Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Ну вот Вы и сами теперь понимаете, что все Ваши ситуации созданы Вашим же подсознанием, по принципу детских проэкций на взрослую жизнь... не спешите с принятием решения... Начните с психологом разбираться со своими внутренними установками - как по мне, Вы до сих пор пользуетесь теми, которые сформировались в детстве... Это сложно обьяснить в переписке, но нам только кажется, что мы сами себе что-то выбираем и решаем, на самом деле нами на 97-98% руководит наше подсознание.... И чтобы что-то изменилось, надо очень досконально и глубоко трансформировать накопленное ранее... Иначе, так и будете бегать по кругу. Ведь ни в одном, ни во втором случае, отсутствует гармония в отношениях... И еще... По мере того, как станут развязываться внутренние "узелки" начнут решаться и внешние проблемы сами собой...

Ответ отредактирован автором 14-12-2021 18:59:05

Як на мене, у Вас включилося внутрішнє почуття самозбереження. Адже, коли людина надміру ревнує ( а ревність - це та ж сама агресія), у неї може включитися процес саморуйнації... Як склалися стосунки у Ваших батьків? Які у Вас стосунки з батьками?

Скажіть, будь ласка, травму від попередніх стосунків Ви пропрацьовували з психологом чи обмежилися антидепресантами? Справа в тому, що АД тільки на якийсь час допомагає зняти певні симптоми, тоді як сама проблема не тільки не знімається, а залишається і може піти ще глибше у підсвідомість... Що, у свою чергу, дуже виснажує людину, робить її надміру чуттєвою до зовнішніх подразників...

Вы все время пишете о чувстве ревности... Вы его сильно ревновали вначале отношений?

Ответ отредактирован автором 14-12-2021 18:43:32

Спасибо Екатерина за откровенность! Как мне и показалось, Ваша проблема намного глубже, чем даже Вам кажется... Вот Ві пишете "Так как мы с мужем много раз уже сходились и расходились, я боюсь что это повторится.К тому же он достаточно инфантильный..." И думаю, что Ваши страхи вполне обоснованы. Ведь по сути, абсолютно ничего не изменилось, кроме того, что он вдруг захотел снова жить с Вами вместе... Как мне кажется, проблема еще в том, что по сути, Ваша проблема очень схожа с проблемой мамы..."Не скажу что мама была в финансовой зависимости, скорее как раз в эмоциональной, она хотела нормальную семью, но они с папой постоянно ссорились, и дело было не только в деньгах". У Вас одинаковая психо-эмоциональная зависимость от мужчин. А такие проблемы только внешними действиями не решаются - это нарушение взаимоотношений мужчин и женщин в семье вообще, нарушение баланса... Думаю, что в семье родителей Вашей мамы тоже не было особой гармонии... Это уже из области неправильно выстроенного мировоззрения... Кроме того, психо-эмоционально зависимая женщина склонна к крайностям: то есть не умеет мужчину воспитывать... Вы пишете "Мама мало зарабатывала, а он этим пользовался..." Не потому ли в семье с Вашим мужем теперь Вы взяли на себя груз добывания денег и решения финансовых вопросов, что подсознательно хотели избежать структуры взаимоотношений своих родителей? И "залипание" на отношениях с Вашей стороны...

Ответ отредактирован автором 14-12-2021 18:42:50

Як на мене, просто "смягчить угли" Ви в принципі не зможете. Адже Ваша проблема, на скільки я зрозуміла, на рівні почуттів, рефлексів... Ви можете себе змусити відчувати по іншому? І на скільки Вас вистачить? Як швидко Ви "зірветеся"? Все, що стосується підсвідомих установок, потребує внутрішньої серйозної трансформації, яку самотужки, без допомоги психолога, зробити практично неможливо, адже Ви знаходитеся всередині своєї "системи"... Тим паче, коли вони пов'язані зі стосунками з батьками... Адже ще є внутрішні стосунки з внутрішнім батьком, які зовні відсутні... І від цього дітися нікуди не можливо, як би ми не намагалися себе вмовити, що батька не існує... Це на рівні рефлексів і закладено природою...

