Психологиня Ирина Терещенко Київ лише онлайн

Ок) дивіться- ви є доросла людина, ніхто не буде тут з психологів вас вчити, давати поради, тощо. Психолог допомагає прийти до тих змін які хоче людина, але якщо не хоче- ніхто силою вести не буде. Наскільки я зрозуміла вам подобається і прийнятний світогляд який є. Це тільки ваш вибір.
Яку допомогу ви хотіли б отримати?

Моя колега, Валентина, дуже гарне питання підняла, відповідь на яке все прояснило)
Я- мамина копія- ваша цитата.

Можу здогадатися що у мами з батьком не дуже відносини?

Можливо була певна сімейна драма?
І ви зробили висновок- щоб не робили боляче кращє триматися подалі від стосунків, не відкриватися.
Чомусь мені видається, що від мами ви дуже багато чого емпатично взяли.
Її досвід, її установки як за єдину істину.

А говорите постфактум? Коли ситуація трапилася? Чи є такі от розмови по душам?
Чи ділиться чоловік своїм?
За що переживає, про що мріє, чого боїться?
Що цінує в жінці?
Які відносини з мамою?
Які його принципи?

Чи про таке говорите ви?

"Можно сказати що моє щастя походить від болі:
Ну це такий свідомий эмоційний садо мазохізм)

Дивіться- ця установка, модель сумнівна з точки зору якості життя. Навіть диструктивна якщо відверто.

Ви її використовуєте певний час. І як? Щасливі?

Якщо щасливі- ваше право жити як бажаєте.
Якщо ні- то цю модель треба в корні міняти, адже вона не має перспективи з точки зору побудову здорових стосунків.
Вирішувати Вам)

Якщо є гарні, позитивні аспекти
"Хороше, звісно, є у стосунках. Він приділяє мені уваги, ніжність, дарує подарунки, говорить компліменти - цього не було у моїх попередніх стосунках. Його люблять мої діти, а він їх. Нам всім разом весело і комфортно.:- то варто тоді шукати спільні точки дотику і однозначно говорити, говорити.

1. Бажано подавати все з "Я-позиції".
Мені б хотілося, для мане важливо, мані не приємно
Ітд. Але- не замовчувати.
2. Шукати спільне рішення.
"Ти не хочешь допомогати по дому, я тебе почула. Почуй і ти мене: мені важко, складно, образливо, ітд".- яке рішення альтернативне ти пропонуєшь? Де ти готовий зробити мені крок на зустріч?
Ось в такому форматі.
Важливо говорити і про хороше і про погане.
Коли чоловік робить приємні речі- дякувати, казати що це цінно і,важливе.
Казати як вам приємно.
Коли ж ви засмучені- так само казати про свої почуття. Щоб чоловік розумів що відбувається з вами.
3. Знов ж таки: спільні правила.
Давай домовлятися...

Ніхто окрім самого чоловіка не може його змінити. Без його бажання, згоди нічого не буде.
Але є таке твердження - до нас відносяться так як ми це дозволяємо.

Ви працювали раніше з терапевтом щодо минулих стосунків.
Як гадаєте- ваша модель поведінки дмінилася?
У цих стосунках, що ви робите по іншому?

Юля, ваша турбота і любов до дітей мені надзвичайно імпонує, як жінці, мамі, та спеціалісту.Відчувається що ви дуже переживаєте за них!
Проте так само, мені видається, що власні почуття ви інколи відсуваєте на другий план, та знецінюєте.
Я максимально утримаюсь від будь яких оціночних коментарів щодо дій, світогляду вашого чоловіка.
Проте навіть використовуючи тількі ваші влучні цитати :
"Я тільки за дітей переживаю, щоб вони не бачили що я сумна чи плачу, не бачили цього відношення свинського".
Чому ви терпите це таке відношення?
Що гарного, доброго, приємного є у ваших стосунках?
Чи давно ви разом?
Як би не було - стосунки це про двох.
Про партнерство, домовленість, договір.
І про правила обох.
Якщо світогляд вашого чоловіка в побутових аспектах не прийнятний- ви можете говорити про спільні правила, цінності.
Важливо те як ви себе почуваєте поряд.
Коханою жінкою, партнером, чи кимось іншим.
І чи хочете ви саме так себе почувати як зараз?
Які очікування від стосунків?
Загалом багато хочеться запитати.
Я б щиро радила обрати для себе психолога і трохи попрацювати, щоб прояснити серед всього цього свою впевненість, цінність, очікування та орієнтири.
Потурбуйтеся про себе! Якщо не згодні- говоріть, пропонуйте шукати рішення спільні. Обговорюйте як умога більше, говоріть відкрито про те як для вас добре, як ви бачите стосунки.
Ви маєте право бути щасливою!

Відредаговано автором 24-03-2023 20:27:11

Доброго дня.
Як давно такий стан? Що стало приводом для цього? Певна подія чи стрес?
Дуже мало інформації щоб дати розгорнуту думку.
В будь якому разі якщо відчуваєте себе погано варто звернутися до лікаря психіатра в даному випадку. А потім до психолога щоб розуміючи проблему виходити з кризи.

