ПСИХОЛОГ Оксана Сенченко (Львів).


психолог Оксана Сенченко
17-03-2020 Оксана Сенченко (Львів) добавить психолога в избранные

комментарий
Был(а) на сайте 1 день назад.
Образование
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- з вересня 2018 року - навчаюся в Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, ворк-шопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Опыт психологической практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора (канд. психол. наук, ТСТА-п - Ганни Яворської), маю досвід онлайн-консультування.

- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- квітень 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- вересень 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції з дітьми у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
Работа с проблемами
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, куріння), сексуальними проблемами та жертвами сексуального насилля.
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Контактный e-mail
Телефон:

Ответы

ОТВЕТЫ ЭТОГО ПСИХОЛОГА

Что делать после 5 лет отношений с девушкой, если она с другим?
Доброго дня, Дмитрій.
«Когда я ей говорю что, хватит, мне надоело, давай просто не будем общаться, она снова начинает говорить что без меня не может, что любит и что со своим парнем из-за жалости.
Она манипулирует моими чувствами, много врет о своём здоровье, что якобы, то температура, то болит что-то, так как я люблю ее, я сначала верю ей, потом через ее сестру узнаю, что не все что она говорит таковым является.»;

Ви казали дівчині, що відчуваєте маніпуляцію із її боку? Знаєте таке враження, що у ваших стосунках один любить, а один дозволяє себе любити. Любов - це два партненри і три компоненти: пристрасть, близькість і зобов'язання. От саме третій компонент у Вас найбільше хромає + другий і тоді це говорить, що Ваші стосунки, рано чи пізно, припиняться.

Скажіть, будь ласка, а що Вам дають ці стосунки? Що Вас у них досі тримає? Розкажіть, будь ласка, детальніше про свій досвід попередніх стосунків (ініціатор розлучення, причина) та стосунки із батьками.

Ответ отредактирован автором 10-07-2020 15:47:53

Ревность
«Спасибі, я просто не дуже знаю українську мову. Я б з вами попрацювала. »;
Я дуже радію, що Ви вже прийняли рішення шукати собі спеціаліста і пропрацювати цю проблему - це дуже круто, Ви молодчинка! ::smile:: Сподіваюся, що Ви дещо зрозуміли із моїх дописів (моя розмовна російка, на жаль, не ідеальна)). Бажаю Вам знайти класного психотерапевта!

Ответ отредактирован автором 10-07-2020 13:25:04

Я несчастлива в браке и не могу начать серьёзный разговор с мужем.
«Может это и стало поводом того, что я боюсь кофликтов. Уезжая от родителей, я хотела свою жизнь не похожей как у родителей. Хотела мира и понимания для своей семьи.»;
Співчуваю Вам, помітно, що Ви не бачили модель конструктивного вирішення конфліктів, тому зрозуміло, чому Ви їх уникаєте. З цим потрібно працювати зі спеціалістом.

«Честно говоря, мои мысли уже настолько черны, что я уже готова все отдать без боя и просто уйти. Да, финансово не завишу. Уйти всегда могу...»;
Ок, це вже добре, що у Вас є зовнішні ресурси для відходу тому, що раніше Ви написали, що не знаєте куди піти, якшо Ви почнете цю розмову, відбудеться сварка і атмосфера буде напружена.

« Скажем так, я вышла за него за свои выгоды. Можно сказать брак по договоренности. Но потом мы оба все-таки полюбили друг-друга и начали считать брак как настоящим.»;
А яка саме вигода? Матеріальна (або переселення)? Якщо так, то тоді зрозуміло, чому Вас так хвилює, що Ваш чоловік нікуди не рухається в професійній сфері, адже, першопочатково, саме це стало причиною для шлюбу. А що саме Вам почало подобатися у цьому чоловікові? Можливо це не любов, а просто "звичка"? Ви боїтеся реагування батьків на можливе розлучення? А як у Вашій батьківській сім'ї були справи із фінансами?

