Як вести себе з людиною у якої невроз?

Доброго дня, Алла!

У чоловіка, імовірніше за все, іпохондрія. Це невротичний розлад, який полягає у підвищеній тривожності за стан свого здоров'я і нав'язливих думках та страхах на тему хвороб. В психології є гіпотеза, що іпохондрія - це маскований страх смерті, а за страхом смерті в людини можуть стояти різні невирішені екзистенційні питання, тобто глибші внутрішні конфлікти, ніж просто стурбованість можливими хворобами.
При іпохондрії рекомендовано спостерігатися у психіатра та відвідувати індивідуальну психотерапію для того, щоб опрацьовувати власні страхи та їх справжні підсвідомі причини. Тож найкраще, що Ви можете зробити для чоловіка - це порадити йому звернутися до психіатра і записатись до психотерапевта, якщо він ше цього не зробив.

Стосовно взаємодії з тривожними думками чоловіка: не варто сперечатися з ним у знервованому стані та переконувати не накручувати себе, бо це призведе до зворотнього ефекту, і він почне заганятися ще сильніш. З іншого боку, не варто погоджуватися з тим, що чоловік каже про стан свого здоров'я на емоціях, щоб не підкріплювати його страхи таким чином. Якщо є ресурс іноді бути поруч та вислухати - це було б добре. Також, якщо є ресурс, спитайте в чоловіка, якої допомоги або підтримки він би від Вас хотів, бо різним людям потрібно різне від близьких.
Але, в першу чергу, не забувайте піклуватися про себе. Бо коли турбуєшся про людину, яка сама має проблеми, на це витрачається багато енергії. Вам теж потрібен відпочинок і турбота про себе.

Доброго вечора, Анна!

Розумію вас, бути поруч з тривожною людиною дуже складно, особливо якщо це близька людина. Існує всього декілька реакцій на тривожну людину, стати такою ж тривожною, злитися, щоб не тривожитися, і ще спробувати донести чоловіку, що вам складно, і на вас негативно впливає його стан. Розкажіть що саме з вами трапляється, коли він тривожний.
Підтримувати потрібно, але для початку вам самій потрібна сила та ресурс, щоб це робити. Тому важливо піклуватися перш за все за себе і своє здоров'я, та віддавати відповідальність за його стан та здоров'я чоловіку. Запропонуйте йому консультацію у психолога.
З тривожним станом необхідно працювати з допомогою спеціаліста, ви не зможете йому в цьому допомогти.

Вітаю! Якщо ви цінуєте і любите вашого чоловіка і не хочете на нього гніватись - ось вам декілька субєктивних ідей (це не означає що стан вилікується, але спілкуватися вам стане легше). Можна спробувати підтримати його, на кшталт "бачу, що ти хвилюєшся, я поряд, можеш на мене розраховувати". Вникати в самі його нав'язливі думки або заперечуючи або навпаки погоджуючись зовсім не обов'язково. Достатньо дати йому зрозуміти що нічого поганого не трапилось, в нього є близька людина яка буде поруч. Це буде важко якщо ви гніваєтесь або дратуєтесь, тому важливо щоб ви теж були в нормі. Іпохондрія це не просто страх тої чи іншої хвороби, це загалом тривожний та гнітючий стан, але з нього є вихід звісно. Доречі, якщо були часи коли він не тривожився так сильно - можете поговорити про це, спитати як він тоді справлявся, що допомогало. Якщо він не звертався до психотерапевта або до групи підтримки - також важливо щоб він бачив людей у соціумі які не переживають, соціалізація у такому стані важлива, це теж елемент одужання. Сил вам і терпіння!

