ПСИХОЛОГ Оксана Сенченко (Львів).

У Психолога » Психологи Украины » Психолог Львів » Оксана Сенченко

психолог Оксана Сенченко
17-03-2020 Оксана Сенченко (Львів) добавить психолога в избранные

комментарий
Был(а) на сайте сегодня.
Образование
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь магістра за спеціальністю "Психологія" (диплом з відзнакою).
- з вересня 2018 року - навчаюся в Європейському освітньому проекті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
Опыт психологической практики
Починаю практику в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора (канд. психол. наук, ТСТА-п - Ганни Яворської), маю досвід онлайн-консультування.

- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- квітень 2020 р. – початок індивідуальної психологічної практики під керівництвом супервізора.
Работа с проблемами
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, куріння), сексуальними проблемами та жертвами сексуального насилля.
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у продорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Контактный e-mail
Телефон:

Ответы

ОТВЕТЫ ЭТОГО ПСИХОЛОГА

Чи варто прагнути зберегти відносини, якщо не вдається побороти давню проблему
Доброго вечора, nik53d.
«Я неодноразово говорила, що для мене мовчанка- це не вирішення проблемного питання, що потрібно говорити один з одним. Але у чоловіка один аргумент - тебе не переговориш, мені краще помовчати((((»;
Погоджуюся з колегою, що це стратегія втечі від конфлікту, яку він, скоріш за все, засвоїв від батьків. Мені здається, що Ваш чоловік боїться надмірної емоційності і саме тому втікає. Водночас, єдиний вихід - це відкрито поговорити і сказати йому, що коли він починає Вас ігнорувати, то у Вас виникає почуття покинутості і Вам стає ще більш сумно. Як наслідок, Вам обом необхідно змінювати свою стратегію поведінки в конфлікті, навчитися конструктивно заявляти про свої почуття, бажання і потреби.

«Звісно, що причиною терпіння є багато факторів - це і діти, і бажання зберегти сім'ю, і думка, що любов потрібно берегти. Але на зараз вже лише питання - а чи є та любов, чи є що берегти (((( »;
У Вашій ситуації найкращий варіант - це спільне звернення із чоловіком до сімейного психолога. Там ви обоє зможете краще зрозуміти: чи варто продовжувати ці стосунки, оберете наступний нарям роботи (співпраця над покращенням стосунків чи розлучення) і будете спільно йти до мети із спеціалістом.

Скажіть, будь ласка, а що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? За що, першопочатково, Ви покохали чоловіка?

Почему я всё время ввязываюсь в заведомо безнадёжные авантюры?
«Последствий каких боюсь - всегда боюсь ранить людей, особенно близких. И это тоже большая проблема для меня. В итоге сложно отстаивать свои интересы, потребности...»;
Запам'ятайте один із психологічних постулатів: Ви не відповідальні за почуття, емоції, поведінку, життя інших людей, а лише за свої. Відстоювання особистісних меж - це психологічно здорова позиці, головне це робити асертивно. Рекомендую Вам почитати книгу Виктории Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать" - для розвитку вміння вибудовувати власні межі, Клода Штайнера "Емоциональная грамотность: интелект с серцем" або "Единство разума и сердца" - для розвитку вміння правильно висловлювати свої почуття та оформлювати повідомлення (ці книги є у вільному доступі в інтернеті).

«Возможно поэтому и поддерживаю абсолютно все идеи, что боюсь ранить. Для меня поддержка очень важна, я ее не получала от родителей. Для меня поддержка - выражение любви. Когда тебя поддерживают, показывают твою значимость, что умный, хороший, что ты заслуживаешь.. »;
Дуже часто люди роблять для інших те, чого хотіли б для себе. Співчуваю, що Ви в дитинстві не отримували підтримки і не отримуєте її зараз. Знаєте, Ви жалієте інших, проте не жалієте свою маленьку дівчинку всередині Вас (а вона втомилася вдягати "маску веселості" і постійно радувати інших).