«Но почему-то что-то мешает. Может психолог Алексей Андреевич прав и я эмоционально завишу от него...Вы знаете, я очень одинокий человек. За эти 5 лет как я переехала в другой город - не нашла ни одного человека кого могла назвать другом. Муж для меня стал и партнером и другом, который выслушает...Может страх одиночества тоже причина, почему я не могу начать серьезный разговор и столкнуться с худшим?»;
Мені здається, що в цих цитатах Ви відповіли сама на своє питання: "Чому я не можу піти від чоловіка?". Ваш чоловік став для Вас єдиною людиною, від якої Ви отримуєте психологічну підтримку, саме тому Ви боїтеся цього розлучення. Вам необхідно розширювати своє соціальне коло, піти до психотерапевта, адже можливо саме "розчинення у чоловікові" і надмірна наближеність до нього сприяє Вашому роздратуванню (Ви відчуваєте свою залежність від нього і Ви гніваєтеся і на себе, і на нього) - це схоже на созалежні стосунки. Можливо коли Ви дистанціюєтеся від чоловіка, Ви краще зрозумієте, чого насправді хочете.

«Нет, не то, чтобы напообещал мне всего. Точнее мне просто жалко его стало. Сам он тоже эмоциональный человек. И наверное, что-то сказал мне, что остановило меня тогда.»;
Помітно, що Ви не уклали із чоловіком якийсь усний договір, або не прийшли до заключення, чи погоджується він змінити якось свою поведінку і т. д. А проблема у тому, що кожен із Вас уникає відкритого обговорення через страх афективного спалаху. У цій ситуації, перш за все, запитайте себе: чи Ви готові спробувати пропрацювати ці стосунки разом із чоловіком, чи Ви, все-таки, не бачите у них майбутнього і їх Вам варто припинити. Коли Ви визначитися із цим пунктом, то тоді можна вже переходити до наступних дій: чи разом із чоловіком ходити до сімейного психолога, чи розлучитися і працювати із терапевтом над своєю безболісною психологічною сепарацією від чоловіка. В будь-якому разі, якщо Вам зараз складно і Ви запуталися у своїх переживаннях, бажаннях, то найкраще, перш за все, звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.

Бесплатная рассылка интересностей!

Хочу разобраться,что я делаю не так в жизни
Дуже співчуваю, що в такому молодому віці Вам довелося пережити такі великі труднощі. Скажіть, будь ласка а чи є у Вашому колі друзів дівчата?

Ревность
«И где-то головой понимаю что не нужно ревновать... Но как только возникает случай, я прям нервная...»;
Ви і не зможете раціонально це контролювати, адже проблема лежить на рівні афективної сфери. Із Вашого допису можна знайти такі головні точки: розлучення батьків у ранньому віці (що звісно, було травматичним); страх втрати чоловіка, що йде від негативного досвіду втрати батька; прагнення утримувати всю увагу і любов чоловіка, якої Вам не вистачало від батька; занижена самоцінність. В будь-якому разі, якщо Ви дійсно хочете позбутися ревнощів, то єдиний вихід - це індивідуальна терапія із психологом-психотерапевтом (зі спеціалістом, через терапевтичні стосунки, Ви пропрацюєте свій негативний досвід дитячо-батьківських стосунків і, таким чином, не будете його постійно несвідомо пропрацьовувати із чоловіком).

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і пропрацювати себе! Удачі!

Хочу разобраться,что я делаю не так в жизни
Доброго дня.
Скажіть, будь ласка, а що саме Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? Яку дівчину Ви бачите поряд із собою?

«Живу один, много работаю, счастливо живу относительно.»;
Ви написали, що живете щасливо "відносно". А чого саме Вам не вистачає для щастя? Стосунків, чи чогось ще? У Вас був якийсь досвід попередніх стосунків?

«Девушек что-то отталкивает причём сразу.»;
А як Ви зрозуміли, що Ви їх відштовхуєте? Наведіть, будь ласка, якісь факти. Як Ви з ними знайомитеся, про що говорите і т. д. ?

