У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Барьер эмоций

Не могу выражать эмоции. Люди говорят какой я камень, и не радуюсь вещам. Война поменяла меня
Питання від: ; Вік: 18

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
Здрастуйте. Як було раніше, ви виражали свої емоції? Як проявляється,те що ви не проявляєте емоції? Вам це якось заважає? Чого б хотілось вам? Що хочете змінити?
Проконсультуйтесь на повноцінній консультації з психологом.

👍 радити психолога:

20-07-2023 02:03:49Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347084 для Надія Іванівна

Раніше більше любила сміятись, більше бачила позитив ( не кажу що прям раніше була місіс позитив, але все одно). Проявляються тим, що я бачу як люди насолоджуються. Насолоджується спілкуванням з людьми, хочуть чогось досягти. Я їм дуже заздрю. В мене потік думок, що я цього не заслуговую та і я нецікава людина. Мені нема чого розповісти людям (навіть близьким) розповідати як мені було страшно сидіти під обстрілами, і була впевнена що мене вбʼє ракета, або як я рік сиділа в свої кімнаті? Дуже крута тема однако. Веселих тем теж нема, але коли находжу силу щось розповісти, у відповідь: ага, угу. (Тому не відкриваюсь людям, таке відчуття що їм все мимо вух проходить). Сьогодні сказала близька людина, що я чомусь не радуюсь речам(новим містам, я приїхала до неї в країну) в мене відчуття як я її набридаю (не в перше це відчуваю з людиною) що з кислим обличчям, не кайфую від новою країни для себе. Може в мене є відчуття класного, але я його скриваю, а може його і немає?! Заважає тим, що іноді думки такі « Жаль мене не прибила ракета в ті моменти, коли були обстріли кожен день, не відчувала би зараз ці незрозумілі емоції, та не заважала би нікому» Друзів в мене не дуже є, та тим паче людини з якою я можу бути відкритою (в плані жартів, та і всього на світі) заздрю що люди переписуються та переписуються, а мені той телефон нафіг і не потрібен. Боту писати скоро буду 😂 я хотіла би відчувати радості емоції, не памʼятаю, коли в останній раз відчувала прям реальну радість. А коли відчувала себе добре, завжди прислідувало відчуття, що скоро все буде погано, та від радісних емоцій залишиться гіркота. Змінити ставлення до життя, але іноді розумію що сама я цього не можу. Так фраза «все залежить вид вас» це круто, але залежить і те, коли я не захочу з цим боротись. Звучить грубо та по дитячому, але такі мої думки. Дякую за відповідь 🙏🏻


психолог онлайн
А когда конкретно появился данный барьер? После каких именно событий? Война - слишком размытое по времени и фактам понятие.
И еще, предположу, что Вы и до данных событий были склонны к негативному восприятию мира. Отчасти это может быть и врожденным, но частично и скопированным. У кого скопировали негативные установки? Родители? Другие родственники?

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу перепадів настрою, збудливості чи роздратованості, гніву, провини тощо


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
Ви замкнулись в собі, немає людини якій ви довіряєте, розповісти про ваші внутрішні переживання. Зверніться до психолога, він буде тією людиною яка вислухає, допоможе розібратися, чому ви вважаєте що не заслуговуєте на радість, щастя. На цьому сайті багато хороших спеціалістів.
Людям важко слухати про обстріли, ракетні удари, тому вони намагаються уникнути цих розмов.
Про те що не кайфуєте від нової країни, ви туди поїхали не у відпустку, а вимушено, через події в країні, плюс те що у вас стан провини, що ви вижили. Тому і не немає ніякої радості, у вас всі відчуття заблоковані.
Зараз є багато організацій, які надають психологічну допомогу, безкоштовно, шукайте.

Відредаговано автором 20-07-2023 06:24:16


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго ранку!
цитата:

Не могу выражать эмоции.

Емоції, безперечно є, але вони заблоковані. Питання - чим? Певним панцирем, що складається, передусім, з вашого ставлення до себе(!) З тих установок, що вмонтовані на рівні підсвідомості
цитата:

В мене потік думок, що я цього не заслуговую та і я нецікава людина.

