Володимир Анатолійович 20 хвилин тому: Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 12 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Проблемы в отношениях
Доброго дня, Yana1144.
Дуже співчуваю, що Ви пережили такий негативний досвід. Безумовно, що ця травматична подія впливає на Ваші теперішні стосунками із хлопцями (крім цього, перший сексуальний досвід є психологічно важливим). Скажіть, будь ласка, чи Ви ділилися із кимось своїми переживаннями (батьки, друзі)? В будь-якому разі, в режимі переписки, на жаль, Вашу проблему не вирішиш, єдиний вихід - це індивідуальна терапія із психологом-психотерапевтом.
Дуже співчуваю, що Ви пережили такий негативний досвід. Безумовно, що ця травматична подія впливає на Ваші теперішні стосунками із хлопцями (крім цього, перший сексуальний досвід є психологічно важливим). Скажіть, будь ласка, чи Ви ділилися із кимось своїми переживаннями (батьки, друзі)? В будь-якому разі, в режимі переписки, на жаль, Вашу проблему не вирішиш, єдиний вихід - це індивідуальна терапія із психологом-психотерапевтом.
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 13:56:02
Психологическое насилие
«В ближайшее время планирую уезжать. Этот факт и более-менее помогает мне справляться....Интересуюсь изучением языков сейчас, преподаю английский. Большую часть времени провожу со своим парнем, с ним мне максимально комфортно общаться »;
Дуже радію, що у Вас є свої інтереси, кохана людина та Ви плануєте відділення від батьків! Повністю підтримую Вас у цьому!
«Наверное, вы правы - ничего. Просто всегда пытаюсь докопаться в суть поведения человека, чтобы понять его мотивы. »;
Ми можемо робити лише припущення, що є неефективним. Дійсну причину такої поведінки знає лише Ваш батько (якісь його внутрішні конфлікти, травматичний досвід дитячо-батьківських стосунків тощо). В будь-якому випадку, ці причини не виправдовують його дій, адже лише він відповідальний за власну поведінку та життя. Ви не заслуговуєте на таке ставлення. Ви маєте право гніватися на батька та на матір (що вона не захищала Вас від нього) + сумувати за втраченим дитинством. Ви не здатні змінити батьків, проте Ви здатні проживати власне щасливе життя.
«Все-таки физическое насилие было ужаснее, чем сейчас психологическое. Но это тоже трудно, потому что я не понимаю, за что и когда мой отец может на меня обидеться, что в последствии приведет к игнорированию.»;
В психології побутує думка, що ігнорування відчувається навіть психологічно болісніше, ніж удар. Ніяка людина не заслуговує на будь-яку форму насилля. Насилля є насилля і вимірювати його у "силі", на мою думку, є неконструктивно.
«Из-за этого я абсолютно ничего не рассказываю из своей жизни родителям. Они не знают моих друзей, они не знакомы с моим парнем, с которым у меня долгие серьезные отношения, я даже им не говорила о его существовании. И поэтому, когда меня нет дома, я никогда не говорю, где я и с кем я, чтобы мне не пришлось выслушивать морали.»;
Ви маєте право фільтрувати своє найближче оточення, виключивши зі свого життя токсичних людей (і родичі не є винятком).
Пам'ятайте, що Ви маєте право на своє життя, свій шлях та свої помилки тому, що Ви автономна особистість.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Дуже радію, що у Вас є свої інтереси, кохана людина та Ви плануєте відділення від батьків! Повністю підтримую Вас у цьому!
«Наверное, вы правы - ничего. Просто всегда пытаюсь докопаться в суть поведения человека, чтобы понять его мотивы. »;
Ми можемо робити лише припущення, що є неефективним. Дійсну причину такої поведінки знає лише Ваш батько (якісь його внутрішні конфлікти, травматичний досвід дитячо-батьківських стосунків тощо). В будь-якому випадку, ці причини не виправдовують його дій, адже лише він відповідальний за власну поведінку та життя. Ви не заслуговуєте на таке ставлення. Ви маєте право гніватися на батька та на матір (що вона не захищала Вас від нього) + сумувати за втраченим дитинством. Ви не здатні змінити батьків, проте Ви здатні проживати власне щасливе життя.
«Все-таки физическое насилие было ужаснее, чем сейчас психологическое. Но это тоже трудно, потому что я не понимаю, за что и когда мой отец может на меня обидеться, что в последствии приведет к игнорированию.»;
В психології побутує думка, що ігнорування відчувається навіть психологічно болісніше, ніж удар. Ніяка людина не заслуговує на будь-яку форму насилля. Насилля є насилля і вимірювати його у "силі", на мою думку, є неконструктивно.
«Из-за этого я абсолютно ничего не рассказываю из своей жизни родителям. Они не знают моих друзей, они не знакомы с моим парнем, с которым у меня долгие серьезные отношения, я даже им не говорила о его существовании. И поэтому, когда меня нет дома, я никогда не говорю, где я и с кем я, чтобы мне не пришлось выслушивать морали.»;
Ви маєте право фільтрувати своє найближче оточення, виключивши зі свого життя токсичних людей (і родичі не є винятком).
Пам'ятайте, що Ви маєте право на своє життя, свій шлях та свої помилки тому, що Ви автономна особистість.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 13:50:24
Отношения с мужем
«Не поговорила с ним сразу, потому что он не захотел идти на контакт, начал прятать телефон и ложиться спать, собственно как и на следующий день, когда захотела поднять этот вопрос, ещё и накинулся. Обидно что стал прятать телефон, обидно, что никогда со мной не хочет садиться и что либо обсуждать (например эту сложившуюся ситуацию) а бежит от разговора, закрывается и грубит. А я очень открытый человек и если что-то не нравится и плохо мне хочется сесть и обсудить, а он бесится. Хотя для меня это важно, и я даю понять это, начав обсуждение темы.»;
На скільки я зрозуміла, Вас більше засмуючує те, що чоловік приховує щось від Вас, не хоче обговорбвати із Вами Ваше хвилювання, ніж те, що він мастурбує.
Багато чого залежить від форми і часу подачі повідомлення. Чи не могли б Ви, будь ласка, детальнішне описати Ваш діалог. Крім цього, Ви запитували чоловіка, чому він гнівається, коли Ви намагаєтеся обсудити хвилюючу тему?
« А ему по барабану мои чувства. Опять же ощущение что я человеку и мои мысли пофигу.»;
Я б не робила такий однозначний висновок, що чоловіку всерівно. Можливо чоловік боїться "емоційного заряду" обговорення і тому використовує стратегію уникнення, щоб не погіршувати стосунки із Вами (це засвоєна стратегія від батьків). Крім цього, можливо йому соромно обговорювати із Вами цю тему, а реакція гніву - це відповідь на порушення кордонів (збереження свого позитивного Я-образу).
«С появлением ребёнка также с его стороны мало уделяться стало мне внимания как женщине, а хочется ласки, заботы, меня порой как будто нет, при том что он днями на работе, приходит и сразу с ребёнком гулять. Даже сесть поговорить о чём-то редкое явление. Мне не хватает мужского внимания.»;
Ви казали чоловіку про те, що Вам цього не вистачає і Ви б хотіли більше проводити часу разом із ним?
