Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Так, згодна, саме так найчастіше і буває - причина та, яку ми навіть не можемо собі уявити... Тому нова інформація інколи потребує деякого часу, щоб переосмислити почуте... Прислухайтеся до себе - відповідь знаходиться всередині Вас самої...

Доброго дня Таня! Достатньо сумбурно написана сповідь, думаю тому, що дуже хвилюєтеся... З того, що я зрозуміла: Ви проживали разом з батьками чоловіка і були надміру психо-емоційно прив'язані до нього, тому відчували сильні ревнощі і щоб якось впоратися з біллю, вирішили помстится і почали спілкуватися з іншим. Але, несподівано для себе, миттєво стали залежні ще і від нового знайомого "Потом я поняла что без фоток общения не будет и мой план не удастся" Адже повелися на його вимоги надсилати інтимного виду фото... Ці фото той чоловік надіслав його батькам, вони - Вашій мамі і ви розійшлися... І тепер не можете зрозуміти, чи пробачив Вас Ваш чоловік? На скільки я зрозуміла, чоловік Вас возив до священника... з якою метою? Про що ви говорили?

Ответ отредактирован автором 11-12-2021 15:38:41

Справа не в тому, що Ви відчуваєте зараз! Проблема в тому, що Ви відчували раніше і про що змусили себе не пам'ятати! Зовня байдужість до існування батька - це ніщо інше, як ота сама байдужість, яку Ви відчуваєте до хлопців... Нам тільки здається, що ми свідомо керуємо своїм життям, тоді, як насправді, на 97-98% нашим життям керує те, що приховане у нашій підсвідомості, подобається це нам чи ні - це аксіома... І до речі, те що Ви так довго не реагували на те, що я Вам написала, якраз ще більше стверджує мене в думці, що проблема тягнеться з дитинства... Іде так званий внутрішній опір, несвідоме відгородження від травмуючої ситуації... Бо підсвідомість ще й досі сприймає Вас як ту маленьку дівчинку, якій було дуже боляче від того, що батька не стало і що він не вважав Вас своєю дитиною...

Доброго дня! Бажати уваги від чоловіків цілком природньо для самотньої жінки. Адже для жінки дуже важливо мати кохання, вийти заміж та народити дітей... Але... Існує закономірність, чим сильніше жінка прагне уваги чоловіка, тим менше шансів цю увагу отримати... Чоловіків приваблюють жінки самодостатні (не плутати з самостійністю), які почувають себе абсолютно спокійно і на самоті... Бо така жінка наповнена внутрішньою силою, красою, рівновагою, вона поводить себе з гідністю... Тоді як жінка, що панічно хапається за першого-ліпшого, негарна, та енергетично виснажена, нещасна... Саме тому вона так прагне стосунків, бо має надію оте саме щастя отримати від хлопця... І це величезна помилка - адже чоловік також потребує енергії щастя, яку хоче брати від жінки... Саме тому так швидко припиняється навіть переписування в Інтернеті - Ви нічого не можете дати, а маєте потребу тільки брати... Тобто, Потрібно спершу наповнитися внутрішньою жіночою силою і заспокоїтися... Але щоб так сталося, потрібно розібратися, найперше, із стосунками з батьками... Ви пишете "Дома предки меня контролирует по поводу одежды. И внешнего вида до сих пор и даже стыдит .. Мол, куда вырядилась... Тоже мне красавица, что ещё более подрывает мою самооценку..." Ви ще й досі дуже психо-емоційно залежна від них. Тобто, не пройшли етап повної внутрішньої сепарації... Друге. Які у Вас стосунки з батьком?

Доброго дня Люся! Які у Вас стосунки з чоловіком?

Ви пишете "мне было всё ровно" і "я никогда не чувствовал, что у меня вообще есть папа"... І чим частіше ми говримо собі, що "всё ровно", тим глибше іде в підсвідомість справжня причина того, що впливає зараз на стосунки з чоловіками. Як би ми не вмовляли себе, що розлучення батьків ніяк не вплинуло на нас, підсвідомість одурити неможливо. У Вас непрожита дитяча травма, пов'язана саме з батьком...