Згодна з колегами, що Ваш чоловік типовий іпохондрик і жити поруч із такою людиною нелегко. За іпохондрією стоїть гіпертривожна особистість, яка зіткнулася з проблемами всередині себе та навколо себе. І, як правило, замість вирішення проблеми, йде убік.
Є внутрішні суперечності, які людина не усвідомлює і не розуміє, що з нею відбувається. Вона бачить симптом у організмі. але не бачить зв'язку між симптомом та проблемою.
Іпохондрія - це допоміжна поведінка, це прокладка між характером і проблемою - "Я не готовий вирішити проблему, краще буду хворіти".
Звичайно, потрібна допомога психолога. щоб вирішити внутрішній конфлікт.
Що потрібно робити Вам?
Не варто намагатися чоловіка переконати, спираючись на логіку. Логіка тут не працює. Не треба звинувачувати чоловіка у винаході хвороб. Він не бреше, він не винен у своїх тривогах. Якщо його не сприймають серйозно, він почуватиметься незрозумілим і самотнім, а стрес лише посилить його іпохондрію.
Ви можете інколи його вислуховувати. Нехай опише свої почуття. Це важлива допомога: що точніше така людина висловлює себе, то вона потенційно здоровіша. Щонайменше вона отримує увагу. При цьому не треба сперечатися з чоловіком про відсутність у нього хвороби.
Проте не варто говорити з ним про хвороби по дванадцять годин на добу, іпохондрик дуже любить спілкуватися на цю тему. Обмежте цей час (15-30 хвилин достатньо), а потім переведіть розмову на будь-яку іншу тему, адже щось ще має його цікавити. Або запропонуйте йому вирушити на прогулянку, в гості, в кіно.
І запропонуйте чоловікові поспілкуватися із психологом

Доброе Утро!

Ваш муж видимо и раньше был тревожной личностью, или очень тонко чувствующей все.
( возможно какието события в детстве или в его жизни - которые он пережил - усилили его тревожность)
А когда ставят такие диагнозы по ошибки -
"Одна лікар поставила дивні діагнози ( волчанка або васкуліт) після чого він став ще більш тривожним."
То тут даже не тревожный человек - знаете станет тревожным.
Все это усилило его тревожность.

А теперь - что вам делать!
1. Больше ему давайте уверенности - прям каждый день, что все будет хорошо.
Что проблему решаем. Что врачи уже профессиональные и помогут.
Что все преграды преодолеем!
( ему нужна поддержка именно в этом, что как бы не было сейчас сложно и запутано - мы все преодолеем или хотя бы уменьшим риски)
Но говорить это надо с уверенностью. И с верой в лучшее будущее!
2. Еще чаще его обнимать, тактильный контакт, говорить ему приятные слова - это все снижает тревожность.
3. И старайтесь переключать его внимание от болезни - на другие темы.
Например на работу, на отдых, на путешествия, на хобби, на увлечение.
Вместе куда ездите на природу - это тоже поможет - снизить тревожность.
Природа и покой успокаивает. Смена обстановки успокаивает.
( по мере возможности конечно - если у него на это есть силы)
4. Переоринтируйте его - покажите, что есть не только лекарства и врачи.
Но есть еще и спорт и фитнес - вместе занимайтесь.
Или запишитесь в спорт зал - или на йогу с ним.
5. Наладьте систему питания ваш рацион. То что прописуют врачи ( наверняка есть диета ).
Ему важно видеть и чувствовать - что он не один с этой проблемой! Понимаете!
6. И с другой стороны - поговорите с ним откровенно.
Скажите - что вы тоже устаете - постоянно слушать про все это. ( что у вас тоже есть свой лимит)
Что вы тоже человек - которому тоже нужен и отдых и забота.
Что не только ему может быть тяжело.
Чтоб он осознал - что перегибать с этим не надо! (Что перебарщивает уже).
7. Найти психотерапевта - который работает с тревожностью - и пройти курс психотерапии.
Потому что тревожность сама по себе не проходит - если ее не погасить или снизить.
Это особенность характера ( психики) - с которым надо научится жить.
Нарабатывать по жизни - качества уверенности, решительности, стойкости, выдержки.
Позитивному мироощущению. ( что бы ни было - а мы идем дальше)
Я смогу - я справлюсь.
И прийти к своей гармонии. Гдето отпустить ситуацию - гдето довериться ходу событий.
Тревожным людям - тяжело доверять себе и миру.
(Потому им хочется все контролировать вокруг - контролировать ситуацию - сильный контроль - отсюда и тревожность).
А гдето наоборот вырабатывать самодисциплину и не нагнетать - не преувеличивать.
Тревожные люди часто преувеличивают. Либо же надумывают самые худшие сценарии.
Задача научится не зацикливаться на худшем - а даже через преграды, идти к лучшему.
( это уже с психологом - нарабатывать)

