Я погана мама
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Яна Дмитриевна Кузик психолог 28-04-2023 10:38:57 |
1
Доброго дня. Я дуже співчуваю Вам, в тому стані який Ви описуєте. Це неймовірно важко розриватись між власними почуттями до дитини. Але хочу завірити Вас, таке буде часто і досить нормативно у багатьох мам, тим паче, коли це перша дитина. Звісно, удари дитини це погано, але це форма вираження вашого стану і її можна виправити. Хочеться тільки підкреслити, що бути втомленою, злитись на дитину - це нормально. Ви не перестаєте її любити, новіть якщо іноді так здається. Тільки тут, важлио розуміти особливості Вашого стану: Як давно він такий? Як ще проявляється? Якою Вам взагалі видається взаємодія з дитиною коли син спокійний? Ви кажете, що Вам допомагають, і сподіваюсь на це, але чи достатньо Вам на справді цієї допомоги? Як у Вас з відпочинком? З власним життям? Це багато питань, і ще багато можна додати, але хочу запевнити Вас, що цей стан можна збалансувати та полегшити |
28-04-2023 12:33:09Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340556 для Яна Дмитриевна Коли син спокійний, в нас є контакт ,ми ладнаємоЯ постійно вдома ,дам сина в садок і на роботу Та от в мене таке відчуття, з тим що я проживаю з батьками ,що я не мама сина ,а старша сестра яка доглядає меншого брата,моя мама часто питає як я одягаю малого,щоб він не змерз, що він їв і як поїв Я розумію, що батьки мені дуже допомагають ,і розумію що гріх жалітися та відчуваю себе не комфортно,спустошено ніяк ,відчуваю поганою мамою |
Нора Маркман психолог Київ 28-04-2023 16:07:59 |
Вітаю. Дуже шкода, що ви проживаєте все це, правда. З листа видно що ви дуже виснажені, і ні, ви не погана, це вам - погано. Скажіть, чи не звинувачують вас в тому, що вам допомогають? У вас нормальні взагалі відносини з батьками? Або так, що б ви не робили, якщо були на місці своїх родичів? А що з того, що вони роблять - ви б повторили по відношенню саме до вас? Фрази "важкий характер" і поради як вам вчиняти з вашою дитиною.. Виглядає як взаємна криза. Скажіть, чи є у вас друзі, або ті, кому ви довіряєте, щоб могли підтримати вас? Також - чи зверталися ви до спеціаліста за консультацією? Все, що ви описали - це важкий стан, і ви не заслуговуєте ненавидіти саму себе. Сил вам та скорішого вирішення цієї проблеми!
|
Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів материнства, перинатального супроводу, підготовці до родів
28-04-2023 23:55:53Доповнення від автора |
Дякую, друзів близьких немає,тільки рідна сестра |
Людмила Олександрівна Павлова психолог Київ 29-04-2023 18:45:28 |
Доброго дня! Бути мамою маленької дитини - то нелегкий час. Нікому не вдається пройти його ідеально. У вашому випадку, схоже є ще й додаткові чинники.
По-перше, стосунки з батьками. Саме ви мама дитини, а не хтось інший. Важливо вміти відстояти свою позицію перед батьками. Чи є у вас можливість жити окремо? По-друге, як давно ви розлучились з чоловіком? Чи спілкуєтесь? |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 29-04-2023 19:01:11 |
Доброго дня!
Як правило, у маленьких дітей збільшуються істерики або, коли вони хворіють, або, коли їм не вистачає душевної близькості з батьками, особливо, з мамою... На скільки я зрозуміла, дитина фізично здорова... Отже, стан малюка цілком залежить від психо-емоційного стану матусі... Ви пишете "з чоловіком не проживаю, а живу з батьками..." Що стало причиною того, що не проживаєте з чоловіком? Адже, ситуація з сином дуже схожа на перенос чогось до кінця не прожитого раніше в житті на малюка... "коли плаче під час істерик я не заспокою його ,в той момент в мене гнів..." Ви причину свого гніву відслідковуєте? Чи гнів імпульсивний, неконтрольований? Дуже схоже, що гнів, насправді, не стосується дитини, а син просто виконує роль такого собі тригера, який "витягує" з Вашої підсвідомості якийсь потужний стрес, психологічну травму... Гнів - це може бути прояв чогось невисловленого, витісненого глибоко у підсвідомість... Які у Вас зараз стосунки з батьком сина? |
30-04-2023 18:26:29Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340622 для Людмила Олександрівна На жаль не має можливості жити окремо,з чоловіком ми і не жили ніколи разом |
30-04-2023 18:29:44Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340625 для Алла Григорівна Так склалось ,що ми не жили разом взагалі, після весілля і теж ,виявилось він грав,після народження сина остаточно розійшлись, зараз він почав допомагати фінансово сину |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-04-2023 19:07:29 |