«сказала что разведемся из-за таких «отношений» в семье-и ведёт себя норм»;
Попередньо Ви написали, що чоловікові байдуже на Вас, а тепер, коли Ви його "налякали розлученням", то він став "нормальним" - це ще одне підтвердження, що йому не байдуже. В чому полягає його теперішня "нормальність"? Ви вважаєте, що ситуація тепер вирішилася, коли Ви його трохи налякали? У Вашому випадку, я рекомендую звернутися спільно із чоловіком до сімейного психолога - це найкращий варіант (Ви навчитеся конструктивно заявляти про свої почуття, бажання, потреби; виявите дефіцити один одного і т. д.).
На скільки я зрозуміла, Вас більше засмуючує те, що чоловік приховує щось від Вас, не хоче обговорбвати із Вами Ваше хвилювання, ніж те, що він мастурбує.
Багато чого залежить від форми і часу подачі повідомлення. Чи не могли б Ви, будь ласка, детальнішне описати Ваш діалог. Крім цього, Ви запитували чоловіка, чому він гнівається, коли Ви намагаєтеся обсудити хвилюючу тему?
« А ему по барабану мои чувства. Опять же ощущение что я человеку и мои мысли пофигу.»;
Я б не робила такий однозначний висновок, що чоловіку всерівно. Можливо чоловік боїться "емоційного заряду" обговорення і тому використовує стратегію уникнення, щоб не погіршувати стосунки із Вами (це засвоєна стратегія від батьків). Крім цього, можливо йому соромно обговорювати із Вами цю тему, а реакція гніву - це відповідь на порушення кордонів (збереження свого позитивного Я-образу).
«С появлением ребёнка также с его стороны мало уделяться стало мне внимания как женщине, а хочется ласки, заботы, меня порой как будто нет, при том что он днями на работе, приходит и сразу с ребёнком гулять. Даже сесть поговорить о чём-то редкое явление. Мне не хватает мужского внимания.»;
Ви казали чоловіку про те, що Вам цього не вистачає і Ви б хотіли більше проводити часу разом із ним?
«сказала что разведемся из-за таких «отношений» в семье-и ведёт себя норм»;
Попередньо Ви написали, що чоловікові байдуже на Вас, а тепер, коли Ви його "налякали розлученням", то він став "нормальним" - це ще одне підтвердження, що йому не байдуже. В чому полягає його теперішня "нормальність"? Ви вважаєте, що ситуація тепер вирішилася, коли Ви його трохи налякали? У Вашому випадку, я рекомендую звернутися спільно із чоловіком до сімейного психолога - це найкращий варіант (Ви навчитеся конструктивно заявляти про свої почуття, бажання, потреби; виявите дефіцити один одного і т. д.).
Моему партнеру нравятся непохожие на меня девушки
«А так как я по сути своей нытик, я подсознательно ищу людей, которые эту черту у меня подавят, мне этого бы тоже хотелось. Я польщена, что мой мужчина хочет сделать меня лучше, я вижу в его стремлениях увидеть меня более уверенной личностью без комплексов и повышенной ранимости. »;
Дуже сумно це читати. Прояв і прийняття своїх почуттів - це не слабкість, а сила. Водночас, "бійці" є слабкими, адже їхня твердість робить їх не гнучкими і вони розкришуються під пресом рано чи пізно. Я думаю, що Ваша матір хотіла б, щоб Ви була щасливою, а така установка, на жаль, ніяк не сприяє цьому.
«Я польщена, что мой мужчина хочет сделать меня лучше, я вижу в его стремлениях увидеть меня более уверенной личностью без комплексов и повышенной ранимости. Но я не могу не видеть также его желания сделать меня более удобной для себя. Это должно стать взаимовыгодным основанием отношений. »;
У цій ситуації, я б сказала, що хлопець хоче Вас "підлаштувати" під себе. Основна стосунків - це безумовне прийняття партнера, а не його "перероблення". Повторюся ще раз, по Вашому опису - у Вас адекватна емоційна реакція.
« А если этого человека не будет, я, конечно, могу найти другого «учителя», но потеряю в его лице духовную близость, честность в отношениях, внимание к себе и сильную привязанность и много того уникального, что свойственно любым отношениям... »;
Ви боїтеся втрати те, чого зараз у ваших стосунках немає: духовна близькість, увага, чесність. Погоджуюся з Вами, що Ви несвідомо обираєте таких партнерів-"вчителів", щоб пропрацювати свої минулі дитячо-батьківські стосунки. Зараз Ви перебуваєте у созалежних-контрзалежних стосунках і, на жаль, у них люди не відчувають щастя.
Рекомендую Вам пройти індивідуальну-терапію у психолога-психотерапевта - це єдиний вихід (Ви пропрацюєте свої батьківські установки, життєвий сценарій, внутрішні дефіцити та дитячо-батьківські стосунки).
Пам'ятайте, що Ви цінна і заслуговуєте на щастя! Вірю у Вас і бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста! Удачі!
Дуже сумно це читати. Прояв і прийняття своїх почуттів - це не слабкість, а сила. Водночас, "бійці" є слабкими, адже їхня твердість робить їх не гнучкими і вони розкришуються під пресом рано чи пізно. Я думаю, що Ваша матір хотіла б, щоб Ви була щасливою, а така установка, на жаль, ніяк не сприяє цьому.
«Я польщена, что мой мужчина хочет сделать меня лучше, я вижу в его стремлениях увидеть меня более уверенной личностью без комплексов и повышенной ранимости. Но я не могу не видеть также его желания сделать меня более удобной для себя. Это должно стать взаимовыгодным основанием отношений. »;
У цій ситуації, я б сказала, що хлопець хоче Вас "підлаштувати" під себе. Основна стосунків - це безумовне прийняття партнера, а не його "перероблення". Повторюся ще раз, по Вашому опису - у Вас адекватна емоційна реакція.
« А если этого человека не будет, я, конечно, могу найти другого «учителя», но потеряю в его лице духовную близость, честность в отношениях, внимание к себе и сильную привязанность и много того уникального, что свойственно любым отношениям... »;
Ви боїтеся втрати те, чого зараз у ваших стосунках немає: духовна близькість, увага, чесність. Погоджуюся з Вами, що Ви несвідомо обираєте таких партнерів-"вчителів", щоб пропрацювати свої минулі дитячо-батьківські стосунки. Зараз Ви перебуваєте у созалежних-контрзалежних стосунках і, на жаль, у них люди не відчувають щастя.
Рекомендую Вам пройти індивідуальну-терапію у психолога-психотерапевта - це єдиний вихід (Ви пропрацюєте свої батьківські установки, життєвий сценарій, внутрішні дефіцити та дитячо-батьківські стосунки).
Пам'ятайте, що Ви цінна і заслуговуєте на щастя! Вірю у Вас і бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста! Удачі!
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 20:35:34
Моему партнеру нравятся непохожие на меня девушки
«Я думаю, он наблюдал отношения своего старшего друга, который практиковал свободные отношения со своей женой. И именно счастливый период таких отношений своего друга и засвидетельствовал мой парень. А разочарование от этого и слова его друга о том, что все это ничего не стоило, высшей любви он таким образом не достиг - мой парень проигнорировал.»;
Ваш хлопець недаремно "обирає" ту інформацію, яка йому підходить - це його захисний механізм і, водночас, його вибір (що базується на його травматизаціях).
