Психологиня Ірина Гуральчук Чернівці лише онлайн

«Зараз я почала більше заробляти і розумію, що в принципі могла б вже забезпечити себе і дитину, трму думка про те, щоб зʼїхати стала не такою вже й не реалістичною
»;
З Ваших слів, щодо матеріального наче не все так погано?

Можливо є ще якісь причини? Наприклад, що боїтеся втратити, або з чим боїтесь не впоратися?

Якщо не брати до уваги можливу реакцію родичів і дитини, ще є якісь причини, щоб не з'їхати і жити окремо?

А що найбільше зупиняє перед цим рішенням? (Крім реакції дитини)

Доброго дня.
А Ви справді готові з'їхати і жити окремо?

Ви прагнете побудувати хороші відносини з хлопцем, який Вам подобається, і це цілком нормальне бажання.

Щоб допомогти Вам розібратися в ситуації, потрібно трохи більше інформації про Вас.

Скажіть, чи легко Вам розпізнавати свої емоції? Чи частіше коли щось не так відчуваєте просто хвилювання, але конкретно важко сказати що це за емоція?

Вам важко говорити "ні", через Ваші переконання: "на мене будуть ображатись" та "подумають що я не ціную",
і також важко погоджуватися, бо є інші Ваші переконання:
"знову не можу вчинити так як мені хочеться чи зручно", "уникаю негативних емоцій від людей які в мене щось просять".

Виглядає так, що і ті і ті переконання не поблажливі до Вас, а звучать досить жорстко і безкомпромісно. Як Вам відчувається?
І наче розгортається внутрішній конфлікт між прагненням догодити іншим і відстояти себе.

Важливо віднестися розуміюче та уважно до кожного з цих прагнень та прийти до зваженої, гнучкої позиції, яка допоможе Вам діяти відповідно до ситуації і Ваших потреб та цінностей.

Спробуйте поміркувати, подивитися зі сторони на ситуацію, і визначити, сформулювати, яка позиція могла б для Вас бути найбільш вдалою, з добротою безпосередньо до Вас і до того, що для Вас важливо в такій ситуації?

«я думаю що на мене будуть ображатись та подумають що я не ціную цю людину»;
А якщо погоджуєтесь, коли Вам хочеться сказати ні? Як тоді почуваєтесь і що думаєте?

Доброго дня. Неприйнятна для Вас поведінка чоловіка на регулярній основі може виснажувати, викликати розчарування, розпач і зневіру, та ніби перекреслювати те, що є для Вас цінним у стосунках.

Ви не можете наполягти на тому, щоб чоловік враховував Ваші потреби, бо почуваєтесь неспроможною відстоювати себе. Це в свою чергу змушує Вас залагоджувати сварки, терпіти і замовчувати проблеми. Але Ваше невдоволення при цьому не розчиняється — воно продовжує накопичуватися і доставляти душевний біль.

Чоловік має певний склад характеру, звички, потреби, та поводиться так, як може. Він може змінити свою поведінку, тільки якщо Він сам цього захоче.

«Чому так стається.
Порадьте ,що можна в такій ситуації чим зарадити
Бо я люблю його дуже сильно і хочу зберегти сім'ю»;
Так стається, тому що Ви боїтеся втратити чоловіка і терпите те, що не подобається. В поведінці чоловіка є те, що Вас зачіпає, з чим Вам важко миритися. Ви реагуєте на це так, як можете, і, як результат — проблеми не вирішуються, і Вам болить.

Для вирішення Вашої проблеми важливо нарощувати любляче і поважне ставлення до себе, з яким Ви не будете допускати неналежного ставлення оточуючих до Вас, і будете вкладатися в ті стосунки, які приносять більше радості, задоволення та взаємопідтримки.

Зараз з Вами партнер, який ставиться до Вас так, як Ви самі — йдеться про нехтування Вашими потребами, ігнорування Ваших почуттів, тощо.

Ви не відповідаєте за поведінку партнера — від веде себе так, як він хоче, може і вибирає. Але коли зміниться Ваше ставлення до себе — тоді змінитися ставлення партнера до Вас, бо не залишиться місця для неповаги, знецінення, нехтування.

Зміна ставлення до себе, це глибинна робота, яку безпечно і ефективно виконувати у співпраці з психологом, цей процес може бути тривалим, та в результаті дасть Вам можливість побудувати адекватну самооцінку, спокійну впевненість в собі, вміння відстоювати свої межі, відчуття самодостатності, навичку побудови відкритого чесного діалогу з іншим, щоб в стосунках відноситися з повагою до партнера і при цьому залишатися в контакті з собою і не відмовлятися від своїх потреб.

