Сын не хочет быть старшим братом
Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 13-03-2025 09:54:44 |
3
Анна Автонділова Ірина Василівна Гуральчук Здравствуйте, Катерина! цитата:
Я беременна вторым ребенком. цитата:
старший сын очень этим опечален. Он говорит, что не хочет быть старшим братом, потому что это будет уже не его жизнь. Теперь вы знаете, что на душе у старшего сына. А это дает возможность учитывать его настрой и находить способы, как ему помочь в принятии изменившейся реальности - мама ждет ребенка, переезд и новая школа, отсутствие друзей и т.д. цитата:
Я регулярно разговариваю с ним, что я буду любить его по прежнему, что его место в моем сердце никто другой никогда не сможет занять. Что он не будет получать меньше внимания. цитата:
Очень хочу вернуть душевный покой сыну. цитата:
Он говорит, что не хочет быть старшим братом, потому что это будет уже не его жизнь. Взирая на эти обстоятельства, разве не имеет права на рождение и жизнь второй ребенок? цитата:
Что он не будет получать меньше внимания. Відредаговано автором 13-03-2025 09:57:16 |
Наталия Павловна Венглинская психолог Київ 13-03-2025 10:05:46 |
1
Катерина, доброго времени суток! Скажу сразу - очень рекомендую поработать сыну с детско-подростковым психологом. Из того, что Вы написали, похоже, что проблема не в том, что он будет старшим братом, а в том, что в Вашей жизни появляются люди, которые забирают Вас из его пространства. Развод, это всегда травма для ребёнка и часто, неосознанно, но дети ощущают вину за развод родителей. Что происходит внутри Вашего сына - неизвестно, кроме того что он страдает и переживает внутри сильные приступы агрессии (исходя из рисунков и его обьяснений). цитата:
Он говорит, что не хочет быть старшим братом, потому что это будет уже не его жизнь. цитата:
это не родной отец сына, но отношения хорошие. Потому что вот это: цитата:
Первое время сын ревновал, потому что до этого мы два с половиной года жили одни, и всё моё внимание было только ему. Сейчас мы все трое уже видим, когда он не доволен, что мы с мужем обнимаемся, и по доброму шутим, что теперь я должна обнять и сына. |
Анна Автонділова психолог Київ 13-03-2025 10:15:12 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Добрый день. «Я буду любить тебя так же», «Ты не будешь получать меньше внимания» - это хорошие заверения, но они не устраняют тревогу. Для ребенка важно, чтобы его чувства принимались, а не исправлялись: например: «Я понимаю, что тебе тяжело». Акцентируйте внимание на его особенной роли: «Ты единственный, кто знает меня так давно». После рождения младшего важно сохранить ритуалы с сыном и давать достаточно внимания, насколько это будет возможно. Консультация психолога могла бы помочь сыну выразить и проработать свои чувства. Особенно учитывая переезд, новую школу и изменения в семье. |
Виберіть психолога для консультування з приводу розладу комунікації між різними членами родини, відсутності підтримки, неспівпадіння поглядів на виховання дітей тощо
Анна Борисовна Королёва психолог Одеса 13-03-2025 10:40:41 |
1
цитата:
И старший сын очень этим опечален. Он говорит, что не хочет быть старшим братом, потому что это будет уже не его жизнь. цитата:
Но он все равно злится, когда начинаются подобные темы. Говорит, что не любит малышей. Возникает много любопытства к чувствам и переживаниям вашего сына. О чем они. И об этом может рассказать только он сам. Поэтому я бы рекомендовала обратиться к психотерапевту, который работает именно с подростками. цитата:
Свои негативные эмоции он выплескивает в рисунках, рисует авиа катастрофы и войну разных монстров. Иногда там много крови, но он сам говорит мне, что таким образом избавляется от плохих мыслей и чувств. |
Ірина Василівна Гуральчук психолог 13-03-2025 10:53:50 |
1
Здравствуйте. Возможно, сейчас подходящий момент позволить ребенку столкнуться с фрустрацией — не спешить его успокаивать и угождать. Дать ему возможность пережить грусть, когда он понимает, что мир не всегда подстраивается под его желания. Но при этом он остается любимым. В воспитании важно не только давать любовь и заботу, но и устанавливать границы. Это помогает ребенку постепенно учиться принимать, что он не всесилен, и мириться с тем, что не все всегда будет так, как ему хочется. Как сейчас обстоят дела с границами? Получается ли говорить ребенку твердое «нет», когда это необходимо? Или в сложные моменты эмоции берут верх, и вы склонны уступать? |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 13-03-2025 12:45:01 |
Ревность к появлению братьев, сестер, страх, что перестанут любить присущ всем детям, просто у кого-то больше, у кого-то меньше. Подростки более чувствительны. И хотя кажется, что они уже достаточно взрослые и не особо нуждаются в родителях, но это не так - еще очень даже нуждаются.
