Оксана Юрьевна 27 хвилин тому: Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 12 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Как восстановить отношения
Доброго дня, Nik.
Для того, щоб ми змогли Вам допомогти, будь ласка, дайте більше інформації:
1. Скільки Ви вже разом із хлопцем?
2. Як давно Ви помітили зміну у стосунках?
3. Яка основна причина конфліктів?
4. В чому полягала "холодність" його розмови? Ви зазначили про неї?
5. Як зараз справи у хлопця в сім'ї, на роботі, із друзями тощо? Можливо у нього щось трапилося? Ви запитували про це?
6. Ви домовлялися із хлопцем, скільки разів на тиждень ви зідзвонюєтеся? Ви, за цей тиждень телефонували чиписали хлопцю?
7. Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Для того, щоб ми змогли Вам допомогти, будь ласка, дайте більше інформації:
1. Скільки Ви вже разом із хлопцем?
2. Як давно Ви помітили зміну у стосунках?
3. Яка основна причина конфліктів?
4. В чому полягала "холодність" його розмови? Ви зазначили про неї?
5. Як зараз справи у хлопця в сім'ї, на роботі, із друзями тощо? Можливо у нього щось трапилося? Ви запитували про це?
6. Ви домовлялися із хлопцем, скільки разів на тиждень ви зідзвонюєтеся? Ви, за цей тиждень телефонували чиписали хлопцю?
7. Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Ответ отредактирован автором 18-07-2020 14:22:21
Проблемы с друзьями у дочки
Доброго дня, AnnaEl.
Цілком розумію Ваше хвилювання, помітно як Ви турбуєтеся про доньку. Давайте розберемо все почергово.
«Допустим в инстаграм она сделала дополнительный аккаунт для того чтобы рисовать людей в специальной программе, с похожим именем, и делала вид что это не её аккаунт, и сама себе отправляла комментарии с другого аккаунта. Это подружки поняли, и начали смеяться над ней в группе Ватсапп. »;
Як Ви про це дізналися? Ви обговорювали цю ситуацію із донькою? Як донька пережила цю реакцію подруг?
«В школе были друзья, во дворе были друзья, но она не умеет дружить. Над ней постоянно подшучивают. Были такие ситуации, где она реально не понимала, что над ней смеются. »;
На яких ще кокретних фактах базується Ваше припущення, що донька не вміє "дружити"? На Вашу думку, в чому полягає вміння "дружити"? Чи були у Вас друзі у цьому віці і які у Вас були із ними стосунки?
«И во многих других вещах она верит людям, она не отличает где издеваются, а где дружат.»;
Ви вважаєте, що "довіряти" людям - це погано? Ви розмовяли із донькою на тему "дружби"? Що вона цінує у друзях? Як вона сприймає "дружбу"?
«Сейчас вообще нет друзей, так как мы переехали в другой город, пришлось поменять школу, но ещё каникулы. »;
Як донька сприйняла переїзд? Якою була причина? За що, особисто Ви, зараз хвилюєтеся?
Цілком розумію Ваше хвилювання, помітно як Ви турбуєтеся про доньку. Давайте розберемо все почергово.
«Допустим в инстаграм она сделала дополнительный аккаунт для того чтобы рисовать людей в специальной программе, с похожим именем, и делала вид что это не её аккаунт, и сама себе отправляла комментарии с другого аккаунта. Это подружки поняли, и начали смеяться над ней в группе Ватсапп. »;
Як Ви про це дізналися? Ви обговорювали цю ситуацію із донькою? Як донька пережила цю реакцію подруг?
«В школе были друзья, во дворе были друзья, но она не умеет дружить. Над ней постоянно подшучивают. Были такие ситуации, где она реально не понимала, что над ней смеются. »;
На яких ще кокретних фактах базується Ваше припущення, що донька не вміє "дружити"? На Вашу думку, в чому полягає вміння "дружити"? Чи були у Вас друзі у цьому віці і які у Вас були із ними стосунки?
«И во многих других вещах она верит людям, она не отличает где издеваются, а где дружат.»;
Ви вважаєте, що "довіряти" людям - це погано? Ви розмовяли із донькою на тему "дружби"? Що вона цінує у друзях? Як вона сприймає "дружбу"?
«Сейчас вообще нет друзей, так как мы переехали в другой город, пришлось поменять школу, но ещё каникулы. »;
Як донька сприйняла переїзд? Якою була причина? За що, особисто Ви, зараз хвилюєтеся?
Ответ отредактирован автором 18-07-2020 14:17:31
Как принять свой возраст?
«Работодатели хотят , чтобы сотрудник был на работе полный рабочий день. »;
Важливо, що хочете Ви і спиратися на це. Помітно, що у Вас немає чіткого уявлення про те, чого Ви дійсно хочете і в цьому проблема. Неможливо щось робити, поки не знаєш чого прагнути.