Деякі дії в сторону покращення ставлення до себе і усвідомленості можна зробити самостійно. Можу запропонувати кілька вправ і технік для самостійного виконання:
1. Щодня ввечері записуйте 3 речі, які сьогодні вдалися добре, і чому вони вдалися добре.
2. Беріть впродовж дня тайм-аут кілька разів по кілька хвилин. Відкладіть всі справи. Побудьте в тиші і прислухайтеся до себе: що Ви відчуваєте, що Ви думаєте, чого Ви хочете.
3. Випишіть в деталях, що для Вас означає добре, тепле, любляче, поважне та розуміюче ставлення до себе.
4. Складіть повний список Ваших досягнень і успіхів.
5. Складіть повний список всього, що Вам в собі подобається.
6. Складіть повний список Ваших ресурсів, все що Ви маєте і на що можете спиратися.
7. Складіть список Ваших цінностей: що для Вас важливо в житті, що є Вашими пріоритетами, від чого Ви ніколи не відступите.
8. Ставте свої цілі, складайте план і рухайтеся до їх досягнення.
9. Приділяйте увагу різним переживанням, в тому числі негативним. Прислухайтеся, що Ви відчуваєте, відстежуйте, яка подія і яка думка спричинила ці переживання.
10. Ведіть щоденник, в якому записуйте події з Вашого життя, Ваші думки, переживання, мрії і бажання.
...

Що Вам з цього списку відгукнулося найбільше?

Доброго дня.
Схоже, Ви опинилися в непростій ситуації. З одного боку – Ваші обставини, Ви поєднуєте роботу і навчання, а це потребує сил та часу. Поруч з цим бажання підтримувати подругу і маму. З іншого – мамина образа та звинувачення, що ніби для подруги Ви маєте час, а для неї ні, і поруч з цим Ваше почуття провини за відмову.

Це може бути виснажливо, особливо якщо Вам так складно відмовляти.
Вам може бути важко поставити себе в пріорітет і доводиться балансувати між власними потребами та очікуваннями інших.

Важливо, що Ви прагнете навчитися відстоювати межі. Це цінна навичка, і Ви вже робите кроки до неї, усвідомлюючи проблему і звертаючись по допомогу.

Коли Ви хочете сказати "ні" і відчуваєте провину, які думки у Вас виникають в цей момент?

Ви багато говорите про нього, і майже не говорите про себе. Як Вам це все, для Вас це ок? Як Ви почуваєтесь в такому спілкуванні, де хлопець встановлює умови? Як на це реагуєте?

Відредаговано автором 03-03-2025 00:28:25

«він мені сказав , що йому не вистачає з моєї сторони приколів ( жартів), і що я завжди серйозна»;
Що Ви відчули, коли він це сказав? Що думаєте про це?

Коли він говорить "Розповідай", і у вас нічого не спадає на думку, це може викликати змішані почуття. Ви зазначали, що хвилюєтесь, коли не знаєте що сказати.
Можливо він Вам в ці моменти нагадує когось із попереднього досвіду, коли Вам важко було висловитися?

Крім того, заклик "розповідай", як на мене, дещо пасивний. Цим словом не проявляється інтерес до чогось конкретного.

Можна спробувати розвивати більш поглиблене спілкування: не просто говорити "розповідай", а цікавитися чимось конкретним, а коли хлопець щось розповідає, задавати уточнюючі питання до цього. А коли він каже "Розповідай" і Ви не знаєте що сказати, але хочете підтримати спілкування, можна відверто сказати що Ви в такі моменти думаєте і відчуваєте. Звісно, якщо є цікавість і бажання.

Які у Вас з хлопцем спільні інтереси, цінності, цілі? Можливо є щось таке, що Вас особливо зближує, на чому можна концентрувати увагу під час розмов?

Якщо загалом все добре і все Вас влаштовує, то чому б не спробувати нічим не заповнювати паузи? Просто дати собі час, прислухатися до себе і продовжувати коли і як захочеться ?

Чи може бути таке, що Вам з ним просто вже не цікаво, тому немає тем для спілкування?
Немає такого відчуття, ніби змушуєте себе силою шукати що сказати та підтримувати зв'язок?
Хто більше проявляє ініціативу в спілкуванні?

А про що для Вас це хвилювання? Як думаєте, що заважає так легко і спонтанно спілкуватися з ним, як з іншими людьми?

З яких причин відкладаєте реальну зустріч? Живе спілкування могло б більше прояснити як вам разом