Я бы предложила вам, если сын согласен, поработать ему с психологом, тем более, что есть и травма развода и отношений с отцом. Плюс, на будущее совет - обязательно хотя бы 1-2 раза в месяц находите несколько часов для сына, когда вы только вдвоем и ни на что не отвлекаетесь - можете сходить в кино, в кафе, поиграть возможно в игры какие-то. Выбор чем заниматься за сыном. При этом заранее организуйте помощь - подготовьте чем кормить малыша, кто побудет с ним. Первые месяцы ребенок много спит и ничего страшного не случится, если на полдня вы куда-то уйдете. И каждый день находите хотя бы час для старшего сына - без отвлечения на младшего ребенка. Введите это за правило, обсудив с мужем, что например, вечером он побудет час с ребенком и не будет вас дергать ни по какому поводу. Либо днем, когда придет бабушка/няня или кто еще. И уделять этот час старшему ребенку. Ну и не ждите и требуйте радости, любви к братику/сестричке. Старший не обязан это все, и имеет право на свои чувства - злость, обиду и тп. Со временем, если выстроить грамотно время с каждым из детей, его попустит и начнет проявлять нежные чувства к ребенку. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 13-03-2025 13:09:19 |
Доброго дня Катерино!
На мою думку, те що відбувається з Вашим сином, має дещо глибшу причину, аніж народження нової дитини. І у цьому сенсі, Ваша вагітність - це лише певний тригер, подразник, який піднімає на поверхню більш глибоку проблему, яка з'явилася набагато раніше. І може бути пов'язана, як це не дивно, не лише з Вами, але і з його рідним батьком. І те, що Ваш син весь час "рисует авиа катастрофы и войну разных монстров. Иногда там много крови,.." тільки підтверджує моє припущення щодо наявності у нього глибокої душевної травми, глибоко прихованого болю та непрожитого внутрішнього дистресу. Тому, що можна було більш точніше визначити "коріння" такого категоричного небажання сина бути "старшим братиком", потрібно дещо більше інформації про те, що відбувалося з Вами та Вашим сином раніше. Яка причина розірвання шлюбу з батьком Вашого сина? Які були відносини у сина та батька, коли ви всі жили разом? Хто був ініціатором розриву стосунків? Яким було саме розлучення і як сприйняв син те, що його батьки більше не живуть разом? |
13-03-2025 15:38:08Доповнення від автора |
Спасибо большое всем откликнувшимся. Я минимум раз в неделю гуляю с сыном наедине. Не считая того, что около часа мы разговариваем с ним перед сном. Да, он ревнует к мужу, (его раздражает именно физические проявления чувств - объятия и т.п., сразу требует, что бы обняли и его) но в то же время с удовольствием ходит с ним в магазин и на прогулки без меня. И иногда мы втроём играем в настольные игры или гуляем все вместе. Я объясняю сыну, что жизнь меняется постоянно, хотя иногда не совсем так нам хочется. Когда жили вместе с его отцом, у них были хорошие отношения, в школьном опросе, кому сын доверяет он написал меня, отца и моего мужа. Ещё когда мы жили вместе с его отцом, он спрашивал , будет ли у него брат или сестра, и говорил, что он хочет быть единственным ребенком в семье, потому что глядя на своих друзей он не хочет этого |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 13-03-2025 16:12:25 |
Все, що Ви написали у відповідь психологам - прекрасно. Ви робите зараз все, що у Ваших силах. Але є один нюанс.
