Ирина Константиновна 7 хвилин тому: Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 60 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Как жить с травмой?
«Вы правы в том, что путь мести и самосуда - это путь в пропасть.
Хочу начать движение по направлению к нормальной жизни.А по отношению к преступнику просто попытаемся усилить работу в правовом поле. »;
Помітно, на скільки Ваша сім'я сильна (ви не піддалися почуттю помсти, яке може поглинути і зруйнувати вас). Ви зробили правильний вибір. Радію, що Ваша донька вже з Понеділка піде до психолога-психотерапевта (удачі їй), проте не забувайте про психологічну підтримку для Вас і Вашого чоловіка.
Хочу начать движение по направлению к нормальной жизни.А по отношению к преступнику просто попытаемся усилить работу в правовом поле. »;
Помітно, на скільки Ваша сім'я сильна (ви не піддалися почуттю помсти, яке може поглинути і зруйнувати вас). Ви зробили правильний вибір. Радію, що Ваша донька вже з Понеділка піде до психолога-психотерапевта (удачі їй), проте не забувайте про психологічну підтримку для Вас і Вашого чоловіка.
не умею отпускать людей и воспоминания
Доброго вечора, kot.
«Я сама по себе достаточно эмоциональная. У меня может резко меняться настроение. »;
Це цілком нормально бути емоційною - в цьому Ваша особливість, прийміть її.
«Я очень быстро привязываюсь к людям, начинаю доверять. »;
Довіряти людям - це психологічно здорова позиція. Проте, коли довіра порушується чи Вам роблять боляче, Ви просто фільтруєте своє найближче оточення і відсіюєте цих людей зі свого життя.
«Он всегда трепал мне нервы, втаптывал мои чувства и просто издевался. Но это были мои первые сильные чувства к человеку. Я очень часто плакала, срывалась, истерила. Это состояние было больше похоже на депрессию, но к психологу я не обращалась. Для меня было очень сложно отпустить чувства к нему. В какой-то период у меня были все симптомы депрессии. Нарушение сна, аппетита, физической активности. С этого все началось. Я пыталась найти отвлечение от этого всего в других людях, в общении, тем самым также привязывалась к ним и потом страдала после их ухода. Но это только половина беды. Это уже в прошлом и меня это не так сильно задевает.»;
Якщо Ви пишете сюди про це, то це вже означає, що це розлучення було для Вас травматичним. Скажіть, будь ласка, чому Ви продовжували стосунки з людиною, яка Вами маніпулювала і не цінувала Вас? Що Вам заважало їх припинити на початку? Що Вам давали ті перші стосунки? Які у Вас стосунки з батьками (особливо з татом)?
Те, що Ви переживали - це цілком нормально. Ви переживали "криву втрати": заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Припускаю, що Ви використали стратегію "відволікання", щоб заглушити цей психологічний біль розлучення, проте це не допомогло Вам перепрожити всі стадії повністю. Можливо цей неперепрожитий біль і заважає Вам у побудові теперішніх стосунків. Як його редукувати?
1. Напишіть лист цьому хлопцеві, де опишіть всі свої переживання, образи і т. д.. Після цього прочитайте лист і порвіть, викиньте чи спаліть його.
2. Вивільнть свій накоплений гнів - бийте інтенсивно подушку, поки не відчуєте втому (головне - не пораньте себе).
3. Більше обговорюйте свою втрату (невдалі стосунки) із іншими: батьками, подругами тощо. Чим швидше Ви звільнете внутрішній простір від старого, тим скоріше Ви це наповните новим.
4. Підвищуйте свою самоцінність (напишіть на листку 20 ознак, які Вам у собі подобаються і перечитуйте їх кожного дня та у тих ситуаціях, коли Ви починаєте критикувати себе; ставайте кожного дня перед дзеркалом та кажіть сробі "Я тебе люблю", "Я тебе ціную"; просіть про компліменти та обійми у Ваших близьких (батьки, подруги) - в цьому немає нічого погано, адже це лише змійнить ваші стосунки).
4. Рекомендую також звернутися на індивідуальну консультацію до психолога (якщо батьки не погодяться фінансового допомогти, то завжди є шкільний психолог).
«Но дело в том, что он, даже не знаю, как сказать, любит гулять. Наши отношения были похожи на какие-то свободные. Каждый гулял сам по себе, он со своими друзьями, я со своими. Но в очередной раз из-за этого мы поссорились.»;
Фундаментом психологічно близьких, гармонійних стосунків є відкрите, щире обговорення своїх переживань, потреб і бажань із партнером. Ви казали своєму хлопцеві, що Ви хотіли б більше проводити з ним часу і що у Вас таке відчуття, що Ви "існуєте окремо"? Мені здається, що причина Вашої сварки і полягала у тому, що ви не були повністю відкритими один з одним і, несвідомо уникали психологічної близькості.
Як Ви взагалі уявляєте "стосунки"?
«Мне сложно понимать то, что этот человек больше не будет для меня чем-то близким. И я не могу сказать, что я испытываю все те же чувства к нему, даже чувствую какую-то пустоту и безразличие, а иногда и отвращение. »;
Ще раз повторюю - те, що Ви переживаєте - цілком нормально. Проте зараз припускаю, що Ви це сприймаєте настільки інтенсивно тому, що ця втрата знову відтягнула Вас "гумовою стрічкою" у той травматичний досвід із першим хлопцем, який Ви недопрожили і не відпустили повністю. Вище я зазначила рекомендації, що з цим робити.
Я впевнена, що Ви ще знайдете ту людину, з якою Ви побудуєте гармонійні, люблячі стосунки і, Ваш попередній негативний досвід, допоможе Вам пропрацювати себе.
«Я сама по себе достаточно эмоциональная. У меня может резко меняться настроение. »;
Це цілком нормально бути емоційною - в цьому Ваша особливість, прийміть її.
«Я очень быстро привязываюсь к людям, начинаю доверять. »;
Довіряти людям - це психологічно здорова позиція. Проте, коли довіра порушується чи Вам роблять боляче, Ви просто фільтруєте своє найближче оточення і відсіюєте цих людей зі свого життя.