«Мой парень считает, что физические проявления любви мало значат, что когда люди изменяют друг другу физически, сохранив любовь духовную, они выходят на какую-то новую ступень отношений.»;
Знову Ви вказуєте його, а не себе. Скажу Вам як психолог: у хлопця викривлене уявлення про любов. Любов багатокомплексна, а не однобока: пристрасть, близькість, зобов'язання.
«Что касается меня, я потерялась, слишком много раз я поддавалась воле других людей, я очень ведомая во многом. Если меня в чём-то долгое время убеждают, обещая счастье в результате, я могу и послушаться. »;
Ви зараз щаслива у цих стосунках?
«Если задаваться вопросами, чего я хочу, я бы хотела, пожалуй, избавиться от беспочвенного чувства ревности, так как именно из-за него я часто чувствовала боль. Но я бы не смогла не ревновать от очевидных попыток предпочесть меня кому-то другому (поездка в другой город к другой пассии, совместная ночь, частые прогулки вдвоём с другим человеком, игнорирование меня в ее присутствии и так далее). »;
Емоції неможливо придушити, витіснити і т. д. Це частина нашої природи, яку ми маємо прийняти. Ваша реакція ревнощів є адекватною, неадекватно, якби її не було. Коли Ви не будете ревнувати на такі явні прояви нехтування Вашого партнера, то Ви і не будете відчувати себе щасливою, адже це тоді більше позиція Жертви і "комплекс набутої безпорадності". Ви не відчуватимете взагалі нічого.
Скажіть, будь ласка, що Вас досі тримає у цих стосунках? Що станеться найгірше, якщо Ви розлучитеся?
Ваш хлопець недаремно "обирає" ту інформацію, яка йому підходить - це його захисний механізм і, водночас, його вибір (що базується на його травматизаціях).
«Мой парень считает, что физические проявления любви мало значат, что когда люди изменяют друг другу физически, сохранив любовь духовную, они выходят на какую-то новую ступень отношений.»;
Знову Ви вказуєте його, а не себе. Скажу Вам як психолог: у хлопця викривлене уявлення про любов. Любов багатокомплексна, а не однобока: пристрасть, близькість, зобов'язання.
«Что касается меня, я потерялась, слишком много раз я поддавалась воле других людей, я очень ведомая во многом. Если меня в чём-то долгое время убеждают, обещая счастье в результате, я могу и послушаться. »;
Ви зараз щаслива у цих стосунках?
«Если задаваться вопросами, чего я хочу, я бы хотела, пожалуй, избавиться от беспочвенного чувства ревности, так как именно из-за него я часто чувствовала боль. Но я бы не смогла не ревновать от очевидных попыток предпочесть меня кому-то другому (поездка в другой город к другой пассии, совместная ночь, частые прогулки вдвоём с другим человеком, игнорирование меня в ее присутствии и так далее). »;
Емоції неможливо придушити, витіснити і т. д. Це частина нашої природи, яку ми маємо прийняти. Ваша реакція ревнощів є адекватною, неадекватно, якби її не було. Коли Ви не будете ревнувати на такі явні прояви нехтування Вашого партнера, то Ви і не будете відчувати себе щасливою, адже це тоді більше позиція Жертви і "комплекс набутої безпорадності". Ви не відчуватимете взагалі нічого.
Скажіть, будь ласка, що Вас досі тримає у цих стосунках? Що станеться найгірше, якщо Ви розлучитеся?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 20:06:45
Моему партнеру нравятся непохожие на меня девушки
«люди будут привязаны друг к другу на основании только любви, а не страха измены, потери.»;
Припускаю, що це в хлопцеві говорить його травматичний досвід минулого, який він намагається, таким чином, компенсувати. Але, "де факто", виходить наступне: він втікає від серйозних стосунків, боїться повторення болю, боїться "поглинання, розчинення" і, таким чином, не розбудовує гармонійні стосунки (контрзалежна модель поведінки). Він використовує захисний механізм заперечення і раціоналізації, щоб несвідомо виправдати свою поведінку. Особисто Ви погоджуєтеся із його позицією? Як не парадоксально, його стратегія і свідчить про страх втрати. Свобода - це вміння легко приближатися і віддалятися, водночас, у нього крайня форма - він боїться наближатися і це блокує свободу стосунків (созалежність-контрзалежність).
«Он хочет, чтобы я была полностью раскрепощённой, не ревновала в свою очередь и его. Его методы агрессивны, но, по его мнению, в итоге он достигнет изменения моей личности в лучшую сторону. И само чувство любви в случае полного отсутствия ревности будет куда чище и менее обывательским.»;
Дуже багато у Ваших словах "його". А де ж Ви? Чого Ви хочете? Що Ви про це думаєте?
«Верность при этом до какого-то момента хранить он будет, чтобы не травмировать меня. Но я чувствую, что это лишь пока он сам этого хочет, если же он захочет другого опыта (на что я его могу как раз сильно подхлестнуть своей ревностью), я не должна быть против этого, так как любовь его ко мне от похождений на сторону не изменится (по его ощущениям). »;
Чому Ви комусь щось "винні"? Стосунки - це паритетність і безумовне прийняття, а я тут його, на жаль, не бачу.
«И то же касается меня самой, он не хочет меня ограничивать ни в чем. »;
Він проектує на Вас свої бажання, навіть не запитуючи Вас про них. А чого хочете Ви?
Припускаю, що це в хлопцеві говорить його травматичний досвід минулого, який він намагається, таким чином, компенсувати. Але, "де факто", виходить наступне: він втікає від серйозних стосунків, боїться повторення болю, боїться "поглинання, розчинення" і, таким чином, не розбудовує гармонійні стосунки (контрзалежна модель поведінки). Він використовує захисний механізм заперечення і раціоналізації, щоб несвідомо виправдати свою поведінку. Особисто Ви погоджуєтеся із його позицією? Як не парадоксально, його стратегія і свідчить про страх втрати. Свобода - це вміння легко приближатися і віддалятися, водночас, у нього крайня форма - він боїться наближатися і це блокує свободу стосунків (созалежність-контрзалежність).
«Он хочет, чтобы я была полностью раскрепощённой, не ревновала в свою очередь и его. Его методы агрессивны, но, по его мнению, в итоге он достигнет изменения моей личности в лучшую сторону. И само чувство любви в случае полного отсутствия ревности будет куда чище и менее обывательским.»;
Дуже багато у Ваших словах "його". А де ж Ви? Чого Ви хочете? Що Ви про це думаєте?
«Верность при этом до какого-то момента хранить он будет, чтобы не травмировать меня. Но я чувствую, что это лишь пока он сам этого хочет, если же он захочет другого опыта (на что я его могу как раз сильно подхлестнуть своей ревностью), я не должна быть против этого, так как любовь его ко мне от похождений на сторону не изменится (по его ощущениям). »;
Чому Ви комусь щось "винні"? Стосунки - це паритетність і безумовне прийняття, а я тут його, на жаль, не бачу.
«И то же касается меня самой, он не хочет меня ограничивать ни в чем. »;
Він проектує на Вас свої бажання, навіть не запитуючи Вас про них. А чого хочете Ви?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 19:39:17
Ревную парня к новорождённой сестре..
