Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго вечора Лізочко! Я Вас розумію, тому що впоратися з образами буває дуже важко... Скажіть, а окрім стосунків з Вашим хлопцем, у Вас є близькі стосунки з друзями? Є якась цікава справа? Складається враження, що Ви "залипли" на ньому емоційно, він став "єдиним світлом у віконечку" а це дуже небезпечно і для Вас, і для ваших стосунків загалом...

Доброго вечора! Ви пишете, що
"Він начебто нічого дуже поганого не робить але то затримається, то втікає з дому до друзів чи на рибалку, а мене це дратує".
Вас дратує, що він не допомагає? Чи він все ж допомагає і затримується по роботі? Що на Вашу думку, стає причинами конфліктів?

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:48:03

Дорога моя Марічко! Ви велика розумниця, Ви так все сама добре розумієте, як справжній психолог... Та все ж потрібно виключити медичний аспект. Ви до лікаря зверталися з приводу шлунку, тим паче, що Ви вагітна? Так, швидше за все, підключилася психосоматика. І проблема Ваша полягає в межах Вашої реакції на Ваших батьків та Ваших страхів загалом. Ви емоційно дуже залежні від того, що скажуть батьки і що про Вас подумають... Ваші батьки такі як вони вже є, швидше за все, їх батьки так само себе поводили з ними. Ми вміємо любити лише так, як нас навчили... Вони Вас люблять, я абсолютно в цьому впевнена, але ось так, трохи незграбно, як звичайні прості люди... Є величезна кількість жінок, які взагалі народжують самі, і без чоловіка, і без допомоги батьків... А у Вас, дякувати Богу, є люблячий чоловік, який поїхав працювати, щоб забезпечити родину... Та і батьки допоможуть, не кинуть Вас... Як навчитеся емоційно відсторонюватися, ще і просити будуть, щоб дала можливість з немовлям посидіти... Знаєте, я впевнена, що у Вас все буде добре і Ви народите гарну здорову манюню! А от із емоційною залежністю від батьків та страхами потрібно розібратися обов'язково! Як тільки зміниться внутрішня програма, Ви впораєтеся і зі своїми переживаннями.

Доброго дня! Співчуваю! Ваша проблема дуже серьозна і глибока. Без індивідуальної роботи з психологом однозначно Вам не обійтися, але... Спершу потрібно захистити себе та свого сина юридично. Перепрошую, а де прописані Ви та Ваш син? Ви зверталися на консультацію до юриста? Тому що психологи працюють з психо-емоційними травмами, допомагають змінити світогляд, побачити ситуацію з різних сторін, змінити напрямок думок...

Доброго дня! Якщо я правильно Вас зрозуміла, Ваша невістка дуже образилася під час сварки... Чи намагалися Ви з нею спокійно поговорити про те, що сталося і, якщо відчуваєте, що були неправі, вибачитися?

Доброго дня, шкода не знаю Вашого імені! Я, по-перше, Вас вітаю! Це величезне щастя мати дитину, а Вам Господь дає вже другу. Я правильно Вас зрозуміла, чоловік поїхав не просто так, а у справах? І Вам він завжди допомагав і дуже Вас любить? А Ви переїхали поки жити до мами? І мама зможе Вам допомагати? Проблеми зі шлунком були і раніше? Як давно вони почалися? Ви думаєте, що проблеми зі шлунком пов'язані з Вашими страхами та тривожністю?

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:10:38

Дякую за відвертість! Так, перспективи не дуже втішливі, але... У Вас є ще мама. Чому б не розповісти їй? Можливо вона Вас підтримає та порадить як краще зробити... Спрогнозуйте ситуацію, якщо Ви батькові не скажете, які можливі наслідки? У цій ситуації із шантажем, як на мене, головний фактор - це Ваш страх... А якщо хлопцеві чітко дати зрозуміти, що Вам все рівно, скаже він батьку чи ні.. у любому випадку Ви з ним зустрічатися не станете... А от про його підлий вчинок довідаються всі - ви ж так само можете розповісти всім про нього... Також, Ви маєте повне право звернутися по допомогу в соціальну службу навчального закладу, де Ви вчитеся, або де навчається він. Ще є незалежні соціальні служби міст та селищ, можете написати заяву в поліцію, що Вас шантажують та Вам погрожують - а це вже дуже серьозно. Також можете звернутися у відповідні служби з-приводу булінгу, законодавство захищає таких як Ви.. І, до речі, озвучте це хлопцю, нехай поцікавиться в Інтернеті, які наслідки можуть бути для нього в результаті таких дій... Вам потрібний захист! А найкращий захист для молодої дівчини - це батьки та знання своїх прав. Вчіться захищати себе, в житті Вам це дуже згодиться! Отже, ризик є в любому випадку і тільки Ви можете прийняти остаточне рішення.Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:01:04Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:02:49

