Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Помітно, що ці стосунки містять абьюзивний компонент. Скажіть, будь ласка, що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Також, будь ласка, розкажіть про свій попередній досвід стосунків (ініціатор розлучення, причини) та дитячо-батьківські стосунки з батьками. Можливо ця ситуація надмірного контролю нагадує Вам якийсь Ваш попередній досвід?
Ви казали хлопцю, що його вимоги до Вас суперечать його вимогам щодо себе самого? Ви запитували його, чому він так реагує на коментарі та фото? Можливо він чогось боїться? У нього був досвід зрад (попередні партнери, батьки і т. д.)? В будь-якому разі запитайте себе: чи готові Ви терпіти такий надмірний контроль з його боку?
Ответ отредактирован автором 07-07-2020 15:38:10
«Уже как второй год не могу избавиться от ужасной мысли. »;
Скажіть, будь ласка, а що у Вас сталося за ці два роки (можливо якісь стресові події, втрати, конфлікти, кардинальні зміни)? Ви взагалі тривожна людина? Ці думки заважають Вашому нормальному функціонуванню (сильне виснаження, нездатність ні на чому сконцентруватися тощо)?
«Мой мозг постоянно думает об убийстве отца, но я этого совершенно не хочу, я очень сильно люблю его. »;
Це цілком нормально гніватися на інших людей і, при цьому, їх любити. Скажу навіть більше: люди, яких ми любимо доставляють нам більше болі, адже ми відчуваємо якісь їхні проступни більш інтенсивно. Іноді, коли ми подавлюємо, а не конструктивно виражаємо його, то він "вистрілює" у інших місцях: неврози, психосоматика, сни і фантазії тощо.
Запам'ятайте одне: якщо Ви сильно чогось боїтеся - то ніколи цього не зробите. Наші думки не матеріальні. І тут існує парадокс: чим більше Ви концентруєтеся на тому, щоб не думати якусь думку, тим більше Ви про неї думаєте (Вам же потрібно подумати про що саме Ви не повинні думати - замкнене коло).
« А недавно я стал человеком, который никогда и ни о чем не врёт своим родным»;
А як Ви дійшли до такого рішення? Що сприяло цьому?
«поскольку совесть хочет, чтобы я сказал ему об этом, но я просто не могу, боюсь последствий. »;
А що, у Вашій фантазії, може трапитися найгірше, якщо Ви розповісте про це батькам?
Тобто їй не подобаються прояви ніжності з Вашого боку? Ви запитували її, що вона вкладає у поняття "маминий синок"? Які у Вас стосунки з батьками? Ви живете окремо, працюєте?
Ваше прагнення допомоги варте поваги, однак іноді, коли ми намагаємося допомогти без прохання іншої людини, то, на жаль, ще більше підкріплюємо у ній позицію Жертви. Ви можете допомогти своїй подрузі просто поспівчувавши їй, вислухавши, і, при цьому, запитавши у неї, яку підтримку вона від Вас би хотіла. Іноді просте знання того, що поряд є людина, яка завжди готова тебе підтримувати, вже зцілює. У цій ситуації я б Вам рекомендувала подумати, перш за все, про себе: можливо ситуація подруги якось розворушила Ваші старі рани у стосунках з Вашою дитиною, які приховані десь у глибині.
«Она обращалась к психологу и он сказал ей,что нужно, чтобы он (сын), лично присутствовал на консультации.»;
Її максимум - це запропонувати сину сходити разм до психолога, адже їй цінні їхні стосунки. Водночас, син - доросла людина і сам відповідальний за свою поведінку і рішення. Ми не здатні повпливати на почуття, дії, ставлення іншої людини без її бажання. Якщо син відмовиться - Ок, це його вибір, однак жінка здатна змінитися сама, щоб нарешті психологічно відпустити сина (дозволивши йому робити власні помилки) і насолоджуватися власним життям. Можливо, коли жінка зініціює сепарацію, то син нарешті сепарується від матері і їхні стосунки налагодяться.
Ответ отредактирован автором 07-07-2020 14:55:26
«Моей очень хорошей знакомой нужна Ваша помощь!»;
А Ваша знайома просила, щоб Ви за неї звернулися сюди на форум? Вона просила Вас врятувати її сина? Що Вам це дасть?
