У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Оксана Сенченко Львів лише онлайн

психолог  Психолог для підлітків.  Оксана Сенченко
17-03-2020 Оксана Сенченко додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 109 днів тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 4
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- з вересня 2018 року - навчаюся в Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.

- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, куріння і т. д.), сексуальними проблемами.
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.


Основне
диплом перевірено

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 10. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.

Сертифікати про додаткову освіту
Відповіді 5230
Як співіснувати з тривожними родичами
Доброго дня, Анна.
На скільки я зрозуміла, Ви живете окремо від батьків чоловіка і це вже добре. А тепер щодо меж: так, вона дійсно їх порушує і Ви маєте право на неї гніватися (власне гнів - це еволюціно закладена емоція, що допомагає нам відстоювати свої межі). Водночас, дуже важливо не лише конструктивно вивільнювати гнів, але і позбавитися джерела фрустрації.

«Я дякую, але натякаю, що ми самі можемо у всьому цьому розібратися. »;
Іноді потрібно говорити не "натяками" і жартами, а прямо тому, що деякі люди просто не розуміють.

«Але вона не приймає відмови і тисне доти, доки не досягне свого, або поки не буде грандіозного скандалу. »;
А можете, будь ласка, детальніше описати Ваш останній діалог, що перейшов у скандал (насправді дуже важливо як саме Ви подаєте повідомлення).

«потім зі мною прийшла поговорити на цю тему сестра чоловіка, а потім вона подзвонила чоловіку і вимагала, щоби він на мене вплинув.»;
Цікаво, що у ваші стосунки залучається ще одна особа. А сестра тривожна також? Які у Вас з нею стосунки?

«Чоловік намагається робити видимість нейтралітету, але під тиском мами майже завжди стає на її сторону і винувато просить мене не поглиблювати конфлікт. »;
А яких конкретних дій Ви б хотіли від чоловіка у цих ситуаціях із мамою? Особисто його влаштовує таке втручання мами, він не гнівається? А Ви казали чоловікові, що Вам сумно і Ви гніваєтеся, що він захищає маму, а не Вашу сім'ю від її втручання?

«Зараз я навіть вдалася до стратегії сприймати її як хвору людину, яку варто пожаліти. Стало трохи легше сприймати її випади, але ж це не вихід, бо кожного разу, коли вона переступає межу, спрацьовує якийсь інстинкт самозбереження і це роздратування перемагає.»;
Хороша стратегія, однак помітно, що її не вистачає на довго. Перш за все, Ви маєте спочатку домовитися із чоловіком скільки разів на місяць Ви будете підтримувати контакт зі свекрухою (наприклад, 1 раз на місяць, 10 числа з 18:00-18:30). Після цього говорите матері, що вам важливі ваші стосунки, однак, останнім часом, ви відчуваєте якесь напруження, гніваєтеся і це призводить до скандалів і їхнього погіршення. Як наслідок, ви обоє вирішили, що будете зідзвонюватися із нею (рішення).

Рекомендую Вам почитати книгу Виктории Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать" (вона є у вільному доступі в інтернеті).

«Їдемо на 2 тижні до них з візитом ввічливості і я боюся, що витримати це буде непросто. »;
Скажіть чоловіку про своє хвилювання і попросіть його про підтримку. Крім цього, Ви мжете завжди поїхати звідти, якщо Ви відчуватимете надмірне напруження - Вас ніхто не змушує.
я просто существую
Доброго дня, red hot.
Як давно у Вас цей стан? Чи трапилися у Вашому житті якісь стресові події чи кардинальні зміни? Які у Вас стосунки з батьками, друзями, однокласниками, вчителями і т. д.? Як зараз проходить Ваш звичайний день? Ви відвідували шкільного психолога, розмовляли із батьками про свій стан?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 16:52:34

Як перестати дуже чутливо сприймати будь-яку критику, порушення моїх границь?
Доброго дня, Анна.
« мені дуже тривожно і некомфортно від відчуття, що деякі люди, з близького оточення проявляють негатив, висловлюють свої поради, про які я не прошу. »;
А хто саме, з Вашого найближчого оточення проявляє до Вас негатив і дає непрохані поради? Можливо Ви "включаєтеся" на якусь конкретну тему чи конкретних людей?

