Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

Доброго дня, Ульяна.
«Я им говорила, что деньги от них не надо на поездку, так как парень оплатит билеты.
Говорила, что они всегда к нему относились хорошо, и почему же меня не пустить?
Оказалось, что они Думали что у нас всё не серьёзно и что я нагуляюсь, а потом для жизни найду богатого парня.»;
Перш за все, коли відбулася ця ситуація, до пандемії? Якщо під час, то Вашим батьками також може бути страшно за Ваше здоров'я і це цілко нормальна реакція.

По друге, чому Вам важлива думка Ваших батьків щодо Вашого хлопця? Вам же з ним жити? Припускаю, що проблема полягає у фінансовій залежності від батьків, що уповільнює Вашу емоційну сепарацію від них. Вам необхідно почати жити окремо (наприклад, в студентському гуртожитку або на квартирі, піти на підробітку).

Що б Ви хотіли отримати зараз від нас як психологів, що стосується Вашого запиту?

Ответ отредактирован автором 04-05-2020 16:03:01

Доброго дня, Світлана.
«Если ребенок со мной стукнется или упадет ударится и начинает плакать - муж сильно нервничает и каждый раз на меня кричит. "Куда ты смотрела? Ты же должна была смотреть?" Может нецензурно выражаться. »;
Повністю погоджуюся з колегами, що причин такої реакції чоловіка може бути безліч (фрустрація в інших сферах життя і виміщення на Вас гніву, проблема у стосунках, страх травми, який йде ще з дитинства і т. д.). Перш за все, потрібно з'ясувати причину для того, щоб боротися із цією проблемою. Насправді, в ситуації стресу, людина зазвичай обирає три реакції: втеча, застигання або боротьба. Припускаю, що Вашому чоловіку страшно, проте у нього є внутрішня заборона на переживання страху (несвідомі установки батьків), тому він і починає використовувати у цій ситуації рекетний гнів. Скажіть, будь ласка, як зазвичай Ваш чоловік поводить себе у ситуації стресу?

«Получается муж испытал негативные эмоции (переживает за ребёнка, раздражает , что тот плачет), назначил меня за это ответственной и на мне сорвался. Пытаюсь после конфликта уже в спокойной обстановке объяснить, что так нельзя, что ребенок будет биться и надо контролировать свои эмоции, даже если ты в тот момент разозлился. И уж тем более не надо тюкать меня. Но мои разговоры не помогают. " »;
А чому лише Ви є повністю відповідальною за виховання дитини? Для дитини важлива участь двох батьків. Крім цього, Ви обговорювали спільно заходи щодо попередження травм у дитини (наприклад, гострі кути, нерівна підлога, порожки і т. д.)?

«Как мне донести до мужа, что так реагировать ненормально?»;
Будь-які реакції даються людині від природи не просто так. Якщо Ви бачите, що Ваше завдання донести чоловікові, що це ненормально - то я Вас розчарую, адже Ви напевно натрапите (як і раніше) на його психологічний захист, а Вашу заяву він буде сприймти як посягання "на його свободу емоційного самовираження" і як звинувачення. У вашій комунікації ви граєте у психологічну гру у "Ні, а ти...", постійно критикуючи один одного і намагаючись перекинути відповідальність, тому діалог і не виходить. Перш за все, необхідно краще зрозуміти чоловіка, його потреби і причину такої його поведінки. Також спробуйте зрозуміти, чого саме Вам не вистачає у цих стосунках (можливо Ви втомлюєтеся від одноосібної участі у вихованні дитини і хотіли б більшої включеності від чоловіка)?

Ответ отредактирован автором 04-05-2020 15:53:48

«Може просто забути і жити для дітей і перестати плакати , бо діти вже хвилюється що чому я постійно плачу і нічого не їм... »;
Іноді просто забути - не достатньо. Вам потрібно перепрожити ці почуття (гнів, сум) для того, щоб Вас це не руйнувало зсередини. Перш за все, рекомендую Вам написати листа своєму кривднику, де б Ви описали всі ті переживання, образи, які б Ви хотіли йому сказати. Після цього, перечитайте лист і порвіть, викиньте, спаліть його. Також випустіть свій гнів, побивши інтенсивно подушку, поки не відчуєте втому (головне - не зашкодьте собі), уявляючи свого кривдника. Також я б Вам рекомендувала звернутися на індивідуальну консультацію до психолога, де б Ви змогли, у безпечному середовищі, відкрито поговорити про свою травму - чим більше Ви про це говорите з іншими, тим швидше Вам покращає. Попросіть про емоційну підтримку у рідних.
Якщо Ви бачите, що Ваш стан є кризовим і Ви думаєте про самогубство - зателефонуйте на телефон довіри (все є конфіденційно).

