Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

Доброго дня, Наталя.
Поставити діагноз здатен лише психіатр, тому рекомендую Вам звернутися, першопочатково до нього (є багато приватних психіатрів, якщо Ви не хочете йти в державний заклад). Якщо психіатр побачить, що це взагалі не його компетенція, то він відправить Вас до психолога (але мені здається, що у Вас точно підвищена тривожність, тому можливо і випише заспокійливе). Водночас, якщо Вам справді поставлять ОКР чи ОКР розладу особистості (бо це також два різні діагнози), то у таких випадках найефективніше працювати комплексно: із психіатром (він назначить Вам заспокійливі препарати для зменшення Вашої тривожності з відповідною діючою речовиною та дозуванням під Ваш випадок) + психологом-психотерапевтом (робота із нав'язливими думками і т. д.). Зазвичай психіатр і психолог-психотерапевт працюють спільно та обговорюють динаміку Вашого стану. Крім цього, ОКР може мати різну ступінь і, відповідно до цього, може робитися різний "упор" на медикаменти чи психологію. Грубо кажучи, ОКР - це надмірне функціонування лобної долі мозку, саме тому Ваші думки не відсіюються автоматично, а Ви можете застрягати на кожній із них та обдумувати її, а далі Ви використовуєте для їхнього контролю обсесії. Власне основна функція тривожності - це передбачення можливих загроз, а саме лобна частка і забезпечує це. Як Ви бачите, проблема біологічна (потрібно зменшити тривожність) + психологічна (завдяки психотерапії у Вас вибудуйться нові "нейронні ланцюги").

Бажаю Вам знайти хороших спеціалістві, удачі!

Ответ отредактирован автором 14-07-2020 18:55:50

Доброго дня, vlad.
Класний керівник, клас, батьки однокласників та дівчини, сама дівчина сказали, що вони не проти + "так же одноклассник моей девушки прийдет с его девушкой" - ось вам аргумент, що "нав'язування" відсутнє. Ви наводили його батькам? Можливо батьки не хочуть пускати Вас через іншу причину, уточніть у них (наприклад, пандемія, фінансові затрати тощо)? Батьки цієї дівчини телефонували Вашим батькам? Зі свого досвіду скажу, що на моєму випускному було дуже багато пар зі своїми хлопцями поза школою - це нормально і вечір пройшов чудово.

Крім цього, рекомендувала б Вам уточнити у батьків, що вони вкладають у поняття "нав'язування". Раніше, на скільки я зрозуміла, вони ж погоджувалися Вас відпускати, проте зараз щось змінилося. Запитайте, що саме.

Ответ отредактирован автором 14-07-2020 18:35:23

«честно сказать я не знаю что дают мне эти отношения. хочу быть счастливой но я не знаю. поработать над своей самооценкой, мне кажется она у меня низкая. я понимаю что мне нужна эмоциональная зрелость »;
Ви вбачаєте відповідальність за ці стосунки виключно на собі, а не на хлопцеві. Стосунки - це двоє партнерів і співпраця. Вас вже не влаштовує теперішній стан справ, Ви говорите про це хлопцеві, просите його про співпрацю із Вами, але він ігнорує. Вибір за Вами: чи Ви будете це терпіти і надалі, чи ні.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Доброго дня, Daria.
Дуже Вам співчуваю - сексуальне насилля з боку вітчима - це жахливо! Ще більш сумно те, що Ваша матір Вас не підтримала і не захистила, як і мала це зробити. Ви маєте право гніватися на маму. Ваша біль є цілком нормальною реакцією, проте важливо, щоб вона не "сиділа" всередині та не знищувала Вас. Будь ласка, потурбуйтеся про себе і зверніться на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта, адже Ви пережили сильну травматизацію.

