Ирина Константиновна 1 година тому: Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 12 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Детская травма
«. Всегда хорошо относилась к маме содержала их семью . Но когда мне понадобилась Помощь , она не помогла и всплыла у меня ситуация с детства и внутренней голос что такое нельзя прощать. Что она делает только больнее . Пока я прекратила наше общение »;
Скажіть, будь ласка, а що Ви вкладаєте у поняття "їхня сім'я" (мама + вітчим)? А чому Ви забезпечували їхню сім'ю? Вони дорослі люди і самі відповідальні за власне життя. Яку саме допомогу не надала Вам матір? Чи Вам досі потрібна допомога (якщо так, то де б Ви її могли отримати - друзі, колеги і т. д.)?
Повністю підтримую Ваше рішення припинити спілкування: Ви маєте право відфільтровувати своє найближче оточення (навіть коли це стосується рідних). Повторю ще раз - Ви маєте право гніватися на матір і маєте право її не пробачати, однак важливо, щоб ці переживання не зруйнували Вас зсередини, тому радію, що Ви вирішили звернутися до спеціаліста.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Скажіть, будь ласка, а що Ви вкладаєте у поняття "їхня сім'я" (мама + вітчим)? А чому Ви забезпечували їхню сім'ю? Вони дорослі люди і самі відповідальні за власне життя. Яку саме допомогу не надала Вам матір? Чи Вам досі потрібна допомога (якщо так, то де б Ви її могли отримати - друзі, колеги і т. д.)?
Повністю підтримую Ваше рішення припинити спілкування: Ви маєте право відфільтровувати своє найближче оточення (навіть коли це стосується рідних). Повторю ще раз - Ви маєте право гніватися на матір і маєте право її не пробачати, однак важливо, щоб ці переживання не зруйнували Вас зсередини, тому радію, що Ви вирішили звернутися до спеціаліста.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Стосунки між дітьми
«Тому я переживаю, бо коли вона приходить від батька, а тут ще й син починає ображать, вона сумує за татом тоді ще більше. І я боюсь, що через це, вона взагалі не хотітиме йти додому, чи буде в пригніченому стані .»;
Мені здається, що тут проблема ще і в тому, що існує прихована конкуренція за Вас на підрівні чоловіків. Син проживає зі своїм біологічним батьком, водночас донька - ні (нерівномірний перерозподіл уваги). Ви намагаєтеся це несвідомо компенсувати, а діти це відчувають. Крім цього, Ваш чоловік не спілкується із його небіологічним сином (а в доньки увага від обох чоловіків).
«Так, я виснажена ситуацією , яка відбувається, тому що син якраз від цього чоловіка, з яким я зараз живу. »;
Знаєте, "щасливі діти - це щасливі батьки". Ваш психологічний стан безумовно впливає і на стан Ваших дітей. Тому Вам варто, перш за все, попіклуватися про себе, щоб у Вас був внутрішній ресурс для Ваших дітей ("вдягни кисневу маску на себе, а потім - на іншого"). Що саме Вас виснажує?
«Як боротися з гіперактивнісю сина, ввн рідко ходить за руку чи просто спокійно поруч. Бігає, нічого не слухаєй не чує. »;
Я б Вам рекомендувала звернутися із сином очно індивідуально до дитячого психолога, щоб він міг на нього поглянути і визначити, чи справа дійсно в гіперактивності.
Мені здається, що тут проблема ще і в тому, що існує прихована конкуренція за Вас на підрівні чоловіків. Син проживає зі своїм біологічним батьком, водночас донька - ні (нерівномірний перерозподіл уваги). Ви намагаєтеся це несвідомо компенсувати, а діти це відчувають. Крім цього, Ваш чоловік не спілкується із його небіологічним сином (а в доньки увага від обох чоловіків).
«Так, я виснажена ситуацією , яка відбувається, тому що син якраз від цього чоловіка, з яким я зараз живу. »;
Знаєте, "щасливі діти - це щасливі батьки". Ваш психологічний стан безумовно впливає і на стан Ваших дітей. Тому Вам варто, перш за все, попіклуватися про себе, щоб у Вас був внутрішній ресурс для Ваших дітей ("вдягни кисневу маску на себе, а потім - на іншого"). Що саме Вас виснажує?
