Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

Доброго дня, nikeb4.
На жаль, іноді ми зустрічаємо людей, від яких не отримуємо любов у відповідь. На скільки я зрозуміла, Ви багаторазово намагалися помиритися із Вашою колишньою, але все безрезультатно. Припускаю, вона розуміє, що Вам потрібна, проте Ви ніяк не можете прийняти, що Ви їй не потрібні (вона почала нові стосунки, грубо відмовила Вам у їхньому відновленні). Хоче це боляче, проте справедливо щодо її і Ваших почуттів. Не варто будувати стосунки далі, якщо немає взаємної довіри, поваги, любові. Я впевнена, що Ви знайдете дівчину, з якою побудуєте гармонійні відносини, проте для цього потрібно, перш за все, звільнитися від старого багажу.

Запитайте себе, чому Вам на стільки важливі ці стосунки, що Ви їх не хочете відпускати? Ви чогось боїтеся або Вам чогось бракує? Чи був у Вас попередній досвід стосунків (якщо так, то який, чому розлучилися)?

Насправді цю ситуацію можна сприймати як важливий життєвий стимул для особистісного росту і самовдосконалення, що допоможе Вам у майбутніх стосунках. Рекомендую пройти індивідуальну психотерапію для глибшого аналізу Вашої ситуації та проживання втрати стосунків.

Доброго дня, nik69a.
Скажіть, будь ласка, що Ви вкладаєте у поняття "жіночність (фемінність)" та "мужність (маскулінність)"? Чи були у Вас коли стосунки з чоловіками (якщо так, то опишіть їх, скільки вони тривали і т. д.)? В дитинстві Ви поводили себе як "діввчинка-пацанка", чи як "хороша, слухняна дівчинка"? Як Вас виховували батьки (хотіли, щоб Ви були ніжною і жіночною, чи успішною та сильною)?

Насправді, у кожного з нас існує, як чоловічий, так і жіночий бік і наше завдання - прийняти і відкрити кожний із них та інтегрувати їх разом для досягнення внутрішньої гармонії.

Можливо Ваша проблема не у фемінності і маскулінності, а у невмінні поєднувати особисте і професійне життя?

Ответ отредактирован автором 30-03-2020 14:37:35

«Депрессии нет. Или я думаю что ее нет)). С мужем в состоянии недоразвода, собирается уйти но не может решиться, а я не тороплю. Мне не кажется что это играет главную роль. Я просто не могу связать два противоречия: дочка для меня сейчас весь мир, но я молчу рядом с нею, хотя раньше могла поговорить даже с кошкой...
»;

Насправді психологічний стан матері та стосунки батьків відіграють важливу роль у комунікації із дитиною. Дуже часто говорять, що для того, щоб добре комунікувати із дитиною потрібно згадати себе у цьому віці. В теорії тразакційного аналізу (це один із психологічних підходів) говорять, що всередині нас існує три Его-стани: Батько, Дорослий, Дитина. Припускаю, що Ваша Дитина (особливо Вільна Дитина) може бути заблокована і весь психічний катексис зміщується в Его-стани Б і Д (тому Вам і важко комунікувати із дочкою). Це може бути пов'язано із деякими дитячими заборонами, сценарними посланнями, які Вам давали в дитинстві батьки + на застрягання додатково вплинули проблеми у відносинах із чоловіком. Вам важко вести себе спонтанно і вільно тому, що Ви постійно психологічно сконцентровані на проблемах із чоловіком.
Також для відновлення стану Вільної дитини Вам потрібно отримувати стимули із-зовні (наприклад, хоббі, веселощі, "погладжування - компліменти, обійми тощо"). Чи Ви маєте вільний час на себе? Таке відчуття, що Ви не дбаєте про свої потреби (наприклад, намагаєтеся зберегти сім'ю незважачи на те, що Ваш чоловік віддалився від Вас). Запам'ятайте - лише щасливі батьки дають достатноьо ресурсів, щоб зробити дитину щасливою.

Ответ отредактирован автором 29-03-2020 17:42:28

Ок, decre. Чому Ви боїтеся зателефонувати? Через осуд? На гарячих лініях телефону довіри працюють кваліфіковані спеціалісти, які проходять спеціальний суворий відбір і підготовку. В основі професії психолога закладена цінність кожної людини і безумовне прийняття, тому страх перед осудом є безпідставним. Нас лікує не час, а інші люди. Лише Ви відповідальні за своє життя і за свій емоційний стан, тому подбайте про себе і, будь ласка, довірьтеся іншим людям (спеціалістам).

