Question

03-05-2025

Здравствуйте, видела лишь раз подобный пост, но всё же, ответов так и не нашла.

У меня нет ни каких-либо увлечений, пробовала всё, что только можно, от вязания до йоги, от готовки до изучения программирования. Я не испытываю прям какой-то ненависти к этим вещам и тем более, не заставляю себя ими заниматься, все они были от резко проявленной мотивации, просто страсти к ним не испытываю и очень быстро теряю интерес, если он всё же в начале присутствует. Думала, что поможет чёткая дисциплина, как например, с изучением языков, и рано или поздно вникнусь, но по итогу было только скучнее.
Я осознаю, что это никакой не мой долг и я не обязана иметь хобби просто, потому что так принято, но желание всё же присутствует, да и мне как-никак, прийдётся после учёбы искать работу, а я даже без понятия как она мне будет доставлять удовольствие, в лучшем случае, не будет бесить.
Мелочам радоваться умею, вкусная еда, удачная прогулка или хороший фильм поднимают мне настроение, но на хобби не тянет. Поэтому советам, которые твердят "занимайтесь, тем, что вам интересно и что вам нравится" кидают меня в ступор, ведь была бы возможность, я бы и никогда не работала, лежала дома и утыкалась в телефон, лишь изредка ловя те же приступы мотивации.
В детстве та же ситуация была и те же мечты, на секции ходила, не особо жаловалась, но в мультики повтыкать вечером было куда веселей.
Любимых предметов в школе тоже никогда не было (кроме фактора - чем легче, тем лучше).
Конечно не отрицаю, что на меня влияет и окружение, в котором буквально каждый, но каким-то да своим "призванием" занят, однако, я уверена, что таких как я куда больше, но пока что, с такой ситуацией встречались либо люди с тяжёлой депрессией либо психопатичные личности.
Хотелось хотя бы больше узнать насколько именно это "нормально", как всё же достучаться до своих интересов и как переживать, если это всё таки не случиться

Питання від: nmkop; Вік: 21

подобається запитання?

подобається: 1 з 1

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

03-05-2025 14:16:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 381445 для Людмила Петровна

Сейчас я так и живу, мне более чем нормально, а самое главное, даже так скуку редко испытываю, больше переживаю за своё будущее, где людей жизнь уже заставляет проявливать себя (та же работа, например) и за неприятное чувство, что я буквально никак не развиваюсь в такие моменты

03-05-2025 14:48:29Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 381442 для Ірина Василівна

Я хочу найти занятие, которое будет приносить мне удовольствие и позволит развиваться, не теряя мотивацию уже через пару дней или даже часов. Мне важно стать компетентной в каком-то деле, как и многие другие. Приятно осознавать, что окружающие воспринимают меня как человека, который разбирается в определённой сфере и способен помочь в конкретном вопросе. Это не столько про чувство бесполезности, сколько про искреннее желание быть полезной, поддерживать других и влиться в общество вообще не забивая голову такими вещами.

Бонусом я вижу стабильность, возможность работать даже с небольшой зп, но с улыбкой на лице. Мне хочется вести с людьми интересные беседы, а не только слушать их. Сейчас мне сложно участвовать в обсуждениях, ведь кроме локальных шуток и поверхностных новостей, мне попросту и нечего рассказать, а я вижу, что личные хобби всегда дают множества ветвей для разговора, но так как я разбираюсь в некоторых занятиях лишь поверхностно, то далеко это не заходит. Да и банально умственное развитие, а не деградация, мне ведь даже книжки читать неинтересно или научные статьи подолгу.