«Як боротися з гіперактивнісю сина, ввн рідко ходить за руку чи просто спокійно поруч. Бігає, нічого не слухаєй не чує. »;
Я б Вам рекомендувала звернутися із сином очно індивідуально до дитячого психолога, щоб він міг на нього поглянути і визначити, чи справа дійсно в гіперактивності.
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 12:43:37
Отношения
«Емоційність його проявляється в агресії, може об зось стукнуть, псіхувать, кричать... І я його заспокоюю, все пояснюю. Не довіряє, бо постійно муніторить мій телефон, хоча у мене немає,що приховувать, і він може читать навіть всю переписку з чоловіком, де йдеться мова суто про доньку.»;
А Ви не боїтеся, що його агресивність може негативно впливати не лише на Вас, але і на Ваших дітей? Що саме Вам дають ці стосунки? Вас влаштовує, що хлопець приїжджає лише декілька разів на тиждень? Ви готові це терпіти в майбутньому? Взаємодовіра - це основа стосунків, а якщо її немає, то вони, рано чи пізно, розпадуться.
«Так, є доля правди в тому, що чоловік для мене десь грає роль батька, бо я була під йогом крилом, в декреті і всі питання і проблеми вирішував він, а для хлопця, з яким я зараз живу, я в якійсь мірі відіграю роль мами, бо відповідальності більше на мені, робота така в нього,що поруч раз у жва тижні, і відповідно,дітьми я займаюсь сама, а коли він є, то увага йому, бо він же на декілька днів приїхав. »;
Мені здається, що Ви розчарувалися в попередньому шлюбі і несвідомо вирішили обрати стратегію "навпаки", що також є програшним. Стосунки - це рівноправність та співпраця, а у першому і другому випадку, на жаль, цього не помітно. Я б Вам рекомендувала піти на індивідуальну терапію для того, щоб зрозуміти, які Ваші установки, поведінка, дії, дефіцити, призводять до того, що Ви будуєте такі нездорові стосунки і залишаєтеся в них + пропрацювати їх.
«В тому й справа, що через мою нерішучість вся ця історія триває вже років 2-3, і я настільки заплуталась в собі і у всьому, не що не можу зрозуміть до кого у мене які почуття.»;
На жаль, лише почуттів не достатньо. Потрібна ще психологічна близькість та зобов'язання. Саме останніх компонентів, на жаль, і немає. Із Вашої розповіді помітно, що Ви вибудовуєте созалежну модель стосунків, де дві особистості можуть лише функціонувати, доповнюючи один одного.
А Ви не боїтеся, що його агресивність може негативно впливати не лише на Вас, але і на Ваших дітей? Що саме Вам дають ці стосунки? Вас влаштовує, що хлопець приїжджає лише декілька разів на тиждень? Ви готові це терпіти в майбутньому? Взаємодовіра - це основа стосунків, а якщо її немає, то вони, рано чи пізно, розпадуться.
«Так, є доля правди в тому, що чоловік для мене десь грає роль батька, бо я була під йогом крилом, в декреті і всі питання і проблеми вирішував він, а для хлопця, з яким я зараз живу, я в якійсь мірі відіграю роль мами, бо відповідальності більше на мені, робота така в нього,що поруч раз у жва тижні, і відповідно,дітьми я займаюсь сама, а коли він є, то увага йому, бо він же на декілька днів приїхав. »;
Мені здається, що Ви розчарувалися в попередньому шлюбі і несвідомо вирішили обрати стратегію "навпаки", що також є програшним. Стосунки - це рівноправність та співпраця, а у першому і другому випадку, на жаль, цього не помітно. Я б Вам рекомендувала піти на індивідуальну терапію для того, щоб зрозуміти, які Ваші установки, поведінка, дії, дефіцити, призводять до того, що Ви будуєте такі нездорові стосунки і залишаєтеся в них + пропрацювати їх.