«О мой Боже! Просто я чувствую себя нужной, когда помогаю другим! »;
Припускаю, що це батьківські установки, які Ви засвоїли з дитинства ("Радуй інших", "Не відчувай", "Твої потреби та бажання неважливі"). Крім цього, Ваші батькі підкріплювали і хвалили Вас лише коли Ви виконували роль "Рятівника", саме тому Ви і далі продовжуєте це робити. Вам необхідно розвивати свою безумовну самоцінність, адже Ви відчуваєте себе ОК, лише коли Ви допомагаєте іншим.

«И боюсь быть отвергнутой, осужденной, боюсь - зделаю что-то для себя - а это причинит неудобство или боль другим.»;
Як це робили Ваші батьки?

«Жила в серости брака 9 лет, во всем угадала мужу, была "мамочкой". Муж пил, я просила бросить, он бросал на две недели и снова. В итоге потеряла себя, устала. Долго расставались. Обещал мне измениться, показывал, что может, стал такой весь хороший. А я уже не могла этого принять. И не верила. И только ещё больше меня это раздражало - 9 лет просила и ноль, а сейчас увидел, что на выход собралась - и что хочешь сделаю! Поздно...Он до сих пор надеется, что это обратимо.»;
Дуже співчуваю, що у Вас були такі погані стосунки. Ви велика молодчнка, що нарешті наважилися і пішли від чоловіка! Алкоголізм - це залежність і хвороба, яка є дуже складною. Вона існує на двох рівнях: психологічному та біологічному. Відповідно і лікування потрібно проходити комплексне: психіатр + психолог-психотерапевт + група анонімних алкоголіків (зміна оточення). Але найголовніше - сама людина має хотіти цього, а помітно, що Ваш чоловік не бажав над цим працювати.

«Поздно...Он до сих пор надеется, что это обратимо.»;
А Ви з ним досі підтримуєте контакт? Якщо так, то навіщо?

«А я как будто на свободу вырвалась и подавай мне крайности и впечатления! Это как подростковый бунт.В этих "новых" отношениях - я тоже чувствовала себя нужной. Наверно в этом и есть проблема?»;
Припускаю, що саме бунт допоміг Вам вирватися із созалежних стосунків із чоловіком, але зараз, на жаль, він Вам заважає. Помітно, що Ви і далі будуєте созалежні стосунки і це вже запит на індивідуальну терапію.

«Сейчас мне плохо - значит нужно пообщаться с кем-то у кого тоже проблемы. Для чего? Помогаю и чувствую себя снова нужной и счастливой. »;
Ви маєте відчувати себе цінною, не допомагаючи іншим і відмовляючи у допомозі - тоді Ви будете щасливою. Крім цього, цією Вашою стратегією можуть маніпулювати інші (і Ви, таким чином, несвідомо підтверджуєте свій життєвий сценарій). Вам це потрібно?

« Ведь я всегда жизнерадостная , позитивная. Даже если выражаю недовольство, делаю это так чтобы никого не обидеть...Делаю это неосознанно, думаю что это и есть я. Но кто же тогда я? »;
Ви - це не лише одна радість, але і сум, гнів, страх, огида, інтерес, провина, сором - базові емоції, що існують у всіх людей. Помітно, що Ви надто звузили весь свій афективний спектр, надто намагаєтеся подобатися іншим і, таким чином, втрачаєте своє автентичне Я. Тому і Ваша Внутрішня Дитина зараз бунтує, адже їй набридло постійно радувати інших, вона гнівається і проявляє це в "крайностях".

Діти від попередніх шлюбів
« І так, дійсно, образа моя не мала. І дійсно за період спільного життя дуже багато накопичилось тих образ.»;
Дуже Вам співчуваю. Мені здається, що проблема у тому, що Ви одразу ж не обговорюєте із чоловіком свої переживання, а "накоплюєте" їх, поки не обмінюєте їх на "виправданий гнів" (і тоді, після невелико "доторку" йде величезний вибух із пригадуванням всіх образ). Припускаю, що у Вас існує заборона на вираження гніву і заяву своїх почуттів, тому Ви і використовуєте таку стратегію. Можливо Ви взяли її із Вашої батьківської сім'ї, або у попередніх стосунках. У будь-якому разі, Ви бачите, що вона Вам лише заважає і спричиняє страждання, тому її необхідно змінювати.

