Question

01-12-2024

Добрий день. Прошу вашої поради та допомоги як правильно реагувати та які слова потрібно сказати сину та чоловіку, щоб змінити ситуацію.
Мені 32 роки, чоловіку 39. Є син 12 років. Мене дуже сильно турбує ставлення чоловіка до сина. Складається таке враження, що він його просто ненавидить, він його постійно дратує. Кожна дрібниця переростає в образи та приниження зі сторони чоловіка. Будь що,не так посміхнувся, не те сказав, не так зробив. Це все супроводжується словесними образами у вигляді обзивань, ігнорування, насмішок і т.д. Фізичного насилля немає і не було ніколи. А ось морально... Син має глибоку образу на чоловіка, говорить мені про те, що коли виросте, поїде і більше не приїде до нього. Що скаже йому ті самі слова, які він говорить йому зараз. Мені боляче за сина, я не розумію чому таке ставлення. Чоловік пояснює це тим, що це таке виховання справжнього чоловіка. Що таким чином він нібито має розвиватися як чоловік. Але я бачу зовсім протилежний ефект від такого виховання. І ніякі поради і розмови мої не сприймаються всерйоз, а навпаки стає лише гірше. Дитина знервована, а батько посміхається...

Питання від: Nik7643; Вік: 32

подобається запитання?

подобається: 1 з 1

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей

02-12-2024 06:47:54Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 374704 для Ирина Константиновна

Доброго ранку. Саме так я і намагаюся робити. Просто я дуже переживаю, це все відображається на моєму емоційному стані. Я просто починаю уявляти час, коли сину буде наприклад 15- 16 років. Що буде тоді? Мені боляче від того, що він не відчуває любові батька.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Схожі онлайн консультації

27-11-2024 Мама-критик. Як спілкуватись та налагодити контакт?

24-11-2024 Відносини із мамою

24-11-2024 Как рассказать ребенку кто его биологический отец

20-11-2024 Писяется только в саду

09-11-2024 Проблеми у відносинах до людей

05-11-2024 Не чувствую ничего к отцу, может только негатив

28-10-2024 Не знаю что делать.

11-10-2024 Дитина дуже скритна

09-10-2024 Свекруха . Та її каверзні фрази

03-10-2024 Мать запрещает мне жить отдельно

Яна Кіркеснер психолог · Answer 1 · 2024-12-01 15:51:40

Вітаю вас.
Дуже співчуваю вашій ситуації, ви розриваєтесь між двох дорогих коханих для вас людей і дуже боляче бачити, як вони живуть у конфлікті та образах.
Ваш чоловік дійсно бачить такий стиль виховання як правильний, бо з великою вірогідністю його виховували таким самим чином. І він взяв цю модель виховання як єдину правильну, не маючи змоги порівняти з іншими варіантами виховання. Це неусвідомлюваний процес.
Інше можливе, а скоріше додаткове, пояснення описаного вами ставлення батька до сина може бути таким: у сина є ті риси характеру, які є і в батька, і вони батька несвідомо дратують у собі, але агресивно він реагує на більш очевидні для нього ці самі риси у синові (це явище проекції ); або ж у синові є риси, які батько хотів би мати у собі, але немає, або не може собі дозволити їх проявляти - така сама реакція роздратування та агресії.

В ідеалі було б чудово усією родиною звернутись до сімейного психолога та розібрати в усіх деталях ваші сімейні стосунки. Можливо спеціаліст виступив би для вашого чоловіка як авторитетна особа і він би до нього дослухався.

Також ви можете продемонструвати чоловікові сучасні педагогічні моделі виховання, щоб порівняти з тією моделлю, яку він вважає правильною. Знайдіть в інтернеті статті чи ролики від психологів, які пояснюють негативний вплив образ, надмірної критики, неприйняття батьком дитини підлітка, а тим паче хлопчика (!)

Наталя Сергієнко психолог Вінниця · Answer 2 · 2024-12-01 18:24:17

Вітаю!

Це психологічне насильство і порушення прав дитини. Почитайте про це більше, розкажіть синові і подумайте шляхи виходу з ситуації. Цей вихід потрібно шукати вже, краще з допомогою фахівців. Може бути багато причин, чому чоловік це робить, але ці причини жодним чином його не виправдовують, його дитячі травми чи виховання в сім'ї в тому числі. Наслідки такої ситуації можуть бути дуже різні, в більшості варіантів погані для дитини, бо справлятись з ними доведеться, скоріш за все, довго.
Бо це не виховання майбутнього чоловіка, це систематичне насильство над дитиною.

Я багато років працюю в цій темі, тому говорю з усією відповідальністю. Дитину потрібно захистити від такого ставлення. Можливо, від психологічного насильства потерпаєте і ви, просто цього не усвідомлюєте. Роблю таке припущення, бо з написаного зрозуміло, що чоловік не прислухається до вашої думки, не поважає її та ігнорує ваші прохання.