«Он всегда трепал мне нервы, втаптывал мои чувства и просто издевался. Но это были мои первые сильные чувства к человеку. Я очень часто плакала, срывалась, истерила. Это состояние было больше похоже на депрессию, но к психологу я не обращалась. Для меня было очень сложно отпустить чувства к нему. В какой-то период у меня были все симптомы депрессии. Нарушение сна, аппетита, физической активности. С этого все началось. Я пыталась найти отвлечение от этого всего в других людях, в общении, тем самым также привязывалась к ним и потом страдала после их ухода. Но это только половина беды. Это уже в прошлом и меня это не так сильно задевает.»;
Якщо Ви пишете сюди про це, то це вже означає, що це розлучення було для Вас травматичним. Скажіть, будь ласка, чому Ви продовжували стосунки з людиною, яка Вами маніпулювала і не цінувала Вас? Що Вам заважало їх припинити на початку? Що Вам давали ті перші стосунки? Які у Вас стосунки з батьками (особливо з татом)?
Те, що Ви переживали - це цілком нормально. Ви переживали "криву втрати": заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Припускаю, що Ви використали стратегію "відволікання", щоб заглушити цей психологічний біль розлучення, проте це не допомогло Вам перепрожити всі стадії повністю. Можливо цей неперепрожитий біль і заважає Вам у побудові теперішніх стосунків. Як його редукувати?
1. Напишіть лист цьому хлопцеві, де опишіть всі свої переживання, образи і т. д.. Після цього прочитайте лист і порвіть, викиньте чи спаліть його.
2. Вивільнть свій накоплений гнів - бийте інтенсивно подушку, поки не відчуєте втому (головне - не пораньте себе).
3. Більше обговорюйте свою втрату (невдалі стосунки) із іншими: батьками, подругами тощо. Чим швидше Ви звільнете внутрішній простір від старого, тим скоріше Ви це наповните новим.
4. Підвищуйте свою самоцінність (напишіть на листку 20 ознак, які Вам у собі подобаються і перечитуйте їх кожного дня та у тих ситуаціях, коли Ви починаєте критикувати себе; ставайте кожного дня перед дзеркалом та кажіть сробі "Я тебе люблю", "Я тебе ціную"; просіть про компліменти та обійми у Ваших близьких (батьки, подруги) - в цьому немає нічого погано, адже це лише змійнить ваші стосунки).
4. Рекомендую також звернутися на індивідуальну консультацію до психолога (якщо батьки не погодяться фінансового допомогти, то завжди є шкільний психолог).
«Но дело в том, что он, даже не знаю, как сказать, любит гулять. Наши отношения были похожи на какие-то свободные. Каждый гулял сам по себе, он со своими друзьями, я со своими. Но в очередной раз из-за этого мы поссорились.»;
Фундаментом психологічно близьких, гармонійних стосунків є відкрите, щире обговорення своїх переживань, потреб і бажань із партнером. Ви казали своєму хлопцеві, що Ви хотіли б більше проводити з ним часу і що у Вас таке відчуття, що Ви "існуєте окремо"? Мені здається, що причина Вашої сварки і полягала у тому, що ви не були повністю відкритими один з одним і, несвідомо уникали психологічної близькості.
Як Ви взагалі уявляєте "стосунки"?
«Мне сложно понимать то, что этот человек больше не будет для меня чем-то близким. И я не могу сказать, что я испытываю все те же чувства к нему, даже чувствую какую-то пустоту и безразличие, а иногда и отвращение. »;
Ще раз повторюю - те, що Ви переживаєте - цілком нормально. Проте зараз припускаю, що Ви це сприймаєте настільки інтенсивно тому, що ця втрата знову відтягнула Вас "гумовою стрічкою" у той травматичний досвід із першим хлопцем, який Ви недопрожили і не відпустили повністю. Вище я зазначила рекомендації, що з цим робити.
Я впевнена, що Ви ще знайдете ту людину, з якою Ви побудуєте гармонійні, люблячі стосунки і, Ваш попередній негативний досвід, допоможе Вам пропрацювати себе.
Отцы и дети
«Да потому что никто не знает, что и когда с нами произойдет. Я буду спокойна, зная, что у нее есть отец, человек, который её не оставит, поддержит, прикроет. »;
Погоджуюся з колегами, що Вам просто необхідно детальніше обговорити цей момент про "екстренний випадок" із чоловіком та іншими Вашими родичами. А чому у Вас виникло це питання саме зараз? У Вас щось трапилося в житті?
Розумію, що Вам боляче від того, що біологічний батько не приділяє доньці достатньо уваги та часу, проте ми, на жаль, не можемо змусити іншу людину робити того, чого вона не хоче. У Вашої доньки вже є любляча мама і це великий позитив.
«Конечно, тут можно сказать: а чем ты раньше думала? Но, во-первых, в 20 я вообще мало думала, а во-вторых, вряд ли я бы приняла другое решение, потому что моя дочь - это мой мир.»;
Для своїх 20 років Ви зробили дуже виважене, доросле рішення, яке варте поваги. А зараз Ви так дбаєте про свою доньку, що навіть наважилися написати на психологічний форум. Ви - велика молодець, проте і не забувайте дбати і цінувати себе, адже щаслива мама - щаслива дитина.
Погоджуюся з колегами, що Вам просто необхідно детальніше обговорити цей момент про "екстренний випадок" із чоловіком та іншими Вашими родичами. А чому у Вас виникло це питання саме зараз? У Вас щось трапилося в житті?
Розумію, що Вам боляче від того, що біологічний батько не приділяє доньці достатньо уваги та часу, проте ми, на жаль, не можемо змусити іншу людину робити того, чого вона не хоче. У Вашої доньки вже є любляча мама і це великий позитив.
«Конечно, тут можно сказать: а чем ты раньше думала? Но, во-первых, в 20 я вообще мало думала, а во-вторых, вряд ли я бы приняла другое решение, потому что моя дочь - это мой мир.»;
Для своїх 20 років Ви зробили дуже виважене, доросле рішення, яке варте поваги. А зараз Ви так дбаєте про свою доньку, що навіть наважилися написати на психологічний форум. Ви - велика молодець, проте і не забувайте дбати і цінувати себе, адже щаслива мама - щаслива дитина.
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 20:06:18
Как жить с травмой?