«Может быть я не готов к семье и отношениям. Но дело в том, что я считаю что будет хорошо завести семью....Я считаю что готов к детям и семье но как познакомлюсь вскоре всё заканчивается.»;
У Ваших словах спостерігається суперечність: з одного боку Ви думаєте, що не готові до сім'ї, а з іншого - що готові. Так чого ж Ви хочете? Насправді, стосунки мають ряд етапів (симпатія і пізнання один одного). Переважно дівчина ще на початку стосунків не буде говорити з Вами про сім'ю (тим паче, вона може злякатися, що Ви почнете про це говорити і будувати із нею плани).

Які у Вас стосунки з батьками?

Ответ отредактирован автором 09-07-2020 15:58:56

отношения в тупике
Дуже співчуваю Вам. Помітно, що у Ваше життя приходять чоловіки, які проявляють психологічне (а в попередніх випадках і фізичне) насилля, а це вже говорить, що якісь Ваші несвідомі дії, установки сприяють тому, що Ви не лише починаєте такі стосунки, але і продовжуєте їх. Наприклад, зараз Ви не відчуваєте себе щасливою із цим чоловіком, проте всерівно продовжуєте ці стосунки. Крім цього, не звинувачуйте виключно себе, адже стосунки - це завжди відповідальність двох партнерів. Помітно, що Ви хочете працювати над цими відносинами, однак партнер - ні і це вже його відповідальність. Навіщо Вам стосунки де партнер лише Вам дозволяє себе любити? Ви варті кращого.

Ви зазначили про відсутність близьких стосунків із батьком - припускаю, що Ви намагаєтеся пропрацювати Ваші дитячо-батьківські стосунки (недостачу любові та уваги) через стосунки з партнерами. В будь-якому разі - це запит на індивідуальну терапію із психологом-психотерапевтом тому, що в режимі переписки, на жаль, Вашу проблему не вирішиш.

Ответ отредактирован автором 09-07-2020 15:50:34

отношения в тупике
Доброго дня, Дарина.
Скажіть, будь ласка, а що Вам зараз дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?

«я стала как зависима и привязана к этому мужчине. Хотя были до этого серьезные отношения и совместное проживание! наверное надежда существует на то, что наладиться и предпринимаю действия! Да чувства сильны к этому человеку »;
А Ви впевнені, що це любов, а не созалежність? Для любові потрібні двоє партнерів, а зі сторони цього чоловіка я не бачу зацікавленості у розбудові цих стосунків (немає ні психологічної близькості, ні зобов'язань).
А хто був ініціатором розлучення у попередніх стосунках і яка їхня причина? Які у Вас стосунки із батьками (особливо батьком)?

Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію: Ви розійшлися із цим чоловіком. Що найгірше може трапитися далі?

Ответ отредактирован автором 09-07-2020 15:21:59

как избавится от взаимных претензий
Доброго дня, Nhfnfnf.
«Два месяца назад, случайно выяснилось, что у него есть интрига с коллегой. Говорит что ничего не было, пару раз увиделся, не более. Верить или не верить в это - вопрос. »;
Мені здається, що це корінь Вашої проблеми. Це головна образа, яка зараз викликає у Вас відсутність сексуального бажання, адже секс - це не лише фізична, але і психологічна близькість. Відчуття базової безпеки (в основі якої взаємодовіра) - ключ до задоволення у всіх сферах стосунків.

«Я старалась предпринимать попытки, чтобы это вернуть, на сколько это возможно. »;
А що саме Ви намагалися робити?

«Я зарабатываю в два раза больше чем он, думаю, что его самооценка от этого страдает. »;
Ви казали про свою гіпотезу чоловіку? Можливо йому комфортно так зараз, а це більше хвилює Вас і Вашу самооцінку?

«Кажется, начинаю в глубине души винить его за это, так как я хочу детей, но не уверена в том, что он сможет нас содержать.»;
Ви казали про ці свої переживання чоловіку?

«Еще один момент - очень часто и много нужно просить у него о помощи по дому. Как и у многих мужчин наверное.»;
Насправді, потрібно просто розділити обов'язки по дому, заключивши письмовий контракт із можливими санкціями проте проблема, як на мене, лежить глибше.

