Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Судячи з того, що Ви написали про чоловіка, у Вас також дуже високий рівень тривожності. Дитина завжди реагує на внутрішній стан матері.. Тому по-перше, вчіться розподіляти справи на важливі і ті, що почекають - все одно всю хатню роботу зробити неможливо. Вам потрібно більше бувати на свіжому повітрі разом з малюком - природа додає сил. Перед сном увечері робіть дитині теплі трав'яні ванночки. Вкладайте дитину і сама лягайте також одразу спати до 10 вечора! Не вмикайте телевізор та музику, яка збуджує... Краще включайте тихенько духовну музику: будете заспокоюватися Ви і Вашій дитині стане легше переналаштуватися на нормальний режим дня...

На скільки я зрозуміла, ви не зустрічаєтеся, а вже живете разом? Якщо це так, тоді очікувати романтики якось достатньо дивно, бо вона, як правило, буває у букетно-цукерковий період... Ви пишете "Приносит деньги в дом ,когда есть возможность убирает ,готовит кушать"... Далеко не кожний чоловік буде робити для жінки те, що робить Ваш коханий, адже романтика - то прерогатива здебільшого жіночої природи... А чому б Вам самій не зробити романтичну вечерю? Можливо ви просто "проскочили" дуже швидко період зустрічей і тепер Вам бракує саме його? Тоді, це суто психологічнй фактор і щоб його змінити, я б вам вдвох порадила звернутися до сімейного психолога, тим паче, що це зараз можна навіть зробити онлайн... Або, якщо чоловік не захоче, вернутися особисто, щоб зрозуміти що так Вам дошкуляє...

Ответ отредактирован автором 12-12-2021 17:13:20

Дякую за доповнення... Чоловік поводить себе так, як йому дозволяє себе поводити дружина... Мені зрозуміле Ваше бажання якомога швидше налагодити стосунки, але... Як на мене, Ви самі робите все, щоб Ваш чоловік ставився до Вас як до іграшки - секс за бажанням чоловіка в тих умовах, які його влаштовують... А де Ви? Ваша гідність? Де Ваше бажання розібратися разом, чому стало можливим те, що відбулося? І причина на мою думку, знову ж таки, у тій Вашій страшній психо-емоційній залежності... І ніякі зовнішні дії не допоможуть налагодити родину аж до тих пір, поки Ви не відчуєте себе самодостатньою людиною (не плутати з самостійною), яка вміє цінувати себе як особистість... Тому постає закономірно питання, а звідки така "липучість"? Яким було Ваше дитинство? Які стосунки між Вашими батьками?

Як на мене, ліки, то просто зовнішній фактор, який лише висвітлює якусь більш серйозну проблему стосунків... Адже дитина, у першу чергу, реагує на внутрішній стан мами... От Ви пишете "мне очень больно , я его сильно люблю ,но не чувствую любви от ребёнка...". А потім додаєте "характер показывает во многих поступках , если скажешь слово нельзя , начинается истерика , вот нужно только как он хочет и никак по другому , я понимаю что такое допускать нельзя , а как с этим справляться если истерить начинает так , наверно весь дом слышит , я бывает ухожу не подаю вида этим истериками так он бежит за мной , отведу его в детскую оставлю самого, но он не прекращает истерики..". Як на мене, основна причина у перевищеній психо-емоційній залежності від сина, яку він відчуває... Ви або надміру емоційна, або надміру "холодна"... Але ні той, ні інший стан не дає малюку почуття внутрішнього спокою, врівноваженості, гармонії... Бо для того, щоб щось дати дитині, насамперед, потрібно мати це самій... Він, насправді, таким чином звертає увагу на те, чого дуже потребує, але не отримує... Які у Вас були стосунки з батьками в дитинстві?