Також, decre, скажіть, будь ласка, яку підтримку Ви хотіли б отримати особисто від мене в режимі переписки, щоб я могла Вам краще допомогти?

Доброго дня, Knop.
Ви багаторазово повторюєте, що причиною Вашого розтавання була Ваша "огидна поведінка". Хто Вам неодноразово казав, що у Вас "поганий характер"? На мою думку, Ви є дуже суворою до себе. За розлучення, як і за розбудову стосунків, завжди відповідальні двоє партнерів. Ваш партнер сказав, що причиною розтавання було "згасання почуттів", але Ви переклали всю провину на себе. Я б переформулювала висловлювання Вашого хлопця і сказала наступне: "Причиною Вашого розлучення було невміння заявляти про свої потреби, відкрито виражати свої почуття (особливло негативні) та приховування себе справжньої (-ого) через страх відторгнення, що (в сукупності) і сприяло психологічному віддаленню".

Що я можу порекомендувати зараз? Якщо Ви досі хочете продовжити стосунки із ним, то посто відверто скажіть, що Ви почуваєте до нього, як Вам цінні ваші стосунки, де Ви виявили проблеми і що готові працювати над ними разом. У вашій ситуації Вам і Вашому партнеру необхідно розвинути емоційний інтелект та відкритість, довіру один до одного. Запитайте, чи він готовий відновити з Вами стосунки і працювати над їхнім удосконаленням разом (бажано у сімейного психолога). Якщо він не погодиться, то це означає, що він не готовий до серйозних, близьких стосунків із Вами, тому його потрібно відпустити. У цьому випадку, Ви отримаєте важливий життєвий урок для наступних відносин і побудуєте, у майбутньому, щасливі, паритені стосунки із людиною, яка готова до цього.

Доброго дня, Ліна.
Скажіть, будь ласка, як Ваша донька ставиться до Вас? Чи змінилося у неї ставлення до Вас останнім часом (можливо Ви відчули, що вона віддаляється від Вас)? Коли Ви помітили, що Вам важко до неї говорити (чи так було із її народження)?
Опишіть свій емоційний стан на зараз (чи є у Вас депресія і т. д.), стосунки із чоловіком. Чи були у Вас останнім часом якісь стресові події у житті? Також опишіть Ваші стосуки із матір'ю, Ваше дитинство із нею.

Ответ отредактирован автором 29-03-2020 14:09:12

Доброго дня, Марія!
На жаль, ми не можемо читати думки і мотиви інших людей, а лише вибудовувати гіпотези. Іноді постійне обдумування причин дій інших лише "заганяє" нас у пастку і не дозволяє прямо вирішувати проблему. Зараз помітно, як Ви хвилюєтеся і як Ви цінуєте свою дружбу із Вашими подругами. Вагомість стосунків проявляються у їхній відкритості. Це не "нав'язування", коли Ви хочете виразити свої переживання та прояснити ваші відносини, а навпаки - паритетна, доросла і здорова позиція. Таким чином Ви показуєте, що ці люди є Вам не байдужими.

Напишіть прямо своїм подругам, що Ви за ними сумуєте і хотіли б з ними поспілкуватися. Запитайте, чому вони Вам не відписували, як у них справи і що у них сталося за ці дні (можливо, вони також боялися написати пеершими, або ж були чимось зайняті). Скажіть, що Ви боялися і водночас гнівалися, що Вам доводиться брати ініціативу спілкування у свої руки і хотіли б, у майбутньому, щоб вони також її проявляли. Якщо це справжні друзі, то вони Вас зрозуміють і підтримають.

Також Ви зазначили, що у Вашої кращої подруги з'явився хлопець і Ви відчули віддаленя із її боку. Насправді, це є цілком природнім. Коли у наше життя приходить інша людина (особливо романтичний партнер), то ми починаємо переглядати свій розподіл часу. Звісно, змінюється кількість взаємопроводження і спілкування, що може викликати почуття гніву і ревнощів. Просто прийміть цей факт і, водночас, скажіть про власні переживання своїй подрузі (наприклад, "Я помітила, що після того, як у тебе з'явився хлопець, ми почали віддалятися один від одного. Я радію за тебе і твої стосунки із ним, але, водночас, я б сумую і гніваюсь, що ми почали проводити менше часу разом. Можливо це звучить і егоїстично, проте я хочу бути відвертою із собою і тобою. Я тебе ціную і хочу проводти більше часу із тобою. Чи не могла б ти виокремити мені якусь кількість часу кожного дня для спілкування з тобою? Дякую, що вислухала мене".