«Кроме того, муж может обидеться на что-то, будь то серьезное, или пустяк, и не говорить со мной, днями, неделями даже. Потом начинает разговаривать как ни в чем не бывало, когда устанет молчать. Очень много наших ссор и обид просто замолчали. »;
Помітно, що основна проблема у Ваших стосунках, що Ви їх не обговорюєте, накопичуєте образи, щоб потім, у певний момент "розміняти ці купони" на виправданий гнів із пригадуванням всіх образ. У Вашій ситуації найкращий варіант - це звернутися разом із чоловіком до сімейного психолога тому, що проблема багатокоплексна + вам потрібно навчитися конструктивно обговорювати ваші почуття, бажання і труднощі (а психолог як медіатор допоможе у цьому) + відновити довіру (а це вже річ довготривала і крихка та потребує співпраці двох партнерів).

Проблема с сомнением
Доброго дня, Dsyvvbmy6.
А що у Вас трапилося у житті за цей час (стреси, карлинальні зміни, втрати, конфлікти тощо)? В чому саме Ви сумніваєтеся (можете описати свої думки)? Які у Вас справи у особистісній, професійній, навчальній, соціальній сферах?

Ответ отредактирован автором 09-07-2020 13:38:30

Ревность
Доброго дня, Ponka.
Скажіть, будь ласка, а ревнощі у Вас були ще на початку стосунків? Чи Ви казали про свої ревнощі чоловіку? Якщо так, то як він на них реагує? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?

Причини для ревнощів можуть бути різними: невпевненість у собі, низька самоцінність; відсутність взаємодовіри через те, що партнер похитнув її якимись своїми вчинками; негативний попередній досвід партнерських стосунків із зрадою (або спостереження такого досвіду, наприклад батьки); партнер сам колись зраджував і боїться, що це саме зробить із ним його теперішній партнер; теперішні пратнери познайомилися, коли в іншого партнера вже була "друга половинка"; партнер розповідав про свій досвід попередніх стосунків, де він зраджував; відсутність близьких стосунків із батьком, спостереження поведінкової моделі "ревнування" в батьківській парі. Що із цього відгукується саме Вам?

Звісно, що в такій ситуації найкраще, що Ви можете зробити - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта для пропрацювання себе.

Иду на дно
«Т.е. есть несколько незначительных моментов, над которыми я работаю,а в остальном,я считаю да...Хотя может есть конкретные вопросы, на которые я еще не отвечал себе... »;
А над якими саме незначними моментами Ви працюєте? В які моменти життя Ви відчуваєте себе "не Ок"? Коли на "висоті"?

«А в чем состоит эта самая терапия, и сколько нужно для этого финансов?Я почитал Ваши ответы, и понимаю что, возможно,у меня не так все и плохо,но что конкретно делать нужно-сам я не смогу понять. »;
Уявіть, що у Вас неправильна ходьба. Ви жили з нею дуже довго, а тепер, щоб її виправити, Вам потрібно вчитися заново, як в дитинстві: спочатку повзаєте, потім кілька кроків із опорою, а потім ходите самостійно. Ви маєте практикуватися плостійно впродовж років, щоб це перетворилося у автоматизм. Терапія - це глибинна зміна Вашої особистості, а саме того компоненту, який спричиняє Вам страждання. Якщо говорити про часові рамки, то вони індивідуальні, однак, за середнім показником серед терапевтів вважається, що 1 рік життя - це один місяць терапії. Спочатку, на сессіях, необхідно детальніше дослідити Вашу проблему (можливо проблема не лише психологічна, але і біологічна), проаналізувати її, десь пів року - рік йде на встановлення терапевтичного контакту. Основний інструмент психотерапевта - це терапевтичні відносини (це начебто "мінімодель" Ваших ранніх дитячо-батьківських стосунків та соц. оточення), через які Ви пропрацьовуєте Ваші внутрішні конфлікти. Якщо говорити про Внутрішнього Критика, то його голос можна "приглушити" якщо Ви інтегруєте позитивну батьківську фігуру психотерапевта у свою особистість, а потім, відповідно, це сформує Вашого Внутрішнього Турботливого Батька (нейтралізація негативних батьківських установок, заборон тощо). Зазвичай клієнт зустрічається із психотерапевтом раз на тиждень. Якщо говорити про фінанси, то тут все залежить від досвіду, кількості напрямків, міста, супервізора спеціаліста, тому ціни варіюються. Якщо Вас це справді цікавить, то зайдіть на вкладку "Психологи" і там в базі подивіться розцінки в анкетах.