«Хочеться бути самою-самою, а тут дитина, і знов я на другий план »;
Ми виявили в чому корінь Вашої проблеми, тепер у Вашій відповідальності пропрацювати це, пішовши на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта (Вам потрібно пропрацювати свої дитячо-батьківські стосунки, конструктивно вивільнити свій гнів, посумувати за дитинством, інтегрувати у свою структуру особистості турботливу батьківську фігуру псиотерапевта). Крім цього, Ви пережили травматичний досвід побутового насилля, що безумовно залишив свій відбиток у Вашій психіці + досвід ігнорування. Співчуваю Вам.
Ваш хлопець не відповідальний за Ваші почуття, а лише Ви сама. Водночас, він відповідальний за те, щоб виконати Ваше бажанння і пропорційно розділити час для взаємного часопроводження (а у Вашій відповідальності також заявити про цю потребу і знайти спільне рішення в обговоренні). Однак, не факт, що Вас це задовільнить і позбавить від цих надмірних ревнощів (адже у Вас це почалося ще перед тим, як Ви дізналися про вагітність матері і стать дитини).
В будь-якому разі, вибір за Вами.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ми виявили в чому корінь Вашої проблеми, тепер у Вашій відповідальності пропрацювати це, пішовши на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта (Вам потрібно пропрацювати свої дитячо-батьківські стосунки, конструктивно вивільнити свій гнів, посумувати за дитинством, інтегрувати у свою структуру особистості турботливу батьківську фігуру псиотерапевта). Крім цього, Ви пережили травматичний досвід побутового насилля, що безумовно залишив свій відбиток у Вашій психіці + досвід ігнорування. Співчуваю Вам.
Ваш хлопець не відповідальний за Ваші почуття, а лише Ви сама. Водночас, він відповідальний за те, щоб виконати Ваше бажанння і пропорційно розділити час для взаємного часопроводження (а у Вашій відповідальності також заявити про цю потребу і знайти спільне рішення в обговоренні). Однак, не факт, що Вас це задовільнить і позбавить від цих надмірних ревнощів (адже у Вас це почалося ще перед тим, як Ви дізналися про вагітність матері і стать дитини).
В будь-якому разі, вибір за Вами.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 19:25:52
Моему партнеру нравятся непохожие на меня девушки
«Я скромная, но позволяю себе умеренный флирт: если мне улыбаются, я не отвожу взгляд, отвечаю на улыбку, если в тренажёрном зале со мной пытаются познакомиться, я не отбегаю в ужасе, я знакомлюсь, но без раздачи телефонов, общаюсь открыто, если кто-то делает первый шаг. Ещё мой флирт может включать взгляды на других людей, без лишних сигналов (подмигиваний, улыбок, облизывания губ и так далее), как мне кажется. »;
Те, що Ви описуєте - це нормальна, адекватна реакція на зацікавлення іншої людини. Водночас, Ваш хлопець обирає зовсім іншу стратегію і це вже флірт. Я б навіть сказала, що це не проста симпатія чи збудження, а уникнення відповідальності і близькості у стосунках (гіпертрофована демонстрація свого зацікавлення в інших дівчатах, приховування інформації про ваші стосунки, запрошення інших дівчат + зустрічі). Таке відчуття, що Ви переконали сама себе, що вас обох це влаштовує, виключивши свої почуття.
«Да, мне не разрешается ревновать в этих отношениях, если я проявлю ревность, мне будет только хуже, мой молодой человек будет ходить на встречи с подругами и ещё как-то меня провоцировать. Он может говорить всем, что встречается не со мной, а с идеальной, по его мнению девушкой 180/60, а я должна воспринимать это спокойно, так как это «шутки» и «игра»....Если я выражу недовольство, будет или агрессивная сцена с оскорблениями, или он пойдёт на встречу с подругой назло моей ревности. Он хочет вытравить из меня малейшее чувство ревности. »;
А ось це корінь вашої проблеми у стосунках. Як Вам взагалі знати, що Ваш хлопець не афішує Ваші стосунки і навіть може назвати іншу дівчину своєї партнершою? Це нездорові відносини. Вас це справді влаштовує? Що Вам взагалі дають ці стосунки?
Реагування хлопця на заяву Ваших бажань і почуттів - неадекватне. Він не поважає і не цінує Ваші почуття. Чому він намагається "придушити Ваші ревнощі" і так агресивно реагує знає лише він, а ми можемо лише робити припущення: страх ревнощів, який йде з минулих стосунків, негативного досвіду спостереження батьківських стосунків, прагнення займати "домінантну" позицію через страх близькості і відторгнення тощо. В будь-якому випадку, працювати із цим лише йому, і все залежить від його бажання. Ваш максимум - це заявити про свої почуття і потребу, що він має їх цінувати, враховувати та змінити свою поведінку. Вибір за ним. Однак запитайте себе: якщо хлопець не зміниться, Ви готові це терпіти і залишатися у цих стосунках? Як довго Ви готові це терпіти?
Знаєте, таке враження, що Ви "наступаєте на ті самі граблі" у стосунках, пускаючи у своє життя схожий типаж партнерів і це вже говорить про якісь Ваші несвідомі установки та життєвий сценарій.
Те, що Ви описуєте - це нормальна, адекватна реакція на зацікавлення іншої людини. Водночас, Ваш хлопець обирає зовсім іншу стратегію і це вже флірт. Я б навіть сказала, що це не проста симпатія чи збудження, а уникнення відповідальності і близькості у стосунках (гіпертрофована демонстрація свого зацікавлення в інших дівчатах, приховування інформації про ваші стосунки, запрошення інших дівчат + зустрічі). Таке відчуття, що Ви переконали сама себе, що вас обох це влаштовує, виключивши свої почуття.
«Да, мне не разрешается ревновать в этих отношениях, если я проявлю ревность, мне будет только хуже, мой молодой человек будет ходить на встречи с подругами и ещё как-то меня провоцировать. Он может говорить всем, что встречается не со мной, а с идеальной, по его мнению девушкой 180/60, а я должна воспринимать это спокойно, так как это «шутки» и «игра»....Если я выражу недовольство, будет или агрессивная сцена с оскорблениями, или он пойдёт на встречу с подругой назло моей ревности. Он хочет вытравить из меня малейшее чувство ревности. »;
А ось це корінь вашої проблеми у стосунках. Як Вам взагалі знати, що Ваш хлопець не афішує Ваші стосунки і навіть може назвати іншу дівчину своєї партнершою? Це нездорові відносини. Вас це справді влаштовує? Що Вам взагалі дають ці стосунки?
Реагування хлопця на заяву Ваших бажань і почуттів - неадекватне. Він не поважає і не цінує Ваші почуття. Чому він намагається "придушити Ваші ревнощі" і так агресивно реагує знає лише він, а ми можемо лише робити припущення: страх ревнощів, який йде з минулих стосунків, негативного досвіду спостереження батьківських стосунків, прагнення займати "домінантну" позицію через страх близькості і відторгнення тощо. В будь-якому випадку, працювати із цим лише йому, і все залежить від його бажання. Ваш максимум - це заявити про свої почуття і потребу, що він має їх цінувати, враховувати та змінити свою поведінку. Вибір за ним. Однак запитайте себе: якщо хлопець не зміниться, Ви готові це терпіти і залишатися у цих стосунках? Як довго Ви готові це терпіти?