« Я не бачу поки виходу з цієї ситуації. Вкотре змиритись, не продовжувати обговорення, не шукати компромісів, просто мовчки робити все як і раніше - значить знову "забити" на себе. »;
Вихід завжди є і у Вашій ситуації також. По перше - це спільне звернення до сімейного психолога (найкращий варіант, там Ви пропрацюєте всі свої старі образи + розвините навички асертивності). По друге, почати поступово тренуватися конструктивно заявляти про свої переживання, бажання, попередньо зменшуючи свій афективний заряд:
1) Домовтеся попередньо із чоловіком про день, час та місце розмови (щоб обом вам було зручно + щоб ви були не втомлені).
2) Напишіть лист чоловікові, у якому опишіть всі свої переживання, образи та слова, які Ви б хотіли йому сказати. Після цього, перечитайте про себе лист та порвіть, викиньте чи спаліть його.
3) Перед початком розмови (десь за 10 хв) контруктивно вивільніть свій гнів: візьміть м'яку подушку. На вдосі - піднімаєте руки, а на видосі - вдаряєте подушку. Робіть це, поки не відчуєте легкої втоми (приблизно - 5 хв; головне щоб це було безпечно). Я б також рекомендувала Вам робити цю техніку двічі на день: вранці та перед сном кожного дня.
4) Під час розмови із чоловіком важливо, щоб кожен із вас був почутим, тому ось приклад розмови: "Дякую, що ти погодився зі мною сьогодні поговорити - це справді для мене дуже цінно, адже, таким чином, ти показуєш на скільки тобі важливі наші стосунки. Останнім часом у наших відносинах існує напруження і я розумію, що деякі мої невисловлені і накопичені образи заважають нашому конструктивному спілкуванню тому, що я емоційно включаюся. Вся проблема у тому, що я накопичую свої переживання, не говорю про свої бажання, замість того, щоб про них одразу говорити. Вибач. Зараз я намагаюся змінити мою поведінку і тому ініціювала сьогоднішню розмову. Минулого разу ми обговорювали ситуацію приїзду твоїх дітей. Я дуже ціную і поважаю, що ти так про них так дбаєш - це мені в тобі і подобається. Водночас, я дуже засмутилася і розгнівалася, коли ти, без мене, вирішив таке важливе питання як приїзд дітей. Ми - одна сім'я і я хочу бути її частиною, приймаючи з тобою спільні рішення. Скажу чесно, зараз мене лякає, засмучує і гнівить приїзд дітей тому, що я не знаю, що робити. Я не проти їхнього приїзду, однак у мене відчуття, що я не витримаю. Я дуже виснажуюся на онлайн-роботі, у побуті. Я настільки виснажилася, що вже починаю гніватися і боюся, що цей гнів ранить інших. Тому я б хотіли підтримки і допомоги з твого боку. Що на це скажеш (чекаєте відповіді)? Наприклад, можливо, коли твої діти будуть гостювати у нас, ми замовлятимемо кулінарію додому, на вихідних ти будеш допомагати мені у влаштуванні для них якихось розважальних дні, в день генерального прибирання ми залучимо всю сім'ю до прибирання будинку, або вони пів тижня будуть у нас, а пів тижня у бабусі з дідусем. Як тобі?"

« Конструктиву на жаль немає, є позиція його сили. »;
А в чому саме полягає його "позиція сили"? В його захисній реакції агресії?

Ответ отредактирован автором 11-07-2020 15:23:29

Бесплатная рассылка интересностей!

Діти від попередніх шлюбів
« Чому в нього може бути агресія на подачу а в мене має бути завжди прийняття всього... »;
Вам ніхто не забороняє гніватися - Ви маєте на це право, однак зараз вимальовується наступна картина: дві дитини у дитячому садочку сваряться, доказуючи один одному, хто з них більше не правий і, як наслідок, проблема не вирішується. Якщо Ви дійсно хочете розв'язати цю проблему, то єдиний вихід - це конструктивне, беземоційне обговорення проблеми.