Юля, доброго дня.
Щиро- мені шкода що ви опинилися під таким моральними тиском.Хочу підтримати і одразу сказати- окрім вас ніхто не вправі обмежувати ваші свободи, вибір і рішення.
Тепер по суті.
"Мій нинішній категорично не сприймає того, що у мене було життя до нього і винить мене у цьому."- це повний диструктив!
Ваш чоловік коли одружувався на вас розумів прекрасно що у вас є діти, у них є батько.
Ваші діти мають право на спілкування з батьком і жоден, повірте жоден інший чоловік не має права забирати у дітей це спілкування і ломати той зв'язок між ними. Це право гарантує законодавство України.
Якщо у батька дітей і у них самих є бажання спілкуватися- ніхто не має права ставати цьому на заваді.
Важливо щоб ви це розуміли.
Те що робить ваш чоловік називається маніпуляцією, тиском.
Вам важливо чітко окреслити свої правила і кордони.
Ваші діти- Ваші правила.
Не питати дозволу, а толерантно поінформувати що діти будуть спілкуватися. І далі дискусії немає.
Якщо ви будете вестися на такі маніпуляції- вони будуть мати місце далі.
Як загалом окрім спорів про дітей відносини між вами? Все добре? Все влаштовує?

"Мій нинішній мені погрожує ще й тим, що «а я теж почну спілкуватися з колишніми і я знайду причину для цього»- спілкування дітей з батьком і з колишніми жінками це про різне.
Можливо це просто привід?
В будь якому разі такі розмови є токсичними для вас як пари. Погрози, маніпуляції, це не є добре.
Як ви реагуєте на такі слова?.
Чого ви боїтеся?
Чи вбачаєте можливим разом до психолога звернутися щоб за допомогою спеціаліста зрозуміти один одного.

Відредаговано автором 24-03-2023 19:21:40

Оля, добрый день.
Для начала - просто успокоится)
И попробовать разделить реальность: как вы себя чувствуете с парнем, его отношение к вам, то что вы видите слышите и чувствуете. По факту. Вот все это себе написать.
Вторым шагом- написать все то чего вы боитесь?
Если обобщить все что вы писали- какой общий знаменатель? Как думаете что объединяет все ваши тревожные мысли?- возможно страх быть брошенной? Страх остаться одной?
Если я ошибаюсь, поправьте меня, безусловно это только мои предположения.
Откуда растут ноги этого страха?
Какие отношения в родительской семье?
С отцом?
Это ваши первые отношения?
Важно выписав все все мысли посмотреть на них трезво. Оценить их с позиции реальности.
Почему я так думаю?
Какие установки и самое главное чьи установки говорят во мне?
Где я это раньше слышала?
Вот в таком русле.
Если совсем чувствуете что не справляетесь, выберите психолога и возьмите несколько консультаций, что бы сразу, на берегу не накрутить себя и строить гармоничные отношения.

Доброго дня.
Чи не пробували ви дивитися глобальніше на ситуацію?
"ще одної нероздільної закоханості."
"чергова нерозділена,"

В мене складається враження, що за всіма нерозділенеми закоханостями є страх реальних взаємних відносин.
Це як наче ваша особиста мушля, в яку ви ховається, намагаюсь сказати собі "мене ніхто не любить:, "нічого не вийде
І здається мені що як тільки це підійде до реальних стосунків ви будь яким чином будете провокувати їх завершення.
Ця модель жертовної поведінки наскрізно читається..
Обираєте підсвідомо таких дівчат, заходите у свої фантазії замість побудови реальності.
Ось ці спадання, відчуття себе непотрібним, біль- все це звичне для вас середовищє.
Ви відчували у достатній кількості любов від мами? Відчували себе потрібним, бажаним?

Оберіть для себе психолога та вийдіть з цього зачарованого кола самотності та болю.

К сожалению незная Вас, крайне сложно говорить о таких глубоких вещах. Соглашатся с этим или подтверждать невозможно заочно.
Рената, важно то как вы сами себя вопринимаете, ощущаете.
Вы- самый лучший индикатор.

Если чувствуете, что где то откликается эти слова возможно есть доля истины.
При работе с психологом, на конкретных примерах, разборах ситуаций, можно будет понять что из этого соответствует действительности, а где навешаные, неправдивые ярлыки.
Одно могу сказать с уверенностью- если вы находились в отношениях где чувствовали себя плохо, при этом просили парня не заканчивать их и даже сейчас чувствуете свою вину- работать есть над чем.

Відредаговано автором 24-03-2023 14:09:06

Рената, я поддерживаю вас максимально в желании избавится от диструктивых, отягощающих чувств.
Есть несколько простых но в тоже время правдивых утверждений:
- ценят тех кто знает свою ценность
- уважают тех - кто уважает себя.