Ви пишете: "Ещё когда мы жили вместе с его отцом, он спрашивал , будет ли у него брат или сестра, и говорил, что он хочет быть единственным ребенком в семье, потому что глядя на своих друзей он не хочет этого". Тобто, з написаного виходить, що винні у всьому друзі Вашого сина, у яких не склалися стосунки з їх братами чи сестрами? І якщо все так, і причина всього лише в друзях, тоді відпадає усілякий сенс у зверненні з питанням до психологів, чи не так? Причина знайдена і можна далі жити спокійно, бо все одно вже нічого змінити неможливо. Але ж Ви чомусь все таки звернулися на сайт, правда? Отже, є щось, що дуже сильно непокоїть і це "щось" навряд чи може задовольнити лише приклад сімейних стосунків у однолітків... Тим паче, що є от ті самі його малюнки з авіакатастрофами та кров'ю, які, аж ніяк не можуть бути "навіяні" прикладом друзів. Бо намальовані авіакатастрофи - це, на мою думку, можуть бути проекції якоїсь реальної "катастрофи", яка відбулася в житті сина. А якщо до цього додати, що на жодне з поставлених моїх питань не було написано відповіді... Є таке поняття, як "витіснення". Коли нам не хочеться про щось згадувати і думати, знаходяться тисячі інших причин та відповідей, які відводять нашу увагу від істини. Якщо Ви реально хочете допомогти своєму сину подолати цей внутрішній протест та неприйняття нової дитини і уникнути можливих майбутніх серйозних проблем у спілкуванні та відносинах Ваших рідних, все ж є сенс спробувати зрозуміти справжню причину... Бо який би не був приклад дітей, він ніяким чином не зміг би вплинути на Вашого сина, якщо б все було так чудово та гармонічно в стосунках між його батьками та ставленням до самої дитини в її дитинстві. Тож, я змушена свої питання продублювати, перепрошую. Адже, Ви звернулися не просто поговорити "по душах", а по допомогу. Яка причина розірвання шлюбу з батьком Вашого сина? Які були відносини у сина та батька, коли ви всі жили разом? Хто був ініціатором розриву стосунків? Яким було саме розлучення і як сприйняв син те, що його батьки більше не живуть разом? |
13-03-2025 17:24:54Доповнення від автора |
Добрый день, Алла Григорьевна. Как такового развода не было, потому что отношения не были оформлены официально. С моей стороны причина в том, что я поняла, что мне проще жить только с сыном, я устала от алкоголизма и жалоб на жизнь. С его - он всегда говорил, что мы когда то разведется, поэтому и расписываться не хотел. Отношения отца и сына были хорошие - играли, гуляли, я понимаю, что он любит сына. Инициатива была от него, несколько раз говорил, что нужно расходится, если уже нет любви. Хотя удивился, когда я сказала 'хорошо'. Поскольку мы жили тогда порознь, то я объяснила сыну, что когда мы вернёмся, то с папой вместе жить не будем. Это было 1,5 года назад. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 13-03-2025 18:31:57 |
Я Вам дякую за відвертість.