« Та яка може бути ревність до дітей! Да, згідна, подача може і включила агресію, але ж і він мав би обговорити зі мною приїзд дітей на тривалий термін. Його колишня про це ж йому повідомляла. »;
Ок, це вже добре, що ми виявили, що проблема може бути у подачі - ми маємо куди рухатися далі. На скільки я зрозуміла - Вас, першопочатково, засмутив той факт, що чоловік одразу погодився на приїзд дітей, не обговоривши із Вами цю ситуацію + повідомив Вам через великий проміжок часу?

Якщо говорити про ревнощі - то помітно, що Вас хвилює ця ситуація із "несправедливим розподілом уваги чоловіка" (це спостерігається у Ваших цитатах, однак Ви це заперечуєте - дуже шкода).

Ответ отредактирован автором 11-07-2020 14:47:04

Діти від попередніх шлюбів
«Найгірше те - що я якраз і висловилась. Але у відповідь нерозуміння і агресія. »;
Насправді, багато чого залежить від форми подачі повідомлення. Можете, будь ласка, детальніше пописати Ваш діалог із чоловіком на цю тему.

«Якби ж він стільки часу приділяв моїй дитині, скільки я приділяю його.»;
Відчувається, що Ви ревнуєте чоловіка до його дітей і є ображеною на нього, тому припускаю, що Ви подали інформацію із позиції своєї образи, а чоловік це сприйняв як критикування і звісно ж, включив захист - "агресію".

« Тим більше якби він дійсно цінував це все і допомагав. »;
А він не цінує? Як Ви хотіли б, щоб чоловік проявляв Вашу цінність?

« ак, вони не малі діти вже, але дай їсти, дай пити, помий, підітри, прибери, покупай, повчи дистанційні уроки, напиши контрольні, організуй дозвілля, не будь злою мачухою... »;
У цій цитаті спостерігається суперечність: Ви говорите, що вони дорослі діти, але пишите про "підітри", "помий" і "повчи уроки", "напиши контрольні". Таке відчуваття, що у Вас говорить не конструктив, а образа і мені здається у цьому причина відсутності діалогу з чоловіком. Крім цього, які уроки під час літніх канікул?

Ответ отредактирован автором 11-07-2020 14:35:45

Как избавить себя от зависимости?
Доброго дня, nik746.
Скажіть, будь ласка, а що зараз відбувається у Вашому житті? Можливо є якісь стреси, зміни тощо? Які у Вас стосунки з батьками, друзями, колегами і т. д.? Чи Ви говорили із кимось про свої труднощі?

Почему я всё время ввязываюсь в заведомо безнадёжные авантюры?
«А сейчас вопрос не по теме. Могла бы попросить удалить эту переписку с форума? Что-то боюсь последствий... »;
Яких саме наслідків Ви боїтеся? Все ж є анонімним. Крім цього, це запитання не до психологів, а до модераторів форуму.

Діти від попередніх шлюбів
«З чоловіком обговорити щось не виходить. »;
Помітно, що у Вас вже наперед негативна установка щодо розмови із чоловіком. Так, звісно, він приходить додому втомлений. А о котрій? Скільки триває його робочий день і чи є у нього вихідні дні? Насправді, Ви ж також працюєте (і мені здається, що Ваш робочий день містить навіть більшу кількість годин, адже крім онлайн-роботи ще і побут + діти). Ви також втомлюєтеся і Ви також заслуговуєте на відпочинок (Ви і самі знаєте, що продуктивність праці падає, якщо не чергувати відпочинок та роботу). Єдиний вихід - це поговорити із чоловіком про цю ситуацію, розподіл обов'язків + можливо Ви можете залучити когось із Ваших друзів, родичів, або ж найняти прибиральницю, купувати їжу із кафе, поселити дітей чоловіка у його родичів, а на вихідні - вони приїжджають до Вас у гості тощо. Насправді, варіантів існує безліч: головне, щоб Ви взяли відповідальність за обговорення проблеми та конструктивної заяви своєї позиції.