В целом, отсутствие устойчивых интересов не вызывает у меня сильного дискомфорта, и у меня нет потребности что-либо доказывать окружающим. В конце концов, это личное дело каждого, и никто не может знать о моих внутренних переживаниях лучше, чем я сама, хотя скажу честно, как человек, склонный к переживаниям и с мыслями, что подумают обо мне другие, конечно же неловко отвечать молчанием на вопросы "а ты чем интересуешься?", а потом объяснять свою ситуацию, как будто это что-то криминальное и за гранью

04-05-2025 21:25:52Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 381516 для Ірина Василівна

Страх будущего конечно есть, он идёт с ним параллельно, но ближе всё же второе, так как поиски интересов огорчали ещё в детском возрасте, а тогда глубокие мысли о будущем ещё не имели места, я искренне просто хочу найти своё дело

04-05-2025 21:34:50Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 381516 для Ірина Василівна

Или же, если этого не получится, хотя бы нормально с этим жить не забивая себе голову, уметь объяснять близким людям, почему у меня так и почему это является нормой, не терять так быстро мотивацию и хоть в чём-то преуспеть для собственного развития, даже если страсти к этому делу не испытываю

10-05-2025 21:35:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 381605 для Ірина Василівна

В детстве были хорошие отношения с родителями, они были рады любому моему выбору для хобби, хоть что-то, но ничего у меня не вызывало интереса. Я была очень стеснительной, даже сейчас на финишной прямой в лечении социальной тревожности, поэтому не любила быть новенькой на секциях, но со временем и с коммуникацией проблем не было, когда привыкала в коллективу (плохого никогда не было), а в таких кружках вроде рисования и вовсе разговаривать не приходилось. Меня это просто утомляло, несмотря на то, что меня заставляли ходить куда-то хотя бы раз в неделю. Я знала, что такие люди как я, обычно находят интересы в интернете или в самостоятельной учёбе, но кроме маниакальных фаз на пару дней всё ещё своё призвание не находила. Мне говорили только то, что это будет опыт, который в будущем станет помогать, но необязательно оно будет фундаментом успеха.

Стыд если честно, мизерный, но чувствую, когда из-за этого начинают считать странной и неинтересной в самом моменте, но в большинстве случаев мне абсолютно всё равно, я просто деликатно объясняю, почему у меня так.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

10-07-2024 Постоянно не получается найти настоящую заинтересованность со стороны коллег на работе

30-11-2023 Нормально ли не интересоваться другими людьми?

27-01-2023 Меня ничего не заинтересовывает, что с этим делать?

21-07-2022 Незаинтересован в общении

24-12-2021 Частая смена интересов

17-07-2021 То что нравилось раньше перестало интересовать

22-06-2021 Как сделать так чтобы человек не был больше заинтересован в тебе

08-04-2021 Заинтересовалась незнакомым мужчиной.

17-02-2021 Как заинтересовать ребенка учебой

23-11-2020 Должен ли муж интересоваться здоровьем жены

Ірина Василівна Гуральчук психолог · Answer 1 · 2025-05-03 06:53:03

Доброго дня.

Для чого Вам все ж достукатися до своїх інтересів? Щоб що?

Наскільки нормально саме для Вас те, що у Вас відсутні власні стійкі інтереси?

score 2 · Answer 2 · 2025-05-03 10:15:48

Здравствуйте ! Вам нравиться " ведь была бы возможность, я бы и никогда не работала, лежала дома и утыкалась в телефон, лишь изредка ловя те же приступы мотивации." А если Вы себе разрешите побыть в этом состоянии, длительно и напитаетесь тем состоянием в котором Вам "ОК" ,в котором Вам нравиться и интересно ... ????

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 3 · 2025-05-03 11:08:05

Доброго дня!
Насправді, інтереси самі по собі не з'являються. Адже, тісно пов'язані, загалом, із тим, на скільки людина усвідомлює сенс життя і має правильно сформований світогляд.
А це те, що, закладається з дитинства, на рівні підсвідомості і саме тому створюється уявлення, що у когось просто так є якісь інтереси, а у когось просто так їх немає.
Окрім того, є поняття психо-енергетичних блоків. Які так само, візуально відслідкувати неможливо. Але які перекривають потік тої самої енергії, життєвої сили, яка так потрібна щоб реалізуватися в житті. Саме тому, нерідко, нестача внутрішніх сил може виглядати як нерозуміння, чого хочеться в житті, куди рухатися, чим займатися. Бо створюється ефект замкнутого простору, де немає "вікон та дверей".
Я б Вам порадила пропрацювати ці моменти індивідуально.