«Заботливый муж и отец, но тем не менее все разговоры с ним у нас ни о чем.»;
А на які теми Ви б хотіли розмовляти із чоловіком? Як би мала виглядати Ваша "ідеальна" розмова?
«Вероятно, разница интересов.»;
На Вашу думку, в чому саме полягає ця різниця?
«Когда я хочу обсудить с ним что-то, его участие в разговоре сводится к тому, чтобы повторить мои слова в другом порядке. К сожалению, многие решения мне приходится принимать самой, поскольку муж быстро соглашается с моим мнением. Получается поговорила сама с собой((( »;
Як би мала виглядати "участь" Вашого чоловіка у розмові? Насправді, лише Ви відповідальні за своє життя і лише Вам робити вибір (якщо це стосується саме Вашого особистісного розвитку і т. д.). Думаю, що Ваш чоловік це розуміє і тому хоче дати Вам автономію і свободу.
«Я ценю свою семью, но часто в голову лезет мысль, что сначала нужно было стать кем-то, чтобы потом не задавать вопрос, кто я( »;
Ви вважаєте, що зараз Ви "ніхто"? На Вашу думку, людина може вважатися повноцінною особистістю лише тоді, коли "професійно успішна"? Мені здається, що у цьому присутні якісь батьківські установки (як концепція "треба" у навчанні).
«Но пока мне непонятно, что это за работа такая. У меня нет цели заработать хоть что-то, поэтому варианты копирайтер или менеджер интернет-магазина и т.д. это не мой вариант... Возможно совмещать работу и семью, но я не знаю, что это может быть за работа для меня на неполный рабочий день. Конечно, это и есть моя мечта: я такая вся бизнес-вумен на полдня, а полдня я мама. Только вот я не бизнес-вумен ни на пол дня ,ни на весь)) »;
На скільки я зрозуміла - для Вас важливо заробляти певну суму грошей + працювати неповний робочий день + бути незалежною у роботі. Ок, визначіть конкретну суму та, відштовхуючись від неї, подивіться хоча б вакансії в Інтернеті на неповний робочий день. Можливо подумайте про якийсь приватний бізнес. Крім цього, Ви маєте розуміти, що людина без досвіду не буде заробляти багато на початку. Також важливо, щоб робота Вас цікавила або була дотичною до Ваших інтересів (робота - це не тільки гроші, але і задоволення), тому дослідіть що Вам подобається (а для цього необхідно, перш за все, хоча б щось спробувати). Ніхто не каже, що буде легко, звісно треба бути "заповнити прогалини" у знаннях і досвіді, вкласти ресурси - без цього нікуди. Зараз багато професій переходить на дистанційну роботу, тому думаю, що це не проблема.
З іншого боку, в мене складається таке враження, що Ви взагалі не хочете працювати і Вас влаштовує теперішній стан справ, просто якісь Ваші внутрішні установки "треба" спонукають Вас (зв'язок Вашої самоцінності із економіною продуктивністю, статусом).
«но буквально полгода назад я плакала каждый день . »;
А що у Вашому житті трапилося пів року тому (можливо якісь стресові події, кардинальні зміни)? Як Ви спите?
«Читаю литературу, умные мысли, что у меня два варианта: или страдать или смириться и радоваться жизни. Но видимо, не так это просто, принять и радоваться( »;
Ви не маєте "миритися", Вам необхідно зрозуміти причину Вашого "страждання", щоб її ліквідувати.
«Училась, потому что так нужно было)) я к тому, что как-то раньше все шло хорошо, была определенность, а теперь нет. »;
Мені здається, що раніше це була "ілюзія визначеності". За Вас все вирішували батьки і це давало Вам відчуття стабільності. Водночас, зараз Ви отримали свободу вибору і стали відповідальною за своє життя і Вас це лякає (саме тому Ви шукаєте у чоловіка та у психологах людей, які могли б Вам конкретно сказати план дій і вказати шлях).
Важливо, що хочете Ви і спиратися на це. Помітно, що у Вас немає чіткого уявлення про те, чого Ви дійсно хочете і в цьому проблема. Неможливо щось робити, поки не знаєш чого прагнути.
«Заботливый муж и отец, но тем не менее все разговоры с ним у нас ни о чем.»;
А на які теми Ви б хотіли розмовляти із чоловіком? Як би мала виглядати Ваша "ідеальна" розмова?
«Вероятно, разница интересов.»;
На Вашу думку, в чому саме полягає ця різниця?