Звісно, Ви вже не будете проводити разом стільки часу, скільки і раніше. Коли у Вас також з'явиться хлопець, Ви це відчуєте і зрозумієте ще краще. Тому подумайте, чи є у Вас ще подруги, з яким Вам цікаво і з яким Ви також можете провести весело час (наприклад, Ваша друга подруга).

Ответ отредактирован автором 29-03-2020 14:03:52

Доброго дня, nik995.
Будь ласка, дайте відповіді на додаткові запитання, щоб ефективніше Вам допомогти:
1.Коли у Вас почало виникати відчуття, що Ваша молодість проходить повз вас? Що Вас підштовхнуло написати на форум саме зараз?
2. Яка Ваша ідеальна картинка "молодих років"? Що, на Вашу думку, заважає Вам насолоджуватися молодістю тут і тепер?
3. Коли у Вас почалося відділення із друзями? Як Ви думаєте, що сприяло цьому?
4. Як Ви уявляєте собі доросле життя?

Помітно, що Ви зараз знаходитеся в кризовому стані, а підтримати Вас в режимі переписки дуже важко, тому прошу Вас звернутися на безкоштовну гарячу лінію психологічної допомоги:
- Всеукраїнський телефон довіри: 0 800 501 701;
- Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПНУ, телефон довіри – психологічна підтримка та допомога: (044) 288 33 48; 099 632 18 18; 093 609 30 03; 068 770 3 770.

У Вашій ситуації дуже важко розібратися, чого Ви дійсно хочете, проте я цього зробити за Вас не можу, я можу лише направляти Вас у саморефлексії.
На скільки я зрозуміла, емоційна, почуттєва частина у Вас більше тягнеться до колишнього, а раціональна частина - до його брата. Тут виникаєте наступний момент - можливо це вже не любов до колишнього, а созалежні стосунки і просто звичка (Як Ви відчуваєте?).

Будь ласка, добре подумайте над останнім запитанням, не приймайте поспішних висновків і прислухайтеся до себе. Залежно від Вашої відповіді існує два можливих сценарії:

1. Якщо Ви не вважаєте, що це прив'язаність і готові працювати над відносинами з колишнім.
На сьогоднішньому етапі я розумію, що у Вас в минулих стосунках було багато незадоволених потреб, порушення особистісних кордонів один одного та накопичених взаємних образ, що призводили до скандалів та конфліктів. Звичайно, якщо Ви захочете відновити стосунки з колишнім, то над ними доведеться багато працювати і не лише Вам, але і йому (і бажано із
сімейним психологом). Конфлікти - це частина життя будь-яких пар, але вміння їх правильно вирішувати є підгрунттям для розбудови близькості. Справжня, довготривала любов - це паритетні стосунки, які треба формувати (у Вас з колишнім їх точно не було). Головне, щоб бажання було у двох. Якщо Ви серйозно поговорите із колишнім, скажете, що Ви його кохаєте, але для цього потрібно рости разом і піти до сімейного психолога, а він відмовить - це означає, що, на жаль, він не готовий йти з Вами разом по одній дорозі і тому не варто підтримувати марні ілюзії, припинивши будь-які стосунки із ним. Тоді Ви автоматично переходите до пункту "2" нижче.

2. Якщо Ви зрозуміли, що це лише звичка, а не почуття любові, або не отримали взаємної згоди колишнього на пропрацювання Ваших проблем у психолога.
Чітко повідомити колишньому про розрив стосунків. Також Вам необхідно пройти всі стадії втрати (заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття). Напевно, Ви знаходитеся на стадії торгів та заперечення, намагаючись постійно програвати можливі ситуації, які б дозволили повернути вже програшні стосунки. Ви застрягли у циклі проживання втрати відносин тому, що не дозволяєте пережити собі повністю гнів або депресію. Крім цього, варто піти в глибину і визначити причину побудови Ваших созалежних стосунків із колишнім, щоб від нього психологічно відділитися (корінь яких лежить в дитинстві). Це пропрацьовується лише на психотерапії.

