Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 12 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Отношения с мужем
Доброго дня, Ніка.
Скажіть, будь ласка, а що Вас засмутило більше: що чоловік дивиться порно, чи що він це від Вас приховує і бреше? На скільки я зрозуміла, до мастурбації як явища Ви ставитеся ОК, тому у цій ситуації акцент йде на інше.
«за несколько лет совместной жизни С мужем, недавно застукала его за просмотром порно, возможно также был анонизм, но я нетзастала...при этом всем он всегда уверенно говорил что никогда таким не занимается, что даже заставил меня в это поверить.»;
Можливо Вам страшно, що раніше чоловік казав "навіщо мені це потрібно", а зараз цим займається і це, начебто, означає, що він нещасливий із Вами у стосунках (і Ви його не задовільняєте)? Як наслідок, Ви гніваєтеся на нього (що він нічого не говорить) і на себе (що Ви чогось недобачили), а під цим всим лежить страх за стосунки.
«Очень огорчила меня эта новость, сразу самокопание, ощущение будто изменили(хотя понимаю что это не так) »;
Розкажіть детальніше, які саме думки у Вас з'являються у зв'язку із цією ситуацією (самокопання).
«Хотела поговорить с ним на след день.»;
А чому не поговорили одразу? На мою думку, основна проблема у тому, що ви не обговорили конструктивно цю ситуацію із позиції ваших почуттів (Наприклад, не запитали у чоловіка, що йому дає перегляд порно + не розповіли йому про свої страхи, хвилювання і т. д.). Ваша розмова проходить в емоційно зарядженій манері із взаємними звинуваченнями і критикою.
Зазвичай маструбація - це емоційна розгрузка, а у вашому випадку виходить замкнуте коло: більше скандалів - більша емоційна назрузка - більше мастурбації.
Крім цього, скільки років Вашій дитині? Дитина має власну кімнату, чи спить окремо? Чи після народження дитини ваше сексуальне життя погіршилося + скандали стали частішими?
Скажіть, будь ласка, а що Вас засмутило більше: що чоловік дивиться порно, чи що він це від Вас приховує і бреше? На скільки я зрозуміла, до мастурбації як явища Ви ставитеся ОК, тому у цій ситуації акцент йде на інше.
«за несколько лет совместной жизни С мужем, недавно застукала его за просмотром порно, возможно также был анонизм, но я нетзастала...при этом всем он всегда уверенно говорил что никогда таким не занимается, что даже заставил меня в это поверить.»;
Можливо Вам страшно, що раніше чоловік казав "навіщо мені це потрібно", а зараз цим займається і це, начебто, означає, що він нещасливий із Вами у стосунках (і Ви його не задовільняєте)? Як наслідок, Ви гніваєтеся на нього (що він нічого не говорить) і на себе (що Ви чогось недобачили), а під цим всим лежить страх за стосунки.
«Очень огорчила меня эта новость, сразу самокопание, ощущение будто изменили(хотя понимаю что это не так) »;
Розкажіть детальніше, які саме думки у Вас з'являються у зв'язку із цією ситуацією (самокопання).
«Хотела поговорить с ним на след день.»;
А чому не поговорили одразу? На мою думку, основна проблема у тому, що ви не обговорили конструктивно цю ситуацію із позиції ваших почуттів (Наприклад, не запитали у чоловіка, що йому дає перегляд порно + не розповіли йому про свої страхи, хвилювання і т. д.). Ваша розмова проходить в емоційно зарядженій манері із взаємними звинуваченнями і критикою.
Зазвичай маструбація - це емоційна розгрузка, а у вашому випадку виходить замкнуте коло: більше скандалів - більша емоційна назрузка - більше мастурбації.
Крім цього, скільки років Вашій дитині? Дитина має власну кімнату, чи спить окремо? Чи після народження дитини ваше сексуальне життя погіршилося + скандали стали частішими?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 16:47:41
Как вывести парня на разговор, если он в прямую говорит что не хочет разговаритьвать.
Доброго дня.
Перш за все, щоб ми могли Вам ефективно допомогти, Ви маєте детальніше розповісти, через що Ваш хлопець перестав із Вами спілкуватися. Які саме "проблеми" ви маєте вирішити спільно?
Скільки вже триває це "мовчання" після того конфлікту? ОК, хлопець має право на перерву у розмові (можливо він хоче заспокоїтися і обдумати ситуацію), однак ви повинні спільно визначити конкретний проміжок часу, скільки вона буде тривати (адже Ваш психологічний стан також важливий).
Скажіть, будь ласка, що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Якою є основна причина ваших конфліктів у стосунках?
Перш за все, щоб ми могли Вам ефективно допомогти, Ви маєте детальніше розповісти, через що Ваш хлопець перестав із Вами спілкуватися. Які саме "проблеми" ви маєте вирішити спільно?
Скільки вже триває це "мовчання" після того конфлікту? ОК, хлопець має право на перерву у розмові (можливо він хоче заспокоїтися і обдумати ситуацію), однак ви повинні спільно визначити конкретний проміжок часу, скільки вона буде тривати (адже Ваш психологічний стан також важливий).
Скажіть, будь ласка, що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Якою є основна причина ваших конфліктів у стосунках?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 16:26:08
Отношения и дружба
Доброго дня, Євгеній.
Скажіть, будь ласка, що б Ви хотіли отримати від психологів?
«Как уехала на заработки стали ругаться по пустякам во многом виноват был я и алкоголь я перестал пить вообще»;
Якою була основна причина сварок? Чому Ви зловживали алкоголем? Що Вам це давало? Чого Ви зараз боїтеся у стосунках, коли повернетеся?
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Ви бачите із цією дівчиною спільне майбутнє?
Скажіть, будь ласка, що б Ви хотіли отримати від психологів?