«Когда я хочу обсудить с ним что-то, его участие в разговоре сводится к тому, чтобы повторить мои слова в другом порядке. К сожалению, многие решения мне приходится принимать самой, поскольку муж быстро соглашается с моим мнением. Получается поговорила сама с собой((( »;
Як би мала виглядати "участь" Вашого чоловіка у розмові? Насправді, лише Ви відповідальні за своє життя і лише Вам робити вибір (якщо це стосується саме Вашого особистісного розвитку і т. д.). Думаю, що Ваш чоловік це розуміє і тому хоче дати Вам автономію і свободу.
«Я ценю свою семью, но часто в голову лезет мысль, что сначала нужно было стать кем-то, чтобы потом не задавать вопрос, кто я( »;
Ви вважаєте, що зараз Ви "ніхто"? На Вашу думку, людина може вважатися повноцінною особистістю лише тоді, коли "професійно успішна"? Мені здається, що у цьому присутні якісь батьківські установки (як концепція "треба" у навчанні).
«Но пока мне непонятно, что это за работа такая. У меня нет цели заработать хоть что-то, поэтому варианты копирайтер или менеджер интернет-магазина и т.д. это не мой вариант... Возможно совмещать работу и семью, но я не знаю, что это может быть за работа для меня на неполный рабочий день. Конечно, это и есть моя мечта: я такая вся бизнес-вумен на полдня, а полдня я мама. Только вот я не бизнес-вумен ни на пол дня ,ни на весь)) »;
На скільки я зрозуміла - для Вас важливо заробляти певну суму грошей + працювати неповний робочий день + бути незалежною у роботі. Ок, визначіть конкретну суму та, відштовхуючись від неї, подивіться хоча б вакансії в Інтернеті на неповний робочий день. Можливо подумайте про якийсь приватний бізнес. Крім цього, Ви маєте розуміти, що людина без досвіду не буде заробляти багато на початку. Також важливо, щоб робота Вас цікавила або була дотичною до Ваших інтересів (робота - це не тільки гроші, але і задоволення), тому дослідіть що Вам подобається (а для цього необхідно, перш за все, хоча б щось спробувати). Ніхто не каже, що буде легко, звісно треба бути "заповнити прогалини" у знаннях і досвіді, вкласти ресурси - без цього нікуди. Зараз багато професій переходить на дистанційну роботу, тому думаю, що це не проблема.
З іншого боку, в мене складається таке враження, що Ви взагалі не хочете працювати і Вас влаштовує теперішній стан справ, просто якісь Ваші внутрішні установки "треба" спонукають Вас (зв'язок Вашої самоцінності із економіною продуктивністю, статусом).
«но буквально полгода назад я плакала каждый день . »;
А що у Вашому житті трапилося пів року тому (можливо якісь стресові події, кардинальні зміни)? Як Ви спите?
«Читаю литературу, умные мысли, что у меня два варианта: или страдать или смириться и радоваться жизни. Но видимо, не так это просто, принять и радоваться( »;
Ви не маєте "миритися", Вам необхідно зрозуміти причину Вашого "страждання", щоб її ліквідувати.
«Училась, потому что так нужно было)) я к тому, что как-то раньше все шло хорошо, была определенность, а теперь нет. »;
Мені здається, що раніше це була "ілюзія визначеності". За Вас все вирішували батьки і це давало Вам відчуття стабільності. Водночас, зараз Ви отримали свободу вибору і стали відповідальною за своє життя і Вас це лякає (саме тому Ви шукаєте у чоловіка та у психологах людей, які могли б Вам конкретно сказати план дій і вказати шлях).
Как принять свой возраст?
«Не о том я мечтаю, чтобы заказывать еду, нанимать нянь и пропадать целыми днями на работе.»;
А про що Ви мрієте? Що для Вас взагалі "самореалізація"? У Вас уявлення, що неможливо поєднувати роботу і сім'ю. Що Ви постійно будете пропадати. Звідки це? Можливо від того, що Ви до всього підходите з великим перфекціонізмом?
«Вот как-то так получилось, что я отличница в школе, красный диплом в институте, работу почти сразу после обучения нашла довольно приличную, а потом... Декрет и снова декрет. »;
А Ви вчилися для себе, чи для когось? Що для Вас означало навчання?
А про що Ви мрієте? Що для Вас взагалі "самореалізація"? У Вас уявлення, що неможливо поєднувати роботу і сім'ю. Що Ви постійно будете пропадати. Звідки це? Можливо від того, що Ви до всього підходите з великим перфекціонізмом?
«Вот как-то так получилось, что я отличница в школе, красный диплом в институте, работу почти сразу после обучения нашла довольно приличную, а потом... Декрет и снова декрет. »;
А Ви вчилися для себе, чи для когось? Що для Вас означало навчання?
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 21:28:40
Хочу помочь другу
«Спасибо вам большое. Я так и сделаю!!! »;
Дуже радію, що змога Вам хоч трохи допомогти! ::smile:: Бажаю Вам турботи про себе, а хлопцеві швидкого фізичного видужування і відновлення психологічного балансу!