Ви цінна, тому подбайте про себе. Пам'ятайте, що щаслива мама - щасливі діти. Для того, щоб наповнити їхнє життя радістю Ви, перш за все, маєте мати внутрішній ресурс. Вірю у Вас, удачі!

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 20:45:26

Доброго вечора, Вячеславе.
Лише Ви здатні прийняти вірне рішення, проте ми, як психологи, можемо допомогти Вам краще розібратися у своїх почуттях, щоб Ви змогли зробити вибір:
1. Що Вам подобається у стосунках із цією дівчиною?
2. Чого Вам не вистачає у цих стосунках?
3. Чи Ви бачите спільне майбутнє із цією дівчиною?
4. Що найгірше може статися, якщо Ви припинете ці стосунки?
5. Що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"?

«Мы помирились, все стало налаживаться, но полтора года из этих трех лет у нас были на расстоянии, что провоцировало ревность, недоверие и тд. »;
Хто проявляв ревнощі і недовіру - Ви чи вона? У чому вони проявлялися? Стосунки без взаємодовіри є наперед приреченими на руйнування. Звісно, взаємодовіру можна відновити - головне працювати над цим спільно. Проте, перш за все, варто зрозуміти, чи варто їх зберігати.

«Так же, в наших отношениях очень долго присутствовал обман с моей стороны(скрывал порнозависимость).»;
Ви розповіли своїй дівчині про порнозалежність? Якщо так, то що цьому сприяло та як вона відреагувала?

«С девушкой я говорил по этому поводу, но она очень расстраивается и не хочет меня отпускать, говорит что любит. »;
У Вашій ситуації, перш за все, важливо чого хочете Ви, а не Ваша дівчина. Можливо Вас тримає, у цих стосунках почуття провини? Насправді, якщо Ви побачите, що у цих стосунках немає майбутнього, то краще їх вчасно припинити, адже Ви витрчаєте свій та її час. Крім цього, якщо Ви не будете щасиливим у цих відносинах, то Ваша дівчина також не буде щасливою (накопичення фрустрації, взаємних образ, що призводитеме до сварок).

« Так же, в отношениях больше всего работает девушка, я стараюсь меньше её (без причины). »;
Завжди є причина наших дій. Можливо Ви просто не бачите спільного майбутнього з нею, не кохаєте її і тому не вкладуєтеся у ці сосунки? Стосунки - це взаємодовіра, паритетність і співпраця. Для початку стосунків, як і для їхньої розбудови, потрібні двоє партнерів.

«Я стал более раздражителен и стал много уставать даже от легкой работы.»;
Коли Ви помітили такі зміни у своєму психологічному стані? Чи відбувалися, за цей час якісь стресові події чи кардинальні зміни у Вашому житті? Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки із батьками, друзями, в школі (чи коледжі, університеті)?

« Я испытываю к своей девушке чувства, но уже не такие, какие были до этого.»;
А що саме зараз Ви до неї почуваєте?

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 20:48:09

«Я заплатила за те щоб мовчали ,але все рівно боюся шо він мені на шкодить. На фото видно лише груди і інтим місце частинами ні рук ні тіла ні лиця не видно. »;
Як саме він може Вам ще нашкодити? На фото не видно Вашого обличчя, тобто можна вважати, що фото неможливо ідентифікувати.

« Мені дуже соромно перед рідними за мій вчинок . Хоч я і доросла а повела себе як дура. »;
Жодна людина не ідеальна і Ви у тому числі. Так, Ви зробили помилку, час не повернеш, проте Ви маєте право робити помилки у будь-якому віці і вчитися на них. Ви казали про це своїм рідним? Якщо так, то як вони відреагували?

«Мені здається краще мені померти ніж жити з цим тягарем... »;
Навіщо позбавляти себе життя лише через одну помилку? Життя - це цінність, не витрачайте її марно. У Вас є троє люблячих дітей і я впевнена, що Ви ще знайдете чоловіка, з яким побудуєте щасливе майбутнє.

Доброго дня, nikc3f.
Дуже співчуваю Вам, це дійсно травматично. Скажіть, будь ласка, що найгірше може статися, якщо ці фото попадуть у мережу? Чи Ви розповідали про свою ситуацію комусь із близьких? Чи розглядали Ви варіант заплатити йому гроші?