«Не хочеться таке переживати, а з іншої сторони - якщо уникати спілкування, страшно втратити близьких людей, залишитись зовсім самій. Хвилююсь, що навіть якщо заведу нові знайомства - може бути точно те саме. Як мені навчитись тримати удар, як насолоджуватись спілкуванням, не зважаючи на такі негативні моменти? »;
По перше, Вам необхідно навчитися відстоювати особистісні межі (конструктивно заявляти людям, що Вам не подобається) + Ви маєте полюбити себе і підвищити свою самоцінність (адже якщо у Вас "прозорі" кордони, то і самоцінність Ваша низька) - це вже запит на індивідуальну роботу із психологом-психотерапевтом.

« Сама в спілкуванні стараюсь вислухати, бути поруч, коли в людини якась проблема, з повагою і розумінням віднестись до переживань, підбадьорити, прислухатись до прохань - буває, що навіть прямо питаю людини, чого б їй хотілось в тій чи іншій ситуації, щоб не вторгатись куди не потрібно. Коли хочеться щось порадити, перепитаю, чи потрібні поради. Навіть в суперечках стараюсь говорити від себе, без нападок, а висловлювати щодо ситуації свої почуття і думки. І хотілося б такого ж ставлення до себе. »;
Так, дуже часто ми робимо для інших людей те, що хотіли б отримати від них, однак особливість ось у чому: не всі люди, насправді, мислять за Вашою логікою, їм потрібно казати, що саме Вас не влаштовує, щоб вони могли змінити стратегію спілкування із Вами - це доросла позиція. Водночас, якщо люди не поважають Ваші кордони, після того, як Ви їм про це сказали чи знецінюють Вас, то запитайте себе - чи потрібні Вам ці люди у Вашому найближчому оточенні (Ви маєте право відфільтровувати токсичних людей зі свого життя).

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 16:49:57

Бесплатная рассылка интересностей!

Кризис в отношениях
Доброго дня, nik472.
Скажіть, будь ласка, а Ваші спалахи ревнощів, недовіра були ще на початку стосунків (чи можливо щось сталося, що лише запустило цей механізм зараз)? Що трапилося, що Ви вирішили звернутися за допомогою саме зараз? У Вас був досвід зради (попередні партнери), або Ви спостерігали такий (батьки, родичі, друзі тощо)? Ваш чоловік давав Вам об'єктивні підстви для ревнощів (якщо так, то які)? Які у Вас були дитячо-батьківські стосунки з батьками (особливо батьком)?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 16:40:11

Отношения
Доброго дня, Alice_13.
«Я не понимаю, у него эта неопределённость была из-за волнения перед армией, или всё же нет.. Или он так говорил потому, что боялся, что я не дождусь его.»;
Відповідь на це питання знає лише Ваш хлопець. Ви його про це запитували?

«Я очень боюсь, что придя, он скажет, что я ему не нужна »;
Ок, припустимо, що сталося найгірше - що тапиться тоді? На жаль, ми не можемо передбачити всі можливі проблеми, адже стосунки - це завжди ризик. Запитайте себе ще раз - чи готові Ви ризикнути і почекати його. Складіть два списка: 1 - Що Ви втратите, якщо Ви не почекаєте, а що втратите, коли будете чекати; 2 - Що Ви здобудете, якщо Ви не дочекаєтеся, а що здобудете, якщо дочекаєтеся. Після цього перегляньте і порівняйте списки.

А що Вам взагалі дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Особисто Ви впевнені у своїх почуттях? Ви бачите разом з ним спільне майбутнє?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 16:36:01

что делать если родители токсинчные?
Доброго дня, polina.
Дуже співчуваю, що Ваші батьки не чують Вас та ще і здійснюють психологічне і фізичне насилля. Ви маєте право сумувати і гніватися на них. Скажіть, будь ласка, а вони Вас не відпускали гуляти ще до початку карантину? А як Ви раніше підтримували контакт з подругами? Ви запитували у батьків, чого саме вони бояться, що не відпускають Вас гуляти? Чи є у Вас інші родичі (старша сестра, бабуся і т. д.), які б могли Вас психологічно підтримати зараз? Ви зверталися до шкільного психолога?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 13:25:48

Отношения с молодым человеком
Доброго дня, Mifa1206.
Скажіть, будь ласка, а як Вам чути від чоловіка, що він не приймає Вашу зовнішність? Можливо у нього є комплекси щодо своєї ваги (зовнішності) і він проектує їх на Вас?

Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?