«Кризисный психолог к которому мы обращались, наоборот настаивала что бы она нас вместе вела. Что бы видеть картину всецело.»;
Так, це поширена практика, адже це травма для всіх членів родини і тому потрібно працювати комплексно. Проте, Ви, перш за все, запитайте доньку, як їй буде комфортніше. Можливий варіант, що психолог-психотерапевт спочатку проведе одну консультацію з Вами, щоб загалом побачити картину із різних боків, але потім він буде лише вести Вашу доньку. Іноді психолог, попередньо обговоривши інформацію із Вашою донькою і запитавши її дозволу, може окремо з Вами зв'язуватися для того, щоб дати Вам з чоловіком рекомендації для покращення її психологічного стану.
«Он через каких то знакомых нашёл оперов, которые и нашли этого чувака. Дочка его опознала. И... его отпустили. Адвокаты не особо хотят браться за эти дела, говорят они заведомо проиграшные. Но мы нашли женщину адвоката, она тоже не особо верит в нашу систему. Но работу делает.
Есть еще самосуд. Но я не хочу , что бы моего мужа посадили.»;
Помітно, як Ваш чоловік також знаходиться у сильному стресі. Ви говорили своєму чоловікові, що Ви не хочете, щоб він постраждав і як Ви хвилюєтеся за нього? Щодо судової системи - дуже вам співчуваю, проте я впевнена, що знайдеться хороший адвокат, який доб'ється справедливості. Головне - терпіння і наполегливість.
Зараз Ваше завдання - це підібрати разом з донькою хорошого психолога-психотерапевта, який працює із людьми у кризових станах. Також я б однозначно рекомендувала Вам і Вашому чоловікові сходити до окремого психолога-психотерапевта на терапію, адже Ваше психологічне благополуччя також важливе і, в свою чергу, воно впливає і на психологічний стан Вашої доньки. Крім цього, подумайте над варіантом переселення для того, щоб уникати зайвого контакту із насильником.
Бажаю Вам знайти хорошо адвоката і законно встановити справедливість, знайти хорошо спеціаліста та пропрацювати травму. Кожна людина заслуговує щастя і Ваша сім'я не є виключенням.
Так, це поширена практика, адже це травма для всіх членів родини і тому потрібно працювати комплексно. Проте, Ви, перш за все, запитайте доньку, як їй буде комфортніше. Можливий варіант, що психолог-психотерапевт спочатку проведе одну консультацію з Вами, щоб загалом побачити картину із різних боків, але потім він буде лише вести Вашу доньку. Іноді психолог, попередньо обговоривши інформацію із Вашою донькою і запитавши її дозволу, може окремо з Вами зв'язуватися для того, щоб дати Вам з чоловіком рекомендації для покращення її психологічного стану.
«Он через каких то знакомых нашёл оперов, которые и нашли этого чувака. Дочка его опознала. И... его отпустили. Адвокаты не особо хотят браться за эти дела, говорят они заведомо проиграшные. Но мы нашли женщину адвоката, она тоже не особо верит в нашу систему. Но работу делает.
Есть еще самосуд. Но я не хочу , что бы моего мужа посадили.»;
Помітно, як Ваш чоловік також знаходиться у сильному стресі. Ви говорили своєму чоловікові, що Ви не хочете, щоб він постраждав і як Ви хвилюєтеся за нього? Щодо судової системи - дуже вам співчуваю, проте я впевнена, що знайдеться хороший адвокат, який доб'ється справедливості. Головне - терпіння і наполегливість.
Зараз Ваше завдання - це підібрати разом з донькою хорошого психолога-психотерапевта, який працює із людьми у кризових станах. Також я б однозначно рекомендувала Вам і Вашому чоловікові сходити до окремого психолога-психотерапевта на терапію, адже Ваше психологічне благополуччя також важливе і, в свою чергу, воно впливає і на психологічний стан Вашої доньки. Крім цього, подумайте над варіантом переселення для того, щоб уникати зайвого контакту із насильником.
Бажаю Вам знайти хорошо адвоката і законно встановити справедливість, знайти хорошо спеціаліста та пропрацювати травму. Кожна людина заслуговує щастя і Ваша сім'я не є виключенням.
Недопонимание
«Мне не привычно, что меня любят и что я кому-то нужен. »;
Думаю, що у цій цитаті міститься основна Ваша проблема. Ви не вірите, що Вас можна любити за те, що Ви просто існуєте, адже Ви не любите і не приймаєте себе.
« А приставать к своей подруге я не хочу, не хочу чувствовать, что она делает мне отдолжение, что общается со мной.»;
Коли Ви відкрито говорите про свої потреби, переживання і бажання - це не "нав'язливість", а відкритість, на основі яких будуються психологічно близькі стосунки. Те, що Ви вважаєте це "нав'язливістю" свідчить про те, що таку установку Вам хтось заклав з дитинства (припускаю, що брат). Якщо людині не подобається Ваша компанія - вона Вам відкрито скаже. Крім цього, коли Ви відкрито попросите свою подругу про спільне проводження часу, розкажіть про своє хвилювання "стати для неї тягарем". Я впевнена, що вона Вас зрозуміє і заперечить Ваші гіпотези. Те, що Ви прагнете такої кількості уваги - це природньо, кожна людина цього потребує. Але те, що Ви інтенсивно боїтеся, що Вас відштовхнуть означає, що Ви боїтеся повторення тих самих стравм із минулого. Вам варто звернутися до пихолога-психотерапевта.
«Я люблю рисовать. Я учусь в художественной академии, вместе с ней. Мне очень нравятся ее рисунки. Она меня вдохновляет. Хотелось бы как можно скорее заниматься тем же, чем и она. Но для этого нужно улучшить свои навыки. Я получаю удовольствие от процесса и от результата( если он получится хорошим ). Но в большинстве случаев у меня не получается и я расстраиваюсь. »;
Дуже радію, що у Вас є справа, яка приносить Вам задоволення. Це ще одна причина для того, щоб жити. Пам'ятайте, що без помилок немає прогресу. Саме так і відбувається "відточення навичок".
