »;
Для того, щоб "кинути" потрібно зрозуміти, що Вам це дає і намагатися задовільнити свою потребу конструктивнішим шляхом. Та і важливо зрозуміти, що саме Ви включаєте у залежність. Якщо у Вас немає альтернатив, то звісно "кинути" неможливо. Погоджуюсь з колегами, що у Вас запит на індивідуальну психотерапію.

Ответ отредактирован автором 27-03-2022 14:52:05

По перше, я Вас не звинувачувала, Ви десь почули це у моїх словах і внесли власну інтерпретацію. По друге, допомога, це не завжди про "радувати", а відзеркалювати ті моменти, які існують і вносити у них ясність.
По третє, «''Тепер думаю навіщо я попросила це вибачення,як унизила себе''»;,, в цих словах я не чую, яку допомогу Ви хочете отримати тут. Я чую, що Ви говорите про свої думки.
По четверте, «А не всякими способами виправдати однуу людину і зробити винною іншу,якій і так погано''.»;, знову Ваша інтерпретація. Скоріше складається враження, що Ви прийшли почути сюди якісь конкретні слова збоку психолога, а так я їх Вам не дають, Ви пішли в гнів та агресію. Складається враження, що Ви хотіли навпаки - щоб ми звинуватили хлопця і виправдили Вас.
По п'яте, «Раз ви такий розумний психолог,то мали помітити»; Ви перейшли на особистості і почали обезцінювати мене. Припускаю, що те саме відбувається у стосунках з іншими.

На жаль, помітно, що Ви не хочете справді аналізувати ситуацію, а чого Ви хочете - також незрозуміло, тому будь-які подальші відповіді є безсенсовними.

«По ідеї-ображати має,коли тебе принижують при відмові.»;
Ігнорування - це також про неповагу.

«В тому і справа,що він спочатку писав мені,запропонував зустрітись,я погодилась,і в кущі-це не по дорослому,а потім сразу ігнор.Який у мене був ігнор до нього-я не завжди ішла з ним гуляти як він звав(це було разів 3 може).»;
Я не зовсім розумію, що Ви хочете отримати тут від психологів. Ви в стосунках з хлопцем, при цьому зустрічаєтеся і переписуєтеся з іншим. Хто "пішов в кущі" не зрозуміло. Що помітно одне - Ви граєте в якісь психологічні ігри і отримали передбачувану розплату.

Ответ отредактирован автором 25-03-2022 16:24:17

Ви пишете, що Вам було б образливо, тоді, за Вашою логікою, у Вас також проблеми із самооцінкою?) Відчувати неприємні емоції коли вас ігнорують і відштовхують - це нормально і це не про самооцінку. Те, що він почав ігнорувати Вас у відповідь на Ваше ігнорування його, закономірний і логічний процес. В нього дійсно були б проблеми із самооцінкою, якби після Вашого ігнорування він всерівно продовжував спілкуватися з Вами, не поважаючи себе. У нього цілком зріла доросла позиція, він має на це право, має право на свої почуття, але чому тоді це настільки зачіпає Вас, що Ви навіть написали сюди?

ОК, якщо у Вас є хлопець і Ви не хочете стосунків і уваги збоку іншого, то так йому і напишіть, що Ви вже у стосунках. А що Ви робите замість цього - ігноруєте, потім ображаєтеся, що Вас ігнорують у відповідь, на хлопця від якого Ви начебто і не хотіли уваги.

Ответ отредактирован автором 25-03-2022 15:34:55

Добрий день, Іра.
А як Ви б відреагували, якби Вам подобався хлопець, Ви до нього проявляли знаки уваги, а він би Вас ігнорував? Що б Ви відчули у цей момент?

І тоді навіщо Ви його ігнорували, з якою метою, якщо зараз хочете контакту з ним?

Ответ отредактирован автором 25-03-2022 15:22:06

«просто мы начали обсуждать деликатные моменты я хочу будит максимально открытой с психологом а ей не нравились мои слова и ро этому разошлись. »;
Погоджуюся з Вами щодо відкритості. Завжди може існувати прихований рівень комунікації і це важливо обговорювати. Це чудово, що Ви орієнтуєтеся на власні відчуття.

«Да страхи по поводу таблеток, врачей болезней и смерти они всегда пресутсвовали и процветали во мне. Никогда не получалось от них избавиться. Мне бы очень хотелось найти серйозного и знающего своё дело специалиста и занятся моими проблема , я согласна что это дело не одного месяца ведь так я живу всю свою жизнь и что бы перестроится нужно много времени но и не легко найти хорошего специалиста »;
Чудово, тоді потрібно почати роботу із цим страхом. Радію, що Ви свідомо підходите до цього питання. Тоді обирайте спеціаліста, передивлюйтеся анкети (освіта, наявність супервізії, досвід тощо). Те, що спеціаліст Вам скаже, що він "знаючий" не гарантує того, що він дійсно компетентний (іноді навіть буває і навпаки), орієнтуйтеся на власні відчуття від взаємодії і йдіть у контакт із психологом-психотерапевтом, проясняючи із ним хвилюючі моменти щодо Вашої роботи. Ви завжди можете змінити спеціаліста, якщо відчуєте, що він "не Ваший" (але і тут важливо, щоб не запускався сценарій як з "лікуванням", коли Ви його кидаєте). Якщо Ви хочете гарантій, на жаль, жоден професійний психолог не зможе Вам їх надати, адже психотерапія - це не односторонній процес, а психіка - штука не надто передбачувана, але якщо Ви дійсно будете працювати, виконувати рекомендації і йти в контакт - то все вийде.

Ответ отредактирован автором 25-03-2022 11:21:22