«мы не успеваем поговорить занимаемся сексом и потом убегает говоря что у него много работы. Мы просто работаем вместе и я знаю его работу. я не рассказала главное в своем кратком рассказе что мы познакомились на работе. »;
А ви афішували свої стосунки на роботі чи серед друзів? Він одружений? В будь-якому випадку, якщо у хлопця є час на секс, то буде час і на розмову. Наприклад, заздалегіть назначне день, місце і час для серйозної розмови. Якщо він скаже знову "немає часу", то скажіть, що замість сексу буде розмова. Якщо хлопець знову відмовить, то подумайте, чи потрібні Вам такі стосунки.

А що Вас привабило, першопочатково, у цьому хлопцеві? Що Вам давали ці стосунки і що дають зараз?

Ответ отредактирован автором 14-07-2020 14:35:44

«иногда люди закрывают свои глубокие переживания весельем и шутками. Смотришь на него и подумать не можешь о том, как у него в душе все рвано и больно. А он смеётся и всегда на позитиве. И каждое утро, надевает он на себя самую очаровательную улыбку, и носит её весь день не снимая. Ну а под вечер просто "сползает" по стене- вот он весь я... »;
А від чого саме у Вас "болить в душі"? Про що цей біль?

Доброго дня, nik76fvffv.
«Коли їй було 2,5, ми переїхали до його батьків жити, почалися сварки, ми майже не спілкувались з чоловіком, я з донькою поїхала до батьків своїх і на фоні всіх подій була впевнена, що ми розведемося. Тимпаче, що він не телефонував і не цікавився нами. »;
Скажіть, будь ласка, а якою була основна причина сварок? Доходило до фізичного чи психологічного насилля? Що Вам давали ті стосунки, а чого у них не вистачало?

«Мені дуже соромно про це писать.
Я себе стримувала, розуміла, що я заміжня...
Та зараз я маю від цієї людини сина, якому уже 2 роки. »;
Погоджуюся з колегами, що цілковитої Вашої провини у цій ситуації немає. Помітно, що у будь-який стосунках Ви берете відповідальність виключно на себе - можливо у цьому проблема. Ви жива людина, яка потребує любові, уваги і турботи - це базова потреба. Водночас, Ваш чоловік взагалі не приймав участі у Вашому житті та житті Ваших дітей. Звідки Ви знаєте, чи чоловік, за цей час, не зустрічався з іншою жінкою?

«Зараз я місяць, як живу з цим хлопцем, але формально ще не розведена.»;
А чому ви почали жити із цим хлопцем лише місяць тому? Вашому ж сину вже 2 рочки. Що Вам дають теперішні стосунки, а чого у них не вистачає? Що Вам дають ці стосунки, чого не давали стосунки із чоловіком? Що давали стосунки із чоловіком, чого не дають ці?

«Я не впевнена,що зараз правильно роблю, і я маю думать про те,що краще дітям, і не впевнена в цьому хлопцеві, що все складеться добре, тимпаче, що він дуже емоційний та вспильчивий. »;
В чому проявляється його "емоційність" і "запальність"? Через що, зазвичай, у вас виникають конфлікти?

«Боюсь відпускать чоловіка, хоч і не впевнена вже, що є якийсь шанс буть разом, але й з цим хлопцем все занадто емоційно, нервозно, постійні конфлікти.
Самій жити - банально немає фінансової можливості, і ще в декреті »;
Таке відчуття, що в попередньому чоловікові Ви бачите "тата", який буде піклуватися і забезпечувати Вас (однак в обмін на це, Ви маєте його "слухатися"), а для теперішнього хлопця Ви наче "мама". Здається начебто Ви обрали "дві крайності". Скажіть, будь ласка, а які у Вас стосунки із Вашим батьком? Які у Ваших батьків стосунки як пари? Якби у Вас була фінансова незалежність, Ви б залишалися у стосунках із цими чоловіками, чи не обрали б нікого?