Дуже радію, що змога Вам хоч трохи допомогти! ::smile:: Бажаю Вам турботи про себе, а хлопцеві швидкого фізичного видужування і відновлення психологічного балансу!
Хочу помочь другу
«Но в ответ слышу только: мне ничего не надо, и у меня всё хорошо! »;
На жаль, ми не здатні допомогти людині, якщо вона не хоче приймати допомогу. Так само ми не здатні змустити її хотіти. Ви маєте прийняти його вибір, заявивши, що Ви чекаєте, коли він буде готовий отримати підтримку. Не займайте позицію Рятівника. Хоча Рятівник начебто діє із благородних намірів, проте він підкріплює позицію Жертви того, кого рятує, не даючи іншій людині можливості взяти відповідальність за своє життя та повірити у свій потенціал. Можливо саме той факт, що так багато людей намагаються вирішити його проблему за нього підкріплюють його ілюзію "безконтрольності власного існування" та безпомічності, що ще більше вганяє його у депресію. Можливо йому необхідно більше автономії.
« Он мне дорог как друг, он очень хороший человек, и я боюсь даже себе представить к чему может привести его депрессия. »;
Пропоную Вам це сказати йому.
У цій ситуації хотілося б сказати особисто Вам, щоб Ви більше подбали про себе, свій психологічний стан, адже це виснажливо. Вдягніть кисневу маску на себе, а потім - на іншого. Ваш приклад турботи про себе може спонукати цього хлопця дбати про себе. Мені здається, що у Вас ще з дитинства підкріплювали Вашого Рятівника і Ви намагалися завжди всіх рятувати. Настав час нарешті думати і дбати про себе.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
На жаль, ми не здатні допомогти людині, якщо вона не хоче приймати допомогу. Так само ми не здатні змустити її хотіти. Ви маєте прийняти його вибір, заявивши, що Ви чекаєте, коли він буде готовий отримати підтримку. Не займайте позицію Рятівника. Хоча Рятівник начебто діє із благородних намірів, проте він підкріплює позицію Жертви того, кого рятує, не даючи іншій людині можливості взяти відповідальність за своє життя та повірити у свій потенціал. Можливо саме той факт, що так багато людей намагаються вирішити його проблему за нього підкріплюють його ілюзію "безконтрольності власного існування" та безпомічності, що ще більше вганяє його у депресію. Можливо йому необхідно більше автономії.
« Он мне дорог как друг, он очень хороший человек, и я боюсь даже себе представить к чему может привести его депрессия. »;
Пропоную Вам це сказати йому.
У цій ситуації хотілося б сказати особисто Вам, щоб Ви більше подбали про себе, свій психологічний стан, адже це виснажливо. Вдягніть кисневу маску на себе, а потім - на іншого. Ваш приклад турботи про себе може спонукати цього хлопця дбати про себе. Мені здається, що у Вас ще з дитинства підкріплювали Вашого Рятівника і Ви намагалися завжди всіх рятувати. Настав час нарешті думати і дбати про себе.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 21:05:33
Как принять свой возраст?
« сейчас бы хотела сменить немного направление, пройти какой-то курс. »;
Ок, це вже добре, що Ви визначилися із ціллю. Ви обрали вже конкретний курс? Дізналися скільки він коштує? Що Вам заважає розпочати навчання?
«До рождения детей я начала работать в сфере IT»;
Ви казали, що у Вас взагалі немає досвіду, проте погляньте - у Вас вже є попередній досвід в ІТ! Так, трохи не в тій сфері, проте деякі люди і цього немають і лише в 30-40 р. міняють повністю спеціалізацію.
«Мой муж вроде бы поддерживает меня, но не настолько, насколько мне хотелось бы. Впрочем, это отдельная тема, что я не получаю от него той поддержки, которую бы хотелось.»;
Мені здається, що ця тема є дуже важливою і пов'язана із основною проблемою. Будь-якій людині необхідній зовнішній ресурс, поповнення внутрішнього ресурсу і підтримка у досягненні мети. Якої саме, конкретної підтримки Ви б хотіли від чоловіка? Які у Вас зараз із ним стосунки?
«Но не для кого не секрет, что в IT сфере много молодых специалистов, или же с возрастом становятся опытными синьерами. Я на их фоне боюсь быть новичком в своем возрасте.»;
Я б сказала, що іноді відсутність досвіду при особистісній зрілості - це велика перевага. Кожна фірма вимагає від працівника свої стандарти, підходи до роботи. Іноді "автоматизовані шаблони" із попередньої роботи можуть заважати гнучкості засвоєння нових. Крім цього, помітно, що Ви берете "ідеалізовану" картинку, що в 30 років люди стають вже сеньйормами (далеко не всі цього досягають), однак Ви і не помічаєте того, що вони втратили, проте набули Ви: сім'я, діти.