«Недавно он расстался со своей женой и теперь несет всякую чушь на мать. Не стесняется в выражениях, винит во всем мать. Хотя она всячески помогала им и не виновата в их расставании. Обычно вспышки агрессии случаются вечером. И тогда он становится невменяемый.»;
Перш за все, ми не бачимо ситуацію повністю тому, що Ви третя особа яка вже обробила інформацію. Ви бачили ситуацію лише з погляду цієї жінки, проте ніяк із позиції її сина + внесли свій суб'єктивізм. Ви не знаєте всі "підводні камні" у їхніх стосунках.
«Может Вы что-то посоветуете. Возможно, есть какие-то предположения что с ним происходит, и что делать моей знакомой?! »;
Всі наші припущення є неефективними тому, що є не об'єктивними (дуже багато інформації втрачається через слова "третіх осіб"). Відповідно, й будь-які рекомендації є неефективними.
«Она очень переживает. Ее сын превратил ее жизнь в АД!»;
Ваш максимум - це сказати подрузі, що Вас дуже хвилює її психологічний стан і Ви б їй рекомендували звернутися індивідуально до психолога. Вибір лише за нею. На жаль, ми не можемо врятувати іншу людину, яка сама не хоче рятуватися.
Ответ отредактирован автором 07-07-2020 11:36:04
«А так же говорят что не хотят чтобы я взрослела, чтобы побыла ребенком, на что я им задаю вопрос: чтобы вы и относились ко мне как к ребенку и не принимали моё мнение всерьез? »;
Помітно, що Ви вклали свій сенс у їхні слова. Ви запитували у батьків, що саме вони мали на увазі під цим виразом? Можливо вони хочуть, щоб Ви якомога довше і повніше насолоджувалися студентським життям і юністю, або, як написала колега вище, вони бачать Вашу невпевненість і стараються Вам допомогти.
«Да, я понимаю их с какой-то стороны, но не вижу что они понимают меня.»;
Мені здається, що вони не розуміють Вас тому, що Ви, першопочатково, не розумієте себе і свої бажання. Ви досі вагаєтеся у виборі, саме тому Вам важко донести до них свою позицію.
«Мне страшно что чем старше я становлюсь и не имею опыта в работе, тем сложнее мне будет устроиться на работу.»;
А звідки у Вас цей страх? Ви плануєте підробляти по своїй спеціалізації?
«Но все же выбор стоит за мной (очень сложный для меня выбор, так как я поддаюсь влиянию людей, особенно родителей), так как это моя жизнь. »;
Повністю погоджуюся із Вами, що це Ваше життя і лише Вам робити вибір. Ви маєте право йти своїм шляхом і робити власні помилки (адже не робить помилок лише той, хто нічого не робить). Колеги вище написали чудові техніки і запитання, щоб Ви краще зрозуміли свої бажання. Тепер візьміть відповідальність за визначення своєї позиції і прийняття власного рішення. Я впевнена, що батьки Вас зрозуміють і підтримають, коли Ви зрозумієте себе.
Удачі Вам!
«Вначале отношений всё было далеко не гладко, из-за моего скверного характера, но он же в свою очередь относился ко мне отлично. Позже я начала заниматься саморазвитием, я изменила свой подход к людям, и свое общение.»;
А в чому саме полягав Ваш "поганий характер"? Як саме Ви змінилися?
«После этого началось плохое отношение с его стороны, я приняла решение что нужно говорить об этом, ведь взять и расстаться это намного легче, чем просто обсудить, поговорить по душам. Но этот человек уже совершенно не хочет со мной разговаривать, говорит что ему это не интересно.»;
А як саме він почав погано до Вас ставитися? В чому проявлялося його "погане ставлення"? Вам потрібен партнер, який не зацікавлений у розбудові стосунків із Вами?
«В принципе, когда всё хорошо, он и относится хорошо, и делает знаки внимания, но при каждой даже малейшей ссоре, он будто забывает о том, что у меня так же есть чувства, и мне так же нужна поддержка, ласка. Будто я становлюсь пустым местом. »;
А Ви говорите, під час сварки, йому про ці свої почуття? Якщо так, то як він реагував?
«Я осознаю то, что на протяжении всего этого времени, я отдала ему всю себя, и сейчас чувствую себя пустой. И я начала замечать за собой, что когда происходят такие моменты, я чувствую себя настолько одиноко, что бывают и плохие мысли о самоубийстве, последнее время постоянно истерика и постоянные слёзы. Я заметила, как у меня бывают панические атаки, и я понимаю что я зависима от этого человека очень сильно.»;
А що саме Вас тримає у цих стосунках? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Ви бачите із цим хлопцем спільне майбутнє? Що саме Ви б хотіли отримати від психологів?
«С родителями отличные отношения. »;
Якщо у Вас чудові стосунки з батьками, то чи не могли б Ви поговорити із ними про свій психологічний стан і попросити про підтримку?