Знаєте, таке враження, що Ви "наступаєте на ті самі граблі" у стосунках, пускаючи у своє життя схожий типаж партнерів і це вже говорить про якісь Ваші несвідомі установки та життєвий сценарій.
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 19:15:26
Ревную парня к новорождённой сестре..
« І обговорювала, мені здається, він мене не розуміє. »;
Якої реакції Ви б хотіли від хлопця?
« З батьком відносини 50/50. Він і моя мама не спілкуються. »;
На скільки я зрозуміла, Ваші батьки розлучені? Скільки Вам було, коли вони розлучилися? Опишіть детальніше це "50/50". Мені здається, що проблема набагато глибша: Ви не доотримували любов і увагу від тата, він Вас "зрадив", адже покинув Вашу сім'ю, потім Ви компенсували цю недостачу уваги через стосунки із братом (і тут знову "зрада", адже він надав пріоритет дівчині); зараз Ви відчуваєте те саме, коли хлопець наче "зрадив" Вас заради своєї сестри + сум і гнів, що в цієї дівчинки є брат, якого б Ви хотіли для себе - відтягування Вас у травматичний досвід минулого, знову переживання болючого досвіду "покинутості". Крім цього, можливо додатково у Вас існує страх повторити долю матері (у плані стосунків із чоловіком).
Якої реакції Ви б хотіли від хлопця?
« З батьком відносини 50/50. Він і моя мама не спілкуються. »;
На скільки я зрозуміла, Ваші батьки розлучені? Скільки Вам було, коли вони розлучилися? Опишіть детальніше це "50/50". Мені здається, що проблема набагато глибша: Ви не доотримували любов і увагу від тата, він Вас "зрадив", адже покинув Вашу сім'ю, потім Ви компенсували цю недостачу уваги через стосунки із братом (і тут знову "зрада", адже він надав пріоритет дівчині); зараз Ви відчуваєте те саме, коли хлопець наче "зрадив" Вас заради своєї сестри + сум і гнів, що в цієї дівчинки є брат, якого б Ви хотіли для себе - відтягування Вас у травматичний досвід минулого, знову переживання болючого досвіду "покинутості". Крім цього, можливо додатково у Вас існує страх повторити долю матері (у плані стосунків із чоловіком).
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 18:57:21
Ревную парня к новорождённой сестре..
Доброго дня, Veronika3452.
«я никогда в приоритете не бываю...Может потому что не получаю столько в свою сторону.»;
Думаю Ви сама відповіли на своє запитання + проблема може лежати глибше (у недостатку любові і уваги в дитинстві збоку Ваших батьків).
« Ребенок ничего не сделал, но терпеть ее не могу, срывает крышу просто от упоминания о ней. У него еще есть брат (4 года), но к нему такой ненависти и подобный чувств никогда не было.»;
По перше, коли у нього був молодший братик, у Вас також були стосунки на відстані? По друге, його також заставляли із ним так багато сидіти? По третє, не забувайте, що це дівчинка.
«Я походу больная детоненавистница. »;
Дуже сумно, що Ви так вважаєте. Ні, Ви не дітоненависниця. Якби Ви були такою, то б не звернулися із цим запитом на форум, а "тихо" чи "не тихо" ненавиділи дітей. А Вас зараз мучає почуття провини + Ви намагаєтеся розібратися із цим.
Потреба у любові і прийнятті - цілком нормальна. Так само нормально гніватися і сумувати, коли Ви їх не отримуєте. Однак важливо, щоб ці емоції не виснажували і не руйнували Вас + щоб Ваша потреба у любові не була невротичною (колодязь без дна).
«и у нас прекрасные отношения, очень любим друг друга, но приоритет он в таких ситуациях своей девушке давал, что я не считаю неправильным. »;
А які у Вас стосунки із батьком? Знаєте, таке враження, що Ви спроектували свої стосунки із братом на теперішнього хлопця (хлопець "проміняв" Вас на дівчину, а хлопець - на сестру). Можливо Ви відчуваєте із заздріть до цієї новонародженої дівчинки ще і тому, що у неї є брат, який не проміняв її на дівчину (що не зробив Ваш). Не достатньо лише "розуміти", що поведінка Вашого брата була "не неправильною", є ще і емоційний компонент, який Ви не здатні контролювати лише розумом тому, що необхідно конструктивно "послаблювати силу афекту", випускаючи його назовні (а Ви його раціонально придушили і в цьому парадокс).
В будь-якому разі, чи обговорювали Ви із хлопцем свої переживання?
«я никогда в приоритете не бываю...Может потому что не получаю столько в свою сторону.»;
Думаю Ви сама відповіли на своє запитання + проблема може лежати глибше (у недостатку любові і уваги в дитинстві збоку Ваших батьків).
« Ребенок ничего не сделал, но терпеть ее не могу, срывает крышу просто от упоминания о ней. У него еще есть брат (4 года), но к нему такой ненависти и подобный чувств никогда не было.»;
По перше, коли у нього був молодший братик, у Вас також були стосунки на відстані? По друге, його також заставляли із ним так багато сидіти? По третє, не забувайте, що це дівчинка.
«Я походу больная детоненавистница. »;
Дуже сумно, що Ви так вважаєте. Ні, Ви не дітоненависниця. Якби Ви були такою, то б не звернулися із цим запитом на форум, а "тихо" чи "не тихо" ненавиділи дітей. А Вас зараз мучає почуття провини + Ви намагаєтеся розібратися із цим.
Потреба у любові і прийнятті - цілком нормальна. Так само нормально гніватися і сумувати, коли Ви їх не отримуєте. Однак важливо, щоб ці емоції не виснажували і не руйнували Вас + щоб Ваша потреба у любові не була невротичною (колодязь без дна).
«и у нас прекрасные отношения, очень любим друг друга, но приоритет он в таких ситуациях своей девушке давал, что я не считаю неправильным. »;
А які у Вас стосунки із батьком? Знаєте, таке враження, що Ви спроектували свої стосунки із братом на теперішнього хлопця (хлопець "проміняв" Вас на дівчину, а хлопець - на сестру). Можливо Ви відчуваєте із заздріть до цієї новонародженої дівчинки ще і тому, що у неї є брат, який не проміняв її на дівчину (що не зробив Ваш). Не достатньо лише "розуміти", що поведінка Вашого брата була "не неправильною", є ще і емоційний компонент, який Ви не здатні контролювати лише розумом тому, що необхідно конструктивно "послаблювати силу афекту", випускаючи його назовні (а Ви його раціонально придушили і в цьому парадокс).
В будь-якому разі, чи обговорювали Ви із хлопцем свої переживання?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 18:40:26
Не могу разобраться в себе. Мучаю других
Доброго дня, nikc2a.
«А я не могу решить, что для меня лучше: забыть старое и идти дальше или вернуть все обратно....я знаю, это также смахивает на хороший эгоизм, но это жизнь в которой я живу.»;
Мати власні бажання, переживання та бажати собі щастя - це нормально. Також нормально іноді запутуватися і робити помилки. Не робить помилок лише той, хто нічого не робить. Здоровий егоїзм - це нормально, запам'ятайте це.
Це Ваше життя і лише Вам робити вибір, водночас ми, як психологи, можемо допомогти Вам краще зрозуміти себе і свої бажання. Тому, будь ласка, дайте відповіді на наступні запитання:
1. Що мені давали стосунки із колишнім, а чого у них не вистачало?