«И плюс ещё тот факт, что я боюсь уходить от своих детей на полный рабочий день, плюс домашняя работа, для меня это очень больной вопрос. Я чувствую себя очень потерянной(((»;
Припускаю, що цей момент пов'язаний із підтримкою чоловіка, яку б Ви від нього хотіли отримати. Чоловік допомагає Вам у вихованні дітей, побуті? Скільки дітям років? Можна розглянути варіанти неповного робочого дня, дистанційної роботи, наймання няні, прибиральниці, замовлення їжі і т. д. головне - обговорити це спільно із Вашим чоловіком.
«я понимаю, речь только о моих чувствах при всем этом(( »;
Опишіть детальніше ці почуття.
«но часто в какой-то момент я не выдерживаю и все по новой»;
Можете описати детальніше ці моменти. Коли це найчастіше стається, за яких обставин?
«у меня есть значительные сдвиги, я стала оптимистичнее и целеустремлённее»;
Ви велика молодчинка! Як Ви змогли досягнути цих зрушень?
«" мне уже 31, а я...зачем все это уже"»;
А що Ви?
Ок, це вже добре, що Ви визначилися із ціллю. Ви обрали вже конкретний курс? Дізналися скільки він коштує? Що Вам заважає розпочати навчання?
«До рождения детей я начала работать в сфере IT»;
Ви казали, що у Вас взагалі немає досвіду, проте погляньте - у Вас вже є попередній досвід в ІТ! Так, трохи не в тій сфері, проте деякі люди і цього немають і лише в 30-40 р. міняють повністю спеціалізацію.
«Мой муж вроде бы поддерживает меня, но не настолько, насколько мне хотелось бы. Впрочем, это отдельная тема, что я не получаю от него той поддержки, которую бы хотелось.»;
Мені здається, що ця тема є дуже важливою і пов'язана із основною проблемою. Будь-якій людині необхідній зовнішній ресурс, поповнення внутрішнього ресурсу і підтримка у досягненні мети. Якої саме, конкретної підтримки Ви б хотіли від чоловіка? Які у Вас зараз із ним стосунки?
«Но не для кого не секрет, что в IT сфере много молодых специалистов, или же с возрастом становятся опытными синьерами. Я на их фоне боюсь быть новичком в своем возрасте.»;
Я б сказала, що іноді відсутність досвіду при особистісній зрілості - це велика перевага. Кожна фірма вимагає від працівника свої стандарти, підходи до роботи. Іноді "автоматизовані шаблони" із попередньої роботи можуть заважати гнучкості засвоєння нових. Крім цього, помітно, що Ви берете "ідеалізовану" картинку, що в 30 років люди стають вже сеньйормами (далеко не всі цього досягають), однак Ви і не помічаєте того, що вони втратили, проте набули Ви: сім'я, діти.
«И плюс ещё тот факт, что я боюсь уходить от своих детей на полный рабочий день, плюс домашняя работа, для меня это очень больной вопрос. Я чувствую себя очень потерянной(((»;
Припускаю, що цей момент пов'язаний із підтримкою чоловіка, яку б Ви від нього хотіли отримати. Чоловік допомагає Вам у вихованні дітей, побуті? Скільки дітям років? Можна розглянути варіанти неповного робочого дня, дистанційної роботи, наймання няні, прибиральниці, замовлення їжі і т. д. головне - обговорити це спільно із Вашим чоловіком.
«я понимаю, речь только о моих чувствах при всем этом(( »;
Опишіть детальніше ці почуття.
«но часто в какой-то момент я не выдерживаю и все по новой»;
Можете описати детальніше ці моменти. Коли це найчастіше стається, за яких обставин?
«у меня есть значительные сдвиги, я стала оптимистичнее и целеустремлённее»;
Ви велика молодчинка! Як Ви змогли досягнути цих зрушень?
«" мне уже 31, а я...зачем все это уже"»;
А що Ви?
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 20:51:14
Хочу помочь другу
Доброго дня, Svetlana.
По перше, Ви маєте зрозуміти, що не є відповідальною за психологічний стан іншої людини, а лише за свій. Ми не здатні вплинути на дії, почуття, ставлення іншої особи без її бажання.
По друге, помітно, що Ви більше, ніж інші хвилюєтеся за цього хлопця (розмовляєте про його депресію, звернулися сюди на форум і т. д.). Чому? Що для Вас це значить? Що найгірше трапиться, якщо Ви йому не зможете допомогти?