«Живем вместе с его родителями,его мама всю жизнь работает ,кормит всех (к этому и мой молодой человек привык)»;
Тобто Ваш хлопець не заробляє? А Ви? Як Вам жити із його батьками і відчувати від них залежність? Можливо проблема і у цьому?

«Завожу разговор об отношениях ,о работе- сразу ответ ,а я говорил что так будет ,мне не нравится что ты меня не послушалась (на счёт зала спорта)»;
Що саме він говорив "що так буде"? Таке відчуття, що він "прикривається цією подією", щоб перевести увагу із справді важливих проблем сепарації на проблему, що начебто "пов'язана з Вами". Складається враження, що хлопець займає інфантильну позицію, включає захист, коли Ви говорите про сепарацію від батьків. Так було ще до переїзду? Ви бачите у цих стосунках спільне майбутнє?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 13:20:09

Эмоциональное выгорание - как победить?
«Запуталаст,потерялась и абсолютно не могу найти себя »;
Знаєте, першопочатково, щоб чогось досягнути, Ви маєте розуміти Вашу кінцеву мету (адже опираючись на неї будується план, робляться кроки і т. д.). Проте так, як у Вас велике виснаження, то у Вас зараз спостерігається абулія (можливо як один із критеріїв депресії). Тому, першопочатково, Вам потрібно відновити Ваш психологічний стан, а далі Ви вже сама знатимете чого Ви хочете - для цього, зверніться індивідуально до психолога.

«По образованию я селекционер генетик сх культур,это абсолютно далеко от меня и работать по ней я не собираюсь,с универа я постоянно работаю в продажах и с людьми. »;
А як Ви взагалі обрали цю спеціалізацію? Вона Вам, першопочатково, подобалася? Вас зараз не влаштовує ця професія лише через те, що місце роботи досить далеко? Далеко від чого?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 13:11:08

Я несчастлива в браке и не могу начать серьёзный разговор с мужем.
Доброго дня, jujusns.
«Вся злость, критика и раздражение происходит внутри меня. Я не могу начать разговор и сказать ему то, что происходит у меня внутри. И я знаю, что мужик не поймёт в чем дел пока баба не откроет рот. Я ненавижу конфликты. И я уже вижу, что если наступит этот день когда я выложу все, что накопилось ему, он начнёт защищаться и ругаться со мной. В квартире будет невозможно находиться.»;
Скажіть, будь ласка, а звідки у Вас таке негативне уявлення про конфлікти? З якогось Вашого досвіду (батьки, цей чоловік і т. д.)? Насправді, спільне вирішення конфліктів - це запорука психологічно близьких стосунків та розвитку стосунків. Якою б гармонійною не була пара, проте конфлікти будуть виникати завжди і ваше завдання - консруктивно їх розв'язувати. Можливо Ваш чоловік і не рухається тому, що не бачить в цьому проблему (адже Ви про неї не заявляєте).

«Уже придётся найти место для укрытия. Ибо я не смогу спокойно проживать свои дни с негативной атмосферой. »;
Ок, припустимо, що сталося найгірше - Ви висловили свої переживання, чоловік розгнівався і Ви посварилися, в домі негативна атмосфера. Ок, де Ви можете знайти це "укриття" (батьки, друзі тощо)? Хто власник квартири? Крім цього, Ви фінансово незалежна жінка і можете легко орендувати квартиру.

«Я вышла замуж в очень раннем возврате по некоторым причинам.»;
А можете, будь ласка, сказати про ці причини. Можливо там лежить корінь проблеми.

«Я уже тогда не хотела давать никакого шанса и просто уйти, но пожалела и осталась. Потому что поверилась. И вот через 3 года, ничего не изменилось.»;
Тобто він Вам обіцяв про зміни, однак нічого не змінилося? Тоді що Вас досі тримає у цих стосунках? Можливо якийсь страх?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 13:03:40

Эмоциональное выгорание - как победить?
Доброго дня, Катерина.
Скажіть, будь ласка, то Ви зараз працюєте не по своїй спеціалізації?