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:04:22

Доброго дня! Я впенена, що Ваш батько Вас дуже любить і хвилюється за Вас, тому і поводить себе вимогливо. Він хоче Вас вберегти від помилок та розчарувань.... Як на мене, в словах Вашої подруги є багато сенсу - у Вас гарна подруга. Тому, що єдиний спосіб боротьби із шантажистами та маніпуляторами - не дозволяти собою керувати. А для цього потрібно "вибити з рук" важіль впливу на Вас - це якраз і є Ваш страх перед батьком. Спробуйте уявити, що може бути найстрашнішого, якщо Ви все розповісте татові?.. І уявіть, що може бути далі, якщо Ви продовжите все приховувати... Якщо Вам подобається бути залежною лялькою в руках непорядньої людини, тоді нічого не кажіть татові, а якщо хочете відчути себе гідною людиною....

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 15:56:14

Доброго дня! Дуже добре, що Ви не залишили Ваші відчуття без уваги, а пробуєте розібратися в них. Причина лежить у сфері самоідентифікації. Спробуйте згадати, як Ви себе почували з довгим волоссям? Який одяг хотілося носити? Якою була Ваша поведінка? І порівняйте з тим, що Ви відчуваєте зараз? Загалом любі зовнішні зміни напряму пов'язані з глибинними процесами в середині нас. Навчитеся аналізувати зараз, в майбутньому це може зіграти дуже важливу службу Вам.

Дякую за Ваше доповнення! Справа в тому, що виховання хлопчика та дівчинки дуже різняться! І причина цього полягає в природі розвитку чоловіка та жінки. Якщо дівчинці потрібно спокійно дивлячись в очі, просто пояснити і бажано на прикладах інших.. Хлопчик же все розуміє тільки через дію, одних слів буде замало! Але з поясненнями! І бажано, щоб пояснення були до самого вчинку і після. Гарний вчинок - похвала та посмішка, спільна гра, спільна діяльність. Поганий вчинок - обов'язково конкретне обмеження в чомусь. Не ведіться на слова "Я більше не буду!", то фікція. Закріпете вчинком - не буде так більше робити, просто поговорите - взагалі перестане до Вас дослухатися. Більше про особливості розвитку можете довідатися у моєму відео: "Різниця розвитку дівчаток та хлопчиків з моменту народження та до 7 роіків". І загалом, я б Вам порадила більше дослухатися до чоловіка, бо ми жінки можемо навчити лише тому, що нам властиве: ніжності, доброті, терпимості, обережності і т.д. Мужності, серйозності, витривалості, наполегливості, відповідальності і т.д. може навчити тільки чоловік. Це також закон природи і не нам його змінювати... В наших силах вивчати закони природи та ними користатися на щастя в родині! Удачі Вам та терпіння і мудрості!

Доброго дня! Зрада, найбільша руйнівна сила. І те, що Ви змогли прийняти чоловіка після неї і зберегти родину характеризує Вас як дуже мудру жінку. Коли нам боляче, дуже хочеться, щоб цей біль відчув і той хто став його причиною... Але чи допоможе помста? Чи не зруйнує вона, в першу чергу, нас самих і чи не зруйнує, власне, родину, яку Вам вдалося з такими труднощами зберегти? На скільки я зрозуміла, після того випадку, чоловік більше не давав приводів для ревнощів? Отже, переосмислив і зробив висновки... Залишається біль, який не дає жити спокійно... Загалом, жодне почуття не виникає просто так. Кожне почуття про щось нам говорить, тільки потрібно навчитися його розуміти. Те, що з вами відбувається: бажання помститися, нова випадкова (чи не така вже і випадкова?) зустріч та закоханість, це все лише верхівка айсбергу... А сама проблема криється навіть не у зраді чоловіка... Потрібно шукати причину того, що спонукало його так вчинити... І тільки зрозумівши це, Ви нарешті зможете зіхнути з полегшенням і позбавитися дошкуляючого болю та почуття образи... У всякому випадку, зруйнувати стосунки Ви завжди зможете, а от чи зможете побудувати на руїнах нові?