И еще себе больше давайте отдых! А то у вас уже у самой выгорание начинается - от этого всего.
О себе больше заботьтесь. Делайте, то что приносит вам удовольствие и расслабление.
Учитесь переключать, тоже свое внимание от мужа - на себя.
Тут важен баланс. Гдето наоборот ему дать внимание свое - что вам не всеравно - на него.
А гдето наоборот, вовремя пресечь - его эти накручивания и жалобы и негатив.
Сказать так все хватит - перестань нагнетать! Все у нас будет хорошо!
Вот мы конкретно делаем это и это!
Нужна такая дорожная карта - действий, по которой вы двигаетесь на месяц - на полгода, и на год - вперед.
( туда включить - ваш быт, график дня, цели и задачи, рекомендации врачей, питание, спорт, хобби, то что радует ( ваш ресурс) и конкретные пошаговые действия, которые будут вести - к целям и задачам, и даже к желаниям и мечтам)
И вот тогда будет яснее и для вас, и для мужа - что надо делать.
И самодисциплина усилиться. (И меньше будет тревожных мыслей).

Відредаговано автором 24-10-2023 09:29:59

Доброго ранку!

Питання - Як мені вести себе поряд з ним? Як підтримати? Бо такий невроз продовжується 2гий місяць і мене це дратує і визиває гнів

Декілька міркувань і порад для Вас.
Перша. Маєте право дратуватись і гніватись. Це природня реакція людини, коли її не влаштовує перебіг подій. Тому не варто на себе нарікати(!)

А що варто, так це - випускати пар констурктивно, екологічно, як зараз можно говорити. Тобто не накопичувати негативну енергію всередині. Замість цього користуватись Я-висловлюваннями і називати свої почуття відверто. Приміром: "Хочу тебе підтримати, ти знаєш, що я завжди поруч і готова допомогти, але починаю гніватись, коли ти не слідуєш настановам лікаря..."

Друге. Чітко усвідомте межі своєї відповідальності і своїх можливостей.
Це означає, що ви дружина. Не лікар. Не мама. Не мати Тереза і тому подібне.
Відповідно до цього Ви щось можете, а певних речей точно не можете здійснити, навіть якби докладали фантастичних зусиль.
Ваша адекватна і впевнена поведінка будуть найкращою моделлю допомоги чоловікові у подоланні його проблем.

Відредаговано автором 24-10-2023 11:05:18

Доброго дня Anna!
Як це не дивно, але чоловіки, при зовнішній силі, сильніше напружуються, коли дізнаються про проблеми зі здоров'ям. Адже, для них дуже важливо бути сильними, тобто, мати можливість контролювати оточуюче.
І коли чоловік поруч весь час перебуває у стані нервової напруги, дуже важко жінці тримати рівновагу, адже, вона звикла покладатися на нього, а не навпаки. Але!
Жінка, по своїй природі, має здатність вносити рівновагу і таким чином несвідомо впливати на чоловіка. Адже, гнів та роздратування, навряд чи допоможуть його підтримати, та і для стосунків це не дуже добре.
Тому, я б спершу радила зрозуміти, що саме, насправді, Вас дратує і викликає гнів?.. Адже, зовнішні пояснення далеко не завжди співпадають з тими, що насправді нас хвилюють. Зате відповіді є в Вас самій на рівні підсвідомості і потрібна лише незначна допомога, щоб їх почути.
Коли Ви зрозумієте себе, Вам легше стане розуміти чоловіка, Ви заспокоїтеся. Отже, :спокій та рівновага внутрішньо передасться і Вашому чоловіку. А стосунки покращаться.

Відредаговано автором 25-10-2023 15:41:31