Давайте уявимо наступну ситуацію: Ви сказали про свої переживання і бажання чоловікові. Що може трапитися найгірше?

Ответ отредактирован автором 11-07-2020 14:07:10

Потереность
Доброго дня, Bek.
«расстались давно лет 8 назад»;
Тобто у Вас цей стан триває вже 8 років?

«потому что я единственный сын и в нашей культуре я должен быть рядом с родителями.»;
Ви досі живете з батьками?

«большинстве из них должны приличную сумму, как только заходит разговор о долгах у меня складывается впечатление что это я им еще должен а не они мне.»;
Ви їм нагадуєте хоча б раз на місяць про їхній борг? Можливо Ви б сказали їм, що подасте заяву у поліцію? Ви вже не позичаєте їм грошей?

«Я никак не могу объяснить им что я человек образованный владею 3 иностранными языками дипломированный специалист не для того потратил годы жизни на обучение чтобы быть плотником или маляром на стройке. »;
А навіщо їм щось доказувати? У Вас своє життя і лише Ви за нього відповідальні. Ви маєте право на свої помилки і свій шлях. Сепаруйтеся від батьків фінансово, просторово та живіть власним життям. Що Вам заважає? Культура? Але якщо культура робить Вас нещасливим, то навіщо вона Вам? Ви маєте право на власні цінності.

Ответ отредактирован автором 11-07-2020 13:59:19

Діти від попередніх шлюбів
Доброго дня, nik8b3.
Скажіть, будь ласка, а що саме Ви "морально не витримуєте"? Що, на Вашу думку, може трапитися найгірше? Які у Вас стосунки із дітьми чоловіка (адже вони вже приїжджали попередньо)? Ви казали чоловіку про своє хвилювання?

Измена жены.
«Говорит, что это только дружеские отношения и не более. А то, что у них случилось, это была ошибка и мне нечем переживать. Тем более, что общение, стало намного реже. »;
Людина зраджує не просто так, а це означає, що у ваших стосунках існують якісь дефіцити (які необхідно зрозуміти та пропрацювати, щоб зрада не повторилася). Крім цього, Ви маєте право запитати у дружини: що дає їй ця дружба. Крім цього, якщо вона дійсно хоче відновити із Вами стосунки та повернути довіру, то розірвання стосунків із коханцем (навіть дружніх) має бути однозначно. Помітно, що Вас ця ситуація хвилює, однак Ви не заявляєте дружині про свої переживання, бажання та ультиматуми. Якщо дружина настільки настоює на продовження дружби із цим чоловіком, після заяви Ваших прохань, то запитайте себе: чи Ви готові з цим миритися, чи Ви довірятимете дружині і чи варто тоді пробувати відновити стосунки, де дружина не бере відповідальності за свій вчинок, не звертає уваги на Ваші почуття.

Почему я всё время ввязываюсь в заведомо безнадёжные авантюры?
«Мама очень не уверенный в себе человек, пессимист до мозга костей, жизнь не сказка - девиз! Может от сюда у меня протест?»;
Я погоджуюся з Вашим припущенням. Можливо Ви гнівалися на песимізм мами (адже через нього Вам доводилося жити в нездоровій атмосфері із батьком алкоголіком). Як наслідок, зараз Ви уникаєте розбудови стабільних стосунків, адже боїтеся повторити життєвий шлях Вашої матері (Вас лякає побут). Саме тому Вам потрібна постійна зовнішня стимуляція.

У Вас дуже гарний вірш - Ви справді талановита :).

«Смотрю я на них - в их глазах пустота,
Где были мечты - там теперь есть дела,
Где были фантазии - там сериалы,
А там где любовь - бытовые скандалы.
Мне грустно их видеть, и страшно их знать,
Но я не хочу никого пробуждать,
Не буду их копией - лучше одной
Витать в облаках, ощущатся живой.»;
Оці строф із вірша підтверджують вищенаведену думку.