Доброго дня! У мене питання: чи можна змінити Вас без Вашого бажання, силою? Уявіть, що Вас намагаються кудись відправити і знову без Вашої згоди... Які почуття це викличе? Швидше за все, тільки ще більший опір і роздратування. А ще нам дуже хочеться, щоб змінювалися наші близькі - так легше... Бо найважчий труд - це робота по зміні себе, своєї поведінки, свого світогляду... Особливо, якщо проблема тягнеться по роду: передається від батьків до дітей... Як правило, де є тиран, там є і людина, яка дозволяє до себе так ставитися... Інша справа, чому жінка дозволяє так до себе ставитися? Можливо надмірна прив'язаність, можливо ідеалізація чоловіка, яку він не витримує... Причин може бути багато... І без індивідуальної роботи з фахівцем в цьому навряд чи вдастся розібратися. Необхідний так званий "перезапис" родових програм. Сім'я - це єдине ціле, де перетинається безліч невидимих зв'язків і де всі процеси взаємопов'язані. Почнете змінюватися Ви, зміниться і поведінка Вашого чоловіка. У всякому випадку, не варто сподіватися, що чоловік сам зміниться. На превеликий жаль, така тенденція може лише посилюватися... Тож, не чекайте, а починайте рухатися у напрямку змін.

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 14:32:18

Дотброго дня! Розійтися чи залишитися разом - вирішувати Вам. Але є один нюанс, який може не вирішитися тільки за допомогою розлучення. І це - Ваша звична модель поведінки. Відстоювати себе обов'язково потрібно! Не можна дозволяти нікому принижувати себе, але у який спосіб це робити? Є агресивні методи, такі як кричати, сваритися, битися... Використовуючи їх, потрібно бути готовою до того, що Вам будуть відповідати тими ж діями і тими методами... На майбутнє, могла б Вам порадити, спробуйте зрозуміти, як можна в першу чергу змінити свою поведінку... Бо від цього, багато в чому, буде залежати і поведінка Вашого партнера.

Доброго дня! Колеги все правильно пояснювали, єдине питання: Ваша дитина хлопчик чи дівчинка? Бо від цього, багато в чому, залежить які саме дії батьків стануть більш результативними...

Доброго дня! Знаєте наша підсвідомість знає все про нас і Ваша, у тому числі, про Вас. Просто ми, зачасти, не вміємо дослухатися до неї. Ви пишете "...боюсь представить, что дальше будет только хуже. или может это со мной что-то не так, ведь поначалу мне это нравилось...". Ми завжди "притягуємо" до себе людей, які дзеркалять наш внутрішній стан і спочатку було все добре, Вас це не лякало... Та у Вас сильна інтуїція, і саме вона Васзастерігає від того, щоб продовжувати рухатися в тому ж напрямку... Ви пишете, що дуже любите його, але чи відповідає він Вам взаємністю, і чи не є Ви просто зручною для вдоволення власних сексуальних забаганок? "...он скорее откажется от меня, чем от своих фетишей. расставаться очень не хочу, но боюсь представить..."Вас не лякає те, що коханий готовий Вас зрадити заради розваг? А якщо завтра розваги стануть більш відвертими? Бо сексуальна енергія має спадаючу природу і щоб задовольнити сексуальний голод потрібно буде весь час шукати щось новеньке, більш "крутіше". Ви хочете бути лише тілом, яким насолоджуються? А як стосвно душевної близькості, взаємодовіри, взаємодопомоги - всього того, з чого і складаються справжні почуття? А якщо, не дай Бог, завтра Ви не зможете з якоїсь причини розважати Вашого друга: завагітнієте, захворієте, він Вас кине і знайде інше тіло?