2. Що мені дають стосунки із теперішнім хлопцем, а чого у них не вистачає?
3. Що мені дає зараз переписка із цим колишнім хлопцем? Чи я бачу із ним спільне майбутнє, чи готовий він переїхати в інше місто і працювати спільно зі мною над нашими стосунками?
4. Чи я бачу спільне майбутнє із теперішнім хлопцем? Через що, зазвичай, у нас вникають суперечки? Чи готова я і він працювати над нашими стосунками?
5. Що я втрачу, якщо припиню стосунки із теперішнім хлопцем?
6. Що я втрачу, якщо припиню стосунки із колишнім?
7. Що набуду в обох випадках?
«Параллельно с развитием вторых отношений, я стала общаться с первым парнем, по его поведению было ясно, что он пытается меня вернуть обратно. Я говорила ему, что у меня новые отношения, и даже пыталась прекратить с ним общение, но это плохо получалось ведь меня стало тянуть к нему, он стал мне сниться, я уже не могла без ежедневного общения с ним. »;
А хто був ініціатором відновлення спілкування і якою була причина? Це відбулося після того, як в теперішніх стосунках почали виникати конфлікти? Як Ви зрозуміли, по його поведінці, що він намагається повернути Вас назад? Наведіть конкретні факти. Крім цього, він робив таку пряму заяву?
Цілком зрозуміло, чому він Вам сниться, адже Ви з ним спілкуєтеся + мені здається, що Ви повністю психологічно не відпустили ці стосунки (можливо Ви відчуваєте провину, за те, що ці стосунки розпалися - Ви ж переїхали і т. д.).
«А я не могу решить, что для меня лучше: забыть старое и идти дальше или вернуть все обратно....я знаю, это также смахивает на хороший эгоизм, но это жизнь в которой я живу.»;
Мати власні бажання, переживання та бажати собі щастя - це нормально. Також нормально іноді запутуватися і робити помилки. Не робить помилок лише той, хто нічого не робить. Здоровий егоїзм - це нормально, запам'ятайте це.
Це Ваше життя і лише Вам робити вибір, водночас ми, як психологи, можемо допомогти Вам краще зрозуміти себе і свої бажання. Тому, будь ласка, дайте відповіді на наступні запитання:
1. Що мені давали стосунки із колишнім, а чого у них не вистачало?
2. Що мені дають стосунки із теперішнім хлопцем, а чого у них не вистачає?
3. Що мені дає зараз переписка із цим колишнім хлопцем? Чи я бачу із ним спільне майбутнє, чи готовий він переїхати в інше місто і працювати спільно зі мною над нашими стосунками?
4. Чи я бачу спільне майбутнє із теперішнім хлопцем? Через що, зазвичай, у нас вникають суперечки? Чи готова я і він працювати над нашими стосунками?
5. Що я втрачу, якщо припиню стосунки із теперішнім хлопцем?
6. Що я втрачу, якщо припиню стосунки із колишнім?
7. Що набуду в обох випадках?
«Параллельно с развитием вторых отношений, я стала общаться с первым парнем, по его поведению было ясно, что он пытается меня вернуть обратно. Я говорила ему, что у меня новые отношения, и даже пыталась прекратить с ним общение, но это плохо получалось ведь меня стало тянуть к нему, он стал мне сниться, я уже не могла без ежедневного общения с ним. »;
А хто був ініціатором відновлення спілкування і якою була причина? Це відбулося після того, як в теперішніх стосунках почали виникати конфлікти? Як Ви зрозуміли, по його поведінці, що він намагається повернути Вас назад? Наведіть конкретні факти. Крім цього, він робив таку пряму заяву?
Цілком зрозуміло, чому він Вам сниться, адже Ви з ним спілкуєтеся + мені здається, що Ви повністю психологічно не відпустили ці стосунки (можливо Ви відчуваєте провину, за те, що ці стосунки розпалися - Ви ж переїхали і т. д.).
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 18:24:51
отношения, Как недостижимая роскошь
« Папа не подкаблучник, но наверное мы с ним в чем-то по комплексам похожи.»;
А в яких саме комплексах Ви схожі?
« С ним нет теплых отношений, сейчас у нас как-то выровнялось все, но не всех ведь принцессами называли.»;
Теплих стосунків не було - це вже ознака того, що стосунки не були "хорошими". Якщо говорити про "принцес" - людина народжується "чистою дошкою", недоторканою насіниною із вже існуючим потенціалом. Ми народженні для того, щоб нас любили і тоді наш потенціал "розгорнеться". Для того, щоб рослина росла - їй потрібні любов і прийняття. Якщо їх немає, їх недостатньо, або використовуються "викривлені" форми, то рослина зачахає або ж росте неправильно чи непропорційно.
«Он может мне посоветовать и поддержать, но наверное с мамой я больше нахожу общий язык.»;
Тоді в чому Ви зна1ходите спільну мову із мамою?
«Боюсь мужчин»;
Чого саме боїтеся?
«А боюсь, что обманут, хотя больше, что раскусят мою неопытность, не хочу чувствовать себя ущербной.»;
В чому саме полягає Ваша "нелосвідченість"? В сексуальному плані? Вас колись обманували чоловіки, або Ви бачили таку поведінку?
«Про тирана, видела много таких примеров, не из личного опыта.»;
Знаєте, іноді достатньо просто спостерігати чи почути якісь слова, щоб сформувати у себе негативну установку, життєву позицію та несвідомий сценарій.
«Да, я была изгоем в школе и игнор хуже буллинга, правда.»;
Любов і прийняття - базові потреби будь-якої людини. Помітно, що Вам цього не вистачає, а найголовніше - Вам не вистачає любові до себе. А якщо людина не любить себе, то де вона візьме ресурс для любові до іншого?
«что понимаю под отношениями: быть друзьями, любовниками, доверять, поддерживать, мотивировать. Хочу вот такого мужа и таких семейных отношений.»;
У Вас прекрасне і реалістичне бажання і я впевнена, що Ви його здійсните! Головне - пропрацювати себе зі спеціалістом.
А в яких саме комплексах Ви схожі?
« С ним нет теплых отношений, сейчас у нас как-то выровнялось все, но не всех ведь принцессами называли.»;
Теплих стосунків не було - це вже ознака того, що стосунки не були "хорошими". Якщо говорити про "принцес" - людина народжується "чистою дошкою", недоторканою насіниною із вже існуючим потенціалом. Ми народженні для того, щоб нас любили і тоді наш потенціал "розгорнеться". Для того, щоб рослина росла - їй потрібні любов і прийняття. Якщо їх немає, їх недостатньо, або використовуються "викривлені" форми, то рослина зачахає або ж росте неправильно чи непропорційно.
«Он может мне посоветовать и поддержать, но наверное с мамой я больше нахожу общий язык.»;
Тоді в чому Ви зна1ходите спільну мову із мамою?
«Боюсь мужчин»;
Чого саме боїтеся?
«А боюсь, что обманут, хотя больше, что раскусят мою неопытность, не хочу чувствовать себя ущербной.»;
В чому саме полягає Ваша "нелосвідченість"? В сексуальному плані? Вас колись обманували чоловіки, або Ви бачили таку поведінку?
«Про тирана, видела много таких примеров, не из личного опыта.»;
Знаєте, іноді достатньо просто спостерігати чи почути якісь слова, щоб сформувати у себе негативну установку, життєву позицію та несвідомий сценарій.
