Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

Доброго дня, Oleg.
Підтримую колег і хочу додати від себе:
«Як пояснити прохання дружини батькам і те точка зору стосовно батьків, як у мене це на 1 місці »;
Виходить Ваша сім'я на 2 місці?

« А що вічно ображатися має і вона буває не права. Що жити минулим треба... »;
У цій ситуації дружина має право гніватися на Вас, адже Ви її не підтримували і досі не підтримуєте. Тут справа не в минулому, а в теперішньому, де Ви продовжуєте робити ті самі помилки.

«Як я маю про це сказати їм? Я не хочу їх ображати. Як правильно? »;
У цих словах я бачу страх "розгнівати" батьків і прагнення їх "постійно радувати". На жаль, Ви психологічно не сепарувалися від них. Ніхто не говорить, що Ви повинні "обезцінювати" своїх батьків, але мати власні межі і відстоювати їх - це нормально і це можна робити без взаємних образ і звинувачень. Рекомендую Вам почтати про техніку асертивної поведінки для того, щоб навчитися відстоювати власні межі конструктивно. Водночас, якщо батьки все рівно "образяться" навіть коли Ви подали повідомлення конструктивно, то це лише їхня відпоідальність: Ви не відповідальні за поведінку, почуття, ставлення інших людей, а лише за власні.

«Що у кожної сім'ї є свої кордони і що їх не варто порушувати, що є речі які не стосуються батьків. »;
У Вашої дружини психологічно зріла позиція, яка варта поваги.

Ответ отредактирован автором 18-11-2020 10:50:44

Доброго дня, noname.
Скажіть, будь ласка, а які у Вас були стосунки із батьками (особливо татом) в дитинстві? Чи був у Вас досвід зради або Ви спостерігали такий? Як хлопець реагує на Ваші ревнощі? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?

«я живу в куполе навязчивых своих мыслей
в куполе ,где всё всегда плохо»;
Я правильно Вас зрозуміла - це стосується не лише ревнощів?

Доброго дня, Moon1994.
Погоджуюся з колегою, у Вас созалежна модель стосунків, яка йде коренем з дитинства (відсутність позитивного досвіду безпечної прив'язаності), особливо від фігури батька. У Вашому випадку найкраще - це індивідуальна психотерапія із психологом-психотерапевтом.

Доброго дня, Роман.
Погоджуюся з колегами, що ми не здатні "читати думок інших людей", а лише будувати гіпотези, що неефективно. Скажіть, будь ласка, а у Вас був досвід зради або Ви спостерігали такий? Чи дівчина Вам давала реальні приводи для ревнощів?

Доброго дня, ArianaWay.
Дуже Вам співчуваю. Ваші батькі знають про Ваш психологічний стан в якому Ви зараз знаходитеся?

«до того всього, ще я маю окр, яке супроводжується всякими ритуалами, які я вже просто не контролюю. я ще декілька років тому просила мене відвести до психолога, через ці постійні думки про смерть, які самі приходили до моєї голови.»;
А це вже "тривожний дзвіночок", що Вам необхідно терміново звернутися до спеціаліста. ОКР Вам поставив психіатр (це його компетенція)? Після яких подій у Вас почали приходити думки про смерть?

«мама каже, що то вигадки, що я просто хочу уваги. хоча я єдина дитина в сім'ї і та увага вже просто йде через край. »;
Дуже сумно, що Ваша мама так вважає. А як тато? Він би міг Вас підтримати? Чи хтось з інших родичів?

«Психиатры выписывали Трансквелизаторы, антидепрессанты.
От них как то кумарное состояние, но тревогу более менее убрало.»;
Ви досі на обліку у психіатрів?

Доброго дня, Лера.
Я правильно Вас зрозуміла: Ви зверталися до психіатрів (і не одного), проте вони Вам не допомогли? Скільки Ви перебували на обліку, чи дотримувалися їхніх назначень? Чи співпрацювали паралельно із психологом?