Ответ отредактирован автором 07-07-2020 11:15:32
Дуже Вам співчуваю.
«Він що вечора сидить з друзями на пиві, не переживаючи чи діти заснули, чи не голодні, і взагалі чи я є вдома. Йому байдуже, він каже ,,ти не лишиш дітей,, а сам будь де. »;
А Ви казали чоловікові, що хотіли б, щоб він більше часу проводив із Вами та дітьми?
«Проблема одна, що чоловік мене не сприймає як дружину.»;
Ви казали чоловікові про це своє хвилювання? Ви казали йому, яких саме дій Ви б хотіли від нього?
Скажіть, будь ласка, що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Ви ффінансово залежна від чоловіка? Чи є у Вас час на себе, свої інтереси?
Ответ отредактирован автором 07-07-2020 11:07:03
«Как-то не придал значения тогда при этом слове, но сейчас понимаю, что и правда она перегнула палку попросту обозвал меня. »;
Так, ситуація дійсно неприємна і образлива. Ви сказали дівчині, що Вам не подобається такі її жарти?
«когда общение без матов, пива и курения... »;
А у Вас з цією дівчиною саме таке спілкування?
Скажіть, будь ласка, що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Що Ви хотіли б отримати від психологів?
У Вашій ситуації єдиний вихід - це індивідуальна терапія. Ви маєте психологічно сепаруватися від батьків і пропрацювати свою дитячу травматизацію у дитинстві від тітки. Так само, Ваша Маленька Дівчинка всередині Вас має отримати ту любов і увагу, які не давали їй в дитинстві та посумувати, погніватися за втраченими можливостями. Саме через терапевтичні відносини із спеціалістом Ви зможете безпечно і екологічно відділитися. Ви не повинні нікому догоджати, а жити власним життям. Вам не потрібно заслуговувати любов і визнання. Ваше прагнення автономії є природнім і вірним, Ви на нього заслуговуєте від народження. Помітно, що у Вас є внутрішній ресурс (фізис) для особистісних змін, адже Ви намагаєтеся знайти вихід. Підтримую Вас у рішенні обрати спеціаліста і пропрацювати себе.
Вірю у Вас і бажаю Вам знайти чудового психолога-психотерапевта! Удачі!
Ответ отредактирован автором 06-07-2020 16:40:38
Помітно, що першопочатково Вас і привабила сором'язливість (що межує із пасивністю) чоловіка, однак зараз Вас це виснажує і Ви це сприймаєте як інфантильність. Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
«А теперь понимаю не нужно лезть так часто в свой организм!!! »;
Дуже Вам співчуваю. А чоловік проходив дослідження? Насправді, складнощі завагітніти можуть бути пов'язані і з психологічними проблемами (адже біологія і психологія тісно взаємопов'язані).
Ответ отредактирован автором 06-07-2020 16:12:17
Радію, що Ваша Внутрішня Дитина почала проявляти свій смуток - це перша ознака того, що Ви готові до змін. Крім цього, приємно чути, що Ви вирішили потрурбуватися про себе і звернутися до спеціаліста. Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!::smile::
А чого саме Ви боїтеся? Ви маєте право побачити фінансову звітність, адже це Ваші гроші.
А навіщо Ви це робите? Вони дорослі люди і самі відповідальні за своє життя. Скажіть, будь ласка, що найгірше трапиться, якщо Ви не будете допомагати їм фінансово?
«До этого дня считала так правильней, помогать родителям деньгами, чем снимать себе квартиру, сейчас думаю съехать и начать жить для себя. »;
Я повністю підрумую Ваше рішення жити для себе! Ви маєте право на своє життя, свій шлях і свої рішення. Саме ця матеріальна залежність від батьків не дозволяє Вам психологічно відділитися від них і розбудовувати свої стосунки. Скажіть, будь ласка, а звідки у Вас ця ідея, що Ви маєте все життя допомагати своїм батькам? Які у Вас з ними стосунки?
Ваше завдання - це конфронтувати тітку та не дозволяти їй Вас обезцінювати. Якщо, незважаючи на Вашу конфронтацію, вона продовжує Вас знецінювати, то намагайтеся не бачитися із нею, ігноруючи її: поживіть у подруги або читайте книгу десь в кав'ярні чи парку, замкніться у своїй кімнаті. Крім цього, Ви б могли поїхати назад (не зовсім зрозуміло, чим карантин заважає Вам жити окремо).
Ответ отредактирован автором 06-07-2020 15:08:00
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.