Добрый день Екатерина! Знает, а я бы Вам посоветовала пока не делать вообще никакого выбора и не принимать никаких решений... Вы пишете, что муж вернулся обратно после того, как Вы устали его удерживать и смирились с разводом... Во втором случае произошло внешне не то же самое, но на самом деле, по факту то же... Как только Вы перестали "цепляться" за отношения - он тоже захотел быть месте... То есть, как по мне, есть некая тенденция к "залипанию" на близком человеке... И второе... Очень сильно прослеживается проблема с деньгами, что у одного, что у второго... Первый расточителен и, в принипе, несерьезен, не умеет зарабатывать... Второй скуп и расчетлив... То есть жизнь Вам показывает какие варианты может Вам предоставить на момент, пока Вы сама не разберетесь в себе... Мужчина расточителен бывает тогда, когда женщина излишне склонна к накопительству, когда ей трудно чем-либо делиться... И бывает холоден и скуп, когда женщина достаточно скупа на чувства... То есть, внеше, разные ситуации, но по сути - одна причина... Ваше внутреннее негармоничное состояние... Каким было Ваше детство? Как к Вам относились родители? Какие отношения между Вашими родителями?

Ответ отредактирован автором 14-12-2021 18:21:15

Доброго дня! Я дуже розумію Ваші побоювання, адже дівчині краще вийти заміж, а не співжительствувати... Та, на превеликий жаль, Ваші заборони можуть тільки змусити її діяти Вам всупереч ще швидше та категоричніше... А от те, що дочка попередила про своє бажання - говорить, що між вами є певна частка довіри... І саме це найважливіше! Вам зараз потрібно бути дуже і дуже виваженою та мудрою! Дочка зараз знаходиться у стані любовної ейфорії і жодні Ваші поради чи попередження не тільки не спрацюють, а швидше її відштовхнуть від Вас... Тому, як на мене, погодьтеся на онлайн зустріч, поговоріть з обранцем - можливо він не на стільки поганий, як зараз здається... Бо навіть погодитися на онлайн зустріч - не кожний би зміг з чоловіків... Продумайте питання, які будете задавати... До речі, хто сплачує за навчання та проживання Вашої дочки? Як вона сама бачить своє майбутнє? Хто буде про неї далі турбуватися: Ви чи її обранець? Як на мене, по-мудрому, саме на цьому можна більш детальніше зупинитися, адже це життєво важливо... Тому поспілкуватися більш глибоко з дочкою - це було б найкраще... Чи збирається вона приїздити до Вас чи Ви до неї? І як вона бачить своє життя з чоловіком? Чи загалом думає про заміжжя?

Доброго дня Катюша! Ви пишете "Можно ли спасти наши с мужем отношение,есть ли смысл?ситуация такая: мы с мужем 6 лет в отношениях,из них 3 года женаты,и у нас есть ребенок...". Як на мене, стосунки не просто можна врятувати, їх потрібно зберегти обов'язково! Як на Вашу думку, що стало причиною того, що "я решила уйти от него,так как не чувствую к нему ничего,не люблю,не хочу быть с ним дальше"? Що на Вашу думку означає любити? Як Ви собі загалом уявляєте родину?

Доброго дня Ника! Ви пишете "в плане духовном, перестало тянуть, хотя думала что этот человек один на всю жизнь, что у меня никогда к нему чувства не станут меньше а моя любовь будет расти с каждым днём. ничего между нами не происходило, меня просто переключило резко..." Як довго ви знали один одного до моменту вступу в інтимні стосунки? Окрім того, те що Ви описуєте "я мучала себя два месяца, сильно похудела, ухудшился сон, ком в горле, спазм в груди.." дуже схоже на депресивний стан викликаний сильним стресом... Щоб допомогти Вам знайти відповідь на своє питання, потрібно набагато більше інформації про те, що сталося... Хто запропонував паузу у стосунках? Чому? Що стало причиною, окрім того, що вас "переключило"... Чого, загалом, Ви очікували від стосунків?