«Да, я была изгоем в школе и игнор хуже буллинга, правда.»;
Любов і прийняття - базові потреби будь-якої людини. Помітно, що Вам цього не вистачає, а найголовніше - Вам не вистачає любові до себе. А якщо людина не любить себе, то де вона візьме ресурс для любові до іншого?
«что понимаю под отношениями: быть друзьями, любовниками, доверять, поддерживать, мотивировать. Хочу вот такого мужа и таких семейных отношений.»;
У Вас прекрасне і реалістичне бажання і я впевнена, що Ви його здійсните! Головне - пропрацювати себе зі спеціалістом.
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 18:05:27
Психологическое насилие
Доброго дня, pikl.
Дуже співчуваю, що Вам довелося пержити фізичне і психологічне насилля.
«В детстве подвергалась физическому насилию со стороны отца. Лет в 16 это прекратилось. В последнее время отец стал действовать по-другому, что очень начало меня угнетать....Сейчас любое мое действие, расцененное отцом как плохое, вызывает у него реакцию игнора на меня. Чаще всего это происходит, когда я не ночую дома. Когда же возвращаюсь, то сначала он мне вычитывает морали, а потом просто перестает со мной общаться. »;
Я правильно Вас зрозуміла: раніше Ваш батько здійснював над Вами фізичне насилля, а зараз він Вас просто ігнорує і для Вас це стало ще нестерпнішим, ніж якби він Вас бив?
Відповім на Ваше останнє запитання: ігнорування - це форма психологічного насилля.
«Я уже просто не выдерживаю. И я не понимаю причины происходящего: либо у моего отца начались проблемы с психикой, к тому же возраст уже (56 лет, прошел Афган)»;
Скажіть, будь ласка, а що Вам дасть розуміння причини такої поведінки батька? На жаль, ми не здатні змінити поведінку людини без її бажання, а лише свою. Я б Вам рекомендувала переїхати від батьків, щоб нарешті вибратися із цієї токсичної атмосфери + пройти індивідуальну терапію із психологом-психотерапевтом (адже насилл залишає глибокі психологічні рани, які необхідно лікувати).
Скажіть, будь ласка, чим зараз Ви займаєтеся? Чим цікавитеся, де працюєте чи на кого навчаєтеся?
Дуже співчуваю, що Вам довелося пержити фізичне і психологічне насилля.
«В детстве подвергалась физическому насилию со стороны отца. Лет в 16 это прекратилось. В последнее время отец стал действовать по-другому, что очень начало меня угнетать....Сейчас любое мое действие, расцененное отцом как плохое, вызывает у него реакцию игнора на меня. Чаще всего это происходит, когда я не ночую дома. Когда же возвращаюсь, то сначала он мне вычитывает морали, а потом просто перестает со мной общаться. »;
Я правильно Вас зрозуміла: раніше Ваш батько здійснював над Вами фізичне насилля, а зараз він Вас просто ігнорує і для Вас це стало ще нестерпнішим, ніж якби він Вас бив?
Відповім на Ваше останнє запитання: ігнорування - це форма психологічного насилля.
«Я уже просто не выдерживаю. И я не понимаю причины происходящего: либо у моего отца начались проблемы с психикой, к тому же возраст уже (56 лет, прошел Афган)»;
Скажіть, будь ласка, а що Вам дасть розуміння причини такої поведінки батька? На жаль, ми не здатні змінити поведінку людини без її бажання, а лише свою. Я б Вам рекомендувала переїхати від батьків, щоб нарешті вибратися із цієї токсичної атмосфери + пройти індивідуальну терапію із психологом-психотерапевтом (адже насилл залишає глибокі психологічні рани, які необхідно лікувати).
Скажіть, будь ласка, чим зараз Ви займаєтеся? Чим цікавитеся, де працюєте чи на кого навчаєтеся?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 17:43:20
отношения, Как недостижимая роскошь
Доброго дня, Аліна.
«Комплексов и тараканов африканских в голове тьма.»;
Знаєте, відомий психолог Е. Берн сказав, що "всі ми народжуємся принцами і прицесами, а потім соціум перетворює нас на жаб", тому Ваші комлекси, низька самооцінка і самоцінність, проблеми не могли виникнути "нізвідки".
«У меня нормальная семья, полная. С мамой хорошие отношения и с папой ( может чуть менее близкие)...В подростковом возрасте были проблемы с принятием в коллективе, но я надеюсь , что поборола это в себе. Плюс зацикленность получается на своих проблемах не даёт мне шансов быть хотя бы интересным собеседником.»;
Ось в цих цитатах можливо лежить корінь Вашої проблеми. Повна сім'я - не гарантія відсутності психологічних проблем. Важливими є дитячо-батьківські стосунки + стосунки батьків між собою як пари. Ви зазначили, що з батьком стосунки були хороші, але трохи менш близькі - це потрібно проаналізувати детальніше, бо концемпт "хороші" - дуже суб'єктивний.
Якщо говорити про неприйняття у підлітковому віці. Додам Вашу цитату:
«видимо видят мой диссонанс ( взрослая женщина, внутри зажатый подросток)»;
У підлітковому віці формується наша ідентичність і одна із них - це сексуальна ідентичність. Іноді психологи говорять, що неприйняття, ігнорування чи відторгнення - ще важче, ніж фізичний удар. Безумовно, Ви могли психологічно застрягти на цій стадії розвитку особистості, адже Ви не вирішили основну задачу цього віку + у Вас існує невирішений внутрішній конфлікт, який Ви так і не пропрацювали.
«Понимаю, что исход может быть печальным: или впрыгну в последний вагон замуж за какого-то домашнего тирана, или в лучшем случае одна и ребенок для себя.»;
Звідки у Вас така фантазія-установка? Можливо Вам хтось так казав (батьки, родичі, друзі, колеги тощо)? Або Ви десь бачили такий приклад?
«Сложно знакомиться живьем, а с квирусом, то только в инете.»;
А що Вас лякає у спілкуванні із чоловіками? Що Вас лякає у стосунах? Що може трапитися найгірше?
Скажіть, будь ласка, що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? Якого чоловіка Ви б хотіли бачити поряд із собою?
«Очень хочется изменить ситуацию. С чего начать меняться самой и какое направление психологии для работы с психологом выбрать? »;
Ви велика молодчинка, що звернулися сюди на сайт! Помітно, що Ви готові працювати над собою - це варте поваги! А чому Ви зважилися саме зараз? Що Вас спонукало? В будь-якому разі, найкраще у Вашому випадку - це індивідуальна терапія із психологом-психотерапевтом. Якщо говорити про напрямок - то все залежить від Ваших особистих преференцій (наприклад, Ви можете почитати тут на сайті детальніше про кожен напрямок). На мою думку, Ваша ситуація підходить під будь-який напрямок.
«Комплексов и тараканов африканских в голове тьма.»;
Знаєте, відомий психолог Е. Берн сказав, що "всі ми народжуємся принцами і прицесами, а потім соціум перетворює нас на жаб", тому Ваші комлекси, низька самооцінка і самоцінність, проблеми не могли виникнути "нізвідки".