«Я продолжала с ним отношения, потому что мне нравилось чувствовать себя нужной.»;
Думаю, що в цій цитаті корінь Вашої проблеми. Вам потрібен хтось інший, щоб Ви відчували себе потрібною, адже не отримували і досі не отримуєте безумовної любові і прийняття від батьків. Вам необхідно підвищити свою самоцінність (що Ви цінна тому, що просто існуєте).

«Я от отношений хочу взаимной любви (постоянной и стабильной). Я не понимаю как человек может любить, потом не любить, а потом снова любить.»;
Це цілком природнє і правильне бажання кожної людини - я Вас підтримую. Проте дуже дивно, що у побудові стосунків Ви слідуєте іншому принципу - "бути потрібною" для когось і віддача лише з одного боку (з Вашої). Любов - це паритетність і співпраця.

«Я надеюсь, что смогу найти себе когда-нибудь партнера, но почему-то есть сомнения, что я не смогу забыть бывшего, и не смогу полюбить нового настолько, как любила бывшего.Он мой первый половой партнёр. »;
Я впевнена, що Ви знайдете собі хорошого хлопця, який буде любити і цінувати Вас. Припускаю, що додатковим фактором, чому Ви вибудували такі созалежні стосунки є перший сексуальний досвід із цим партнером (адже він дуже важливий). Ви можете емоційно сепаруватися від партнера та відпустити його - головне захотіти працювати над цим та пройти терапію в психолога-психотерапевта.

«Мои навязчивые мысли такого характера: о прошлом, «как мне было хорошо с ним раньше», «а что если бы мы решили проблему его апатии и были бы вместе». »;
Те, що Ви описуєте дуже схоже на стадію "торгів" на кривій втраті. Вам необхідно перепрожити всі стадії (гніву і суму) під керівництвом психолога-психотерапевта.

«Также, когда мне очень плохо или я впадаю в истерику, у меня мысли -« разбей это», «уничтожь» и т.п., у меня такие мысли во время истерики всегда, и до отношений такое было. Меня оно смущают только тем, что мне кажется что я начинаю сходить с ума и не смогу справиться со своим внутренним голосом и буду все громить.»;
Це Ваші думки (внутрішній голос) чи Вам здається, що це Вам хтось говорить збоку?

«Мы даже не расстались по человечески, в тот момент когда мне действительно нужна была поддержка он исчез ни с того ни с сего.Мне было не приятно, но не было такого что я ночью не могла спать, или просыпалась рано от того что мне паршиво на душе.Вспоминала его довольно долго от нечего делать. »;
Помітно, що Ваші попередні стосунки були досить травматичними. Ваш колишній кинув Вас, навіть нічого Вам не сказавши. Скажіть, будь ласка, у дитинстві у Вас бували такі випадки, що хтось з Ваших батьків досить довго був відсутній (в лікарні, на роботі)? Можливо, розлучення із теперішнім хлопцем переживається так інтенсивно саме через те, що це додатково "відтягує" Вас у ті попередні стосунки, завершення яких Ви не перепрожили повністю.

«Не понимаю немного конечно, потому что я не помню чтобы я на него давила,но на последнего бывшего я давила 100%, я с ним планировала будущее до конца жизни, он вроде как тоже планировал, наверное просто подыгрывал мне чтобы я не расстраивалась.»;
Чому Ви вирішили, що побудова планів на майбутнє разом із партнером це "давка"? Це цілком нормально, адже саме так стосунки і розбудовуються. Якщо Ваш колишній не хотів серйозних відносин, це не означає, що його позиція є виключно правильною. Не звинувачуйте себе у розлученні, адже за створення, як і за завершення стосунків завжди відповідальні двоє. Помітно, що колишній хлопець не був зацікавлений у стосунках з Вами і тому не приймав ніякої участі у їхній розбудові.

«Последние отношения дали мне понять, что нельзя жить одним человеком.»;
Запам'ятайте, що стосунки - це не дві половинки одного цілого, а дві окремі, автономні особистості, які вирішили будувати ще щось третє; це коли люди дивляться не один на одного, а в одному нарямку. Тому дуже добре, що Ви, хоча і так болісно, проте це усвідомили - тепер Ви побудуєте хороший фундамент у наступних стосунках.

«Сейчас я общаюсь с крайним бывшим, потому что без общения с ним, я просто сойду с ума.»;
У Вас созалежні стосунки із цим хлопцем. Так, Вам здається, що Ви не впораєтеся, проте все можливо подолати. Вам потрібно побудувати терапевтичні стосунки із психологом-психотерапевтом, щоб відділитися емоційно від колишнього, пропрацювати свої дитячі травми + знайти підтримку збоку інших людей (батьки, друзі). Якщо Ви і надалі продовжете з ним спілкуватися, то це лише погіршить ситуацію.

« Было дело что они меня обзывают и поднимают руку на меня, думаю этому есть объяснение.»;
Яким би не було пояснення - це їх не виправдовує. Вони дорослі люди і самі відповідальні за свій емоційний стан і поведінку. Дуже Вам співчуваю.

Я рекомендую Вам поговорити із батьками про можливість звернутися на індивідуальне консультування до психолога-психотерапевта. Якщо вони не захочуть Вас фінансово підтримати, то завжди є шкільний психолог і соціальні служби.

«это началось вместе с карантином.но год назад умер мой папа.Тяжело переживаю,но не думаю что я могу связать с этим событием,потому что началось совсем недавно »;
Дуже Вам співчуваю через втрату батька. Насправді, втрата - це завжди важка психологічна травма (актуалізація екзистенційного страху смерті), яка може себе і не зразу показувати. Карантин - це зайвий тригер, який запустив цю травму. Іноді люди повністю психологічно не перепроживають втрату, але вона і далі всередині болить і "вилазить" через підвищенну тривожність та інші симптоми. Припускаю, що Ваш страх, що щось станеться, що Вас покине хлопець і т. д. безпосередньо пов'язаний із непердбачуваністю смерті. У цьому випадку Вам обов'язково необхідно звернутися до психолога-психотерапевта, щоб перепрожити втрату і відпустити її.

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 13:31:33

«Кстати расставились мы с ним и до этого один раз.Инициатором был он и в тот раз и в этот....Мой «любимый», можно сказать- без эмоций, он сам по себе не особо какой-то активный или бодрый, но бывают перепады,когда у него полная апатия, я из-за этого страдаю.Меня могут бросить просто так, а я бы вряд ли когда-то смогла его бросить (сейчас я такого мнения)....Понимаю что ничего уже не вернуть, а если верну, то будет ещё больнее потом, при этом все равно жду от него какой-то нежности и заботы.»;
Чому Ви продовжували стосунки із хлопцем, хоча Ви бачили, що він Вас не надто цінує та Вам з ним тяжко? Що давали Вам ці стосунки? Як Ви взагалі уявляєте стосунки? Ви вірете, що зможете знайти ще хлопця, який Вас справді покохає і якого покохаєте Ви? Із цим хлопцем у Вас був перший досвід сексуальних стосунки?

«Навязчивые мысли начались после расставания, это не первый опыт отношений»;
Будь ласка, опишіть зміст цих нав'язливих думок. Також розкажіть детальніше про попередні стосунки, як Ви переживали розлучення та що стало його причиною. Що Вам дали останні стосунки, чого не вистачало у попередніх?

«На данный момент он остаётся самым важным человеком в моей жизни, после родителей. »;
Дуже цікаво, таке відчуття, що у Вас емоційна залежність від цього хлопця. Хоча Ви казали, що з батьками зараз хороші стосунки, проте раніше були проблеми (які саме?). З друзями у Вас нейтральні стосунки. Можливо цей хлопець був єдиною людиною у Вашому житті, яка Вас підтримувала та давала Вам визнання і любов, яких Вам не вистачало від найближчого оточення?
Зазвичай, людина, при розлученні, переживає стандартну криву втрати: заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Іноді, людина застряє на одній із стадій тому, що не перепрожила або несвідомо заблокувала "вивільнення гніву чи суму". У Вашій ситуації, крім цієї кривої, припускаю, що є і дефіцит любові і прийняття з боку оточення, що погіршило ситуацію.

Доброго дня, Соквенный тыкв.
«К сожалению, я не могу Вам её рассказать, но, чтобы Вы смогли воспринять масштаб, это можно сравнить с созданием небольшой страны. »;
Чому Ви не хочете розповісти, Вас щось лякає? Що може статися найгірше, якщо Ви її розповісте? Чи Ви ділилися своєю ідеєю з іншими?

«Примерно 1-2 месяца назад закончился некий сериал(здесь не имеет значения кино это или же мультсериал и другое) и до окончания сериала у меня не было цели в жизни. »;
А яким було Ваше життя ло цього серіалу? Вам зараз 17 років і це цілком ОК, що Ви починаєте думати про своє місце у світі та визначаєтеся із своєю майбутньою професією. Ви вже вирішили, куди вступати і на кого? У мене таке відчуття, що Ви поставили собі дуже високу, недосяжну планку. Чому?