цитата:

Заважає тим, що іноді думки такі « Жаль мене не прибила ракета в ті моменти, коли були обстріли кожен день, не відчувала би зараз ці незрозумілі емоції, та не заважала би нікому»

Так у вашому сьогоденні проявляється минуле. Маю на увазі ваше дитинтсво і закладені в той час підвалини вашого характеру і особистості в цілому.
Розповісти можете, яким було ваше дитинтсво? Ставлення батьків та інших близьких людей? Стосунки з однолітками який відбиток наклали?
цитата:

Друзів в мене не дуже є, та тим паче людини з якою я можу бути відкритою (в плані жартів, та і всього на світі) заздрю що люди переписуються та переписуються, а мені той телефон нафіг і не потрібен.

Самі в себе цікавились - чому так? Звідки беруться друзі? На підставі чого виникає симпатія, яка переростає в стосунки?
До речі, ви зараз в інщій країні. А де ваші рідні? З ними який зв'язок?
цитата:

А коли відчувала себе добре, завжди прислідувало відчуття, що скоро все буде погано, та від радісних емоцій залишиться гіркота.

Колись залетіла ця хибна думка. І ви її проковтнули, не піддавши критичному погляду. Вона, наразі, належить до довжелезного списку давнішніх побутових страшилок, що використовуються задля стримування і контролю дітей в родині. У вас саме так було?
цитата:

Змінити ставлення до життя, але іноді розумію що сама я цього не можу.

Допомагають із цим психологи певний час. А потім вже людина крокує дорогами життя самостійно, бо навчилась сама собі бути психологом. Здається мені, що і ви зможете))

Відредаговано автором 20-07-2023 10:24:08


👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня!
Не вините себя, что вы не можете выражать эмоции. Дайте себя время... вам нужно восстановится...
Мы все проходим войну... и она на всех на нас негативно влияет... и мы все теперь уже другие.
Но так же - проходя через войну, можно в себе открыть и чтото важное и интересное, которое было скрыто раньше.
Больше будьте в тишине... в молчании... это вам сейчас полезно и нужно.
Это нормально. Больше проявляйте заботу о себе, делайте, то что вам приятно или приносит удовольствие.
Возможно съездите на отдых на природу. Природа успокаивает нервы.
Прислушайтесь к себе... Чего вы хотите сейчас? Именно вы? Помечтайте каким вы хотите быть через год? Или где вы хотите быть?
Займитесь творчеством любимым - это тоже поможет вам вытянуть эмоции, которые у вас внутри. Через творчество, потихоньку и придете к гармонии. Дайте себе время!
Удачи!)

👍 радити психолога:

20-07-2023 18:34:00Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347115 для Владимир Анатольевич