Доброго дня, Mama.
Погоджуюся з колегами, що однозначно потрібна індивідуальна консультація із дитячим психологом. Скажіть, будь ласка, а коли Ви помітили такі зміни у доньки? Яка зараз психологічна атмосфера в сім'ї? Як у неї справи у школі, з друзями? Припускаю, що дівчинка є тривожною + сталася якась стресова подія, яка і сформувала її фобію + можливо, вона останнім часом впереживала хронічний стрес, що "підлив масла у вогонь".

Доброго дня, nika00.
«Я же вижу свою племянницу очень избалованной и капризной, она часто может беспричинно обижаться и плакать. Помню, как в школе я обиделась на учительницу за то, что она спросила ответ не у меня, а у другого ученика, хотя я первая подняла руку.»;
Скажіть, будь ласка, а чи Ви відчуваєте себе чимось схожою на племінницю?
Які у Вас стосунки із сестрою? Помітно, що ще з дитинства Ви конкурували за любов і увагу (напевно через особливості сиблінгових стосунків). Водночас, зараз Ви постійно шукаєте підтвердження своєї значущості і цінності збоку партнера. Безумовно, що проблема лежить у Вашій самоцінності (Ви і пишите про "перепади" у сприйнятті себе).

«Вероятно мой бывший мч меня не любил, я больше вкладывалась в те отношения, пыталась их спасти, закрывала глаза на все его проступки. И даже после расставания продолжала романтизировать их, и только спустя время поняла, насколько мой бывший меня не ценил и не любил.»;
Негативний досвід стосунків додатково загострив цю Вашу особливість. Мені здається, що Ви повністю психологічно не відпустили попередні стосунки. А які саме погані вчинки робив Ваш колишній? Що Вас так довго тримало біля нього? можливо якийсь страх? Чи були у Вашому житті ще значимі батьківські фігури (дідусь, дядько тощо)?

Ответ отредактирован автором 14-07-2020 13:59:27

Доброго дня, Zayac.
«Складывалось чувство что отношения нужны только мне а он уже не хочет. »;
Ви казали про це відчуття своєму хлопцю?

«Раньше он всегда делился со мной и я знала что с ним, как у него дела, где он. Это началось наверное где то в марте я не уверенна. »;
Скажіть, будь ласка, можливо у вас щось сталося у березні (стрес, конфлікти тощо)? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Ви казали хлопцю, що Ви бачите, що йому зараз психологічно важко, Ви за нього хвилюєтеся, а він Вам не говорить нічого і це "дабл" траватичніше для Вас?

Можливо у хлопця справді проблеми на роботі + пандемія + якісь сімейні проблеми. Водночас, він просто не хоче нагружати цим Вас. Можливо він і справді задумується над припиненням стосунків. У будь-якому разі я б не робила поспішних висновків, адже причину такої своєї поведінки знає лише він сам. У цій ситуації важливий, перш за все, Ваш психологічний стан. Ви маєте право говорити про свої бажання, страхи і хвилювання - це Ваш максимум. Водночас, лише партнеру вирішувати, чи змінювати і працювати над своєю поведінкою, чи ні. Вам же вирішувати - як довго Ви плануєте залишатися у стосунках, чекати, за умови, що партнер ніяк не працює над своїм психологічним станом і вашими стосунками.

Також Ви написали, що Ваш хлопець став "дратівливим". У чому саме полягає його "дратівливість"? Через що, зазвичай, виникають конфлікти?

«Поговорить мы не можем работы много и в субботу и воскресенье мы не проводим вместе он от работы отдыхает (и от меня видимо тоже)...Секс раз 2 неделе.»;
А тут спостерігається суперечність: з одного боку, Ви пишете, що не можете поговорити, бо не бачитеся, а з іншого - що у вас секс 2 рази на тиждень.