Як на мене, психо-емоційна травма може бути, як у сина,так і у Вас. Розумію, що мої слова можуть викликати певне здивування, але... Стосунки з людиною, яка могла бути аб'юзером,безнаслідково ніколи не проходять. І в таких ситуаціях все набагато глибше та серйозніше. Можу припустити, що коли Ви жили з чоловіком, який відверто нехтував Вами та, по факту, своєю дитиною, бо не хотів брати за вас відповідальності, офіційно одружуючись, навряд чи Ваше життя було щасливим. Але ж щастя та внутрішня гармонія дитини прямо пропорційно залежить від щастя та психо-емоційної ресурсності мами. Отже, як мінімум, у сина міг сформуватися вже тоді дефіцит любові. Хоча,впевнена, що зовні і Ви в чоловік робили для нього все можливе. Це, швидше питання, внутрішнього стану. Який, по факту, є основним для відчуття гармонії сина. Окрім того, як на мене, могло накопичитися у Вас по відношенню до чоловіка велетенська купа претензій, образ, очікувань, гніву, страхів тощо. А це нікуди не дівається. А оскільки, дитина завжди себе асоціює зі своїми батьками, все що накопичилося по відношенню хоча б до одного з них, напряму впливає на дитину. При чому, зовні такі речі ні побачити, ні пояснити неможливо. Це рівень все тієї ж енергії, яку ми просто можемо відчувати у вигляді неприйняття, неприязні до себе, до оточуючих...у тому числі, ще до ненародженої дитини, яка може стати конкурентом у отриманні все тієї ж, такої необхідної і такої дефіцитної любові батьків. А тим паче, якщо дитина народжується від вітчима. Син однозначно ві дчуває, що маленьке життя вже притягує.до себе набагато більше тепла, що цілком закономірно. В найнеприємніше в таких ситуаціях те, що ніякі зовнішні намагання проявити свою увагу та тепло просто не спрацюють. Чому? Бо задіяно от той самий підсвідомий рівень, на якому були накопичені непроявлені та непропрацьовані негативні почуття до його батька.... А по суті, до нього самого, тобто, сина Бо... Діти завжди асоціюють себе з тими, хто їх народив. Це такий закон природи. Певне, я б ще радила протестувати сина на всякий випадок, але... Навіть без цього, можу сказати, що потрібна індивідуальна робота, і як це не дивно, але, насамперед, з Вами. Адже, саме мама, жінка - це те джерело любові, яке наповнює всю родину. А, як розумієте, страхи, образи, претензії, гнів тощо - це блоки, яку ту саму енергію любові просто перекривають. Діти, як ніхто, такі речі відчувають. Саме тому, син не хоче бути старшим братиком, бо сам, у свій час, недоотримав того, що йому було від батьків необхідно. І краще індивідуальну роботу провести все ж до народження нової дитини. Бо потім у Вас може реально не вистачити ні часу, ні того ж самого внутрішнього ресурсу для пропрацювання минулого. Відредаговано автором 13-03-2025 18:38:32 |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 14-03-2025 02:44:04 |
Здравствуйте!
Катерина, мне помниться Вы уже минимум дважды уже задавали этот вопрос здесь. И вот задаете его снова. И если память меня не подводит, то в результате прошлых обсуждений, мы приходили к заключению, что Вами движет какое-то чувство вины перед сыном за НЕ сложившиеся отношения с его отцом или что-то вроде того. Если я не ошибаюсь и это так, то что-нибудь изменилось в этом вопросе? Простили ли Вы себя за это? Работали ли с психологом на эту тему? |
14-03-2025 07:17:33Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 379433 для Павел Леонидович Здравствуйте, Павел Леонидович. Я задаю здесь вопрос впервые. Чувства вины за расставание у меня нет, я выросла из этих отношений. Прошлое остаётся в прошлом, моя настоящая жизнь лучше во многом. Но у сына сейчас сложный период. |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
Рекомендуємо!

Что предпринять, если члены семьи почувствовали: в семейной жизни появились проблемы? Нужно иметь в виду, что за создание конфликтной ситуации несут ответственность оба супруга...

Психолог о кризисных периодах в отношениях семейной пары на разных годах совместной жизни...

Що таке сiмейнi кризи, чому викають, як їх долати? За якими симптомами можна визначити, що сiм'я вступає у кризу? Чи можна за поведiнкою дiтей визначити чи є в сiм'ї проблеми? Сiмейне життя проходить певнi етапи. Психолог радить.

Ведение и обсуждение общего семейного бюджета открывает и поднимает много скрытых, неочевидных тем и вопросов. Способ организация и ведения семейного бюджета - является хорошей проекцией отношений...

Є речі, які скріплюють сім'ю. Роблять її цільною, згуртованою і безпечною. Це спільне місце проживання, традиціі щодо святкування, почуття любові і прив'язаності, спільний погляд на виховання дітей з урахуванням їх, як особистості. Це стабілізатори.

Какие бывают виды конфликтов в семье и как из них выйти. Конфликт норм или конфликт идентификации. Конфликт власти. Конфликт садомазохистский