По третє, Ваш максимум - це заявити про своє хвилювання хлопцеві і запропонувати йому індивідуальне консультування у психолога. Також можете йому сказати, що Ви готові його підтримати, коли він цього забажає. Водночас, вибір лише за ним.
По перше, Ви маєте зрозуміти, що не є відповідальною за психологічний стан іншої людини, а лише за свій. Ми не здатні вплинути на дії, почуття, ставлення іншої особи без її бажання.
По друге, помітно, що Ви більше, ніж інші хвилюєтеся за цього хлопця (розмовляєте про його депресію, звернулися сюди на форум і т. д.). Чому? Що для Вас це значить? Що найгірше трапиться, якщо Ви йому не зможете допомогти?
По третє, Ваш максимум - це заявити про своє хвилювання хлопцеві і запропонувати йому індивідуальне консультування у психолога. Також можете йому сказати, що Ви готові його підтримати, коли він цього забажає. Водночас, вибір лише за ним.
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 20:09:41
Как принять свой возраст?
Доброго дня, Evgeniya.
Скажіть, будь ласка, а Ви визначилися із тим, чим хочете займатися у професійному плані? У Вас є люди, які Вас підтримують у цьому прагненні (чоловік, батьки, друзі тощо)?
Звідки у Вас ця установка, що Ви "втратили свій шанс" (можливо Вам хтось так казав, або Ви спостерігали такий реальний приклад у житті)?
Зазвичай у психології говорять про вікову кризу 30-ти років, коли людина дивиться на своє життя та оцінює його із перспективи планів та цілей, які хотіла досягнути у ранній юності. Безумовно, порівняння спричиняє депресію і тут важлива підтримка близьких, постановка нових реалістичний цілей та підцілей, планування їхнього виконання, фокусування на тому, що Ви набули (наприклад, 2 дітей), а не на тому, що втратили + якщо Ваш стан не покращується - звернення до психолога. Крім цього, психологи також говорять, що приблизно у 33 роки людина переживає "пік життєвих сил", тому криза переходить у ще більшу продуктивність.
Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію: Ви пішли на співбесіду, що найгірше може трапитися? Ви влаштувалися на роботу, що найгірше може трапитися? Що Вас лякає?
Скажіть, будь ласка, а Ви визначилися із тим, чим хочете займатися у професійному плані? У Вас є люди, які Вас підтримують у цьому прагненні (чоловік, батьки, друзі тощо)?
Звідки у Вас ця установка, що Ви "втратили свій шанс" (можливо Вам хтось так казав, або Ви спостерігали такий реальний приклад у житті)?
Зазвичай у психології говорять про вікову кризу 30-ти років, коли людина дивиться на своє життя та оцінює його із перспективи планів та цілей, які хотіла досягнути у ранній юності. Безумовно, порівняння спричиняє депресію і тут важлива підтримка близьких, постановка нових реалістичний цілей та підцілей, планування їхнього виконання, фокусування на тому, що Ви набули (наприклад, 2 дітей), а не на тому, що втратили + якщо Ваш стан не покращується - звернення до психолога. Крім цього, психологи також говорять, що приблизно у 33 роки людина переживає "пік життєвих сил", тому криза переходить у ще більшу продуктивність.
Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію: Ви пішли на співбесіду, що найгірше може трапитися? Ви влаштувалися на роботу, що найгірше може трапитися? Що Вас лякає?
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 20:02:23
Не пойму отношения мужа
«а муж говорит что не думал что я так плохо думаю,что действительно работе много времени уделяет чтоб на лечение хватало так как лечусь в частной клинике,муж сирота с детства а у меня родители есть но они после мною пережитого ни как не отреагировали,мама даже сказала для меня слова" у нас денег нет вот так и похоронят".Вот как то так,спасибо за ваши советы и помощь.»;
Щиро радію, що Ви змогли обговорити із чоловіком свої переживання і зрозуміти один одного. Конструктивна розмова - основа гармонійних стосунків. Співчуваю, що Ваші батьки ніяк не відреагували на Ваш інфаркт (можливо у них стоїть заборона на прояв страху чи тривоги), однак радію, що у Вас є люблячий чоловік!
Бажаю Вам, при виникненні труднощів, і надалі обговорювати зі своїм чоловіком проблемні моменти! Удачі!
Щиро радію, що Ви змогли обговорити із чоловіком свої переживання і зрозуміти один одного. Конструктивна розмова - основа гармонійних стосунків. Співчуваю, що Ваші батьки ніяк не відреагували на Ваш інфаркт (можливо у них стоїть заборона на прояв страху чи тривоги), однак радію, що у Вас є люблячий чоловік!
Бажаю Вам, при виникненні труднощів, і надалі обговорювати зі своїм чоловіком проблемні моменти! Удачі!
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 19:51:54
У меня есть семья, но я совсем один.