Ответ отредактирован автором 14-12-2021 17:51:58

Доброго дня inco! Те, що Ви "злізли" з антидепресантів - просто чудово! Адже Ви носите дитину! Скажіть, Ви почали приймати антидепресанти лише через сусідку , чи ще були якісь причини Вашого знервованого стану? На мій погляд, у Вас елементарне психо-емоційне виснаження. І Ви не вмієте і не знаєте, як відновлюватися... А у зв'язку з вагітністю, цей стан тільки може поглибитися через гормональні зміни в організмі... Ви пишете ""Возможно сильная травма случилась"... Якщо дійсно сталася глибока травма, потрібно як найшвидче почати працювати з нею... Щоб її наслідки не мали впливу на малюка...

Доброго дня Элина! Перечитала декілька разів Вашу розповідь... На скільки я зрозуміла, Вам хочеться отримати конкретну інструкцію як і що сказати? Мені здається, що Ви вже намагалися говорити з коханим і це не принесло гарних результатів... Ви пишете "я наплевала на отношений. И я согласная с этим." І пояснюєте це тим, що Ви були у пошуках професії, потім у проблемах із здоров'ям... Тоді, як на мене, причина зовсім в іншому - стосунки повинні розвиватися, бути в динаміці... А Ви 8 років приїздили на вихідні і Вас це влаштовувало - ось у чому проблема... Вам не хотілося мати сім'ю? Чому ви не одружилися? Що Вас змусило задовольнятися "шлюбом вихідного дня"?

Можливо Вам здасться дивним те, що я напишу, але... У житті завжди потрібно робити свій вибір. У Вашому випадку з одного боку - бажання комфортного життя, а з іншого - цей вибір може коштувати Вам сім'ї, а дитині - батька... Тим паче, що ваша родина ще не зміцніла, не має спільних глибоких інтересів - а це завжди величезний ризик. Величезна омана вважати, що чоловік, який не має глибокого духовного розвитку може встояти проти жіночих чар, коли поруч немає дружини - це аксіома життя... Окрім того, чоловікам психологічно дуже важко винести жіночі претензії та сльози і - це найгірший варіант з'ясування стосунків "он как не любитель выяснять отношения а уж тем более слушать как я плачу вечно то отключал телефон, то не брал трубки вообщем ясно дал понять что эта темп стала для него закрытой. Я уже пожалела о своих словах и начала пытаться найти компромисс в нашей ссоре, все вернуть назад, он был непоколебим" Таким чином можна ще швидше змусити чоловіка "кинутись в обійми" іншої жінки... Адже всі абсолютно у цьому світі хочуть енергії радості та щастя... Уявіть собі, що не Ви, а Ваш чоловік почне 24 години на добу "катати" Вам істерики і кидати у Ваш бік безкінечні претензії та погрози... Шанси зберегти родину, як на мене, ще є, але потрібно почати правильно себе поводити! А для цього варто спершу заспокоїтися, прийняти ситуацію, зняти всі образи та претензії... До цього, він Вас просто слухати не стане, адже дуже багато вже було сказане такого, що принесло біль, а не радість...

Дякую за щирість! Як на мене, причина, як я і думала, у несвідомих дитячих установках. Адже, коли дитина народжується, вона вчиться контактувати з оточуючим світом через призму поведінкових моделей батьків (мами, я к у Вашому випадку). Тому потрібний, так званий "перезапис" цих самих установок, які були створені на рівні підсвідомості в дитинстві...

Доброго вечора! Скажіть, а чому Ви не поїхали разом із чоловіком? Адже сім'я особливо молода, повинна бути разом...