«По поводу ненормальности. Я с ней наверное согласен. Никто не любит одержимых. Я понимаю, почему она так говорит. Мне даже это нравится, чувствую, что она обо мне беспокоится. Но я не особо понимаю. Еда и сон это навязанные природой свойства. »;
Ви маєте на увазі одержимість малюванням? Так, звісно, що нехтування основними потребами - це погана стратегія для досягнення успіху, адже, рано чи пізно, Ваш організм не витримає і Ви не зможете навіть малювати. Сила у балансі. Крім цього, я помітила Вашу цитату "що Вамнавіть подобається, коли вона хвилюється", крім цього Ваша мама також вилюється. Можливо, такою стратегією виснаження Ви несвідомо намагаєтеся отримати бажану увагу від дівчини і від мами + Ви займаєтеся аутоагресією (адже Ви не приймаєте себе)? Проте, насправді, це погана тактика, адже самодеструкція - це не вихід. Варто навчитися відкрито заявляти про свої бажання і потреби.
Ви цінний тому, будь ласка, подбайте про себе. Скажіть своїй мамі про потребу звернутися до психолога-психотерапевта на терапію. Якщо вона відмовить, то завжди є варіант безкоштовної психологічної допомоги у соцільних службах.
Думаю, що у цій цитаті міститься основна Ваша проблема. Ви не вірите, що Вас можна любити за те, що Ви просто існуєте, адже Ви не любите і не приймаєте себе.
« А приставать к своей подруге я не хочу, не хочу чувствовать, что она делает мне отдолжение, что общается со мной.»;
Коли Ви відкрито говорите про свої потреби, переживання і бажання - це не "нав'язливість", а відкритість, на основі яких будуються психологічно близькі стосунки. Те, що Ви вважаєте це "нав'язливістю" свідчить про те, що таку установку Вам хтось заклав з дитинства (припускаю, що брат). Якщо людині не подобається Ваша компанія - вона Вам відкрито скаже. Крім цього, коли Ви відкрито попросите свою подругу про спільне проводження часу, розкажіть про своє хвилювання "стати для неї тягарем". Я впевнена, що вона Вас зрозуміє і заперечить Ваші гіпотези. Те, що Ви прагнете такої кількості уваги - це природньо, кожна людина цього потребує. Але те, що Ви інтенсивно боїтеся, що Вас відштовхнуть означає, що Ви боїтеся повторення тих самих стравм із минулого. Вам варто звернутися до пихолога-психотерапевта.
«Я люблю рисовать. Я учусь в художественной академии, вместе с ней. Мне очень нравятся ее рисунки. Она меня вдохновляет. Хотелось бы как можно скорее заниматься тем же, чем и она. Но для этого нужно улучшить свои навыки. Я получаю удовольствие от процесса и от результата( если он получится хорошим ). Но в большинстве случаев у меня не получается и я расстраиваюсь. »;
Дуже радію, що у Вас є справа, яка приносить Вам задоволення. Це ще одна причина для того, щоб жити. Пам'ятайте, що без помилок немає прогресу. Саме так і відбувається "відточення навичок".
«По поводу ненормальности. Я с ней наверное согласен. Никто не любит одержимых. Я понимаю, почему она так говорит. Мне даже это нравится, чувствую, что она обо мне беспокоится. Но я не особо понимаю. Еда и сон это навязанные природой свойства. »;
Ви маєте на увазі одержимість малюванням? Так, звісно, що нехтування основними потребами - це погана стратегія для досягнення успіху, адже, рано чи пізно, Ваш організм не витримає і Ви не зможете навіть малювати. Сила у балансі. Крім цього, я помітила Вашу цитату "що Вамнавіть подобається, коли вона хвилюється", крім цього Ваша мама також вилюється. Можливо, такою стратегією виснаження Ви несвідомо намагаєтеся отримати бажану увагу від дівчини і від мами + Ви займаєтеся аутоагресією (адже Ви не приймаєте себе)? Проте, насправді, це погана тактика, адже самодеструкція - це не вихід. Варто навчитися відкрито заявляти про свої бажання і потреби.
Ви цінний тому, будь ласка, подбайте про себе. Скажіть своїй мамі про потребу звернутися до психолога-психотерапевта на терапію. Якщо вона відмовить, то завжди є варіант безкоштовної психологічної допомоги у соцільних службах.
Как жить с травмой?
«На тот момент она была как безвольная кукла. Надо спид центр, едем. Надо к гинекологу едем, к следователю- едем.»;
Цілком зрозуміло, чому ваша донька перебувала тоді у такому стані, адже те, що трапилося було жахливо.
«К психологу - едем. По ее словам - психолог ничего нового не сказал ей.»;
А чого саме вона очікувала і потребувала від психолога? Припускаю, що в той момент вона найбільше потребувала підтримки і безпеки, а її захисний мехіанізм полягав у тому, що вона "пішла у себе", щоб не відчувати тої психологічної болі.
«Но после того как насильник поселился рядом, я ее спросила - ты в норме?
Она говорит, наверное настало время начать терапию с психологом. »;
Те що, насильник посилився поряд - це надзвичайно травматично, адже це нагадування "відтягує" Вашу доньку назад у травматичне минуле (яке вона не пропрацювала). Крім цього, вона не відчуває базової безпеки. Скажіть, будь ласка, чи є у Вас можливість переселитися у інше місце?
Ви велика молодець, що запитали доньку про її стан на зараз. Таким чином, Ви про неї турбуєтеся і її захищаєте. Помітно, що Ваша донька вже готова до пропрацювання травми і тому обов'язково підтримайте її у цьому рішенні. Також рекомендую особисто Вам також звернутися до окремого психолога-психотерапевта, щоб пропрацювати і себе, адже ця подія вплинула навсю сім'ю.
Цілком зрозуміло, чому ваша донька перебувала тоді у такому стані, адже те, що трапилося було жахливо.
«К психологу - едем. По ее словам - психолог ничего нового не сказал ей.»;
А чого саме вона очікувала і потребувала від психолога? Припускаю, що в той момент вона найбільше потребувала підтримки і безпеки, а її захисний мехіанізм полягав у тому, що вона "пішла у себе", щоб не відчувати тої психологічної болі.
«Но после того как насильник поселился рядом, я ее спросила - ты в норме?
Она говорит, наверное настало время начать терапию с психологом. »;
Те що, насильник посилився поряд - це надзвичайно травматично, адже це нагадування "відтягує" Вашу доньку назад у травматичне минуле (яке вона не пропрацювала). Крім цього, вона не відчуває базової безпеки. Скажіть, будь ласка, чи є у Вас можливість переселитися у інше місце?