«Но сердцу ведь не прикажешь.. Но в этом случае разум обязан взять верх над чувствами. »;
Те, що говорить Ваше "серце" також важливо враховувати. Можливо у Вас зараз говорить не любов, а созалежна модель стосунків та відсутність досвіду безпечної прив'язаності в дитинстві. Таким чином, Ваше сереце може таким "обхідним шляхом" сигналізувати про біль від попередніх стосунків та проблем в дитинстві. Якщо будете готові, я б Вам рекомендувала звернутися на індивідуальну психотерапію, щоб краще дослідити Ваше "серце". Як би ми не хотіли, але минуле дає про себе знати в теперішньому і важливо це враховувати. Чим більше Ви "закриваєте щось", тим більше воно проситься на поверхню.

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

«можливості звернутися до психолога немає, хоч я просила маму мене записати, бо сама я навіть не знаю як це робиться) »;
Як мама аргументувала відмову у зверненні до психолога? Так, як Ви ще неповнолітня (Вам немає 18 років), необхідна підтримка Вашої мами. Якщо говорити про те, як записатся до психолога, то це не проблема: зайдіть тут на сайті у вкладку "психологи", оберіть формат роботи (очно чи онлайн), оберіть Ваше місто, оберіть психолога, а після цього просто йому зателефонуйте і узгодьте час і дату. Також не забувайте, що у Вас є варіант звернення до шкільного психолога.

«коли я кажу мамі так не робити, вона дратується і все закінчується сваркою, але я вже звикла»;
Дуже важливо в якій формі Ви подаєте повідомлення і як його інтерпретує інша сторона. Почитайте в інтернеті про техніку асертивної поведінки та "Я-повідомлення". Наприклад, я зараз дуде сумую і гніваюся тому, що...

«мені здається, що я виглядаю смішно і недоречно.»;
Це вже запит на підвищення Вашої самооцінки і самоприйняття + припускаю, що тут додаткову роль відіграв травматичний досвід булерства, який також необхідно пропрацювати. В чому саме проявляється Ваша "недоречність"?

«Так серьёзных планов у меня на неё и нет особо, просто хотелось с ней романа, раз она мне так запала в мозги»;
Що б Вам дав цей "роман"?

«очень хотелось бы ей по-человечески помочь: отвлечь, убедить, что надо махнуть рукой на сына-неадеквата, хоть он и сын ей, но не надо свою жизнь тоже под откос пускать, а обустраивать её и делать лучше.»;
Не рятуйте людей, якщо вони не хочуть "рятуватися". Зараз Ви впадаєте у психологічну гру "Алкоголік" і созалежні стосунки, що яскраво виражено у людей з алкогольною залежністю. Якщо Ви почнете її "рятувати", то несвідомо знеціните її можливість впоратися із проблемою самостійно і нарешті взяти відповідальність за власне життя. Акоголізм - це хвороба і для того, щоб її позбутися необхідна співпраця із психологом, психіаторм та саме бажання хворого.

«А что касается моего предыдущего брака: 5 лет он был счастливым, последние два года стало оказываться, что мы абсолютно разные: я-тусовщик, она- домосед, я- сова, она- жаворонок и такие противоположности почти во всём. Вот брак и закончился, в конце его нам уже и поговорить было толком не о чем. »;
Люди не розлучаються лише через розбіжність в інтересах, так само, як і не зустрічаються лише через їхню спільність. Таке відчуття, що тут існує глибша причина (наприклад, втеча від близькості), проте Ви не хочете "рухати" цю тему. Крім цього, чомусь Ваш шлюб був щасливим аж 5 років. Що Вам давали ці стосунки, а чого у них не вистачало?