Answer 4 · 2025-05-03 16:18:57

Добрий день. Нормально це чи ні - це оцінка. Головне - як вам з цім. Якщо погано - треба розбиратися. У звичайному режимі дитина починає проявляти те, що їй подобається десь між 3-7 роками. Якщо підтримали - це далі не забувається. Якщо не підтримали - можливо потім перебиває соціум зі свома баченнями що і як треба. Для того, щоб розібратися з цім - треба спочатку точно зрозуміти чому саме ви не відчуваєте це. Діагностика покаже і стратегію роботи.

Ірина Василівна Гуральчук психолог · Answer 5 · 2025-05-04 17:04:10

З Вашого допису можу припустити, що Ви відчуваєте страх, тривогу за майбутнє. Чи це справді так, чи, можливо, неправильно розумію? І таким чином через намагання визначити "правильні" інтереси завчасно, хочете собі "підстрелити соломку"?

Ірина Василівна Гуральчук психолог · Answer 6 · 2025-05-05 08:53:58

Напружений фокус на пошуку гарантій благополуччя в майбутньому виникає не просто так — а, здебільшого, на фоні того, що тут і зараз не задовольняються якісь базові потреби. Можливо не вистачає безпеки чи довіри зараз?
Ви пишете, що це питання було ще в дитинстві, як тоді було з безпекою і довірою?
Можливо, хтось вселив переконання, що все буде ок якщо Ви знайдете неабиякі інтереси і в них досягнете успіхів?

Ви відчуваєте сором перед іншими через те, що у Вас немає певних інтересів, як у інших? Чим ще Ви на Вашу думку суттєво відрізняєтесь від інших, що викликає дискомфорт? Чи нічого такого крім питання певних інтересів немає?

Ірина Василівна Гуральчук психолог · Answer 7 · 2025-05-10 23:32:09

Дякую за уточнення.

Я поділюся з Вами кількома припущеннями щодо Вашого запитання.

Відсутність інтересів, про яку Ви пишете, може бути пов'язана з тим, що Ви, умовно кажучи, не в контакті з своєю часткою, яка відповідає за пізнавальну активність і творчість. Ви пишете про Вашу проблему розсудливо та раціонально, відчуття — що надмірно розсудливо, навіть наче певною мірою штучно, причесано, награно. Наче набір слів, фраз, речень, переконань, аргументів, які не просочені чимось живим — з цього враження, що це не Ваше, а щось нав'язане.

З того що Ви описуєте про дитячий досвід, спадає на думку, що в ретельній підтримці будь-яких інтересів і примушуванні Вас хоч раз в тиждень відвідувати гуртки, які Вас втомлювали, батьки "забули" помітити Вас справжню — яка могла в своєму темпі цікавитися чимось своїм, але довелося відмовитися від себе, бо була необхідність грати роль підходящої дитини для батьків, коли треба чимось певним цікавитися і відвідувати гуртки...

Також відчуття, наче Ви маєте необхідність саме переконати нас в тому, що Ви не маєте інтересів. Можливо хтось із значимих дорослих в дитинстві так про Вас говорили?

Хочу пояснити, що Ваші прояви, які Ви розкриваєте тут — це лише певна сторона Вашої особистості, яку Ви готові зараз розкрити перед нами, і можливо також перед собою.

Разом з тим, я чомусь впевнена, що за цим ховається насправді дуже цікава, самобутня особистість, якій, можливо, не вистачило в чомусь підтримки. Тому складно помітити чи знайти свої інтереси.

Таке враження виникає також через відчуття, що те, як Ви пишете про свою проблему, виглядає наче необхідність ретельно перекрити щось, можливо щось вразливе.

Можу помилятися.

Якщо захочете, напишіть, чи відгукнулося.

Наприклад, можливо якісь свої інтереси вважаєте недостатньо перспективними, щоб їх помічати і розвивати. Або що спаде на думку у відповідь на мій коментар.

Отсутствие интересов

Поради відвідувачів