Велике дякую всім за відповідь! Хочу додати, що я в Турції на деякий час не із-за війни, а приїхала в гості до близькою людини. Щоб трішки змінити обстановку (думала що мені це буде на руку, але іноді мені так погано). Про своє дитинство, так… я зараз споживаю плоди свого дитинства. В мене є батько та матір, але тільки зараз, я розумію що вони ніколи один одного не любили, але може до мене. В Батька є коханка, але він це скриває. Але мені вже не 11 років, щоб цього не розуміти) вони дуже часто сварились, одного разу він чуть її не вдарив. Після цього мій світ перевернувся, я вже батька не чекала з поїздок, мені було краще без нього в дома (іноді відчуваю вину, що я відчуваю себе легше без нього) Він ніколи зі мною не розмовляв на серйозні теми. ( тільки каже что я повинна піти вчитись, тому що він так вважаєте. Мене це все дратує, та я вже не мовчу) він при сварках обзивав мою матір. В мене після цього, таке відчуття, що просто була рана в серці. Я не маю власних границь. Мені важно відстоювати себе, мене цього ніхто не навчив… Коли я зла на тата, матір навіть його захищає: Він же твій батько, не можна з ним так. А як на мене кричати в 11 років, що я поклала зарядку не туди, так можна. Я памʼятаю як він кричав, як мені було страшно (він вигнав матір на декілька днів з квартири, хоча квартира була її) мені було страшно находитись з ним, хоча він мене не бив. Але психологічне насилля ніхто не відмовляв. НЕЩОДАВНО в нас була розмова, але вона відбулась коли вони пили с гостями (коли б ще ми змогли би поговорити про важливе 🙄) Я питала його, за що він мене любить. Його відповідь: ти повинна піти вчитися. Мене це просто розбило. Він сказав: Я повинен допомогти зробити дитя (зачати жінку), а далі це справа жінки, доглядати та так далі. На протест, те що дитині потрібна любов двох батьків, його відповідь: Мене так виховали. ТАК, я трішки розумію, що він теж травмований, та емоційна незріла людина. Але кричати на мене за якусь фігню, та через день робити вигляд, ніби нічого не було… він ніколи не просив пробачення, тільки один раз і та не серйозно і сміючись. Мене це розбило. Я плакала перед ним, але всі сміялися з мене. Мені кажуть що він доглядав за мною, коли я була зовсім маленька, але мені була потрібна любов в підлітковому віці, коли я вже була свідома, та я формувалася. Але я тільки бачила як він лежить на своєму ліжку. Розумію робота, але я багато памʼятаю моментів, як він просто валявся та дивився в телевізор. Зараз я розумію яка це велика проблема, і її неможливо вже заперечуватися ( я так обманюю сама себе, і це дає відчуття що всі мої проблеми це якась фігня. Але від такої фігні хочуть плакати та померти?…) Я боюся що мати одна з татком, хоч пройшло 5-6 років від того моменту, коли він підняв на мати руку (але не встиг вдарити, людина допомогла зупинити) то я дуже часто думаю, що він може вдарити її або скривдити. Що чекати від людини яка кричить відразу при якійсь проблемі, або коли не ставлять його думку на перше місце… Дякую всім. Мені дійсно приємно за відповіді :) Гарного вам всім дня


психолог онлайн
2
Павел Леонидович Басанский
Надія Іванівна Шулюк
Постарайтесь отпустить отца мысленно... вы от него уже нечего не добьетесь... а только нервы себе будете трепать каждый раз...
Да больно... что так вышло у вас в судьбе... не все к сожалению понимают роль родительства.
И если он не хочет понимать... то просто не хочет... как бы вы ему не объясняли!
А вот проработать эту больную тему с психологом надо. И даже не ради отца... а ради того, чтоб вы смогли это все отпустить груз прошлого... обиды...
И пойти дальше своей дорогой! И смогли нормально построить отношения с мужчиной... так как скорее всего это все с отцом будет перекладываться и на отношения с мужчиной... все эти обиды и раны.
Отпустить тяжело, но возможно! Ради себя и ради своей жизни!

Відредаговано автором 20-07-2023 19:20:22


👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
Проработаете отношения с отцом (да и с мамой тоже) - эмоции и потекут рекой, легко и свободно. Не прорывая плотину и не застаиваясь как болото. Но это с психологом лично, в терапии.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів

Рекомендуємо

От любви до ненависти - один шаг От любви до ненависти - один шаг

Почему самые близкие и любимые нам люди в один миг стают злейшими врагами? И почему ненависть ВСЕГДА идет после любви, а не наоборот?

Душевная боль: три урока для тех, кому сейчас тяжело Душевная боль: три урока для тех, кому сейчас тяжело

Душевная боль рано или поздно приходит к каждому из нас, нужно научиться сосуществовать с ней в этот непростой период. Как унять душевную боль? В период, когда нам отчаянно тяжело жить, нужно усиленно заботиться о себе.

Чувство вины. Семь основных форм вины. Чувство вины. Семь основных форм вины.

В детстве вас приучали к чувству вины взрослые, в особенности члены вашей семьи. Лелея чувство вины, вы ускользаете от ответственности. Отбывание приговора за воображаемую вину - невротическая привычка, от которой вам следует избавиться... Вина в

Что такое стыд Что такое стыд

Чем отличается стыд от вины? Откуда берется стыд? За стыдом, как правило, стоит сильная потребность...

О сочувствии. Как правильно сопереживать расстроенному человеку О сочувствии. Как правильно сопереживать расстроенному человеку

Я, как и каждый из нас, бывает, очень расстраиваюсь по различным поводам. Иногда причина понятна. А порой просто, как говорится, накопилось. И мне в первую очередь хочется очень простой вещи...

qr