«С мамой иногда мы ссоримся из-за личных границ. Мне неприятно, когда она убирается в моей комнате, ей — когда я выкидываю старые вещи. Для нее это сложный момент, поэтому она просит советоваться с ней перед тем, как выбросить что-то.»;
Можливо "момент викидування" речей - це додатковий спосіб сепарації від матері. У Вас були перед "генеральним прибиранням" конфлікти з мамою?

« С друзьями, как мне кажется, я веду себя неестественно. Я не могу показывать свои настоящие эмоции перед ними и мне неудобно говорить о том, что я уже устала гулять или хочу, чтобы они ушли, когда мы находимся у меня в гостях. Я быстро устаю от них. В школе я набираю кучу долгов, после чего я пропускаю учебу чтобы как раз таки доделать эти долги, после чего накапливается еще больше..»;
А що Вам заважає показувати Ваші справжні почуття, заявляти про свої потреби? Можливо якийсь страх? Те саме проявляється і з батьками?
Якщо говорити про школу, то про що ці борги?

Які у Вас стосунки із батьком?

«Мне отдала ее бабушка, но я ее никогда не носила, да и для нее она не являлась ценностью. Но сейчас я чувствую, что увидев кого-то в ней, мне захочется накричать на этого человека, пригрозить и вернуть ее, чтобы вновь избавиться. »;
Які у Вас стосунки з бабусею? Як у Вас справи із вивільненням гніву, бо складається враження, що Ви його блокуєте.
Моє припущення: можливо старі речі для Вас - це Ваш "Я-образ" закритої дівчини, яка не є щирою з самою собою (не заявляє про свої бажання і почуття, адже Ви не казали, що "шапка Вам не подобалася", а мовчки її тримали у себе в шафі). Ви хочете від нього позбудитися, "звільнитися", проте у Вас говорить страх змін. Ви хочете повернути цей "образ" і, водночас, гніваєтеся на саму себе, що у Вас є цей страх. Вам це відгукується?

Ответ отредактирован автором 16-11-2020 13:20:02

«Жаловалась тогда по-пьяни, что не может устроить личную жизнь из-за того, что сын - дебил. Потом, как-то сказала, что заводить отношений вообще ни с кем не хочет. Жалуется, что мало подруг, а так хотелось бы куда-либо пойти от всего отвлечься, но боится даже намёков на свидание. »;
Вона - доросла жінка і лише вона відповідальна за власне життя. Помітно, що у жінки багато внутрішніх конфліктів і розпочинати стосунки вона не хоче. Вам це потрібно?

«Понравилось то, что очень много единых взглядов на жизнь, общие интересы есть, и очень душевный разговор тогда состоялся. Думал, не может женщина позвонить малознакомому мужчине и говорить с ним на все темы, даже на интимные , если он ей не симпатичен и безразличен. Но, видимо, это просто пьяная выходка, не более. »;
Стосунки - це не просто спільність інтересів, але і психологічна близкість, а ця жінка від неї втікає у алкоголь. Тут хочеться, перш за все, запитати у Вас, Ви вірите, що зможете знайти хорошу жінку, з якою побудуєте гармонійні стосунки? Крім цього, Ви так і не відповіли пр свій попередній шлюб, припускаю, що причина може додатково лежати там.

Ответ отредактирован автором 16-11-2020 13:10:49

Доброго дня.
Дуже Вам співчуваю - фізичне і психологічне насилля це жахливо.Так, можливо зараз Ви не знаєте хто Ви і чого бажаєте, адже Ваш біль великий. Тому, перш за все, дозвольте "вийти" цьому болю через обговорення Вашої ситуації із друзями, психологом. Ви цінна і засолуговуєте на власне щастя. Скажіть, будь ласка, у Вас є можливість переїхати від батьків (друзі, гуртожиток, оренда кімнати, родичі тощо)? Чи Ви плануєте вступати до ВНЗ у іншому місті?

«Спасибо вам за помощь, я попробую поговорить с мамой и сестрой »;
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі! Пам'ятайте, що всі Ваші переживання цінні та сигналізують про щось.