«у меня неудовлетворённость, моральная и физическая»;
Запитаю Вас ще раз - Ви казали про це дружині? Чи казали їй прямо, чого Вам не вистачає у dаших стосунках?
Запитаю Вас ще раз - Ви казали про це дружині? Чи казали їй прямо, чого Вам не вистачає у dаших стосунках?
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 16:56:55
Не пойму отношения мужа
«но вот все равно какая то тревожность что он отдаляется,может я себя чем то накручиваю,за этот год у меня произошёл инфаркт муж лечил,переживал»;
Припускаю, що це, безумовно, могло вплинути на ваші стосунки. Можливо чоловіка ця ситуація дуже схвилювала і саме тому він віддалився від Вас, щоб впоратися зі своїми переживаннями. Можливо він і почав більше працювати, щоб вберегти Ваш спокій. Ви казали чоловікові про Вашу тривожність? Які у Вас були стосунки із батьками, батьків між собою?
Крім цього, варто враховувати кризу 7 років шлюбу (стомленя одноманітністю і т. д.), що також здійснило свій вклад.
Припускаю, що це, безумовно, могло вплинути на ваші стосунки. Можливо чоловіка ця ситуація дуже схвилювала і саме тому він віддалився від Вас, щоб впоратися зі своїми переживаннями. Можливо він і почав більше працювати, щоб вберегти Ваш спокій. Ви казали чоловікові про Вашу тривожність? Які у Вас були стосунки із батьками, батьків між собою?
Крім цього, варто враховувати кризу 7 років шлюбу (стомленя одноманітністю і т. д.), що також здійснило свій вклад.
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 15:34:06
Не пойму отношения мужа
Доброго дня, Виринея.
«последний год мне кажется что он от меня отдаляется»;
Можливо у вашому сімейному житті щось сталося за цей рік (стресові події, кардинальні зміни, великі конфлікти)? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
«пыталась с ним поговорить он говорит сильно устаёт»;
А його умови праці змінилися за цей рік? Чи є у нього вихідні? З котрої по котру працює чоловік?
Чи обговорювали Ви із чоловіком можливість спільного звернення до сімейного психолога?
«но в последнее время это просто кошмар,нету кому выговориться»;
А чим займаєтеся Ви? Як проводите свій звичний день? Чи є у Вас друзі, з якими Ви проводите час спільно?
«последний год мне кажется что он от меня отдаляется»;
Можливо у вашому сімейному житті щось сталося за цей рік (стресові події, кардинальні зміни, великі конфлікти)? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
«пыталась с ним поговорить он говорит сильно устаёт»;
А його умови праці змінилися за цей рік? Чи є у нього вихідні? З котрої по котру працює чоловік?
Чи обговорювали Ви із чоловіком можливість спільного звернення до сімейного психолога?
«но в последнее время это просто кошмар,нету кому выговориться»;
А чим займаєтеся Ви? Як проводите свій звичний день? Чи є у Вас друзі, з якими Ви проводите час спільно?
Страх болезни
Доброго дня, nik22c.
«На данный момент состояние ухудшилось, от постоянного чувства надвигающейся беды наступают неконтролируемые истерики, одышка. Лечение закончила совсем недавно, не знаю, стоит ли обращаться повторно к этому врачу.»;
Скажіть, будь ласка, а чому Ви вагаєтеся у зверненні до цього лікаря? Що Вас лякає? Вам виписали якісь заспокійливі, Ви їх вживаєте згідно із планом лікування? Ви працювали комплексно із психіаторм і психологом-психотерапевтом?
«Сейчас это стало страхом о здоровье ребенка, боязнь онкологии.»;
Чи були у когось із Ваших знайомих, родичів випадки невиліковних хвороб?
Чи є у Вас зараз люди, які знають про Ваш стан і психологічно підтримують Вас?
«На данный момент состояние ухудшилось, от постоянного чувства надвигающейся беды наступают неконтролируемые истерики, одышка. Лечение закончила совсем недавно, не знаю, стоит ли обращаться повторно к этому врачу.»;
Скажіть, будь ласка, а чому Ви вагаєтеся у зверненні до цього лікаря? Що Вас лякає? Вам виписали якісь заспокійливі, Ви їх вживаєте згідно із планом лікування? Ви працювали комплексно із психіаторм і психологом-психотерапевтом?
«Сейчас это стало страхом о здоровье ребенка, боязнь онкологии.»;
Чи були у когось із Ваших знайомих, родичів випадки невиліковних хвороб?
Чи є у Вас зараз люди, які знають про Ваш стан і психологічно підтримують Вас?
Ответ отредактирован автором 17-07-2020 14:29:11
Как не саботировать свой успех?
Доброго дня, nik13d.