Сподіваюся, що я хоча б якось змогла Вам допомогти розібратися у Вашій ситуації. Бажаю Вам успіхів та віднайдення гарних, щасливих, люблячих стосунків :)

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 20:52:50

«Бывший знает за мои чувства к нему, но сказал «я устал, я не хочу продолжать это», брат тоже знает за это всё, подбадривает, комплименты делает »;
Вибачте, але я так і не зрозуміла - Ви, особисто зараз, хотіли б відновлення стосунків із Вашим колишнім? Я цікавлюся виключно тим, чого Ви хочете. Який Ваш запит?

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 18:26:59

Я бачу Ваш розпач і Ваше відчуття безвихідності. Однак життя - це цінність, це шанс, який випав Вам один на мільйон і не втрачайте його даремно. Почувати біль - це нормально, це означає, що Ви живі і це, насправді, прекрасно. Біль межує із любов'ю. Небуває лише безхмарних чи хмарних днів. Подумайте про інших, про їхні почуття (батьки, хлопець, який Вам подобається), що вони відчують, коли Вас не стане. Ви ж зробете боляче їм всім, вони будуть страждати. Ви хочете, щоб люди, яких Ви любите страждали?

Я готова далі Вас слухати, щоб розділити Ваші почуття. Проте додатково спробуйте відволіктися, почитати якісь книги, подивитися цікавий фільм або серіал, зайнятися тим, що приносить Вам задоволення.

На жаль, ми не можемо читати думки і почуття людини як відкриту книгу і Ви не можете знати на 100 %, що ця людина до Вас почуває, поки Ви не відважитеся і не запитаєте її про це. Тому Ви зараз з'їдаєте самого себе зсередини через невідомість. Що Вам заважає висловити свої почуття? Що найгірше може статися, якщо Ви почуєте відмову?

Я відчуваю, що у Вас сильний внутрішній конфлікт. Запитайте себе ще раз, чи Ви хочете продовження відносин із колишнім? Спочатку визначіть свої почуття.

Якщо так - тоді скажіть про свої почуття колишньому і його брату. Розтавте всі крапки.

Якщо ні - тоді рекомендую ще раз проговорити зі своїм колишнім, що Ви до нього більше не відчуваєте тих почуттів, яких Ви відчували раніше і не хочете будувати із ним близьких стосунків. Все інше - сімейна справа між братами.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 17:45:21

Доброго дня, Мать-Призрак.
Те, що Ви звернулися на форум із цим запитом означає, що Ви хочете щось змінити у своїх стосунках із сином і це дуже добре.
Скажіть, будь ласка, чи поставили Вашому сину діагноз "розлад особистості"? Він вчинив якийсь злочин? Чому саме зараз звернулися і чому Ви звинувачуєте себе за його поведінку? Чи є у Вас страх самотності?

Насправді це дуже глибинна робота, яка потребує довгого аналізу . Дайте відповіді на наступні запитання для більш повного огляду Вашого запиту, я спробую хоч трохи окреслити проблему:
1. Чи був Ваш син бажаною дитиною?
2. Опишіть свого сина в дитинстві.
3. Чи були у Вас ускладення під час родів?
4. Чи є у Вас інші діти?
5. Як Ви виховували Вашого сина, чи приділяли Ви йому увагу?
6. Які Ваші стосунки із чоловіком?
7. Опишіть своє дитинство і своїх батьків.

Як бачите, інформації потрібно зібрати дуже багато і, так само, багато часу, щоб її проаналізувати, потім знайти причину і ще пропрацювати її. Це дуже складно зробити в режимі переписки, тому рекомендую звернутися до психолога-психотерапевта. Проте пам'ятайте - Ви не можете змінити іншу людину, а лише своє ставлення і поведінку по відношенню до неї. Проте це може стати першим шляхом для зміни її звичної картини життя.

Ответ отредактирован автором 27-03-2020 17:25:55

Я бачу, що крім того, що у Вас розвинена емпатійність, у Вас також добре розвинена саморефлексія. Іноді ми застрягаємо у надмірному самоаналізі, а в підлітковому віці це є особливо актуальним тому, що формується Ваша ідентичність.
Якщо ці думки не заважають Вашому нормальному функціонуванню (вони не виникають під час розмови з друзями, роботи із батьком) і не стають нав'язливими, при цьому, Ви не відчуваєте безпричинної тривоги, тоді все добре. Ви просто шукаєте себе :).