«Как ищу работу:выложила резюме на крупных порталах (ворк юа,работа юа) ,и принимаю звонки. Мониторю предложения работы каждый день,смотрю подходящее,но везде требуют наличие опыта работы.»;
Насправді, недостатньо лише виставляти своє резюме. Важливо - подавати і телефонувати роботодавцям. Так, звісно, роботодавці хочуть людину із досвідом, однак із досвіду моїх знайомих щодо влаштування на роботу: вони подавали свої резюме навіть на ті вакансії, де вимагали досвід (хоча у них його не було взагалі, навіть в інших сферах) і їх прийняли на роботу (тому, що це ознака бажання вчитися і розвиватися). Крім цього, у Вас, все ж таки, деякий досвід є (виробнича практика в універі). Скажу навіть більше, іноді відсутність досвіду - це перевага, адже Ви "чистий лист" без завоєних шаблонів (які, наприклад, можуть лише заважати Вашій тепереішній роботі через кропоративну культуру фірми і т. д.). Крім цього, Ви вже працюєте, а це який не який, а все ж таки, досвід.

«Я же далеко не такая. Я ищу более спокойную работу,где на меня не давят,приятный коллектив,и хочется чтобы у меня были каждодневные обязанности,которые я бы выполняла,а не что-то новое изо дня в день. »;
А як Ви зрозумієте, що дана посада буде задовільняти Ваші критерії? Мені здається, що зараз у Вас говорить втома і емоційне вигорання (через те, що В не працюєте по спеціалізації, тобто робите не те, чого Ви хочете), адже раніше Ви просто "горіли" новими починаннями.

«Но вот уже полгода как не могу найти работу,у меня потухший взгляд,на всё всё равно,не интересуют карьерные росты,ничего не хочется вообще.»;
Не забувайте врахувати ситуацію із пандемією - це також дуже важливо. Зараз проблема із роботою взагалі, тому проблема не виключно у Вас.

Скажіть, будь ласка, чи є у Вас родичі, друзі і т. д., які могли б Вас підтримати?
Відносини з чоловіком
«Але найперше я думаю, що боюся його морального натиску на мене: крики, приниження, називання. Це не постійно, але коли він злиться від нього всього можна очікувати.»;
А у Вас ще на початку стосунків було таке ставлення від чоловіка? А що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?

«Чи фінансово я залежу від чоловіка? Так тому, що я в декреті вже 6 років, які у мене можуть бути гроші, тільки те що він заробляє.»;
А Ви б хотіли почати ходити на роботу (хоча б дистанційно)? Це дозволить Вам відчути себе менш залежною від чоловіка і, віповідно, йому доведеться розподіляти із Вами час щодо дітей.

«Я тоже не стальна, але зриваюся на діток, а тоді жалію за свої вчинки. »;
Ви казали чоловіку, що Ви не витримуєте і цей психологічний стан негативно впливає на дітей (вибухи гніву)?
Моя лень портит мне жизнь
«Мужу говорила так, как чувствую, он говорил, что его работа важнее моей и больший вклад несет в семью в материальном плане.»;
І як Вам чути такі слова від чоловіка, що його робота важливіша, ніж Ваша?

«Сейчас я хочу подучиться и пойти на более высокооплачиваемую работу, у нас появилась общая цель - переезд. Муж мне говорит, что я уже бы ее сменила, потому что я способна, если бы приложила больше усилий - и я с ним тут согласна абсолютно.»;
Тоді Ви можете попросити чоловіка, щоб він підтримав Вас у цьому починанні (щоб у Вас був час для саморозвитку, розділивши працю щодо побуту)?

«Да, возможно, хочу внимания, в целом, мне хотелось бы больше проводить времени с мужем, не важно как - уборка - было бы замечательно...Мне не хватает его внимания, так как он много работает, тоже любит, чтоб все было правильно в работе. Редко выходим на прогулку вместе.»;
Із цих цитат помітно, що Ви можливо компесується психологічними іграми (сварка через прибирання) недостаток уваги з боку чоловіка (як це було в дитинстві). Рекомендую Вам також поговорити із чоловіком і відкоректували спільний графік для взаємного часупроводження (у стосунках це дуже важливо). Крім цього, погоджуюся з колегою щодо перерозподілу любові та уваги, коли народився Ваш брат. Можливо ця ситуація прибирання афективно відтягує Вас у дитинство і саме тому Ви так реагуєте.

Ответ отредактирован автором 07-07-2020 22:10:11

Моя лень портит мне жизнь
«Напоминает то же ощущение, когда мама начала меня просить убирать или мыть посуду. Кажется, с тех пор мое нежелание убирать не изменилось. Чувство, будто заставляют делать то, что я не хочу.»;
Те, що Ви описуєте схоже на дитячий бунт. Скажіть, будь ласка, а Ваша мама є перфекціоністкою у плані прибирання (адже до 11 років вона казала, що Ви лише погіршите ситуацію у прибиранні)? А чи є Ви перефекціоністкою в якійсь сфері (наприклад, професійній)? Чи були, наприклад, інциденти, коли Ви зробили прибирання, а мама обезцінила чи покритикувала Вас?

