Question

19-12-2022

Добрий вечір!
Ось недавно у мене з мамо стався конфлікт. І я знаю що неправа, знаю, що потрібно вибачитись. Мама навіть сама казала, що їй неприємне таке відношення і що я навіть не вибачилась за це. Але я не можу це зробити. Щось мені не дає.
Здається ніби я змусила себе не відчувати вину, бо я її не відчуваю(хоча раніше відчувала і знаю як це) і все одно я знаю що в цій ситуації винна.
В дитинстві я часто вибачалась, пам‘ятаю це, було також важко, але я вибачалась. А зараз не можу. Стараюсь уникати конфліктів, щою не потрапляти у такі ситуації, коли потрібно вибачитись.
Скажіть, будь ласка, чому так відбувається і як це можна змінити?

Питання від: Іра; Вік: 21

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

19-12-2022 19:35:54Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 330657 для Светлана Владимировна Киселевская

Я не знаю. відчуваю себе поганою людиною, що не можу визнати(перед іншими), що я не права і не можу вибачитись. Навіть не розумію чому так.
В дитинстві завжди підходило до горла і пекло, коли я просила вибачення. Потім, я пам‘ятаю, почала вибачатись, коли не відчувала провини(але мама була ображена) і мені так легко було це робити. Я знала, що зроблю це і далі все буде знову гаразд.

Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів в розумінні своїх потреб, бажань, вчинків та прийняття рішень

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

14-12-2022 Проблема с мироощущением

12-12-2022 Безпорядок внутри

12-12-2022 Тревога из-за мыслей, что в будущем могу не самореализоваться и из-за этого ужасное состояние

02-12-2022 Посоветуйте пожалуйста книги по психологии базового уровня

24-11-2022 Я- скучный человек?

22-11-2022 С чем это связано и как от этого избавиться?

09-11-2022 Отношения

06-11-2022 желание подчинения

04-11-2022 Агрессия, желание убежать когда нужно что-то делать

04-11-2022 Я уже 4 года живу как овощь и не обращаюсь к психологу

Тетяна Олександрівна Бородавко (Харків) · Answer 1 · 2022-12-19 19:00:53

Ира, такие конфликты дети устраивают "по заказу" родителей. В поведении мамы есть "программа", которую Вы, как ее послушная дочь выполняете. Поэтому Вы не можете извиниться. Это противоречит "программе". Вам нужно принять волевое решение, взять ответственность за свою жизнь на себя и перестать быть марионеткой скрытых предписаний. Извинитесь в одиночестве, прорепетируйте несколько раз и потом легко скажете маме нужные слова.

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 2 · 2022-12-19 19:26:48

цитата:

як це можна змінити?

Если Вы не чувствуете себя виноватой, то зачем тогда брать вину на себя и извиняться?
Что будет, если Вы это не сделаете?

Наталия Горская (Київ) · Answer 3 · 2022-12-20 00:45:33

Іро, важливо бути відвертою з собою.
Якщо справді відчуваєте, що чимось образили людину, чи підвели тощо, то визнати це варто по-перше перед собою.
"Так, я дійсно сказала болючі слова, або ж я дійсно домовитись, але не виконала, "або що там інше вважаєте , що не праві .
При цьому не варто принижувати свою гідність характеристиками по типу "погана людина ".
Ви- Справжня Людина, бо відчуваєте, коли насправді не праві і маєте сміливість за це вибачитись (хоч Вам це і важко).
Цим можна пишатися.

Існує тут і певне "але".
Дуже важливо розібратися в тому, що саме на вашу думку стоїть за вашим відчуттям "образила ", чи не присутня тут "не ваша" провина, а нав'язана, наприклад, мамою.

Вибачатись має сенс тільки за своє, дійсно таке, що справді завдало людині болю, чи якимось чином підставило її.

При цьому можна розділити ситуацію на "моє/не моє", якщо є відповідальність і іншої сторони.
І висловити невдоволення тим, що не влаштовує.

Наприклад, "мамо, мені шкода, що я кричала на тебе, вибач.", при цьому "це не виправдовує мої крики, але мені неприємно, коли ти складаєш речі в моїй кімнаті без мене, будь ласка, не роби так ".

Вам варто було б хоча б декілька зустрічей з психологом індивідуально попрацювати, щоб розібратися, чи справді за своє вибачаєтесь, та з'ясувати, чому хочеться вибачитись навіть тоді, коли відповідальність не ваша, і як ще можна вирішити такі ситуації.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 4 · 2022-12-20 01:58:10

Доброго, Іра!
Це захистний механізм, який вмикається, коли Ви підсвідомо відчуваєте, що мама починає маніпулювати почуттям провини, яке сама ж у Вас і викликає. Добре, що він виробився та почав включатись. Бо інакше Ви були б зараз в набагато гіршому психологічному стані.
Вимикати повністю його не потрібно, треба тільки навчитись ним керувати. Зможете це зробити з психологом на психотерапії.

Ответ отредактирован автором 20-12-2022 01:58:40

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 5 · 2022-12-20 10:25:02

Добрий ранок, Іро!

цитата:

Мама навіть сама казала, що їй неприємне таке відношення і що я навіть не вибачилась за це. Але я не можу це зробити. Щось мені не дає.

Ваш внутрішній супротив вибачатись цілком обумовлений. Адже Ви пручаєтесь, ймовірно, не вибаченню, а відчуттю себе поганою і пригніченою необхідністю вибачатись, навіть тоді, коли Вашої провини нема. І ось Ваші слова на підтверждення мого припущення

цитата:

В дитинстві завжди підходило до горла і пекло, коли я просила вибачення. Потім, я пам‘ятаю, почала вибачатись, коли не відчувала провини (але мама була ображена) і мені так легко було це робити. Я знала, що зроблю це і далі все буде знову гаразд.

цитата:

Я не знаю, відчуваю себе поганою людиною, що не можу визнати (перед іншими), що я не права і не можу вибачитись. Навіть не розумію чому так.

Тобто Ваша реакція і поведінка - це певний бунт проти усталеної ще з дитинства моделі, завдяки якій виживали в родині, зберігаючи прихильне або більш-менш нормальне ставлення до себе.
На мою думку, ситуація, що зараз склалася, може стати певним Рубіконом, перетнувши який Ви можете напрацювати психологічно дорослу модель прояву себе у стосунках будь з ким. Де буде усвідомлене сприйняття себе та інших, взаємоповага, будуть дотримані особистісні межі і цілком природнє бажання вибачитись в разі заподіяної шкоди.

Лилия Викторовна Умрихина (Одеса) · Answer 6 · 2022-12-21 00:08:23

цитата:

Здається ніби я змусила себе не відчувати вину, бо я її не відчуваю

Тому і вибачитися не можете, бо не відчуваєте себе ввиною. Якщо Вас з дитинства часто робили винуватою, то скоріш за все зараз Ви сумніваєтесь у собі і в тому що відчуваєте. Не можливо змусити себе не відчувати вину. Я чую, що Ви не вважаєте себе ввиною тому і не вибачаєтеся. Довіряйте собі!