«Больше всего я боюсь услышать шквал неодобрения и "токсичных" фраз, вместо поддержки и понимания, поэтому стараюсь делать длительность звонков короче...Особенно если у меня дела идут не очень хорошо...Не хочу слышать еще более угнетающие слова...Это действительно уже в фобию какую-то переросло... »;
Таке відчуття, що Ви емоційно не сепарувалися від батьків, а Ваша Внутрішня Дитина на стільки боїться критики, що вирішила просто закритися від соціуму тому, що в саме моменти критики вона відчуває, що вона "Не ОК".

«Но это все было в меру, не захлестывало с головой...а потом вот...появились необузданные эмоции и чувства, которых я часто не понимал в себе."Что происходит, почему я так отреагировал" задавал сам себе я вопрос... »;
А які саме емоції? Страх, гнів тощо? Мені здається, що у Вас наклалося безліч факторів: пандемія, проблеми на роботі, вікова криза, дитячо-батьківські стосунки, партнерські стосунки тощо.

«До сих пор не думал об этом с какой-то обидой или подобным, наоборот всегда вспоминаю только тепло, которое было) »;
Насправді, розлучення - це завжди втрата і ми переживаємо ряд стадій: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Це цілком нормально, що Ви можете переживати гнів, однак помітно, що Ви блокували це. Можливо насправді Ви і досі емоційно не відпустили цю ситуацію, адже не пережили повністю гнів і це додатково вплинуло на Ваш стан.

«Я люблю открытых людей, которые хотят рисковать,которые готовы работать за идею, которые звонят тебе в три часа ночи, потому что у них появилась идея...Однажды я работал с такими людьми, и я точно знаю что это не выдумки,они реальны(потому что я уже думал что, может бытья себе что-то придумал).И тогда наши общие цели достигались с молниеносными скоростями, а я был продуктивен часов 15 в сутки, и собран, и вдохновлен...И уверен, в себе и своем будущем...»;
А як у Вас припинився контакт із ними? Ви розумієте, що, якщо Ви будете працювати 15 годин на добу, то Ви просто перегорите (що власне і сталося)? Насправді, натхнення - це річ одномоментна, її неможливо переживати постійно. Таке відчуття, що Ви відчувєте себе щасливим лише тоді, коли є продуктивним на 200 % і мені здається, що у цьому і проблема. Щастя - це процес, а не момент. Ви маєте цінувати і приймати себе навіть тоді, коли Ви є пасивним, а не лише активним (скоріш за все це установка Ваших батьків).

я просто существую
«спасибо что помогли я поговорю с мамой) »;
Дуже радію, що змогла Вас хоча б трохи підтримати ::smile::! Я впевнена, що Ваша мама Вас почує! Пам'ятайте, що Ви цінна. Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Иду на дно
«Началось все с мысли о том, что я давно один, без партнера, так сказать...хотя до этого меня все устраивало,и было легко...Все проблемы и ситуации решались быстро,и я,почему-то знал куда идти, что говорить и что делать...После того, как мне захотелось *быть любимым*,скажем так,полезли мысли о возрасте, проф.непригодности,зажатости и пр....Я долгое время был одним, и мне нравилось, да и сейчас нравится одиночество...а вот с родителями...»;
Скажіть, будь ласка, а хто був ініціатором попереднього розлучення і якою була причина? Насправді, "бути любимим" - це природня, базова потреба кожної людини. Помітно, що Ви, з одного боку, потребуєте цього, а з іншого - переконуєте себе, що Вам добре бути самітником. Можливо в цьому Ваш внутрішній конфлікт? Але я запитаю у Вас наступне: "А чи любите Ви себе"?