Доброго дня! У Вас дійсно іде повне психо-емоційне вигорання. І найперше, що потрібно зробити, це знайти причину такої зміни режиму сну... Як давно це почалося? Які події чи ситуації тоді були? Як Ви готуєте дитину до нічного сну? О котрій годині вкладаєте спати?

Ответ отредактирован автором 11-12-2021 14:48:08

Доброго дня! Насправді, причин того, що відбувається, може бути достатньо багато. Це можуть бути непрожиті образи або глибинні претензії. При чому інколи навіть навіть початок мати не у самих стосунках з хлопцем,, а наприклад, у стосунках з іншим чоловіком, або, навіть з батьком... А ще агресію може викликати у близькій людині те, що не співпадає з якимись внутрішніми установками. Коли така собі внутрішня картинка стосунків з чоловіком або картинка уявного чоловіка, створена уявою давно, не співпадає з тим, що Ви бачите насправді... Тому краще такі питання вирішувати індивідуально з психологом...

Доброго дня Сабина! Ви пишете "в детстве травм никаких не было, только развод родителей (но я тогда была очень маленькая, и мне действительно всё ровно, это их дело, мне и без отца жилось очень хорошо), в детстве я получала много внимания, была очень активная, творческая, а сейчас действительно мучаюсь, мне очень плохо из-за этого, я чувствую себя неполноценной…". Коли народжується дитина, батько і мама потрібні не тільки щоб фізично народити малюка... Єство новонародженого складається немов би з двох половинок, при чому половинки між собою рівновартісні... При чому саме цей принцип діє і в подальшому житті незалежно від того бачили ми своїх батьків чи ні... Тобто, дитина може бути дуже маленька для того, щоб щось розуміти та усвідомлювати, але на рівні підсвідомості закарбовуються абсолютно всі дії рідних людей... Не завжди можна усвідомлювати внутрішню травму, особливо, якщо вона трапилася в дитинстві... Бо психіка малюка робить все для того, щоб уберегти його від психологічної руйнації, аж до тих пір, поки він не стане дорослою людиною і не буде вже достатньо розвинутим, щоб мати сили на вирішення тих проблем, з якими раніше просто воратися б не зміг... І коли це трапляється, життя починає різними ситуаціями "вказувати" на невирішену проблему... І особливо помітним це стає, коли при зовні різних обставинах ідуть "сценарні" повтори... На мою думку, те як Ви себе поводите з чоловіками, напряму пов'язане з внутрішньою непрожитою травмою щодо батька.... Батько - це перший чоловік в житті дівчинки. Тому, насправді, Ви підсвідомо намагаєтеся вирішити проблему дефіциту стосунків з батьком за рахунок стосунків з чоловіками і таким чином компенсувати нестачу того, що не додав тато.... І спершу, виявляючи інтерес до чоловіків, швидко "затухаєте", бо не знаходите в стосунках того, чого потребуєте... І так буде тривати до тих пір, поки не "пропрацюється" підсвідома травма... А це можна зробити лише під час індивідуальної роботи з психологом, навіть якщо це буде онлайн - ефект той же...

Ответ отредактирован автором 11-12-2021 14:24:22

Якщо у вас є стосунки, у любому випадку не може такого бути, що лише причина у хлопцеві та його мамі... Адже в житті ми завжди маємо поруч тих людей, які змушують нас внутрішньо реагувати на болючі теми... І як на мене, це схильність до "залипання" на близькій людині, підсвідоме бажання його контролювати, вважати лише "своїм"... Тому, якщо хочете зберегти стосунки, я б Вам все ж радила індивідуально зустрітися з психологом... Адже Ви не можете змінити когось силою, але можете змінити своє ставлення емоційне до того, що відбувається... Бо намагання знайти винного когось, може призвести лише до погіршення стосунків або ж навіть до їх руйнації... Як правило, коли ми внутрішньо змінюємося, змінюється зачасти і інша людина...