Люди приходящие в нашу жизнь будут усиливать то что в ней находится.
Если душевно мы несчастливы- ни один,даже самый хороший мужчина не сможет сделать нас счастливыми.
Т.к. всегда будет находится причина которая этому мешает.
Если мы не уверены в себе, имеем заниженую самооценку- в нашу жизнь будут приходить люди которые будут это только усиливать.
Абьюзеры, деспоты или потребители.
Которые чувствуя внутреннюю слабость, не уверенность- будут таким образом самоутверждатся.
Если нам нехватило любви в детстве, внимания, заботы- то и отношения мы будем выстраивать с психологической позиции ребёнка который просит внимания, хочет что бы где то за него решили, пытается угодить и понравится, не вступает в конфликты, - с потребностью "полюби меня, увидь меня, я заслуживаю любви, не отворачивается от меня".
Но все это компенсаторный механизм и к сожалению это дорога в никуда.
Важно стать внутрене целостностной.
На искать в мужчине отца, а для этого нужно проработать ту маленьку девочку которая сидит внутри вас. Осознать свою силу, ценность.
И выстраивать отношения с пользой для себя, те отношения где вы будете равноправным партнёром, сильной и зрелой девушкой.
Искренне рекомендую вам выбрать психолога для себе и проработав все внутренние пробелы,закрыв окна прошлого которые сквозят, выстраивать новые счастливые отношения!

Відредаговано автором 24-03-2023 13:34:25

Рената, добрый день.
Тут можно ситуацию рассмотреть с нескольких сторон:
Из описанного вами я понимаю что для вас эти отношения были не совсем илеальны и счастливыми. Были моменты которые доставляли вам эмоциональный, моральный дискомфорт.
"Он навешал на меня много ярлыков, в которые я верила: " "у тебя низкая самооценка, у тебя синдром жертвы, тебе нужно слишком много внимания, у тебя нет внутренней опоры, ты не самодостаточная, ты зависишь от чужого мнения и похвалы", - в чем-то есть правда, но не все ведь. - сразу хочу уточнить, что из этого вы считаете правдой, что имеет место?

"С ним я всегда чувствовала себя глупой, он заставлял меня сомневаться в своей адекватности, как будто я все делаю нет так, думаю не так, говорю не так."- комфортно ли вам было при такой коммуникации и взаимодействии?
Если нет- какая ценность этого человека и общения для вас?
Если оно стремительно понижает вашу самооценку и происходит оценочной.
Относительно вопроса:
Если бы вы ходили на курсы итд- были бы более интереснее и отношения сохранились бы?
Могу предложить что причина же вовсе не в этом.
Не в вашем кругозоре, тем более вы сами уточнили что любите развитие, путешествие итд.
Скорее всего причина в отсутствии внутреннего, душевного конекта.
Если парень действительно думает так как и озвучил вам
"у тебя низкая самооценка, у тебя синдром жертвы, тебе нужно слишком много внимания, у тебя нет внутренней опоры, ты не самодостаточная, ты зависишь от чужого мнения и похвалы"- скорее всего в его восприяти это критичные аспекты для формирования отношений.

Вопрос в другом - зачем вам отношения, что вы в них для себя берете если на глубоком уровне настолько сильные противоречия?

Что вы считаете имеет место быть?
Как сами думаете если с человеком вы сомневаетесь в себе, своей адекватности- возможно есть необходимость поработать над самооценкой и собственной ценностью, что бы эмоционально быть самодостаточной и увереной в себе.

О Боже, ні, що ви))
До чого це.
Дитина як відкрита книга.
В неї немає в такому віці запобіжників.
Що про мене подумають, як це виглядає, ітд.
Вона відає світу те що отримує від вас. Все просто.
Ваша задача щоб це була багатогранна модель.
Спілкування, ігри, і обійми.
Треба просто доповнити модель комунікації з оточуючими іншими елементами.
Якщо дитина не бачить агресії, страху- вона нерозуміє що може бути негативне підкріплення.
Такі речі вам варто проговорювати.
Що всі різні. Не всім таке подобається.
Показувати на собі інші емоції.
Не обіймати по вимозі.
А інколи акцентувати увагу на іншому.
Більше говорити, грати і показувати світ в іншій площині. Як умова більше через ігрову форму як моделювання ситуації.
Відредаговано автором 23-03-2023 15:01:34

Відредаговано автором 23-03-2023 15:03:15

Вы бы хотели знать его сексуальный опыт в подробностях?
Морально было бы легче? Или нет?)понимаете какая история, - вы ожидаете доверия- "поделись что было в твоей жизни до меня.
Мужчина готов доверять и открыватся "коротко в целом делится".
Вы говорите или в подробностях или совсем ничего.
Если совсем ничего- Вы скажете себе "ок, он мне не доверяете, зачем тогда мы вместе ".
Если в подробностях- что будете потом с этим делать? Уже понимая, что вы любите себя накручивать.
Подробности эти вас сблизят?
Лера, чувствуется что вы запутались)
И почему така концентрация на теме секса?
Или это единственная сфера где удалось найти проблему:)?
Ваша тревожность внутри вас и ничего общего с тем что вам говорят и как не имеет.

Відредаговано автором 23-03-2023 14:50:34