Ви велика молодець, що запитали доньку про її стан на зараз. Таким чином, Ви про неї турбуєтеся і її захищаєте. Помітно, що Ваша донька вже готова до пропрацювання травми і тому обов'язково підтримайте її у цьому рішенні. Також рекомендую особисто Вам також звернутися до окремого психолога-психотерапевта, щоб пропрацювати і себе, адже ця подія вплинула навсю сім'ю.
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 16:32:21
Как жить с травмой?
«Да, после трагедии мы обращались к кризисном психологу. Дочка посетила около 5 встреч, и больше не захотела.»;
А Ви питали доньку, чому вона припинила його відвідувати? І чому Ви перестали його відвідувати? Припускаю, що доньці було некомфортно, що ви ходили до одного і того ж психолога.
Як Ваш чоловік відреагував на ситуацію із згвалтуванням?
А Ви питали доньку, чому вона припинила його відвідувати? І чому Ви перестали його відвідувати? Припускаю, що доньці було некомфортно, що ви ходили до одного і того ж психолога.
Як Ваш чоловік відреагував на ситуацію із згвалтуванням?
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 16:14:22
Недопонимание
«Я понимаю, что ревновать это плохо. Поэтому когда были какие то мероприятия я приглашал в нашу компанию моего друга. И потом терпел невыносимую боль.»;
Ревнощі - це природнє вродженне почуття і заперечувати його не потрібно. Проте, якщо ревнощі заважають Вашому нормальному функціонуванню, то тут потрібно звернутися до психолога-психотерпевта для пропрацювання цієї проблеми. Припускаю, що Ви настільки інтенсивно відчуваєте ревнощі тому, що це Ваша єдина подруга, яка Вас прийняла і яка про Вас піклується. Через неї Ви намагаєтеся отримати любов і прийняття, які Ви недоотримали і досі недоотримуєте від батьків. Однак так, як Ваша проблема лежить досить глибоко (в дитячо-батьківських травмах) ця "бездонна діра" ніколи не заповнюєтся і Вам не вистачає.
«Я хочу быть рядом с ней и проводить с ней побольше времени, но мне приходится терпеть все это. »;
Ви казали їй про це бажання? Якщо ні, то чому? Якщо так, то що вона відповіла?
«А еще у нее часто бывают депрессии и я не знаю как ей помочь в такие дни. Она отказывается от моей поддержки и стремится к одиночеству.»;
Ваш максимум - це запропонувати підтримку та запитати її, яку саме підтримку, з Вашого боку, вона б хотіла. Чи приймати її - вирішувати лише самій дівчині. Іноді деяким людям легше справлятися через відсторонення - це їхня набута копінг-стратегія, яку вони не хочуть змінювати.
«Остальное время я рисую, пытаюсь улучшить свои навыки, нарисовать что нибудь стоящее. Может быть тогда на меня обратят внимание и мной будут дорожить. Пока, что у меня ничего не получается. У моей подруги выходит все куда лучше, ей даже не приходится прилагать больших усилий. »;
Ви вже молодець, що Ви намагаєтеся. Скажіть, будь ласка, Ви малюєте виключно тому, що малює Ваша подруга, чи тому, що Вам це також подобається? Запам'ятайте, що любов заслуговувати не потрібно, любов - це коли Вас люблять тому, що Ви просто існуєте. Ви не знаєте, скільки зусиль вона докладала до цього, щоб досягти того рівня, що має. Все залежить від наполегливості та отримання задоволення від справи.
«Но пока, что она мне говорит, что я ненормальный. Она волнуется за меня, говорит, чтобы я побольше ел и спал.»;
А Ви себе вважаєте "ненормальним"? Що вона мала на увазі під "ненормальністю" (що Ви мало спите і їсте)? Як Вам чути від неї такі слова?
«Когда я с ней общаюсь, я счастлив. А потом думаю, что это все обман »;
Чому Ви думаєте,що це все брехня?
Ревнощі - це природнє вродженне почуття і заперечувати його не потрібно. Проте, якщо ревнощі заважають Вашому нормальному функціонуванню, то тут потрібно звернутися до психолога-психотерпевта для пропрацювання цієї проблеми. Припускаю, що Ви настільки інтенсивно відчуваєте ревнощі тому, що це Ваша єдина подруга, яка Вас прийняла і яка про Вас піклується. Через неї Ви намагаєтеся отримати любов і прийняття, які Ви недоотримали і досі недоотримуєте від батьків. Однак так, як Ваша проблема лежить досить глибоко (в дитячо-батьківських травмах) ця "бездонна діра" ніколи не заповнюєтся і Вам не вистачає.
«Я хочу быть рядом с ней и проводить с ней побольше времени, но мне приходится терпеть все это. »;
Ви казали їй про це бажання? Якщо ні, то чому? Якщо так, то що вона відповіла?
«А еще у нее часто бывают депрессии и я не знаю как ей помочь в такие дни. Она отказывается от моей поддержки и стремится к одиночеству.»;
Ваш максимум - це запропонувати підтримку та запитати її, яку саме підтримку, з Вашого боку, вона б хотіла. Чи приймати її - вирішувати лише самій дівчині. Іноді деяким людям легше справлятися через відсторонення - це їхня набута копінг-стратегія, яку вони не хочуть змінювати.
«Остальное время я рисую, пытаюсь улучшить свои навыки, нарисовать что нибудь стоящее. Может быть тогда на меня обратят внимание и мной будут дорожить. Пока, что у меня ничего не получается. У моей подруги выходит все куда лучше, ей даже не приходится прилагать больших усилий. »;
Ви вже молодець, що Ви намагаєтеся. Скажіть, будь ласка, Ви малюєте виключно тому, що малює Ваша подруга, чи тому, що Вам це також подобається? Запам'ятайте, що любов заслуговувати не потрібно, любов - це коли Вас люблять тому, що Ви просто існуєте. Ви не знаєте, скільки зусиль вона докладала до цього, щоб досягти того рівня, що має. Все залежить від наполегливості та отримання задоволення від справи.
«Но пока, что она мне говорит, что я ненормальный. Она волнуется за меня, говорит, чтобы я побольше ел и спал.»;
А Ви себе вважаєте "ненормальним"? Що вона мала на увазі під "ненормальністю" (що Ви мало спите і їсте)? Як Вам чути від неї такі слова?