«С одной стороны - хотела - получила. А с другой стороны ведь уже не 17 лет, живут же как-то другие люди на спокойно... »;
Ви пишите у вірші, що хочете взлетів і падінь, однак помітно, що Ви не щаслива (Ви б тоді не звернулися сюди на форум). Якщо Ви дійсно хочете вирішити цю проблему, то єдиний вихід - це індивідуальна психотерапія.

Ответ отредактирован автором 10-07-2020 19:38:11

Почему я всё время ввязываюсь в заведомо безнадёжные авантюры?
« И вообще, часто слышу от людей, что жизнь - не сказка. И чувствую Протест! »;
Від кого саме Ви чуєте? І протест проти чого саме? Ви хочете довести, що життя - це казка? Тоді що саме Ви вкладаєте у поняття "казка"?

Почему я всё время ввязываюсь в заведомо безнадёжные авантюры?
«Конечно жить в таком режиме вообще не скучно - качели :) но настораживает... »;
"Не скучно"? Що саме Ви маєте на увазі?

«вязалась в красивые отношения с женатым мужчиной, на апогее чувств они закончились ( наверное, никто из нас точно не знает ;)). И теперь задумалась о том что, трагедия не в этой ситуации, а в том что это какая-то "система". И нужно в этом разобраться. »;
А що Вам давали ці стосунки? В чому полягала "краса" цих стосунків? Хто був ініціатором розлучення і яка його причина? Розкажіть детальніше про свої стосунки з батьками (і їхні стосунки як пари) та попередній досвід стосунків (ініціатори розлучення, причина).

Ответ отредактирован автором 10-07-2020 18:30:42

Как быть, если нет стимула/выхода?
«Злость и гнев от того, что я одержим желанием быть обеспеченым человеком, но являюсь таким же как и большинство. »;
Гнів, що Ви не забезпечений? Гнів, що Ви пасивно сидите і не рухаєтеся до цілі, переконуючи себе, що все наперед є марним? Гнів, що Ви не народилися у більш забезпеченій сім'ї (а є як більшість)? Гнів, що Ви не можете насолоджуватися життям "тут і зараз" (насолоджуючись тим, що маєте)? Гнів, що ніхто не хоче зрозуміти Ваш психологічний стан (із близьких людей), а переконує Вас, що Ви маєте вже все, що необхідно? Гнів через відчуття своєї безпомічності? Гнів, що Ви гніваєтеся?

«Все мной довольны, а я вот собой совершенно нет... »;
Якщо Ви дійсно хочете пропрацювати себе, розвинути свою самоцінність, то єдниний вихід - це індивідуальна терапія із психологом-психотерапевтом.

Дополнительно
место приёма клиентов Львів
Оценка от коллег-психологов

Общий рейтинг среди коллег: 9 из 10ти.
Всего оценок
: 1.
Минимальный рейтинг: 1

Почему пользователи не могут оценивать психологов? Почему нельзя дать возможность задающим вопрос оценивать ответы?

Человек, обращающийся за психологической помощью, равно как и любой неспециалист в принципе, не всегда может объективно оценить пользу от того или иного ответа психолога. Иногда самый верный ответ в конкретной ситуации - настоятельно рекомендовать обратиться к психологу очно, а самый приятный для задающего - заверения в том, что всё наладится само собой.
Иногда как раз те ответы, которые «задевают» клиента, вызывая чувства раздражения и агрессии, как раз и являются более «правильными».
Хорошие рекомендации не всегда приносят облегчение сразу.
Мастерство психолога может наиболее точно оценить другой специалист.

Посмотреть отзывы

Рекомендуют этого психолога

Сертификаты о дополнительном образованииЛюбимые цитаты



Публикации
ПУБЛИКАЦИИ ЭТОГО ПСИХОЛОГА

Не найдено публикаций психолога на нашем портале.


Интервью
УЧАСТИЕ В ИНТЕРВЬЮ

Психолог не принимал участие в интервью.

Сообщение
Отправить личное сообщение
Чтобы отправить сообщение этому психологу прямо отсюда, нужно зарегистрироваться или войти как пользователь.

qr