Ответ отредактирован автором 14-07-2020 13:49:02

Доброго дня, Nikebb.
У Вас однозначно запит на індивідуальну терапію. Скажіть, будь ласка, а які у Вас стосунки із батьками (особливо татом)? Які були стосунки ваших батьків як пари? У Вас був сексуальний досвід (якщо так, то чи був він травматичним)? Чи були ситації булінгу чи висміювання збоку однокласників у школі? Можливо в підлітковому віці сталися якісь стресові події чи кардинальні зміни?

Давайте уявимо ситуацію: Ви збираєтеся на побачення. Що найгірше, на Вашу думку, може трапитися?

Ответ отредактирован автором 14-07-2020 13:30:51

Доброго дня, nikdc0.
Дуже Вам співчуваю. Скажіть, будь ласка, а що Вам давали ці стосунки? Ви переписувалися із хлопцем ще коли у нього була дівчина? Помітно, що хлопець не зацікавлений у розвитку ваших стосунків, однак Ви за них трималися впродовж 4 років. Чому?

«Я был инициатором разрыва отношений по причине утраты интереса и угасанию чувств к бывшей супруге. Развёлся с большим удовольствием, как бы странно это не звучало).»;
Тоді що, першопочатково, Вас у ній привабило? Справа лише у "згасанні почуттів" чи можливо і ще в чомусь (наприклад, часті конфлікти, відсутність взаємодовіри тощо)? Що саме Вам не вистачало у тих стосунках та що Ви набули після них?

«К маме у меня уважение.»;
А можливо у Вас ще є і почуття провини? У віці 7-ми років дитині ще важко зрозуміти причини розлучення і дуже часто вона несвідомо починає вбачати причину у собі. Ви відчули відповідальність за те, що мама "тягнула все на собі" і зараз хочете позбавитися від цього почуття провини, ставши фінансово заможним. Таке відчуття, що Ви замінили матері чоловіка, який її покинув.

Ответ отредактирован автором 13-07-2020 19:45:08

«гнев потому что я не могу наслаждаться жизнью как все имея возможно даже большее чем у кого то, а так же потому то родные не понимают моего состояния (я его и сам не понимаю) и считают, что я довольно таки хорошо устроился в жизни. »;
Людина отримує задоволення від життя, коли задоволена всіма аспектами свого "Я" (безумовне самоприйняття). Помітно, що у Вас сильно велика індентифікація своєї цінності із рівнем заробітку. Я б навіть сказала більше: судячи із Вашої історії дитинства можливо Ви отримували увагу і визнання через гроші (так робила Ваша мама). Зараз для Вас гроші - це засіб самозаспокоєння і визнання своєї цінності.

Також, під час розмови, ми упустили важливу деталь: Ви раніше вже були у шлюбі. На скільки я зрозуміла, це було після трансгендерного переходу? Скажіть, будь ласка, а хто був ініціатором і якою була причина? Можливо у Вас загострилися ці переживання після розлучення?

Ответ отредактирован автором 13-07-2020 19:19:22

«Ну сумніваюсь ,одного разу він сказав що я тряпка ,а все тому що я на йому думку тіряюсь »;
Знаєте, у мене таке відчуття, що Ви з хлопцем граєте у психологічні ігри: хто з нас більш неправий і чому. Ви вже неодноразово писали на сайті запити. Зараз Ви взяли реванш і пишите тут для того, щоб отримати підтримку і визнання у психологів, що Ваш хлопець несамостійний ("якщо спеціалісти це підтвердять, то він точно тряпка, а не я").

Ви говорите, що Вам неприємна його "прямолінійність". Цікаво, що Ви вкладаєте у це поняття. На мою думку, "прямолінійність" - це відкрите обговорення проблем без підтекстів, що є основою гармонійних стосунків. Зазвичай, люди грають у психологічні ігри для уникнення психологічної близькості (а у вашому випадку - для уникнення відвертих, конструктивних розмов). У будь-якому випадку я б Вам рекомендувала звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.

Ответ отредактирован автором 13-07-2020 16:43:51