«Как уехала на заработки стали ругаться по пустякам во многом виноват был я и алкоголь я перестал пить вообще»;
Якою була основна причина сварок? Чому Ви зловживали алкоголем? Що Вам це давало? Чого Ви зараз боїтеся у стосунках, коли повернетеся?
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Ви бачите із цією дівчиною спільне майбутнє?
Парень уезжает что делать
Доброго дня, Анастасія.
Дуже Вам співчуваю. Безумовно, стосунки на відстані - це важливе випробування, однак якщо ви його подолаєте спільно, то ваші стосунки лише стануть міцнішими. Подивіться на це із іншої перспективи. Водночас, Ви маєте право сумувати - дозвольте собі це.
«я уже неделю реву не могу осознать что он уезжает»;
Ви говорили про свій стан, сум і хвилювання із хлопцем? Чого Ви найбільше боїтеся у цій ситуації? Ви обговорювали із хлопцем план дій, як Ви будете підтримувати із ним зв'язок (наприклад, вечір спільного кіноперегляду, онлайн ігри, переписка, відеодзвінки тощо).
«,не кто не понимает поговорить не с кем ,помогите пожалуйста »;
А Ви намагалися поговорити зі своїми батьками чи друзями, попросивши їх про підтримку?
Дуже Вам співчуваю. Безумовно, стосунки на відстані - це важливе випробування, однак якщо ви його подолаєте спільно, то ваші стосунки лише стануть міцнішими. Подивіться на це із іншої перспективи. Водночас, Ви маєте право сумувати - дозвольте собі це.
«я уже неделю реву не могу осознать что он уезжает»;
Ви говорили про свій стан, сум і хвилювання із хлопцем? Чого Ви найбільше боїтеся у цій ситуації? Ви обговорювали із хлопцем план дій, як Ви будете підтримувати із ним зв'язок (наприклад, вечір спільного кіноперегляду, онлайн ігри, переписка, відеодзвінки тощо).
«,не кто не понимает поговорить не с кем ,помогите пожалуйста »;
А Ви намагалися поговорити зі своїми батьками чи друзями, попросивши їх про підтримку?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 16:14:33
Ссоры с подругой
Доброго дня, Ela.
Кожна людина повинна мати свій особистий простір. Хоча вона і Ваша подруга, проте ви всерівно, 24/7 знаходитеся поряд і це, звісно, виснажує вас обох. Водночас, помітно, що подруга вміє відстаювати свої кордони (і навіть порушувати Ваші), а Ви - ні. І в цьому проблема.
«Я не могу, правда, терпеть этот ор, потому что нормально разговаривать мы не умеем.»;
Опишіть, будь ласка, детальніше Вашу останню сварку.
«Съехать я пока не могу, хочу встать хотя бы чуть-чуть на ноги, но и терпеть тоже нет сил, я просто боюсь сорваться однажды и все. »;
Ви можете знімати квартиру із іншою дівчиною - все залежить від Вашого бажання.
«я попыталась это сделать, но меня убила фраза: «Ты думаешь, я этого не покупала, когда тебя тут не было ?» »;
Опишіть детальніше цей випадок. Багато чого залежить від форми подачі повідомлення.
«У неё начались какие-то загоны, по поводу того, с кем я общаюсь, поеду ли гулять с ней или с кем-то. »;
Таке відчуття, що Ваші сварки почалися через ревнощі подруги, а побут лише підкріпив цю стуацію. У Вас є припущення, до кого вона може Вас ревнувати (спільні друзі, хлопець, який їй вам обом подобається, більша забрата чи краще ставлення колективу тощо)? Можливо були якісь ситуації?
Кожна людина повинна мати свій особистий простір. Хоча вона і Ваша подруга, проте ви всерівно, 24/7 знаходитеся поряд і це, звісно, виснажує вас обох. Водночас, помітно, що подруга вміє відстаювати свої кордони (і навіть порушувати Ваші), а Ви - ні. І в цьому проблема.
«Я не могу, правда, терпеть этот ор, потому что нормально разговаривать мы не умеем.»;
Опишіть, будь ласка, детальніше Вашу останню сварку.
«Съехать я пока не могу, хочу встать хотя бы чуть-чуть на ноги, но и терпеть тоже нет сил, я просто боюсь сорваться однажды и все. »;
Ви можете знімати квартиру із іншою дівчиною - все залежить від Вашого бажання.
«я попыталась это сделать, но меня убила фраза: «Ты думаешь, я этого не покупала, когда тебя тут не было ?» »;
Опишіть детальніше цей випадок. Багато чого залежить від форми подачі повідомлення.
«У неё начались какие-то загоны, по поводу того, с кем я общаюсь, поеду ли гулять с ней или с кем-то. »;
Таке відчуття, що Ваші сварки почалися через ревнощі подруги, а побут лише підкріпив цю стуацію. У Вас є припущення, до кого вона може Вас ревнувати (спільні друзі, хлопець, який їй вам обом подобається, більша забрата чи краще ставлення колективу тощо)? Можливо були якісь ситуації?
Безысходность
Доброго дня, angel_fel.
Дуже Вам співчуваю. Ви і Ваша дитина не заслуговує на фізичне і психологічне насилля. Цей чоловік загрожує Вашому життю і життю Вашої дитини, тому саме у Вашій відповідальності захистити себе і дитинку. Рекомендую Вам терміново покинути цього чоловіка і переїхати. Він немає права забирати у Вас дитину (якщо чоловік буде Вам погрожувати - викличте поліцію).
«И так стыдно возвращаться в свой посёлок, где на меня пальцем будут тыкать, что с животом приехала ... »;
Яка різниця, чи хтось буде тицяти у Вас пальцями, якщо справа йде про Ваше життя, безпеку і здоров'я? Виставляйте пріорітети.
«Мой большой страх был не создать семью и остаться матерью-одиночкой, я не смогу сама всё это вытянуть. »;
Якщо Ви захочете, то впораєтеся, я впевнена. Держава фінансово підтримує матерів-одиначок + чоловік зобов'язаний виплачувати аліменти + у Вас є батьки, в яких Ви можете попросити про допомогу і підтримку (припускаю, що батьки засмутяться більше, якщо Ви будете жити із насильником, ніж якщо Ви попросите у них підтримки. Я впевнена, що вони Вас зрозуміють). Якщо говорити про психологічний стан дитини, яка живе у неповній сім'ї, то хочу сказати Вам наступне: щасливі батьки - це щасливі діти. Набагато стресовішим і травматичнішим для дитини буде жити у деструктивній атмосфері насилля, ніж просто із мамою. Можливо у Вас є друзі чи інші родичі, які могли б зараз Вас підтримати? Крім цього, є багато соціальних центрів для жінок із схожими проблемами, як у Вас.
«я все два года с ним не счастлива, и я очень жалею, что когда уходила раньше, не ушла...когда ещё не была в положении, настолько привыкла к нему, настолько он мне где-то отца заменял (ведь мужчина взрослый, а от отца внимания я никакого не получала) но не хочется мне больше мучится и чтобы мой ребёнок, который ещё не родился, и я очень надеюсь, что после всего, что я переживаю тут родится слышал и видел это всё. »;
Те, що Ви описуєте схоже на созалежну модель стосунків і це вже запит на терапію. Водночас, зараз лише Ви обираєте: чи залишатися у ролі Жертви, чи нарешті вийти із неї. Якщо Вам важко це зробити, то зверніться у центр підтримки жінок, що пережили домашнє насилля або в іншу соціальну службу у Вашому місті.
Ви цінна, тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе! Ви зобов'язана бути щасливою!
Дуже Вам співчуваю. Ви і Ваша дитина не заслуговує на фізичне і психологічне насилля. Цей чоловік загрожує Вашому життю і життю Вашої дитини, тому саме у Вашій відповідальності захистити себе і дитинку. Рекомендую Вам терміново покинути цього чоловіка і переїхати. Він немає права забирати у Вас дитину (якщо чоловік буде Вам погрожувати - викличте поліцію).
«И так стыдно возвращаться в свой посёлок, где на меня пальцем будут тыкать, что с животом приехала ... »;
Яка різниця, чи хтось буде тицяти у Вас пальцями, якщо справа йде про Ваше життя, безпеку і здоров'я? Виставляйте пріорітети.
«Мой большой страх был не создать семью и остаться матерью-одиночкой, я не смогу сама всё это вытянуть. »;
Якщо Ви захочете, то впораєтеся, я впевнена. Держава фінансово підтримує матерів-одиначок + чоловік зобов'язаний виплачувати аліменти + у Вас є батьки, в яких Ви можете попросити про допомогу і підтримку (припускаю, що батьки засмутяться більше, якщо Ви будете жити із насильником, ніж якщо Ви попросите у них підтримки. Я впевнена, що вони Вас зрозуміють). Якщо говорити про психологічний стан дитини, яка живе у неповній сім'ї, то хочу сказати Вам наступне: щасливі батьки - це щасливі діти. Набагато стресовішим і травматичнішим для дитини буде жити у деструктивній атмосфері насилля, ніж просто із мамою. Можливо у Вас є друзі чи інші родичі, які могли б зараз Вас підтримати? Крім цього, є багато соціальних центрів для жінок із схожими проблемами, як у Вас.
«я все два года с ним не счастлива, и я очень жалею, что когда уходила раньше, не ушла...когда ещё не была в положении, настолько привыкла к нему, настолько он мне где-то отца заменял (ведь мужчина взрослый, а от отца внимания я никакого не получала) но не хочется мне больше мучится и чтобы мой ребёнок, который ещё не родился, и я очень надеюсь, что после всего, что я переживаю тут родится слышал и видел это всё. »;
Те, що Ви описуєте схоже на созалежну модель стосунків і це вже запит на терапію. Водночас, зараз лише Ви обираєте: чи залишатися у ролі Жертви, чи нарешті вийти із неї. Якщо Вам важко це зробити, то зверніться у центр підтримки жінок, що пережили домашнє насилля або в іншу соціальну службу у Вашому місті.
Ви цінна, тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе! Ви зобов'язана бути щасливою!
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 15:55:05
У меня есть семья, но я совсем один.
Доброго дня, nik1bb.
«А вот любви, любви у меня нет. Интимных отношений с женой нет уже лет 15 - 17, да и не в них только дело. Никто не придёт, не прильнёт к плечу, не поговорит. Некого приласкать. Понятно, что нет у жены ко мне любви, да наверное никогда и не было. Вроде живём в одной квартире, а как в разных вселенных. Я в своей комнате, она - в своей.»;
Ви говорили про це із дружиною? Якщо ні, то чому? Якщо так, то що вона відповіла? Скажіть, будь ласка, а що трапилося у Вашій сім'ї приблизно 15-17 років тому (можливо якісь кардинальні зміни (наприклад, син одружився і покинув сім'ю), стресові події і т. д.)? Чому звернулися саме зараз?
Що Вам дають стосунки із дружиною, а чого у них не вистачає? Через що, зазвичай, у Вас виникають конфлікти із дружиною?
«А вот любви, любви у меня нет. Интимных отношений с женой нет уже лет 15 - 17, да и не в них только дело. Никто не придёт, не прильнёт к плечу, не поговорит. Некого приласкать. Понятно, что нет у жены ко мне любви, да наверное никогда и не было. Вроде живём в одной квартире, а как в разных вселенных. Я в своей комнате, она - в своей.»;
Ви говорили про це із дружиною? Якщо ні, то чому? Якщо так, то що вона відповіла? Скажіть, будь ласка, а що трапилося у Вашій сім'ї приблизно 15-17 років тому (можливо якісь кардинальні зміни (наприклад, син одружився і покинув сім'ю), стресові події і т. д.)? Чому звернулися саме зараз?
Що Вам дають стосунки із дружиною, а чого у них не вистачає? Через що, зазвичай, у Вас виникають конфлікти із дружиною?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 15:35:35
Депрессия во всех сферах, не понимаю как выйти из этого состояния?
Доброго дня, Dk95.
«Иногда он депрессует по этому поводу и срывается.»;
Можете, будь ласка, детальніше описати ці сварки. Яка їхня основна причина? На скільки я зрозуміла, це почалося після пандемії?
«Так же родственники меня зовут сделать передышку на время и приехать, а средств нет, и парень не хочет меня отпускать. »;
А як Ваш хлопець аргументує своє небажання Вас відпускати? Якби у Вас була фінансова можливість, Ви б поїхали до родичів?
«Хожу на собеседования и не нравится никакая работа.»;
Скажіть, будь ласка, чим саме вони Вам не подобаються? Які у Вас основні критерії до роботи? Можливо Ви не хочете взагалі працювата, а просто відпочити?
«Работать я хочу и нужно быть самостоятельной, сейчас да я с МЧ,но а вдруг что-то поменяется и я одна без работы и денег ,без крыши над головой в другом городе.»;
"Хочете" чи "Потрібно"?
Також скажіть, будь ласка, чи у Вас є друзі, з якими Ви підтримуєте контакт? Як Ви організовуєте свій відпочинок? Як проходить Ваш звичайний день?
«Иногда он депрессует по этому поводу и срывается.»;
Можете, будь ласка, детальніше описати ці сварки. Яка їхня основна причина? На скільки я зрозуміла, це почалося після пандемії?
«Так же родственники меня зовут сделать передышку на время и приехать, а средств нет, и парень не хочет меня отпускать. »;
А як Ваш хлопець аргументує своє небажання Вас відпускати? Якби у Вас була фінансова можливість, Ви б поїхали до родичів?
«Хожу на собеседования и не нравится никакая работа.»;
Скажіть, будь ласка, чим саме вони Вам не подобаються? Які у Вас основні критерії до роботи? Можливо Ви не хочете взагалі працювата, а просто відпочити?
«Работать я хочу и нужно быть самостоятельной, сейчас да я с МЧ,но а вдруг что-то поменяется и я одна без работы и денег ,без крыши над головой в другом городе.»;
"Хочете" чи "Потрібно"?
Також скажіть, будь ласка, чи у Вас є друзі, з якими Ви підтримуєте контакт? Як Ви організовуєте свій відпочинок? Як проходить Ваш звичайний день?
Запуталась в своей жизни
«Ссоры происходят на фоне того , что пару лет назад мама сошлась с мужчиной , который не нравится мне у меня с ним частые ссоры на бытовом уровне , та и вообще не раз слышал когда он говорил маме что ему не нравится не я не мой молодой человек , я пытаюсь донести что я такой же член семьи , который хочет внимание , с которым нужно общаться , мне кажется что они ждут когда я закончу учится и уеду от них,да была практика.»;
Ви зараз проживаєте разом із мамою? Ви не хочете переїжджати від неї виключно через гнів на неї і на вітчима? Ви б хотіли жити окремо із хлопцем? Що Вам не подобається у цьому чоловікові? Ви казали мамі, що чули їхню розмову, де він казав, що ні Ви ні Ваш хлопець йому не подобаєтеся? Як тоді відповіла вітчиму Ваша мама? Які у Вас стосунки із біологічним батьком?
«нравится тем что не многие могут поступить и учится на медицинского работника , тем что это очень нужно будет в будущем для семьи»;
Тобто Вам подобається ця професія лише чере її пристижність? Чому ця професія буде необхідною у майбутньому для Вашої сім'ї?
«Говорит что я не смогу , мой куратор , мама говорит что для тебя будет сложно , однокурсники говорят что я не выдержу»;
Вони прямим текстом говорять "Ти не витримаєш"? Як вони це аргументують? На скільки я пам'ятаю саме Ваша мама хотіла, щоб Ви поступили на медика, однак зараз вона проти. Що змінилося?
«сейчас после этого появились мысли что нужно сменить вид деятельности, но меня не тянет не куда , в медицину идти теперь страшно »;
Як гадаєте, це особисто Ваші думки, чи більше думки інших людей? Вас лякає в медицині надмірна відповідальність та стресові ситуації, страждання людей? Я Вам пропоную скласти для себе список "за" і "проти" роботи фельдшером. Крім цього, можна бути, наприклад, не фельдшером, а педіатром: там стрес менший. Для того, щоб Ви зрозуміли, чи Вас кудись щось тягне чи ні, Ви маєте ознайомитися із всіма можливими варіантами та скласти конкретний список вимог і бажань щодо своєї майбутньої професії. Важко рухатися до цілі, якщо ти не розумієш, що в неї вкладаєш.
Ви зараз проживаєте разом із мамою? Ви не хочете переїжджати від неї виключно через гнів на неї і на вітчима? Ви б хотіли жити окремо із хлопцем? Що Вам не подобається у цьому чоловікові? Ви казали мамі, що чули їхню розмову, де він казав, що ні Ви ні Ваш хлопець йому не подобаєтеся? Як тоді відповіла вітчиму Ваша мама? Які у Вас стосунки із біологічним батьком?
«нравится тем что не многие могут поступить и учится на медицинского работника , тем что это очень нужно будет в будущем для семьи»;
Тобто Вам подобається ця професія лише чере її пристижність? Чому ця професія буде необхідною у майбутньому для Вашої сім'ї?
«Говорит что я не смогу , мой куратор , мама говорит что для тебя будет сложно , однокурсники говорят что я не выдержу»;
Вони прямим текстом говорять "Ти не витримаєш"? Як вони це аргументують? На скільки я пам'ятаю саме Ваша мама хотіла, щоб Ви поступили на медика, однак зараз вона проти. Що змінилося?
«сейчас после этого появились мысли что нужно сменить вид деятельности, но меня не тянет не куда , в медицину идти теперь страшно »;
Як гадаєте, це особисто Ваші думки, чи більше думки інших людей? Вас лякає в медицині надмірна відповідальність та стресові ситуації, страждання людей? Я Вам пропоную скласти для себе список "за" і "проти" роботи фельдшером. Крім цього, можна бути, наприклад, не фельдшером, а педіатром: там стрес менший. Для того, щоб Ви зрозуміли, чи Вас кудись щось тягне чи ні, Ви маєте ознайомитися із всіма можливими варіантами та скласти конкретний список вимог і бажань щодо своєї майбутньої професії. Важко рухатися до цілі, якщо ти не розумієш, що в неї вкладаєш.
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 18:01:41
Треугольник 🤷♀
Доброго дня, Swetik35.
«То здоровается! И я не совсем понимаю что он от меня хочет »;
А Вам не всерівно, чого він хоче? Ви ж з ним припинили стосунки. Якщо хочете з ним менше перетинатися: просто змініть місце обіду або йдіть додому іншою дорогою. В чому проблема?
Погоджуюся з Ириной Сергеевной Ефимцовой, що, скоріш за все, у Вас існує внутрішній конфлікт, який Вам заважає психологічно відпустити цього чоловіка та так емоційно не реагувати (можливо Вам страшно, що Ви передумаєте і почнете ці стосунки, або Ви відчуваєте провину, що до цього фліртували із цим чоловіком тощо).
«То здоровается! И я не совсем понимаю что он от меня хочет »;
А Вам не всерівно, чого він хоче? Ви ж з ним припинили стосунки. Якщо хочете з ним менше перетинатися: просто змініть місце обіду або йдіть додому іншою дорогою. В чому проблема?
Погоджуюся з Ириной Сергеевной Ефимцовой, що, скоріш за все, у Вас існує внутрішній конфлікт, який Вам заважає психологічно відпустити цього чоловіка та так емоційно не реагувати (можливо Вам страшно, що Ви передумаєте і почнете ці стосунки, або Ви відчуваєте провину, що до цього фліртували із цим чоловіком тощо).
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 17:47:13
Отношения
Доброго дня, Бэн.
«Почему меня сделала виноватым прямо так резко ? Хотела, чтобы пожалел или из-за меня типо потеряла- давай? »;
Ваша дівчина прямо так і сказала: "Я через тебе загубила гроші, тому ти маєш їх мені дати"? Ні, судячи із Вашого опису цього не було, це Ваша суб'єктивна інтерпретація слів. Чому Ви не задали останнє запитання дівчині: якої саме підтримки вона б від Вас хотіла (емоційної чи матеріальної)? Чому Ви не сказали про свої переживання (Ви зараз гніваєтеся тому, що у Вас склалося враження, наче вона перекладає на Вас відповідальність за загублені гроші)?
«Отношения хорошие, но такие вещи удручают. »;
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Ви написали, що " такие вещи удручают". Тобто, попередньо були і схожі ситуації у стосунках із цією дівчиною? Чи були схожі ситуації із попередніми партнершами? Опишіть їх.
Скажіть, будь ласка, що б Ви хотіли отримати від психологів тут на форумі?
«Почему меня сделала виноватым прямо так резко ? Хотела, чтобы пожалел или из-за меня типо потеряла- давай? »;
Ваша дівчина прямо так і сказала: "Я через тебе загубила гроші, тому ти маєш їх мені дати"? Ні, судячи із Вашого опису цього не було, це Ваша суб'єктивна інтерпретація слів. Чому Ви не задали останнє запитання дівчині: якої саме підтримки вона б від Вас хотіла (емоційної чи матеріальної)? Чому Ви не сказали про свої переживання (Ви зараз гніваєтеся тому, що у Вас склалося враження, наче вона перекладає на Вас відповідальність за загублені гроші)?
«Отношения хорошие, но такие вещи удручают. »;
Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Ви написали, що " такие вещи удручают". Тобто, попередньо були і схожі ситуації у стосунках із цією дівчиною? Чи були схожі ситуації із попередніми партнершами? Опишіть їх.
Скажіть, будь ласка, що б Ви хотіли отримати від психологів тут на форумі?
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 17:39:21
Стосунки між дітьми
«Моя вина в тому, що я зрадила і дозволила собі народить другу дитину, бо знала, що якщо буде аборт, потім не відомо чи зможу мати дітей.»;
Якщо Ви зрадили чоловіка, то це означає, що Вам чогось не вистачало у стосунках і це вже відповідальність обох партнерів. Люди зраджують не просто так, а стосунки - це завжди двоє. Важливо, щоб Ви зробили висновки, усвідомили свої попередні дефіцити, щоб ситуація не повторилася у теперішніх стосунках. Вас влаштовують теперішні стосунки?
«Не знаю, як правильно реагувати на таку синову поведінку, тому й звернулася сюди, бо хочу, щоб між дітьми були гарні стосунки, і щоб син нормально себе вів у садочку між дітками і такого не повторювалося і там. »;
Як я вже писала попередньо, саме у віці 2-3 років у дитини закладається емоційна саморегуляція, якої вони навчаються від батьків + вони досліджують не лише світ, але і свій емоціний спектр. Спалахи гніву у цьому віці - норма. По перше, важливо, щоб Ви конструктивно виражали гнів (наприклад, не кричали, обзивали, штовхали, а прописували гнів і рвали папірець, рахували до 20, били подушку тощо). По друге, коли Ви бачите, що дитина гнівається, то поспівчувайте їй, спробуйте зрозуміти, чого вона хоче, адже гнів - це сигнал про незадоволені потреби чи порушені межі (наприклад, щоб Ви звернули увагу на неї, або вона хоче взяти фарби у рота (і замість того, щоб бити її по рукам, запропонуйте альтернативу - з'їсти банан) і т. д.). Якщо Ви не розумієте, чого дитина хоче, то так і скажіть "Вибач, але я не розумію, чого ти хочеш. Мені дуже шкода" та обійміть дитину. Також дуже важливо вчити дитину конструктивно виражати гнів, наприклад, якщо він починає бити ногами сестричку, Ви говорите: "Ні. Так не можна. Сестричці дуже боляче (Ви маєте "перебільшувати емоції", щоб дитина зрозуміла (наприклад, хитати головою, показуючи свій сум тощо)). Я дам тобі папірець, який ти можеш порвати, або губки, які ти можеш побуцати ногами, але сестричку бити не можна".
Припускаю, що син приходить до сестрички саме в той момент, коли Ви починаєте займатися із нею та приділяти їй увагу. Він шукає підтвердження, що Ви досі поряд і що Ви його любите (дитина у цьому віці починає усвідомлювати, що він і Ви - це дві окремі особистості і йому стає страшно. Тому діти часто граються поряд із батьками, або повертаються перевірити, чи вони на місці). У цей момент переключіть увагу на сина та дайте йому те прийняття, якого він потребує. Крім цього, не забувайте навчати доньку конструктивному вираженню гніву та відстоюванню своїх меж (це має стосуватися всіх членів сім'ї, включно із батьками). Обговорюйте з донькою ситуацію із гнівом її брата. Також поспівчувайте їй.
Якщо Ви зрадили чоловіка, то це означає, що Вам чогось не вистачало у стосунках і це вже відповідальність обох партнерів. Люди зраджують не просто так, а стосунки - це завжди двоє. Важливо, щоб Ви зробили висновки, усвідомили свої попередні дефіцити, щоб ситуація не повторилася у теперішніх стосунках. Вас влаштовують теперішні стосунки?
«Не знаю, як правильно реагувати на таку синову поведінку, тому й звернулася сюди, бо хочу, щоб між дітьми були гарні стосунки, і щоб син нормально себе вів у садочку між дітками і такого не повторювалося і там. »;
Як я вже писала попередньо, саме у віці 2-3 років у дитини закладається емоційна саморегуляція, якої вони навчаються від батьків + вони досліджують не лише світ, але і свій емоціний спектр. Спалахи гніву у цьому віці - норма. По перше, важливо, щоб Ви конструктивно виражали гнів (наприклад, не кричали, обзивали, штовхали, а прописували гнів і рвали папірець, рахували до 20, били подушку тощо). По друге, коли Ви бачите, що дитина гнівається, то поспівчувайте їй, спробуйте зрозуміти, чого вона хоче, адже гнів - це сигнал про незадоволені потреби чи порушені межі (наприклад, щоб Ви звернули увагу на неї, або вона хоче взяти фарби у рота (і замість того, щоб бити її по рукам, запропонуйте альтернативу - з'їсти банан) і т. д.). Якщо Ви не розумієте, чого дитина хоче, то так і скажіть "Вибач, але я не розумію, чого ти хочеш. Мені дуже шкода" та обійміть дитину. Також дуже важливо вчити дитину конструктивно виражати гнів, наприклад, якщо він починає бити ногами сестричку, Ви говорите: "Ні. Так не можна. Сестричці дуже боляче (Ви маєте "перебільшувати емоції", щоб дитина зрозуміла (наприклад, хитати головою, показуючи свій сум тощо)). Я дам тобі папірець, який ти можеш порвати, або губки, які ти можеш побуцати ногами, але сестричку бити не можна".
Припускаю, що син приходить до сестрички саме в той момент, коли Ви починаєте займатися із нею та приділяти їй увагу. Він шукає підтвердження, що Ви досі поряд і що Ви його любите (дитина у цьому віці починає усвідомлювати, що він і Ви - це дві окремі особистості і йому стає страшно. Тому діти часто граються поряд із батьками, або повертаються перевірити, чи вони на місці). У цей момент переключіть увагу на сина та дайте йому те прийняття, якого він потребує. Крім цього, не забувайте навчати доньку конструктивному вираженню гніву та відстоюванню своїх меж (це має стосуватися всіх членів сім'ї, включно із батьками). Обговорюйте з донькою ситуацію із гнівом її брата. Також поспівчувайте їй.
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 17:28:33
Грустно что все было не так как хотелось, страшно что дальше будет хуже
Доброго дня, nika.
УДуже багато стресу у Вашому житті, співчуваю.
Помітно, що Ви вибудовуєте стосунки виключно через інтернет, що є віртуальністю. Чому? Що Вас лякає в реальному знайомстві?
«Некоторые мальчики мне нравились, но ни с кем не встречалась, стеснялась и боялась познакомить со своей жизнью, никого никогда не приводила домой. Боялась что обо мне плохо подумают изза того что живем очень скромно все вещи старые, нет ремонта, после развала Союза семья стала бедной. Раньше жили лучше...»;
Можливо в цьому причина, що Ви не намагалися познайомитися в реалі? Я б додала сюди ще один пункт: можливо Ви боялися, що хлопці дізнаються про захворювання Вашого батька і відвернуться від Вас? Ви зараз живете разом із матір'ю?