«В тому й справа, що через мою нерішучість вся ця історія триває вже років 2-3, і я настільки заплуталась в собі і у всьому, не що не можу зрозуміть до кого у мене які почуття.»;
На жаль, лише почуттів не достатньо. Потрібна ще психологічна близькість та зобов'язання. Саме останніх компонентів, на жаль, і немає. Із Вашої розповіді помітно, що Ви вибудовуєте созалежну модель стосунків, де дві особистості можуть лише функціонувати, доповнюючи один одного.
Стосунки між дітьми
«На даному етапі, я розводжуся з соловіком. Живу з іншим, але в нього така робота, що він буває дома рідко- раз у дві неділі. Тобто, я з дітьми більшість часу сама.»;
А як Ваші діти відреагували на те, що Ви живете тепер з іншим чоловіком? Можливо така поведінка сина почала спостерігатися після переїзду? Які у них стосунки із вітчимом? Чи підтримують вони контакт із біологічним батьком? Яка причина розлучення і хто був ініціатором? Як особисто Ви зараз себе почуваєте у цій ситуації (можливо Ви сама вже виснажена)?
А як Ваші діти відреагували на те, що Ви живете тепер з іншим чоловіком? Можливо така поведінка сина почала спостерігатися після переїзду? Які у них стосунки із вітчимом? Чи підтримують вони контакт із біологічним батьком? Яка причина розлучення і хто був ініціатором? Як особисто Ви зараз себе почуваєте у цій ситуації (можливо Ви сама вже виснажена)?
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 12:26:25
Не знаю як реагувати на критику від керівництва
Доброго дня, Соня.
А що особисто Вас тримало на роботі всі ці 3 роки? Що вона Вам дає? Чому Ви покинули попереднє місце праці, якщо Вам там подобалося?
«Крім того, після того випадку мені весь час дорікають некомпетентністю і безвідповідальністю. »;
Розкажіть, будь ласка, детальніше, в чому проявляються ці "докори"? Від кого вони йдуть? Як Ви на них реагуєте? Скільки приблизно разів на тиждень Ви їх чуєте? В які зазвичай моменти?
«Можливо, це незріло, але будь-які документи я завжди даю на підпис, тобто виходить: так я зробила помилку, але чому мені не вказали на неї вчасно, коли керівник підписував документи. Я в цій ситуації висловила свою думку таким чином, що добре що ці помилки виявили ми, а не якась перевірка і що я їх виправлю (і переробила за один день) і здала на повторну перевірку. ...Навряд, я можу сказати, що коли мені розказували як заповнювати форми я була впевнена, що керівник мені все нормально пояснив, а в результаті виявляється не все пояснив.»;
Помітно, що Ви не висловлюєте своє невдоволення прямо, а наче "прикриваєтеся". Чому? Що Вас лякає?
На скільки я зрозуміла, то проблема ось у чому: першопочатково Вам не описали чіткі вимоги щодо Вашої посади (що Ви маєте постійно перевіряти всі документи, коли несете їх на підпис + не було людини, яка б Вам пояснила, як їх правильно заповнювати і тому Ви зробили помилку), Ви не робили зауваження щодо цього моменту і не обговорювали проблему зворотнього зв'язку. Ви зробили помилку, керівник зробив зауваження, проте в неконструктивній формі: перейшовши на Вашу особистість. Звісно, Вам це не сподобалося, однак Ви не говорите про своє невдоволення керівництву.
Скажіть, будь ласка, чи є у Вашій фірмі менеджер по персоналу? Що б Ви хотіли отримати тут, від психологів?
А що особисто Вас тримало на роботі всі ці 3 роки? Що вона Вам дає? Чому Ви покинули попереднє місце праці, якщо Вам там подобалося?
«Крім того, після того випадку мені весь час дорікають некомпетентністю і безвідповідальністю. »;
Розкажіть, будь ласка, детальніше, в чому проявляються ці "докори"? Від кого вони йдуть? Як Ви на них реагуєте? Скільки приблизно разів на тиждень Ви їх чуєте? В які зазвичай моменти?
«Можливо, це незріло, але будь-які документи я завжди даю на підпис, тобто виходить: так я зробила помилку, але чому мені не вказали на неї вчасно, коли керівник підписував документи. Я в цій ситуації висловила свою думку таким чином, що добре що ці помилки виявили ми, а не якась перевірка і що я їх виправлю (і переробила за один день) і здала на повторну перевірку. ...Навряд, я можу сказати, що коли мені розказували як заповнювати форми я була впевнена, що керівник мені все нормально пояснив, а в результаті виявляється не все пояснив.»;
Помітно, що Ви не висловлюєте своє невдоволення прямо, а наче "прикриваєтеся". Чому? Що Вас лякає?
На скільки я зрозуміла, то проблема ось у чому: першопочатково Вам не описали чіткі вимоги щодо Вашої посади (що Ви маєте постійно перевіряти всі документи, коли несете їх на підпис + не було людини, яка б Вам пояснила, як їх правильно заповнювати і тому Ви зробили помилку), Ви не робили зауваження щодо цього моменту і не обговорювали проблему зворотнього зв'язку. Ви зробили помилку, керівник зробив зауваження, проте в неконструктивній формі: перейшовши на Вашу особистість. Звісно, Вам це не сподобалося, однак Ви не говорите про своє невдоволення керівництву.
Скажіть, будь ласка, чи є у Вашій фірмі менеджер по персоналу? Що б Ви хотіли отримати тут, від психологів?
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 12:15:34
ОКР отношений?
Доброго дня, ksush.
«Столкнулась с проблемой постоянных навязчивых мыслей о своих отношениях. Это случилось после того, как мы с моим парнем решили пожениться. Я долго ждала этого момента и думала, что вот оно но нет, после короткого времени радости начались мысли "если мы разойдемся, если он не мой и я не его, если я его уже не люблю" и так дальше. »;
Ви обговорювали своє хвилювання із хлопцем? Якщо ні, то чому?
«В предыдущих отношениях уже были такие эпизоды, но как-то они не затягивались на такое долгое время.»;
А хто був ініціатором попереднього розлучення і якою була його причина? Як Ви тоді із цим впоралися і чи також доходило до весілля?
«Еще была у психотерапевта раньше, поставили ГТР. »;
Ваш хлопець знає про цей діагноз? Ви зараз проходите індивідуальну терапію у психолога-психотерапевта? Чи Ви ходили до психіатра і він виписував Вам заспокійливе? Діагноз може поставити лише психіатр. Насправді, шлюб - це справді досить хвилююча подія і важливий крок у житті кожної людини, тому сумніви і хвилювання є зрозумілими та природніми. Водночас, якщо у Вас справді генералізований тривожний розлад, то Ви це відчуваєте втричі інтенсивніше (Ваш мозок шукає всі можливі небезпечні варіанти і комбінації). У, будь-якому випадку, якщо у Вас правді ГТР, то Ви маєте хоча б раз в пів року проходити огляд у психіатра + індивідуальна терапія. Ваша проблема лежить на двох рівнях: біологічний + психологічний, тому і працювати необхідно комплексно.
«Столкнулась с проблемой постоянных навязчивых мыслей о своих отношениях. Это случилось после того, как мы с моим парнем решили пожениться. Я долго ждала этого момента и думала, что вот оно но нет, после короткого времени радости начались мысли "если мы разойдемся, если он не мой и я не его, если я его уже не люблю" и так дальше. »;
Ви обговорювали своє хвилювання із хлопцем? Якщо ні, то чому?
«В предыдущих отношениях уже были такие эпизоды, но как-то они не затягивались на такое долгое время.»;
А хто був ініціатором попереднього розлучення і якою була його причина? Як Ви тоді із цим впоралися і чи також доходило до весілля?
«Еще была у психотерапевта раньше, поставили ГТР. »;
Ваш хлопець знає про цей діагноз? Ви зараз проходите індивідуальну терапію у психолога-психотерапевта? Чи Ви ходили до психіатра і він виписував Вам заспокійливе? Діагноз може поставити лише психіатр. Насправді, шлюб - це справді досить хвилююча подія і важливий крок у житті кожної людини, тому сумніви і хвилювання є зрозумілими та природніми. Водночас, якщо у Вас справді генералізований тривожний розлад, то Ви це відчуваєте втричі інтенсивніше (Ваш мозок шукає всі можливі небезпечні варіанти і комбінації). У, будь-якому випадку, якщо у Вас правді ГТР, то Ви маєте хоча б раз в пів року проходити огляд у психіатра + індивідуальна терапія. Ваша проблема лежить на двох рівнях: біологічний + психологічний, тому і працювати необхідно комплексно.
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 12:00:40
Запуталась в своей жизни
Доброго дня, katia2000.
Помітно, що Ви зараз знаходитеся у великому стресі, хочеться Вас підтримати.
«но дальше работать кажется не смогу так как там слишком много стрессовых ситуаций , мне много говорят что я не смогу соревноваться в нужный момент...всегда думаю что хуже других , ведь многие могут и выдержать в силе, мне многие говорят что фельдшер не для тебя , ты не выдержишь , либо меняй професию.»;
Хто саме Вам говорить, що Ви "не зможете"?
«В последнее время перестала ладить со своими родными ,постоянно ругаемся, было огромное желание где то уйти, у меня ощущение недопонимание ко мне»;
А Ви зараз перебуваєте разом із батьками? Яка основна прична конфліктів? В чому саме полягає "непорозуміння"?
« я раньше боялась крови, этого не хотела , пошла учится мне нравится эта профессия, переболела страх крови »;
Подивіться, Ви заради омріяної професії навіть перебороли страх крові і це велике досягнення! Ви досі вважаєте, що не достатньо "сильна" для цієї роботи?
«всегда думаю что хуже других»;
А хто ці "інші"? Чим, на Вашу думку, Ви гірша? В дитинстві батьки порівнювали Вас із іншими?
«мне нравится эта профессия...когда я понимаю что не буду работать , чувствую грусть»;
Скажіть, будь ласка, а що особисто Вас лякає у цій професії, а що Вам подобається? Ця спеціалізація особисто Ваше бажання, чи, можливо, все-таки, це амбіції Ваших батьків?
Помітно, що Ви зараз знаходитеся у великому стресі, хочеться Вас підтримати.
«но дальше работать кажется не смогу так как там слишком много стрессовых ситуаций , мне много говорят что я не смогу соревноваться в нужный момент...всегда думаю что хуже других , ведь многие могут и выдержать в силе, мне многие говорят что фельдшер не для тебя , ты не выдержишь , либо меняй професию.»;
Хто саме Вам говорить, що Ви "не зможете"?
«В последнее время перестала ладить со своими родными ,постоянно ругаемся, было огромное желание где то уйти, у меня ощущение недопонимание ко мне»;
А Ви зараз перебуваєте разом із батьками? Яка основна прична конфліктів? В чому саме полягає "непорозуміння"?
« я раньше боялась крови, этого не хотела , пошла учится мне нравится эта профессия, переболела страх крови »;
Подивіться, Ви заради омріяної професії навіть перебороли страх крові і це велике досягнення! Ви досі вважаєте, що не достатньо "сильна" для цієї роботи?
«всегда думаю что хуже других»;
А хто ці "інші"? Чим, на Вашу думку, Ви гірша? В дитинстві батьки порівнювали Вас із іншими?
«мне нравится эта профессия...когда я понимаю что не буду работать , чувствую грусть»;
Скажіть, будь ласка, а що особисто Вас лякає у цій професії, а що Вам подобається? Ця спеціалізація особисто Ваше бажання, чи, можливо, все-таки, це амбіції Ваших батьків?
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 11:45:41
Я не знаю как мне поступить?
Доброго дня, Night 82.
Скажіть, будь ласка, як давно Ви помітили таку зміну у стосунках? Можливо у Вашій сім'ї сталася якась стресова подія чи великий конфлік? Чому Ваш чоловік не довіряє Вам (як Ви це зрозуміли + були реальні факти, коли Ви порушували його довіру)?
«Я прошу его подумать, говорю что можно ещё все изменить и я хочу меняться в его глазах. Я готова.»;
Як саме Ви готові змінюватися у його очах? Стосунки - це двоє партнерів, що співпрацюють, а тут помітно, що Ви все тягнете на собі.
«Звонили друг другу и болтали часами, но со временем все прошло (нет ничего кроме претензий и недомолвок) »;
Розкажіть, будь ласка, детальніше які саме претензії, що за "недомовки"? Через що, найчастіше у вас виникають конфлікти?
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Як донька реагує на проблеми у ваших стосунках?
Скажіть, будь ласка, як давно Ви помітили таку зміну у стосунках? Можливо у Вашій сім'ї сталася якась стресова подія чи великий конфлік? Чому Ваш чоловік не довіряє Вам (як Ви це зрозуміли + були реальні факти, коли Ви порушували його довіру)?
«Я прошу его подумать, говорю что можно ещё все изменить и я хочу меняться в его глазах. Я готова.»;
Як саме Ви готові змінюватися у його очах? Стосунки - це двоє партнерів, що співпрацюють, а тут помітно, що Ви все тягнете на собі.
«Звонили друг другу и болтали часами, но со временем все прошло (нет ничего кроме претензий и недомолвок) »;
Розкажіть, будь ласка, детальніше які саме претензії, що за "недомовки"? Через що, найчастіше у вас виникають конфлікти?
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Як донька реагує на проблеми у ваших стосунках?
Аборт, депрессия, чувство вины
Доброго дня, Алла.
Дуже Вам співчуваю. Аборт - це втрата і тому Ви будете переживати ряд стадій: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття (зараз Ви знаходитеся на стадії торгів та депресії). Скажіть, будь ласка, чи обговорювали Ви із кимось свою втрату? Чи є люди, які могли б зараз Вас підтримати? У Вас дуже багато стресу: переживання втрати дитини, роботи + на скільки я зрозуміла, напевно, і стосунків. Робота Вам допомагала абстрагуватися від болісних переживань, однак абстрагування - це лише "тимчасова перша допомога", але колючка так і не витягається, а рана гноїться. У Вашому випадку варто звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта, щоб Ви екологічно перепрожили втрату.
Ви цінна, тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе!
Дуже Вам співчуваю. Аборт - це втрата і тому Ви будете переживати ряд стадій: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття (зараз Ви знаходитеся на стадії торгів та депресії). Скажіть, будь ласка, чи обговорювали Ви із кимось свою втрату? Чи є люди, які могли б зараз Вас підтримати? У Вас дуже багато стресу: переживання втрати дитини, роботи + на скільки я зрозуміла, напевно, і стосунків. Робота Вам допомагала абстрагуватися від болісних переживань, однак абстрагування - це лише "тимчасова перша допомога", але колючка так і не витягається, а рана гноїться. У Вашому випадку варто звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта, щоб Ви екологічно перепрожили втрату.
Ви цінна, тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе!
Стосунки між дітьми
Доброго дня.
Перш за все, у віці 2-3 років дитина вчиться емоційній саморегуляції від батьків та розумінню рамок, тому дуже важливо, як Ви з чоловіком проявляєте гнів і реагуєте на нього (адже діти навчаються через спостереження). Гнів - це вроджена емоція, що сигналізує про незадоволені потреби або порушення кордонів. Дитина поки що сама не може повністю зрозуміти, що їй необхідно і не може, так само, пояснити Вам словами. Скажіть, будь ласка, можливо його проявам агресії передує якась подія, ситуація? Безумовно, відчувається конкуренція за сиблінгів за вашу увагу. На Вашу думку, Ви пропорційно розподіляється увагу між дітьми?
«але менший ображає старшу, може вдарить її іграшкою чи кидатися в неї чимось. »;
Як Ви, чоловік реагуєте в цей момент? Як дівчинка реагує?
«Я розумію, що донька інколи цим може користуватись, щоб привернуть увагу до себе, в таких випадках. »;
Розкажіть, будь ласка, детальніше: як саме, на Вашу думку, вона цим користується?