«У меня нормальная семья, полная. С мамой хорошие отношения и с папой ( может чуть менее близкие)...В подростковом возрасте были проблемы с принятием в коллективе, но я надеюсь , что поборола это в себе. Плюс зацикленность получается на своих проблемах не даёт мне шансов быть хотя бы интересным собеседником.»;
Ось в цих цитатах можливо лежить корінь Вашої проблеми. Повна сім'я - не гарантія відсутності психологічних проблем. Важливими є дитячо-батьківські стосунки + стосунки батьків між собою як пари. Ви зазначили, що з батьком стосунки були хороші, але трохи менш близькі - це потрібно проаналізувати детальніше, бо концемпт "хороші" - дуже суб'єктивний.
Якщо говорити про неприйняття у підлітковому віці. Додам Вашу цитату:
«видимо видят мой диссонанс ( взрослая женщина, внутри зажатый подросток)»;
У підлітковому віці формується наша ідентичність і одна із них - це сексуальна ідентичність. Іноді психологи говорять, що неприйняття, ігнорування чи відторгнення - ще важче, ніж фізичний удар. Безумовно, Ви могли психологічно застрягти на цій стадії розвитку особистості, адже Ви не вирішили основну задачу цього віку + у Вас існує невирішений внутрішній конфлікт, який Ви так і не пропрацювали.
«Понимаю, что исход может быть печальным: или впрыгну в последний вагон замуж за какого-то домашнего тирана, или в лучшем случае одна и ребенок для себя.»;
Звідки у Вас така фантазія-установка? Можливо Вам хтось так казав (батьки, родичі, друзі, колеги тощо)? Або Ви десь бачили такий приклад?
«Сложно знакомиться живьем, а с квирусом, то только в инете.»;
А що Вас лякає у спілкуванні із чоловіками? Що Вас лякає у стосунах? Що може трапитися найгірше?
Скажіть, будь ласка, що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? Якого чоловіка Ви б хотіли бачити поряд із собою?
«Очень хочется изменить ситуацию. С чего начать меняться самой и какое направление психологии для работы с психологом выбрать? »;
Ви велика молодчинка, що звернулися сюди на сайт! Помітно, що Ви готові працювати над собою - це варте поваги! А чому Ви зважилися саме зараз? Що Вас спонукало? В будь-якому разі, найкраще у Вашому випадку - це індивідуальна терапія із психологом-психотерапевтом. Якщо говорити про напрямок - то все залежить від Ваших особистих преференцій (наприклад, Ви можете почитати тут на сайті детальніше про кожен напрямок). На мою думку, Ваша ситуація підходить під будь-який напрямок.
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 17:33:44
Моему партнеру нравятся непохожие на меня девушки
Доброго дня, Анна.
«Мой парень, как и я, люди творческие и любим безобидный флирт с другими людьми. »;
Скажіть, будь ласка, а ви і раніше фліртували із іншими хлопцями у минулих стосунках, чи це почалося саме у цих стосунках?
«поведение мое сдержанное и скромное»;
Ця цитата суперечить вищезазначеній тезі про те, що Ви полюбляєте фліртувати із іншими хлопцями. Знаєте, таке враженя, що Ви намагаєтеся "підлаштуватися" під хлопця і обоє граєте у якусь психологічну гру.
«Мне просто кажется, что его «оторопь» от красавиц в торговых центрах и фантазии про высоких развратных моделей очень театральны и частично рассчитаны на мою реакцию.»;
А ось тут я б зупинилася детальніше. На Вашу думку, на яку Вашу реакцію він розраховує? Ви казали йому про цю гіпотезу?
«Накладывается ещё и мой предыдущий опыт. Мои бывшие молодые люди мне откровенно говорили, что в их вкусе девушки другого типа, чем я, а расставшись со мной, с такими «идеалами» и встречались в дальнейшем и даже женились на них... »;
Тут із Вами повністю погоджуюся, що попередній досвід, безумовно здійснив свій вклад: всередині Вас досі існує страх, що ця ситуація повториться і Вам зроблять боляче. Саме тому Ви намагаєтеся попередити всі можливі негативні наслідки. Це вже запит на індивідуальну терапію.
«Ревности и недоумения во мне похожие на меня девушки не вызывают, почему-то. Как и реакция на них моего молодого человека, если она бы была... »;
Це лише Ваші припущення. Ви ж не бачили, як Ваш хлопець мастурбує на худих, світлорусих, середнього росту дівчат. Поки така ситуація не трапиться - це лише Ваші здогадки.
«Сегодня он написал в чате, что встречается с девушкой, рост которой 180, а вес 60, был в восторге от того, что «все замолчали» после этой реплики.»;
В якому плані "зустрічається"? Особисто Вас це влаштовує? Мені здається, що у такій ситуації, незалежно від комплекції дівчини і чи вона схожа, будь-яка дівчина розгнівалася б і їй це не сподобалося (однак Ви заперечуєте свій гнів). Таке враження, наче Ви забороняєте собі гніватися чи ревнувати, або боїтеся цих емоцій. Як думаєте, чому?
«Мой парень, как и я, люди творческие и любим безобидный флирт с другими людьми. »;
Скажіть, будь ласка, а ви і раніше фліртували із іншими хлопцями у минулих стосунках, чи це почалося саме у цих стосунках?
«поведение мое сдержанное и скромное»;
Ця цитата суперечить вищезазначеній тезі про те, що Ви полюбляєте фліртувати із іншими хлопцями. Знаєте, таке враженя, що Ви намагаєтеся "підлаштуватися" під хлопця і обоє граєте у якусь психологічну гру.
«Мне просто кажется, что его «оторопь» от красавиц в торговых центрах и фантазии про высоких развратных моделей очень театральны и частично рассчитаны на мою реакцию.»;
А ось тут я б зупинилася детальніше. На Вашу думку, на яку Вашу реакцію він розраховує? Ви казали йому про цю гіпотезу?
«Накладывается ещё и мой предыдущий опыт. Мои бывшие молодые люди мне откровенно говорили, что в их вкусе девушки другого типа, чем я, а расставшись со мной, с такими «идеалами» и встречались в дальнейшем и даже женились на них... »;
Тут із Вами повністю погоджуюся, що попередній досвід, безумовно здійснив свій вклад: всередині Вас досі існує страх, що ця ситуація повториться і Вам зроблять боляче. Саме тому Ви намагаєтеся попередити всі можливі негативні наслідки. Це вже запит на індивідуальну терапію.
«Ревности и недоумения во мне похожие на меня девушки не вызывают, почему-то. Как и реакция на них моего молодого человека, если она бы была... »;
Це лише Ваші припущення. Ви ж не бачили, як Ваш хлопець мастурбує на худих, світлорусих, середнього росту дівчат. Поки така ситуація не трапиться - це лише Ваші здогадки.
«Сегодня он написал в чате, что встречается с девушкой, рост которой 180, а вес 60, был в восторге от того, что «все замолчали» после этой реплики.»;
В якому плані "зустрічається"? Особисто Вас це влаштовує? Мені здається, що у такій ситуації, незалежно від комплекції дівчини і чи вона схожа, будь-яка дівчина розгнівалася б і їй це не сподобалося (однак Ви заперечуєте свій гнів). Таке враження, наче Ви забороняєте собі гніватися чи ревнувати, або боїтеся цих емоцій. Як думаєте, чому?
Ответ отредактирован автором 16-07-2020 17:09:10
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