«Да, несправедливость со стороны мужа по обязанностям чувствую, потому что, хоть он и зарабатывает больше меня, но мы тратим примерно равное количество часов на работу в день. »;
Чи казали Ви про це відчуття "несправедливості" чоловіку?

«Поэтому я всегда все убирала, чтоб она не возмущалась, при этом я не чувствовала особого дискомфорта, мне было важно, чтоб меня не отчитали больше, чем отвращение к уборке.»;
Можливо Ви використовуєте прибирання як психологічну гру? Наприклад, Ваша мама звертала на Вас увагу лише тоді, коли Ви не зробили прибирання (отримання негативної уваги). Хазяйка також звертала на Вас увагу в такі моменти (однак Ви уникали уваги з її боку, адже вона для Вас не близька людина). Крім цього, у цій ситуації проявляти таку стратегію було небезпечно, адже вона могла Вас вигнати із дому. А зараз Ви, таким чином, несвідомо хочете отримати увагу від чоловіка?

Також прибирання можна зробити більш цікавим і навіть розважальним: наприклад, включити музику, придбати гарні різнокольорові тряпки і миючі засоби, фартушок і т. д.; влаштувати із чоловіком змагання за найкраще і найшвидше миття посуду, а переможець отримає виконання будь-якого бажання. Попередньо Ви вірно вказали: коли ми розділяємо велику справу на підсправи, то її легше виконати. А коли Ви бачите "гору посуду", то Ви бачите великий кавалок роботи і це Вас вже попередньо фруструє.

Ответ отредактирован автором 07-07-2020 20:15:17

Переезд и отсутствие общения
Доброго дня, Leya.
Як зазначили колеги вище, переїзд в іншу країну - це великий стрес + Ви ще і народили дитинку. Скажіть, будь ласка, скільки дитині років? Які у Вас стосунки з чоловіком, чи він Вам допомагає із дитиною? У Вас є час на власні інтереси? Чи підтримує Ви відеодзвінки із своїми друзями, батьками та знайомими на батьківщині?

«а общение со знакомыми на родном языке происходит, если я его инициирую. Не понимаю, почему меня не хотят никуда звать, даже если общаться стали довольно близко (естественно, знакомые с детьми). Навязываться же каждый раз считаю унизительным. »;
А куди вони Вас не звуть? Куди б Ви хотіли? Ви розмовляли зі своїми знайомими про ці Ваші переживання: що у Вас склалося відчуття, що лише Вам цікаво підтримувати із ними контакт і Вам через це дуже сумно. Можливо у них щось трапилося? Скільки разів на тиждень і як довго Ви б хотіли з ними спілкуватися? Вони також нещодавно переїхали чи є її місцевими жителями?

Ответ отредактирован автором 07-07-2020 19:59:06

Моя лень портит мне жизнь
Доброго дня, verylazy.
«Договаривались несколько раз о том, что каждый моет за собой свою тарелку после еды сразу, но как-то не прижилось, муж говорит, что видит гору моей посуды, потому просто ставит свою посуду рядом.»;
У Вашій ситуації рекомендую вам сісти разом і розділити обов'язки по рівну (написавши на листочку). При цьому, попередньо зазначивши санкції, якщо хтось не виконає свій обов'язок ("своєрідний письмовий контракт із підписами"). Наприклад, чоловік може сам прати свій одяг, гладити, мити за собою посуд (особистий догляд за власними речами - відповідальність конкретної людини) + розділити порівну господарські обов'язки (наприклад, один день хтось готує вечерю, а в інший - інша людина (по черзі). Вихідні - їжа на замовлення).

«А меня этот срач иногда выбешивает, но к уборке отвращение какое-то, когда надо убрать - чувство, будто кто-то издевается надо мной, как это так, не убирала почти никогда, а тут постоянно надо самой квартиру в порядке держать? »;
А хто саме над Вами знущається? Ви відчуваєте несправедливість збоку чоловіка? Скажіть, будь ласка, чи нагадує Вам ця ситуація якийсь Ваш попередній досвід (з татом, мамою)?

Ответ отредактирован автором 07-07-2020 19:49:14

Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr