Володимир Анатолійович 27 хвилин тому: Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 60 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Мама уехала на заработки, а мне кажется что она меня бросила на всегда
«Когда я была меньше у меня не было таких срывов, но с каждым годом ситуация всё хуже. В прошлом году я плакала часов 10 без остановки пока не потеряла сознание. Сейчас я плачу уже 4 час и ничего не помогает »;
Помітно, на скільки Вам важко і боляче. У Вас сталася якась стресова подія, або кардинальна зміна у минулому році, що Вам важко було відпустити матір так, як вона є "Вашою опорою і підтримкою"? Крім цього, Ви почали жити у гуртожитку, почали потроху сепаруватися і, напевно, це Вас лякає, тому зриви і почастішали. Дуже співчуваю Вам.
«Отец точно мне не поможет. Я пробовала с ним как-то поговорить нормально - и в результате попала в лечебницу.»;
На скільки я зрозуміла, Ваш батько відправив Вас до психіатра чи невропатолога. Звісно, він хотів зробити для Вас краще, адже помітно, яка у Вас велика тривога, проте Ви не отримали від нього того, чого потребували найбільше - любові і емоційної підтримки, визнання. Ви зверталися саме до психолога?
«Да, у меня есть молодой человек. Он меня сильно поддерживает. Я решила поговорить со своим лучшим другом. Он всегда меня выслушивает и помогает советом.»;
Дуже радію, що у Вас є люди, які здатні Вас зараз підтримати, тому скористайтеся цим ресурсом.
«Пытаюсь сейчас заняться учёбой, чтоб не думать о маме»;
Ви молодчинка, що хочете переключитися, однак соціальний контакт навчання повністю не замінить, Вам потрібна соціальна підтримка збоку хлопця, друзів та бабусі з дідусем. Іноді "переключення на роботу" є поганою стратегією, яка, хоча відволікає, проте погіршує ситуацію, адже Ви не заповнюєте свій дефіцит тим, чим потрібно.
«Я понимаю, что моя привязанность к маме иногда переход все рамки, но я не совсем понимаю как можно её ослабить »;
Погоджуюся з колегою, що Ваш симбіоз з мамою походить від бажання несвідомо доотримати любов, увагу і прийняття, які Ви недоотримали в дитинстві + вагому роль ще і відіграло розлучення Ваших батьків (це завжди травматично для дитини). На жаль, Вашу проблему вирішити в режимі переписки неможливо, Вам необхідно звернутися до психолога-психотерапевта, щоб пропрацювати цю дитячу травму та розірвати деструктивний симбіоз з Вашою мамою через терапевтичні стосунки (звісно, Ви можете це компенсувати у інших відносинах, проте це як "бездонна діра" - Ви отримуєте, проте не відчуваєте полегшення і Вам хочеться більше. В майбутньому такий деструктивний симбіоз може сприяти побудові созалежних стосунків, тому це потрібно пропрацювати з психологом-психотерапевтом).
Помітно, на скільки Вам важко і боляче. У Вас сталася якась стресова подія, або кардинальна зміна у минулому році, що Вам важко було відпустити матір так, як вона є "Вашою опорою і підтримкою"? Крім цього, Ви почали жити у гуртожитку, почали потроху сепаруватися і, напевно, це Вас лякає, тому зриви і почастішали. Дуже співчуваю Вам.
«Отец точно мне не поможет. Я пробовала с ним как-то поговорить нормально - и в результате попала в лечебницу.»;
На скільки я зрозуміла, Ваш батько відправив Вас до психіатра чи невропатолога. Звісно, він хотів зробити для Вас краще, адже помітно, яка у Вас велика тривога, проте Ви не отримали від нього того, чого потребували найбільше - любові і емоційної підтримки, визнання. Ви зверталися саме до психолога?
«Да, у меня есть молодой человек. Он меня сильно поддерживает. Я решила поговорить со своим лучшим другом. Он всегда меня выслушивает и помогает советом.»;
Дуже радію, що у Вас є люди, які здатні Вас зараз підтримати, тому скористайтеся цим ресурсом.
«Пытаюсь сейчас заняться учёбой, чтоб не думать о маме»;
Ви молодчинка, що хочете переключитися, однак соціальний контакт навчання повністю не замінить, Вам потрібна соціальна підтримка збоку хлопця, друзів та бабусі з дідусем. Іноді "переключення на роботу" є поганою стратегією, яка, хоча відволікає, проте погіршує ситуацію, адже Ви не заповнюєте свій дефіцит тим, чим потрібно.
«Я понимаю, что моя привязанность к маме иногда переход все рамки, но я не совсем понимаю как можно её ослабить »;
Погоджуюся з колегою, що Ваш симбіоз з мамою походить від бажання несвідомо доотримати любов, увагу і прийняття, які Ви недоотримали в дитинстві + вагому роль ще і відіграло розлучення Ваших батьків (це завжди травматично для дитини). На жаль, Вашу проблему вирішити в режимі переписки неможливо, Вам необхідно звернутися до психолога-психотерапевта, щоб пропрацювати цю дитячу травму та розірвати деструктивний симбіоз з Вашою мамою через терапевтичні стосунки (звісно, Ви можете це компенсувати у інших відносинах, проте це як "бездонна діра" - Ви отримуєте, проте не відчуваєте полегшення і Вам хочеться більше. В майбутньому такий деструктивний симбіоз може сприяти побудові созалежних стосунків, тому це потрібно пропрацювати з психологом-психотерапевтом).
Ответ отредактирован автором 01-05-2020 22:10:49
Мама уехала на заработки, а мне кажется что она меня бросила на всегда
Доброго дня, Кіра.
Дуже Вам співчуваю, що Ваша мама, через фінансові зобов'язання, змушена Вас покидати. Скажіть, будь ласка, чи казали Ви своїй мамі про Ваше хвилювання? Якщо так, то якою була її реакція? Чи мама Вам телефонує, коли знаходится у Польщі? Скільки разів на тиждень? З якого віку Ваша мама почала їздити на заробітки? Які у Вас стосунки з Вашим батьком? Чи є у Вас друзі, які Вас можуть підтримати?
Дуже Вам співчуваю, що Ваша мама, через фінансові зобов'язання, змушена Вас покидати. Скажіть, будь ласка, чи казали Ви своїй мамі про Ваше хвилювання? Якщо так, то якою була її реакція? Чи мама Вам телефонує, коли знаходится у Польщі? Скільки разів на тиждень? З якого віку Ваша мама почала їздити на заробітки? Які у Вас стосунки з Вашим батьком? Чи є у Вас друзі, які Вас можуть підтримати?
Ответ отредактирован автором 01-05-2020 18:11:37
Как справляться с паническими атаками и страхом смерти.
Доброго дня, Annklad88.
У Вас почалися панічні атаки та страх смерті після того, як у Вас виявили гострий тромбоз? Чи в історії Вашої родини були випадки гіпертонії, інфаркту чи інсульту? Я б рекомендувала Вам звернутися до психіатра (для того, щоб він виписав Вам оптимальне заспокійливе - діюча речовина, дозування під Вашу конституцію і випадок) + психолога-психотерапевта (бажано за напрямком когнітивно-поведінкова психотерапія - у них дуже хороші протоколи для таких випадків).
«Боюсь не только за себя а и за всех родных и близких. »;
Чого саме Ви боїтеся? Що вони залишаться без Вас? Чи були у Вашій історії випадки, що хтось помирав у молодому віці?
У Вас почалися панічні атаки та страх смерті після того, як у Вас виявили гострий тромбоз? Чи в історії Вашої родини були випадки гіпертонії, інфаркту чи інсульту? Я б рекомендувала Вам звернутися до психіатра (для того, щоб він виписав Вам оптимальне заспокійливе - діюча речовина, дозування під Вашу конституцію і випадок) + психолога-психотерапевта (бажано за напрямком когнітивно-поведінкова психотерапія - у них дуже хороші протоколи для таких випадків).
«Боюсь не только за себя а и за всех родных и близких. »;
Чого саме Ви боїтеся? Що вони залишаться без Вас? Чи були у Вашій історії випадки, що хтось помирав у молодому віці?
Ответ отредактирован автором 01-05-2020 18:07:26
В отношениях что-то изменилось
«У нас часто возникают ссоры на пустом месте, которые заканчиваются криками с его стороны и бросанием трубки.»;
У будь-яких стосунках існують конфлікти і цього не уникнути, проте головне - їх конструктивно вирішувати (це запорука психологічно близьких відносин). Іноді часті сварки "на порожньому місті" можуть бути виколикані якимись накопленими взаємними образами, невисловленими переживаннями, незадоволеними потребами, проблемами у інших сферах життя, порушенням особистісних кордонів іношого, нездатністю до інтимного, відкритого спілкування, несвідомою втечею від близькості тощо.
«Я никогда не говорила ему, что он мне не нужен. »;
А чи говорили Ви йому, як він Вам потрібний?
«Он говорит, что я перестала его слушать и делаю все по своей инициативе. Считает, что я он мне неинтересен. Но это далеко не так.»;
Ви казали йому, що його припущення є безпідставними, що він Вам цікавий і що Ви цінуєте Ваші стосунки? Чи питали Ви його, чому він побудував гіпотезу "що він Вам не цікавий"? Чи запитували Ви його, що б він хотів із Вашого боку і що йому не вистачає у ваших стосунках?
«Я согласилась съехаться,на следующий день он ответил что нам будет тяжело материально и пока рановато идти на такой шаг. Я не понимаю что происходит в наших отношениях. »;
Ви засмутилися і розгнівалися, що він так швидко змінив свою думку? Ви сказали йому про свої переживання? Ви запитали його, чому він так раптово вирішив змінити свою думку (можливо це пов'язано не з Вами, а з карантином)?
«У него есть подруги в соцсетях, с которыми он просто общается. Мне же он запрещает общаться с друзьями-парнями, с которыми я просто училась вместе или дружила в детстве. »;
Як Ви описали у додатковому дописі, у нього є негативний досвід стосунків, коли його зрадила дівчина і я повністю погоджуюся з колегою, що можливо він проектує це і на Ваші стосунки (щоб уникнути повторного болю). У такій ситуації просто необхідно відкрито обговорити з ним своє хвилювання. Та зазначити, що Ви його кохаєте і Ви не та дівчина, що його зрадила, а зовсім інша особистість.
А Вас особисто не турбує те, що він спілкується з іншими дівчатами?
У будь-яких стосунках існують конфлікти і цього не уникнути, проте головне - їх конструктивно вирішувати (це запорука психологічно близьких відносин). Іноді часті сварки "на порожньому місті" можуть бути виколикані якимись накопленими взаємними образами, невисловленими переживаннями, незадоволеними потребами, проблемами у інших сферах життя, порушенням особистісних кордонів іношого, нездатністю до інтимного, відкритого спілкування, несвідомою втечею від близькості тощо.
«Я никогда не говорила ему, что он мне не нужен. »;
А чи говорили Ви йому, як він Вам потрібний?
«Он говорит, что я перестала его слушать и делаю все по своей инициативе. Считает, что я он мне неинтересен. Но это далеко не так.»;
Ви казали йому, що його припущення є безпідставними, що він Вам цікавий і що Ви цінуєте Ваші стосунки? Чи питали Ви його, чому він побудував гіпотезу "що він Вам не цікавий"? Чи запитували Ви його, що б він хотів із Вашого боку і що йому не вистачає у ваших стосунках?
«Я согласилась съехаться,на следующий день он ответил что нам будет тяжело материально и пока рановато идти на такой шаг. Я не понимаю что происходит в наших отношениях. »;
Ви засмутилися і розгнівалися, що він так швидко змінив свою думку? Ви сказали йому про свої переживання? Ви запитали його, чому він так раптово вирішив змінити свою думку (можливо це пов'язано не з Вами, а з карантином)?
«У него есть подруги в соцсетях, с которыми он просто общается. Мне же он запрещает общаться с друзьями-парнями, с которыми я просто училась вместе или дружила в детстве. »;
Як Ви описали у додатковому дописі, у нього є негативний досвід стосунків, коли його зрадила дівчина і я повністю погоджуюся з колегою, що можливо він проектує це і на Ваші стосунки (щоб уникнути повторного болю). У такій ситуації просто необхідно відкрито обговорити з ним своє хвилювання. Та зазначити, що Ви його кохаєте і Ви не та дівчина, що його зрадила, а зовсім інша особистість.
А Вас особисто не турбує те, що він спілкується з іншими дівчатами?
нужна ли мне помощь психиатра?
Доброго дня, teri.
«недавно почитала в интернете статьи про псих.расстройства и мои проблемы совпадают с симптомами СДВ, но я не хочу ставить себе диагнозы не проконсультировавшись со специалистом. »;
Я ціную і поважаю, що Ви займаєтеся самопізнанням, проте я не раджу Вам читати статті в інтернеті про психічні розлади, адже це як і будь-яка стаття із соматичною хворобою: Ви починаєте несвідомо "шукати" у себе ознаки та симптоми.
«но все же - нужна ли мне помощь или это просто переходный возраст и я драматизирую?»;
Я б Вам рекомендувала звернутися до психолога (він немає нічого спільного із психіатром), а допомагає у вирішенні проблем, які Ви перечислили вище. Звісно, що підлітковий вік зіграв свою роль (адже це вікова криза, коли формується наша ідентичність), проте, припускаю, що на Ваш стан вплинули й інші фактори, які також не потрібно ігнорувати. Чи казали Ви своїм батьками про Вашу проблему? Які у Вас стосунки із ними?
«еще с пятого-шестого класса у меня начались проблемы с учебой: я не могу заставить себя выполнить домашнее задание, слушать учителей на уроках, доводить начатую работу до конца - просто нет никакой мотивации.»;
Якщо у вас проблема із мотивацією, то це ще не означає, що у Вас є якісь психічні порушення. Можливо у Вас були якісь кардинальні зміни чи стресові події, коли Ви перейшли до 5-6 класу? Крім цього, навіщо себе "заставляти" і чи Ваші батьки ставляться сурово до Вашого навчання?
«также у меня начались проблемы с общением. у меня было два друга, мы вместе хорошо общались, но совсем недавно они просто отдалились от меня, нашли новых друзей и я осталась одна. мне не с кем поговорить про свои интересы. я не могу завести новых друзей - боюсь, что меня не поймут, не примут, отвергнут.»;
Дуже Вам співчуваю. Так, в підлітковому віці багато "малих груп" починають розпадатися внаслідок зміни інтересів, пріоритетів тощо. Це природній процес. Зараз, після того, як Вас покинули, Ви відчуваєте, що не зможете знайти нових друзів і знову відчуєте цей травмтичний досвід. Вам потрібно попрацювати над самоцінністю, впевненістю та соціальними навичками під керівництвом психолога.
«еще у меня проблемы с речью. когда я говорю у меня заплетается язык, я будто забываю все слова и не могу правильно выразить свои мысли. »;
Припускаю, що це пов'язано із страхом соціального осуду, над яким потрібно працювати із психологом.
Таким чином, з той інформації, яку Ви нещодавно подали, Вашу відсутність мотивації у навчанні можна пояснити, поки що, такими факторами, як "надмірна вимогливість до себе" + низька самооцінка + страх осуду + відсутність найближчого кола спілкування, де Ви б могли проводити час із іншими (для того, що бути успішній у навчання, потрібно задовольняти всі види потреб пропорційно однаково).
Погоджуюся з колегами, що Вам необхідно поговорити з батьками та звернутися, першопочатково, до психолога.
«недавно почитала в интернете статьи про псих.расстройства и мои проблемы совпадают с симптомами СДВ, но я не хочу ставить себе диагнозы не проконсультировавшись со специалистом. »;
Я ціную і поважаю, що Ви займаєтеся самопізнанням, проте я не раджу Вам читати статті в інтернеті про психічні розлади, адже це як і будь-яка стаття із соматичною хворобою: Ви починаєте несвідомо "шукати" у себе ознаки та симптоми.
«но все же - нужна ли мне помощь или это просто переходный возраст и я драматизирую?»;
Я б Вам рекомендувала звернутися до психолога (він немає нічого спільного із психіатром), а допомагає у вирішенні проблем, які Ви перечислили вище. Звісно, що підлітковий вік зіграв свою роль (адже це вікова криза, коли формується наша ідентичність), проте, припускаю, що на Ваш стан вплинули й інші фактори, які також не потрібно ігнорувати. Чи казали Ви своїм батьками про Вашу проблему? Які у Вас стосунки із ними?
«еще с пятого-шестого класса у меня начались проблемы с учебой: я не могу заставить себя выполнить домашнее задание, слушать учителей на уроках, доводить начатую работу до конца - просто нет никакой мотивации.»;
Якщо у вас проблема із мотивацією, то це ще не означає, що у Вас є якісь психічні порушення. Можливо у Вас були якісь кардинальні зміни чи стресові події, коли Ви перейшли до 5-6 класу? Крім цього, навіщо себе "заставляти" і чи Ваші батьки ставляться сурово до Вашого навчання?
«также у меня начались проблемы с общением. у меня было два друга, мы вместе хорошо общались, но совсем недавно они просто отдалились от меня, нашли новых друзей и я осталась одна. мне не с кем поговорить про свои интересы. я не могу завести новых друзей - боюсь, что меня не поймут, не примут, отвергнут.»;
Дуже Вам співчуваю. Так, в підлітковому віці багато "малих груп" починають розпадатися внаслідок зміни інтересів, пріоритетів тощо. Це природній процес. Зараз, після того, як Вас покинули, Ви відчуваєте, що не зможете знайти нових друзів і знову відчуєте цей травмтичний досвід. Вам потрібно попрацювати над самоцінністю, впевненістю та соціальними навичками під керівництвом психолога.
«еще у меня проблемы с речью. когда я говорю у меня заплетается язык, я будто забываю все слова и не могу правильно выразить свои мысли. »;
Припускаю, що це пов'язано із страхом соціального осуду, над яким потрібно працювати із психологом.
Таким чином, з той інформації, яку Ви нещодавно подали, Вашу відсутність мотивації у навчанні можна пояснити, поки що, такими факторами, як "надмірна вимогливість до себе" + низька самооцінка + страх осуду + відсутність найближчого кола спілкування, де Ви б могли проводити час із іншими (для того, що бути успішній у навчання, потрібно задовольняти всі види потреб пропорційно однаково).
Погоджуюся з колегами, що Вам необхідно поговорити з батьками та звернутися, першопочатково, до психолога.
Ответ отредактирован автором 01-05-2020 14:29:30
Звалився на людині
«Гіпергідноз це не легко, причому коли ви його маєте з самого дитинства, я все ж думаю це грає суттєву роль у відсутності відносин, так є страх близкості.»;
Безперечно, що гіпергідроз відіграв важливу роль, я ніяким чином це не знецінюю, просто говорю, що були і ще деякі фактори.
«Справа в тому, що мені багато дівчат відмовляли. Чого саме зараз така ситуація сказати мені важко. Всі реагують нормально на відмови та поразки ?»;
Насправді, нікому не приємно, коли його (її) відштовхують чи не приймають - це природньо (а, як я зрозуміла, у Вас це відбувалося неодноразово). Проте, якщо Ви переживаєте цю подію дуже інтенсивно (що не можете почати знову будувати стосунки, або робити спроби встановленя соціального контакту), то тоді потрібно працювати із самоцінністю та батьківськими установками. Крім цього, припускаю, що Ви неодноразово задавали собі питання "чому" і, можливо, пояснювали гіпергідрозом. Проте, насправді, якщо Ви подобаєтеся дівчині, то вона не буде зважати на Ваш гіпергідроз, припускаю, що пробоема лежить ще і у Вашому ставленні до самого себе. Як би це не банально звучало, проте, щоб Вас полюбили Ви, перш за все, маєте полюбити себе.
«Чому не справедливо до мене чи неї?»;
Якщо Ви почнете дружити, але сподіватиметеся на стосунки, то це несправедливо по відношенню до Ваших почуттів закоханості у неї. Якщо Ви будете приховувати свої почуття, а дівчина, при цьому, вже одразу сказала Вам що сприймає вас лише як друзів - то це несправедливо по відношенню до неї тому, що Ви створюєте їй ілюзорні очікування. Потім, рано чи пізно, почнуться взаємні образи від накопленої фрустрації.
«самопізнанням - як саме це можна зробити?»;
В кабінеті психолога + досліджуйте свої інтереси та таланти, розширюйте свій кругозір та соціальне оточення.
«Дякую. Я можливо реагую різко, але я розумію, що Ви хочете допомогти, тому Велика подяка!
Що потрібна допомога, це 100%»;
Дуже радію, що хоч якось змогла Вам допомогти :). Удачі!
Безперечно, що гіпергідроз відіграв важливу роль, я ніяким чином це не знецінюю, просто говорю, що були і ще деякі фактори.
«Справа в тому, що мені багато дівчат відмовляли. Чого саме зараз така ситуація сказати мені важко. Всі реагують нормально на відмови та поразки ?»;
Насправді, нікому не приємно, коли його (її) відштовхують чи не приймають - це природньо (а, як я зрозуміла, у Вас це відбувалося неодноразово). Проте, якщо Ви переживаєте цю подію дуже інтенсивно (що не можете почати знову будувати стосунки, або робити спроби встановленя соціального контакту), то тоді потрібно працювати із самоцінністю та батьківськими установками. Крім цього, припускаю, що Ви неодноразово задавали собі питання "чому" і, можливо, пояснювали гіпергідрозом. Проте, насправді, якщо Ви подобаєтеся дівчині, то вона не буде зважати на Ваш гіпергідроз, припускаю, що пробоема лежить ще і у Вашому ставленні до самого себе. Як би це не банально звучало, проте, щоб Вас полюбили Ви, перш за все, маєте полюбити себе.
«Чому не справедливо до мене чи неї?»;
Якщо Ви почнете дружити, але сподіватиметеся на стосунки, то це несправедливо по відношенню до Ваших почуттів закоханості у неї. Якщо Ви будете приховувати свої почуття, а дівчина, при цьому, вже одразу сказала Вам що сприймає вас лише як друзів - то це несправедливо по відношенню до неї тому, що Ви створюєте їй ілюзорні очікування. Потім, рано чи пізно, почнуться взаємні образи від накопленої фрустрації.
«самопізнанням - як саме це можна зробити?»;
В кабінеті психолога + досліджуйте свої інтереси та таланти, розширюйте свій кругозір та соціальне оточення.
«Дякую. Я можливо реагую різко, але я розумію, що Ви хочете допомогти, тому Велика подяка!
Що потрібна допомога, це 100%»;
Дуже радію, що хоч якось змогла Вам допомогти :). Удачі!
Звалився на людині
«Був, але можна сказати не було. Углублятися не буду. Є сенс?»;
Є сенс, якщо він був травматичним (а якщо ви сказали "що його майже не було", то напевно травматичний), тоді Ваша психологічна травма і невдалий перший сексуальний контакт міг стати причиною того, чому Ви зараз несвідомо уникаєте стосунків і чому Ви так емоційно реагуєте на неприйняття (не можете відпустити дівчину, яка сказала Вам, що не зацікавлена у Вас як у чоловікові). Тоді потрібно працювати із психологічною травмою у психолога-психотерапевта.
«батьки сварилися через випивку, але в цілому все ок. »;
Якщо у Ваших батьків були погані стосунки між собою, не було психологічної близькості, то тоді Ви можете несвідомо уикати побудови стосунків тому, що боїтеся, що їхня історія повториться у Вашому житті. Якщо Ваша матір ображала Вас, була з Вами надмірно суровою, то вона могла проектувати на Вас фігуру свого чоловіка або батька, щоб несвідомо вимістити на Вас свій гнів. Таким чином, у Вас накопилися внутрішній страх і гнів перед матір'ю, саме тому Ви боялися почати стосунки дівчатами (через проектування на низх свого минулого), а та, несвідомо, стала для Вас тою заміщуючою "фігурою мами", яка дала Вам вперше прийняття (саме тому Вам важко від неї емоційно відділитися).
Таким чином, причин може бути безліч і потрібно копати глибше.
« Про контакт - вона сказала, що можемо дружити. »;
А як Вам, "просто дружити" із дівчиною, яку Ви сприймаєте як жінку? Припускаю, що дружба буде для Вас травматичною тому, що Ви постійно "плекатимете надію", що ваша дружба переросте у щось більше. При цьому, Ви постійно витрачатимете свій час на побудову ілюзорних стосунків, які не матимуть майбутнього (і психологічно себе виснажуватимете). Крім цього, це нечесно по відношенню до Вас і до неї. Дійсно, багато стосунків виростають із дружби, однак, якщо говорит про кохання - то там ще є сексуальний потяг і це дещо відмінне від дружби. Можливо Ви так "вхопилися" за цю дівчину тому, що це перша, за стільки років дівчина, яка почала із Вами спілкуватися.
« Але хочу певно просто спілкування»;
Ви самі відповіли на запитання, чого Вам не вистачає - спілкування. Перш за все, рекомендую Вам почати спілкуватися з іншими людьми, почати товаришувати та почати дружити + займатися саморозвитком і самопізнанням, розширювати своє коло інтересів (це дозволить Вам емоційно відділитися від тієї дівчини). Потім, коли Ви вже будете психологічно готові, розпочати стосунки, то ціленаправлено їх розбудовувати (бажано, щоб Ви пішли до психолога-психотерапетва для пропрацювання своїх минулих травм).
«Я не плекаю надію про дружбу і подальший розвиток. Бумаю було б не погано.»;
Чому Ви "не плекаєте надії"? Ви думаєте, що Вас не зможуть прийняти? Чому? Лише Ви відповідальні за своє психологічне благополуччя і лише Ви здатні покращити своє життя, змінивши свою поведінку, пропрацювавши себе та змінити сві погляд на світ. Із самоцінкою, самоцінністю і самоставленням Вам точно потрібно попрацювати у психолога-психотерапевта.
Є сенс, якщо він був травматичним (а якщо ви сказали "що його майже не було", то напевно травматичний), тоді Ваша психологічна травма і невдалий перший сексуальний контакт міг стати причиною того, чому Ви зараз несвідомо уникаєте стосунків і чому Ви так емоційно реагуєте на неприйняття (не можете відпустити дівчину, яка сказала Вам, що не зацікавлена у Вас як у чоловікові). Тоді потрібно працювати із психологічною травмою у психолога-психотерапевта.
«батьки сварилися через випивку, але в цілому все ок. »;
Якщо у Ваших батьків були погані стосунки між собою, не було психологічної близькості, то тоді Ви можете несвідомо уикати побудови стосунків тому, що боїтеся, що їхня історія повториться у Вашому житті. Якщо Ваша матір ображала Вас, була з Вами надмірно суровою, то вона могла проектувати на Вас фігуру свого чоловіка або батька, щоб несвідомо вимістити на Вас свій гнів. Таким чином, у Вас накопилися внутрішній страх і гнів перед матір'ю, саме тому Ви боялися почати стосунки дівчатами (через проектування на низх свого минулого), а та, несвідомо, стала для Вас тою заміщуючою "фігурою мами", яка дала Вам вперше прийняття (саме тому Вам важко від неї емоційно відділитися).
Таким чином, причин може бути безліч і потрібно копати глибше.
« Про контакт - вона сказала, що можемо дружити. »;
А як Вам, "просто дружити" із дівчиною, яку Ви сприймаєте як жінку? Припускаю, що дружба буде для Вас травматичною тому, що Ви постійно "плекатимете надію", що ваша дружба переросте у щось більше. При цьому, Ви постійно витрачатимете свій час на побудову ілюзорних стосунків, які не матимуть майбутнього (і психологічно себе виснажуватимете). Крім цього, це нечесно по відношенню до Вас і до неї. Дійсно, багато стосунків виростають із дружби, однак, якщо говорит про кохання - то там ще є сексуальний потяг і це дещо відмінне від дружби. Можливо Ви так "вхопилися" за цю дівчину тому, що це перша, за стільки років дівчина, яка почала із Вами спілкуватися.
« Але хочу певно просто спілкування»;
Ви самі відповіли на запитання, чого Вам не вистачає - спілкування. Перш за все, рекомендую Вам почати спілкуватися з іншими людьми, почати товаришувати та почати дружити + займатися саморозвитком і самопізнанням, розширювати своє коло інтересів (це дозволить Вам емоційно відділитися від тієї дівчини). Потім, коли Ви вже будете психологічно готові, розпочати стосунки, то ціленаправлено їх розбудовувати (бажано, щоб Ви пішли до психолога-психотерапетва для пропрацювання своїх минулих травм).
«Я не плекаю надію про дружбу і подальший розвиток. Бумаю було б не погано.»;
Чому Ви "не плекаєте надії"? Ви думаєте, що Вас не зможуть прийняти? Чому? Лише Ви відповідальні за своє психологічне благополуччя і лише Ви здатні покращити своє життя, змінивши свою поведінку, пропрацювавши себе та змінити сві погляд на світ. Із самоцінкою, самоцінністю і самоставленням Вам точно потрібно попрацювати у психолога-психотерапевта.
Ответ отредактирован автором 30-04-2020 20:26:09
друзья и конкуренция
Доброго дня, Ліза!
«с переходом в новую школу все было очень плохо. не смотря на то, что я очень даже не тихоня, веселая и открытая, коллектив на то время я меня не принял, и я стала почти изгоем, дружила только с самой не популярной девочкой, а та компания, в которой я хотела быть ( самые популярные девочки ), не обращали на меня внимания, и считали лохушкой.....»;
Дуже часто, коли людина переходить із однієї школи в іншу - це великий стрес. Ви приходите у вже сформований колектив зі своїми "зірками" та "аутсайдерами", всі соціальні ролі розподілені, а ніяка "зірка" не захоче собі крнкурентку. Крім цього, Ваш перехід припав якраз на підлітковий вік, коли школярі намагаються "завоювати своє місце під сонцем" та визначають свою соціальну роль у суспільстві.
«что я учусь в класе с девочкой, которая дочка директора. она то и сразу меня не взлюбила. »;
Як саме Ви зрозуміли, що вона Вас "не взлюбила"? Опишіть її конкретні дії.
«я долго хотела добиться дружбы, внимания и значимости для тех девочек, но у меня ничего не вышло. им нужен был объект для обсуждения, часто розпостранялась ложная информация про меня, и было оочень много сплетен. потом я просто стала игнорировать это. я забила, нырнула с головой в учебу, много читала и тупо училась, так как выбора у меня особого не было. в компании и на вечеринки меня не брали, гулять со мной не хотели. мне стало пофиг, я подумала, зачем унижаться, не хотят – не надо. и перестала за ними бегать. в летнем лагере я поговорила с теми девочками, мы высказали все, и помирились, приняв решение дружить вместе.»;
Дуже співчуваю Вам, що Вас не приймали. Це боляче. Ви знаєте, хто поширював про Вас плітки? Скажіть, будь ласка, Ви помирилися із цими дівчатами, проте у Вас напевно залишився "осад", що Вас раніше не приймали?
Знаєте, чому вони почали з Вами дружити, коли Ви почали їх ігнорувати? Припускаю, що Ви перестали прикидатися і намагатися заслужити любов і увагу оточуючих, а почали бути просто собою, а люди цінують відкритість та щирість. Якщо люди не приймають такою, яка Ви є, то це не друзі.
«Вот та самая девочка, дочка директора, предложила дружить. но я не могу изменить своё мнение к ней.»;
Ви маєте право пускати в своє життя тих людей, які Вам подобаються і уникати токсичних особистостей. Ви можете з нею товаришувати, однак це зовсім інше, ніж дружба. А чому, власне, Ви хочете "змусити себе" подружитися з нею? Ви боїтеся, що Ваші нові друзі відвернуться від Вас (тоді це не друзі), чи на цьому наполягають батьки? Чи Ви гніваєтеся на себе, що Ви їй заздрите і не можете її прийняти? А Ви і не маєте всіх приймати і Ви маєте право на гнів.
«меня это очень бесит, как и бесит все в ней. может, это зависть. мои родители всегда меня сравнивают с ней, мол вот, ты стала лучше учить ин.яз. так как и она, ты хочешь себе новый телефон, чтобы доказать, что ты стоишь чего то! у меня чувство ненависти к ней, хоть и мне кажеться, неоправданное. меня бесит, когда кто то лучше, это неприятно признавать.»;
Я б сказала, що заздрість - це поєднання гніву (на себе, що Ви не досягаєте того, чого вона; на неї - що вона має ресурси і визнання, які не маєте Ви; на батьків - що вони визнають її, але не визнають Вас і постійно Вас порівнюють з нею) + сум (що Ви відчуваєте дефіцит того, що має ця дівчина - увагу і визнання з боку Ваших батьків, вчителів, минулих подруг + матеріальний достаток) + страх (що ця дівчина забере всю увагу на себе і Ви залишитеся без неї; що у Вас немає того ресурсу, який має вона і це пряма загроза для Вас). Насправді заздрість - це вроджене почуття і його дала нам природа не просто так, а для виживання. Найгірше - це заперечувати заздрість тому, що вона тоді нас "з'їдає" зсередини. Я пропоную Вам написати список, де Ви б перечислили все те, через що Ви їй заздрите, щоб краще зрозуміти, де у Вас є дефіцити у потребах та над чим потрібно працювати. Також вивільніть конструктивно гнів, який у Вас накопився, побивши інтенсивно подушку, поки не відчуєте втоми (головне - не зашкодьте собі). Я б також рекомендувала Вам відкрито поговорити з батьками, сказавши, що Вам боляче і образливо, коли вони порівнюють Вас з іншою дівчиною і Вам би хотілося, щоб вони хвалили саме Вас.
Також пропоную Вам розвивати свою самоцінність (напишіть список із 20 ознак, які Вам подобаються у собі та перечитуйте його перед сном та вранці, в моменти, коли Ви починаєте критикувати себе; станьте перед дзеркалом та придивіться уважніше до себе, визначте ознаки, які Вам подобаються у вашій зовнішності, запишіть їх і перечитуйте; два рази на день ставайте перед дзеркалом та говоріть собі "Я люблю тебе", "Ти для мене цінна"; також просіть про компліменти та хороші слова у батьків та друзів - це допоможе відновити Ваш внутрішній ресурс - у цьому немає нічого погано, це лише зміцнить Ваші стосунки).
Помітно, що Ви розумна і талановита дівчина, цінуйте себе і приймайте себе у всіх проявах, фільтруйте своє оточення та будьте собою! Удачі!
«с переходом в новую школу все было очень плохо. не смотря на то, что я очень даже не тихоня, веселая и открытая, коллектив на то время я меня не принял, и я стала почти изгоем, дружила только с самой не популярной девочкой, а та компания, в которой я хотела быть ( самые популярные девочки ), не обращали на меня внимания, и считали лохушкой.....»;
Дуже часто, коли людина переходить із однієї школи в іншу - це великий стрес. Ви приходите у вже сформований колектив зі своїми "зірками" та "аутсайдерами", всі соціальні ролі розподілені, а ніяка "зірка" не захоче собі крнкурентку. Крім цього, Ваш перехід припав якраз на підлітковий вік, коли школярі намагаються "завоювати своє місце під сонцем" та визначають свою соціальну роль у суспільстві.
«что я учусь в класе с девочкой, которая дочка директора. она то и сразу меня не взлюбила. »;
Як саме Ви зрозуміли, що вона Вас "не взлюбила"? Опишіть її конкретні дії.
«я долго хотела добиться дружбы, внимания и значимости для тех девочек, но у меня ничего не вышло. им нужен был объект для обсуждения, часто розпостранялась ложная информация про меня, и было оочень много сплетен. потом я просто стала игнорировать это. я забила, нырнула с головой в учебу, много читала и тупо училась, так как выбора у меня особого не было. в компании и на вечеринки меня не брали, гулять со мной не хотели. мне стало пофиг, я подумала, зачем унижаться, не хотят – не надо. и перестала за ними бегать. в летнем лагере я поговорила с теми девочками, мы высказали все, и помирились, приняв решение дружить вместе.»;
Дуже співчуваю Вам, що Вас не приймали. Це боляче. Ви знаєте, хто поширював про Вас плітки? Скажіть, будь ласка, Ви помирилися із цими дівчатами, проте у Вас напевно залишився "осад", що Вас раніше не приймали?
Знаєте, чому вони почали з Вами дружити, коли Ви почали їх ігнорувати? Припускаю, що Ви перестали прикидатися і намагатися заслужити любов і увагу оточуючих, а почали бути просто собою, а люди цінують відкритість та щирість. Якщо люди не приймають такою, яка Ви є, то це не друзі.
«Вот та самая девочка, дочка директора, предложила дружить. но я не могу изменить своё мнение к ней.»;
Ви маєте право пускати в своє життя тих людей, які Вам подобаються і уникати токсичних особистостей. Ви можете з нею товаришувати, однак це зовсім інше, ніж дружба. А чому, власне, Ви хочете "змусити себе" подружитися з нею? Ви боїтеся, що Ваші нові друзі відвернуться від Вас (тоді це не друзі), чи на цьому наполягають батьки? Чи Ви гніваєтеся на себе, що Ви їй заздрите і не можете її прийняти? А Ви і не маєте всіх приймати і Ви маєте право на гнів.
«меня это очень бесит, как и бесит все в ней. может, это зависть. мои родители всегда меня сравнивают с ней, мол вот, ты стала лучше учить ин.яз. так как и она, ты хочешь себе новый телефон, чтобы доказать, что ты стоишь чего то! у меня чувство ненависти к ней, хоть и мне кажеться, неоправданное. меня бесит, когда кто то лучше, это неприятно признавать.»;
Я б сказала, що заздрість - це поєднання гніву (на себе, що Ви не досягаєте того, чого вона; на неї - що вона має ресурси і визнання, які не маєте Ви; на батьків - що вони визнають її, але не визнають Вас і постійно Вас порівнюють з нею) + сум (що Ви відчуваєте дефіцит того, що має ця дівчина - увагу і визнання з боку Ваших батьків, вчителів, минулих подруг + матеріальний достаток) + страх (що ця дівчина забере всю увагу на себе і Ви залишитеся без неї; що у Вас немає того ресурсу, який має вона і це пряма загроза для Вас). Насправді заздрість - це вроджене почуття і його дала нам природа не просто так, а для виживання. Найгірше - це заперечувати заздрість тому, що вона тоді нас "з'їдає" зсередини. Я пропоную Вам написати список, де Ви б перечислили все те, через що Ви їй заздрите, щоб краще зрозуміти, де у Вас є дефіцити у потребах та над чим потрібно працювати. Також вивільніть конструктивно гнів, який у Вас накопився, побивши інтенсивно подушку, поки не відчуєте втоми (головне - не зашкодьте собі). Я б також рекомендувала Вам відкрито поговорити з батьками, сказавши, що Вам боляче і образливо, коли вони порівнюють Вас з іншою дівчиною і Вам би хотілося, щоб вони хвалили саме Вас.
Також пропоную Вам розвивати свою самоцінність (напишіть список із 20 ознак, які Вам подобаються у собі та перечитуйте його перед сном та вранці, в моменти, коли Ви починаєте критикувати себе; станьте перед дзеркалом та придивіться уважніше до себе, визначте ознаки, які Вам подобаються у вашій зовнішності, запишіть їх і перечитуйте; два рази на день ставайте перед дзеркалом та говоріть собі "Я люблю тебе", "Ти для мене цінна"; також просіть про компліменти та хороші слова у батьків та друзів - це допоможе відновити Ваш внутрішній ресурс - у цьому немає нічого погано, це лише зміцнить Ваші стосунки).
Помітно, що Ви розумна і талановита дівчина, цінуйте себе і приймайте себе у всіх проявах, фільтруйте своє оточення та будьте собою! Удачі!
Звалився на людині
Доброго вечора, nik995.
«Відносин з дівчатами не було і гіпергідроз в цьому думаю допоміг.»;
Чи це пов'язано лише із гіпергідрозом? Припускаю, що причина лежить глибше (дитячо-батьківські стосунки, можливо якісь образи з боку дівчат, низька самооцінка). У Вас був сексуальний досвід?
«я починаю вичисляти, що це за людина, знаходжу свого друга, починаю аналізувати, мене таке як бере зло чи то ревнощі, що це він. Пишу йому. Він відписує, що просто спілкується (зараз за кордоном), я не перестаю їй писати, вона у відповідях не змінюється і що мене бісить не завжди й відповідає чи вітається. »;
Це вже Ваші гіпотези та теорії. Єдиний вихід дізнатися, хто їй подобається - прямо запитати у неї.
« Ось недавно спитав, що робить - спілкується у вайбері у 22.30, ну це ж не з подругою. Я у фб прослідковую коли була, коли був цей знайомий. »;
Ого, я бачу, що Ви серйозно вирішили їх прослідковувати. Але скажіть, що це Вам дасть, якщо Ви і дізнаєтеся, що це Ваш друг? Ситуація якось зміниться?
«Домовлявся з нею про зустріч і в розмові її під воду під те, щоб вона сказала (а воно так і є) , що я її як хлопець не цікавий. »;
Вона Вам прямо сказала, що у стосунках з Вами не зацікавлена?
«Я ще давав їй кошти на лампу для лікарні, вона після цього вайберу мені відписала, що буде брати дорожчу так як ще одна людина скине гроші. Я починаю гадати, що це за людина, але вже все і так ясно, бо вона дала поняти.»;
Це вже після того, як Ви зрозуміли, що Ви їй, як хлопець, не цікавий? Тоді чому Ви продовжуєте підтримувати контакт із дівчиною, якій Ви не цікаві? Для любові потрібні двоє.
Знаєте, який найцікавіший момент - Ви нею не дуже цікавилися, поки не зустрілися в реальності. Ви взагалі, ставили собі за мету почати стосунки? Що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? І чи були у Вас спроби розпочати і побутувати стосунки із кимось до зустрічі із цією дівчиною у реальності?
«Відносин з дівчатами не було і гіпергідроз в цьому думаю допоміг.»;
Чи це пов'язано лише із гіпергідрозом? Припускаю, що причина лежить глибше (дитячо-батьківські стосунки, можливо якісь образи з боку дівчат, низька самооцінка). У Вас був сексуальний досвід?
«я починаю вичисляти, що це за людина, знаходжу свого друга, починаю аналізувати, мене таке як бере зло чи то ревнощі, що це він. Пишу йому. Він відписує, що просто спілкується (зараз за кордоном), я не перестаю їй писати, вона у відповідях не змінюється і що мене бісить не завжди й відповідає чи вітається. »;
Це вже Ваші гіпотези та теорії. Єдиний вихід дізнатися, хто їй подобається - прямо запитати у неї.
« Ось недавно спитав, що робить - спілкується у вайбері у 22.30, ну це ж не з подругою. Я у фб прослідковую коли була, коли був цей знайомий. »;
Ого, я бачу, що Ви серйозно вирішили їх прослідковувати. Але скажіть, що це Вам дасть, якщо Ви і дізнаєтеся, що це Ваш друг? Ситуація якось зміниться?
«Домовлявся з нею про зустріч і в розмові її під воду під те, щоб вона сказала (а воно так і є) , що я її як хлопець не цікавий. »;
Вона Вам прямо сказала, що у стосунках з Вами не зацікавлена?
«Я ще давав їй кошти на лампу для лікарні, вона після цього вайберу мені відписала, що буде брати дорожчу так як ще одна людина скине гроші. Я починаю гадати, що це за людина, але вже все і так ясно, бо вона дала поняти.»;
Це вже після того, як Ви зрозуміли, що Ви їй, як хлопець, не цікавий? Тоді чому Ви продовжуєте підтримувати контакт із дівчиною, якій Ви не цікаві? Для любові потрібні двоє.
Знаєте, який найцікавіший момент - Ви нею не дуже цікавилися, поки не зустрілися в реальності. Ви взагалі, ставили собі за мету почати стосунки? Що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? І чи були у Вас спроби розпочати і побутувати стосунки із кимось до зустрічі із цією дівчиною у реальності?
Ответ отредактирован автором 30-04-2020 17:40:45
Проблемы в семье
Доброго дня, sevenstop.
Дуже Вам співчуваю. Помітно, як Ви зараз хвилюєтеся і перебуваєте у ситуації стресу.
« На фоне этого ругаются мама с отчимом, и все весь день плачут. »;
Ви говорили із своєю мамою і вітчимом, як Вам зараз важко, що Ви хвилюєтеся за бабусю і дідуся та що Вам боляче спостерігати, як Ваші батьки сваряться і плачуть?
«Я очень люблю и бабушку, и дедушку, и совсем не знаю, что будет дальше. »;
На жаль, ніхто не знає. Це лише проблема Вашої бабусі і дідуся, яку лише їм вирішувати. Я розумію, що Ви за них хвилюєтеся, однак, перш за все, Ви маєте подбати про свій психологічний стан: відкрито поговоріть зі своїми батьками про Ваш стрес, попросіть від них емоційної та фінансової підтримки (для походу до психолога). Якщо батьки не можуть допомогти Вам фінансово, то завжди є шкільний психолог та соціальні служби, які надають безкоштовну психологічну допомогу.
Дуже Вам співчуваю. Помітно, як Ви зараз хвилюєтеся і перебуваєте у ситуації стресу.
« На фоне этого ругаются мама с отчимом, и все весь день плачут. »;
Ви говорили із своєю мамою і вітчимом, як Вам зараз важко, що Ви хвилюєтеся за бабусю і дідуся та що Вам боляче спостерігати, як Ваші батьки сваряться і плачуть?
«Я очень люблю и бабушку, и дедушку, и совсем не знаю, что будет дальше. »;
На жаль, ніхто не знає. Це лише проблема Вашої бабусі і дідуся, яку лише їм вирішувати. Я розумію, що Ви за них хвилюєтеся, однак, перш за все, Ви маєте подбати про свій психологічний стан: відкрито поговоріть зі своїми батьками про Ваш стрес, попросіть від них емоційної та фінансової підтримки (для походу до психолога). Якщо батьки не можуть допомогти Вам фінансово, то завжди є шкільний психолог та соціальні служби, які надають безкоштовну психологічну допомогу.
как справиться с внутренним монстром?
Доброго дня, Кіра.
Скажіть, будь ласка, де Ви взяли цю "аналогію" з монстром? Відчувати весь спектр емоцій і почуттів - це цілком нормально, Ви - жива людина.
«приходят иные мысли: я ненавижу всех и каждого, мне плевать на абсолютно любые неприятные ситуации как в чужой жизни, так и своей. »;
Як давно у Вас почався такий стан? Це відбувається постійно (гнів, роздратування або апатія), чи є якісь події, які передують цьому? Чи були у Вашому житті, за цей час, якісь стресові події?
«умирает человек – мне вообще нет до этого дела. я никому не посочувствую и, даже наоборот, пошлю к чертям и поиздеваюсь.»;
Скажіть, будь ласка, хтось помер чи помирає із Вашого найближчого оточення?
« я терпеть не могу себя и мучя не понимаю за что, и только когда прихожу в себя, то мне становится стыдно, и я бегу просить у людей прощения. »;
В цьому і основна проблема, Ви маєте любити себе у всіх проявах. Те, що Ваша емоційна сфера є такою лабільною можна пояснити безліччю факторів: підлітковий вік (гормональний сплеск), придушення та накопичення негативних переживань (гнів, сум), які, рано чи пізно, накоплюються, а потім "вибухають" із величезною потужністю (тому потрібно вчасно їх вивільнювати у конструктивний спосіб); стресові ситуації.
Які у Вас стосунки з батьками, однокласниками, вчителями, друзями?
Скажіть, будь ласка, де Ви взяли цю "аналогію" з монстром? Відчувати весь спектр емоцій і почуттів - це цілком нормально, Ви - жива людина.
«приходят иные мысли: я ненавижу всех и каждого, мне плевать на абсолютно любые неприятные ситуации как в чужой жизни, так и своей. »;
Як давно у Вас почався такий стан? Це відбувається постійно (гнів, роздратування або апатія), чи є якісь події, які передують цьому? Чи були у Вашому житті, за цей час, якісь стресові події?
«умирает человек – мне вообще нет до этого дела. я никому не посочувствую и, даже наоборот, пошлю к чертям и поиздеваюсь.»;
Скажіть, будь ласка, хтось помер чи помирає із Вашого найближчого оточення?
« я терпеть не могу себя и мучя не понимаю за что, и только когда прихожу в себя, то мне становится стыдно, и я бегу просить у людей прощения. »;
В цьому і основна проблема, Ви маєте любити себе у всіх проявах. Те, що Ваша емоційна сфера є такою лабільною можна пояснити безліччю факторів: підлітковий вік (гормональний сплеск), придушення та накопичення негативних переживань (гнів, сум), які, рано чи пізно, накоплюються, а потім "вибухають" із величезною потужністю (тому потрібно вчасно їх вивільнювати у конструктивний спосіб); стресові ситуації.
Які у Вас стосунки з батьками, однокласниками, вчителями, друзями?
Ответ отредактирован автором 30-04-2020 15:33:31
Хочу понять любить ли меня парень
Доброго дня, Misa0722.
«Я відповіла ні. Хоча любила.... Бо я йому сказала що тоді у вересні я не відповіла чесно на його питання бо боялась втрати його, написала йому що люблю його.»;
Помітно, що Ви не можете ніяк зрозуміти, що у Вас за почуття до цього хлопця. То Ви говорите, що його любите, то що не любите. Ви його боялися втратити, коли б відкили йому свої почуття? Чому? У Вас є негативний досвід попередніх стосунків?
« Він зник. Заблокував мене всюди. потім його друг дзвонив десь два три рази за два місяці. Питав як у мене справи. »;
Дуже дивна реакція хлопця, він Вас блокує. Потім чомусь у ваші стосунки вмішується його друг. Які у Вас стосунки із цим другом?
«Перед НР мій Д з'являється , пише, дзвонить..ми гуляли все було супер. Але я вже знайшла роботу в іншому місті, і переїхала. Він дзвонив, писав, ми спілкувались. Я хотіла стосунків, і коли про це йому сказала, то він злився, сказав ні. Потім сказав почекай трохи. »;
Ви питали його, чому Д. Вас заблокував, а тут вирішив зателефонувати? Він Вас розблукував? Помітно, що проблема у Ваших відносинах саме у недообговоренні образ, потреб та відкритому вираженні переживань один одному.
«Тут паралельно з'являється інший хлопець..у нього гране ставлення до мене, і все з ним зрозуміло..але не тягнуть як до Д. Але я чомусь ще раз подумала що Д не серйозний і що краще той інший, бо він стабільний.»;
1. Що Вам не давав той хлопець у стосунках, що давав Д.?
2. Що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"?
3. Що Вас лякає у стосунках з Д. і чи бачите Ви з ним спільне майбутнє?
«Тобто я вибрала іншого. Проходить місяць, і на 8 березня Д вітає зі святом. Потім через пару днів дзвонить пяний, каже що я найкраща. Що він гуляв з якоюсь дівчиною але вона не я. І знову закрутилося. Я відшиваю того іншого, і знлву з Д. »;
Таке відчуття, що Д. постійно "закидує вам крючок" для психологічної гри, а Ви його ковтаєте. Можливо це не кохання, а емоційна залежність?
« Була п'ятниця, він питає за що я його люблю..я відповіла..»;
Цікаво, а за що ж Ви його любите?
« В понеділок рано подзвонив а я розізлилась за недлію і грубим тоном до нього говорила. Через 2 год, зрозуміла що була не права, подз він не підняв, написала і вибачилась, прочитав але не відписав. У вівторок я знову подз і написала. Ігнор. У вечері кидає мені відео з тіктоку. Я ігнорю....Хочу ігнорити його навіть якщо дзвонитиме. Хай відчує як це боляче. З іншої сторони не можу бо люблю, і не хочу робити йому боляче. »;
Ви і хочете зробити йому боляче і, при цьому, не хочете. Єдиний вихід - це конструкитвно і відкрито обговорити ваші переживання, а не "грати" в ігнорування та образи.Таке відчуття, що ви постійно граєте в "Переслідувача-Жертву-Рятівника", уникаючи, таким чином, психологічної близькості. Головне питання - чому?
«Він розведений рік, жінка зрадила. »;
Припускаю, це причина того, чому він грає у ці психологічні ігри із Вами. У нього гнів на жінок через гнів на дружину і зараз він неначебто "відігрується" (недовіра, образа, страх знову "обпектися").
Проте, друге питання - чому Ви "хапаєте крючок"? Розкажіть детальніше про свої попередні стосунки та дитячо-батьківські стосунки.
«В середу у вечері подз пяний, точніше він пив з другом. Говорив не він а друг, не вибачився ні нічого. Друг розказував всяку фігню. Я взлилаьс і вибила. »;
Знову цей друг. Чому він грає роль посередника між Вами? Вас не хвилює той факт, що хлопець зловживає алкоголем і був вже одруженим?
«Він мене любить? Чи граєтється моїми почуттями щоб підняти самооцінку? »;
На жаль, ніхто не зможе відповісти Вам на це запитання, крім самого Д., тому потрібно відкрито про це у нього запитати. Перш за все, важливо зрозуміти, чи хочете Ви продовжувати стосунки із цим хлопцем і надалі, якщо Ви йому не довіряєте і відчуваєте, що він "грається" з Вами та маніпулює.
«Я відповіла ні. Хоча любила.... Бо я йому сказала що тоді у вересні я не відповіла чесно на його питання бо боялась втрати його, написала йому що люблю його.»;
Помітно, що Ви не можете ніяк зрозуміти, що у Вас за почуття до цього хлопця. То Ви говорите, що його любите, то що не любите. Ви його боялися втратити, коли б відкили йому свої почуття? Чому? У Вас є негативний досвід попередніх стосунків?
« Він зник. Заблокував мене всюди. потім його друг дзвонив десь два три рази за два місяці. Питав як у мене справи. »;
Дуже дивна реакція хлопця, він Вас блокує. Потім чомусь у ваші стосунки вмішується його друг. Які у Вас стосунки із цим другом?
«Перед НР мій Д з'являється , пише, дзвонить..ми гуляли все було супер. Але я вже знайшла роботу в іншому місті, і переїхала. Він дзвонив, писав, ми спілкувались. Я хотіла стосунків, і коли про це йому сказала, то він злився, сказав ні. Потім сказав почекай трохи. »;
Ви питали його, чому Д. Вас заблокував, а тут вирішив зателефонувати? Він Вас розблукував? Помітно, що проблема у Ваших відносинах саме у недообговоренні образ, потреб та відкритому вираженні переживань один одному.
«Тут паралельно з'являється інший хлопець..у нього гране ставлення до мене, і все з ним зрозуміло..але не тягнуть як до Д. Але я чомусь ще раз подумала що Д не серйозний і що краще той інший, бо він стабільний.»;
1. Що Вам не давав той хлопець у стосунках, що давав Д.?
2. Що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"?
3. Що Вас лякає у стосунках з Д. і чи бачите Ви з ним спільне майбутнє?
«Тобто я вибрала іншого. Проходить місяць, і на 8 березня Д вітає зі святом. Потім через пару днів дзвонить пяний, каже що я найкраща. Що він гуляв з якоюсь дівчиною але вона не я. І знову закрутилося. Я відшиваю того іншого, і знлву з Д. »;
Таке відчуття, що Д. постійно "закидує вам крючок" для психологічної гри, а Ви його ковтаєте. Можливо це не кохання, а емоційна залежність?
« Була п'ятниця, він питає за що я його люблю..я відповіла..»;
Цікаво, а за що ж Ви його любите?
« В понеділок рано подзвонив а я розізлилась за недлію і грубим тоном до нього говорила. Через 2 год, зрозуміла що була не права, подз він не підняв, написала і вибачилась, прочитав але не відписав. У вівторок я знову подз і написала. Ігнор. У вечері кидає мені відео з тіктоку. Я ігнорю....Хочу ігнорити його навіть якщо дзвонитиме. Хай відчує як це боляче. З іншої сторони не можу бо люблю, і не хочу робити йому боляче. »;
Ви і хочете зробити йому боляче і, при цьому, не хочете. Єдиний вихід - це конструкитвно і відкрито обговорити ваші переживання, а не "грати" в ігнорування та образи.Таке відчуття, що ви постійно граєте в "Переслідувача-Жертву-Рятівника", уникаючи, таким чином, психологічної близькості. Головне питання - чому?
«Він розведений рік, жінка зрадила. »;
Припускаю, це причина того, чому він грає у ці психологічні ігри із Вами. У нього гнів на жінок через гнів на дружину і зараз він неначебто "відігрується" (недовіра, образа, страх знову "обпектися").
Проте, друге питання - чому Ви "хапаєте крючок"? Розкажіть детальніше про свої попередні стосунки та дитячо-батьківські стосунки.
«В середу у вечері подз пяний, точніше він пив з другом. Говорив не він а друг, не вибачився ні нічого. Друг розказував всяку фігню. Я взлилаьс і вибила. »;
Знову цей друг. Чому він грає роль посередника між Вами? Вас не хвилює той факт, що хлопець зловживає алкоголем і був вже одруженим?
«Він мене любить? Чи граєтється моїми почуттями щоб підняти самооцінку? »;
На жаль, ніхто не зможе відповісти Вам на це запитання, крім самого Д., тому потрібно відкрито про це у нього запитати. Перш за все, важливо зрозуміти, чи хочете Ви продовжувати стосунки із цим хлопцем і надалі, якщо Ви йому не довіряєте і відчуваєте, що він "грається" з Вами та маніпулює.
Ответ отредактирован автором 30-04-2020 15:21:56
Что со мной происходит
Доброго дня, Діана.
Як давно у Вас почався цей стан і чи відбувалися із Вами, за цей час, якісь кардинальні зміни чи стресові події? Яка зазвичай тема суперечок із близькими? Ви живете разом із батьками?
Як давно у Вас почався цей стан і чи відбувалися із Вами, за цей час, якісь кардинальні зміни чи стресові події? Яка зазвичай тема суперечок із близькими? Ви живете разом із батьками?
Проблеми з чоловіком
Доброго дня, nik1c8;.
Дуже Вам співчуваю, алкоголізм - це важка залежність, в яку втягуються всі члени сім'ї (і дружина, і діти) + ігори алкоголіка, коли друзі "втягують" його в залежність, а Ви посійно його рятуєте і витягуєте.
«Чоловік пє не часто але длиться це дні 3-4. До стосунків також випивав не часто з друзями. »;
"Часто" - це поняття суб'єктивне, а з Вашого опису помітно, що чоловік зловживає алкоголем (і зловживав раніше), алкоголізм - це хвороба, яку потрібно лікувати (існує багато різновидів алкоголізму). Звісно, Ви можете йому запропонувати сходити до психіатра + психолога-психотерапевта + приєднатися до групи Анонімних Алкоголіків, однак Ви не змусите його вилікуватися, поки він сам цього не захоче.
«Я у відчаї. Задумовуюся над розлученням. »;
Якщо Ви вже задумуєтеся над розлученням, то це означає, що Ви не кохаєте цього чоловіка, а щось Вас дуже тримає біля нього.
«Стримує мене те що я люблю його. »;
Дуже часто люди плутають любов із созалежними стосунками (а найчастіше це проявляється саме у сім'ї, де є людина із залежністю). Скажіть, будь ласка, чи у Вашій родині (батьківській, дідусі-бабусі) хтось зловживав алкоголем (чи іншим видом психоактивних речовин)? Що стало причиною розлучення із попереднім чоловіком? Як Ви переживали розлучення? Чи підтримує Ваш чоловік контакт із сином?
« І дім в який я вклала дуже багато зусиль і коштів.»;
А це Ваш дім, чи його дім? Ви є фінансово залежною від нього? Чи бували такі випадки, що чоловік "лякав" Вас, що якщо Ви підете від нього, або будете забороняти йому спілкуватися із друзями (випивати), то залишить Вас з нічим?
Дуже Вам співчуваю, алкоголізм - це важка залежність, в яку втягуються всі члени сім'ї (і дружина, і діти) + ігори алкоголіка, коли друзі "втягують" його в залежність, а Ви посійно його рятуєте і витягуєте.
«Чоловік пє не часто але длиться це дні 3-4. До стосунків також випивав не часто з друзями. »;
"Часто" - це поняття суб'єктивне, а з Вашого опису помітно, що чоловік зловживає алкоголем (і зловживав раніше), алкоголізм - це хвороба, яку потрібно лікувати (існує багато різновидів алкоголізму). Звісно, Ви можете йому запропонувати сходити до психіатра + психолога-психотерапевта + приєднатися до групи Анонімних Алкоголіків, однак Ви не змусите його вилікуватися, поки він сам цього не захоче.
«Я у відчаї. Задумовуюся над розлученням. »;
Якщо Ви вже задумуєтеся над розлученням, то це означає, що Ви не кохаєте цього чоловіка, а щось Вас дуже тримає біля нього.
«Стримує мене те що я люблю його. »;
Дуже часто люди плутають любов із созалежними стосунками (а найчастіше це проявляється саме у сім'ї, де є людина із залежністю). Скажіть, будь ласка, чи у Вашій родині (батьківській, дідусі-бабусі) хтось зловживав алкоголем (чи іншим видом психоактивних речовин)? Що стало причиною розлучення із попереднім чоловіком? Як Ви переживали розлучення? Чи підтримує Ваш чоловік контакт із сином?
« І дім в який я вклала дуже багато зусиль і коштів.»;
А це Ваш дім, чи його дім? Ви є фінансово залежною від нього? Чи бували такі випадки, що чоловік "лякав" Вас, що якщо Ви підете від нього, або будете забороняти йому спілкуватися із друзями (випивати), то залишить Вас з нічим?
Ответ отредактирован автором 30-04-2020 12:59:41
Наксколько верны мои сомнения?
Доброго дня, altyn.
«У меня был тренер но он относился ко мне нейтрально, не замечал как я выкладываюсь.Я хотела чтобы он меня тренировал и относился как со всеми другими ребятами, но он даже на элементарный контакт не шел,когда я спрашивала правильно ли я делаю упражнения он молчал.»;
Скажіть, будь ласка, які у Вас відносини з Вашими батьками (особливо татом)?
«Я не знаю как мне поступить.Ведь он мой тренер и религиозный человек.И у меня другая цель в спорте.Не знаю что будет если я буду идти к нему навстречу, И как это будет влиять на мою тренировку....Но нет, я сама запуталась нравится ли он мне как тренер или как парень.Иногда думаю что я душу чувства внутри.»;
Ви боїтеся, що такі стосунки із тренером будуть Вам заважати у Вашій професійній сфері, чи Ви хочете розібратися у своїх почуттях? Ви взагалі бачите вас разом у цих стосунках в майбутньому? Чи знають про таку ситуацію Ваші батьки?
«У меня страх что если я буду признаться и допустим мы будем встречаться, то однажды он повезет меня в свой поселек ,скажет сиди дома а я буду зарабатывать.То я так и останусь со своими не сбывшими мечтами.»;
Дуже цікаво, що Ви вже почали фантазувати про ваше спільне майбутнє. Скажіть, чи у когось з Ваших родичів був такий випадок, що вони відмовилися від своїх мрій заради партнера?
«Я чувствую что он увлечен мной.»;
Насправді, Ви можете лише припускати, проте ніхто не може точно знати, чи він Вами цікавиться як жінкою, поки він сам відкрито Вам це не скаже. Можливо це лише Ваші фантазії.
«У меня был тренер но он относился ко мне нейтрально, не замечал как я выкладываюсь.Я хотела чтобы он меня тренировал и относился как со всеми другими ребятами, но он даже на элементарный контакт не шел,когда я спрашивала правильно ли я делаю упражнения он молчал.»;
Скажіть, будь ласка, які у Вас відносини з Вашими батьками (особливо татом)?
«Я не знаю как мне поступить.Ведь он мой тренер и религиозный человек.И у меня другая цель в спорте.Не знаю что будет если я буду идти к нему навстречу, И как это будет влиять на мою тренировку....Но нет, я сама запуталась нравится ли он мне как тренер или как парень.Иногда думаю что я душу чувства внутри.»;
Ви боїтеся, що такі стосунки із тренером будуть Вам заважати у Вашій професійній сфері, чи Ви хочете розібратися у своїх почуттях? Ви взагалі бачите вас разом у цих стосунках в майбутньому? Чи знають про таку ситуацію Ваші батьки?
«У меня страх что если я буду признаться и допустим мы будем встречаться, то однажды он повезет меня в свой поселек ,скажет сиди дома а я буду зарабатывать.То я так и останусь со своими не сбывшими мечтами.»;
Дуже цікаво, що Ви вже почали фантазувати про ваше спільне майбутнє. Скажіть, чи у когось з Ваших родичів був такий випадок, що вони відмовилися від своїх мрій заради партнера?
«Я чувствую что он увлечен мной.»;
Насправді, Ви можете лише припускати, проте ніхто не може точно знати, чи він Вами цікавиться як жінкою, поки він сам відкрито Вам це не скаже. Можливо це лише Ваші фантазії.
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