Дякую за щиру відповідь.
Я так розумію, що Вам було тоді дуже важко, і найперше, психологічно.. Такі стреси, зачасти, залишаються глибоко всередині... І з часом, можуть перетворитися на певну програму презирства, образи, гніву тощо до чоловіків, загалом... А зважаючи, що Ваш син - майбутній чоловік, у моменти сильних емоцій кордони між татусем та сином можуть стиратися... Які стосунки між Вашими батьками? Відредаговано автором 30-04-2023 19:08:03 |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-04-2023 19:23:23 |
|
30-04-2023 21:25:46Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340703 для Алла Григорівна Не можу сказати,що погані,я їм вдячна за все ,просто як би не було мені хочеться жити окремо хоча розумію що зараз це нереально |
30-04-2023 21:27:16Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340705 для Алла Григорівна Ви маєте на увазі ,що я підсвідомо десь там ,маючи образу на чоловіка виплескую гнів на сина?? |
30-04-2023 21:32:13Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340705 для Алла Григорівна Мене більше лякає моя агресія,коли син починає істерити я спочатку більш менш нормально реагую,а потім починаю всередині кипіти,і мені стає страшно, і мене лякає що я не можу впоратись з сином,він зараз перестав слухатися мене,кидає речі ,б'ється,коли спокійний в нас є контакт,та останнім часом його мало,я розумію що це в нього період такий,та якось інші мами справляються, а я ні,відчуваю себе якимось монстром, я більше агресивна ніж лагідна з сином ,останнім часом |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-04-2023 21:34:36 |
Так. На мою думку - дуже вірогідно, що саме витіснений гнів на батька дитини може провокувати такі спалахи...
У всякому випадку, відповідь криється в Вашій підсвідомості. Щось що Ви не дозволили собі відчувати та проявити відкрито... Я б не радила з цим затягувати, адже, все, що витіснене, стане збільшуватися, щоб нарешті на це звернути свою увагу. А страждає найсильніше дитина, а через її страждання - і Ви... |
30-04-2023 21:41:56Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340713 для Алла Григорівна Радити попрацювати з психологом?Чи я це все перебільшення? |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-05-2023 02:59:29 |
|
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 01-05-2023 05:29:02 |
Добрый день!
цитата:
,я виховую сина 2,3 р цитата:
я відчуваю себе поганою матір'ю цитата:
я не знаю що з собою робити, що зі мною(((( Вам надо просто понять, в чем заключаются возрастные периоды развития вашего ребенка и научиться противостоять его манипуляциям. Если вы будете делать все "правильно", то ребенок не зафиксируется на этом этапе, его манипуляции закончатся и ваше состояние придет в норму, так как у вас не будет источника раздражения. цитата:
Радити попрацювати з психологом? Я работаю с такими проблемами и смогу вам помочь. |
01-05-2023 08:35:18Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 340726 для Алла Григорівна Дякую вам |
Юлия Антоновна Трясун психолог Черкаси 01-05-2023 12:50:25 |
доброго дня, з дитиною такого віку справді важко. " погані мами" не мають почуття провини. Скоріше за все, вам бракує ресурсу. А " з пустого глечика води не нальєш". Ці проблеми, а саме як реагувати на поведінку дитини можна опрацювати з психологом, також зараз є багато відповідної літератури. Насамперед слід приділити більше уваги своєму стану і ресурсу, шукати можливість наповнювати себе, щоб вистачало сил і рксурсу.
|
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Женщину, принимающую самостоятельное решение о рождении ребенка, хочется поддержать тем, что она будет права в любом случае, какой бы выбор ни сделала. Потому что правильных решений в данной ситуации нет. Есть много точек зрения на эту тему

Эмоциональное выгорание мамы - как распознать? Эмоциональному выгоранию больше всего подвержены люди помогающих профессий - доктора, психологи, учителя, работники социальных служб и… мамы.

Лише невелика кількість майбутніх батьків згадають про практичну допомогу по догляду за дитиною, про намір розвивати спадкоємця, грати з ним вже з народження, - і тим паче небагато реально цим займатимуться.

Знаете как работает функция репродукции человека? Как у животных. Размножение возможно в комфортных и безопасных условиях окружающей среды.