«Ведь, как тогда объяснить, что у «человека науки» появилась мечта, для осуществления которой, необходимо чудо и ответ на один немой вопрос. Но на какой вопрос? Я сам точно не знаю... »;
Ми також не знаємо, це лише Ваше життя і лише Ви знаєте, яке питання Вас хвилює :).

«Как не потерять веру на пути к своей мечте? Даже, если, эта мечта сможет осуществиться только пои одном условии в целом мире.»;
По перше, потрібно поставити конкретну, реалістичну ціль (адже нереалістична ціль першопочатково програшна). Якщо ціль глобальна - розділити її на під цілі (Рим не за один день будувався). По друге, дослідити свої наявні ресурси та ресурси, які необхідні та порівняти (соціальні, фінансові, інформаційні, особистісні тощо). Заповнити прогалину, або поставити трохи іншу ціль. По третє, обов'язково необхідна підтримка оточення (психологічна і професійна), адже без підтримки нічого не вийде. По четверте, Ви маєте отримувати задоволення від процесу, а не від результату (бо швидко виснажитися). По шосте, потрібно тримати баланс у всіх сферах життя, бо буде надмірна компенсація і Ви просто фізично і психологічно не зможете (особистісна, професійна, сімейна, здоров'я тощо).

Доброго дня, Annafer.
«В начале я чувствовала себя ужасно,чувство что вот вот произойдет что то плохое не давало мне спокойно жить и сейчас не дает,но на замены этому чувство кажется что я могу потерять любимого человека,что ,что-то может случиться и мне страшно от этого.мысли не проходят и я не могу с ними справиться.Что я не буду счастлива,что обязательно что то случится и тд в будущем.»;
За цей період життя з Вами відбувалися якісь стресові події, кардинальні зміни або втрати? Які у Вас стосунки з хлопцем? Чи Ви були тривожною дитиною? Які у Вас стосунки з батьками?

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 12:53:07

Доброго дня, Pril12.
Прагнути до кращого - це природня потреба будь-якої людини, однак, коли Ви концентруєтеся лише на цій потребі, то Ви не насолоджуєтеся життям "тут і тепер". Погоджуюся з колегами, що не факт, що інша квартира Вам так само не сподобається через деякий час. Запитайте себе, чому Ви так інтенсивно почали звертати увагу на недоліки своєї квартири? Можливо це захисний механізм психіки: Ви переключилися на квартиру, щоб абстрагуватися від якоїсь іншої проблеми, або починаєте несвідомо шукати причину у Ваших житлових умовах. Скажіть, будь ласка, чи змінилися у Вас, за ці 3 роки стосунки з чоловіком, дитиною. Можливо, за цей час, з'явилися якісь проблеми на роботі, сталися якісь стресові події або кардинальні зміни? Чи можливо у Вас з'явилися такі думки тому, що хтось негативно висловився про Вашу квартиру (наприклад, батьки чи друзі)?

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 12:50:31

Доброго дня, Єлизавета.
«Посоветуйте пожалуйста, что мы можем сделать, а так же что ему надо делать в таком случае? Как уменьшить его психи? »;
Ви спільно із братом вирішили сюди написати, чи це винятково Ваша ініціатива і Ви б хотіли рекомендацій особисто для себе?

«Не воспринимает критику вообще, надо 10 раз подумать, как сказать и что сказать, чтобы он не психанул и не ушел куда-нибудь, так же заниженная самооценка, считает себя уродом и дураком.»;
Ви обговорювали відкрито із братом, що Вас турбують такі стосунки? За що саме Ви його критикуєте? Які у вас стосунки з батьками? Чому Ви вирішили звернутися на форум саме зараз?

Доброго дня, Марія.
Те, що Ви описуєте більше стосується соціології, ніж психології. Ви навчаєтеся на психолога, чи це завдання із предмету "соціологія"?

Ви запитували про детальнішу інформацію у викладача чи своїх одногрупників? Якщо ні, то що Вам заважає?

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 12:39:02

Доброго дня, nik00b.
«На данный момент у меня добавилась ко всему прочему, тревога и навязчивые мысли.»;
Розкажіть, будь ласка, детальніше, про що ці нав'язливі думки. Чи у Вас почався цей стан після розлучення із хлопцем, чи він був і раніше? Чи сталися у Вашому житті ще якісь стресові події або кардинальні зміни? Опишіть свої стосунки із батьками, друзями та ситуацію в школі.

«Последнее, из-за расставания с парнем, встречались 11 месяцев.»;
Він був ініціатором розлучення? Як він це аргументував? Це Ваш перший досвід стосунків?

Ответ отредактирован автором 03-05-2020 12:29:24