Доброго дня Anna! Судячи з того, що Ви пишете, хлопець повністю не відійшов від попередніх стосунків. І найменше торкання болючої теми, призводить до резонансу... Ви якимось чином резонуєте з його почуттями, інакше б ви не зустрілися... Якщо є щось незавершене в хлопцеві, отже, є щось і всередині Вас, що "притягнуло" саме його... Які стосунки у Вас з вашими батьками? Які стосунки між батьками?

Добрый день! Полностью согласна с коллегой. Ведь ПА - это всего лишь внешние проявления внутренней проблемы и медикаментами можно только немного приглушить внешние симптомы, но не решить саму проблему. На самом деле, ПА - это проблема внутреннего напряжения и неумения расслабляться. Поэтому любой новый стресс лишь усугубляет проблему... Выход - нахождение причины склонности к перенапряжению и знания, как его правильно снимать ...

Так, згодна, саме так найчастіше і буває - причина та, яку ми навіть не можемо собі уявити... Тому нова інформація інколи потребує деякого часу, щоб переосмислити почуте... Прислухайтеся до себе - відповідь знаходиться всередині Вас самої...

Доброго дня Таня! Достатньо сумбурно написана сповідь, думаю тому, що дуже хвилюєтеся... З того, що я зрозуміла: Ви проживали разом з батьками чоловіка і були надміру психо-емоційно прив'язані до нього, тому відчували сильні ревнощі і щоб якось впоратися з біллю, вирішили помстится і почали спілкуватися з іншим. Але, несподівано для себе, миттєво стали залежні ще і від нового знайомого "Потом я поняла что без фоток общения не будет и мой план не удастся" Адже повелися на його вимоги надсилати інтимного виду фото... Ці фото той чоловік надіслав його батькам, вони - Вашій мамі і ви розійшлися... І тепер не можете зрозуміти, чи пробачив Вас Ваш чоловік? На скільки я зрозуміла, чоловік Вас возив до священника... з якою метою? Про що ви говорили?

Ответ отредактирован автором 11-12-2021 15:38:41

Справа не в тому, що Ви відчуваєте зараз! Проблема в тому, що Ви відчували раніше і про що змусили себе не пам'ятати! Зовня байдужість до існування батька - це ніщо інше, як ота сама байдужість, яку Ви відчуваєте до хлопців... Нам тільки здається, що ми свідомо керуємо своїм життям, тоді, як насправді, на 97-98% нашим життям керує те, що приховане у нашій підсвідомості, подобається це нам чи ні - це аксіома... І до речі, те що Ви так довго не реагували на те, що я Вам написала, якраз ще більше стверджує мене в думці, що проблема тягнеться з дитинства... Іде так званий внутрішній опір, несвідоме відгородження від травмуючої ситуації... Бо підсвідомість ще й досі сприймає Вас як ту маленьку дівчинку, якій було дуже боляче від того, що батька не стало і що він не вважав Вас своєю дитиною...

Доброго дня! Бажати уваги від чоловіків цілком природньо для самотньої жінки. Адже для жінки дуже важливо мати кохання, вийти заміж та народити дітей... Але... Існує закономірність, чим сильніше жінка прагне уваги чоловіка, тим менше шансів цю увагу отримати... Чоловіків приваблюють жінки самодостатні (не плутати з самостійністю), які почувають себе абсолютно спокійно і на самоті... Бо така жінка наповнена внутрішньою силою, красою, рівновагою, вона поводить себе з гідністю... Тоді як жінка, що панічно хапається за першого-ліпшого, негарна, та енергетично виснажена, нещасна... Саме тому вона так прагне стосунків, бо має надію оте саме щастя отримати від хлопця... І це величезна помилка - адже чоловік також потребує енергії щастя, яку хоче брати від жінки... Саме тому так швидко припиняється навіть переписування в Інтернеті - Ви нічого не можете дати, а маєте потребу тільки брати... Тобто, Потрібно спершу наповнитися внутрішньою жіночою силою і заспокоїтися... Але щоб так сталося, потрібно розібратися, найперше, із стосунками з батьками... Ви пишете "Дома предки меня контролирует по поводу одежды. И внешнего вида до сих пор и даже стыдит .. Мол, куда вырядилась... Тоже мне красавица, что ещё более подрывает мою самооценку..." Ви ще й досі дуже психо-емоційно залежна від них. Тобто, не пройшли етап повної внутрішньої сепарації... Друге. Які у Вас стосунки з батьком?