«Когда я с ней общаюсь, я счастлив. А потом думаю, что это все обман »;
Чому Ви думаєте,що це все брехня?
Как жить с травмой?
Доброго дня.
Дуже Вам співчуваю - це надзвичайно жахливо, навіть не можу уявити, який стрес і біль переживаєте Ви і Ваша донька. Скажіть, будь ласка, які у Вас зараз стосунки з донькою? Чи зверталася Ваша донька до психолога-психотерапевта та чи Ви, також, зверталися на індивідуальну консультацію?
Дуже Вам співчуваю - це надзвичайно жахливо, навіть не можу уявити, який стрес і біль переживаєте Ви і Ваша донька. Скажіть, будь ласка, які у Вас зараз стосунки з донькою? Чи зверталася Ваша донька до психолога-психотерапевта та чи Ви, також, зверталися на індивідуальну консультацію?
Недопонимание
«Я не хотел бы ходить к психологу. А если кто узнает? Меня и так считают в школе странным. Если я буду работать с психологами, то все только усугубится и меня окончательно будут называть психом, как и моего отца. »;
По перше, однією із вимог психолога є конфіденційність. Проте, якщо Ви боїтеся шкільного психолога, то завжди є приватні психологи і соціальні служби. По друге, психолог - це не психіатр. До психолога звертаються психічно здорові люди, щоб пізнати себе та вирішити свої проблеми. По третє, Ви - не Ваш батько, а окрема особистість, зпапам'ятайте це.
«Я пытался покончить жизнь самоубийством, не получилось. Меня отговорила подружка. Я все еще об этом думаю. Очень надеюсь, что после смерти я найду ответы на свои вопросы. Ну или хотя бы избавлюсь от всего негатива, с которым я столкнулся. »;
Дуже Вам співчуваю, адже виходить, що у Вас такий величезний психологічний біль, що Ви навіть думали і пробували позбавити себе життя. Після смерті Ви не знайдете відповідей і не позбавитеся від негативу, адже Ви не будете просто існувати + будуть страждати Ваша подруга та мама. Життя дається нам лише один раз і його потрібно цінувати, адже це величезна удача жити тут і зараз на екзопланеті. Скажіть, будь ласка, що тоді сталося, що Ви зважилися на такий відчайдушний крок? І коли саме, зазвичай, у Вас виникають думки про самогубство?
По перше, однією із вимог психолога є конфіденційність. Проте, якщо Ви боїтеся шкільного психолога, то завжди є приватні психологи і соціальні служби. По друге, психолог - це не психіатр. До психолога звертаються психічно здорові люди, щоб пізнати себе та вирішити свої проблеми. По третє, Ви - не Ваш батько, а окрема особистість, зпапам'ятайте це.
«Я пытался покончить жизнь самоубийством, не получилось. Меня отговорила подружка. Я все еще об этом думаю. Очень надеюсь, что после смерти я найду ответы на свои вопросы. Ну или хотя бы избавлюсь от всего негатива, с которым я столкнулся. »;
Дуже Вам співчуваю, адже виходить, що у Вас такий величезний психологічний біль, що Ви навіть думали і пробували позбавити себе життя. Після смерті Ви не знайдете відповідей і не позбавитеся від негативу, адже Ви не будете просто існувати + будуть страждати Ваша подруга та мама. Життя дається нам лише один раз і його потрібно цінувати, адже це величезна удача жити тут і зараз на екзопланеті. Скажіть, будь ласка, що тоді сталося, що Ви зважилися на такий відчайдушний крок? І коли саме, зазвичай, у Вас виникають думки про самогубство?
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 15:38:58
Недопонимание
«Мне было 2 годика, после того как моего отца забрали в псих больницу. У моей матери не было человека после него. У меня был брат, и дедушка. Брат занимался наркотиками, а дедушка сильно пил и недавно умер.»;
Дуже Вам співчуваю, що Ви пережили такий травматичний досвід в дитинстві. Безумовно це боляче і припускаю, що у Вас залишився "глибокий осад" (у Вас немає в історї позитивної чоловічої фігури, яку б Ви могли інтегратувати в себе).
«Под мальчиковатостью девушек я подразумеваю короткие волосы и мужская одежда, иногда очки. С маленькой грудью, широкими плечами, но с узкой талией и женскими бедрами. Мужской голос не нравится, чем тоньше, тем лучше.»;
Це цілком нормально, що Вам подобається такий тип дівчат, у кожної людини свої смаки.
«У меня есть знакомая подруга, которая обладает этими параметрами, но она асексуал, и думает, что я "нормальный" и не понимает, чего я от нее хочу. Но она меня вполне устраивает, жаль только, что общаемся мало и я ее сильно ревную, даже к ее отцу.»;
Дуже радію, що у Вас є подруга. А чого власне Ви від неї хочете? Ви їй казали відкрито, що хотіли б з нею спілкуватися більше?
«О своих "особенностях" я думаю, что другие люди это не примут. Я также общался анонимно с другими людьми и они принимали это за розыгрыш или троллинг. Основываясь на этом, я не хочу рассказывать об этом знакомым людям, и своей любимой. Не хочу чтобы они от меня отвернулись.....Одноклассники у меня были спермотоксикозные и очень любили шутки ниже пояса (а кто же их не любит в таком возрасте)»;
Дуже сумно, що Ви так вважаєте (припускаю, що це базується на негативному досвіді). Проте не варто узагальнювати всіх людей під один типаж. Наприклад, у Вас є подруга, психологи Вам зараз відповідають на цьому сайті, не засуджуючи Вас - це вже означає, що у світі існують люди, які Вас приймуть. Чому Ви думаєте, що ця дівчина від Вас відверниться? Вона ж Вам розповіла, що є асексуальною. Що найгірше може статися, якщо вона не прийме Ваші переживання?