«Появились мысли "Кому ты нужен","Ты не сможешь","Кому это нужно"...Т.е. начал сам себя съедать.»;
Помітно, що у Вас сильний Внутрішній Критик, якого Ви перейняли від батьків. Саме терапія Вам допоможе "приглушити його голос".

«Сейчас же этот "диалог" с собой прервался, и я не понимаю почему я стал всего и всех бояться, и зажиматься настолько.что позвонить родным-страшно почему-то...»;
Ок, давайте уявимо наступну ситуацію: Ви телефонуєте рідним. Що найгірше може трапитися?

«Раньше я мог это в себе унять, и понять что я просто чем-то расстроен,и что это просто защитная реакция, или что-то подобное.И все становилось в прежнем ритме...Я пытаюсь как-то настроить ход мыслей чтобы выйти из этого дня Сурка, но в голове просто каша из бесполезной информации, и мои самобичевания продолжаются... »;
Ваша проблема лежить не на рівні раціо, а на рівні почуттів. Водночас помітно, що саме раціоналізація є тим захисним механізмом, який Ви використовуєте, щоб абстрагуватися від своєї афективної сфери і у цьому проблема. Можливо Ви настільки подавили свої почуття і не переживаєте їх, що зараз це виливається в депресію (а у Вас всі її ознаки).

«Конкретно не скажу,но стало плохо с февраля...С того момента меня как подменили... »;
Можливо це також пов'язано із пандемією і ситуацією втрати базової психологічної безпеки (стабільності)?

«Свожу общение к минимуму,и постоянно закрываюсь в себе...Но людей ,которые действительно бы на одной волне со мной были-к сожалению нет в окружении »;
Помітно, що у Вас є люди, які здатні Вас підтримати, однак Ви не користуєтеся цим ресурсом і самі закриваєтеся. Що Вас лякає чи дратує у спілкуванні? Якою має бути людина, щоб бути "на одній хвилі із Вами"?

Ответ отредактирован автором 08-07-2020 22:06:23

я просто существую
«не кому высказаться все только о своих проблемах и говорят не замечая что мне тоже плохо »;
На жаль, іноді люди бувають настільки сконцентрованими на власних проблемах, що не помічають страждання інших. І це вже Ваша відповідальність нагадати про себе і попросити про допомогу. Ви вже велика молодчинка, що звернулися сюди, а тепер зробіть другий крок і поговоріть із мамою, якщо вона не погодиться, то зверніться на телефон довіри чи в соціальну службу. Для Вас важливо проговорити свої почуття в реальному спілкуванні, а не лише через переписку.

Дополнительно
место приёма клиентов Львів
Оценка от коллег-психологов

Общий рейтинг среди коллег: 10 из 10ти.
Всего оценок
: 3.
Минимальный рейтинг: 1

Почему пользователи не могут оценивать психологов? Почему нельзя дать возможность задающим вопрос оценивать ответы?

Человек, обращающийся за психологической помощью, равно как и любой неспециалист в принципе, не всегда может объективно оценить пользу от того или иного ответа психолога. Иногда самый верный ответ в конкретной ситуации - настоятельно рекомендовать обратиться к психологу очно, а самый приятный для задающего - заверения в том, что всё наладится само собой.
Иногда как раз те ответы, которые «задевают» клиента, вызывая чувства раздражения и агрессии, как раз и являются более «правильными».
Хорошие рекомендации не всегда приносят облегчение сразу.
Мастерство психолога может наиболее точно оценить другой специалист.

Посмотреть отзывы

Сертификаты о дополнительном образованииЛюбимые цитаты



Публикации
ПУБЛИКАЦИИ ЭТОГО ПСИХОЛОГА

Не найдено публикаций психолога на нашем портале.


Интервью
УЧАСТИЕ В ИНТЕРВЬЮ

Психолог не принимал участие в интервью.

Сообщение
Отправить личное сообщение
Чтобы отправить сообщение этому психологу прямо отсюда, нужно зарегистрироваться или войти как пользователь.

qr