Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго вечора! Абсолютно не обов'язково щоб у житті були якісь сексуальні домагання чи травми.. Інколи буває достатньою батьківська установка, про яку можна навіть на здогадуватися, бо була закладена в глибокому дитинстві... Які стосунки між Вашими батьками?

Зараз Ви намагаєтеся, як на мене, торгуватися з власною долею... А життя не любить тих, хто впадає у відчай... Повернеться чи ні: 50 на 50 і це вже буде залежати від того, на скільки Ви готові у першу чергу працювати над собою...

Мені шкода, але мушу Вас розчарувати, те що Ви пишете "я простила отца, у меня нет на него обиды, я трезво его понимаю, да и зачем жить прошлым, у него своя жизнь, у нас своя..." насправді здається зовні. Адже, якщо б дійсно було глибинне прийняття та прощення, у Вас не було б таких проблем з чоловіками. Не хочу повторюватися, але... те, що "заганяється" глибоко у підсвідомість в дитинстві, само по собі нікуди не дівається, як би Ви собі не говорили, що забули, простили і Вам байдуже... А от те, що "может я действительно «заблокировалась» - це, на мою думку, ближче до істини... найбільший біль найсильніше блокується... Саме тому іде такий внутрішній опір... Прислухайтесь до себе, адже всі слова психологів сковзають по поверхні і Ви знову повернулися на той етап, з якого і почали задавати питання....

Як на мене, головне знати, чого Ви хочете... Віднайти себе - то основа загалом збереження себе як особистості... Як правило, коли людина готова до глибинних змін, вихід знаходиться....

Знаєте, у цьому житті існує правило: хто чого прагне, те і отримує... пристрасть тільки на відстані здається привабливою, тоді як насправді, має всі шанси повністю зруйнувати цілісність людини... Тим паче, що Вас притягують далекі від ідеалу чоловіки... Своїми бажаннями Ви заганяєте себе ще далі у пастку рабської залежності від почуттів та емоцій, замість того, щоб почати працювати над вибудовою себе як гармонічної особистості та жінки... Але то Ваш вибір... Кожна людина отримує лише плоди своїх дій...

Мені шкода, але до тих пір поки не трансформуються разом із психологом проблеми пов'язані глибинно з батьками, навряд чи Вам вдасться самотужки вирішити теперішнє питання... Я б Вам радила не зволікати, бо Ви лише втрачаєте сили, які краще використати для відновлення своєї внутрішньої цілісності, тим паче, що онлайн зустрічі так само ефективні як і офлайн ...

Розумію Ваш розпач, але якимись порадами Вашій проблемі жодний психолог не зарадить.... Адже проблема набагато глибша і торкається "корінням" Вашого дитинства. Власне, чоловіки реагують не стільки на зовнішні дії дружини, скільки на її внутрішній стан... Коли дружина "залипає" на коханому, вона стає приниженною, некрасивою, залежною. Окрім того, залипаня свідчить про те, що вона внутрішньо виснажена, тому замість того щоб сповнювати дім та рідних енергією любові, як це і повинне бути притаманне жінці, навпаки, починає цю енергію несвідомо "тягнути" з близьких... Насамперед, вам потрібно навчитися наповнюватися жіночою силою, стати самодостатньою... А тоді, хто зна, як повернеться життя... Адже чоловік та жінка так просто не зустрічаються...

Шкода, але Вас кидає з крайності у крайність... Тоді як рішення не лежить на поверхні, а знаходиться всередині Вас самої... Так, у це важко повірити, але чоловік та дружина пов'язані між собою... Те, що у жінки дуже глибоко всередині, чоловік транслює зовні... Ви пишете "Но может сыграл на мою психику тот факт, что старшая сестра была больная и я была на 2 месте. Но я не помню чтобы меня это давило. Мне наоборот сестру было жалко. И знала что надо быть тихо ведь сестре плохо". дитина так влаштована, що не може ще впоратися зі своїми почуттями, тому невирішені проблеми заштовхуються глибоко всередину.. До моменту дорослішання... Думаю Ваша проблема пов'язана тільки опосередковано з сестрою, а насправді - з недоотриманими почуттями від батьків, які Ви і намагаєтеся несвідомо компенсувати за рахунок чоловіка... Але ж він - не батьки і "потягнути" не може того, що Вам потрібно...

Ви пишете "Я не слушаю мнение меня контролируют...навзявают". Щось нав'язати можна лише тоді, коли ми самі дуже емоційно залежні від рідних. Тоді зовні ніби і намагаємося протестувати, але внутрішньо вже звикли до такого ставлення. І просто так самому з цією залежністю впоратися навряд чи вдасться...Далі -"Тянет меня к занятым, или опытным, уверенным в себе бабникам, а скромные парни и искренние не привлекают, хотя я сама такая скромная и зажатая..... Нравятся противоположности" Насправді - Вам подобаються не "протилежності". Ви підсвідомо намагаєтеся мати ті ж стосунки у системі "жертва-тиран", які є у вас з батьками і це закономірно... Адже діють ті самі дитячі установки, які Ви набули в родині... Тому якщо дійсно хочете змінити своє життя, Вам потрібно дуже серйозно зайнятися змінами своїх поведінкових моделей та звичок... А це єфективно можна зробити лише індивідуально з психологом...