«Но вот этот саботаж, это какое-то глубокое внутреннее желание разрушения своей жизни меня пугают. Будто есть я, взрослый, самостоятельный человек, желающий быть успешным и счастливым и есть какая-то фигня глубоко внутри меня, которая абсурдно желает противоположного.»;
Погоджуся з колегами, що Ви велика молодець, що змогли відділитися від батьків та розпочати власне життя - це варте поваги! Те, що Ви описуєте більше схоже на якийсь несвідомий життєвий сценарій + контамінацію в структурі Вашої особистості. Можливо Ви несвідомо не хочете досягати успіху в професійній сфері тому, що всередені Вас перебувають установки "Не Висовуйся", "Не Приналеж", "Не Досягай", "Не Роби", "Радуй Інших"; можливо Ваші батьки не хотіли, щоб Ви досягли успіху, несвідомо заздрячи Вам, і Ви "ввібрали цю адаптивну установку", що тепер Вам заважає ; можливо коли Ви показували свою амбіційність, Вас карали за це; або Ви засвоїли, що "Я ніколи не отримую того, чого хочу" тощо.
Таким чином, у Вашому випадку потрібно працювати із глибинними змінами, яких можливо досягти лише через терапевтичні відносини. Аналогія: уявіть, що Ви все життя ходили неправильно, а зараз Ви усвідомили, що це спричиняє Вам дискомфорт. Безумовно, Ви можете спробувати самостійно змінити свою ходу, однак Ви здатні зробити лише це теоритчно (читаєте підручники, дивитеся лекції про формування ходи, технологію ходіння і т. д.), але в процесі необхідний спостерігач та інструктор, який буде коректувати Вас та підтримувати, підіймати, коли Ви будете падати чи "неправильно ставити ногу" (безпечна практика). Ви не можете одночасно йти і підтримувати себе. Або ж Ви будете самостійно постійно падати і цетравмує ваші кістки і Ви лише ще більше деформуєте ходу. Я б сказала, що терапевт - це "тимчасовий костиль". І так, Вам потрібно починати все спочатку: ви дригаєте ногами, потім позаєте, потім спираєтеся на опору і йдете кілька кроків, потім впевненіше робите довші прогулянки, а далі і йдете без опори. Вам необхідно практикуватися кожного тижня впродовж років, щоб це виробилося у автоматизм.
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і пропрацювати себе! Вірю у Вас, удачі!
«Но вот этот саботаж, это какое-то глубокое внутреннее желание разрушения своей жизни меня пугают. Будто есть я, взрослый, самостоятельный человек, желающий быть успешным и счастливым и есть какая-то фигня глубоко внутри меня, которая абсурдно желает противоположного.»;
Погоджуся з колегами, що Ви велика молодець, що змогли відділитися від батьків та розпочати власне життя - це варте поваги! Те, що Ви описуєте більше схоже на якийсь несвідомий життєвий сценарій + контамінацію в структурі Вашої особистості. Можливо Ви несвідомо не хочете досягати успіху в професійній сфері тому, що всередені Вас перебувають установки "Не Висовуйся", "Не Приналеж", "Не Досягай", "Не Роби", "Радуй Інших"; можливо Ваші батьки не хотіли, щоб Ви досягли успіху, несвідомо заздрячи Вам, і Ви "ввібрали цю адаптивну установку", що тепер Вам заважає ; можливо коли Ви показували свою амбіційність, Вас карали за це; або Ви засвоїли, що "Я ніколи не отримую того, чого хочу" тощо.
Таким чином, у Вашому випадку потрібно працювати із глибинними змінами, яких можливо досягти лише через терапевтичні відносини. Аналогія: уявіть, що Ви все життя ходили неправильно, а зараз Ви усвідомили, що це спричиняє Вам дискомфорт. Безумовно, Ви можете спробувати самостійно змінити свою ходу, однак Ви здатні зробити лише це теоритчно (читаєте підручники, дивитеся лекції про формування ходи, технологію ходіння і т. д.), але в процесі необхідний спостерігач та інструктор, який буде коректувати Вас та підтримувати, підіймати, коли Ви будете падати чи "неправильно ставити ногу" (безпечна практика). Ви не можете одночасно йти і підтримувати себе. Або ж Ви будете самостійно постійно падати і цетравмує ваші кістки і Ви лише ще більше деформуєте ходу. Я б сказала, що терапевт - це "тимчасовий костиль". І так, Вам потрібно починати все спочатку: ви дригаєте ногами, потім позаєте, потім спираєтеся на опору і йдете кілька кроків, потім впевненіше робите довші прогулянки, а далі і йдете без опори. Вам необхідно практикуватися кожного тижня впродовж років, щоб це виробилося у автоматизм.
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і пропрацювати себе! Вірю у Вас, удачі!
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