«Я не знаю, скорее всего его не существует. Мне суждено быть одиноким до конца своих дней. Даже если он все таки есть, я его вряд ли встречу, т.к. я не люблю акцентировать внимание на своих "странностях" и он скорее всего тоже. »;
Ви кастрофізуєте ситуацію. А Ви пробували збільшити своє коло спілкування? Є багато форумів людей з асексуальною орієнтацією, з невизначеним гендером і т. д. У мене таке відчуття, що Ви переконані, що Вас не приймуть не лише через негативний досвід спілкування з оточенням, але і тому, що Ви і самі себе не приймаєте, адже не можете ніяк зрозуміти себе. Рекомендую Вам звернутися до психолога на індивідуальну консультацію, щоб Ви змогли краще пізнати себе (якщо у Вас немає фінансів (батьки Вам не допоможуть), то завжди є шкільний психолог і соціальні служби, де психологи консультують безкоштовно).
Я впевнена, що Ви надзвичайна особистість! Пізнайте себе, прийміть себе і тоді Ви відкриєтеся для інших, щоб і Вас прийняли.
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 14:53:16
Дуже Вам співчуваю, що Ви пережили такий травматичний досвід в дитинстві. Безумовно це боляче і припускаю, що у Вас залишився "глибокий осад" (у Вас немає в історї позитивної чоловічої фігури, яку б Ви могли інтегратувати в себе).
«Под мальчиковатостью девушек я подразумеваю короткие волосы и мужская одежда, иногда очки. С маленькой грудью, широкими плечами, но с узкой талией и женскими бедрами. Мужской голос не нравится, чем тоньше, тем лучше.»;
Це цілком нормально, що Вам подобається такий тип дівчат, у кожної людини свої смаки.
«У меня есть знакомая подруга, которая обладает этими параметрами, но она асексуал, и думает, что я "нормальный" и не понимает, чего я от нее хочу. Но она меня вполне устраивает, жаль только, что общаемся мало и я ее сильно ревную, даже к ее отцу.»;
Дуже радію, що у Вас є подруга. А чого власне Ви від неї хочете? Ви їй казали відкрито, що хотіли б з нею спілкуватися більше?
«О своих "особенностях" я думаю, что другие люди это не примут. Я также общался анонимно с другими людьми и они принимали это за розыгрыш или троллинг. Основываясь на этом, я не хочу рассказывать об этом знакомым людям, и своей любимой. Не хочу чтобы они от меня отвернулись.....Одноклассники у меня были спермотоксикозные и очень любили шутки ниже пояса (а кто же их не любит в таком возрасте)»;
Дуже сумно, що Ви так вважаєте (припускаю, що це базується на негативному досвіді). Проте не варто узагальнювати всіх людей під один типаж. Наприклад, у Вас є подруга, психологи Вам зараз відповідають на цьому сайті, не засуджуючи Вас - це вже означає, що у світі існують люди, які Вас приймуть. Чому Ви думаєте, що ця дівчина від Вас відверниться? Вона ж Вам розповіла, що є асексуальною. Що найгірше може статися, якщо вона не прийме Ваші переживання?
«Я не знаю, скорее всего его не существует. Мне суждено быть одиноким до конца своих дней. Даже если он все таки есть, я его вряд ли встречу, т.к. я не люблю акцентировать внимание на своих "странностях" и он скорее всего тоже. »;
Ви кастрофізуєте ситуацію. А Ви пробували збільшити своє коло спілкування? Є багато форумів людей з асексуальною орієнтацією, з невизначеним гендером і т. д. У мене таке відчуття, що Ви переконані, що Вас не приймуть не лише через негативний досвід спілкування з оточенням, але і тому, що Ви і самі себе не приймаєте, адже не можете ніяк зрозуміти себе. Рекомендую Вам звернутися до психолога на індивідуальну консультацію, щоб Ви змогли краще пізнати себе (якщо у Вас немає фінансів (батьки Вам не допоможуть), то завжди є шкільний психолог і соціальні служби, де психологи консультують безкоштовно).
Я впевнена, що Ви надзвичайна особистість! Пізнайте себе, прийміть себе і тоді Ви відкриєтеся для інших, щоб і Вас прийняли.
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 14:53:16
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 14:53:50
Отцы и дети
«Я боюсь, что он может отказать, сказать, что он же говорил, что ему это не надо. Для меня это будет удар, услышать, что дочь может быть ему вообще не нужна. Пока он этого не сказал прямо, я храню надежду..»;
Ваша донька вже йому важлива тому, що він допомагає їй фінансово. Найгірше - це не заявляти про свої переживання та бажання, пов'язані із Вашою донькою. Вона і зараз з ним не бачиться, а якщо він скаже прямо, що і не хоче з нею бачитися надалі, то ситуація не зміниться. Проте зміняться якісь Ваші внутрішні переживання і зруйнуються ілюзії. Скажіть, будь ласка, чи Ви плекаєте ще надію, що ваші стосунки з цим чоловіком відновляться? Чи Ви зустрічалися і намагалися побудувати стосунки з іншими чоловіками?
Ваша донька вже йому важлива тому, що він допомагає їй фінансово. Найгірше - це не заявляти про свої переживання та бажання, пов'язані із Вашою донькою. Вона і зараз з ним не бачиться, а якщо він скаже прямо, що і не хоче з нею бачитися надалі, то ситуація не зміниться. Проте зміняться якісь Ваші внутрішні переживання і зруйнуються ілюзії. Скажіть, будь ласка, чи Ви плекаєте ще надію, що ваші стосунки з цим чоловіком відновляться? Чи Ви зустрічалися і намагалися побудувати стосунки з іншими чоловіками?
Недопонимание
«Отец с нами не живет. »;
Скільки Вам було, коли Ваші батьки розлучилися? Після цього розлучення, у мами був чоловік (вітчим)? Припускаю, що Ви просто не мали рольової моделі "чоловічої фігури", тому Вам зараз так важко визначитися (крім цього, підлітковий вік - це період становленні ідентичності і це цілком природньо, що Ви починає ставити такі запитання, рефлексувати).
«Но в моем вкусе "мальчиковатые" девочки.»;
Опишіть, будь ласка, детальніше, в чому проявляється їхня "хлопчачість"?
«Я думала может быть я гей, но это стыдно и противно.»;
Насправді сексуальна орієнтація - це дуже складне багатокомплексне поняття, для її визначення потрібно зібрати Ваш анамнез, провести інтерв'ю, пройти безліч тестів і т. д. у сексолога, тому психологи на сайті зробити цього не можуть (це некоректно). Проте помітно, що у Вас зараз існує страх, що Ви гей через те, що Ви досить заплуталися у собі. Чому Ви вважаєте, що це "гидко"? Звідки у Вас такі установки?