Судячи з того, що Ви написали про чоловіка, у Вас також дуже високий рівень тривожності. Дитина завжди реагує на внутрішній стан матері.. Тому по-перше, вчіться розподіляти справи на важливі і ті, що почекають - все одно всю хатню роботу зробити неможливо. Вам потрібно більше бувати на свіжому повітрі разом з малюком - природа додає сил. Перед сном увечері робіть дитині теплі трав'яні ванночки. Вкладайте дитину і сама лягайте також одразу спати до 10 вечора! Не вмикайте телевізор та музику, яка збуджує... Краще включайте тихенько духовну музику: будете заспокоюватися Ви і Вашій дитині стане легше переналаштуватися на нормальний режим дня...

На скільки я зрозуміла, ви не зустрічаєтеся, а вже живете разом? Якщо це так, тоді очікувати романтики якось достатньо дивно, бо вона, як правило, буває у букетно-цукерковий період... Ви пишете "Приносит деньги в дом ,когда есть возможность убирает ,готовит кушать"... Далеко не кожний чоловік буде робити для жінки те, що робить Ваш коханий, адже романтика - то прерогатива здебільшого жіночої природи... А чому б Вам самій не зробити романтичну вечерю? Можливо ви просто "проскочили" дуже швидко період зустрічей і тепер Вам бракує саме його? Тоді, це суто психологічнй фактор і щоб його змінити, я б вам вдвох порадила звернутися до сімейного психолога, тим паче, що це зараз можна навіть зробити онлайн... Або, якщо чоловік не захоче, вернутися особисто, щоб зрозуміти що так Вам дошкуляє...

Ответ отредактирован автором 12-12-2021 17:13:20

Дякую за доповнення... Чоловік поводить себе так, як йому дозволяє себе поводити дружина... Мені зрозуміле Ваше бажання якомога швидше налагодити стосунки, але... Як на мене, Ви самі робите все, щоб Ваш чоловік ставився до Вас як до іграшки - секс за бажанням чоловіка в тих умовах, які його влаштовують... А де Ви? Ваша гідність? Де Ваше бажання розібратися разом, чому стало можливим те, що відбулося? І причина на мою думку, знову ж таки, у тій Вашій страшній психо-емоційній залежності... І ніякі зовнішні дії не допоможуть налагодити родину аж до тих пір, поки Ви не відчуєте себе самодостатньою людиною (не плутати з самостійною), яка вміє цінувати себе як особистість... Тому постає закономірно питання, а звідки така "липучість"? Яким було Ваше дитинство? Які стосунки між Вашими батьками?

Як на мене, ліки, то просто зовнішній фактор, який лише висвітлює якусь більш серйозну проблему стосунків... Адже дитина, у першу чергу, реагує на внутрішній стан мами... От Ви пишете "мне очень больно , я его сильно люблю ,но не чувствую любви от ребёнка...". А потім додаєте "характер показывает во многих поступках , если скажешь слово нельзя , начинается истерика , вот нужно только как он хочет и никак по другому , я понимаю что такое допускать нельзя , а как с этим справляться если истерить начинает так , наверно весь дом слышит , я бывает ухожу не подаю вида этим истериками так он бежит за мной , отведу его в детскую оставлю самого, но он не прекращает истерики..". Як на мене, основна причина у перевищеній психо-емоційній залежності від сина, яку він відчуває... Ви або надміру емоційна, або надміру "холодна"... Але ні той, ні інший стан не дає малюку почуття внутрішнього спокою, врівноваженості, гармонії... Бо для того, щоб щось дати дитині, насамперед, потрібно мати це самій... Він, насправді, таким чином звертає увагу на те, чого дуже потребує, але не отримує... Які у Вас були стосунки з батьками в дитинстві?

Доброго дня Anna! Судячи з того, що Ви пишете, хлопець повністю не відійшов від попередніх стосунків. І найменше торкання болючої теми, призводить до резонансу... Ви якимось чином резонуєте з його почуттями, інакше б ви не зустрілися... Якщо є щось незавершене в хлопцеві, отже, є щось і всередині Вас, що "притягнуло" саме його... Які стосунки у Вас з вашими батьками? Які стосунки між батьками?

Добрый день! Полностью согласна с коллегой. Ведь ПА - это всего лишь внешние проявления внутренней проблемы и медикаментами можно только немного приглушить внешние симптомы, но не решить саму проблему. На самом деле, ПА - это проблема внутреннего напряжения и неумения расслабляться. Поэтому любой новый стресс лишь усугубляет проблему... Выход - нахождение причины склонности к перенапряжению и знания, как его правильно снимать ...