Ответ отредактирован автором 10-12-2021 18:34:41

Я правильно Вас зрозуміла, народити хлопчика повинна мама Вашого хлопця? У мами хлопця є чоловік? Адже з того, що Ви описуєте, вона ставиться до нього у певній мірі і як до свого чоловіка... І Ви так не відповіли на питання, на скільки душевні стосунки в Вашій родині... Адже намагання знайти причину лише в коханому - це дорога в нікуди...

дякую за доповнення. Ви пишете "Каждый раз когда заканчиваем разговор мы не говорим друг другу я тебя люблю..Иногда ссоримся,иногда миримся,обычная семья". І одразу виникає питання, а чому не говорите один одному слова любові в сім'ї? І слова "обычная семья", як на мене, не розкриває суті стосунків в Вашій родині... Можливо саме тому, Вам так боляче чути, як ставляться один до одного хлопець та його мама? Окрім того, іде таке собі самопрограмування на те, що мама хлопця буде налаштовувати його проти Вас... Як по Вашому, чи можна створити нормальні відносини, якщо одразу налаштовувати себе проти тої людини, яка народила та виростила хлопця? Це все одно, щоб розрізати людину навпіл і потім говорити, що так їй і Вам буде краще... Можливо, все ж таки, спробувати спершу розібратися в собі? Чому одразу включилися такі ревнощі?

Ответ отредактирован автором 10-12-2021 15:29:44

Поради можуть спрацювати лише в тому випадку, якщо Ви впевнені що зможете говорити спокійно: без образ, претензій, крику... Чи витримаєте Ви таку розмову? Адже зривання на крик зведе нанівець найкращі поради...
Окрім того, щоб давати якісь інструкції, потрібно бути впевненим, що причина проблеми знайдена точно... Це ще, до речі, і тема ставлення до фінансів в родині вцілому... Тому проблема глобальна... У всякому випадку, залишати без уваги факт взяття грошей без дозволу, не можна ні в якому разі... Але звинувачення можуть призвести до того, що дитина вже брати почне потайки і це ще більше поглибить психологічну внутрішню проблему, якщо її вчасно не виявити... Спробуйте пояснити, що гроші заробляються дуже важко, тому як їх витрачати - вирішують всі разом (почніть залучати сина до обговорення якихось побутових грошових витрат). Поясніть, що всі один одному довіряють, бо ніхто сам без дозволу брати їх не стане і т.д. Але я б все ж радила звернутися індивідуально... Бо краще вирішити зараз, аніж потім стикнутися з більш серйозною проблемою...

Доброго дня! Мама та дитина будуть зв'язані невидимими ниточками до кінця свого життя... І те, що агресія, яку Ви почали відчувати по відношенню до мами перейшла на Вашого хлопця - це лише підтверджує... Чоловіки, у своїй більшості, зараз сепаруються від батьків набагато пізніше, ніж дівчата і від цього нікуди не дінешся... Окрім того, якщо ми хочемо мати зрілого чоловіка в парі, потрібно самій бути вже зрілою (за розвитком, а не за віком) жінкою, тому що завжди існує закон притяжіння собі подібного. Які у Вас стосунки з Вашими батьками?

Ви пишете "4 месяца назад родилась дочь, и стало сложно уделять время как и раньше сыну, срываюсь иногда криком , хотя понимаю что можно иначе, карманные деньги не даём, дале не думала об этом, мы с сыном очень близки были, но недавно отдалились, муж всегда рядом и поддерживает сына", як на мене, вашому сину катастрофічно не вистачає душевного тепла саме від Вас, як мами. Тому таким способом, схожим на підкуп, він намагається компенсувати нестачу тепла... Гроші у такій ситуації можуть сприйматися як важіль впливу на людину... Але, все одно, потрібно більш детально зрозуміти механізм того, що відбувається... Я б почала з психодіагностики саме дитини, тим паче, що її можна зробити навіть онлайн... До цього моменту, всі поради психологів можуть бути лише припущеннями...