Звертайтесь, допоможу розібратись в ситуації та проаналізувати варіанти рішень, працюю з такими запитами

score 2 · Answer 3 · 2024-12-01 22:26:33

З погляду психології, образи, приниження не можна зарахувати до методів виховання.
Завдання матері - дбати про дитину
Завдання батька - виховувати ОСОБИСТИМ ПРИКЛАДОМ.
Якщо не вдається переконати чоловіка, що його поведінка не тільки шкодить дитині, а й просто неефективна, і не призведе до очікуваного ефекту в довгостроковій перспективі, то єдине, що залишається, - це підтримувати дитину.
Створюйте їй максимально безпечне середовище з Ввашого боку та відкрито заступайтеся за сина в якихось ситуаціях, забезпечуючи йому надійний тил, куди хлопчик може відступити, щоб пережити приниження та безсилля від поведінки батька.
Якщо Ви не можете вплинути на чоловіка – працюйте лише із сином у цьому плані.

score 1 · Answer 4 · 2024-12-02 10:13:14

Доброго ранку!

цитата:

Чоловік пояснює це тим, що це таке виховання справжнього чоловіка.

Ваш чоловік може, дійсно, так вважати. Однак... спробуємо перевірити, наскільки його модель ефективна. Для цього поставимо кілька запитань.
Чи можна його самого вважати справжнім чоловіком?

Наскільки його життєва позиція, поведінка, рівень свідомості, відповідальності, мужності, чуйності, стійкості ... відповідає критеріям "справжній чоловік"?

Або справжній чоловік - це той, хто постійно цькує свого сина, принижує і ображає?

Мати дає дитині відчуття безумовної любові. Це головне для матері після того, як вона, власне, дала їй життя.

А от у батька завдання трохи інше. Забезпечення сім'ї, створення безпечних умов і... на ВЛАСНОМУ прикладі показати дитині, що життя - то цікаве і захоплююче явище, в якому є можливість розкритися як особистості і бути щасливим.

От і спитайте в нього - що він думає з цього приводу? Наскільки справляється зі своєю місією? Чи не шкодить він синові тим, що змалечку підриває його віру в себе? Бо на життєвому шляху здолає усі перешкоди той, хто може у скрутну годину спертися на благополучний досвід дитинтства як на твердий грунт під ногами.

Я раджу вам всеодно звернутись до психолога, нехай і самій. Чому? Вважаю, що варто дослідити сценарій відносин в родині в цілому. Чи нема викривлень у відносинах через викривлене сприйняття батьком того, що відбувається. Можливо, йому здається, що син надмірно вами опікається і через те росте "маминим синком". А особистий брак досвіду спонукає його "виправляти" ситуацію єдиним можливим для нього способом - знеціненням і дратуванням сина.

Answer 5 · 2024-12-02 13:37:00

Муж так ведет себя потому, что скорее всего, такое же отношение видел в своей семье.
Всегда ли такое отношение было к сыну?
Как вам наблюдать за тем, как ваш муж калечит психику сыну?
Какие чувства к мужу возникают?

score 1 · Answer 6 · 2024-12-02 14:10:12

Добрий день! Зрозуміло Ваше бажання захистити дитину.
Поведінка чоловіка можливо пов'язана не з його переконаннями, а з невпевненістю в собі, страхом виявитися неуспішним батьком.
Можливо, він почувається недооціненим, незрозумілим, неспроможним, а на глибинному рівні слабким і навіть безпорадним, беззахисним, як колись у далекому дитинстві.
Оскільки ці почуття не знаходять свого висловлювання на роботі, тому що. там він їх пригнічує, вони прориваються назовні вже вдома. Ваш чоловік "вибрав" вашого сина як об'єкт, в який можна безпечно вивантажити все те, що він сам не в змозі витримувати і таким чином йому самому стає легше.
Звичайно, я говорю про несвідомий вибір.
Таку проблему неможливо вирішити в одній, навіть найуспішнішій, розмові.
Тому, як не прикро, доведеться відмовитися від спроби змінити поведінку чоловіка негайно.
Спробуйте так зробити.
Чоловік має відчути з Вашого боку щось протилежне засудженню. Не почути більш м'яку критику, а протилежність, тобто співпереживання з Вашого боку: "Що, дратує він тебе? Важко тобі з ним?"
І просто вислухайте його.
Якщо таким знеболюючим способом регулярно торкатися «запалення» чоловіка, воно поступово сходитиме нанівець.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 7 · 2024-12-03 05:06:10

Чоловік - нарцис, справжній - самозакоханий, токсично критичний, знецінюючий, ігноруючий, не приймаючий.
А сина вибрав на роль жертви - щоб самостверджуватись за його рахунок. Але він прорахувався - син все гарно ПАМ'ЯТАЄ і пригадає татусю все як виросте...і залишиться татусь на самоті.
Але цікаве інше: за ЯКИМ ЗРАЗКОМ Ви обирали собі чоловіка? Не дарма ж вибрали такого нарциса. Він схожий на Вашого батька або маму? Або ще на когось. Таких вибирають не просто так. Тільки за зразком.

Відносини. Батько і син