Перш за все, у віці 2-3 років дитина вчиться емоційній саморегуляції від батьків та розумінню рамок, тому дуже важливо, як Ви з чоловіком проявляєте гнів і реагуєте на нього (адже діти навчаються через спостереження). Гнів - це вроджена емоція, що сигналізує про незадоволені потреби або порушення кордонів. Дитина поки що сама не може повністю зрозуміти, що їй необхідно і не може, так само, пояснити Вам словами. Скажіть, будь ласка, можливо його проявам агресії передує якась подія, ситуація? Безумовно, відчувається конкуренція за сиблінгів за вашу увагу. На Вашу думку, Ви пропорційно розподіляється увагу між дітьми?
«але менший ображає старшу, може вдарить її іграшкою чи кидатися в неї чимось. »;
Як Ви, чоловік реагуєте в цей момент? Як дівчинка реагує?
«Я розумію, що донька інколи цим може користуватись, щоб привернуть увагу до себе, в таких випадках. »;
Розкажіть, будь ласка, детальніше: як саме, на Вашу думку, вона цим користується?
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 11:20:18
запрет идти на мероприятие
«спасибо большое всем, вопрос решён с положительным результатом 😊😊 »;
Дуже радію, що батьки почули Вас! ::smile:: Вітаю! Бажаю Вам гарно відсвяткувати із дівчиною її випускний ::wink::.
Дуже радію, що батьки почули Вас! ::smile:: Вітаю! Бажаю Вам гарно відсвяткувати із дівчиною її випускний ::wink::.
Как поверить в отношения и найти мотивацию сейчас?
«спасибо за ответы.
постараюсь как можно быстрее обратиться за помощью к специалисту. »;
Дуже радію, що Ви вирішили пропрацювати себе! Бажаю Вам знайти чудового спеціаліста і хорошої співпраці!
Удачі, вірю у Вас! ::smile::
постараюсь как можно быстрее обратиться за помощью к специалисту. »;
Дуже радію, що Ви вирішили пропрацювати себе! Бажаю Вам знайти чудового спеціаліста і хорошої співпраці!
Удачі, вірю у Вас! ::smile::
запрет идти на мероприятие
«спасибо Оксана, сегодня поговорю и отпишу вам »;
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі! ::smile::
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі! ::smile::
Как поверить в отношения и найти мотивацию сейчас?
«да, меня также бросили. но причина была в том, что я думала, что это отношения глубокие, но после первого интима меня отвергли, удалив из всех соц сетей, без объяснения причины. здесь, я открылась, поверила, парень сказал, что он после смерти мамы так и не смог никого полюбить.»;
Дуже сумно це читати. У Вас подвійна травматизація. На скільки я зрозуміла, то хлопець обгрунтував факт розлучення тим, що він досі не пережив смерть матері. Ок, це його вибір, однак помітно, що, скоріш за все, саме через цю причину Вам ще більш психологічно тяжко ("А що, якби я..."). Однак хочу сказати Вам наступне: якби хлопець дійсно дорожив Вашими стосунками, він би боровся за них та пропрацював свою втрату зі спеціалістом, а помітно, що він не взяв відповідальності за власний психологічний стан.
«с папой прекрасные отношения. всегда могу обратиться за советом, всегда поддерживает.»;
Радію, що у Вас є такий сиильний зовнішній ресурс тому, будь ласка, скористайтеся цим.
«с детства были проблемы с бабушкой и дедушкой. они меня никогда не принимали. »;
Співчуваю Вам. Можливо, коли Вас не приймають чи відштовхують, то це також відтягує Вас "гумовою стрічкою" у цей травматичний досвід дитинства, тому і сила болю зростає.
«я полностью верила этому человеку, открылась полностью. все ему отдавала сейчас стараюсь избегать мыслей об отношениях с ним, просто тогда накатывают слезы. »;
Чим більше Ви намагаєтеся уникнути почуттів та думок, чим більше блокуєте їх, тим більше Ви застрягаєте у втраті - це парадокс. Вам потрібно конструктивно пережити це. У будь-якому випадку, як я і зазначала раніше, найефективніше - це звернутися на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта тому, що, будь-які рекомендації в режимі переписки, на жаль, є неефективними. Вам потрібно пропрацювати свій біль через терапевтичні стосунки.