Крім цього, є поняття "сексуальна орієнтація", а є "образ себе".
Дуже цікаво, що Ви почали писати від імені дівчини, хоча перед цим писали від імені хлопця. Скажіть, будь ласка, Ви зазвичай, у побутовому спілкуванні, який рід вживаєте? І чи Ви цей рід почали вживати нещодавно? За цей час у Вас були якісь стресові події?
Скільки Вам було, коли Ваші батьки розлучилися? Після цього розлучення, у мами був чоловік (вітчим)? Припускаю, що Ви просто не мали рольової моделі "чоловічої фігури", тому Вам зараз так важко визначитися (крім цього, підлітковий вік - це період становленні ідентичності і це цілком природньо, що Ви починає ставити такі запитання, рефлексувати).
«Но в моем вкусе "мальчиковатые" девочки.»;
Опишіть, будь ласка, детальніше, в чому проявляється їхня "хлопчачість"?
«Я думала может быть я гей, но это стыдно и противно.»;
Насправді сексуальна орієнтація - це дуже складне багатокомплексне поняття, для її визначення потрібно зібрати Ваш анамнез, провести інтерв'ю, пройти безліч тестів і т. д. у сексолога, тому психологи на сайті зробити цього не можуть (це некоректно). Проте помітно, що у Вас зараз існує страх, що Ви гей через те, що Ви досить заплуталися у собі. Чому Ви вважаєте, що це "гидко"? Звідки у Вас такі установки?
Крім цього, є поняття "сексуальна орієнтація", а є "образ себе".
Дуже цікаво, що Ви почали писати від імені дівчини, хоча перед цим писали від імені хлопця. Скажіть, будь ласка, Ви зазвичай, у побутовому спілкуванні, який рід вживаєте? І чи Ви цей рід почали вживати нещодавно? За цей час у Вас були якісь стресові події?
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 14:18:37
Отцы и дети
Доброго дня, Anonim.
«Объясните, пожалуйста, если ему вообще все равно, почему он помогает мне на протяжении 9 лет? Если не все равно, почему никогда не просил о встрече? Есть ли шанс, что он захочет когда-то наладить общение с дочерью?
Благодарю, если поможете хоть немного понять человека и что им движет.. »;
На жаль, ми можемо лише будувати гіпотези і припущення, проте ми ніколи не дізнаємося, що відчуває цей чоловік, який його мотив та що ним рухає. Лише він сам це знає. У нього є окрема сім'я?
«Я никогда не прошу его об общении с ней, не хочу навязывать своего ребенка, вмешиваться в его жизнь. Но на самом деле, конечно, я мечтаю, чтобы они общались. Она очень похожа на него внешне. »;
Помітно, як Ви хочете, щоб він спілкувався з Вашою дитиною (адже дитині важлива і присутність батька). Єдиний вихід - це відкрито попросити його, щоб він іноді зустрічався із донкою, адже це його дитина. Якщо він відмовить, то запитати причину його дій. Чому власне Ви боїтеся його про це запитати? Що найгірше може статися?
«Объясните, пожалуйста, если ему вообще все равно, почему он помогает мне на протяжении 9 лет? Если не все равно, почему никогда не просил о встрече? Есть ли шанс, что он захочет когда-то наладить общение с дочерью?
Благодарю, если поможете хоть немного понять человека и что им движет.. »;
На жаль, ми можемо лише будувати гіпотези і припущення, проте ми ніколи не дізнаємося, що відчуває цей чоловік, який його мотив та що ним рухає. Лише він сам це знає. У нього є окрема сім'я?
«Я никогда не прошу его об общении с ней, не хочу навязывать своего ребенка, вмешиваться в его жизнь. Но на самом деле, конечно, я мечтаю, чтобы они общались. Она очень похожа на него внешне. »;
Помітно, як Ви хочете, щоб він спілкувався з Вашою дитиною (адже дитині важлива і присутність батька). Єдиний вихід - це відкрито попросити його, щоб він іноді зустрічався із донкою, адже це його дитина. Якщо він відмовить, то запитати причину його дій. Чому власне Ви боїтеся його про це запитати? Що найгірше може статися?
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 14:04:44
Недопонимание
Доброго дня, Anonymus.
«Совсем недавно я понял, что я - девочка. »;
Чому у Вас саме зараз стався цей "інсайт"? Щось цьому сприяло? Ви з дитинства відчували себе "дівчинкою" у тілі "хлопчика"?
«Я чувствую какую то мягкость и сентиментальность внутри. Люблю трогать себя за грудь, она у меня маленькая, но мне нравится.»;
Ви зробили висновки, що Ви дівчинка лише базуючись на двох параметрах: сентиментальності і отримання здоволення, коли Ви торкаєтеся до своїх грудей? Насправді, хлопці також можуть бути чутливими (нечутивість чоловіків - це гендерний стереотип), а отримання задоволення від того, що Ви торкаєтеся до своїх грудей може означати, що у Вас там ерогенна зона.
Ви відчуваєте сексуальний потяг до хлопців, чи до дівчат? Чи знають про Ваше хвилювання батьки і чи Ви зверталися до шкільного психолога?
«Совсем недавно я понял, что я - девочка. »;
Чому у Вас саме зараз стався цей "інсайт"? Щось цьому сприяло? Ви з дитинства відчували себе "дівчинкою" у тілі "хлопчика"?
«Я чувствую какую то мягкость и сентиментальность внутри. Люблю трогать себя за грудь, она у меня маленькая, но мне нравится.»;
Ви зробили висновки, що Ви дівчинка лише базуючись на двох параметрах: сентиментальності і отримання здоволення, коли Ви торкаєтеся до своїх грудей? Насправді, хлопці також можуть бути чутливими (нечутивість чоловіків - це гендерний стереотип), а отримання задоволення від того, що Ви торкаєтеся до своїх грудей може означати, що у Вас там ерогенна зона.
Ви відчуваєте сексуальний потяг до хлопців, чи до дівчат? Чи знають про Ваше хвилювання батьки і чи Ви зверталися до шкільного психолога?
Ответ отредактирован автором 02-05-2020 13:53:17
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