«но мне страшно вдруг я ненормальная и поэтому у меня ничего не получается ? На меня очень давит то что с папой такое вот....»;
Безумовно, що діагноз Вашого батька вплинув на Ваше психологічне уявлення про себе. Припускаю, що саме це заважає Вам взяти відповідальність за своє життя - Ви використовуєте це як механізм захисту (раціональне обгрунтування власних невдач). Запам'ятайте, що Ви - не Ваш батько. У Вас своє життя, за яке відповідальна лише Ви.
«Я хочу быть полезной и делать действительно важное дело, но не знаю что »;
Таке відчуття, що Ви не цінуєте себе, а намагаєтеся заслужити любов і визнання, щоб заслужити своє право на життя. А чого хочете Ви? Що Вам подобається? КУ якій професійній сфері себе бачите?
« В школьной характеристике написали почему то что я флегматик, но я думаю это не так.»;
А як Ви думаєте, яка Ви?
«После техникума, с подругой поехали поступать в университет в другой город, собирались устроиться на работу и снимать квартиру, учиться заочно. »;
Ви казали, що нічого у Вашому житті не виходить, проте подивіться: Ви завершили два навчальні заклади! Як Ви обирали спеціалізацію? Вам вони подобалися? Чи бачите себе у цих професіях?
«и я ждала ждала 3 года, мы и ссорились и мирились...я сказала что хочу чтобы мы были семьей.. и хочу ребенка... я стала очень много плакать изза того что мне без него плохо, а он начал говорить что я на него давлю.. и он закрылся от меня, по долго пропадал молчал, не отвечал... я мучалась и страдала но терпела и надеялась. И вот прошло еще время, и он сказал что бы я приезжала в другой город, чтобы там нашла работу и устроилась и он тоже приедет... и почему-то он не хочет со мной поговорить голосом и все обсудить.Я проходила тестирования на вакансии, и надеялась что вот вот меня пригласят и я поеду... и в встречусь с ним... »;
А чому Ви чекали цього чоловіка впродовж 3 років і досі чекаєте? Що Вас тримало і досі тримає? Із боку виглядає, що він не зацікавлений у розвитку стосунків із Вами, проте Ви всерівно за них тримаєтеся. Крім цього, він навіть не спілкується із Вами по телефону, однак у Вас всерівно "жевріє" надія. Таке відчуття, що Ви боїтеся залишитися самотньою і проробляєте через ці стосунки свої дитячо-батьківські конфлікти (стосунки із татом). Модель созалежності.
«И теперь уже больше года тянутся суды. И у нас проблемы изза этого, материально стало еще хуже. »;
Дуже співчуваю, що Ваш тато помер. Тобто вже більше, як рік Ваш тато помер, чоловік Вам не телефонує, а Ви не влаштовуєтеся на роботу?
« Я чувствую себя очень несчастной. И не знаю что делать... А теперь еще и карантин этот... суды отложили, и я не могу уехать через границу, за квартиры растут долги и у меня нет работы.. а мой любимый человек молчит.. и я не знаю о чем он думает. »;
Ваша проблема багатокомплексна, єдиний вихід - це індивідуальна терапія. Будь-які рекомендації в режимі переписки будуть, на жаль, неефективними. Якщо у Вас фінансові труднощі, то зверніться у соціальну службу у Вашому місті. Щодо чоловіка можна сказати одне - помітно, що він не зацікавлений у цих стосунках та не збирається над ними працювати, однак Ви сама себе тримаєте в кайданах марної надії. Чому Ви сама йому не зателефонуєте і не проясните ситуацію?
Лише Ви відповідальна за своє життя та благополуччя, тому, будь ласка, зверніться індивідуально до психолога-психотерапевта.
УДуже багато стресу у Вашому житті, співчуваю.
Помітно, що Ви вибудовуєте стосунки виключно через інтернет, що є віртуальністю. Чому? Що Вас лякає в реальному знайомстві?
«Некоторые мальчики мне нравились, но ни с кем не встречалась, стеснялась и боялась познакомить со своей жизнью, никого никогда не приводила домой. Боялась что обо мне плохо подумают изза того что живем очень скромно все вещи старые, нет ремонта, после развала Союза семья стала бедной. Раньше жили лучше...»;
Можливо в цьому причина, що Ви не намагалися познайомитися в реалі? Я б додала сюди ще один пункт: можливо Ви боялися, що хлопці дізнаються про захворювання Вашого батька і відвернуться від Вас? Ви зараз живете разом із матір'ю?
«но мне страшно вдруг я ненормальная и поэтому у меня ничего не получается ? На меня очень давит то что с папой такое вот....»;
Безумовно, що діагноз Вашого батька вплинув на Ваше психологічне уявлення про себе. Припускаю, що саме це заважає Вам взяти відповідальність за своє життя - Ви використовуєте це як механізм захисту (раціональне обгрунтування власних невдач). Запам'ятайте, що Ви - не Ваш батько. У Вас своє життя, за яке відповідальна лише Ви.
«Я хочу быть полезной и делать действительно важное дело, но не знаю что »;
Таке відчуття, що Ви не цінуєте себе, а намагаєтеся заслужити любов і визнання, щоб заслужити своє право на життя. А чого хочете Ви? Що Вам подобається? КУ якій професійній сфері себе бачите?
« В школьной характеристике написали почему то что я флегматик, но я думаю это не так.»;
А як Ви думаєте, яка Ви?
«После техникума, с подругой поехали поступать в университет в другой город, собирались устроиться на работу и снимать квартиру, учиться заочно. »;
Ви казали, що нічого у Вашому житті не виходить, проте подивіться: Ви завершили два навчальні заклади! Як Ви обирали спеціалізацію? Вам вони подобалися? Чи бачите себе у цих професіях?