Дуже сумно це читати. У Вас подвійна травматизація. На скільки я зрозуміла, то хлопець обгрунтував факт розлучення тим, що він досі не пережив смерть матері. Ок, це його вибір, однак помітно, що, скоріш за все, саме через цю причину Вам ще більш психологічно тяжко ("А що, якби я..."). Однак хочу сказати Вам наступне: якби хлопець дійсно дорожив Вашими стосунками, він би боровся за них та пропрацював свою втрату зі спеціалістом, а помітно, що він не взяв відповідальності за власний психологічний стан.
«с папой прекрасные отношения. всегда могу обратиться за советом, всегда поддерживает.»;
Радію, що у Вас є такий сиильний зовнішній ресурс тому, будь ласка, скористайтеся цим.
«с детства были проблемы с бабушкой и дедушкой. они меня никогда не принимали. »;
Співчуваю Вам. Можливо, коли Вас не приймають чи відштовхують, то це також відтягує Вас "гумовою стрічкою" у цей травматичний досвід дитинства, тому і сила болю зростає.
«я полностью верила этому человеку, открылась полностью. все ему отдавала сейчас стараюсь избегать мыслей об отношениях с ним, просто тогда накатывают слезы. »;
Чим більше Ви намагаєтеся уникнути почуттів та думок, чим більше блокуєте їх, тим більше Ви застрягаєте у втраті - це парадокс. Вам потрібно конструктивно пережити це. У будь-якому випадку, як я і зазначала раніше, найефективніше - це звернутися на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта тому, що, будь-які рекомендації в режимі переписки, на жаль, є неефективними. Вам потрібно пропрацювати свій біль через терапевтичні стосунки.
Ответ отредактирован автором 14-07-2020 19:30:01
Как поверить в отношения и найти мотивацию сейчас?
Доброго дня, Maryna.
Дуже Вам співчуваю. Хлопець обгрунтував причину свого рішення? Скажіть, будь ласка, чи є у Вас люди, які могли б Вас зараз психологічно підтримати: друзі, батьки тощо? Пройшло вже 4 місяці і Ви б мали вже пережити криву втрати: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття, однак таке відчуття, що Ви застрягли на одній із стадій (іноді через те, що заблокована якась із стадій, наприклад, "гнів"). Я б могла Вам дати одну техніку (наприклад, напишіть лист хлопцеві, у якому опишіть всі свої переживання, почуття, слова, які Ви б хотіли йому сказати і т. д. Після цього перечитайте про себе лист, порвіть, викиньте чи спаліть його), однак мені здається, що у Вашому випадку найраще - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта (Ви зможете екологічно пережити втрату + припускаю, що проблема лежить трохи глибше).
У Вас існує перший негативний досвід із попереднім партнером + негативний досвід із цим партнером і це, скоріш за все, наклалося один на одного (тому потрібно працювати із двома втратами). Також скажіть, будь ласка, а які у Вас стосунки із татом?
Дуже Вам співчуваю. Хлопець обгрунтував причину свого рішення? Скажіть, будь ласка, чи є у Вас люди, які могли б Вас зараз психологічно підтримати: друзі, батьки тощо? Пройшло вже 4 місяці і Ви б мали вже пережити криву втрати: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття, однак таке відчуття, що Ви застрягли на одній із стадій (іноді через те, що заблокована якась із стадій, наприклад, "гнів"). Я б могла Вам дати одну техніку (наприклад, напишіть лист хлопцеві, у якому опишіть всі свої переживання, почуття, слова, які Ви б хотіли йому сказати і т. д. Після цього перечитайте про себе лист, порвіть, викиньте чи спаліть його), однак мені здається, що у Вашому випадку найраще - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта (Ви зможете екологічно пережити втрату + припускаю, що проблема лежить трохи глибше).
У Вас існує перший негативний досвід із попереднім партнером + негативний досвід із цим партнером і це, скоріш за все, наклалося один на одного (тому потрібно працювати із двома втратами). Також скажіть, будь ласка, а які у Вас стосунки із татом?
Ответ отредактирован автором 14-07-2020 19:05:23
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