Доброго дня Люся! Які у Вас стосунки з чоловіком?

Ви пишете "мне было всё ровно" і "я никогда не чувствовал, что у меня вообще есть папа"... І чим частіше ми говримо собі, що "всё ровно", тим глибше іде в підсвідомість справжня причина того, що впливає зараз на стосунки з чоловіками. Як би ми не вмовляли себе, що розлучення батьків ніяк не вплинуло на нас, підсвідомість одурити неможливо. У Вас непрожита дитяча травма, пов'язана саме з батьком...

Доброго дня! У Вас дійсно іде повне психо-емоційне вигорання. І найперше, що потрібно зробити, це знайти причину такої зміни режиму сну... Як давно це почалося? Які події чи ситуації тоді були? Як Ви готуєте дитину до нічного сну? О котрій годині вкладаєте спати?

Ответ отредактирован автором 11-12-2021 14:48:08

Доброго дня! Насправді, причин того, що відбувається, може бути достатньо багато. Це можуть бути непрожиті образи або глибинні претензії. При чому інколи навіть навіть початок мати не у самих стосунках з хлопцем,, а наприклад, у стосунках з іншим чоловіком, або, навіть з батьком... А ще агресію може викликати у близькій людині те, що не співпадає з якимись внутрішніми установками. Коли така собі внутрішня картинка стосунків з чоловіком або картинка уявного чоловіка, створена уявою давно, не співпадає з тим, що Ви бачите насправді... Тому краще такі питання вирішувати індивідуально з психологом...

Доброго дня Сабина! Ви пишете "в детстве травм никаких не было, только развод родителей (но я тогда была очень маленькая, и мне действительно всё ровно, это их дело, мне и без отца жилось очень хорошо), в детстве я получала много внимания, была очень активная, творческая, а сейчас действительно мучаюсь, мне очень плохо из-за этого, я чувствую себя неполноценной…". Коли народжується дитина, батько і мама потрібні не тільки щоб фізично народити малюка... Єство новонародженого складається немов би з двох половинок, при чому половинки між собою рівновартісні... При чому саме цей принцип діє і в подальшому житті незалежно від того бачили ми своїх батьків чи ні... Тобто, дитина може бути дуже маленька для того, щоб щось розуміти та усвідомлювати, але на рівні підсвідомості закарбовуються абсолютно всі дії рідних людей... Не завжди можна усвідомлювати внутрішню травму, особливо, якщо вона трапилася в дитинстві... Бо психіка малюка робить все для того, щоб уберегти його від психологічної руйнації, аж до тих пір, поки він не стане дорослою людиною і не буде вже достатньо розвинутим, щоб мати сили на вирішення тих проблем, з якими раніше просто воратися б не зміг... І коли це трапляється, життя починає різними ситуаціями "вказувати" на невирішену проблему... І особливо помітним це стає, коли при зовні різних обставинах ідуть "сценарні" повтори... На мою думку, те як Ви себе поводите з чоловіками, напряму пов'язане з внутрішньою непрожитою травмою щодо батька.... Батько - це перший чоловік в житті дівчинки. Тому, насправді, Ви підсвідомо намагаєтеся вирішити проблему дефіциту стосунків з батьком за рахунок стосунків з чоловіками і таким чином компенсувати нестачу того, що не додав тато.... І спершу, виявляючи інтерес до чоловіків, швидко "затухаєте", бо не знаходите в стосунках того, чого потребуєте... І так буде тривати до тих пір, поки не "пропрацюється" підсвідома травма... А це можна зробити лише під час індивідуальної роботи з психологом, навіть якщо це буде онлайн - ефект той же...

Ответ отредактирован автором 11-12-2021 14:24:22