«и я ждала ждала 3 года, мы и ссорились и мирились...я сказала что хочу чтобы мы были семьей.. и хочу ребенка... я стала очень много плакать изза того что мне без него плохо, а он начал говорить что я на него давлю.. и он закрылся от меня, по долго пропадал молчал, не отвечал... я мучалась и страдала но терпела и надеялась. И вот прошло еще время, и он сказал что бы я приезжала в другой город, чтобы там нашла работу и устроилась и он тоже приедет... и почему-то он не хочет со мной поговорить голосом и все обсудить.Я проходила тестирования на вакансии, и надеялась что вот вот меня пригласят и я поеду... и в встречусь с ним... »;
А чому Ви чекали цього чоловіка впродовж 3 років і досі чекаєте? Що Вас тримало і досі тримає? Із боку виглядає, що він не зацікавлений у розвитку стосунків із Вами, проте Ви всерівно за них тримаєтеся. Крім цього, він навіть не спілкується із Вами по телефону, однак у Вас всерівно "жевріє" надія. Таке відчуття, що Ви боїтеся залишитися самотньою і проробляєте через ці стосунки свої дитячо-батьківські конфлікти (стосунки із татом). Модель созалежності.
«И теперь уже больше года тянутся суды. И у нас проблемы изза этого, материально стало еще хуже. »;
Дуже співчуваю, що Ваш тато помер. Тобто вже більше, як рік Ваш тато помер, чоловік Вам не телефонує, а Ви не влаштовуєтеся на роботу?
« Я чувствую себя очень несчастной. И не знаю что делать... А теперь еще и карантин этот... суды отложили, и я не могу уехать через границу, за квартиры растут долги и у меня нет работы.. а мой любимый человек молчит.. и я не знаю о чем он думает. »;
Ваша проблема багатокомплексна, єдиний вихід - це індивідуальна терапія. Будь-які рекомендації в режимі переписки будуть, на жаль, неефективними. Якщо у Вас фінансові труднощі, то зверніться у соціальну службу у Вашому місті. Щодо чоловіка можна сказати одне - помітно, що він не зацікавлений у цих стосунках та не збирається над ними працювати, однак Ви сама себе тримаєте в кайданах марної надії. Чому Ви сама йому не зателефонуєте і не проясните ситуацію?
Лише Ви відповідальна за своє життя та благополуччя, тому, будь ласка, зверніться індивідуально до психолога-психотерапевта.
Стосунки між дітьми
«Ситуація з роздученням склада- не впевнена, що це правильно, але я винна перед чоловіком.»;
Скажіть, будь ласка, в чому саме Ваша провина?
«Я зрозуміла, що не потрібно його наказувать, саме так, к я це роблю. »;
А як тоді Ви будете реагувати на гнів сина?
Скажіть, будь ласка, в чому саме Ваша провина?
«Я зрозуміла, що не потрібно його наказувать, саме так, к я це роблю. »;
А як тоді Ви будете реагувати на гнів сина?
Аборт, депрессия, чувство вины
«На данный момент у меня нет средств чтобы обратиться к психологу.»;
Ви можете звернутися у соціальну службу, де надають безкоштовні психологічні консультації + попросити фінансової підтримки у подруги чи рідних. Психічне здоров'я так само важливе, як і соматичне. Якби Ви поламали ногу, то так само б не йшли до травматолога?
«Близкие об этом не знают. Знает только подружка, она постоянно со мной на связи.»;
Чому Ви не хочете їм розповісти? Що, на Вашу думку, може трапитися найгірше? Дуже радію, що у Вас є подруга, яка Вас пітримує - це цінний ресурс.
«Как не винить себя я не понимаю. Когда я об этом думаю, я все больше себя накручиваю что сделала неправильно, и получается что ещё больше себя обвиняю.
Разрыв отношений с мужчиной, да, произошёл. Ему нужен был аборт, так как оказалось что он женат. После этого мы расстались. Он свою проблему решил.»;
Дуже співчуваю, виходить, що і цей чоловік Вас покинув, коли Ви найбільше потребували його підтримки. Скажіть, будь ласка, які саме думки у Вас виникають про аборт? Можливо, що якби Ви його не зробили, то чоловік не покинув би Вас?
«Работа меня как то спасала, появлялись силы. А сейчас совсем все плохо.»;
Так, але як ми і говорили раніше, робота - це лише "морфій", що притупляє біль, але не лікує рану.
Ви можете звернутися у соціальну службу, де надають безкоштовні психологічні консультації + попросити фінансової підтримки у подруги чи рідних. Психічне здоров'я так само важливе, як і соматичне. Якби Ви поламали ногу, то так само б не йшли до травматолога?
«Близкие об этом не знают. Знает только подружка, она постоянно со мной на связи.»;
Чому Ви не хочете їм розповісти? Що, на Вашу думку, може трапитися найгірше? Дуже радію, що у Вас є подруга, яка Вас пітримує - це цінний ресурс.
«Как не винить себя я не понимаю. Когда я об этом думаю, я все больше себя накручиваю что сделала неправильно, и получается что ещё больше себя обвиняю.
Разрыв отношений с мужчиной, да, произошёл. Ему нужен был аборт, так как оказалось что он женат. После этого мы расстались. Он свою проблему решил.»;
Дуже співчуваю, виходить, що і цей чоловік Вас покинув, коли Ви найбільше потребували його підтримки. Скажіть, будь ласка, які саме думки у Вас виникають про аборт? Можливо, що якби Ви його не зробили, то чоловік не покинув би Вас?
«Работа меня как то спасала, появлялись силы. А сейчас совсем все плохо.»;
Так, але як ми і говорили раніше, робота - це лише "морфій", що притупляє біль, але не лікує рану.
Ответ отредактирован автором 15-07-2020 16:33:02
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
